GetPassageurn:cts:pbc:bible.parallel.ukr.2009:11urn:cts:pbc:bible.parallel.ukr.2009:11А Давид постарів , увійшов у літа . І покривали його одежами , та не було йому тепло . І сказали йому його раби : Нехай пошукають для пана царя молоду дівчину , і стане вона перед царем , і буде йому за доглядачку . І буде вона лежати при лоні твоїм , і буде тепло панові цареві ! І шукали дівчину вродливу по всій Ізраїлевій границі , та й знайшли шунаммітку Авішаґ , і привели її до царя . А та дівчина була дуже вродлива . І була вона цареві доглядачкою , і прислуговувала йому , та цар не пізнав її . А Адонія , син Хаґґітин , бундючився та говорив : Я буду царювати ! І справив він собі повоза та верхівців , та п'ятдесят чоловіка бігунів перед собою . А батько його ніколи його не засмучував , щоб сказати : Чому ти так робиш ? А він також був дуже вродливий , і мати народила його по Авесаломі . І мав він змову з Йоавом , сином Церуї , та зо священиком Евіятаром , і вони помагали Адонії . А священик Садок , і Беная , син Єгоядин , і пророк Натан , і Шім'ї , і Реї та Давидові лицарі не були з Адонією . І приніс Адонія в жертву худоби дрібної та худоби великої , та худоби ситої при Евен-Газзохелеті , що при Ен-Роґелі , і закликав усіх братів своїх , царських синів , та всіх Юдиних мужів , царських слуг . А пророка Натана , і Бенаю , і лицарів та брата свого Соломона він не покликав . І сказав Натан до Вірсавії , Соломонової матері , говорячи : Чи ти не чула , що зацарював Адонія , син Хаґґітин , а пан наш Давид не знає про те ? А тепер іди , я тобі пораджу , і рятуй життя своє та життя сина свого Соломона ! Іди , і ввійдеш до царя Давида та й скажеш до нього : Чи ж не ти , пане мій царю , присягнув був своїй невільниці , говорячи : Син твій Соломон буде царювати по мені , і він буде сидіти на троні моїм . Чому ж зацарював Адонія ? Ото , ти ще будеш говорити там із царем , а я ввійду за тобою , і потверджу слова твої . І ввійшла Вірсавія до царя в кімнату , а цар був дуже старий , і шунаммітка Авішаґ послуговувала цареві . І похилилася Вірсавія , і вклонилася цареві до землі . А цар сказав : Що тобі ? І вона сказала йому : Пане мій , ти присягнув був своїй невільниці Господом , Богом своїм : Соломон , син твій , буде царювати по мені , і він сидітиме на троні моїм . А тепер ось зацарював Адонія , а ти , пане мій царю , не знаєш про те . . . І приніс він у жертву багато волів і худоби ситої та худоби дрібної , і покликав усіх царських синів , і священика Евіятара та Йоава , вождя війська , а раба твого Соломона не покликав . А ти , пане мій царю , очі всього Ізраїля на тобі , щоб ти сказав їм , хто буде сидіти на троні пана мого царя по ньому . Інакше станеться , як спочине пан мій цар з батьками своїми , то буду я та син мій Соломон винними . І ось , ще вона говорила з царем , а прийшов пророк Натан . І донесли цареві , говорячи : Ось пророк Натан ! І ввійшов він перед цареве обличчя і впав перед царем обличчям своїм до землі . І сказав Натан : Пане мій царю ! Чи ти сказав : Адонія буде царювати по мені , і він буде сидіти на троні моїм ? Бо зійшов він сьогодні , і приніс у жертву багато волів і худоби ситої та худоби дрібної . І він покликав усіх царських синів , і провідників війська , і священика Евіятара , і ось вони їдять та п'ють перед ним , і говорять : Нехай живе цар Адонія ! А мене я раб твій ! і священика Садока , і Бенаю , сина Єгоядиного , та раба твого Соломона не покликав . Чи ця річ була від пана мого царя , а ти не повідомив раба свого , хто буде сидіти на троні мого пана царя по ньому ? А цар Давид відповів та й сказав : Покличте мені Вірсавію ! І прийшла вона перед царське обличчя , і стала перед царем . І присягнув цар та й сказав : Як живий Господь , що визволив душу мою від усякого лиха , як присягнув я тобі Господом , Богом Ізраїля , говорячи : Син твій Соломон буде царювати по мені , і він буде сидіти на моєму троні замість мене , так я й зроблю цього дня ! І вклонилася Вірсавія обличчям своїм до землі , і впала перед царем та й сказала : Нехай живе пан мій , цар Давид , навіки ! І сказав цар Давид : Покличте мені священика Садока , і пророка Натана та Бенаю , сина Єгоядиного . І поприходили вони перед цареве обличчя . І сказав цар до них : Візьміть із собою слуг вашого пана , і посадіть мого сина Соломона на мою мулицю , і зведіть його до Ґіхону . А там помаже його священик Садок та пророк Натан на царя над Ізраїлем . І засурміть у сурму та й скрикнете : Нехай живе цар Соломон ! Потім підете за ним , а він увійде та й сяде на моєму троні , і він буде царювати замість мене , і йому наказав я бути володарем над Ізраїлем та над Юдою . І відповів Беная , син Єгоядин , та й сказав : Амінь . Так нехай скаже Господь , Бог пана мого царя ! Як був Господь із паном моїм царем , так нехай буде з Соломоном , і нехай Він звеличить трон його над трона пана мого царя Давида ! І пішов священик Садок та пророк Натан , і Беная , син Єгоядин , і керетянин , і пелетянин , і посадили Соломона на мулицю царя Давида , та й повели його до Ґіхону . І взяв священик Садок рога оливи із скинії , та й помазав Соломона . І засурмили в сурму , та й кричав увесь народ : Нехай живе цар Соломон ! І піднявся за ним ввесь народ . А народ грав на сопілках та радів великою радістю , аж земля розпадалася від їхнього голосу ! І почув це Адонія та всі покликані , що були з ним , а вони тількищо скінчили їсти . І почув Йоав голос сурми та й сказав : Що це за крик та гамір у місті ? Ще він говорив , аж ось приходить Йоанатан , син священика Евіятара . А Адонія сказав : Увійди , бо ти муж гідний , і звісти нам щось добре ! І відповів Йонатан та й сказав до Адонії : Таж пан наш цар Давид настановив на царя Соломона ! І послав із ним цар священика Садока та пророка Натана , і Бенаю , Єгоядиного сина , і керетянина , і пелетянина , і вони посадили його на царську мулицю . І помазали його в Ґіхоні священик Садок та пророк Натан на царя . І повиходили вони звідти веселі , і зашуміло місто . Це той голос , що ви чули . І Соломон уже засів на троні царства . І також посходилися царські слуги , щоб поблагословити нашого пана царя Давида , говорячи : Нехай Бог твій учинить Соломонове ім'я славнішим від твого імени , і нехай звеличить його трон над трона твого ! І вклонився цар на ложі своїм . І сказав цар так : Благословенний Господь , Бог Ізраїлів , що сьогодні дав сидячого на моїм троні , а мої очі те бачать ! І затремтіли , і повставали всі покликані , що були з Адонією , і пішли кожен на дорогу свою . . . А Адонія боявся Соломона . І встав він , і пішов , і схопився за роги жертівника . І донесено Соломонові , кажучи : Ось Адонія злякався царя Соломона , й ось він схопився за роги жертівника , кажучи : Нехай цар Соломон зараз присягне мені , що не вб'є свого раба мечем ! І сказав Соломон : Якщо він буде мужем чесним , ані волосина його не впаде на землю ! А якщо знайдеться в ньому зло , то помре . І послав цар Соломон , і відвели його від жертівника . І прийшов він , і впав перед царем Соломоном , а Соломон йому сказав : Іди до свого дому ! І наблизилися Давидові дні до смерти , і він наказав своєму синові Соломонові , говорячи : Ось я йду дорогою всієї землі , а ти будеш міцний та станеш мужем . І будеш ти стерегти накази Господа , Бога свого , щоб ходити Його дорогами , щоб стерегти постанови Його , заповіді Його , та устави Його й свідчення Його , як писано в Мойсеєвім Законі , щоб тобі щастило в усьому , що будеш робити , і скрізь , куди звернешся , щоб виповнив Господь слово Своє , яке говорив мені , кажучи : Якщо сини твої будуть стерегти дороги свої , щоб ходити перед лицем Моїм у правді всім своїм серцем та всією душею своєю , то , сказав : Не буде переводу нікому від тебе на троні Ізраїлевім ! А також ти знаєш , що зробив мені Йоав , син Церуїн , що зробив він двом провідникам Ізраїлевих військ , Авнерові , Неровому синові , та Амасі , синові Єтеровому . Він повбивав їх , і пролив воєнну кров у час миру , і поплямив воєнною кров'ю свого пояса , що на стегнах його , та сандалі свої , що на ногах його . І ти зробиш за своєю мудрістю , і не даси знизитися сивині його мирно до шеолу . А синам ґілеадянина Барзіллая зробиш ласку , і нехай вони будуть серед тих , що їдять за твоїм столом , бо вони отак прийшли до мене , коли я втікав перед Авесаломом , твоїм братом . А ось з тобою Шім'ї , Ґерин син , веніяминівець із Бахуріму . А він прокляв був мене гострим прокляттям того дня , коли я йшов до Маханаїму . Та він прийшов до Йордану стрінути мене , і я присягнув йому Господом , говорячи : Не заб'ю тебе мечем ! А тепер не прощай йому , бо ти муж мудрий , і знатимеш , що зробити йому , і ти сивину його зведеш у крові до шеолу . І спочив Давид з батьками своїми , і був похований у Давидовім Місті . А дні , що Давид царював над Ізраїлем , сорок літ : у Хевроні царював він сім літ , а в Єрусалимі царював тридцять і три роки . І сів Соломон на троні Давида , батька свого , і його царювання було дуже міцне . І прийшов Адонія , син Гаґґітин , до Вірсавії , Соломонової матері , а вона сказала : Чи прихід твій з миром ? І він відказав : З миром . І сказав : Справа в мене до тебе . А вона відказала : Говори ! І він сказав : Ти знаєш , що моє було це царство , і на мене звернув увесь Ізраїль своє обличчя , щоб мені царювати . Та відійшло царство , і досталось моєму братові , бо від Господа це сталось йому . А тепер одне бажання жадаю я від тебе : Не відмовляй мені ! А вона сказала йому : Говори ! І він сказав : Скажи цареві Соломонові , бо він не відмовить тобі , щоб він дав мені шунаммітку Авішаґ за жінку . І сказала Вірсавія : Добре , я скажу про тебе цареві . І прийшла Вірсавія до царя Соломона , щоб сказати йому про Адонія . А цар устав назустріч їй , і вклонився їй , та й сів на своєму троні . І поставив він трона й для царевої матері , і вона сіла по правиці його . І сказала вона : Одне мале жадання бажаю я від тебе , не відмов мені . І сказав їй цар : Жадай , мати моя , бо я не відмовлю тобі . І сказала вона : Нехай шунаммітка Авішаґ буде дана братові твоєму Адонії за жінку . І відповів цар Соломон та й сказав своїй матері : І нащо ти просиш шунаммітку Авішаґ для Адонії ? Та попроси для нього й царства , бо він брат мій , старший від мене , і для нього , і для священика Евіятара , і для Йоава , Церуїного сина ! . . . І присягнув цар Соломон Господом , говорячи : Так нехай зробить мені Бог , і так нехай додасть , коли не на душу свою говорив Адонія це слово . . . А тепер , як живий Господь , що міцно поставив мене й посадовив мене на троні мого батька Давида , і що зробив мені дім , як говорив був , сьогодні буде вбитий Адонія ! І послав цар Соломон через Бенаю , Єгоядиного сина , і він уразив його , і той помер . . . А священикові Евіятарові цар сказав : Іди до Анатоту на поля свої , бо ти чоловік смерти , а цього дня не вб'ю тебе , бо носив ти ковчега Владики Господа перед обличчям батька мого Давида , і що терпів ти в усьому , в чому терпів мій батько . І вигнав Соломон Евіятара , щоб не був священиком для Господа , щоб виповнилося слово Господнє , яке говорив у Шіло на дім Іліїв . А звістка про це прийшла аж до Йоава , бо Йоав схилявся до Адонії , а до Авесалома не схилявся . І втік Йоав до Господньої скинії , і схопився за роги жертівника . . . І донесено цареві Соломонові , що Йоав утік до скинії Господньої , і ось він при жертівнику . І послав Соломон Бенаю , Єгоядиного сина , говорячи : Іди , урази його ! І ввійшов Беная до Господньої скинії , та й сказав до нього : Так сказав цар : Вийди ! А той відказав : Ні , я тут помру ! І передав Беная цареві це слово , говорячи : Так сказав Йоав , і так відповів мені . І сказав йому цар : Зроби , як я говорив , і врази його . І поховаєш його , і здіймеш невинну кров , що Йоав пролив був , з мене та з дому мого батька . І нехай оберне Господь його кров на його голову , що він уразив був двох мужів справедливих та ліпших від нього , і повбивав їх мечем , а батько мій Давид того не знав : Авнера , Нериного сина , провідника Ізраїлевого війська , та Амасу , сина Єтеревого , провідника Юдиного війська . І нехай звернеться їхня кров на голову Йоава та на голову насіння його навіки . А Давидові й насінню його та дому його й трону його нехай буде мир від Господа аж навіки . І пішов Беная , Єгоядин син , і вразив його , та й убив його . І був він похований у своїм домі в пустині . А цар , замість нього , настановив над військом Бенаю , Єгоядиного сина , а священика Садока цар настановив замість Евіятара . І послав цар , і покликав Шім'ї та й сказав йому : Збудуй собі дім в Єрусалимі , й осядеш там , і не вийдеш звідти ані сюди , ані туди . І буде того дня , як ти вийдеш і перейдеш поток Кедрон , то щоб ти добре знав , що конче помреш . Кров твоя буде на голові твоїй ! І сказав Шім'ї до царя : Добра це річ . Як наказав пан мій цар , так зробить раб твій . І сидів Шім'ї в Єрусалимі багато днів . І сталося в кінці трьох років , і втекли двоє рабів Шім'ї до Ахіша , Маахіного сина , ґатського царя . І донесли Шім'ї , говорячи : Ось раби твої в Ґаті ! І встав Шім'ї , й осідлав осла свого та й подався до Ахіша , щоб пошукати своїх рабів . І пішов Шім'ї , і привів своїх рабів з Ґату . А Соломонові донесено , що Шім'ї пішов з Єрусалиму в Ґат і вернувся . І послав цар , і покликав Шім'ї та й сказав до нього : Чи ж я не заприсяг тебе Господом , і не взяв свідка проти тебе , говорячи : Того дня , коли ти вийдеш і підеш туди чи сюди , щоб ти добре знав , що конче помреш ? І ти сказав мені : Добра це річ , що я чув . І чому ти не додержувався Господньої присяги та наказа , що я наказав був тобі ? І сказав цар до Шім'ї : Ти знаєш усе те зло , і знало твоє серце , що зробив ти Давидові , батькові моєму . І поверне Господь твоє зло на твою голову . А цар Соломон благословенний , а Давидів трон буде стояти міцно перед Господнім лицем аж навіки . І цар наказав Бенаї , Єгоядиному синові , і той вийшов і вразив його , і він помер . І царство зміцніло в Соломоновій руці . І посвоячився Соломон із фараоном , єгипетським царем , і взяв фараонову дочку , і ввів її до Давидового Міста , ще доки він не закінчив будувати свого дому й храму Господнього , та муру навколо Єрусалиму . Та народ приносив жертви на пагірках , бо не був ще збудований дім для Господнього Імени аж до тих днів . І полюбив Соломон Господа , щоб ходити постановами свого батька Давида , тільки й він приносив жертви та кадив на пагірках . І пішов був цар до Ґів'ону , щоб приносити там жертви , бо то найбільший пагірок . Тисячу цілопалень приніс Соломон на тому жертівникові . У Ґів'оні з'явився Господь до Соломона в нічному сні . І Бог сказав : Проси , що Я маю дати тобі ! А Соломон відказав : Ти зробив був велику милість із рабом Своїм Давидом , батьком моїм , як він ходив перед лицем Твоїм правдою та праведністю , та простотою серця з Тобою . І зберіг Ти йому ту велику милість , і дав йому сина , що сидить на його троні , як є й цього дня . А тепер , Господи , Боже , Ти вчинив Свого раба царем замість батька мого Давида , а я недоросток , не знаю виходу та входу . А раб Твій серед народу Твого , якого Ти вибрав , він народ численний , що його не можна ані злічити , ані зрахувати через многоту . Дай же Своєму рабові серце розумне , щоб судити народ Твій , щоб розрізняти добре від злого , бо хто потрапить керувати цим великим народом Твоїм ? І була та річ приємна в Господніх очах , що Соломон попросив оцю річ . І сказав Бог до нього : За те , що просив ти цю річ , а не просив для себе днів довгих та багатства , і не просив душ ворогів своїх , а просив собі розуму , щоб уміти судити , то ось зроблю Я за словом твоїм , ось Я даю тобі серце мудре та розумне , так що такого , як ти , не було перед тобою й не встане такий , як ти , по тобі . А також те , чого не просив ти , Я даю тобі : і багатство , і славу таку , що такого , як ти , не було перед тобою й не буде нікого серед царів усе життя твоє . А якщо ти ходитимеш Моїми дорогами , щоб дотримувати постанови Мої та заповіді Мої , як ходив був батько твій Давид , то продовжу дні твої ! І прокинувся Соломон , аж ось це був сон . І ввійшов він до Єрусалиму , та й став перед ковчегом Господнього заповіту , і приніс цілопалення та вчинив жертви мирні . І зробив він гостину для всіх своїх слуг . І прийшли до царя дві жінки блудниці , та й стали перед обличчям його . І сказала одна жінка : Прошу , пане мій , я та ця жінка сидимо в одному домі . І породила я при ній у цьому домі . І сталося третього дня по породі моїм , і породила теж оця жінка . А ми були разом , нікого чужого в домі з нами не було , тільки двоє нас було в домі . А вночі помер син цієї жінки , бо вона налягла на нього . І встала вона серед ночі , і взяла мого сина від мене , а невільниця твоя спала , і поклала його при своєму лоні , а свого померлого сина поклала при лоні моїм . . . І встала я рано , щоб погодувати сина свого , аж ось помер він ! І придивилася я до нього рано , а ото не був це син мій , що я породила . . . А інша жінка відказала : Ні , то мій син живий , а твій син мертвий ! А та говорила : Ні , то твій син мертвий , а мій син живий ! І так сперечались вони перед царем . І сказав цар : Ця говорить : Це мій син живий , а син твій мертвий , а та говорить : Ні , то син твій мертвий , а мій син живий . І сказав цар : Подайте мені меча ! І принесли меча перед цареве обличчя . І сказав цар : Розітніть це живе дитя надвоє , і дайте половину одній , а половину другій ! . . . І сказала до царя жінка , що син її той живий , бо запалилася любов її до сина свого , і сказала вона : Прошу , пане мій , дайте їй немовлятко живим , а забити не забивайте його ! . . . А та каже : Хай не буде ні мені , ні тобі , розтинайте ! . . . А цар відповів та й сказав : Дайте їй це живе немовлятко , а вбивати не вбивайте його . Вона його мати ! І почув увесь Єрусалим про той суд , що цар розсудив , і стали боятися царя , бо бачили , що в ньому Божа мудрість , щоб чинити суд . І був цар Соломон царем над усім Ізраїлем . А оце його провідники : Азарія , Садоків син , священик . Еліхореф та Ахійя , сини Шіші , писарі . Йосафат , син Ахілудів , канцлер . А Беная , Єгоядин син , над військом , а Садок та Евіятар священики . А Азарія , Натанів син , над намісниками , а Завуд , син Натанів священик , товариш царів . А Ахішар над домом , а Адонірам , Авдин син над даниною . А в Соломона було дванадцять намісників над усім Ізраїлем , і вони годували царя та дім його , місяць на рік був на одного на годування . А оце їхні імена : Бен-Гур в Єфремових горах , Бен-Декер у Макаці , і в Шаалевімі , і в Бет-Шемеші , і в Елоні Бет-Ганану . Бен-Гесед в Арубботі , йому належали : Сохо та ввесь край Хеферу . Бен-Авінадав уся околиця Дору ; Тафат , Соломонова дочка , була йому за жінку . Баана , Ахілудів син Таанах і Меґіддо та ввесь Бет-Шеан , що при Цартані , нижче Їзреелу , від Бет-Шеану аж до Авел-Мехола , аж до того боку Йокмеаму . Бен-Ґевер у ґілеадському Рамоті , йому належали : оселі Яїра , сина Манасії , що в Ґілеаді , йому околиця Арґову , що в Башані , шістдесят міст великих , із муром та з мідяним засувом . Ахінадав , син Іддо в Маханаїмі . Ахімаац в Нефталимі ; також він узяв Босмат , Соломонову дочку , за жінку . Баана , Хушаїв син , в Асирі та в Бе-Алоті . Йосафат , Паруахів син , в Іссахарі . Шім'ї , Елин син , у Веніямині . Ґевер , син Уріїв , у ґілеадському краї , у краї Сигона , царя аморейського , та Оґа , царя башанського . А один намісник , що в усьому Краї . Юда та Ізраїль були численні , як пісок , що над морем , щодо многоти . Вони їли й пили та тішилися ! А Соломон панував над усіма царствами від Річки аж до филистимського краю та аж до границі Єгипту . Вони приносили дари та служили Соломонові по всі дні його життя . І була Соломонова пожива на один день : тридцять корів пшеничної муки , а шістдесят корів іншої муки . Десятеро з великої ситої худоби , і двадцятеро з худоби великої з паші та сотня худоби дрібної , окрім оленя , і сарни , і антилопи та ситих гусок . Бо він панував по всій цій стороні Річки від Тіфсаху та аж до Аззи над усіма царями по цей бік Річки . І був у нього мир зо всіх сторін його навколо . І безпечно сидів Юда та Ізраїль , кожен під своїм виноградником та під своєю фіґою від Дану й аж до Беер-Шеви всі дні Соломона . І було в Соломона сорок тисяч стійлів для коней колесниць його та дванадцять тисяч верхівців . І годували ці намісники царя Соломона та кожного , хто приходив до столу царя Соломона , кожен свій місяць , і не було недостачі ні в чому . А ячменю та соломи для коней та для румаків спроваджували до місця , де хто був , кожен за постановою для нього . І дав Бог Соломонові дуже багато мудрости та розуму , а широкість серця як пісок , що на березі моря . І збільшилася Соломонова мудрість над мудрість усіх синів сходу та над усю мудрість Єгипту . І був він мудріший від усякого чоловіка , від Етана езрахітського , і Гемана , і Калкола та Дарди , Махолових синів . А ім'я його було славне серед усіх людей навколо . І він проказав три тисячі приказок , а пісень його було тисяча й п'ять . І говорив він про дерева , від кедру , що на Ливані , й аж до ісопу , що росте на стіні . І говорив про худобу , і про птаства , і про плазуюче та про риб . І приходили від усіх народів , щоб послухати Соломонову мудрість , від усіх царів краю , що чули про мудрість його . І послав Хірам , цар Тиру , своїх слуг до Соломона , бо почув , що його помазали на царя на місце батька його , бо Хірам був приятелем Давидовим по всі дні . І послав Соломон до Хірама , говорячи : Ти знаєш мого батька Давида , що не міг він збудувати дому для Імени Господа , Бога свого , через війни , що оточували його , аж поки Господь не віддав їх , ворогів , під стопи ніг його . А тепер Господь , Бог мій , дав мені відпочинок навколо , нема противника , і нема злого випадку . І ото я маю на думці збудувати дім Імени Господа , Бога мого , як Господь говорив був моєму батькові Давидові , кажучи : Син твій , якого дам замість тебе на трон твій , він збудує той дім для Ймення Мого . А тепер накажи , і нехай зітнуть мені кедри з Ливану , а раби мої будуть із рабами твоїми , а в нагороду за твоїх рабів я дам тобі все , що скажеш , бо ти знаєш , що серед нас немає нікого , хто вмів би стинати дерева , як сидоняни . І сталося , як почув Хірам Соломонові слова , то дуже зрадів та й сказав : Благословенний Господь сьогодні , що дав Давидові мудрого сина над цим великим народом ! І послав Хірам до Соломона , говорячи : Почув я про те , про що посилав ти до мене . Я виконаю все бажання твоє , щодо дерева кедрового та дерева кипарисового . Мої раби спустять із Ливану до моря , а я їх поскладаю в плоти , і відправлю морем аж до місця , про яке пошлеш мені звістку , і порозбиваю їх там , і ти забереш . А ти виконаєш моє бажання , дати хліба для мого дому . І давав Хірам Соломонові дерева кедрові та дерева кипарисові , усе за бажанням його . А Соломон давав Хірамові двадцять тисяч корів пшениці , живність для дому його , та двадцять тисяч корів товченої оливи . Так давав Соломон Хірамові рік-у-рік . А Господь дав Соломонові мудрість , як обіцяв був йому . І був мир між Хірамом та між Соломоном , і обидва вони склали умову . А Соломон зібрав данину робітників зо всього Ізраїля , і була та данина тридцять тисяч чоловіка . І він посилав їх до Ливану , по десять тисяч на місяць , напереміну : місяць були вони на Ливані , два місяці у домі своїм ; а Адонірам доглядав над робітниками . І було в Соломона сімдесят тисяч тягарових носіїв та вісімдесят тисяч ламачів у горах , окрім трьох тисяч і трьох сотень керівників , що настановив Соломон над працею , вони правили над народом , що робили працю . І цар наказав , і вони ламали велике каміння , каміння дороге , щоб закласти дім із тесаного каміння . І їх отесували будівничі Соломонові й будівничі Хірамові та ґівляни , і наготовили дерева та каміння на збудування храму . І сталося , року чотирисотого й вісімдесятого по виході Ізраїлевих синів з єгипетського краю , четвертого року Соломонового царювання над Ізраїлем , місяця зіва , почав він будувати той храм для Господа . А той храм , що цар Соломон збудував для Господа , шістдесят ліктів довжина його , а двадцять ширина його , а тридцять ліктів вишина його . А притвор перед храмом цього дому двадцять ліктів довжина його , відповідно широкости храму , десять ліктів ширина його перед храмом . І зробив він для храму прозорі вікна , широкі знадвору й вузькі всередині . А до стіни храму збудував він прибудівку навколо , зо стінами дому навколо храму та найсвятішого , і поробив бічні кімнати навколо . Долішня прибудівка ширина її п'ять ліктів , а середня шість ліктів ширина її , а третя сім ліктів ширина її , бо він дав навколо храму знадвору виступи , щоб не тримати їх у стінах храму . А храм , коли був будований , будувався з викінченого каменя з каменоломні , а молотки та сокира , всяке залізне знаряддя не було чуте в храмі , коли його будували . Вхід до середньої бічної кімнати був з правого боку храму , а крученими сходами входили до середньої , а з середньої до третьої . І збудував він той храм та й покінчив його . І покрив він храм дошками та брусками кедрових дерев . І збудував він прибудівку на ввесь храм , п'ять ліктів вишина її , і вона трималася храму кедровими деревинами . І було Господнє слово до Соломона , говорячи : Цей храм , що ти будуєш , якщо ти ходитимеш Моїми уставами й постанови Мої будеш виконувати , і будеш дотримувати всі Мої заповіді , щоб ними ходити , то Я виповню на тобі Своє слово , яке Я говорив був батькові твоєму Давидові . І пробуватиму посеред Ізраїлевих синів , і не покину Свого Ізраїлевого народу . І збудував Соломон той храм та й скінчив його . І побудував він стіни храму зсередини з кедрових дощок , від підлоги храму аж до стін стропу покрив усередині деревом , а підлогу храму покрив кипарисовими дошками . І збудував тих двадцять ліктів стіни з-заду храму з кедрових дощок , від підлоги аж до стін стропу , і це збудував йому зсередини за девіра , за Святеє Святих . А той храм був на сорок ліктів , він той , що перед девіром . А на кедрині всередині храму була різьба огірків та відкритих квітів . Усе кедрина , камінь був невидний . А найсвятіше він приготовив усередині храму , щоб дати туди ковчега Господнього заповіту . А середина найсвятішого двадцять ліктів довжина , і двадцять ліктів ширина , і двадцять ліктів вишина його , і він покрив його щирим золотом , і також покрив кедрового жертівника . І Соломон покрив той храм зсередини щирим золотом , а перед найсвятішим перетягнув золотими ланцюгами , та покрив його золотом . І ввесь храм він покрив золотом аж до кінця всього храму і всього жертівника , що при найсвятішому , покрив золотом . І зробив у найсвятішому двох херувимів з оливкового дерева , десять ліктів вишина його . І п'ять ліктів одне крило херувима , і п'ять ліктів друге крило херувима ; десять ліктів від кінця одного його крила і аж до кінця другого його крила . І десять ліктів був і другий херувим , одна міра й один вид обом херувимам . Височина одного херувима десять ліктів , і так і другого херувима . І дав він тих херувимів усередині внутрішнього храму . І херувими простягали свої крила , і торкалося крило одного однієї стіни , а крило другого херувима торкалося другої стіни . А їхні внутрішні крила дотикалися крило до крила . І він покрив херувимів золотом . А всі стіни храму навколо приоздобив ритими різьбами херувимів і пальм та розкритих квітів , зсередини та від зовнішньої частини . А підлогу храму він покрив золотом для внутрішньої та для зовнішньої частини . А на вхід до найсвятішого зробив двері з оливкового дерева ; стовп , бічні одвірки п'ятикутні . І двоє дверей були з оливкового дерева , і на них були пороблені різьби херувимів і пальм та розкритих квітів , і покрив золотом ; і обклав золотом тих херувимів та ті пальми . І так поробив і одвірки для входу до храму , з оливкового дерева , одвірки чотирикутні . А двоє дверей були з кипарисового дерева . Дві частині одних дверей та дві частині других дверей були рухомі . І повирізував на них херувимів і пальми та розкриті квіти , і покрив золотом , викутим по різьбі . І збудував він унутрішній двір , три ряди тесаного каменя та ряд стятого кедрового брусся . Року четвертого був заложений храм Господній , у місяці зів , а року одинадцятого , у місяці бул , він місяць восьмий був закінчений той храм зо всіма речами його та за всіма планами його . І він будував його сім років . А свій дім Соломон будував тринадцять років , та й скінчив увесь свій дім . І збудував він дім Ливанського Лісу , сто ліктів довжина його , і п'ятдесят ліктів ширина його , і тридцять ліктів вишина його , на чотирьох рядах кедрових стовпів , а кедрові брусся на стовпах . І покритий він був кедриною зверху на бічних кімнатах , що на сорока й п'яти стовпах , по п'ятнадцять на ряд . А лутків було три ряди , вікно до вікна три рази . А всі двері та бічні одвірки чотирикутні , з порогами , а навпроти вікно до вікна три рази . І зробив він сіни зо стовпів , п'ятдесят ліктів довжина їх та тридцять ліктів ширина їх , і інші сіни перед ними , і стовпи , і причілок даху . І зробив він тронову залю , де судив , залю судову , і покрив кедриною від підлоги до стелі . А його дім , де жив , на іншому дворі , зсередини сіней , був такий , як та робота . І зробив він дім для фараонової дочки , яку взяв Соломон , як ті сіни . Усе це з дорогого каміння , тесаного за мірою , обрізаного пилкою зсередини та іззовні , і від основи аж до стелі , а іззовні аж до великого двора . А заснований він був на дорогих каміннях , каміннях великих , каміння десяти ліктів та каміння восьми ліктів . А згори дорогі каміння , тесані за мірою , та кедрина . А навколо великий двір , три ряди тесаного каміння та ряд стятого кедрового брусся ; те саме й для внутрішнього двору Господнього храму та для сіней храму . І послав цар Соломон , і взяв із Тиру Хірама , це син однієї вдови , з племени Нефталимового , а батько його тирянин , що робив на міді . І був він наповнений мудрістю й розумом , та вмінням робити всяку роботу на міді . І прийшов він до царя Соломона , і зробив усю його роботу . І він відлив два мідяні стовпи , вісімнадцять ліктів височина одного стовпа , а шнур дванадцяти ліктів оточив би його ; такий і стовп другий . І зробив він дві маковиці , щоб дати на верхи тих стовпів , відлив їх із міді ; п'ять ліктів височина однієї маковиці , і п'ять ліктів височина маковиці другої . А на тих маковицях , що були на верхах стовпів , було мереживо плетеної роботи та шнурки роботою ланцюжків , сім на маковиці одній і сім на маковиці другій . І поробив він ті стовпи так , що два ряди гранатових яблук були навколо на одному мереживі , щоб покрити маковиці , що на верху ; і так зробив і маковиці другій . А маковиці , що на верху тих стовпів , були зроблені як лілеї , на чотири лікті , у притворі . І маковиці на обох стовпах також зверху , навпроти випуклини , що з боку мережива . А тих гранатових яблук двісті , рядами навколо на маковиці другій . І поставив він ті стовпи до притвору храму . І поставив він правого стовпа , і назвав ім'я йому : Яхін ; і поставив стовпа лівого , і назвав ім'я йому : Боаз . А на верху стовпів зроблено як лілеї . І була скінчена робота стовпів . І зробив він лите море , десять ліктів від краю його аж до краю його , навколо круглясте , і п'ять ліктів височина його . А шнур на тридцять ліктів оточив би його навколо . А здолу на краях його оточували його подоби огірків , по десять у лікті , вони оточували море навколо . Було два ряди тих огірків , вилитих при литті його . Воно стояло на дванадцятьох волах , три обернені на північ , і три обернені на захід , і три обернені на південь , і три обернені на схід . А море на них зверху , а ввесь зад їх до нутра . А грубина його долоня , а краї його подібні до краю келиха , як квітки лілеї . Містило воно дві тисячі батів . І зробив він десять мідяних підстав , чотири лікті довжина однієї підстави , і чотири лікті ширина її , а три лікті вишина її . А оце робота підстави : у них лиштви , а ті лиштви поміж прутами . А на лиштвах , що між прутами , леви , воли та херувими . А на прутах зверху підніжки , а під левами та волами китиці , зроблені розложистими . І чотири мідяні кола для однієї підстави та мідяні осі . А на чотирьох рогах їхні рамена , під мідницею рамена литі , з кожного боку китиці . А гирло його з нутра маковиці й вище лікоть ; а гирло круглясте , роботи підніжка , лікоть і півліктя ; і також на гирлі його різьби , а рамено їх квадратове , не круглясте . І чотири ті кола були під лиштвами , а осі колес у підставі . А вишина одного кола лікоть і півліктя . А робота тих кіл як робота кола возового ; їхні осі , і їхні обіддя , і їхні шпиці , і їхні маточини усе лите . І чотири рамена на чотирьох рогах однієї підстави ; з підстави виходили рамена її . А на верху підстави було округле навкілля , півліктя вишини ; а на верху підстави ручки її та лиштви її з неї . І він повирізував на таблицях ручок її та на лиштвах її херувимів левів та пальми , на кожнім вільнім місці , та китиці навколо . Як це , він зробив десять підстав , лиття одне , міра одна , одна робота для них усіх . І зробив він десять мідяних умивальниць , сорок батів мала кожна вмивальниця ; чотири лікті кожна вмивальниця ; одна вмивальниця на одній підставі , так для десяти підстав . І дав ті підстави п'ять на боці храму з правиці , і п'ять на боці храму з лівиці його , а море дав на правому боці храму , наперед , навпроти полудня . І поробив Хірам умивальниці й лопатки та кропильниці . І покінчив Хірам робити всю ту роботу , що зробив цареві Соломонові для храму Господнього : два стовпи та дві голівки маковиць , що на верху стовпів , і два мережива на покриття двох голівок маковиць , що на верху стовпів ; і чотири сотні гранатових яблук для двох мережив , два ряди гранатових яблук для одного мережива , на покриття обох голівок маковиць , що на верху стовпів ; і підстави десять , і вмивальниці десять ; і одне море , і воли дванадцять під морем ; і горнята , і лопатки , і кропильниці та всі ті речі , що Хірам поробив цареві Соломонові в Господньому домі , усе виполірувана мідь . На Йорданській рівнині повідливав їх цар у глибокій землі між Суккотом та між Царетаном . І порозставляв Соломон усі ці речі ; через дуже велику многоту їх не була справджена вага міді . І поробив Соломон усі речі , що в Господньому храмі : золотого жертівника , і золотого стола , що на ньому хліб показний , і свічники , п'ять з правиці та п'ять з лівиці , перед найсвятішим , зо щирого золота ; і квітки , і лямпади , і щипчики , з золота ; і миски , і ножиці , і кропильниці , і ложки , і лопатки , золото щире ; і чопи для дверей внутрішнього храму , для Святого Святих , для дверей дому для храму золото . І була покінчена вся ця праця , яку цар Соломон зробив в Господньому храмі . І Соломон повносив освячені речі свого батька Давида ; срібло й золото та речі дав у скарбниці Господнього храму . Тоді Соломон зібрав усіх Ізраїлевих старших та голів племен , керівників батьківських домів Ізраїлевих синів , до царя Соломона до Єрусалиму , щоб перенести ковчега Господнього заповіту з Давидового Міста , воно Сіон . І були зібрані до царя Соломона всі ізраїльтяни в свято в місяці етанім , він місяць сьомий . І поприходили всі Ізраїлеві старші , а священики понесли ковчега . І понесли вони Господнього ковчега , і скинію заповіту та всі святі речі , що в ковчезі ; і понесли їх священики та Левити . А цар Соломон та вся Ізраїлева громада , що зібралися при ньому , були з ним перед ковчегом , і приносили в жертву худобу дрібну та худобу велику , що через многість не була вона ані записувана , ані лічена . І внесли священики ковчега Господнього заповіту до девіру храму , до Святого Святих , під крила херувимів . Бо херувими простягали крила над місцем ковчегу , і затінювали херувими над ковчегом та над його держаками зверху . А ті держаки були довгі , і головки тих держаків були видні з святині перед найсвятішим , а зназовні не були видні . І вони там аж до цього дня . У ковчезі не було нічого , тільки дві камінні таблиці , що поклав туди Мойсей на Хориві , коли Господь склав був заповіта з Ізраїлевими синами при виході їх з єгипетського краю . І сталося , як священики виходили з святині , то хмара наповнила Господній храм . І не могли священики стояти й служити через ту хмару , бо слава Господня наповнила Господній храм ! Тоді Соломон проказав : Промовив Господь , що Він пробуватиме в мряці . Будуючи , я збудував оцей храм , на оселю Тобі , місце Твого пробування навіки ! І повернув цар обличчя своє , та й поблагословив Ізраїлів збір , увесь же Ізраїлів збір стояв . І він сказав : Благословенний Господь , Бог Ізраїлів , що Своїми устами говорив був із моїм батьком Давидом , і рукою Своєю тепер виконав , говорячи : Від того дня , коли Я вивів Свій народ , Ізраїля , з Єгипту , Я не вибрав Собі міста зо всіх Ізраїлевих племен , щоб збудувати храм на пробування Мого Ймення там . І вибрав Я Давида , щоб був над Моїм Ізраїлевим народом . І було на серці мого батька Давида збудувати храм для Ймення Господа , Бога Ізраїля . Та сказав Господь до мого батька Давида : За те , що на твоєму серці було збудувати храм для Ймення Мого , ти зробив добре , що було тобі це на серці . Тільки ти не збудуєш цього храму , але син твій , що вийде із стегон твоїх , він збудує цей дім для Ймення Мого ! І виконав Господь Своє слово , що Він говорив . І став я на місце батька мого Давида , та й сів на Ізраїлевому троні , як говорив був Господь , і я збудував оцей храм для Ймення Господа , Бога Ізраїлевого . І встановив я там місце для ковчега , де Господній заповіт , якого Він склав із нашими батьками , коли виводив їх з єгипетського краю . І став Соломон перед Господнім жертівником навпроти всього Ізраїлевого збору , і простяг руки свої до неба та й сказав : Господи , Боже Ізраїлів ! Нема подібного Тобі Бога на небесах угорі та на землі долі . Ти стережеш заповіта та милість для Своїх рабів , що ходять перед Твоїм лицем усім своїм серцем . Ти додержав Своєму рабові , Давидові , батькові моєму , те , що говорив йому . І говорив Ти йому Своїми устами , а рукою Своєю виконав , як цього дня . А тепер , Господи , Боже Ізраїлів , додерж для Свого раба Давида , мого батька , те , що говорив був йому , кажучи : Не буде в тебе переводу з-перед лиця Мого нікому з тих , що сидітимуть на Ізраїлевім троні , якщо тільки сини твої будуть держатися своїх доріг , щоб ходити перед Моїм лицем , як ти ходив перед лицем Моїм . А тепер , Боже Ізраїлів , нехай буде запевнене слово Твоє , яке Ти говорив рабові Своєму Давидові , моєму батькові . Бо чи ж справді Бог сидить на землі ? Ось небо та небо небес не обіймають Тебе , що ж тоді храм той , що я збудував ? Та ти зглянешся на молитву Свого раба та на його благання , Господи , Боже мій , щоб почути спів та молитву , якою раб твій молиться перед лицем Твоїм сьогодні , щоб очі Твої були відкриті на цей храм уночі та вдень , на те місце , про яке Ти сказав : Нехай буде Ймення Моє там , щоб почути молитву , якою буде молитися Твій раб на цьому місці ! І Ти будеш прислухатися до благання Свого раба , та Свого народу , Ізраїля , що будуть молитися на цьому місці . А Ти почуєш на місці Свого пробування , на небесах , і почуєш , і простиш . Як згрішить людина проти свого ближнього , і вимагатимуть від нього клятви , щоб він поклявся , і для клятви прийдуть перед Твій жертівник у цьому храмі , то Ти почуєш із небес , і зробиш , і розсудиш Своїх рабів , осудиш несправедливого , щоб дати його дорогу на його голову , і всправедливиш праведного , щоб віддати йому за його справедливістю . Коли Твій народ , Ізраїль , буде вдарений ворогом за те , що прогрішив Тобі , і коли вони звернуться до Тебе , і будуть славити Ім'я Твоє , і будуть молитися , і будуть благати Тебе в цьому храмі , то Ти почуєш із небес , і простиш гріх народу Свого , Ізраїля , і вернеш їх до землі , яку дав Ти їхнім батькам . Коли замкнеться небо й не буде дощу , бо прогрішаться Тобі , то коли знову вони помоляться на цьому місці , і будуть славити Ім'я Твоє , і від гріха свого відвернуться , бо Ти будеш їх впокоряти , то Ти почуєш на небесах , і простиш гріх Своїх рабів та народу Свого , Ізраїля , бо покажеш їм ту добру дорогу , якою вони підуть , і Ти даси дощ на Край Свій , якого Ти дав Своєму народові на спадщину . Голод коли буде в Краю , моровиця коли буде , посуха , жовтачка , сарана , черва коли буде , коли його ворог стане тіснити його в краю міст його , коли буде яка пораза , яка хвороба , усяка молитва , усяке благання , що буде від якої людини чи від усього народу Твого , Ізраїля , коли кожен почує рану свого серця , і простягне руки свої до цього храму , то Ти почуєш із небес , із місця постійного пробування Свого , і простиш , і зробиш , і даси кожному за всіма його дорогами , бо Ти Сам знаєш серце всіх людських синів , щоб вони боялися Тебе по всі дні , доки вони житимуть на поверхні землі , яку Ти дав батькам нашим . Також і чужинця , що він не з народу Твого , Ізраїля , і він прийде з далекого краю ради Ймення Твого , бо почують і вони про велике Ім'я Твоє , і про сильну руку Твою та про витягнене рамено Твоє , і прийде він і помолиться в цьому храмі , Ти почуєш це з небес , місця постійного пробування Свого , і зробиш усе , про що буде кликати до Тебе той чужинець , щоб усі народи землі пізнали Ім'я Твоє , щоб боялися Тебе , як народ Твій , Ізраїль , і щоб пізнали вони , що Ім'ям Твоїм названо цей храм , що я збудував . Коли народ Твій вийде на війну на свого ворога , дорогою , якою Ти пошлеш їх , і помоляться вони до Господа в напрямі до міста , що Ти вибрав його , та храму , що я збудував для Ймення Твого , то почуєш Ти з неба їхню молитву та їхнє благання , і вчиниш їм суд ! Коли вони згрішать Тобі , бо немає людини , щоб вона не згрішила , і Ти розгніваєшся на них , і віддаси їх ворогові , а їхні полонителі відведуть їх у неволю до ворожого краю далекого чи близького , і коли вони прийдуть до розуму в краю , куди взяті в неволю , і навернуться , і будуть благати Тебе в краю полонителів своїх , говорячи : Ми згрішили , і безбожне чинили , були ми винні ; і коли вони навернуться до Тебе всім своїм серцем і всією душею своєю в краю ворогів своїх , що їх поневолили , і помоляться до Тебе в напрямі до свого краю , що Ти дав їхнім батькам , у напрямі міста , яке Ти вибрав , та храму , що я збудував для Імени Твого , то Ти почуєш на небесах , постійному місті пробування Свого , їхню молитву та їхнє благання , і зробиш їм суд , і пробачиш Своєму народові , що вони згрішили Тобі , і всі їхні провини , що завинили проти Тебе , і нахилиш до любови полонителів їхніх , і вони змилосердяться над ними , бо вони народ Твій та наділ Твій , яке Ти вивів з Єгипту , з середини залізної гутничої печі , щоб очі Твої були відкриті на благання Твого раба та на благання народу Твого , Ізраїля , щоб прислухуватися до них , коли вони кликатимуть до Тебе . Бо Ти виділив їх зо всіх народів Собі на наділ , як говорив був через Мойсея , Свого раба , коли Ти виводив наших батьків із Єгипту , Владико мій , Господи ! І сталося , як Соломон скінчив цю молитву й благання до Господа , то він устав від Господнього жертівника , де він стояв на колінах своїх , а руки його були простягнені до неба . І встав він , і поблагословив усі Ізраїлеві збори , говорячи сильним голосом : Благословенний Господь , що дав мир Своєму народові , Ізраїлеві , усе , як обіцяв був , не відпало ані одне слово зо всіх Його добрих слів , які Він говорив був через раба Свого Мойсея . Нехай буде Господь , Бог наш , з нами , як був Він із нашими батьками , нехай Він не опустить нас , нехай Він не покине нас , щоб прихиляти наше серце до Себе , щоб ми ходили всіма Його дорогами , щоб ми дотримувалися наказів Його , і уставів Його та постанов Його , як і Він наказав був нашим батькам . І нехай будуть оці слова мої , якими я благав перед Господнім лицем , близькі до Господа вдень та вночі , щоб чинити суд для раба Свого та суд для Свого народу , Ізраїля , день-у-день , щоб знали всі народи землі , що Господь Він Бог , і нема вже іншого ! І нехай буде все серце ваше з Господом , Богом нашим , щоб ходити постановами його та щоб перестерігати заповіді Його , як цього дня ! А цар та ввесь Ізраїль з ним принесли жертву перед Господнім лицем . І приніс Соломон жертву для мирних жертов , що приносив для Господа : двадцять і дві тисячі худоби великої , а худоби дрібної сто й двадцять тисяч . І виконали освячення Господнього храму цар та всі Ізраїлеві сини . Того дня цар освятив середину двору , що перед храмом Господнім , бо приготовив там цілопалення й хлібну жертву та лій мирних жертов , бо мідяний жертівник , що перед Господнім лицем , був малий для прийняття цілопалення й хлібної жертви та лою мирних жертов . І вчинив Соломон того часу свято , і з ним увесь Ізраїль , збір великий , що зійшовся звідти , де йдеться до Гамату аж до єгипетського потоку , перед лицем Господа , нашого Бога , сім день і сім день , чотирнадцять день . Восьмого дня він відпустив народ , а вони поблагословили царя та й пішли до наметів своїх , радісні та веселосерді через усе те добро , що Господь учинив Своєму рабові Давидові та Своєму народові Ізраїлеві . І сталося , як Соломон покінчив будувати храм Господній та дім царський , та все , що було бажанням Соломона , що прагнув він зробити , то Господь явився Соломонові другий раз , як явився йому в Ґів'оні . І сказав Господь до нього : Вислухав Я молитви твої та благання твої , якими благав ти перед лицем Моїм , Я освятив той храм , що ти збудував , щоб покласти Ім'я Моє там аж навіки . І будуть там Мої очі та серце Моє по всі дні . А ти , якщо будеш ходити перед лицем Моїм , як ходив був батько твій Давид , у чистості серця та в правоті , щоб зробити все , що наказав Я тобі , якщо будеш дотримуватися уставів Моїх та постанов Моїх , то трона царства твого над Ізраїлем Я поставлю навіки , як Я говорив був батькові твоєму Давидові , кажучи : Не буде переводу нікому з нащадків твоїх на Ізраїлевім троні . Якщо ж справді відвернетеся ви та ваші сини від Мене , і не будете дотримувати заповідей Моїх та уставів Моїх , що Я дав вам , і підете , і будете служити іншим богам , і буде те вклонятися їм , то Я винищу Ізраїля з поверхні землі , яку дав їм , а цей храм , що Я освятив для Ймення Свого , відкину від лиця Свого . І стане Ізраїль за приповістку та за посміховище серед усіх народів ! І храм цей найвищий , кожен , хто проходитиме біля нього , скам'яніє та свисне від здивування . І скажуть : За що Господь зробив так цьому Краєві та храмові цьому ? . . . І відкажуть : За те , що вони покинули Господа , Бога свого , Який вивів їхніх батьків з єгипетського краю , і держалися міцно інших богів , і вклонялися їм , і служили їм , тому Господь навів на них усе оце лихо ! І сталося по двадцяти роках , коли Соломон збудував ті два доми , храм Господній та дім царський , а Хірам , цар тирський , достачав Соломонові кедрові дерева й дерева кипарисові , та золото на кожне бажання його , тоді цар Соломон дав Хірамові двадцять міст у краї Ґаліл . І вийшов Хірам із Тиру , щоб побачити ті міста , які дав йому Соломон , і не вподобались йому вони . І він сказав : Що це за міста , які ти дав мені , мій брате ? І він назвав ім'я їм : Край Кавулу , і так вони звуться аж до цього дня . І послав Хірам цареві сто й двадцять талантів золота . А оце наказ тих поборів , які брав цар Соломон на збудування храму Господнього та дому свого , і Мілло , і муру єрусалимського , і Хацору , і Меґіддо , і Ґезеру . Фараон , єгипетський цар , прийшов і здобув Ґезер , та й спалив його огнем , а ханаанеянина , що сидів у місті , убив , і віддав його як віно для своєї дочки , Соломонової жінки . І вибудував Соломон Ґезера , і Бет-Горона Долішнього , і Баалата , і Тамара в пустині того краю , і всі міста на запаси , що були Соломонові , і міста на колесниці , і міста на верхівців , і інші бажання Соломонові , що бажав збудувати в Єрусалимі та на Ливані , та в усьому Краї панування його . Увесь народ , що позостався з амореян , хіттеян та періззеян , хіввеян та євусеян , що вони не з Ізраїлевих синів , їхні сини , що були позоставлені по них у Краю , яких Ізраїлеві сини не могли вигубити , то взяв їх Соломон за поборових працівників , і так є аж до цього дня . А з Ізраїлевих синів Соломон не дав раба , бо вони вояки , і його раби , і провідники його , і старші над трьома , і провідники над його колесницями та його верхівці . Оце приставлені провідники , що були над Соломоновою роботою , п'ятдесят і п'ять сотень , що правили народом , який робив на праці . Тільки фараонова дочка вийшла з Давидового Міста до свого дому , якого збудував їй ; тоді збудував він Мілло . І приносив Соломон три рази річно цілопалення та мирні жертви на жертівнику , що збудував Господеві , і кадив на тому , що перед Господнім лицем . І викінчив він той дім . І цар Соломон наробив кораблів в Ецйон-Ґевері , що при Елоті на березі Червоного моря в едомському краї . І послав Хірам кораблями своїх рабів , моряків , що знають море , з рабами Соломоновими . І прийшли вони до Офіру , і взяли звідти чотири сотні й двадцять талантів золота , та й привезли до царя Соломона . А цариця Шеви , коли почула була про славу Соломона , щодо Господнього Імени , то прийшла випробувати його загадками . І прийшла вона до Єрусалиму з дуже великим багатством , з верблюдами , що несли пахощі , і з дуже численним золотом , і з дорогим камінням . І прийшла вона до Соломона , і говорила йому все , що було на серці її . І Соломон вияснив їй усі її слова , не було речі , незнаної цареві , якої не порішив би він їй . І побачила цариця Шеви всю Соломонову мудрість , та дім , що він збудував , і їжу столу його , і мешкання рабів його , і поставу слуг його та їхні одежі , і напої його , і цілопалення , що він приносить у Господньому домі , і не могла вона з дива вийти ! І сказала вона до царя : Правдою було те , що я чула в своїм краї про твої діла та про твою мудрість . І не повірила я тим словам , аж поки не прийшла та не побачили мої очі , і ось не була представлена мені й половина : ти перевищив мудрість та добро тієї слави , про яку я чула ! Щасливі люди твої , щасливі оці твої слуги , що завжди стоять перед обличчям твоїм , що слухають твою мудрість ! Нехай буде благословенний Господь , Бог твій , що вподобав тебе , щоб посадити тебе на Ізраїлів трон , через Господню любов до Ізраїля навіки . І Він настановив тебе царем , щоб чинити право та справедливість . І дала вона цареві сто й двадцять талантів золота , і дуже багато пахощів та дорогого каміння . Більш уже ніколи не приходило так багато , як оці пахощі , що цариця Шеви дала цареві Соломонові ! І також Хірамові кораблі , що довозили золото з Офіру , спроваджували з Офіру багато алмуґового дерева та дороге каміння . І поробив цар з алмуґового дерева поруччя для Господнього храму та для дому царського , і гусла , і арфи для співаків . Ніколи не приходило так багато алмуґового дерева , і не бачено аж до цього дня ! А цар Соломон дав цариці Шеви на жадання її все , чого вона бажала , окрім того , що дав їй як царський дарунок Соломонів . І обернулася вона , та й пішла до свого краю , вона та слуги її . І була вага того золота , що приходило для Соломона в одному році , шість сотень шістдесят і шість талантів золота , окрім того , що приходило від купців та з торгівлі ходячих , та від усіх царів Арабії та краєвих намісників . І зробив цар Соломон дві сотні великих щитів із кутого золота , шість сотень шеклів золота йшло на одного щита , та три сотні щитів менших із кутого золота , три міні золота йшло на одного щита . І цар віддав їх до дому Ливанського Лісу . І зробив цар великого трона зо слонової кости , і покрив його щирим золотом . У трона було шість ступенів ; а голова в трона кругляста позад його та поруччя з того й з того боку при місці сидіння , та два леви , що стояли при поруччях . І дванадцять левів стояли там на шости ступенях із того й з того боку . По всіх царствах не було так зробленого ! І ввесь посуд на пиття царя Соломона золото , і всі речі дому Ливанського Лісу щире золото , нічого із срібла , воно за Соломонових днів не рахувалося за щось . Бо цар мав на морі таршіські кораблі разом із кораблями Хірамовими . Раз на три роки приходили таршіські кораблі , що довозили золото , і срібло , і слонову кість , і мавп , і пав . І став цар Соломон найбільшим від усіх земних царів , щодо багатства та щодо мудрости . І вся земля хотіла бачити Соломона , щоб послухати його мудрости , що Бог дав у його серце . І вони приносили кожен свого дара , речі срібні та речі золоті , й одежу , і зброю , і пахощі , коні та мули , із року в рік . І назбирав Соломон колесниць та верхівців , і було в нього тисяча й чотири сотні колесниць та дванадцять тисяч верхівців , і він порозміщував їх по колесничних містах та з царем в Єрусалимі . І Соломон наскладав в Єрусалимі срібла , як каміння , а кедрів наскладав , щодо численности , як сикомори , що в Шефелі ! А коней , що були в Соломона , приводили з Єгипту та з Кеве ; царські купці брали їх із Кеве за встановлені гроші . І входила й виходила колесниця з Єгипту за шість сотень шеклів срібла , а кінь за сто й п'ятдесят . І так вони вивозили все це своєю рукою для всіх царів хіттійських та царям сирійським . А цар Соломон покохав багато чужинних жінок : і дочку фараонову , моавітянок , аммонітянок , едомітянок , сидонянок , хіттіянок , із тих народів , що про них Господь сказав був Ізраїлевим синам : Не ввійде те між них , і вони не ввійдуть між вас , бо вони справді нахилять ваші серця до своїх богів . До них прихилився Соломон коханням . І було в нього жінок-княгинь сім сотень , а наложниць три сотні . І жінки його прихилили його серце . І сталося на час Соломонової старости , жінки його прихилили його серце до інших богів ; і серце його не було все з Господом , Богом , як серце його батька Давида . І пішов Соломон за Астартою , богинею сидонською , та за Мілкомом , гидотою аммонітською . І робив Соломон зле в очах Господніх , і не йшов певно за Господом , як його батько Давид . Тоді Соломон збудував жертівника для Кемоша , моавської гидоти , на горі , що навпроти Єрусалиму , та для Молоха , гидоти аммонських синів . І так він зробив для всіх своїх чужинних жінок , що кадили та приносили жертви для своїх богів . І розгнівався Господь на Соломона , бо його серце відхилилося від Господа , Бога Ізраїлевого , що два рази йому являвся , і наказував йому про цю річ , щоб не ходити за іншими богами . Та не виконував він того , що наказав був Господь . І сказав Господь до Соломона : Тому , що було це з тобою , і не виконував ти Мого заповіту та постанов Моїх , що Я наказав був тобі , Я конче відберу царство твоє , та й дам його твоєму рабові . Тільки за твоїх днів не зроблю того ради батька твого Давида , з руки сина твого відберу його ! Та всього царства Я не відберу , одне племено Я дам синові твоєму ради раба Мого Давида та ради Єрусалиму , якого Я вибрав . І поставив Господь Соломонові за противника едомлянина Гадада , він із царського насіння в Едомі . І сталося , коли Давид був з Едомом , коли Йоав , начальник війська , пішов поховати трупи , то він повбивав кожного чоловічої статі в Едомі . Бо шість місяців сидів там Йоав та ввесь Ізраїль , аж поки він не вигубив кожного чоловічої статі в Едомі . І втік Гадад , він та з ним мужі едомські , зо слуг його батька , щоб піти до Єгипту ; а Гадад був тоді малим хлопцем . І встали вони з Мідіяну й пішли до Парану ; і набрали вони з собою людей з Парану , та й прийшли до Єгипту , до фараона , царя єгипетського , а той дав йому дім та призначив йому утримання , і дав йому землю . І знайшов Гадад велику милість у фараонових очах , і він дав йому за жінку сестру своєї жінки , сестру цариці Тахпенеси . І породила йому сестра Тахпенеси сина його Ґенувата , а Тахпенеса виховала його в фараоновому домі . І був Ґенуват у фараоновому домі серед фараонових синів . І почув Гадад в Єгипті , що Давид спочив із своїми батьками , та що помер Йоав , начальник війська . І сказав Гадад до фараона : Відпусти мене , й я піду до свого Краю ! А фараон йому відказав : Чого тобі бракує при мені , що ти оце хочеш іти до свого краю ? Та той сказав : Ні , таки конче відпусти мене ! І поставив Бог йому , Соломонові , за противника ще й Резона , сина Ел'яди , що втік від Гадад'езера , царя Цови , свого пана . І зібрав він при собі людей , та й став провідником банди , коли Давид розбивав їх . І пішли вони до Дамаску , й осілися в ньому , і панували в Дамаску . І був він противником для Ізраїля за всіх Соломонових днів , а це окрім того лиха , що чинив Гадад . І бридив він Ізраїлем , і запанував над Сирією . А Єровоам , син Неватів , єфремівець , із Цереди , а ім'я його матері Церуа , жінка вдова , був раб Соломонів . І підняв він руку на царя . А оце та причина , що він підняв руку на царя : Соломон будував Мілло , і поправив пролім у Місті Давида , свого батька . А той муж Єровоам був відважний . І побачив Соломон цього юнака , що він роботящий , і призначив його над усіма носіями Йосипового дому . І сталося того часу , і вийшов Єровоам з Єрусалиму . І знайшов його на дорозі шілонянин Ахійя , пророк . Він був одягнений в нову одіж , й обидва вони були самі на полі . І схопив Ахійя за ту нову одежу , що була на ньому , та й подер її на дванадцять кусків . І сказав він до Єровоама : Візьми собі десять кусків , бо так сказав Господь , Бог Ізраїля : Оце Я віддираю царство з Соломонової руки , і дам тобі десять племен . А одне племено буде йому ради Мого раба Давида та ради Єрусалиму , міста , що Я вибрав його зо всіх Ізраїлевих племен . Це тому , що вони покинули Мене і вклонялися Астарті , сидонській богині , і Кемошеві , богові моавському , та Мілкомові , богові аммонітському , і не пішли Моїми дорогами , щоб виконувати добре в Моїх очах , і постанови Мої та заповіді Мої , як батько його Давид . Та не візьму Я всього царства з руки його , бо оставлю його володарем по всі дні життя його ради раба Мого Давида , що Я вибрав його , який додержував заповідів Моїх та постанов Моїх . І візьму Я царство з руки його сина , та й дам його тобі , оті десять племен . А синові його дам одне племено , щоб позоставався світильник рабові Моєму Давидові , по всі дні перед лицем Моїм в Єрусалимі , місці , що Я вибрав Собі , щоб там перебувало Моє Ймення . А тебе Я візьму , і ти будеш царювати над усім , чого пожадає душа твоя , і ти будеш царем над Ізраїлем . І станеться , коли ти слухатимешся всього , що Я накажу тобі , і підеш Моїми дорогами , і робитимеш добре в очах Моїх , щоб виконувати постанови Мої та заповіді Мої , як робив раб Мій Давид , то Я буду з тобою , і побудую тобі міцний дім , як Я збудував був Давидові , і дам тобі Ізраїля . І буду впокоряти Давидове насіння ради того , тільки не по всі дні . І шукав Соломон , щоб забити Єровоама . І встав Єровоам , і втік до Єгипту , до Шішака , єгипетського царя . І пробував він в Єгипті аж до Соломонової смерти . А решта Соломонових діл , і все , що він зробив був , та мудрість його , ото вони написані в книзі Соломонові діла . А днів , коли Соломон царював в Єрусалимі над усім Ізраїлем , було сорок літ . І спочив Соломон зо своїми батьками , і був похований у Місті Давида , батька свого , а замість нього зацарював син його Рехав'ам . І пішов Рехав'ам до Сихему , бо до Сихему зійшовся ввесь Ізраїль , щоб настановити його царем . І сталося , що це почув Єровоам , Неватів син , коли був іще в Єгипті , куди втік від царя Соломона . І осівся Єровоам ув Єгипті . І послали й покликали його . І прийшов Єровоам та всі Ізраїлеві збори , і вони говорили до Рехав'ама , кажучи : Твій батько вчинив був тяжким наше ярмо , а ти тепер полегши жорстоку роботу батька свого та тяжке його ярмо , що наклав він був на нас , і ми будемо служити тобі . А він відказав їм : Ідіть ще на три дні , і верніться до мене . І пішов той народ . І радився цар Рехав'ам зо старшими , що стояли перед обличчям його батька Соломона , коли був він живий , говорячи : Як ви радите відповісти цьому народові ? І вони говорили йому , кажучи : Якщо ти сьогодні будеш рабом цьому народові , і будеш служити їм , і відповіси їм , і говоритимеш їм добрі слова , то вони будуть тобі рабами по всі дні . Та він відкинув пораду старших , що радили йому , і радився з молодиками , що виросли разом із ним , що стояли перед ним . І сказав він до них : Що ви радите , і що відповімо цьому народові , який говорив мені , кажучи : Полегши ярмо , що твій батько наклав був на нас . І говорили до нього ті молодики , що виросли з ним , кажучи : Так скажеш тому народові , що промовляв до тебе , говорячи : Твій батько вчинив був тяжким наше ярмо , а ти дай полегшу нам . Отак скажеш до них : Мій мізинець грубший за стегна мого батька ! А тепер : мій батько наклав був на вас тяжке ярмо , а я додам до вашого ярма ! Батько мій карав вас бичами , а я каратиму вас скорпіонами ! І прийшов Єровоам та ввесь народ до Рехав'ама третього дня , як цар говорив , кажучи : Верніться до мене третього дня . І цар жорстоко відповів народові , і відкинув пораду старших , що радили йому . І він говорив до них за порадою тих молодиків , кажучи : Мій батько вчинив був тяжким ваше ярмо , а я додам до вашого ярма . Батько мій карав вас бичами , а я каратиму вас скорпіонами ! . . . І не послухався цар народу , бо причина була від Господа , щоб справдилося слово Його , яке говорив був Господь через шілонянина Ахійю до Єровоама , Неватового сина . І побачив увесь Ізраїль , що цар не послухався їх , і народ відповів цареві , кажучи : Яка нам частина в Давиді ? І спадщини нема нам у сині Єссея ! До наметів своїх , о Ізраїлю ! Познай тепер дім свій , Давиде ! . . . І пішов Ізраїль до наметів своїх . А Ізраїлеві сини , що сиділи в Юдиних містах , тільки над ними зацарював Рехав'ам . І послав цар Рехав'ам Адонірама , що був над даниною , та ввесь Ізраїль закидав його камінням , і він помер . А цар Рехав'ам поспішив сісти на колесницю та втекти до Єрусалиму . І збунтувався Ізраїль проти Давидового дому , і від нього відпав , і так є аж до цього дня . І сталося , як увесь Ізраїль почув , що вернувся Єровоам , то послали й покликали його на збори , та й настановили його царем над усім Ізраїлем . За домом Давида не було нікого , окрім одного Юдиного племени . І прийшов Рехав'ам до Єрусалиму , і зібрав увесь Юдин дім та Веніяминове племено , сто й вісімдесят тисяч вибраних військових , щоб воювати з Ізраїлевим домом , щоб вернути царство Рехав'амові , Соломоновому синові . І було Боже слово до Шемаї , чоловіка Божого , говорячи : Скажи Рехав'амові , Соломоновому синові , цареві Юдиному , та всьому домові Юдиному й Веніяминовому , і решті народу , говорячи : Так говорить Господь : Не йдіть і не воюйте з своїми братами , Ізраїлевими синами ! Верніться кожен до дому свого , бо ця річ сталася від Мене ! І вони послухалися Господнього слова , і вернулися , щоб піти за Господнім словом . І збудував Єровоам Сихема в Єфремових горах , та й осівся в ньому . І вийшов він звідти , і збудував Пенуїла . І сказав Єровоам у своєму серці : Тепер вернеться царство до Давидового дому ! Якщо народ цей буде ходити до Єрусалиму , щоб приносити жертви в Господньому домі , то вернеться серце цього народу до їхнього пана , до Рехав'ама , царя Юдиного . І вони заб'ють мене , та й вернуться до Рехав'ама , царя Юдиного . І порадився цар , і зробив два золоті тельці , і сказав до народу : Досить вам ходити до Єрусалиму ! Оце , Ізраїлю , боги твої , що вивели тебе з єгипетського краю . І поставив він одного в Бет-Елі , а одного в Дані . І була та річ на гріх , бо народ ходив до одного з них аж до Дану . І зробив він жертівне місце на пагірку , і настановив священиків з усього народу , що не були з Левієвих синів . І встановив Єровоам свято в восьмому місяці , п'ятнадцятого для місяця , подібне до свята , що в Юді , і приносив жертву на жертівнику . Так зробив він у Бет-Елі , щоб приносити в жертву тельцям , які він зробив . І настановив він у Бет-Елі священиків пагірків , що поробив . І приносив він жертви на жертівнику , що зробив у Бет-Елі , п'ятнадцятого дня восьмого місяця , якого вимислив з свого серця . І вчинив він свято для Ізраїлевих синів , і підійшов до жертівника , щоб покадити . . . А ось чоловік Божий прийшов за Господнім словом із Юди до Бет-Елу . А Єровоам стояв при жертівнику , щоб кадити . І кликнув чоловік Божий при жертівнику за словом Господнім і сказав : Жертівнику , жертівнику , так сказав Господь : Ось у Давидовому домі народиться син , Йосія ім'я йому , і він на тобі принесе в жертву священиків пагірків , що на тобі кадять , і кості людські спаляться на тобі . І дасть він того дня чудо , говорячи : Оце те чудо , про яке говорив Господь : Ось цей жертівник розпадеться , і висиплеться попіл , що на ньому ! . . . І сталося , як цар почув слова цього Божого чоловіка , що кликав до жертівника в Бет-Елі , то Єровоам простяг руку свою від жертівника , говорячи : Схопіть його ! І всохла рука йому , яку він простяг до нього , і він не міг вернути її до себе . . . А жертівник розпався , і попіл висипався з жертівника , за тим чудом , що дав Божий чоловік за словом Господнім . . . А цар відповів і сказав до Божого чоловіка : Умилостив лице Господа , Бога твого , і помолися за мене , і нехай вернеться рука моя до мене ! І чоловік Божий умилостивив Господнє лице , і царська рука вернулася до нього , і була , як перед тим . . . І сказав цар до Божого чоловіка : Увійди зо мною до дому й попоїж , і я дам тобі дара ! А чоловік Божий сказав до царя : Якщо ти даси мені пів дому свого , не ввійду я з тобою , і не їстиму хліба , і не питиму води в цьому місці ! . . . Бо так наказано мені за словом Господнім , говорячи : Ти не їстимеш хліба , і не питимеш води , і не вернешся дорогою , якою пішов ! І пішов він іншою дорогою , і не вернувся тією дорогою , що нею прийшов був до Бет-Елу . А один старий пророк сидів у Бет-Елі . І прийшли його сини , і розповіли йому про ввесь чин , що зробив Божий чоловік сьогодні в Бет-Елі , про ті слова , що він говорив до царя , і оповіли їх своєму батькові . І промовив до них їхній батько : Де ж та дорога , якою він пішов ? А його сини бачили ту дорогу , якою пішов Божий чоловік , що прийшов був з Юди . І сказав він до синів своїх : Осідлайте мені осла ! І вони осідлали йому осла , і він сів на нього . І поїхав він за Божим чоловіком , і знайшов його , як сидів під дубом . І сказав він до нього : Чи ти той Божий чоловік , що прийшов із Юди ? А той відказав : Я . І сказав він до нього : Іди зо мною до дому та з'їж хліба ! А той відказав : Не можу вернутися з тобою та ввійти з тобою , і не їстиму хліба , і не питиму води з тобою в цьому місці ! Бо було мені сказано за словом Господнім : Не їстимеш хліба й не питимеш там води , і не вернешся тією дорогою , якою ти йшов ! А той відказав йому : І я пророк , як ти ! А Ангол говорив мені за Господнім словом , кажучи : Заверни його з собою до дому свого , і нехай він їсть хліб і нехай п'є воду . Він же говорив йому неправду ! І він вернувся з ним , і їв хліб у його домі та пив воду . . . І сталося , як сиділи вони при столі , то було Господнє слово до пророка , що вернув його . І він кликнув до Божого чоловіка , що прийшов із Юди , говорячи : Так сказав Господь : Тому , що був ти неслухняний Господнім наказам , і не додержував тієї заповіді , що наказав тобі Господь , Бог твій , і ти вернувся , і їв хліб та пив воду в місці , про яке Він говорив тобі : Не їж хліба й не пий води , то не ввійде твій труп до гробу батьків твоїх ! . . . І сталося , як той поїв хліба та напився , то він осідлав йому осла , тому пророкові , що він вернув його . І той подався , та спіткав його на дорозі лев , та й забив його . І був кинений труп його на дорозі , а осел стояв при ньому , а той лев стояв при трупі . . . Аж ось приходять люди , і побачили того трупа , киненого на дорозі , та лева , що стояв при трупі . І вони прийшли й говорили в тім місті , де сидів старий пророк . І почув про це той пророк , що вернув його з дороги , та й сказав : Це той Божий чоловік , що був неслухняний Господнім наказам , і Господь дав його левові , і він роздер його та вбив його за Господнім словом , що говорив йому . І сказав він до синів своїх , говорячи : Осідлайте мені осла ! І осідлали . І поїхав він , і знайшов його трупа , киненого на дорозі , й осла та лева , що стояли при трупі , не з'їв той лев труп а й не роздер осла . І підняв той пророк трупа Божого чоловіка , і поклав його на осла , та й вернув його . І ввійшов старий пророк до міста , щоб оплакати та поховати того . І поклав він його в своїм гробі , і плакали над ним : Ой , брате мій ! І сталося по його похороні , і сказав він до синів своїх , говорячи : Коли я помру , то поховаєте мене в гробі , що в ньому похований цей Божий чоловік . При костях його покладіть мої кості ! Бо конче збудеться те слово , що він кликнув був за Господнім словом над тим жертівником , що в Бет-Елі , та над усіма жертівниковими місцями на пагірках , що в містах самарійських . По цій пригоді Єровоам не зійшов зо своєї злої дороги , і настановляв священиків пагірків з усього народу , хто хотів , той призначався , і ставав священиком пагірків . І стала та річ гріхом для Єровоамового дому , і на вигублення , і на винищення з-над поверхні землі . Того часу заслаб Авійя , Єровоамів син І сказав Єровоам до своєї жінки : Устань та переберися , і не пізнають , що ти Єровоамова жінка . І підеш до Шіло , ото там пророк Ахійя , який говорив про мене , що я буду царем над цим народом . І візьми в свою руку десять хлібів і калачі та дзбанок меду , і ввійдеш до нього . Він скаже тобі , що буде хлопцеві . І зробила так Єровоамова жінка . І встала вона , та й пішла до Шіло , і ввійшла до Ахійєвого дому . А Ахійя не міг бачити , бо очі йому стемніли через його старість . І Господь сказав до Ахійї : Ось приходить Єровоамова жінка , щоб запитати від тебе слово про сина свого , бо він слабий . Отак і так будеш їй говорити . І станеться , коли вона ввійде , то вдаватиме чужу . І сталося , як Ахійя почув шарудіння ніг її , як вона входила до входу , то сказав : Увійди , Єровоамова жінко ! Чому то ти вдаєш чужу ? А я посланий до тебе з твердою звісткою . Іди , скажи Єровоамові : Так сказав Господь , Бог Ізраїлів : Тому , що Я підніс тебе з-посеред народу , і дав тебе за князя над Моїм народом , Ізраїлем , і відірвав царство від Давидового дому й дав його тобі , та ти не був , як Мій раб Давид , що додержував заповідей Моїх , і що ходив за Мною всім серцем своїм , щоб робити тільки добре в очах Моїх , і робив ти гірше за всіх , хто був перед тобою , і ти пішов і наробив собі інших богів та литих бовванів , щоб гнівити Мене , а Мене ти відкинув геть , тому ось Я наводжу 935 8688 лихо 7451 на Єровоамів 3379 дім 1004 , і вигублю 3772 8689 в Єровоама 3379 навіть те , що мочить 8366 8688 на стіну 7023 , невільника 6113 8803 й вільного 5800 8803 в Ізраїлі 3478 , і вимету 1197 8765 позостале 310 по Єровоамовім 3379 домі 1004 , як вимітається 1197 8762 сміття 1557 , аж не 8552 8800 0 зостанеться 8552 8800 0 нічого . Померлого в Єровоама в місті поїдять пси , а померлого на полі поїсть птаство небесне . Так сказав Господь . А ти встань , іди до свого дому . Як ноги твої входитимуть до міста , то помре той хлопець . І буде його оплакувати ввесь Ізраїль , і поховають його , бо він один в Єровоама ввійде до гробу , бо тільки в ньому в Єровоамовім домі була знайдена добра річ для Господа , Бога Ізраїлевого . А Господь поставить Собі царя над Ізраїлем , який вигубить Єровоамів дім того дня . Та що станеться тепер ? І поб'є Господь Ізраїля , і він захитається , як хитається очерет на воді ! І вирве Він Ізраїля з-над цієї хорошої землі , яку дав їхнім батькам , і порозкидає їх по той бік Річки за те , що вони поробили собі Астарти , що гнівають Господа . І Він видасть Ізраїля через гріх Єровоама , що грішив сам , і що ввів у гріх Ізраїля . І встала Єровоамова жінка , і пішла , і прийшла до Тірци . Як вона входила до порога дому , то той хлопець помер . . . І поховали його , й оплакував його ввесь Ізраїль за словом Господа , що говорив через раба Свого пророка Ахійю . А решта Єровоамових діл , як він воював та як він царював , ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів . А час , який царював Єровоам , двадцять і два роки . І спочив він із батьками своїми , а замість нього зацарював син його Надав . А Рехав'ам , син Соломонів , царював у Юді . Рехав'ам був віку сорока й одного року , коли зацарював , а царював він сімнадцять літ в Єрусалимі , у тому місті , яке вибрав Господь зо всіх Ізраїлевих племен , щоб покласти там Своє Ймення . А ім'я його матері : аммонітка Наама . А Юда робив зло в Господніх очах , і вони гнівили Його більш від усього того , що чинили їхні батьки своїм гріхом , яким грішили . І також вони будували собі жертівники на пагірках , і стовпи , і Астарти на кожному високому взгір'ї та під кожним зеленим деревом . І також були блудодії в тому краї , вони чинили всю гидоту тих людей , що Господь прогнав їх від Ізраїлевого обличчя . І сталося п'ятого року царя Рехав'ама , пішов Шушак , єгипетський цар , на Єрусалим . І позабирав він скарби Господнього дому та скарби дому царевого , і все забрав . І забрав він усі золоті щити , що Соломон поробив був . А цар Рехав'ам поробив замість них мідяні щити , і віддав їх на руки провідників бігунів , що стерегли вхід до царського дому . І бувало , як тільки цар ішов до Господнього дому , бігуни носили їх , а потім вертали їх до комори бігунів . А решта Рехав'амових діл та все , що він зробив , ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів . А війна між Рехав'амом та між Єровоамом точилася по всі дні . І спочив Рехав'ам зо своїми батьками , і був він похований зо своїми батьками в Давидовому Місті . А ім'я його матері аммонітянка Наама . А замість нього зацарював його син Авійям . А вісімнадцятого року царя Єровоама , Неватового сина , над Юдою зацарював Авійям . Три роки царював він в Єрусалимі . А ім'я його матері Мааха , Авесаломова дочка . І він ходив в усіх гріхах свого батька , які той робив перед ним , і серце його не було все з Господом , Богом своїм , як серце його батька Давида . Бо Господь , Бог його , ради Давида дав йому світильника в Єрусалимі , щоб поставити сина його по ньому та укріпити Єрусалим . Бо Давид робив добре в Господніх очах , і не відступав від усього що Він наказав був йому , по всі дні життя свого , окрім справи хіттянина Урії . А війна між Рехав'амом та між Єровоамом точилася по всі дні життя його . А решта Авійямових діл та все , що він зробив , ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів . І війна точилася між Авійямом та між Єровоамом . І спочив Авійям зо своїми батьками , і поховали його в Давидовому Місті , а замість нього зацарював син його Аса . А року двадцятого Єровоама , Ізраїлевого царя , зацарював Аса , цар Юдин . І він царював в Єрусалимі сорок і один рік . А ім'я його матері Мааха , Авесаломова дочка . І робив Аса добре в Господніх очах , як батько його Давид . І вигнав він блудодіїв із краю , і повикидав усіх божків , яких поробили були їхні батьки . І навіть матір свою Мааху , і її він позбавив права бути царицею , бо вона зробила була ідола для Астарти . І Аса порубав ідола її , та й спалив у долині Кедрон . А пагірки не минулися ; тільки Асине серце було все з Господом по всі його дні . І вніс він до Господнього дому присвячені речі свого батька та присвячені речі свої , срібло , і золото , і посуд . А війна точилася між Асою та між Башою по всі їхні дні . І пішов Баша , цар Ізраїлів , на Юду , і будував Раму , щоб не дати нікому від Аси , царя Юдиного , виходити та входити . І взяв Аса все срібло та золото , позостале в скарбницях храму Господнього та дому царевого , та й дав його до руки своїх слуг . І послав їх цар Аса до Бен-Гадада , сина Тавримонна , сина Хезйонового , сирійського царя , що сидів у Дамаску , говорячи : Є умова між мною та між тобою , між батьком моїм та між батьком твоїм . Ось послав я тобі дара , срібла та золота , іди , зламай умову свою з Башею , царем Ізраїлевим , і нехай він відійде від мене . І послухався Бен-Гаддад царя Аси , і послав провідників свойого війська на Ізраїлеві міста , та й побив Іййона , і Дана , і Авела , Бат-Мааху , і всього Кінерота та всю землю Нефталимову . І сталося , як Баша це почув , то перестав будувати Раму , й осівся в Тірці . А цар Аса закликав до послуху всього Юду , нікого не виключаючи , і вони повиносили каміння Рами та її дерево , що з них будував був Баша . І цар Аса збудував з того Веніяминову Ґеву . А решта діл Аси та вся лицарськість його , і все , що він зробив був , і міста , які побудував , ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів ; тільки на час старости своєї він заслаб був на свої ноги . І спочив Аса з батьками своїми , і був похований з батьками своїми в Місті Давида , свого батька . А замість нього зацарював його син Йосафат . А над Ізраїлем зацарював Надав , Єровоамів син , у другому році Аси , царя Юдиного , та й царював над Ізраїлем два роки . І робив він зле в Господніх очах , і ходив дорогою батька свого та в гріху його , що вводив теж у гріх Ізраїля . І змовився на нього Баша , син Ахійї , з Іссахарового дому , та й побив його Баша в Ґіббетоні филистимському . А Надав та ввесь Ізраїль облягали Ґіббетон . І вбив його Баша в третьому році Аси , царя Юдиного , та й зацарював замість нього . І сталося , як зацарював він , то побив увесь Єровоамів дім , не позоставив Єровоамові жодної душі , аж поки не вигубив його , за словом Господа , що говорив через Свого раба шілонянина Ахійю , за гріх Єровоама , що грішив сам і що вводив у гріх Ізраїля , через свій гнів , яким гнівив Господа , Бога Ізраїлевого . А решта діл Надава та все , що він був зробив , ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів . А війна точилася між Асою та між Башею , Ізраїлевим царем , по всі дні їх . Третього року Аси , царя Юдиного , зацарював Баша , син Ахійїн , над усім Ізраїлем у Тірці , на двадцять і чотири роки . І робив він зло в Господніх очах , і ходив дорогою Єровоама та в гріху його , що вводив у гріх Ізраїля . І було Господнє слово до Єгу , Хананієвого сина , про Башу , говорячи : Тому , що Я підніс тебе з пороху , і настановив тебе володарем над Моїм народом , Ізраїлем , а ти пішов Єровоамовою дорогою та вводив у гріх народ Мій , Ізраїля , щоб гнівити Мене гріхами їх , то ось Я вигублю по Баші та по домі його , зроблю твій дім , як дім Єровоама , Неватового сина . Померлого в Баші в місті з'їдять пси , а померлого йому на полі , поїсть птаство небесне . А решта діл Баші , і що він зробив був , і лицарськість його , ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів . І спочив Баша зо своїми батьками , і був похований в Тірці , а замість нього зацарював син його Ела . І було слово Господнє через пророка Єгу , сина Хананієвого , до Баші та до дому його , а то через усе те зло , що коїв він у Господніх очах , щоб гнівити Його чином своїх рук , щоб бути , як Єровоамів дім , що Він побив його . Двадцять і шостого року Аси , царя Юдиного , зацарював Ела , Башин син , над Ізраїлем у Тірці , на два роки . І змовився на нього його раб Зімрі , провідник половини колесниць . І коли він , п'яний , пив у домі Арци , що був над його домом у Тірці , то прийшов Зімрі й убив його , і вбив його в двадцятому й сьомому році Аси , царя Юдиного , та й зацарював замість нього . І сталося , як він зацарював та сів на його троні , то він вибив увесь Башин дім , не позоставив навіть того , що мочить на стіну , ані рідних його , ані друзів його . І вигубив Зімрі ввесь Башин дім , за словом Господа , що промовляв був до Баші через пророка Єгу , за всі гріхи Баші та гріхи Елі , його сина , що грішили самі , і що вводили в гріх Ізраїля , щоб гнівити Господа , Бога Ізраїлевого , своїми гидотами . А решта діл Елі та все , що він робив , ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів . У році двадцятому й сьомому Аси , царя Юдиного , зацарював Зімрі в Тірці на сім день , коли народ облягав филистимський Ґіббетон . І прочув народ , що облягав , таке : Змовився Зімрі та й убив царя ! І ввесь Ізраїль настановив царем над Ізраїлем Омрі , провідника війська , того дня в таборі . І піднялися Омрі та ввесь Ізраїль із ним із Ґіббетону , і облягли Тірцу . І сталося , як побачив Зімрі , що місто здобуте , то ввійшов до палацу царевого дому , та й спалив над собою царський дім огнем , і помер за гріх свій , що грішив ним , щоб робити зло в Господніх очах , щоб ходити дорогою Єровоама та в гріху його , який він чинив , щоб вводити в гріх Ізраїля . А решта діл Зімрі та змова його , що вчинив був , ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів . Тоді Ізраїлів народ поділився пополовині : половина народу була за Тівні , Ґінатового сина , щоб настановити його царем , а половина за Омрі . Та був сильніший народ , що стояв за Омрі , від народу , що був за Тівні , Ґінатового сина . І помер Тівні , а зацарював Омрі . У році тридцятому й першому Аси , царя Юдиного , над Ізраїлем зацарював на дванадцять літ Омрі . У Тірці царював він шість років . І купив він від Шемера гору Шомерон за два таланти срібла , і забудував гору , і назвав ім'я міста , яке збудував , іменем пана тієї гори : Шомерон . І робив Омрі зло в Господніх очах , і чинив зло більше від усіх , хто був перед ним . І ходив він усією дорогою Єровоама , сина Неватового , та в гріхах його , якими вводив у гріх Ізраїля , щоб гнівити Господа , Бога Ізраїля , гидотами своїми . А решта діл Омрі , що робив він , та лицарськість його , яку він чинив був , ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів . І спочив Омрі з своїми батьками , і був похований у Самарії . А замість нього зацарював його син Ахав . Ахав , син Омрі , зацарював над Ізраїлем у році тридцятому й восьмому Аси , царя Юдиного . І царював Ахав , син Омрі , над Ізраїлем у Самарії двадцять і два роки . І робив Ахав , син Омрі , зло в Господніх очах більше від усіх , хто був перед ним . І було йому мало ходити в гріхах Єровоама , Неватового сина , і він узяв за жінку Єзавель , дочку Етбаала , сидонського царя . І він пішов , і служив Ваалові , і вклонявся йому . І він поставив жертівника для Ваала в Вааловому домі , якого збудував у Шомероні . І зробив Ахав Астарту . І Ахав далі чинив , щоб гнівити Господа , Бога Ізраїлевого , більше від усіх Ізраїлевих царів , що були перед ним . За його днів Хіїл з Бет-Елу відбудував Єрихона , на перворіднім своїм Авірамові він заклав його фундаменти , а на наймолодшім своїм Сеґівові повставляв брами його , за словом Господа , що говорив через Ісуса , Навинового сина . І сказав тішб'янин Ілля , з ґілеадських мешканців , до Ахава : Як живий Господь , Бог Ізраїлів , що перед лицем Його я стою , цими роками не буде роси та дощу , але тільки за моїм словом ! І було до нього слово Господнє , говорячи : Іди звідси , й обернешся собі на схід , і сховаєшся при потоці Керіті , що навпроти Йордану . І станеться , будеш ти пити з потоку , а крукам наказав Я годувати тебе там . І він пішов , і зробив за Господнім словом : і пішов , й осівся при потоці Керіті , що навпроти Йордану . А круки приносили йому хліба та м'яса вранці , і хліба та м'яса ввечорі , а з потоку він пив . І сталося на кінці днів , і висох потік , бо в краю не було дощу . І було Господнє слово до нього , говорячи : Устань , іди до Сарепти сидонської , й осядеш там . Ось наказав Я там одній вдові , щоб годувала тебе . І він устав та й пішов до Сарепти . І прибув він до входу міста , аж ось там збирає дрова одна вдова . І він кликнув до неї й сказав : Візьми мені трохи води до посудини , й я нап'юся . І пішла вона взяти . А він кликнув до неї й сказав : Візьми мені й шматок хліба в свою руку ! А та відказала : Як живий Господь , Бог твій , не маю я калача , а тільки повну пригорщу борошна в дзбанку та трохи олії в горняті . А оце я назбираю дві полінці дров , і піду , і приготовлю це собі та синові своєму . І з'їмо ми , та й помремо . . . І сказав до неї Ілля : Не бійся ! Піди , зроби за своїм словом . Тільки спочатку зроби мені з того малого калача , і винесеш мені , а для себе та для сина свого зробиш потім . Бо так сказав Господь , Бог Ізраїлів : Дзбанок муки не скінчиться , і не забракне в горняті олії аж до дня , як Господь дасть дощу на поверхню землі . І пішла вона , із зробила за словом Іллі , і їла вона й він та її дім довгі дні , дзбанок муки не скінчився , і не забракло в горняті олії , за словом Господа , що говорив через Іллю . І сталося по тих пригодах , заслаб був син тієї жінки , господині того дому . І була його хвороба дуже тяжка , аж духу не позосталося в ньому . І сказала вона до Іллі : Що тобі до мене , чоловіче Божий ? Прийшов ти до мене , щоб згадувати мій гріх та щоб убити мого сина ! . . . І сказав він до неї : Дай мені сина свого ! І він узяв його з лоня її , і виніс його в горницю , де він сидів , і поклав його на своєму ліжку . І кликнув він до Господа й сказав : Господи , Боже мій , чи й цій удові , що я в неї мешкаю , учиниш зло , щоб убити її сина ? І витягся він тричі над дитиною , і кликав до Господа та казав : Господи , Боже мій , нехай вернеться душа цієї дитини в неї ! І вислухав Господь голоса Іллі , і вернулася душа дитини в неї , і вона ожила . . . І взяв Ілля дитину , і зніс її з горниці додолу , і віддав її матері її . І сказав Ілля : Дивися , твій син живий ! І сказала та жінка до Іллі : Тепер то я знаю , що ти Божий чоловік , а Господнє слово в устах твоїх правда ! І минуло багато днів , і було Господнє слово до Іллі третього року , говорячи : Іди , покажися до Ахава , а Я дам дощ на поверхню землі . І пішов Ілля показатися до Ахава . А в Асирії був сильний голод . І покликав Ахав Овдія , що був над домом , а Овдій був дуже богобійний . І сталося , коли Єзавель вигублювала Господніх пророків , то Овдій узяв сотню пророків , та й сховав їх по п'ятидесяти чоловіка в печері , і годував їх хлібом та водою . І сказав Ахав до Овдія : Іди по Краю до всіх водних джерел та до всіх потоків , може знайдемо трави , і позоставимо при житті коня та мула , і не вигубимо худоби . . І поділили вони собі Край , щоб перейти по ньому , Ахав пішов однією дорогою сам , Овдій пішов сам другою дорогою . І був Овдій у дорозі , аж ось Ілля назустріч йому . І пізнав він його , і впав на обличчя своє та й сказав : Чи то ти , пане мій Іллє ? А той відказав йому : Я . Іди , скажи панові своєму : Ось тут Ілля ! А він сказав : Чим я прогрішив , що ти віддаєш свого раба в Ахавову руку , щоб він убив мене ? Як живий Господь , Бог твій , немає народу та царства , що туди не посилав би пан мій шукати тебе . А коли говорили : Нема його , то він заприсягав те царство та той народ , що знайдуть тебе . А тепер ти говориш : Іди , скажи своєму панові : Ось тут Ілля ! І станеться , я піду від тебе , а Дух Господній понесе тебе на те місце , якого не знаю . І прийду я , щоб донести Ахаву , а коли він не знайде тебе , то вб'є мене . А раб твій боїться Господа від своєї молодости . Чи ж не було сказано панові моєму те , що зробив я , коли Єзавель побивала Господніх пророків , а я сховав був із Господніх пророків сотню чоловіка , по п'ятидесяти чоловіка в печері , і годував їх хлібом та водою ? А тепер ти кажеш : Іди , скажи своєму панові : Ось тут Ілля , і він мене вб'є ! . . . Та Ілля відказав : Як живий Господь Саваот , що я стою перед Його лицем , сьогодні я покажуся йому ! І пішов Овдій назустріч Ахаву , та й доніс йому те . І пішов Ахав навпроти Іллі . І сталося , коли Ахав побачив Іллю , то Ахав сказав до нього : Чи це ти , що непокоїш Ізраїля ? А той відказав : Не я внещасливив Ізраїля , а тільки ти та дім твого батька через ваше недотримання Господніх заповідей , та й ти пішов за Ваалами . А тепер пошли , збери до мене на гору Кармел усього Ізраїля та чотири сотні й п'ятдесят Ваалових пророків , та чотири сотні пророків Астарти , що їдять зо столу Єзавелі . І послав Ахав по всіх Ізраїлевих синах , і зібрав пророків на гору Кармел . І підійшов Ілля до всього народу й сказав : Чи довго ви будете скакати на двох галузках ? Якщо Господь Бог , ідіть за Ним , а якщо Ваал ідіть за ним ! Та не відповів йому народ ані слова . І сказав Ілля до народу : Я сам позостався Господній пророк , а пророків Ваалових чотири сотні й п'ятдесят чоловіка . І нехай дадуть нам двох бичків , і нехай вони виберуть собі одного бичка , і нехай заріжуть його , і нехай покладуть на дрова , а огню не покладуть . І я приготую одного бичка , і дам на дрова , а огню не покладу . І ви покличете ім'я бога вашого , а я покличу Ім'я Господа . І станеться , той Бог , що відповість огнем , Він Бог ! І відповів той народ та й сказав : Це добре слово ! І сказав Ілля до Ваалових пророків : Виберіть собі одного бичка , і приготуйте перші , бо ви численніші , і покличте ім'я свого бога , і огню не покладете . І взяли вони того бичка , що він дав їм , і вони приготували й кликали Ваалове ім'я від ранку й аж до полудня , говорячи : Ваале , почуй нас ! Та не було ані голосу , ані відповіді . І скакали вони біля жертівника , що зробили . І сталося опівдні , і сміявся з них Ілля й говорив : Кличте голосом сильнішим , бо він бог ! Може він роздумує , або відлучився , або в дорозі ! Може він спить , то прокинеться ! І стали вони кликати голосом сильнішим , і кололися , за своїм звичаєм , мечами та ратищами , аж лилася з них кров . І сталося , як минувся південь , то вони пророкували аж до часу принесення хлібної жертви , та не було ані голосу , ані відповіді , ані слуху . . . І сказав Ілля до всього народу : Підійдіть до мене ! І підійшов увесь народ до нього , а він поправив розбитого Господнього жертівника . І взяв Ілля дванадцятеро каміння , за числом племен синів Якова , до якого було слово Господнє , говорячи : Ізраїль буде ім'я твоє ! і збудував із того каміння жертівника в Ім'я Господнє , і зробив рова , площею на дві саті насіння , навколо жертівника . І наклав дров , і зарізав бичка та й поклав на дровах . І він сказав : Наповніть чотири відрі води , і нехай виллють на цілопалення та на дрова . І сказав : Повторіть ! І повторили . І сказав : Зробіть утретє ! І зробили втретє . І потекла вода навколо жертівника , а також рів наповнився водою . І сталося в час принесення хлібної жертви , що підійшов пророк Ілля та й сказав : Господи , Боже Авраамів , Ісаків та Ізраїлів ! Сьогодні пізнають , що Ти Ізраїлів Бог , а я Твій раб , і що все оце я зробив Твоїм словом . Вислухай мене , Господи , вислухай мене , і нехай пізнає цей народ , що Ти Господь , Бог , і Ти обернеш їхнє серце назад ! І спав Господній огонь , та й пожер цілопалення , і дрова , і каміння , і порох , і вилизав воду , що в рові . . . І побачили це всі люди , та й попадали на обличчя свої й говорили : Господь , Він Бог , Господь , Він Бог ! І сказав до них Ілля : Схопіть Ваалових пророків ! Нехай ніхто не втече з них ! І похапали їх , а Ілля звів їх до потоку Кішон , та й порізав їх . . . І сказав Ілля до Ахава : Увійди , їж і пий , бо ось чути шум дощу . І пішов Ахав , щоб їсти та пити , а Ілля зійшов на верхів'я Кармелу , і нахилився до землі , і поклав обличчя своє між свої коліна . І сказав він до свого хлопця : Вийди , подивися в напрямі моря ! І той вийшов і подивився та й сказав : Нема нічого . Та він відказав : Вернися сім раз ! І сталося сьомого разу , і він сказав : Ось мала хмара , немов долоня людська , підіймається з моря . А він сказав : Піди , скажи Ахавові : Запрягай і зійди , і не затримає тебе дощ . І сталося по недовгому часі , і потемніло небо від хмар , і зірвався вітер , і пішов великий дощ . А Ахав сів на воза , та й відправився в Їзреел . А Господня рука була на Іллі . І він оперезав свої стегна , та й побіг перед Ахавом аж до самого Їзреелу . А Ахав доніс Єзавелі все , що зробив був Ілля , і все те , що він повбивав усіх пророків мечем . І послала Єзавель посланця до Іллі , говорячи : Отак нехай зроблять мені боги , і так нехай додадуть , якщо цього часу взавтра я не зроблю душі твоїй , як зроблено душі кожного з них ! І побачив він це , і встав та й пішов , боячись за душу свою . І прийшов він до Юдиної Беер-Шеви , і позоставив там свого хлопця . А сам пішов пустинею , дорогою одного дня , і сів під одним ялівцем , і зажадав собі смерти , і сказав : Досить тепер , Господи ! Візьми душу мою , бо я не ліпший від батьків своїх ! . . . І поклався він , і заснув під одним ялівцем . Аж ось Ангол діткнувся його та й сказав йому : Устань та попоїж ! І глянув він , аж ось у його головах калач , спечений на вугіллі , та дзбанок води . І він їв та пив , і знову поклався . І вернувся Ангол Господній удруге , і діткнувся його та й сказав : Устань , попоїж , бо дорога тяжка перед тобою . І він устав , і попоїв та напився . І він ішов , підкріплений тією їжею , сорок день та сорок ночей аж до Божої гори Хорив . І прибув він туди до печери , і переночував там , аж ось Господнє слово до нього . І сказав Він йому : Чого ти тут , Іллє ? А той відказав : Я був дуже горливий для Господа , Бога Саваота , бо Ізраїлеві сини покинули заповіта Твого та порозбивали жертівники Твої , а пророків Твоїх повбивали мечем , і позостався я сам . І шукали вони душу мою , щоб узяти її . А Він відказав : Вийди , і станеш на горі перед Господнім лицем . Аж ось переходитиме Господь , а перед Господнім лицем вітер великий та міцний , що зриває гори та скелі ламає . Та не в вітрі Господь . А по вітрі трус землі , та не в трусі Господь . А по трусі огонь , і не в огні Господь . А по огні тихий лагідний голос . І сталося , як почув це Ілля , то закрив своє обличчя плащем своїм , та й вийшов , і став у входа печери . Аж ось до нього Голос , що говорив : Чого ти тут , Іллє ? А він відказав : Я був дуже горливий для Господа , Бога Саваота , бо Ізраїлеві сини покинули заповіта Твого та порозбивали жертівники твої , а пророків Твоїх повбивали мечем , і позостався я сам . І шукали вони душу мою , щоб узяти її . І сказав до нього Господь : Іди , вернися на свою дорогу на Дамаську пустиню . І прийдеш , і помажеш Хазаїла на царя над Сирією . А Єгу , Німшієвого сина , помажеш на царя над Ізраїлем , а Єлисея , Шафатового сина з Авел-Мехоли , помажеш на пророка замість себе . І станеться , хто втече від Хазаїлового меча , того вб'є Єгу , а хто втече від меча Єгу , того вб'є Єлисей . А в Ізраїлі Я позоставив сім тисяч , усі коліна , що не схилялися перед Ваалом , та всі уста , що не цілували його . І пішов він ізвідти , і знайшов Єлисея , Шафатового сина , а він оре . Дванадцять запрягів перед ним , а він при дванадцятому . І підійшов до нього Ілля та й кинув йому свого плаща . І позоставив той волів , та й побіг за Іллею й сказав : Нехай поцілую я батька свого та свою матір , та й піду за тобою ! А той відказав йому : Іди , але вернися , бо що я зробив тобі ? І вернувся він від нього , і взяв запряга волів та й приніс його в жертву , а ярмами волів зварив його м'ясо , і дав народові , а ті їли . І він устав , і пішов за Іллею , та й служив йому . А Бен-Гадад , цар сирійский , зібрав усе своє військо та тридцять і два царі з ним , і коні , і колесниці . І пішов він , і обліг Самарію та й воював проти неї . І послав він послів до Ахава , царя Ізраїлевого , до міста , та й сказав йому : Так сказав Бен-Гадад : Срібло твоє та золото твоє моє воно , а жінки твої та сини твої , ці найліпші , мої вони ! І відповів Ізраїлів цар та й сказав : Буде за словом твоїм , пане мій царю ! Твій я та все , що моє ! І знову вернулися ті посли та й сказали : Так сказав Бен-Гадад , говорячи : Я посилав до тебе , говорячи : Ти даси мені срібло своє , і золото своє , і жінок своїх , і синів своїх . А взавтра цього часу пошлю я своїх рабів до тебе , і вони перешукають дім твій та доми твоїх рабів . І станеться , на все , що сподобається їм , вони накладуть свої руки , та й заберуть . . . І скликав Ізраїлів цар усіх старших Краю та й сказав : Довідайтеся й побачите , що він шукає зла , бо послав до мене по жінок моїх , і по синів моїх , і по срібло моє , і по золото моє , і я йому не відмовив . І сказали до нього всі старші та ввесь народ : Не слухай , і не погоджуйся ! І сказав він до послів Бен-Гадада : Скажіть моєму панові цареві : Усе , про що посилав ти до свого раба напочатку , я зроблю , а цієї речі зробити не можу . І пішли посли , і віднесли йому відповідь . І послав до нього Бен-Гадад та й сказав : Нехай так зроблять мені боги , і нехай так додадуть , якщо самарійського пороху вистачить по жмені всьому народові , що стоїть при мені ! . . . І відповів Ізраїлів цар та й сказав : Кажіть : Хай не хвалиться той , хто меча припинає , а той , хто розв'язує ! І сталося , як почув він цю відповідь , а він пив , він та царі в шатрах , то сказав до своїх рабів : Пустіть тарани ! І вони пустили тарани на місто . Аж ось один пророк підійшов до Ахава , Ізраїлевого царя , та й сказав : Так сказав Господь : Чи бачив ти ввесь оцей великий натовп ? Ось Я даю його сьогодні в руку твою , і ти пізнаєш , що Я Господь ! І сказав Ахав : Ким ? А той відказав : Так сказав Господь : Слугами начальників округ . І сказав : Хто розпічне війну ? А той відказав : Ти . І перелічив він слуг начальників судових округ , і було дві сотні й тридцять два . А по них перелічив увесь народ , усіх Ізраїлевих синів , сім тисяч . І вийшли вони опівдні , а Бен-Гадад пив п'яний у шатрах , він та царі , тридцять і два царі , що допомагали йому . І вийшли напочатку слуги начальників округ . І послав Бен-Гадад , і донесли йому , кажучи : Ось повиходили люди з Самарії . А він відказав : Якщо на мир вийшли вони , схопіть їх живих , а якщо на війну повиходили , теж живими схопіть їх у неволю ! А то вийшли з міста слуги начальників округ та військо , що йшло за ними . І побивали вони один одного , і побігли сиріяни , а Ізраїль їх гнав . Та втік Бен-Гадад , сирійський цар , на коні та з верхівцями . І вийшов Ізраїлів цар , та й побив коні та колесниці , і завдав в Сирії великої поразки . І підійшов пророк до Ізраїлевого царя та й сказав йому : Іди , тримайся мужньо , і пізнай та побач , що ти зробиш , бо , як мине рік , сирійський цар знову піде на тебе . А слуги сирійського царя сказали йому : Бог гір їхній Бог , тому вони були сильніші від нас . Але воюймо з ними на рівнині , присягаємо , що будемо сильніші від них ! І зроби цю річ : Поскидай тих царів , кожного з його місця , і понаставляй намісників замість них . А ти збереш собі військо , як те , що відпало від тебе , і коней , скільки було коней , і колесниць , скільки було колесниць , і будемо воювати з ними на рівнині . Присягаємо , що ми будемо сильніші від них ! І він послухався їхнього голосу , і зробив так . І сталося по році , і Бен-Гадад переглянув Сирію , і пішов до Афеку на війну з Ізраїлем . А Ізраїлеві сини були переглянені й забезпечені живністю , та й вийшли навпроти них . І таборували Ізраїлеві сини навпроти них , як дві отарі кіз , а сиріяни наповнили Край . І підійшов Божий чоловік , і говорив до Ізраїлевого царя та й сказав : Так сказав Господь : Тому , що сказали сиріяни : Господь Бог гір , а не Бог долин Він , то дам увесь цей великий натовп у твою руку , і ви пізнаєте , що Я Господь ! І таборували ті навпроти тих сім день . І сталося сьомого дня , і розпалився бій , і побили Ізраїлеві сини Сирію , сто тисяч піхоти , одного дня . А позосталі повтікали до Афеку , до міста , та впав мур на двадцять і сім тисяч позосталих чоловіка . А Бен-Гадад утік і ввійшов до міста , до внутрішньої кімнати . І сказали до нього його слуги : Ось ми чули , що царі Ізраїлевого дому вони царі милостиві . Покладім веретища на стегна свої , а шнури на свої голови , і вийдім до Ізраїлевого царя , може він пощадить твою душу . І підперезали вони веретищами стегна свої , а шнури на свої голови , і прийшли до Ізраїлевого царя та й сказали : Твій раб Бен-Гадад сказав : Нехай живе душа моя ! А той відказав : Чи він іще живий ? Він мій брат ! А ті люди взяли це за натяка , і поспішили скористатися з того й сказали : Брат твій Бен-Гадад ! І той відказав : Підіть , приведіть його ! І вийшов до нього Бен-Гадад , а той посадив його на колесницю . І сказав до нього Бен-Гадад : Ті міста , що батько мій був забрав від твого батька , я поверну . І ти урядиш собі в Дамаску вулиці , як мій батько урядив був у Самарії . А Я сказав Ахав по умові відпущу тебе . І він склав з ним умову , та й відпустив його . Тоді один чоловік із пророчих синів сказав до свого ближнього за Господнім словом : Удар мене ! Та відмовився той чоловік ударити його . І сказав він йому : За те , що ти не послухався Господнього голосу , то ось ти підеш від мене і вб'є тебе лев ! І пішов той від нього , і спіткав його лев та й забив . І знайшов він іншого чоловіка та й сказав : Удар мене ! І той чоловік ударив його , ударив та й зранив . І пішов той пророк , і став цареві на дорозі , і перебрався , і закрив хусткою очі свої . І сталося , цар проходив , а він кричав до царя й говорив : Раб твій ввійшов у середину бою . Аж ось один чоловік відійшов , і підвів до мене мужа й сказав : Пильнуй цього мужа ! Якщо його не стане , то буде твоє життя замість його життя , або відважиш таланта срібла . І сталося , раб твій робив тут та тут , а він зник . І сказав до нього Ізраїлів цар : Такий твій присуд , ти сам проказав . А той спішно зняв хустку з-над очей своїх , і пізнав його Ізраїлів цар , що він із пророків . А той йому сказав : Так сказав Господь : Тому , що ти випустив із руки чоловіка , Мені призначеного , то буде життя твоє за його життя , а народ твій за його народ ! . . . І пішов Ізраїлів цар до свого дому незадоволений та гнівний , і прибув у Самарію . І сталося по цих пригодах таке . У їзреелянина Навота , що в Їзреелі , був виноградник при палаті Ахава , самарійського царя . І говорив Ахав до Навота , кажучи : Дай мені свого виноградника , і він буде мені за яринного города , бо він близький до мого дому . А я дам тобі замість нього виноградника ліпшого від нього . Якщо це добре в очах твоїх , я дам тобі срібла , ціну його . І сказав Навот до Ахава : Заборонено мені від Господа , щоб я дав тобі спадщину моїх батьків . І ввійшов Ахав до дому свого незадоволений та гнівний через те слово , яке говорив йому їзреелянин Навот , бо той сказав : Не дам тобі спадщини батьків моїх ! І ліг він на ліжку своїм , і відвернув своє обличчя , і не їв хліба . І прийшла до нього жінка його Єзавель та й сказала йому : Чого це твій дух сумний , і ти не їси хліба ? І сказав він до неї : Бо я говорив до їзреелянина Навота . І сказав я йому : Дай мені свого виноградника за срібло , або , якщо ти хочеш , дам тобі замість нього виноградника ліпшого . Та він відказав : Не дам тобі свого виноградника ! І сказала до нього його жінка Єзавель : Отепер ти зробишся царем над Ізраїлем . Устань , поїж хліба , і нехай буде веселе твоє серце . А виноградника їзреелянина Навота дам тобі я . І понаписувала вона листи в імені Ахава , і позапечатувала їх його печаткою , та й порозсилала ті листи до старших та до вельможних , що були в його місті , що сиділи з Навотом . А в тих листах вона понаписувала так : Оголосіть піст , і посадіть Навота на чолі народу . І посадіть двох негідних людей навпроти нього , нехай свідчать на нього , кажучи : Ти зневажив Бога й царя . І виведіть його , і вкаменуйте його , і нехай він помре . . . І зробили мужі його міста , старші та вельможні , що сиділи в його місті , так , як послала до них Єзавель , як було написано в листах , які вона порозсилала до них . Оголосили вони піст , і посадили Навота на чолі народу . І прийшли два чоловіки негідні , і сіли навпроти нього . І ті негідні люди свідчили на нього , на Навота , перед народом , говорячи : Навот зневажив Бога й царя ! І вивели його поза місто , та й укаменували його камінням , і він помер . . . І послали вони до Єзавелі , говорячи : Навот укаменований і помер . І сталося , як почула Єзавель , що Навот укаменований і помер , то сказала Єзавель до Ахава : Устань , посядь виноградника їзреелянина Навота , що відмовив дати його тобі за срібло , бо Навот не живий , а помер . І сталося , як почув Ахав , що Навот помер , то Ахав устав , щоб зійти до виноградника їзреелянина Навота , щоб посісти його . І було Господнє слово до тішб'янина Іллі , говорячи : Устань , зійди назустріч Ахава , Ізраїлевого царя , що в Сирії , ось він у Навотовому винограднику , куди зійшов , щоб посісти його . І будеш говорити до нього , кажучи : Так сказав Господь : Ти вбив , а тепер хочеш посісти ? І говоритимеш до нього , кажучи : Так сказав Господь : На тому місці , де пси лизали Навотову кров , пси лизатимуть і твою власну кров ! І сказав Ахав до Іллі : Ось ти знайшов мене , вороже мій ! А той відказав : Знайшов , бо ти запродався чинити зло в Господніх очах . Ось Я спроваджую на тебе лихо , і вигублю все за тобою , і вигублю Ахавові навіть те , що мочить на стіну , і невільного та вільного в Ізраїлі ! І зроблю з твоїм домом , як із домом Єровоама , Неватового сина , й як із домом Баші , Ахієвого сина , за той гнів , яким розгнівив ти Мене та ввів у гріх Ізраїля . І також до Єзавелі говорив Господь , кажучи : Пси з'їдять Єзавель на передмур'ї Їзреелу . Померлого в Ахава в місті поїдять пси , а померлого на полі поїсть птаство небесне . Бо ще не було такого , як Ахав , що запродався чинити зло в Господніх очах , що його намовила жінка його Єзавель . І він чинив дуже гидке , ідучи за ідолами , усе так , як робили амореяни , що їх Господь повиганяв перед Ізраїлевими синами . І сталося , як Ахав почув ці слова , то роздер він шати свої , і зодягнув на тіло своє веретище , і постив , і лежав у веретищі , і ходив сумовито . . . І було Господнє слово до тішб'янина Іллі , говорячи : Чи ти спостеріг , що Ахав упокорився перед лицем Моїм ? За те , що він упокорився перед Моїм лицем , не наведу Я лиха за його днів , за днів його сина наведу Я те лихо на його дім . І прожили вони три роки , і не було війни між Сирією та між Ізраїлем . І сталося третього року , і зійшов Йосафат , цар Юдин , до Ізраїлевого царя . І сказав Ізраїлів цар до своїх слуг : Чи ви знаєте , що ґілеадський Рамот наш ? А ми мовчимо , замість того , щоб забрати його з руки сирійського царя . І сказав він до Йосафата : Чи ти підеш зо мною на війну до ґілеадського Рамоту ? А Йосафат відказав : Я як ти , народ мій як народ твій , мої коні як твої коні ! І сказав Йосафат до Ізраїлевого царя : Вивідай зараз слово Господнє ! І зібрав Ізраїлів цар пророків , близько чотирьох сотень чоловіка , та й сказав до них : Чи йти мені на війну на ґілеадський Рамот , чи занехати ? А ті відказали : Іди , а Господь дасть його в цареву руку . І сказав Йосафат : Чи нема тут іще Господнього пророка , і вивідаємо від нього . І сказав Ізраїлів цар до Йосафата : Є ще один муж , щоб від нього вивідати Господа . Та я ненавиджу його , бо він не пророкує на мене добре , а тільки зле . Це Міхей , син Їмлин . А Йосафат відказав : Нехай цар не говорить так ! І покликав Ізраїлів цар одного євнуха , і сказав : Приведи скоріш Міхея , Їмлиного сина ! І цар Ізраїлів та цар Юдин сиділи кожен на троні своїм , повбирані в шати при вході до брами Самарії , а всі пророки пророкували перед ними . А Седекія , Кенаанин син , зробив собі залізні роги й сказав : Так сказав Господь : Оцим будеш побивати сиріян аж до вигублення їх ! І всі пророки пророкували так , говорячи : Виходь до ґілеадського Рамоту , і пощастить тобі , і Господь дасть його в цареву руку . А той посланець , що пішов покликати Міхея , говорив до нього , кажучи : Ось слова тих пророків , одноусто звіщають цареві добро . Нехай же буде слово твоє , як слово кожного з них , і ти говоритимеш добре . І сказав Міхей : Як живий Господь , те , що скаже мені Господь , я те говоритиму ! І прийшов він до царя , а цар сказав до нього : Міхею , чи підемо на війну до ґілеадського Рамоту , чи занехаємо ? А той відказав йому : Вийди , і пощастить тобі , і Господь дасть у цареву руку . І сказав йому цар : Аж скільки разів я заприсягав тебе , що ти не говоритимеш мені нічого , тільки правду в Ім'я Господа ? А той відказав : Я бачив усього Ізраїля , розпорошеного по горах , немов овець , що не мають пастуха . І сказав Господь : Немає в них пана , нехай вернуться з миром кожен до дому свого . І сказав Ізраїлів цар до Йосафата : Чи ж не казав я тобі , він не буде пророкувати мені доброго , а тільки лихе ? А Міхей відказав : Тому послухай Господнього слова : Бачив я Господа , що сидів на престолі Своїм , а все небесне військо стояло при Ньому з правиці Його та з лівиці Його . І сказав Господь : Хто намовить Ахава , і він вийде й упаде в ґілеадському Рамоті ? І говорив той так , а той говорив так . І вийшов дух , і став перед Господнім лицем та й сказав : Я намовлю його ! І сказав йому Господь : Чим ? А той відказав : Я вийду й стану духом неправди в устах усіх його пророків . А Господь сказав : Ти намовиш , а також переможеш ; вийди та й зроби так ! А тепер оце Господь дав духа неправди в уста всіх оцих пророків , а Господь говорив на тебе лихе . . . І підійшов Седекія , Кенаанин син , і вдарив Міхея по щоці та й сказав : Кудою це перейшов Дух Господній від мене , щоб говорити з тобою ? А Міхей сказав : Ось ти побачиш це , коли вбіжиш до найдальшої кімнати , щоб сховатися . І сказав Ізраїлів цар : Візьми Міхея , і відведи до Амона , начальника міста , та до Йоаша , царевого сина , та й скажеш : Отак сказав цар : Посадіть оцього до в'язничного дому , і давайте йому їсти скупо хліба й скупо води , аж поки я не вернуся з миром . А Міхей відказав : Якщо справді вернешся ти з миром , то не говорив Господь через мене ! І до того сказав : Слухайте це , всі народи ! І вийшов Ізраїлів цар та Йосафат , цар Юдин , до ґілеадського Рамоту . І сказав Ізраїлів цар до Йосафата : Я переберуся , і піду на бій , а ти вбери свої царські шати ! І перебрався Ізраїлів цар , і пішов на бій . А сирійський цар наказав керівникам своїх колесниць , тридцятьом і двом , говорячи : Не будете воювати з малим та з великим , а тільки з самим Ізраїлевим царем . І сталося , як керівники колесниць побачили Йосафата , то вони сказали : Це дійсно Ізраїлів цар ! І зайшли на нього , щоб воювати , а Йосафат закричав . І сталося , як керівники колесниць побачили , що це не Ізраїлів цар , то повернули від нього . А один чоловік знехотя натягнув лука , та й ударив Ізраїлевого царя між підв'язанням пояса та між панцерем . А той сказав своєму візникові : Поверни назад , і виведи мене з табору , бо я ранений . . . І знявся бій того дня , а цар був поставлений на колесниці проти Сирії , і помер увечорі . І кров із рани текла в колесницю . А як сонце заходило , нісся крик у таборі такий : Кожен до міста свого , і кожен до краю свого ! І помер цар , і був привезений до Самарії . І поховали царя в Самарії . І полоскали колесницю над ставом у Самарії , і пси лизали його кров , а блудниці мили своє тіло , за словом Господнім , що Він говорив . А решта Ахавових діл , і все , що він зробив був , і дім зо слонової кости , що він збудував , і всі міста , які він побудував , отож вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів . І спочив Ахав із батьками своїми , а замість нього зацарював син його Ахазія . А Йосафат , Асин син , зацарював над Юдою в четвертому році Ахава , царя Ізраїлевого . Йосафат був віку тридцяти й п'яти літ , коли він зацарював , і двадцять і п'ять літ царював в Єрусалимі . А ім'я його матері Азува , дочка Шілхи . І ходив він усією дорогою батька свого Аси , і не збочував із неї , щоб чинити добре в Господніх очах . Тільки пагірки не були понищені , народ іще приносив жертви й кадив на пагірках . І Йосафат замирив з Ізраїлевим царем . А решта Йосафатових діл та лицарськість його , що він чинив був та як воював , отож вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів . А решту блудодіїв , що позоставалися за днів його батька Аси , він вигубив із Краю . А царя не було в Едомі , був намісник царів . А Йосафат наробив був таршіських кораблів , щоб піти до Офіру по золото , та не пішов , бо порозбивалися кораблі при Ецйон-Ґевері . Тоді сказав Ахазія , син Ахавів , до Йосафата : Нехай підуть на кораблях мої раби з рабами твоїми . Та Йосафат не захотів . І спочив Йосафат із своїми батьками . І був він похований в Місті Давида , свого батька , а замість нього зацарював син його Єгорам . Ахазія , Ахавів син , зацарював над Ізраїлем у Самарії , в сімнадцятому році Йосафата , Юдиного царя , і царював над Ізраїлем два роки . І робив він лихе в Господніх очах , і ходив дорогою батька свого й дорогою своєї матері , та дорогою Єровоама , Неватового сина , що вводив у гріх Ізраїля . І служив він Ваалові , і вклонявся йому , та й гнівив Господа , Бога Ізраїлевого , усе так , як робив його батько .