<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><GetPassage xmlns="http://relaxng.org/ns/structure/1.0" xmlns:tei="http://www.tei-c.org/ns/1.0" xmlns:ti="http://chs.harvard.edu/xmlns/cts"><request><requestName>GetPassage</requestName><requestUrn>urn:cts:pbc:bible.parallel.ukr.2009:12</requestUrn></request><reply><urn>urn:cts:pbc:bible.parallel.ukr.2009:12</urn><passage>А по смерті Ахава збунтувався Моав на Ізраїля . А Ахазія випав через ґрати в своїй горниці , що в Самарії , та й захворів . І послав він послів , і сказав до них : Ідіть , запитайте Ваал-Зевува , екронського бога , чи видужаю я з своєї цієї хвороби ? А Ангол Господній говорив до тішб&#039;янина Іллі : Устань , вийди назустріч послів самарійського царя та й скажи їм : Чи через те , що нема в Ізраїлі Бога , ви йдете питатися Ваал-Зевува , екронського бога ? Тому так сказав Господь : Із того ліжка , що на нього ти ліг , не встанеш із нього , бо напевно помреш ! . . . І пішов Ілля . І вернулися посли до царя , а він сказав до них : Що це ви вернулися ? А вони відказали йому : Назустріч нам вийшов один чоловік , і сказав нам : Ідіть , верніться до царя , що послав вас , і скажіть йому : Так сказав Господь : Чи через те , що нема в Ізраїлі Бога , ти посилаєш вивідати Ваал-Зевува , екронського бога ? Тому те ложе , що на нього ти ліг , не встанеш із нього , бо напевно помреш . . . А він їм сказав : Якого вигляду той чоловік , що вийшов назустріч вас , і говорив вам оці слова ? Вони ж відказали : Це чоловік волохатий , а шкуряний пояс оперезаний на стегнах його . А він сказав : Це тішб&#039;янин Ілля ! І послав він до нього п&#039;ятдесятника та його п&#039;ятдесятку . І вийшов він до нього , аж ось він сидить на верхів&#039;ї гори . І сказав він до нього : Чоловіче Божий , цар сказав : Зійди ж ізвідти ! А Ілля відповів і говорив до того п&#039;ятдесятника : А якщо я Божий чоловік , нехай зійде з неба огонь , і нехай пожере тебе та п&#039;ятдесятку твою ! І зійшов із неба огонь , і пожер його та його п&#039;ятдесятку . . . І цар знову послав до нього іншого п&#039;ятдесятника та його п&#039;ятдесятку . І він відповів і сказав до нього : Чоловіче Божий , отак сказав цар : Зійди ж скоро ! І відповів Ілля та й сказав до нього : Якщо я Божий чоловік , нехай зійде з неба огонь , і нехай пожере тебе та твою п&#039;ятдесятку ! І зійшов із неба Божий огонь , і пожер його та його п&#039;ятдесятку . . . І знову послав він третього п&#039;ятдесятника та його п&#039;ятдесятку . І вийшов , і прийшов третій п&#039;ятдесятник , та й упав на коліна свої перед Іллею , і благав його та до нього говорив : Чоловіче Божий , нехай же буде дорога душа моя та душа твоїх рабів , тих п&#039;ятидесяти , в очах твоїх ! Ось зійшов був огонь із неба , та й пожер тих двох перших п&#039;ятдесятників та їхні п&#039;ятдесятки ; а тепер нехай буде дорога душа моя в очах твоїх ! А Ангол Господній сказав до Іллі : Зійди з ним , не бійся його ! І він устав , і зійшов з ним до царя , Та й сказав до нього : Так сказав Господь : Тому , що ти посилав послів , щоб вивідати від Ваал-Зевува , екронського бога , ніби в Ізраїлі нема Бога , щоб вивідати слова Його , тому те ложе , що на нього ти ліг , не встанеш із нього , бо напевно помреш ! І той помер , за словом Господа , що говорив до Іллі , а замість нього зацарював Єгорам , другого року Єгорама , сина Йосафата , Юдиного царя , бо не було в нього сина . А решта діл Ахазії , що він зробив був , ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів . І сталося , коли Господь мав узяти Іллю в вихрі на небо , то йшов Ілля та Єлисей із Ґілґалу . І сказав Ілля до Єлисея : Сиди тут , бо Господь послав мене аж до Бет-Елу . Та Єлисей відказав : Як живий Господь і жива душа твоя , я не залишу тебе ! І зійшли вони до Бет-Елу . І повиходили бет-ельські пророчі сини до Єлисея та й сказали до нього : Чи ти знаєш , що сьогодні Господь бере пана твого від тебе ? А він відказав : Я також знаю , мовчіть ! І сказав йому Ілля : Єлисею , сиди тут , бо Господь послав мене до Єрихону . Та той відказав : Як живий Господь і жива душа твоя , я не залишу тебе ! І прийшли вони до Єрихону . І підійшли єрихонські пророчі сини до Єлисея та й сказали до нього : Чи ти знаєш , що сьогодні Господь бере пана твого від тебе ? А він відказав : Я також знаю , мовчіть ! І сказав йому Ілля : Сиди тут , бо Господь послав мене до Йордану ! Та той відказав : Як живий Господь і жива душа твоя , я не залишу тебе ! І пішли вони обоє . І п&#039;ятдесят чоловіка пророчих синів також пішли , і стали навпроти здалека , а вони обидва стали над Йорданом . І взяв Ілля плаща свого , і згорнув , і вдарив по воді , і вона розділилась пополовині туди та сюди . . . І сталося , як вони перейшли , то Ілля сказав до Єлисея : Проси , що маю зробити тобі , поки я буду взятий від тебе ! І сказав Єлисей : Нехай же буде на мені подвійний твій дух ! А той відказав : Тяжкого зажадав ти ! Якщо ти побачиш мене , що буду взятий від тебе , буде тобі так , а якщо ні не буде . І сталося , як вони все йшли та говорили , аж ось появився огняний віз та огняні коні , і розлучили їх одного від одного . І вознісся Ілля в вихрі на небо . . . А Єлисей це бачив , і він закричав : Батьку мій , батьку мій , возе Ізраїлів та верхівці його ! Та вже не побачив його . . . І схопився він сильно за одежу свою та й роздер її на дві частині . І підняв він Іллевого плаща , що спав із нього , і вернувся , і став на березі Йордану . І взяв він Іллевого плаща , що спав із нього , і вдарив по воді та сказав : Де Господь , Бог Іллі ? І також він ударив по воді , і вона розділилася пополовині туди та сюди ! . . . І побачили його знавпроти єрихонські пророчі сини , та й сказали : На Єлисеї спочив дух Іллів ! І пішли вони назустріч йому , і попадали перед ним до землі , та й сказали до нього : Ось із твоїми рабами є п&#039;ятдесят чоловіка хоробрих , нехай вони підуть та пошукають твого пана , а ну ж забрав його Дух Господній , і кинув його на одну з гір або в одну з долин ! А той відказав : Не посилайте ! Та вони сильно благали його , аж докучили йому , то він сказав : Посилайте ! І послали вони п&#039;ятдесят чоловіка , і шукали три дні , та не знайшли його . І вони вернулися до нього ( а він мешкав в Єрихоні ) . І сказав він до них : Чи ж не казав я вам : Не йдіть ? І сказали люди того міста Єлисеєві : Ось положення цього міста хороше , як пан бачить , та вода нехороша , а земля неплідна . А він сказав : Подайте мені нового дзбанка , і покладіть туди соли . І вони подали йому . І він вийшов до джерела води , і кинув туди соли й сказав : Так сказав Господь : Уздоровив Я цю воду , не буде вже звідти смерти , ані непліддя ! І була вилікувана та вода , і так є аж до цього дня , за словом Єлисея , яке він говорив . І відійшов він звідти до Бет-Елу . А коли він ішов дорогою , то малі хлопці виходили з того міста й насміхалися з нього , і казали йому : Ходи , лисий ! Ходи , лисий ! І він обернувся назад і побачив їх , та й прокляв їх Іменем Господнім . І вийшли дві ведмедиці з лісу , і розірвали з них сорок і двоє дітей . . . А він пішов звідти до гори Кармел , а звідти вернувся до Самарії . А Єгорам , Ахавів син , зацарював над Ізраїлем у Самарії , у вісімнадцятому році Йосафата , Юдиного царя , і царював дванадцять років . І чинив він лихо в Господніх очах , тільки не так , як батько його та мати його , він викинув Ваалового боввана , що зробив був батько його . Проте гріхів Єровоама , Неватового сина , що вводив у гріх Ізраїля , він тримався , і не відставав від них . А Меша , цар моавський , розводив дрібну худобу , і давав Ізраїлевому цареві сто тисяч ягнят та сто тисяч рунних баранів . І сталося , як помер Ахав , то збунтувався моавський цар проти Ізраїлевого царя . І вийшов того дня цар Єгорам із Самарії , і перелічив усього Ізраїля . І пішов він , і послав до Йосафата , царя Юдиного , говорячи : Збунтувався проти мене цар моавський . Чи підеш зо мною на війну до Моаву ? А той відказав : Вийду . Я як ти , мій народ як твій народ , мої коні як твої коні ! І сказав : Котрою дорогою підемо ? А той відказав : Дорогою едомської пустині . І пішов цар Ізраїлів , і цар Юдин , і цар едомський , і йшли обхідною дорогою сім день . І не було води таборові та худобі , що була при них . І сказав Ізраїлів цар : Ах , Господь викликав трьох оцих царів , щоб віддати їх у руку Моава . І сказав Йосафат : Чи нема тут Господнього пророка , щоб через нього вивідати слово Господа ? І відповів один із слуг Ізраїлевого царя й сказав : Тут є Єлисей , Шафатів син , що служив Іллі . І сказав Йосафат : Слово Господнє з ним ! І зійшли до нього цар Ізраїлів , і Йосафат , і цар едомський . І сказав Єлисей до Ізраїлевого царя : Що тобі до мене ? Іди до пророків батька свого та до пророків своєї матері ! А Ізраїлів цар відказав йому : Ні , бо Господь покликав трьох цих царів , щоб віддати їх у руку Моава . І сказав Єлисей : Як живий Господь Саваот , що я стою перед лицем Його , коли б я не зважав на Йосафата , Юдиного царя , не споглянув би на тебе , і не побачив би я тебе . А тепер приведіть мені гусляра . І сталося , коли грав гусляр , то на Єлисеї була Господня рука , і він сказав : Так сказав Господь : Накопайте на цій долині яму за ямою ! Бо так сказав Господь : Не побачите вітру , і не побачите дощу , а потік цей буде наповнений водою . І будете пити ви , та череди ваші , та ваша худоба . Та буде цього мало в Господніх очах , і Він видасть і Моава в вашу руку . І ви поб&#039;єте всяке укріплене місто та всяке місто вибране , і всяке добре дерево повалите , і всі водні джерела загатите , і всяку добру полеву ділянку завалите камінням . І сталося ранком , коли приноситься хлібна жертва , аж ось полилася вода з едомської дороги . І наповнилася земля водою . А ввесь Моав почув , що ті царі вийшли воювати з ними . І вони скликали всіх , хто носить пояса й старше , і поставали на границі . І повставали вони рано вранці , і сонце засвітило над водою . І побачили моавляни навпроти воду , червону , як кров . І казали вони : Це кров , рубаючися , порубалися царі мечами , і позабивали один одного . А тепер на здобич , Моаве ! І прийшли вони до Ізраїлевого табору . І встав Ізраїль та й побив моавлян , і ті повтікали перед ними . І вони ввійшли до них , і били моавлян , а міста руйнували , і на всяку добру польову ділянку усі кидали свого каменя й закидали її , і всяке джерело води загачували , і валили всяке добре дерево , й аж тільки в Кір-Харешеті позоставили каміння його . І оточили тарани , та й били його . І побачив моавський цар , що бій перемагає його , і взяв він сім сотень чоловіка , що орудують мечем , щоб продертися до едомського царя , та не зміг . І він узяв свого перворідного сина , що мав царювати замість нього , і приніс його цілопаленням на мурі . . . І повстав великий гнів на Ізраїля , і вони відступили від нього , і вернулися до свого краю . А одна з жінок пророчих синів кликала до Єлисея , говорячи : Помер раб твій , мій чоловік ! А ти знаєш , що раб твій боявся Господа . А позичальник прийшов ось , щоб забрати собі двоє дітей моїх за рабів . . . І сказав до неї Єлисей : Що я зроблю тобі ? Розкажи мені , що є в тебе в домі . А та відказала : Нічого нема в домі твоєї невільниці , є тільки горня оливи . А він сказав : Іди , позич собі настороні посуд від усіх сусідок твоїх , посуд порожній . Не бери мало ! І ввійдеш , і замкнеш двері за собою та за синами своїми , і поналиваєш у всі ті посудини , а повні повідставляй . І пішла вона від нього , і замкнула двері за собою та за синами своїми . Вони подавали їй посуд , а вона наливала . І сталося , коли понаповнювано посуд , то сказала вона до сина свого : Подай мені ще посуду ! А він відказав їй : Нема вже посуду . І спинилася олива . І вона прийшла , і донесла Божому чоловікові . І він сказав : Іди , продай ту оливу , та й заплати своєму позичальникові . А ти та сини твої будете жити на позостале . І сталося певного дня , і прийшов Єлисей до Шунаму , а там була багата жінка , і вона сильно просила його до себе поїсти хліба . І бувало , скільки разів приходив він , заходив туди їсти хліб . І сказала вона до чоловіка свого : Ось я познала , що Божий чоловік , який завжди приходить до нас , він святий . Зробім же малу муровану горницю , і поставимо йому там ліжко , і стола , і стільця , і свічника . І коли він приходитиме до нас , то заходитиме туди . Одного разу прийшов він туди , і зайшов до горниці та й ліг там . І сказав він до свого слуги Ґехазі : Поклич оцю шунамітянку ! І той покликав її , і вона стала перед ним . І сказав він до нього : Скажи їй : Ось ти старанно піклувалася про всі наші потреби . Що зробити тобі за це ? Чи є що , щоб сказати про тебе цареві або начальникові війська ? А вона відказала : Ні , я сиджу серед народу свого ! І сказав він : Що ж зробити їй ? А Ґехазі відказав : Та вона не має сина , а чоловік її старий . А він сказав : Поклич її . І він покликав її , і вона стала при вході . І він сказав : На цей означений час , коли саме цей час вернеться , ти обійматимеш сина ! А вона відказала : Ні , пане , чоловіче Божий , не говори неправди своїй невільниці ! Та зачала та жінка , і породила сина на той означений час , того саме часу , про який говорив до неї Єлисей . І росло те дитя . А одного разу вийшло воно до свого батька до женців . І сказало воно до свого батька : Голова моя , голова моя ! . . . А той сказав слузі : Занеси його до його матері ! І той поніс його , і приніс його до його матері . І сиділо воно на її колінах аж до полудня , та й померло . . . І ввійшла вона , і поклала його на ліжко Божого чоловіка , і замкнула за ним двері та й вийшла . І покликала вона свого чоловіка та й сказала : Пришли мені одного із слуг та одну з ослиць , і я поїду до Божого чоловіка й вернуся . А він сказав : Чому ти їдеш до нього ? Сьогодні не новомісяччя й не субота . А вона відказала : Добре ! І осідлала вона ослицю , і сказала до свого слуги : Поганяй та йди . Не затримуй мені в їзді , аж поки не скажу тобі . І поїхала вона , і приїхала до Божого чоловіка , до гори Кармел . І сталося , як Божий чоловік побачив її здалека , то сказав до слуги свого Ґехазі : Ось та шунамітянка ! Побіжи ж назустріч їй та й скажи їй : Чи все гаразд тобі , чи гаразд чоловікові твоєму , чи гаразд дитині ? А та відказала : Усе гаразд ! І прийшла вона до Божого чоловіка на гору , і сильно схопила за ноги його . А Ґехазі підійшов , щоб відіпхнути її , та Божий чоловік сказав : Позостав її , бо затурбована душа її , а Господь затаїв це передо мною й не сказав мені . А вона сказала : Чи я жадала сина від пана ? Чи я не говорила : Не впроваджуй мене в обману ? І він сказав до Ґехазі : Опережи стегна свої , і візьми мою палицю в руку свою та й іди . Коли спіткаєш кого , не повітаєш його , а коли хто повітає тебе , не відповіси йому . І покладеш мою палицю на хлопцеве обличчя . А мати того хлопця сказала : Як живий Господь і жива душа твоя , я не полишу тебе ! І він устав і пішов за нею . А Ґехазі пішов перед ними , і поклав ту палицю на хлопцеве обличчя , та не було ані голосу , ані чуття . І вернувся він навпроти нього , і доніс йому , говорячи : Не збудився той хлопець ! І ввійшов Єлисей у дім , аж ось той хлопець лежить мертвий на ліжку його ! . . . І ввійшов він , і замкнув двері за ними обома , та й молився до Господа . І ввійшов він , і ліг на того хлопця , і поклав уста свої на уста його , а очі свої на очі його , і долоні свої на долоні його . І схилився над ним , і стало тепле тіло тієї дитини ! . . . І він знову ходив по дому раз сюди , а раз туди . І ввійшов він , і знову схилився над ним , і чхнув той хлопець аж до семи раз . І розплющив той хлопець очі свої . І покликав він Ґехазі та й сказав : Поклич ту шунамітянку ! І той покликав її . І прийшла вона до нього , і він сказав : Забери свого сина ! І ввійшла вона , і впала до його ніг , і вклонилася до землі . І взяла вона сина свого та й вийшла . . . І вернувся Єлисей до Ґілґалу . А в Краю був голод , і пророчі сини сиділи перед ним . І сказав він до свого хлопця : Пристав великого горшка , і звари їжу для пророчих синів . І вийшов один на поле , щоб назбирати ярини , і знайшов там витку рослину , і назбирав із неї повну свою одежу диких огірків . І він прийшов , і накришив до горшка їжі , бо вони не знали того . І поналивали вони людям їжі . І сталося , як вони їли ту їжу , то закричали й сказали : Смерть у горшку , чоловіче Божий ! І не могли вони їсти . . . А він сказав : Дайте муки ! І він всипав її до горшка і сказав : Наливай народові , і нехай їдять ! І вже не було нічого злого в горшку . І прийшов один чоловік із Баал-Шалішу , і приніс Божому чоловікові хліб первоплоду , двадцять ячмінних хлібців та зерна в колосках у своїй торбі . І сказав Єлисей : Дай народові , і нехай вони їдять ! А слуга його сказав : Що оце покладу я перед сотнею чоловіка ? Та він відказав : Дай народові , і нехай їдять , бо так сказав Господь : Їжте й позоставте ! І він поклав перед ними , і вони їли й позоставили , за словом Господнім . А Нааман , начальник війська сирійського царя , був муж великий перед своїм паном , вельмиповажаний , бо через нього Господь дав перемогу Сирії . І був це муж дуже хоробрий , але прокажений . А сирійці вийшли були ордами , і взяли до неволі з Ізраїлевого краю малу дівчину , і вона услуговувала жінці Наамана . І сказала вона до своєї пані : Ох , коли б пан мій побував у того пророка , що в Самарії , то він вилікував би його від прокази його ! А Нааман прийшов , і доніс своєму панові , говорячи : Отак і отак говорила та дівчина , що з Ізраїлевого краю . І сказав сирійський цар : Тож піди , а я пошлю свого листа до Ізраїлевого царя . І той пішов , і взяв із собою десять талантів срібла та шість тисяч шеклів золота , і десять змін одежі . І він приніс до Ізраїлевого царя такого листа : Ось тепер , як прийде оцей лист до тебе , то знай : ото послав я до тебе свого раба Наамана , а ти вилікуєш його від прокази його . І сталося , як Ізраїлів цар перечитав цього листа , то роздер свої шати й сказав : Чи я Бог , щоб убивати чи лишати при житті , що той посилає до мене , щоб я вилікував чоловіка від прокази його ? Тож знайте й дивіться це він шукає проти мене зачіпки . І сталося , як почув Єлисей , Божий чоловік , що Ізраїлів цар роздер шати свої , то послав до царя , говорячи : Нащо роздер ти шати свої ? Нехай той прийде до мене , і пізнає , що є пророк ув Ізраїлі ! І прибув Нааман зо своїми кіньми та з колесницею своєю , і став при вході Єлисеєвого дому . І послав Єлисей до нього посла , говорячи : Іди , і вимиєшся сім раз у Йордані , і вигоїться тіло твоє тобі , й очистишся . І розгнівався Нааман , і пішов і сказав : Ось я подумав був : він вийде до мене , і стане , і закличе Ім&#039;я Господа , Бога свого , і покладе свою руку на те місце , і вилікує прокаженого . . . Чи ж не ліпші Авана та Парпар , дамаські річки , від усіх Ізраїлевих вод ? Чи не міг я вимитися в них , і стати чистим ? І повернувся він , і пішов у гніві . І підійшли його раби , і говорили до нього , і сказали : Батьку мій , коли б велику річ говорив тобі той пророк , чи ж ти не зробив би ? А що ж , коли він сказав тобі тільки : Умийся і будеш чистий ! І зійшов він , і занурився в Йордані сім раз , за словом Божого чоловіка . І сталося тіло його , як тіло малого хлопця , і став він чистий ! І вернувся до Божого чоловіка він та ввесь табір його . І прийшов він , і став перед ним та й сказав : Оце пізнав я , що на всій землі нема Бога , а тільки в Ізраїлі ! А тепер візьми дарунка від свого раба . Та Єлисей відказав : Як живий Господь , що стою перед лицем Його , я не візьму ! А той сильно просив його взяти , та він відмовився . І сказав Нааман : А як ні , то нехай буде дано твоєму рабові землі , скільки понесуть два мули , бо твій раб не буде вже приносити цілопалення та жертву іншим богам , а тільки Господеві ! Тільки оцю річ нехай простить Господь твоєму рабові : коли мій пан прийде до Ріммонового дому , щоб там поклонятися , і опиратиметься на мою руку , то й я схилюся в Ріммоновім домі . Коли я кланятимуся в Ріммоновім домі , то нехай простить Господь твоєму рабові цю річ ! А той відказав : Іди з миром ! І відійшов від нього на невелику відстань . І сказав Ґехазі , слуга Єлисея , чоловіка Божого : Ось мій пан стримав цього сиріянина Наамана , щоб нічого не взяти з руки його , що він приніс . Як живий Господь , побіжу за ним і візьму щось від нього ! . . . І погнався Ґехазі за Нааманом . І побачив Нааман бігуна за собою , і зіскочив із воза навпроти нього й сказав : Чи все гаразд ? А той відказав : Гаразд ! Пан мій послав мене , говорячи : Ось тепер прийшла до мене з Єфремових гір двоє юнаків , пророчі сини . Дай їм талант срібла та дві зміні одежі ! А Нааман відказав : Будь ласкав , візьми два таланти ! І він упрошував його . І зав&#039;язав він два таланти срібла в дві торбі , та дві зміні одежі , і дав своїм слугам , а вони понесли перед ним . І прийшов він до згір&#039;я , і взяв з їхньої руки , і вмістив у домі , а тих людей відпустив , і вони пішли . А він прийшов та й став перед паном своїм . І сказав до нього Єлисей : Звідки ти , Ґехазі ? А той відказав : Нікуди не ходив твій раб , ані туди , ані сюди . . . І сказав Єлисей до нього : Чи моє серце не ходило з тобою , коли обернувся той муж зо свого воза назустріч тобі ? Чи час брати срібло та брати одежі , і оливки , і виноградника , і худобу дрібну та худобу велику , і рабів , і невільниць ? Тож Нааманова проказа нехай приліпиться до тебе та до насіння твого навіки ! І той вийшов від нього прокажений , побілівши , як сніг ! . . . І сказали пророчі сини до Єлисея : Ось те місце , де ми сидимо перед тобою , затісне для нас . Ходім аж до Йордану , і візьмімо звідти кожен по одній деревині , і зробимо собі місце , щоб сидіти там . А він сказав : Ідіть . І сказав один : Будь же ласкавий , і ходи зо своїми рабами ! А він сказав : Я піду . І пішов він із ними , і вони прийшли до Йордану , і рубали дерево . І сталося , коли один валив деревину , то впала сокира до води . А той скрикнув і сказав : Ох , пане мій , таж вона позичена ! І сказав Божий чоловік : Куди вона впала ? А той показав йому те місце . І він відрубав кусок дерева й кинув туди , і випливла сокира ! . . . І він сказав : Витягни собі ! А той простяг свою руку і взяв . . . Сирійський цар воював з Ізраїлем . І радився він зо слугами своїми , говорячи : На такому то й такому то місці буде моє таборування . А Божий чоловік послав до Ізраїлевого царя , говорячи : Стережися переходити оце місце , бо там сходяться сиріяни ! І послав Ізраїлів цар до того місця , про яке говорив йому Божий чоловік та остерігав його ; і він стерігся там не раз і не два . І сильно занепокоїлося серце сирійського царя про ту річ , і він покликав своїх слуг та й сказав до них : Чи не розповісте мені , хто з наших зраджує перед Ізраїльським царем ? І сказав один з його слуг : Ні , пане мій царю , це не наш , а це Єлисей , той пророк , що в Ізраїлі , доносить Ізраїлевому цареві ті слова , що ти говориш у спальні своїй ! . . . А він відказав : Ідіть , і подивіться , де він , і я пошлю й візьму його ! І донесено йому , кажучи : Ось він у Дотані ! І послав він туди коні , і колесниці та військо . І прийшли вони вночі й оточили те місто . А слуга Божого чоловіка встав рано і вийшов , аж ось військо оточує місто , і коні , і колесниці ! І сказав його слуга до нього : Ох , пане мій , що будемо робити ? А той відказав : Не бійся , бо ті , що з нами , численніші від тих , що з ними . І молився Єлисей і говорив : Господи , розкрий йому очі , і нехай він побачить ! І відкрив Господь очі того слуги , і він побачив , аж ось гора повна коней та огняних колесниць навколо Єлисея ! . . . І зійшли сирійці до нього , а Єлисей помолився до Господа й сказав : Удар цей люд сліпотою ! І Він ударив їх сліпотою за Єлисеєвим словом . . . І сказав до них Єлисей : Це не та дорога й не те місто . Ідіть за мною , й я проведу вас до того чоловіка , якого ви шукаєте . І він завів їх у Самарію . І сталося , як прийшли вони до Самарії , то Єлисей сказав : Господи , відкрий оці очі , і нехай вони побачать ! І Господь відкрив їхні очі , і вони побачили , аж ось вони в середині Самарії ! . . . І сказав Ізраїлів цар до Єлисея , коли побачив їх : Чи побити їх , чи побити , мій батьку ? А той відказав : Не вбивай ! Чи ти повбиваєш тих , кого ти взяв до неволі своїм мечем та своїм списом ? Поклади хліб та воду перед ними , і нехай вони їдять та п&#039;ють , і нехай ідуть до свого пана . І справив цар для них велику гостину , і вони їли й пили ; і він відпустив їх , і вони пішли до свого пана . І сирійські орди вже більш не входили до Ізраїлевого Краю . І сталося по тому , і зібрав Бен-Гадад , сирійський цар , увесь свій табір , і він зійшов і обліг Самарію . І був великий голод у Самарії . І ось ті облягали їх , а осляча голова коштувала вісімдесят шеклів срібла , а чвертка каву голубиного помету п&#039;ять шеклів срібла . І сталося , проходив Ізраїлів цар по мурі , а одна жінка крикнула до нього , говорячи : Поможи , пане царю ! А він відказав : Як тобі не поможе Господь , звідки я поможу тобі ? Чи з току , або з чавила ? І сказав до неї цар : Що тобі ? А та відказала : Оця жінка сказала мені : Дай свого сина , і ми з&#039;їмо його сьогодні , а мого сина з&#039;їмо взавтра . І зварили ми мого сина та й з&#039;їли його . . . І сказала я до неї другого дня : Дай сина свого , і ми з&#039;їмо його , та вона сховала свого сина . І сталося , як цар почув слова цієї жінки , то роздер шати свої , і він ходив по мурі . І народ побачив , аж ось веретище на тілі його зо споду ! І він сказав : Отак нехай зробить мені Бог , і так нехай додасть , якщо позостанеться голова Єлисея , Шафатового сина , на ньому сьогодні ! А Єлисей сидів у своєму домі , а з ним сиділи старші . І послав цар чоловіка від себе . Поки прийшов посол до нього , то він сказав до старших : Чи ви бачите , що цей син убивника послав зняти мою голову ? Глядіть , як прийде цей посол , то замкніть двері , і притиснете його в дверях . Ось і шарудіння ніг пана його за ним . Ще він говорив із ними , аж ось приходить до нього посланець . І він сказав : Отаке зло від Господа ! Чого ще чекати від Господа ? І сказав Єлисей : Послухайте слово Господнє : Так сказав Господь : Цього часу взавтра буде сея пшеничної муки за шекля , і дві сеї ячменю за шекля в брамі Самарії . І відповів Божому чоловікові вельможа царя , що він на його руку спирався , і сказав : Якби Господь поробив отвори в небі , чи сталася б ця річ ? А той відказав : Ось ти побачиш своїми очима , та їсти звідти не будеш . І були при вході до брами чотири прокажені чоловіки . І сказали вони один до одного : Чого ми сидимо тут , аж поки не помремо ? Якщо ми скажемо : Увійдімо до міста , а в місті голод , то помремо там ; а якщо сидітимемо тут , то теж помремо . Отож , ходіть , і перейдімо до сирійського табору , якщо там позоставлять нас при житті , будемо жити , а якщо заб&#039;ють нас , то помремо . . . І встали вони надвечір , щоб іти до сирійського табору . І прибули вони до краю сирійського табору , аж ось нема там нікого ! Бо Господь учинив , що сирійський табір почув стукотняву колесниць і їржання коней , та галас великого війська . І сказали вони один до одного : Ось Ізраїлів цар найняв на нас хіттейських царів та царів єгипетських , щоб пішли на нас ! І встали вони , і повтікали надвечір , і полишили свої намети , й осли свої , і табір , як він був , та й повтікали , спасаючи життя своє ! І прийшли ті прокажені аж до краю табору , і ввійшли до одного намету , і їли й пили , і повиносили звідти срібло й золото та вбрання , і пішли й заховали . І вони знову ввійшли до іншого намету , і повиносили звідти , і пішли та й сховали . І сказали вони один до одного : Неслушно ми робимо . Цей день він день доброї звістки , а ми мовчимо . Як ми будемо чекати аж до ранішнього світла , то впаде на нас провина . А тепер ходімо , і ввійдімо й донесімо царевому дому ! І прийшли вони , і покликали міських воротарів , та й донесли їм , говорячи : Увійшли ми до сирійського табору , а там нема ані людини , ані людського голосу , а тільки поприв&#039;язувані коні та поприв&#039;язувані осли , та намети , як вони були ! І воротарі покликали , і донесли про це до самого царського дому . І встав цар уночі й сказав своїм слугам : Розкажу я вам , що нам зробили сирійці . Вони знають , що ми голодні , і повиходили з табору , щоб сховатися на полі , говорячи : Коли ті повиходять із міста , то ми схопимо їх живих , та й увійдемо до міста ! І відповів один із його слуг і сказав : Нехай візьмуть п&#039;ятеро позосталих коней , що лишилися в ньому , у місті . Ось вони , ( із усього війська Ізраїлевого тільки й лишилися , із усього війська Ізраїля , що згинуло ) , і пошлемо , і побачимо . І взяли вони дві колесниці з кіньми , і цар послав їх услід за сирійським табором , говорячи : Ідіть і подивіться . І пішли вони за ними аж до Йордану , аж ось уся дорога повна вбрання та речей , що покидали сирійці , як поспішали ! І вернулися ці посли , і донесли цареві . І вийшов народ , і розграбували сирійський табір . І коштувала сея пшеничної муки по шеклю , і дві сеї ячменю по шеклю за словом Господнім ! І цар призначив того вельможу , що на його руку він опирався , доглядати над брамою . Та затоптав його народ у брамі , і він помер , як казав був Божий чоловік , який говорив , коли приходив до нього цар . І сталося , коли Божий чоловік говорив до царя , кажучи : Дві сеї ячменю по шеклю , і сея пшеничної муки по шеклю буде того часу взавтра в брамі Самарії , то цей вельможа відповів Божому чоловікові й сказав : Якби Господь поробив отвори в небі , чи сталася б ця річ ? А той відказав : Ось ти побачиш своїми очима , та їсти звідти не будеш . І сталося йому так , і затоптав його народ у брамі , і він помер . . . А Єлисей говорив до жінки , що її сина він воскресив , кажучи : Устань та й іди ти та дім твій , і мешкай дебудь , бо Господь прикликав голод , і він прийшов до краю на сім літ . І встала та жінка , і зробила за словом Божого чоловіка . І пішла вона та її дім , і замешкала в филистимському краї сім літ . І сталося наприкінці семи років , вернулася та жінка з филистимського краю , і пішла до царя благати за свій дім та за своє поле . А цар говорив до Ґехазі , слуги Божого чоловіка , кажучи : Розкажи мені про все те велике , що зробив Єлисей . І сталося , як він оповідав цареві , що той воскресив померлого , аж ось та жінка , що він воскресив сина її , благає царя за свій дім та за своє поле . І сказав Ґехазі : Пане мій царю , оце та жінка , і це той син її , що воскресив Єлисей ! І прийшов Єлисей до Дамаску , а Бен-Гадад , сирійський цар , хворий . І донесено йому , кажучи : Божий чоловік прийшов аж сюди ! І сказав цар до Газаїла : Візьми в свою руку подарунка , та й іди зустріти чоловіка Божого . І запитайся Господа через нього , кажучи : Чи видужаю я від оцієї хвороби ? І пішов Газаїл спіткати його , і взяв подарунка в руку свою , та зо всього добра Дамаску тягару на сорок верблюдів . І прийшов , і став перед ним та й сказав : Син твій Бен-Гадад , цар сирійський , послав мене до тебе , питаючи : Чи видужаю я з оцієї хвороби ? І сказав до нього Єлисей : Іди , скажи йому : Жити житимеш , та Господь показав мені , що напевно помре він . І наставив він обличчя своє на нього , і довго вдивлявся , аж той збентежився . І заплакав Божий чоловік . А Газаїл сказав : Чого плаче мій пан ? А той відказав : Бо знаю , що ти зробиш лихо Ізраїлевим синам : їхні твердині пустиш з огнем , і їхніх вояків позабиваєш мечем , і дітей їхніх порозбиваєш , а їхне вагітне посічеш . . . А Газаїл сказав : Та що таке твій раб , цей пес , що зробить таку велику річ ? І сказав Єлисей : Господь показав мені тебе царем над Сирією ! І пішов він від Єлисея , і прийшов до свого пана . А той сказав йому : Що говорив тобі Єлисей ? І він сказав : Говорив мені : жити житимеш ! І сталося другого дня , і взяв він покривало , і намочив у воді , і поклав на його обличчя , і той помер . І зацарював Газаїл замість нього . А п&#039;ятого року Йорама , Ахавого сина , Ізраїлевого царя , за Йосафата , Юдиного царя , зацарював Єгорам , син Йосафатів , цар Юдин . Він був віку тридцяти й двох літ , коли зацарював , а царював вісім літ в Єрусалимі . І ходив він дорогою Ізраїлевих царів , як робив Ахавів дім , бо Ахавова дочка була йому за жінку . І робив він зло в Господніх очах . Та не хотів Господь погубити Юду ради раба Свого Давида , як обіцяв був йому дати світильника йому та синам його по всі дні . За його днів збунтувався був Едом , вийшли з-під Юдиної руки , і настановили над собою царя . І пішов Йорам до Цаіру , а з ним усі колесниці . І сталося , коли він уночі встав і побив Едома , що оточив був його , і керівників колесниць , то народ повтікав до наметів своїх . І збунтувався Едом , і вийшов з-під Юдиної руки , і так є аж до цього дня . Тоді того часу збунтувалася й Лівна . А решта діл Йорама , та все , що він зробив , ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів . І спочив Йорам із батьками своїми , і був похований із батьками своїми в Давидовому Місті , а замість нього зацарював син його Ахазія . У дванадцятому році Йорама , Ахавого сина , Ізраїлевого царя , зацарював Ахазія , син Єгорама , Юдиного царя . Ахазія був віку двадцяти і двох літ , коли він зацарював , і царював він один рік в Єрусалимі . А ім&#039;я його матері Аталія , дочка Омрі , Ізраїлевого царя . І ходив він дорогою Ахавого дому , і робив зло в Господніх очах , як і Ахавів дім , бо він був зять Ахавого дому . І пішов він з Йорамом , Ахавовим сином , на війну з Газаїлом , сирійським царем , до ґілеадського Рамоту , та побили сиріяни Йорама . І вернувся цар Йорам лікуватися в Їзреелі від тих ран , що вчинили йому сиріяни в Рамі , як він воював з Газаїлом , сирійським царем . А Ахазія , Єгорамів син , цар Юдин , зійшов побачити Йорама , Ахавового сина , в Їзреелі , бо той був слабий . А пророк Єлисей покликав одного з пророчих синів і сказав йому : Підпережи свої стегна , і візьми це горня оливи в свою руку , і йди до ґілеадського Рамоту . І прийдеш туди , і побач там Єгу , сина Йосафата , Німшієвого сина . І ти ввійдеш , і візьмеш його з-між братів його , і введеш його до внутрішньої кімнати . І візьмеш горня цієї оливи , і виллєш на його голову та й скажеш : Так сказав Господь : Помазую тебе на царя над Ізраїлем ! А по тому відчиниш двері й утечеш , і не будеш чекати . І пішов той слуга , слуга пророка , до ґілеадського Рамоту . І прийшов він , аж ось сидять керівники війська . І він сказав : Слово мені до тебе , о керівнику ! А Єгу відказав : До кого з усіх нас ? І той сказав : До тебе , о керівнику ! І він устав , і вийшов до дому , а той вилив оливу на його голову . І сказав він йому : Так сказав Господь , Бог Ізраїля : Помазую тебе на царя над народом Господнім , над Ізраїлем ! . . . І ти поб&#039;єш дім Ахава , пана свого , і помстиш за кров Моїх рабів пророків , і за кров усіх Господніх рабів від руки Єзавелі . І згине ввесь Ахавів дім , і вигублю Ахавові навіть те , що мочиться на стіну , і невільного та вільного в Ізраїлі ! І зроблю Ахавів дім , як дім Єровоама , Неватового сина , і як дім Баші , сина Ахійїного . А Єзавелю з&#039;їдять пси в Їзреелевій ділянці , і не буде , хто б її поховав . І відчинив він двері та й утік . . . А Єгу вийшов до слуг свого пана , і вони сказали йому : Чи все гаразд ? Чого приходив той несамовитий до тебе ? А він відказав : Ви знаєте того чоловіка та його мову . А вони відказали : Неправда ! Розкажи ж нам ! І той сказав : Отак і так сказав він до мене , говорячи : Так сказав Господь : Помазую тебе на царя над Ізраїлем ! А ті поспішно взяли кожен шати свої , і постелили під ним на верху сходів . І засурмили вони в сурму , і сказали : Зацарював Єгу ! І змовився Єгу , син Йосафата , Німшієвого сина , проти Йорама . А Йорам стеріг ґілеадського Рамота , він та ввесь Ізраїль перед Газаїлом , сирійським царем . І вернувся цар Єгорам лікуватися в Їзреелі від ран , що вчинили йому сиріяни , як він воював з Газаїлом , сирійським царем . І сказав Єгу : Якщо згода ваша на те , нехай не вийде жоден утікач із міста , щоб піти донести в Їзреелі . І сів верхи Єгу , і поїхав до Їзреелу , бо Йорам лежав там . А Ахазія , цар Юдин , зійшов побачити Йорама . А на башті в Їзреелі стояв вартовий . І побачив він натовп Єгуїв , як він ішов , і сказав : Я бачу натовп ! А Єгорам відказав : Візьми верхівця , і пошли назустріч їм , і нехай він скаже : Чи все гаразд ? І відправився верхівець назустріч йому , і сказав : Так сказав цар : Чи все гаразд ? А Єгу відказав : Що тобі до того ? Повертай за мною ! І доніс вартовий , говорячи : Прийшов той посол аж до них , та не вернувся . І послав він другого верхівця , і він прийшов до них та й сказав : Так сказав цар : Чи все гаразд ? А Єгу відказав : Що тобі до гаразду ? Повертай за мною ! І доніс вартовий , говорячи : Прийшов він аж до них , та не вернувся . А кінна їзда , як їзда Єгу , Німшієвого сина , бо їде несамовито . І сказав Єгорам : Запрягай ! І запріг його колесницю . І відправився Єгорам , Ізраїлів цар , та Ахазія , Юдин цар , кожен своєю колесницею , щоб зустріти Єгу , і спіткали його в ділянці їзреелянина Навота . І сталося , як Єгорам побачив Єгу , то сказав : Чи все гаразд , Єгу ? А той відказав : Який гаразд при перелюбі твоєї матері Єзавелі та її багатьох чарів ? І обернув Єгорам руки свої та й утік . І сказав він Ахазії : Зрада , Ахазіє ! А Єгу взяв лука в руку свою , і вдарив Єгорама між його раменами , і пробила стріла його серце , і він похилився на колесниці своїй . . . І сказав Єгу до Бідкара , вельможі свого : Візьми , кинь його на ділянці поля їзреелянина Навота . Бо пам&#039;ятай , я й ти їхали вдвох за Ахавом , батьком його , а Господь прорік на нього оце пророцтво : Поправді кажу , що бачив Я вчора кров Навота та кров синів його , говорить Господь , і відплачу тобі на цій же ділянці , говорить Господь . А тепер кинь його на цій ділянці за словом Господнім . А Ахазія , Юдин цар , побачив це , і втікав дорогою на Бет-Гаґґан , а Єгу погнався за ним і сказав : Убийте й його на колесниці ! І поранили його в Маале-Ґурі , що при Ївлеамі , а він утік до Меґіддо та й помер там . А раби його відвезли його верхи до Єрусалиму , та й поховали його в його гробі з батьками його в Давидовому Місті . А в одинадцятому році Йорама , Ахавового сина , над Юдою зацарював Ахазія . І прийшов Єгу до Їзрееля , а Єзавель почула про це , і нафарбувала очі свої , і прикрасила голову свою , та й виглянула через вікно . А Єгу входить до брами . І сказала вона : Чи все гаразд , Зімрі , убивце пана свого ? І підняв він обличчя своє до вікна та й сказав : Хто зо мною , хто ? І виглянули до нього два-три євнухи . А він сказав : Скиньте її ! І викинули її , і бризнула кров її на стіну та на коні . І він топтав її . . . І він увійшов , і їв та пив , та й сказав : Підіть до тієї проклятої , і поховайте її , бо все ж таки вона царева дочка ! І пішли поховати її , та не знайшли з неї нічого , а тільки черепа , та ноги , та долоні рук . . . І вони вернулися , і донесли йому про це . А він відказав : Це слово Господа , що казав був через раба Свого тішб&#039;янина Іллю , говорячи : В Їзреелевій ділянці пси з&#039;їдять Єзавелине тіло ! І буде Єзавелин труп , як погній на поверхні поля в Їзреелевій ділянці , так що не скажуть : Це Єзавель . . . А Ахав мав сімдесят синів у Самарії . І понаписував Єгу листи , і порозсилав до Самарії , до провідників Їзреелу , до старших і до виховників Ахавових синів , говорячи : Як тільки прийде лист цей до вас , а з вами сини вашого пана , і з вами колесниці , і коні , і твердині , і зброя , то виберіть найліпшого та найвідповіднішого з синів вашого пана , і посадіть його на трон вашого батька , та й воюйте за дім вашого пана ! А вони дуже-дуже налякалися й сказали : Ось два царі не встояли перед ним , якже встоїмо ми ? І послали ті , що були над домом та над тим містом , і старші , і виховники до Єгу , говорячи : Ми раби твої , і зробимо все , що ти нам скажеш . Та ми не настановимо царем нікого , що добре в очах твоїх , те роби ! А він написав до них другого листа , пишучи : Якщо ви мої , і слухняні моєму голосові , візьміть голови мужів , синів вашого пана , і прийдіть до мене цього часу взавтра до Їзреелу ( а царських синів було сімдесят чоловіка , при міських вельможах , що виховали їх ) . І сталося , як прийшов той лист до них , то побрали вони царських синів , та й позабивали сімдесят чоловіка . І поскладали вони їхні голови в кошики , та й послали до нього в Їзреел . . . І прибув посол , і доніс йому , кажучи : Принесли голови царських синів ! А він сказав : Покладіть їх на дві купі при вході до брами до ранку . І сталося вранці , і він вийшов і став , і сказав до всього народу : Ви невинні . Я вчинив змову на свого пана й убив його . А хто повбивав усіх цих ? Знайте ж тепер , що з Господнього слова не проминеться нічого , що Господь говорив на Ахавів дім , і Господь зробив те , що говорив був через раба Свого Іллю . І Єгу повбивав усіх позосталих з Ахавого дому в Їзреелі , і всіх вельмож його , і знайомих його , і священиків його , так , що не позоставив йому і врятованого ! І встав він і відійшов , і пішов до Самарії . А коли він був на дорозі при Бет-Екед-Гароімі , то спіткав братів Ахазії , Юдиного царя , і сказав : Хто ви ? А ті відказали : Ми Ахазієві брати , а йдемо запитати про гаразд царевих синів та синів цариці ! А він сказав : Схопіть їх живих ! І схопили їх живих , і позабивали їх до ями Бет-Екеду , сорок і два чоловіка , і він не позоставив ані одного з них ! І пішов він ізвідти , і спіткав Єгонадава , Рехавового сина , що йшов навпроти нього , і привітав його та й сказав до нього : Чи твоє серце щире до мене , як моє серце до тебе ? А Єгонадав відказав : Так ! Дай же свою руку ! І той дав руку свою , і підняв його до себе до колесниці , і сказав : Іди ж зо мною , і приглянься до моєї запопадливости для Господа ! І посадили його в колесницю його . І прибув він до Самарії , і повбивав усіх позосталих в Ахава в Самарії , і вибив аж до кінця його , за словом Господа , що говорив до був Іллі . І зібрав Єгу ввесь народ і сказав до них : Ахав мало служив Ваалові , Єгу служитиме йому більше ! А тепер покличте до мене всіх пророків Ваала , усіх , хто служить йому , та всіх священиків . Нехай нікого не бракуватиме , бо в мене велика жертва для Ваала . Кожен , хто буде відсутній , не буде живий ! А Єгу зробив це підступом , щоб вигубити тих , хто служить Ваалові . І сказав Єгу : Оголосіть святочні збори для Ваала ! І вони оголосили . І послав Єгу по всьому Ізраїлю . І посходилися всі , хто служить Ваалові , і не позостався ніхто , хто не прийшов би . І прибули вони до Ваалового дому , і переповнився Ваалів дім від входу до входу . І сказав він тому , хто над царською шатнею : Винеси одежу для всіх тих , хто служить Ваалові . І той виніс їм ту одежу . І ввійшов Єгу та Єгонадав , Рехавів син , до Ваалового дому , і сказав до Ваалових служителів : Пошукайте й подивіться , щоб не був тут із вами ніхто з Господніх слуг , а тільки самі ті , хто служить Ваалові . І ввійшли вони , щоб принести жертви та цілопалення . А Єгу поставив собі назовні вісімдесят чоловіка й сказав : Кожен , у кого втече хто з тих людей , що я ввів на ваші руки , життя його буде за життя того ! І сталося , як скінчив він приряджувати цілопалення , то Єгу сказав до бігунів та до старшин : Увійдіть , повбивайте їх , нехай ніхто не вийде ! . . . І повбивали їх вістрям меча , і поскидали їх ті бігуни та старшини . Потому пішли до міста Ваалового дому . І повиносили вони бовванів Ваалового дому , і попалили те . І розбили вони Ваалового боввана , і розбили Ваалів дім , та й зробили з нього нечисте місце , і так є аж до сьогодні . І вигубив Єгу Ваала з Ізраїля . Тільки не відступив він від гріхів Єровоама , Неватового сина , що вводив у гріх Ізраїля , від золотих тельців , що в Бет-Елі та що в Дані . І сказав Господь до Єгу : Тому , що ти добре зробив угодне в очах Моїх , зробив Ахавовому домові все , що було на серці Моєму , сидітимуть сини твої на Ізраїлевому троні аж до четвертого покоління . Та Єгу не пильнував ходити за Законом Господа , Бога Ізраїля , усім своїм серцем , не відступив від гріхів Єровоама , що вводив у гріх Ізраїля . За тих днів розпочав Господь відрубувати від Ізраїля частини , і побив їх Газаїл в усій Ізраїлевій країні , від Йордану на схід сонця , увесь край Ґілеаду , Ґадів , Рувимів та Манасіїн , від Ароеру , що над потоком Арнон , і Ґілеад та Башан . А решта діл Єгу , і все , що він зробив , і вся лицарськість його , ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів . І спочив Єгу зо своїми батьками , і поховали його в Самарії , а замість нього зацарював син його Єгоахаз . А дні , що царював Єгу над Ізраїлем у Самарії , були двадцять і вісім літ . А коли Аталія , мати Ахазії , побачила , що помер її син , то встала та й вигубила все цареве насіння . А Єгошева , дочка царя Йорама , сестра Ахазії , взяла Йоаша , сина Ахазії , та й викрала його з-поміж вбиваних царських синів , його та няньку його , і сховала в спальній кімнаті . І сховали його від Аталії , і він не був забитий . І ховався він із нею в Господньому домі шість років , а Аталія царювала над краєм . А сьомого року послав Єгояда , і взяв сотників із карійців та бігунів , і привів їх до себе до Господнього дому , і склав із ними умову , і заприсягнув їх у Господньому домі , і показав їм царського сина . І він наказав їм , говорячи : Оце та річ , яку зробите . Третина з вас , що приходите в суботу , будете виконувати сторожу царського дому . А третина буде в брамі Сур , а третина у брамі за бігунами , і будете виконувати сторожу дому на зміну . А дві частині з вас , усі , що відходять у суботу , будуть виконувати сторожу Господнього дому при цареві . І оточите царя навколо , кожен із своєю зброєю в руці своїй ; а хто ввійшов би до рядів , нехай буде забитий . І будете ви з царем при виході його та при вході його . І зробили сотники все , що наказав священик Єгояда . І взяли кожен людей своїх , що приходять у суботу та виходять у суботу , і прийшли до священика Єгояди . І дав священик сотникам списи та щити , що належали цареві Давидові , що були в Господньому домі . І поставали бігуни , кожен зо зброєю своєю в руці своїй , від правого боку дому аж до лівого боку дому , при жертівнику та при домі , навколо біля царя . А він вивів царевого сина , і поклав на нього корону та нараменники . І зробили вони його царем , і помазали його , і вдарили в долоні та й крикнули : Нехай живе цар ! І почула Аталія голос бігунів та народу , і прийшла до народу до Господнього дому . І побачила вона , аж ось цар стоїть за звичаєм на помості , а при царі зверхники та сурми , а ввесь народ краю тішиться та сурмить у сурми . І роздерла Аталія шати свої та й крикнула : Зрада , зрада ! А священик Єгояда наказав сотникам , поставленим над військом , і сказав до них : Випровадьте її поза ряди , а хто піде за нею , того забийте мечем ! Бо священик сказав : Нехай вона не буде забита в Господньому домі ! І зробили їй прохід , і вона прийшла Кінським входом до царського дому , і там була забита . І склав Єгояда заповіта між Господом та між царем і між народом , щоб був народом Господнім , і між царем та між народом . І ввійшов увесь народ Краю до Ваалового дому , та й порозбивали його та жертівники його , і бовванів його зовсім поламали , а Маттана , Ваалового священика , убили перед жертівниками . А при Господньому домі священик поставив варти . І взяв він сотників і карійців , і бігунів та ввесь народ краю , і вивели царя з Господнього дому . І ввійшли вони через браму бігунів до царського дому , і той сів на царському троні . І тішився ввесь народ краю , а місто заспокоїлось . А Аталію вбили мечем у царському домі . Єгоаш був віку семи років , коли зацарював . Сьомого року Єгу зацарював Єгоаш , і сорок років царював він в Єрусалимі . А ім&#039;я його матері Ців&#039;я , з Беер-Шеви . І робив Єгоаш угодне в Господніх очах по всі дні , коли вказував йому священик Єгояда . Тільки пагірки не були понищені , народ ще приносив жертви та кадив на пагірках . І сказав Єгоаш до священика : Усе посвячене срібло , що буде внесене до Господнього дому , срібло перелічених людей , срібло за душі за вартістю їх , усе срібло , скільки людині спаде на серце принести до Господнього дому , візьмуть собі священики , кожен від знайомого свого , і вони зроблять направу Господнього дому в усьому , що буде знайдене там на направу . І сталося двадцятого й третього року царя Єгоаша , священики не направили ушкодження храму . І покликав цар Єгоаш священика Єгояду й священиків , та й сказав їм : Чому ви не направляєте ушкодження храму ? А тепер не беріть срібла від ваших знайомих , а на направу ушкодження храму віддасте його . І погодилися священики не брати срібла від народу , і не направляти ушкодження храму . І взяв священик Єгояда одну скриньку , і продовбав дірку на віку її , і поставив її при жертівнику праворуч , як входити до Господнього дому . І давали туди священики , що стерегли порога , усе срібло , що приносилося до Господнього дому . І бувало , як вони бачили , що намножилося те срібло в скрині , то приходив царський писар та великий священик , і вони в&#039;язали в мішки та рахували срібло , знайдене в Господньому домі . І давали те перелічене срібло на руки робітникам праці , поставленим до Господнього дому , а вони давали його теслям та будівничим , що робили в Господньому домі . І мулярам , і каменярам , і на закуп дерева та тесаного каменя , та на направу ушкодження Господнього дому , та на все , що йшло на храм для направи . Тільки не робилися для Господнього дому срібні чаші , ножиці , кропильниці , сурми , усяка річ золота та річ срібна з того срібла , що приносилося до Господнього дому , бо його давали робітникам праці та направляли ним дім Господній . І не облічували тих людей , яким давали те срібло до їхніх рук , щоб вони давали робітникам праці , бо ті робили чесно . Срібло ж жертви за провину та жертов за гріх не вносилося до Господнього дому , воно було для священиків . Вийшов тоді Газаїл , сирійський цар , та й воював з Ґатом , і здобув його . І намірився Газаїл іти на Єрусалим . І взяв Єгоаш , Юдин цар , усі святі речі , що присвятили були Йосафат , і Єгорам , і Ахазія , батьки його , царі Юдині , та святі речі свої , і все золото , що знайшлося в скарбницях Господнього дому та дому царського , та й послав Газаїлові , цареві сирійському , і той відійшов від Єрусалиму . . . А решта діл Йоаша , і все , що він зробив , он вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів . І встали його слуги , і вчинили змову , та й забили Йоаша в Бет-Мілло , де йдеться до Сілли . Йозахар , Шім&#039;атів син , та Єгозавад , Шомерів син , його слуги , забили його , і він помер . І поховали його з батьками його в Давидовім Місті , а замість нього зацарював син його Амація . Двадцятого й третього року Йоаша , сина Ахазії , Юдиного царя , зацарював над Ізраїлем у Самарії Єгоахаз , син Єгу , на сімнадцять літ . І робив він зло в Господніх очах , і ходив у гріхах Єровоама , Неватового сина , що вводив у гріх Ізраїля , і не відхилявся від того . І запалився гнів Господа на Ізраїля , і Він дав їх у руку Газаїла , царя сирійського , та в руку Бен-Гадада , Газаїлового сина , на всі ті дні . Та вблагав Єгоахаз лице Господнє , і Господь його вислухав , бо бачив Він горе Ізраїля , бо тиснув їх сирійський цар . І дав Господь Ізраїлеві спасителя , і вони вийшли з-під руки Сирії . І сиділи Ізраїлеві сини в своїх наметах , як давніш . Тільки не відійшли вони з гріхів дому Єровоама , що вводив у гріх Ізраїля , і сам у тому ходив , і Астарта стояла в Самарії . А Сирія не позоставила Єгоахазові народу , як тільки п&#039;ятдесят верхівців та десять возів , та десять тисяч піхоти , бо їх вигубив сирійський цар , і зробив їх порохом на топтання . А решта діл Єгоахаза , і все , що він робив , та його лицарськість , он вони написані в Книзі Ізраїлевих царів . І спочив Єгоахаз з батьками своїми , і поховали його в Самарії , а замість нього зацарював син його Йоаш . Тридцятого й сьомого року Йоаша , Юдиного царя , зацарював над Ізраїлем у Самарії Йоаш , Єгоахазів син , на шістнадцять літ . І робив він зле в Господніх очах , і не відходив від усіх гріхів Єровоама , Неватового сина , що вводив у гріх Ізраїля , і в тому ходив . А решта діл Йоаша , і все , що він робив , і лицарськість його , як він воював з Амацією , Юдиним царем , он вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів . І спочив Йоаш з батьками своїми , а Єровоам сів на троні його . І був похований Йоаш у Самарії , з Ізраїлевими царями . А Єлисей заслаб на недугу , що з неї й помер . І зійшов до нього Йоаш , Ізраїлів цар , і плакав над ним і говорив : Батьку мій , батьку мій , колеснице Ізраїлева та верхівці його ! І сказав йому Єлисей : Візьми лука та стріли . І приніс той до нього лука та стріли . А він сказав Ізраїлевому цареві : Поклади свою руку на лука ! І той поклав свою руку . А Єлисей поклав свої руки на руки цареві . І він сказав : Відчини вікно на схід ! І той відчинив . І сказав Єлисей : Стріляй ! І той вистрілив , а він сказав : Стріла спасіння Господнього , і стріла спасіння проти Сирії . І поб&#039;єш ти Сирію в Афеку аж до кінця ! І він сказав : Візьми стріли ! І той узяв , а він сказав до Ізраїлевого царя : Удар по землі ! І він ударив три рази та й став . І розгнівався на нього Божий чоловік і сказав : Щоб ти був ударив п&#039;ять або шість раз , тоді побив би Сирію аж до кінця ! А тепер тільки три рази поб&#039;єш ти Сирію . І спочив Єлисей , і поховали його . А моавські орди прийшли до Краю наступного року . І сталося , як ховали одного чоловіка , то погребальники побачили ті орди , та й кинули того чоловіка до Єлисеєвого гробу . А коли впав і доторкнувся той чоловік до Єлисеєвих костей , то воскрес , і встав на ноги свої . . . А Газаїл , сирійський цар , тиснув Ізраїля всі дні Єгоахаза . Та Господь був милостивий до них , і змилувався над ними , і звернувся до них ради заповіта Свого з Авраамом , Ісаком та Яковом , і не хотів вигубити їх , і не відкинув їх від Свого лиця аж дотепер . І спочив Газаїл , сирійський цар , а замість нього зацарював син його Бен-Гадад . І Йоаш , Єгоахазів син , узяв назад ті міста з руки Бен-Гадада , Газаїлового сина , що взяв був із руки Єгоахаза , свого батька , у війні . Три рази побив його Йоаш , і вернув Ізраїлеві міста . Другого року Йоаша , Йоахазового сина , Ізраїлевого царя , зацарював Амація , Йоашів син , цар Юдин . Він був віку двадцяти й п&#039;яти літ , коли зацарював , і царював в Єрусалимі двадцять і дев&#039;ять років . А ім&#039;я його матері Єгоаддан , з Єрусалиму . І робив він угодне в Господніх очах , тільки не так , як його батько Давид , він робив усе , що робив його батько Йоаш . Тільки пагірки не були знищені , народ приносив жертву та кадив на пагірках . І сталося , як зміцнилося царство в руці його , то він повбивав своїх слуг , що забили його батька царя . А синів убійників він не позабивав , як написано в Книзі Мойсеєвого Закону , що наказав був Господь , говорячи : Не будуть забиті батьки за синів , а сини не будуть забиті за батьків , а тільки кожен за гріх свій буде забитий . Він побив Едома в Соляній долині , десять тисяч , і взяв у війні Селу , і назвав ім&#039;я їй : Йоктеїл , і так вона зветься аж до цього дня . Тоді Амація послав послів до Йоаша , сина Єгоахаза , сина Єгу , Ізраїлевого царя , говорячи : Іди ж , поміряємось ! І послав Йоаш , Ізраїлів цар , до Амації , Юдиного царя , говорячи : Терен , що на Ливані , послав до кедрини , що на Ливані , кажучи : Дай же дочку свою моєму синові за жінку ! Та перейшла польова звірина , що на Ливані , і витоптала той терен . Побити побив ти Едома , і піднесло тебе твоє серце . Пишайся собі та сиди в своїм домі ! І пощо будеш ти дрочитися зо злом , бо впадеш ти та Юда з тобою ? Та не послухався Амація . І вийшов Йоаш , Ізраїлів цар , і помірялися він та Амація , цар Юдин , у Юдиному Бет-Шемеші . І був розбитий Юда Ізраїлем , і повтікали кожен до намету свого . А Йоаш , цар Ізраїлів , схопив Амацію , Юдиного царя , сина Йоаша , сина Ахазії , у Бет-Шемеші , і прибув до Єрусалиму , і зруйнував єрусалимський мур від Єфремової брами аж до брами наріжної , чотири сотні ліктів . І забрав він усе золото й срібло , та ввесь посуд , що знаходився в Господньому домі та в скарбницях дому царевого , та запоручників , і вернувся в Самарію . А решта діл Йоаша , що зробив він , та лицарськість його , і як воював з Амацією , Юдиним царем , ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів . І спочив Йоаш зо своїми батьками , і був похований у Самарії з Ізраїлевими царями , а замість нього зацарював син його Єровоам . І жив Амація , Йоашів син , цар Юдин , по смерті Йоаша , Єгоахазового сина , Ізраїлевого царя , п&#039;ятнадцять літ . А решта діл Амації , ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів . І вчинили на нього змову в Єрусалимі , та він утік до Лахішу . І послали за ним до Лахішу , і вбили його там . І повезли його на конях , і він був похований з батьками своїми в Давидовому Місті . І взяв ввесь Юдин народ Азарію , а він був віку шістнадцяти літ , і настановили його царем замість батька його Амації . Він збудував Елат , і вернув його Юді , як цар спочив зо своїми батьками . П&#039;ятнадцятого року Амації , сина Йоаша , Юдиного царя , зацарював Єровоам , син Йоаша , Ізраїлевого царя , у Самарії , на сорок і один рік . І робив він зло в Господніх очах , не відступався від усіх гріхів Єровоама , Неватового сина , що вводив у гріх Ізраїля . Він вернув Ізраїлеву границю відти , де йдеться до Гамату , аж до степового моря , за словом Господа , Бога Ізраїля , що говорив через раба Свого Йону , сина пророка Амміттая , що з Ґат-Гахеферу , бо Господь побачив Ізраїлеву біду , дуже гірку , і не було вже невільного та вільного , і не було помічника Ізраїлеві . Та не говорив Господь знищити Ізраїлеве ім&#039;я з-під неба , і споміг їх рукою Єровоама , Йоашового сина . А решта діл Єровоама та лицарськість його , як воював , і як вернув Юді Дамаск та Хамат в Ізраїлі , ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів . І спочив Єровоам із батьками своїми та з Ізраїлевими царями , а замість нього зацарював син його Захарій . Двадцятого й сьомого року Єровоама , Ізраїлевого царя , зацарював Азарія , син Амації , Юдиного царя . Він був віку шістнадцяти літ , коли зацарював , і царював в Єрусалимі п&#039;ятдесят і два роки . А ім&#039;я його матері Єхолія , з Єрусалиму . І робив він угодне в Господніх очах , усе так , як робив його батько Амація . Тільки пагірки не були знищені , народ ще приносив жертву та кадив на пагірках . І вдарив Господь царя , і він був прокажений аж до дня своєї смерти , і сидів ув осібному домі . А над домом був Йотам , царів син , він судив народ Краю . А решта діл Азарії та все , що він робив , ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів . І спочив Азарія з своїми батьками , і його поховали з його батьками в Давидовому Місті , а замість нього зацарював син його Йотам . Тридцятого й восьмого року Азарії , Юдиного царя , зацарював над Ізраїлем у Самарії Захарій , син Єровоама , на шість місяців . І робив він зле в Господніх очах , як робили батьки його , не відступився від гріхів Єровоама , Наватового сина , що вводив у гріх Ізраїля . І вчинив змову на нього Шаллум , Явешів син , і бив його перед народом і вбив його , і зацарював замість нього . А решта діл Захарія , ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів . Оце Господнє слово , що Він промовляв до Єгу , говорячи : Сини чотирьох поколінь будуть сидіти тобі на Ізраїлевому троні . І сталося так . Шаллум , Явешів син , зацарював тридцятого й дев&#039;ятого року Уззійї , Юдиного царя , і царював місяць часу в Самарії . І пішов Менахем , Ґадіїв син , з Тірци , і прибув у Самарію , та й побив Шаллума , Явешового сина , в Самарії , і вбив його , і зацарював замість нього . А решта днів Шаллума та змова його , яку він учинив був , ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів . Тоді побив Менахем місто Тіфсах та все , що в ньому , і границі його від Тірци , бо не відчинило воно брами . І він вибив його , а все вагітне повитинав . Тридцятого й дев&#039;ятого року Азарії , Юдиного царя , зацарював над Ізраїлем у Самарії Менахем , Ґадіїв син , на десять літ . І робив він зле в Господніх очах , не вступився від гріхів Єровоама , Неватового сина , що вводив у гріх Ізраїля . За його днів прийшов Пул , асирійський цар , на край . І дав Менахем Пулові тисячу талантів срібла , щоб його руки були з ним , щоб зміцнити царство в його руці . А Менахем розклав це срібло на Ізраїля , на всіх вояків , щоб дати асирійському цареві , по п&#039;ятдесят шеклів срібла від кожного чоловіка . І вернувся асирійський цар , і не стояв там у Краю . А решта діл Менахема та все , що він робив , ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів . І спочив Менахем з батьками своїми , а замість нього зацарював син його Пекахія . П&#039;ятдесятого року Азарії , Юдиного царя , зацарював над Ізраїлем у Самарії Пекахія , син Менахемів , на два роки . І робив він зло в Господніх очах , не відступався від гріхів Єровоама , Неватового сина , що вводив у гріх Ізраїля . І вчинив на нього змову Пеках , син Ремалії , старшина його , і забив його в палаті царського дому , з Арґовом та з Ар&#039;єм , а з ним було п&#039;ятдесят чоловіка з ґілеадян . І він убив його , і зацарював замість нього . А решта діл Пекахії та все , що він робив , ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів . П&#039;ятдесятого й другого року Азарії , Юдиного царя , зацарював у Самарії над Ізраїлем Пеках , син Ремалії , на двадцять років . І робив він зло в Господніх очах , ні відступався від гріхів Єровоама , Неватового сина , що вводив у гріх Ізраїля . За днів Пекаха , Ізраїлевого царя , прийшов Тіґлат-Піл&#039;есер , цар асирійський , взяв Іййона , і Авел-Бет-Мааху , і Йоноаха , і Кедеша , і Хацора , і Ґілеада , і Ґаліла , увесь край Нефталимів , та й вигнав їх до Асирії . А Осія , син Елин , склав змову на Пекаха , сина Ремалії , і вдарив його та й убив його , і зацарював замість нього двадцятого року Йотама , Уззійїного сина . А решта діл Пекаха та все , що він зробив , ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів . Другого року Пекаха , сина Ремалії , Ізраїлевого царя , зацарював Йотам , син Уззійї , Юдиного царя . Він був віку двадцяти й п&#039;яти років , коли зацарював , і шістнадцять літ царював в Єрусалимі . А ім&#039;я його матері Єруша , Садокова дочка . І робив він угодне в Господніх очах , усе , що робив був його батько Уззійя , робив він . Тільки пагірки не були знищені , народ іще приносив жертви та кадив на пагірках . Він збудував горішню браму Господнього дому . А решта діл Йотама та все , що він зробив , ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів . За тих днів зачав Господь посилати на Юду Реціна , сирійського царя , та Пекаха , сина Ремалії . І спочив Йотам із своїми батьками , і був похований з батьками своїми в Місті Давида , свого батька , а замість нього зацарював син його Ахаз . Сімнадцятого року Пекаха , сина Ремалії , зацарював Ахаз , син Йотама , Юдиного царя . Ахаз був віку двадцяти літ , коли він зацарював , і царював в Єрусалимі шістнадцять років , і не робив угодного в очах Господа , Бога свого , як батько його Давид . І ходив він дорогою Ізраїлевих царів , і навіть сина свого провів через огонь для Молоха , за гидотою тих народів , що Господь вигнав їх перед Ізраїлевими синами . І приносив він жертву та кадив на пагірках , і на згір&#039;ях , та під усяким зеленим деревом . Тоді прийшов Рецін , сирійський цар , та Пеках , син Ремалії , Ізраїлів цар , на війну до Єрусалиму . І облягли вони Ахаза , та не змогли звоювати . Того часу Рецін , сирійський цар , вернув Едомові Елата , і вигнав юдеїв з Елоту . І едомляни прибули до Елату , й осілися там , і живуть тут аж до цього дня . І послав Ахаз послів до Тіґлат-Пелесера , асирійського царя , говорячи : Я твій раб та син твій , вийди й спаси мене з руки сирійського царя та з руки царя Ізраїлевого , що повстають на мене . І взяв Ахаз срібло та золото , знайдене в Господньому домі та в скарбницях дому царевого , і послав дарунка до асирійського царя . І послухав його асирійський цар . І пішов асирійський цар на Дамаск і взяв його , а його мешканців вигнав до Кіру , а Реціна вбив . І пішов цар Ахаз назустріч Тіґлат-Піл&#039;есера , асирійського царя , до Дамаску , і побачив дамаського жертівника . І послав цар Ахаз до священика Урії подобу жертівника та взір його всієї його будови . І збудував священик Урія жертівника , як усе , що послав був цар Ахаз із Дамаску , так зробив священик Урія до приходу царя Ахаза з Дамаску . І прибув цар із Дамаску , і побачив цар того жертівника , і приступив цар до жертівника , і приніс на ньому жертву . І спалив він своє цілопалення та свою жертву хлібну , і вилив свою ливну жертву , і покропив кров&#039;ю своїх мирних жертов того жертівника . А мідяного жертівника , що перед Господнім лицем , він переставив із переднього боку храму , з-поміж жертівника та з-поміж Господнього дому , і поставив його на бік жертівника на північ . І наказав цар Ахаз священикові Урії , говорячи : На великому жертівнику пали ранішнє цілопалення та вечірню хлібну жертву , і цілопалення цареве та хлібну його жертву , і цілопалення всього народу Краю та хлібну їхню жертву , і їхні ливні жертви . І всю кров цілопалення та всю кров жертви покропиш на нього . А щодо мідяного жертівника , то я розважу . І зробив священик Урія все так , як наказав був цар Ахаз . А цар Ахаз повідрубував рами підстав , і відсунув із них умивальницю , і зняв море з мідяних волів , що під ним , і поставив його на камінну підлогу . І закритий суботній перехід , що збудували при храмі , і зовнішній царський вхід він обернув до Господнього дому задля асирійського царя . А решта діл Ахаза , що він зробив , ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів . І спочив Ахаз із батьками своїми , і був похований з батьками своїми в Давидовому Місті , а замість нього зацарював син його Хізкійя . Дванадцятого року Ахаза , Юдиного царя , зацарював над Ізраїлем у Самарії Осія , син Елин , на дев&#039;ять років . І робив він зле в Господніх очах , тільки не так , як ті Ізраїлеві царі , що були перед ним . На нього вийшов Салманасар , цар асирійський , і Осія став йому за раба , і давав йому данину . Та асирійський цар знайшов в Осії змову , що він посилав послів до Со , єгипетського царя , та не приносив асирійському цареві данини , як рік-у-рік те робив був . І замкнув його асирійський цар , і зв&#039;язав його в в&#039;язничому домі . І вийшов асирійський цар на ввесь Край , і прийшов до Самарії , й облягав її три роки . Дев&#039;ятого року Осії асирійський цар здобув Самарію , та й вигнав Ізраїля до Асирії , і осадив їх у Халаху , і в Хаворі над річкою Ґозан , і в містах Мідії . І сталося , коли Ізраїлеві сини грішили проти Господа , Бога свого , що випровадив їх з єгипетського краю з руки фараона , єгипетського царя , і боялися інших богів , і ходили уставами тих народів , що Господь повиганяв їх перед Ізраїлевими синами , та Ізраїлевих царів , які вони встановили , а Ізраїлеві сини вимишляли на Господа , Бога свого , слова , що не були слушні , і будували собі пагірки по всіх своїх містах , від вартової башти аж до твердинного міста , і ставили собі стовпи для богів та Астарти на кожному високому взгір&#039;ї та під усяким зеленим деревом , і кадили там на всіх пагірках , як ті люди , що Господь повиганяв перед ними , і робили злі речі , щоб гнівити Господа , і служили бовванам , про яких Господь говорив їм : Не будете робити цієї речі , то Господь засвідчив в Ізраїлі та в Юді через усіх Своїх пророків та всіх прозорливців , говорячи : Верніться з ваших злих доріг , і додержуйте Моїх заповідей , уставів Моїх , згідно зо всім Законом , якого Я наказав був вашим батькам , і якого послав до вас через Моїх рабів пророків . Та не слухали вони , і робили твердою свою шию , як шия їхніх батьків , що не вірили в Господа , Бога свого . І нехтували вони постанови Його , і заповіта Його , що склав з їхніми батьками , і свідоцтва Його , що засвідчив на них , і пішли за гидотою й марнотами , та за народами , що були навколо них , про яких Господь наказав був їм не робити , як вони . І полишили вони всі заповіді Господа , Бога свого , і зробили собі литого боввана , двох телят , і зробили Астарту , і вклонялися всьому небесному військові та служили Ваалові . І вони переводили через огонь своїх синів та дочок своїх , і чарували чарами , і ворожили , і віддавалися робити зло в Господніх очах , щоб гнівити Його . І сильно розгнівався Господь на Ізраїля , і відкинув їх від Свого лиця , не позостало нікого , тільки саме Юдине плем&#039;я . Та й Юда не додержував заповідей Господа , Бога свого , і ходили вони Ізраїлевими постановами , які вони встановили . І відвернувся Господь від усього Ізраїлевого насіння , і впокоряв їх , і давав їх у руку грабіжників , аж поки не кинув їх від лиця Свого , бо Ізраїль розірвав з Давидовим домом , і вони зробили царем Єровоама , Неватового сина , а Єровоам відвернув Ізраїля від Господа , і вводив їх у великий гріх . І ходили Ізраїлеві сини в усіх Єровоамових гріхах , які він робив , не відступалися з того , аж поки Господь не відкинув Ізраїля від лиця Свого , як говорив був через усіх Своїх рабів пророків . І пішов Ізраїль на вигнання з своєї землі до Асирії , і він там аж до цього дня . І спровадив асирійський цар людей з Вавилону , і з Кути , і з Авви , і з Гамоту , і з Сефарваїму , й оселив по містах Самарії замість Ізраїлевих синів . І посіли вони Самарію , й осілися по містах її . І сталося , на початку пробування їх там не боялися вони Господа , і Господь послав на них левів , і вони нищили їх . І сказали вони до асирійського царя , говорячи : Ті люди , яких ти вигнав та оселив по містах Самарії , не знають прав Бога цього Краю , і Він послав на них оцих левів , і ось вони нищать їх , бо вони не знають права Бога цього Краю . І наказав асирійський цар , говорячи : Відведіть туди одного зо священиків , яких вигнали звідти , і підуть , і осядуть там , і він навчатиме їх права Бога цього краю . І прибув один із священиків , яких вигнали з Самарії , й осівся в Бет-Елі , і він навчав їх , як мають боятися Господа . Та крім того кожен народ робив свого бога , і ставили їх у пагірковому місці , що робили попередні самаряни , кожен народ по своїх містах , де вони сиділи . А вавилоняни зробили Сукот-Бенота , а кутяни зробили Нереґала , а гаматяни зробили Ашіму , а авв&#039;яни зробили Нівхаза та Тартака , а мешканці Сефарваїму палили синів своїх ув огні Адраммелехові й Анаммелехові , сефарваїмським богам . І при тому вони боялися Господа , і настановили собі з-серед себе священиків пагірків , і вони приносили їм жертви в пагірковому місці . Вони боялися Господа , і богам своїм служили за правом тих народів , звідки повиганяли їх . Аж до цього дня вони роблять за колишнім правом , вони не бояться Господа , і не роблять за уставами своїми та за правом своїм , ані за Законом , ані за заповіддю , як наказав був Господь синам Якова , якому дав ім&#039;я Ізраїля . І склав Господь із ними заповіта , і наказав їм , говорячи : Не будете боятися інших богів , і не будете вклонятися їм , і не будете служити їм , і не будете приносити жертов їм , а тільки Господа , що вивів вас із єгипетського краю великою силою та витягненим раменом , Його будете боятися , і Йому будете вклонятися , і Йому будете приносити жертви . І устави , і права , і Закона , і заповідь , які написав вам , будете додержувати , щоб виконувати по всі дні , а богів інших не будете боятися . А заповіта , що Я склав із вами , не забудете , і не будете боятися інших богів , а тільки Господа , Бога вашого , будете боятися , і Він вирятує вас із руки всіх ваших ворогів . Та не послухали вони , бо все робили за своїм попереднім звичаєм . І ті народи все боялися Господа , але служили бовванам своїм . Так само сини їхні та сини їхніх синів , як робили батьки їхні , так роблять вони аж до цього дня . І сталося третього року Осії , сина Елиного , Ізраїлевого царя , зацарював Єзекія , син Ахазів , цар Юдин . Він був віку двадцяти й п&#039;яти літ , коли зацарював , і царював в Єрусалимі двадцять і дев&#039;ять літ . А ім&#039;я його матері Аві , дочка Захарія . І робив він угодне в Господніх очах , усе так , як робив був його батько Давид . Він понищив пагірки , і поламав стовпи для богів , і стяв Астарту , і розбив мідяного змія , якого зробив був Мойсей , бо аж до цих днів Ізраїлеві сини все кадили йому й кликали його : Нехуштан . Він надіявся на Господа , Бога Ізраїля , і такого , як він , не було між усіма царями Юдиними , ані між тими , що були перед ним . І міцно тримався він Господа , не відступався від Нього , і додержував заповіді Його , що наказав був Господь Мойсеєві . І був Господь із ним , у всьому , куди він ходив , він мав поводження . І збунтувався він на асирійського царя , і не служив йому . Він побив филистимлян аж до Аззи та границі її від вартової башти аж до твердинного міста . І сталося четвертого року царя Єзекії , це сьомий рік Осії , Елиного сина , Ізраїлевого царя , пішов Салманасар , цар асирійський , на Самарію , та й обліг її . І здобув він її по трьох роках : шостого року Єзекії , це дев&#039;ятий рік Осії , Ізраїлевого царя , була здобута Самарія . І вигнав асирійський цар Ізраїля до Асирії , і попровадив їх у Халах , і в Хавор , над річку Ґазан , та до мідійських міст . Це за те , що не слухалися вони голосу Господа , Бога свого , і переступали заповіта Його ; усього , що наказав був Мойсей , раб Господній , вони ані не слухали , ані не робили . А чотирнадцятого року царя Єзекії прийшов Санхерів , цар асирійський , на всі укріплені Юдині міста , та й захопив їх . І послав Єзекія , цар Юдин , до царя асирійського , до Лахішу , говорячи : Згрішив я ! Відійди від мене , а що накладеш на мене , понесу . І наклав асирійський цар на Єзекію , Юдиного царя , три сотні талантів срібла та тридцять талантів золота . І віддав Єзекія все срібло , знайдене в Господньому домі та в царевих скарбницях . Того часу Єзекія відрубав золото з дверей Господнього дому та зо стовпів , що покрив був Єзекія , Юдин цар , золотом , і дав його асирійському цареві . А асирійський цар послав із Лахішу до царя Єзекії головного командувача , і великого євнуха та великого чашника з великим військом до Єрусалиму . І пішли вони , і прийшли та й стали над водотягом горішнього ставу , що на битій дорозі до поля Валюшників . І кликнули вони до царя , і до них вийшов Еліяким , син Хілкійї , начальник палати , і писар Шевна , та Йоах , син Асафів , канцлер . І сказав до них великий чашник : Скажіть Єзекії : Отак сказав великий цар , цар асирійський : Що це за надія , на яку ти надієшся ? Чи думаєш ти , що слово уст , то вже рада та сила до війни ? На кого тепер надієшся , що збунтувався проти мене ? Тепер оце ти надієшся собі опертися на оту поламану очеретину , на Єгипет , що коли хто опирається на неї , то вона входить у долоню йому й продірявлює її . Отакий фараон , цар єгипетський , для всіх , хто надіється на нього . А коли ви скажете мені : Ми надіємось на Господа , Бога нашого , то чи ж Він не Той , що Єзекія понищив пагірки Його та жертівники Його , і сказав Юді та Єрусалимові : перед оцим тільки жертівником будете вклонятися в Єрусалимі ? А тепер піди в заклад із моїм паном , асирійським царем , і я дам тобі дві тисячі коней , якщо ти зможеш собі дати на них верхівців . І як же ти проженеш хоч одного намісника з найменших слуг мого пана ? А ти собі надієшся на Єгипет ради колесниць та верхівців ! Тепер же , чи без Господа прийшов я на це місце , щоб знищити його ? Господь сказав був мені : Піди на той край та знищ його ! І сказав Еліяким , син Хілкійї , і Шевна та Йоах до великого чашника : Говори до своїх рабів по-арамейському , бо ми розуміємо , і не говори з нами по-юдейському в слух тих людей , що на мурі . І сказав до них великий чашник : Чи пан мій послав мене говорити ці слова до твого пана та до тебе ? Хіба не до цих людей , що сидять на мурі , щоб із вами їсти свій кал та пити свою сечу ? І став великий чашник , і кликнув гучним голосом по-юдейському , і говорив і сказав : Послухайте слово великого царя , царя асирійського : Так сказав цар : Нехай не дурить вас Єзекія , бо він не зможе врятувати вас від руки його ! І нехай не запевняє вас Єзекія Господом , говорячи : Рятуючи , врятує вас Господь , і не буде дано цього міста в руку царя асирійського . Не слухайте Єзекії , бо так сказав цар асирійський : Примиріться зо мною , та й вийдіть до мене , та й їжте кожен свій виноград та кожен фіґу свою , і пийте кожен воду зо своєї копанки , аж поки я не прийду й не візьму вас до краю такого ж , як ваш Край , до краю збіжжя та виноградного соку , до краю хліба та виноградників , до краю оливки , оливного соку та меду , щоб ви жили й не вмирали ! І не слухайте Єзекії , коли він намовляє вас , говорячи : Господь порятує нас ! Чи справді врятували боги тих народів , кожен свій край від руки асирійського царя ? Де боги Гамату та Арпаду ? Де боги Сефарваїму , Гени та Івви ? Чи врятували вони Самарію від моєї руки ? Котрий з-поміж усіх богів цих країв урятував свій край від моєї руки , то невже ж Господь урятує Єрусалим від моєї руки ? І мовчав той народ , і не відповів йому ані слова , бо це був наказ царя , що сказав : Не відповідайте йому ! І прийшов Еліяким , син Хілкійї , начальник палати , і писар Шевна , і Йоах , Асафів син , канцлер , із роздертими шатами , до Єзекії , і донесли йому слова великого чашника . І сталося , як почув це цар Єзекія , то роздер свої шати та накрився веретою , і ввійшов до Господнього дому . І послав він Еліякима , начальника палати , і писаря Шевну , та старших із священиків , покритих веретами , до пророка Ісаї , Амосового сина . І сказали вони до нього : Так сказав Єзекія : Цей день це день горя й картання та наруги ! Бо підійшли діти аж до виходу утроби , та немає сили породити ! Може почує Господь , Бог твій , всі слова великого чашника , що його послав асирійський цар , пан його , на образу Живого Бога , і Господь , Бог твій , покарає за слова , які чув , а ти принесеш молитву за рештку , що ще знаходиться . І прийшли раби царя Єзекії до Ісаї . І сказав їм Ісая : Так скажете вашому панові : Так сказав Господь : Не бійся тих слів , що почув ти , якими ображали Мене слуги асирійського царя ! Ось Я дам в нього духа , і він почує звістку , і вернеться до свого краю . І Я вражу його мечем у його краї . І вернувся великий чашник , і знайшов асирійського царя , що воював проти Лівни , бо почув , що той рушив із Лахішу . А коли він почув про Тіргаку , царя етіопського , таке : Ось він вийшов воювати з тобою ! то вернувся , і послав послів до Єзекії , говорячи : Так скажете до Єзекії , Юдиного царя , говорячи : Нехай не зводить тебе Бог твій , що ти надієшся на Нього , кажучи : Не буде даний Єрусалим у руку асирійського царя . Ось ти чув , що зробили асирійські царі всім краям , щоб учинити їх закляттям , а ти будеш урятований ? Чи врятували їх боги тих народів , яких понищили батьки мої : Гозана , і Харана , і Рецефа , і синів Едена , що в Телассарі ? Де він , цар Гамату , і цар Арпаду , і цар міста Сефарваїму , Гени та Івви ? І взяв Єзекія ті листи з руки послів , і прочитав їх , і ввійшов у Господній дім . І Єзекія розгорнув одного листа перед Господнім лицем . І Єзекія молився перед Господнім лицем і сказав : Господи , Боже Ізраїлів , що сидиш на херувимах ! Ти Той єдиний Бог для всіх царств землі , Ти створив небеса та землю ! Нахили , Господи , ухо Своє та й почуй ! Відкрий , Господи , очі Свої та й побач , і почуй слова Санхеріва , що прислав ображати Живого Бога ! Справді , Господи , асирійські царі попустошили ті народи та їхній край . І кинули вони їхніх богів на огонь , бо не боги вони , а тільки чин людських рук , дерево та камінь , і понищили їх . А тепер , Господи , Боже наш , спаси нас від руки його , і нехай знають усі царства землі , що Ти Господь , Бог єдиний ! І послав Ісая , Амосів син , до Єзекії , говорячи : Так сказав Господь , Бог Ізраїлів : Я почув те , про що ти молився до Мене , про Санхеріва , царя асирійського . Ось те слово , яке Господь говорив про нього : Гордує тобою , сміється із тебе дівиця , сіонська дочка , вслід тобі головою хитає дочка Єрусалиму ! Кого лаяв ти та ображав , і на кого повищив ти голос та вгору підніс свої очі ? На Святого Ізраїлевого ! Через послів своїх Господа ти ображав та казав : Із безліччю своїх колесниць я вийшов на гори високі , на боки Ливану , і позрубую кедри високі його , добірні його кипариси , і вийду аж на вершок його на нічліг , у гущину його саду . Я копаю та п&#039;ю чужу воду , і стопою своєї ноги повисушую я всі єгипетські ріки ! Хіба ти не чув , що віддавна зробив Я оце , що за днів стародавніх Я це був створив ? Тепер же спровадив Я це , що ти нищиш міста поукріплювані , на купу румовищ обертаєш їх . . . А мешканці їхні безсилі , настрашені та побентежені . Вони стали , як зілля оте польове , мов трава зеленіюча , як трава на дахах , як попалене збіжжя , яке не доспіло . . . І сидіння твоє , і твій вихід та вхід твій Я знаю , і твоє проти Мене обурення . За твоє проти Мене обурення , що гординя твоя надійшла до ушей Моїх , то на ніздрі твої Я сережку привішу , а вудило Моє в твої уста , і тебе поверну Я тією дорогою , якою прийшов ти ! А оце тобі знак : їжте цього року збіжжя самосійне , а другого року саморосле , а третього року сійте та жніть , і садіть виноградники , та й їжте їх плід . А врятоване Юдиного дому , що лишилося , пустить коріння додолу , і свого плода дасть угору . Бо з Єрусалиму вийде позостале , а рештки від гори Сіону . Ревність Господа Саваота зробить це ! Тому так сказав Господь про асирійського царя : Він не ввійде до міста оцього , і туди він не кине стріли , і щитом її не попередить , і вала на нього не висипле ! Якою дорогою прийде , то нею повернеться , у місто ж оце він не ввійде , говорить Господь ! І це місто Я обороню на спасіння його ради Себе та ради Давида , Мойого раба ! І сталося тієї ночі , і вийшов Ангол Господній , і забив в асирійському таборі сто й вісімдесят і п&#039;ять тисяч . І повставали вони рано вранці , аж ось усі мертві трупи ! . . . А Санхерів , асирійський цар , рушив та й пішов , і вернувся й осівся в Ніневії . І сталося , коли він молився в домі Нісроха , свого бога , то Адраммелех та Шар&#039;ецер убили його мечем , а самі втекли до краю Арарат . А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон . Тими днями смертельно захворів був Єзекія . І прийшов до нього Ісая , Амосів син , пророк , і сказав до нього : Так сказав Господь : Заряди своїм домом , бо ти вмреш , а не видужаєш . А той відвернув обличчя своє до стіни , і помолився до Господа , говорячи : О , Господи , згадай же , що я ходив перед лицем Твоїм правдою та цілим серцем , і робив я добре в очах Твоїх . І заплакав Єзекія ревним плачем . . . І сталося , Ісая не вийшов ще з середини міста , а до нього було Господнє слово , говорячи : Вернися , і скажеш до Єзекії , володаря Мого народу : Так сказав Господь , Бог батька твого Давида : Почув Я молитву твою , побачив Я сльозу твою ! Ось Я вилікую тебе , третього дня зійдеш ти до Господнього дому ! І до днів твоїх Я додам п&#039;ятнадцять літ , і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто , й обороню це місто ради Себе та ради раба Свого Давида . А Ісая сказав : Візьміть грудку фіґ . І взяли й поклали на того гнояка , і він видужав . . . І сказав Єзекія до Ісаї : Який знак , що Господь мене вилікує , і що я третього дня зійду до Господнього дому ? І сказав Ісая : Ось тобі знак той від Господа , що Господь зробить ту річ , про яку говорив : Чого хочеш , щоб пішла тінь уперед на десять ступенів , чи щоб вернулася на десять ступенів ? І сказав Єзекія : Легко тіні похилитися вперед на десять ступенів ; ні , а нехай тінь вернеться назад на десять ступенів ! І кликнув пророк Ісая до Господа , і Він завернув тінь на ступенях , де вона спускалася на ступені Ахазові , на десять ступенів . . . Того часу послав Беродах-Бал&#039;адан , син Бал&#039;аданів , вавилонський цар , листа та дарунка до Єзекії , бо прочув був , що Єзекія захворів . І вислухав їх Єзекія , і показав їм усю скарбницю свою , і срібло , і золото , і пахощі , і добру оливу , і всю зброївню свою , і все , що знаходилося в його скарбницях . Не було речі , якої не показав би їм Єзекія в домі своїм та в усім володінні своїм . І прийшов пророк Ісая до царя Єзекії та й сказав до нього : Що говорили ці люди ? І звідки вони прийшли до тебе ? А Єзекія сказав : Вони прийшли з далекого краю , з Вавилону . І той сказав : Що вони бачили в домі твоїм ? І Єзекія сказав : Усе , що в домі моїм , вони бачили , не було речі , якої не показав би я їм у скарбницях своїх . І сказав Ісая до Єзекії : Послухай Господнього слова : Ось приходять дні , і все , що в домі твоєму , і що були зібрали батьки твої аж до цього дня , буде винесене до Вавилону . Нічого не позостанеться , говорить Господь ! А з синів твоїх , що вийдуть із тебе , яких ти породиш , декого заберуть , і вони будуть євнухами в палатах вавилонського царя ! І сказав Єзекія до Ісаї : Добре Господнє слово , яке ти сказав ! І подумав собі : Так , мир та безпека буде за моїх днів ! А решта діл Єзекії та вся лицарськість його , і як він зробив става та водотяга , і впровадив воду до міста , ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів . І спочив Єзекія зо своїми батьками , а замість нього зацарював син його Манасія . Манасія був віку дванадцяти літ , коли він зацарював , і царював в Єрусалимі п&#039;ятдесят і п&#039;ять літ . А ім&#039;я його матері Хевці-Ваг . І робив він зло в Господніх очах , за гидотою тих народів , яких Господь повиганяв з-перед обличчя Ізраїлевих синів . І він знову побудував пагірки , що їх винищив був його батько Єзекія , і понаставляв жертівників Ваалові , і зробив Астарту , як зробив був Ахав , Ізраїлів цар , і вклонявся всім небесним світилам та служив їм . І побудував він жертівники в Господньому домі , про якого сказав був Господь : В Єрусалимі покладу Я Ім&#039;я Своє ! І побудував він жертівники для всіх небесних світил на обох подвір&#039;ях Господнього дому . І він перепровадив свого сина через огонь , і гадав , і ворожив , і настановив викликувачів духів померлих та духів віщих , і багато робив зла в очах Господа , щоб гнівити Його . І поставив він боввана Астарти , якого зробив , у домі , про якого Господь сказав був до Давида та до сина його Соломона : У цьому домі та в Єрусалимі , що його Я вибрав зо всіх Ізраїлевих племен , покладу Я Ім&#039;я Своє навіки ! І більше не мандруватиме Ізраїлева нога з тієї землі , яку Я дав їхнім батькам , якщо тільки вони будуть пильнувати робити все так , як наказав Я їм , та ввесь Закон , що наказав їм Мій раб Мойсей . Та не послухалися вони . І Манасія звів їх до того , щоб робити гірше від тих народів , яких Господь вигубив з-перед обличчя Ізраїлевих синів . І говорив Господь через Своїх рабів пророків , кажучи : За те , що Манасія , цар Юдин , зробив ці гидоти , учинив гірше від усього , що робили були амореяни , що були перед ним , і ввів у гріх також Юду божками своїми , тому так сказав Господь , Бог Ізраїлів : Ось Я наводжу таке зло на Єрусалим та на Юду , що в кожного , хто почує про це , задзвенить в обох вухах ! . . . І протягну Я на Єрусалим мірку Самарії , та вагу Ахавого дому , і витру Єрусалим , як витирають миску : витер і перевернув її догори дном ! І Я покину останок наділу Мого , і дам їх у руку їхнім ворогам , і вони будуть на грабіж та на здобич для всіх їхніх ворогів , тому , що вони робили зло в Моїх очах , і все гнівили Мене від дня , коли вийшли їхні батьки з Єгипту , й аж до дня цього . . . А також Манасія пролив дуже багато невинної крови , аж наповнив нею Єрусалим від входу до входу , окрім свого гріха , що ввів у гріх Юду , щоб чинити зле в Господніх очах . А решта діл Манасії , та все , що він зробив , і гріх його , яким він грішив , ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів . І спочив Манасія з батьками своїми , і був похований в садку свого дому , в Уззиному садку , а замість нього зацарював син його Амон . Амон був віку двадцяти й двох років , коли він зацарював , і царював він в Єрусалимі два роки . А ім&#039;я його матері Мешуллемет , дочка Харуца з Йотви . І робив він зло в Господніх очах , як робив його батько Манасія . І ходив він усією тією дорогою , якою ходив його батько , і служив тим бовванам , яким служив батько його , і вклонявся їм . І покинув він Господа , Бога батьків своїх , і не ходив Господньою дорогою . І вчинили змову слуги Амона на нього , і вбили царя в його домі . Та народ Краю перебив усіх змовників на царя Амона . І народ настановив царем Краю замість нього сина його Йосію . А решта діл Амона , усе , що робив він , ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів . І поховали його в його гробі в Уззиному садку , а замість нього зацарював син його Йосія . Йосія був віку восьми літ , коли він зацарював , і царював в Єрусалимі тридцять і один рік . А ім&#039;я його матері Єдида , дочка Адаї з Боцкату . І робив він угодне в Господніх очах , і ходив усією дорогою свого батька Давида , і не вступався ані праворуч , ані ліворуч . І сталося вісімнадцятого року царя Йосії , послав цар Шафана , сина Ацалії , Мешулламового сина , писаря , до Господнього дому , говорячи : Піди до Хілкійї , первосвященика , і нехай перелічить те срібло , що знесене до Господнього дому , що зібрали від народу сторожі порога . І нехай дадуть його на руку виконавцям роботи , поставленим у Господньому домі , а ті нехай дадуть його тим , хто працює в Господньому домі , щоб направляти ушкодження храму , теслярам , і будівничим , і мулярам , щоб купувати дерево та тесане каміння на направу храму . Тільки нехай не облічуються з ними про те срібло , що дане на їхню руку , бо чесно вони роблять . І сказав Хілкійя , первосвященик , до писаря Шафана : Я знайшов у Господньому домі Книгу Закону ! І дав Хілкійя ту Книгу Шафанові , і той перечитав її . І ввійшов писар Шафан до царя , і приніс цареві вістку , і сказав : Раби твої висипали те срібло , що знайдене в домі , і дали його на руку виконавцям роботи , поставленим у Господньому домі . І доніс писар Шафан цареві , говорячи : Священик Хілкійя дав мені книгу . І Шафан перечитав її перед царем . І сталося , як цар почув слова Книги Закону , то роздер свої шати . . . І наказав цар священикові Хілкійї , і Ахікамові , Шафановому синові , і Ахборові , Міхаїному синові , і писареві Шафанові , і Асаї , царевому слузі , говорячи : Ідіть , зверніться до Господа про мене й про народ , та про всього Юду , про слова цієї знайденої книги . Великий бо гнів Господній , що запалився на нас за те , що батьки наші не слухалися слів цієї книги , щоб робити все , що написано про нас . І пішов священик Хілкійя , і Ахікам , і Ахбор , і Шафан , і Асая до пророчиці Хулди , жінки Шаллума , сина Тікви , сина Хархасового , сторожа шат , вона сиділа в Єрусалимі , на Новому Місті , і говорили до неї . А вона сказала до них : Так говорить Господь , Бог Ізраїлів : Скажіть чоловікові , що послав вас до мене : Так говорить Господь : Ось Я наведу лихо на оце місце та на мешканців його , усі слова тієї книги , що читав Юдин цар , за те , що вони покинули Мене , і кадили іншим богам , щоб гнівити Мене всім ділом своїх рук . І розпалився Мій гнів на це місце , і він не погасне ! А Юдиному цареві , що послав вас звернутися до Господа , скажете йому так : Так говорить Господь , Бог Ізраїлів , ті слова , які ти чув : За те , що зм&#039;якло твоє серце , і ти впокорився перед Господнім лицем , коли почув , що Я говорив про це місце та про мешканців його , що вони стануть спустошенням та прокляттям , і що ти роздер шати свої та плакав перед Моїм лицем , то Я також почув , говорить Господь . Тому то Я прилучу тебе до батьків твоїх , і ти будеш прилучений до гробів своїх у мирі , і очі твої не побачать усього того лиха , що Я наводжу на оце місце . І вони принесли цю вістку цареві . А цар послав , і зібрали до нього всіх старших Юди та Єрусалиму . І ввійшов до Господнього дому цар та кожен муж Юди , а з ним усі мешканці Єрусалиму , і священики , і пророки , і ввесь народ від малого й аж до великого , і він прочитав до їхніх ушей усі слова Книги Заповіту , знайденої в Господньому домі . І став цар на підвищенні , і склав заповіта перед Господнім лицем , щоб ходити за Господом та додержувати заповіді Його , і свідчення Його , і постанови Його всім серцем та всією душею , щоб виконати слова того заповіту , що написані в тій книзі . І ввесь народ пристав до заповіту . І наказав цар Хілкійї , великому священикові , й іншим священикам та сторожам порога , щоб повиносили з Господнього храму всі речі , зроблені для Ваала та для Астарти , та для всіх небесних світил . І він попалив їх поза Єрусалимом на кедронських полях , а їхній порох відніс до Бет-Елу . І він поскидав жерців , що їх понаставляли були Юдині царі , і що вони кадили на пагірках по Юдиних містах та в околицях Єрусалиму , і кадили для Ваала , і для сонця , і для місяця , і для планет , і для всіх небесних світил . І він виніс Астарту з Господнього дому поза Єрусалим до кедронської долини , та й спалив її в кедронській долині , і стер на порох , а її порох кинув на гроби звичайних людей . І він порозбивав доми культу блудодійників , що були при Господньому домі , де жінки ткали завісу для Астарти . І він випровадив усіх священиків з Юдиних міст , і опоганив пагірки , де священики кадили , від Ґеви аж до Беер-Шеви , і порозбивав пагірки брам , що були при вході брами Ісуса , зверхника міста , що ліворуч тому , хто входив до брами міста . Але священики пагірків не входили до Господнього жертівника в Єрусалимі , а тільки їли прісне серед своїх братів . І він опоганив місце ставлення на огні , що в долині Гінномового сина , щоб ніхто не переводив через огонь сина свого та дочку свою для Молоха . І він повідставляв коні , яких давали Юдині царі для сонця , від входу до Господнього дому , при кімнаті євнуха Нетан-Мелеха , що був у Парварімі , а колесниці сонця попалив ув огні . А жертівники , що були на даху Ахазової горниці , що поробили Юдині царі , та жертівники , що поробив Манасія на двох подвір&#039;ях Господнього дому , цар порозбивав . І він звідти побіг , і кинув їхній порох до кедронського потоку . А пагірки , що навпроти Єрусалиму , праворуч гори Згуби , які побудував був Соломон , Ізраїлів цар , для Астарти , гидоти сидонської , і для Кемота , гидоти моавської , і для Мілкома , гидоти Аммонових синів , цар поопоганював . І він порозбивав стовпи для богів , і постинав посвячені дерева , а їхнє місце наповнив людськими кістками . А також жертівника , що в Бет-Елі , пагірка , що зробив був Єровоам , син Неватів , що ввів у гріх Ізраїля , також жертівника цього та цього пагірка він розбив , і спалив того пагірка та стер на порох , і Астарту спалив . І обернувся Йосія , та й побачив гроби , що були там на горі . І послав він , і позабирав кості з гробів , і попалив на жертівнику , і опоганив його , за словом Господнім , яке кликав був Божий чоловік , що прорікав оці речі . І сказав цар : Що це за надгробок , що я бачу ? А люди того міста сказали йому : Це надгробок Божого чоловіка , що прийшов з Юдеї й прорік оці речі , які зробив ти на жертівнику в Бет-Елі . А він сказав : Дайте йому спокій , нехай ніхто не рухає костей його . І зберегли його кості , кості того пророка , що прийшов був із Самарії . А також усі доми пагірків , що по самарійських містах , що поробили були Ізраїлеві царі , щоб гнівити Господа , Йосія понищив , і зробив з ними те саме , що зробив у Бет-Елі . І порізав він усіх священиків пагірків , що були там , на жертівниках , і попалив на них людські кості , та й вернувся до Єрусалиму . І наказав цар усьому народові , говорячи : Справте Пасху для Господа , вашого Бога , як написано в оцій Книзі Заповіту . Бо не справлялася ця Пасха від днів суддів , що судили Ізраїля , по всі дні царів Ізраїлевих та царів Юдиних . І тільки вісімнадцятого року царя Йосії справлялася Пасха для Господа в Єрусалимі . А також викликачів духів померлих , і духів віщих , і домових божків , і бовванів , і всякі гидоти , що появилися в Юдинім краї та в Єрусалимі , повинищував Йосія , щоб поставити слова Закону , написані в книзі , що знайшов священик Хілкійя в Господньому домі . А такого царя , як він , не було перед ним , що навернувся б до Господа всім своїм серцем , і всією душею своєю , і всією силою своєю , за всім Мойсеєвим Законом , і по ньому не повставав такий , як він . Тільки не спинився Господь від ревности Свого великого гніву , яким запалився Його гнів на Юду за всі огірчення , якими гнівив Його Манасія . І сказав Господь : Також Юду відкину Я від лиця Свого , як відкинув Я Ізраїля , і відкину це місто , яке вибрав , Єрусалим , та цей храм , про який Я сказав : Ім&#039;я Моє буде там ! А решта діл Йосії та все , що він робив , ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів . За його днів пішов фараон Нехо , єгипетський цар , на асирійського царя , на річку Єфрат . І вийшов цар Йосія навпроти нього , та той убив його в Меґіддо , коли він побачив його . . . І його раби повезли його мертвого з Меґіддо , і привезли його до Єрусалиму , і поховали його в гробівці його . А народ Краю взяв Єгоахаза , сина Йосії , і помазали його , та й настановили його царем замість його батька . Єгоахаз був віку двадцяти й трьох літ , коли він зацарював , і царював в Єрусалимі три місяці . А ім&#039;я його матері Хамуталь , дочка Єремії , з Лівни . І робив він зло в Господніх очах , усе так , як робили його батьки . І фараон Нехо зв&#039;язав його в Рівлі , в гаматському краї , щоб він не царював в Єрусалимі , і наклав кару на цей край , сто талантів срібла та талант золота . А царем настановив фараон Нехо Ел&#039;якима , сина Йосії , замість батька його Йосії , і змінив ім&#039;я його на Єгояким . А Єгоахаза він узяв , і той прибув до Єгипту та й помер там . І Єгояким давав фараонові срібла та золота ; тільки розклав це на Край , щоб давати те срібло на фараонів наказ , він стягав те срібло та золото з народу Краю за оцінкою землі кожного , щоб віддати фараонові Нехо . Єгояким був віку двадцяти й п&#039;яти літ , коли він зацарював , і одинадцять років царював в Єрусалимі . А ім&#039;я його матері Зевуда , дочка Педаї , з Руми . І робив він зло в Господніх очах , усе так , як робили батьки його . За його днів прийшов Навуходоносор , цар вавилонський , а Єгояким був йому три роки невільником , та потому збунтувався на нього . А Господь послав на нього орди халдеїв , і орди сирійські , і орди моавські , та орди синів Аммона . І він послав їх на Юду , щоб вигубити їх за словом Господа , що Він говорив через рабів Своїх пророків . Тільки на наказ Господа сталося це на Юду , щоб відкинути його від лиця Його за гріхи Манасії , за все , що він робив , а також за неповинну кров , яку він пролив , і наповнив Єрусалим неповинною кров&#039;ю ; і не хотів Господь простити . А решта Єгоякимових діл , та все , що він робив , ото вони описані в Книзі Хроніки Юдиних царів . І спочив Єгояким зо своїми батьками , а замість нього зацарював син його Єгояхін . І більше вже не виходив єгипетський цар зо свого краю , бо вавилонський цар забрав усе від Єгипетського потоку аж до річки Ефрату , усе , що належало єгипетському цареві . Єгояхін був віку вісімнадцяти літ , коли він зацарював , і царював в Єрусалимі три місяці . А ім&#039;я його матері Нехушта , дочка Елнатана , з Єрусалиму . І робив він зло в Господніх очах , усе так , як робив його батько . Того часу прийшли до Єрусалиму раби Навуходоносора , царя вавилонського , і місто попало в облогу . І прийшов Навуходоносор , вавилонський цар , на місто , а його раби облягали його . І вийшов Єгояхін , цар Юдин , до вавилонського царя , він та мати його , і слуги його , і князі його , і євнухи його , і вавилонський цар узяв його восьмого року свого царювання . І позабирав він звідти всі скарби Господнього дому та скарби дому царевого , і повідрубував всі золоті речі , які поробив був Соломон , цар Ізраїлів , у Господньому храмі , як говорив Господь . І повиводив він увесь Єрусалим , і всіх князів , і всіх лицарів військових , десять тисяч пішло до неволі , і всіх теслів та ковалів . Не позоставив нікого , окрім нужденного народу Краю . . . І він вивів до Вавилону Єгояхіна та цареву матір , і царських жінок , і його євнухів , і видатних у Краї , усіх випровадив у неволю з Єрусалиму до Вавилону . І всіх військових , сім тисяч , і теслів та ковалів тисячу , усіх лицарів , що займалися війною , вивів їх вавилонський цар у неволю до Вавилону . А царем настановив вавилонський цар Маттанію , дядька Єгояхіна , замість нього , і перемінив ім&#039;я його на Седекію . Седекія був віку двадцяти й одного року , коли він зацарював , і він царював в Єрусалимі одинадцять років . А ім&#039;я його матері Хамуталь , дочка Єремії з Лівни . І робив він зло в Господніх очах , усе так , як робив був Єгояким . Бо за Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду , і Він відкинув їх від Свого лиця . І Седекія збунтувався проти вавилонського царя . І сталося дев&#039;ятого року його царювання , десятого місяця , десятого дня місяця , прийшов Навуходоносор , цар вавилонський , він та все військо його , на Єрусалим , і розтаборився проти нього , і побудували проти нього вала навколо . І було місто в облозі аж до одинадцятого року царя Седекії . Дев&#039;ятого дня місяця настав сильний голод у місті , і не було хліба для народу Краю . І пробитий був пролім у мурі міста , і всі вояки повтікали вночі дорогою брами між двома мурами , що при царському садку , бо халдеї були при місті навколо . А цар утік дорогою в степ . А халдейське військо погналося за царем , та й догнали його в єрихонських степах , а все його військо розпорошилося від нього . І схопили царя , і відвели його до вавилонського царя до Рівли , і там його той засудив . А синів Седекії зарізали на його очах , а очі Седекії він вибрав , і скував його двома мідяними кайданами , та й відвів його до Вавилону . . . А п&#039;ятого місяця , сьомого дня місяця , це дев&#039;ятнадцятий рік царя Навуходоносора , вавилонського царя , прийшов до Єрусалиму Невузар&#039;адан , начальник царської сторожі , слуга вавилонського царя . І він спалив дім Господній та дім царевий , і всі доми в Єрусалимі , і кожен великий дім спалив огнем . І мури навколо Єрусалиму порозбивало все халдейське військо , що було з начальником царської сторожі . А решту народу , що позостався в місті , і тих , що перебігли до вавилонського царя , і решту простого люду повиганяв Невузар&#039;адан , начальник царської сторожі . А з бідноти Краю начальник царської сторожі позоставив декого за винярів та за рільників . А мідяні стовпи , що в Господньому домі , і підстави , і мідяне море , що в Господньому домі , халдеї поламали , і віднесли їхню мідь до Вавилону . І горнята , і лопатки , і ножі , і ложки , і ввесь мідяний посуд , що вживається при службі , позабирали . І кадильниці , і чаші , усе , що було золоте забрав золото , а що було срібне срібло взяв начальник царської сторожі . Два стовпи , одне море та ті підстави , що Соломон поробив був для Господнього дому , не було й ваги для всіх цих речей ! Вісімнадцять ліктів високість одного стовпа й одна мідяна маковиця , а високість маковиці три лікті , та мережка , і гранатові яблука на маковиці навколо , усе мідь . І для другого стовпа з мережкою так само . І начальник царської сторожі взяв Сераю , первосвященика , і Цефанію , другого священика , та трьох сторожів порога . А з міста взяв він одного євнуха , що був начальником над військовими , та п&#039;ять чоловіка з тих , що бачать цареве обличчя , що були знайдені в місті , і писаря , зверхника військових відділів , що записував народ Краю до військових відділів , і шістдесят чоловіка з народу Краю , що знаходилися в місті . І позабирав їх Невузар&#039;адан , начальник царської сторожі , і відвів їх до вавилонсього царя , до Рівли . І вдарив їх вавилонський цар , і повбивав їх у Рівлі , у гаматовому краї . І пішов Юда на вигнання з своєї землі . А народ , що позостався в Юдиному краї , якого позоставив Навуходоносор , вавилонський цар , то настановив над ним Ґедалію , сина Ахікама , Шафанового сина . І почули всі військові зверхники , вони та люди , що вавилонський цар настановив Ґедалію , то поприходили до Ґедалії до Міцпи і Ізмаїл , син Нетаніїн , і Йоханан , син Кареахів , і Серая , син нетофатянина Танхумета , і Яазанія , син маахатянина , вони та їхні люди . І присягнув Ґедалія їм та їхнім людям , і сказав їм : Не бійтеся бути підданими халдейцям , осядьте в Краї та служіть вавилонському цареві , і буде вам добре ! І сталося сьомого місяця , прийшов Ізмаїл , син Нетанії , Елішамового сина , з царського насіння , та десять мужів із ним , і вдарили вони Ґедалію , і він помер , і юдеїв , і халдеїв , що були з ними в Міцпі . І знявся ввесь народ , від малого й аж до великого , та зверхники військ , і пішов до Єгипту , бо боявся халдеїв . І сталося тридцятого й сьомого року неволі Єгояхіна , Юдиного царя , дванадцятого місяця , двадцять сьомого дня місяця , Евіл-Меродах , цар вавилонський , у році свого зацарювання , змилувався над Єгояхіном , Юдиним царем , і вивів його з дому ув&#039;язнення . І він говорив із ним ласкаво , і поставив трона його понад трона царів , що були з ним у Вавилоні . І змінив в&#039;язничну одежу його , і він завжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя . А їжа його , їжа стала , видавалася йому від царя , щоденне щоденно , по всі дні його життя . </passage></reply></GetPassage>