GetPassageurn:cts:pbc:bible.parallel.ukr.2009:14urn:cts:pbc:bible.parallel.ukr.2009:14І зміцнився Соломон , син Давидів , над царством своїм , а Господь , Бог його , був із ним та високо звеличив його . І сказав Соломон до всього Ізраїля , до тисячників та сотників , і до суддів , і до всіх начальників , до всього Ізраїля , до голів батьківських родів . І пішли Соломон та ввесь збір із ним до пагірка , що в Ґів'оні , бо там була скинія Божого заповіту , яку зробив Мойсей , раб Господній , у пустині . Але Божого ковчега Давид переніс із Кір'ят-Єаріму туди , де приготовив йому місце Давид , бо він поставив йому скинію в Єрусалимі . А мідяного жертівника , що зробив був Веселіїл , син Урії , сина Хурового , він поставив перед скинією Господньою . І звертався до нього Соломон та збір . І зійшов Соломон туди перед Господнє лице на мідяний жертівник , що належав до скинії заповіту , і приніс на ньому тисячу цілопалень . Тієї ночі явився Бог Соломонові та й сказав йому : Зажадай , чого дати тобі ! І сказав Соломон до Бога : Ти зробив був велику милість з батьком моїм Давидом , і настановив царем мене замість нього . Тепер , Господи , Боже , нехай буде виповнене слово Твоє до батька мого Давида , бо Ти настановив мене царем над народом численним , як порох землі . Дай тепер мені мудрість та знання , щоб умів я виходити й входити перед цим народом , бо хто зможе судити цей великий Твій народ ? І сказав Бог до Соломона : За те , що оце було на серці твоїм , і ти не жадав багатства , маєтків та слави , ані душі ворогів своїх , а також довгих днів не жадав ти , а жадав для себе мудрости та знання , щоб судити народ Мій , над яким Я настановив тебе царем , то дасться тобі мудрість та знання , а багатство , і маєтки та славу Я дам тобі такі , яких не було між царями перед тобою , і по тобі не буде таких ! І прийшов Соломон із пагірка , що в Ґів'оні , до Єрусалиму , від скинії заповіту , і зацарював над Ізраїлем . І зібрав Соломон колесниць та верхівців , і було в нього тисяча й чотири сотні колесниць та дванадцять тисяч верхівців , і він порозміщував їх по колесничних містах та при царі в Єрусалимі . І цар зібрав в Єрусалимі срібла та золота , мов каміння , а кедрів зібрав , щодо численности , як сикомор , що в Шефелі . А коней , що були в Соломона , приводили з Єгипту та з Кеве ; царські купці купували їх з Кеве . І ходили вони , і вивозили з Єгипту колесницю за шість сотень срібла , а коня за сотню й п'ятдесят . І так вони вивозили все це своєю рукою для всіх царів хіттійських та царів сирійських . І Соломон наказав будувати дім для Господнього Ймення та дім царський для себе . І відлічив Соломон сімдесят тисяч чоловіка носіїв та вісімдесят тисяч чоловіка каменотесів у горах , а керівників над ними три тисячі й шість сотень . І послав Соломон до Хірама , царя тирського , говорячи : Як зробив ти з батьком моїм Давидом , і послав був йому кедри на будову дому його , щоб сидіти в ньому , так зроби й мені . Ось я будую храм для Ймення Господа , Бога мого , щоб присвятити Йому , щоб кадити перед Його лицем запашне кадило , і для постійного покладення хліба та для цілопалення на ранок і на вечір , на суботи й на молодики та на свята Господа , Бога нашого . Навіки це над Ізраїлем ! А храм , якого я будую , великий , бо Бог наш більший від усіх богів ! А хто має силу збудувати Йому храма , коли небо й небеса небес не обіймають Його ? І хто я , що збудую Йому храма ? Хіба тільки на кадіння перед лицем Його ! А тепер пошли мені чоловіка , здібного до роботи в золоті , і в сріблі , і в міді , і в залізі , і в пурпурі , і в червені , і в блакиті , і що вміє вирізувати різьби , разом із тими мистцями , що зо мною в Юді та в Єрусалимі , яких приготовив батько мій Давид . І пошли мені з Ливану дерева кедрового , кипарисового та сандалового , бо я знаю , що твої раби вміють рубати дерева ливанські . І оце мої раби будуть рабами твоїми , щоб наготовити мені безліч дерева , бо цей храм , що я будую , буде великий та пишний ! А ось дереворубам , що стинають дерева , рабам твоїм , дав я пшениці , як поживи , двадцять тисяч корів , та ячменю двадцять тисяч корів , і вина двадцять тисяч батів , і оливи двадцять тисяч батів . І сказав Хірам , цар тирський , листом і послав до Соломона : Через любов Господа до народу Свого поставив Він тебе над ними за царя . І сказав Хірам : Благословенний Господь , Бог Ізраїлів , що вчинив небеса та землю , що дав цареві Давидові сина мудрого , який має розум та багатий на знання , що збудує дім Господній та дім царський для себе ! А тепер я посилаю мудрого чоловіка , що має знання , Хурам-Аві , сина жінки з Данових дочок , а батько його тирянин , що вміє робити в золоті та в сріблі , в міді , в залізі , в каміннях та в деревах , у пурпурі й у блакиті , і в віссоні , і в червені , і різати всяку різьбу , і виконувати всяку думку , що буде дана йому з мистцями твоїми та з мистцями пана мого Давида , батька твого . А тепер пшеницю й ячмінь , оливу та вино , про які казав мій пан , нехай посилає своїм рабам . А ми нарубаємо дерев із Ливану за всякою твоєю потребою , і спровадимо їх тобі плотами морем до Яфи , а ти спровадиш їх до Єрусалиму . І перелічив Соломон усіх людей приходьків , що в Ізраїлевому Краї , за переліком , що перелічив був їх його батько Давид , і було знайдено їх сто й п'ятдесят тисяч і три тисячі й шість сотень . І він зробив із них сімдесят тисяч носіїв та вісімдесят тисяч каменотесів у горах , та тридцять тисяч і шість сотень керівників , що спонукували той народ до праці . І зачав Соломон будувати Господній дім в Єрусалимі на горі Морійя , що вказана була батькові його Давидові , на місці , яке приготовив Давид на тоці євусеянина Орнана . І зачав він будувати другого місяця , другого дня , четвертого року свого царювання . А це основа будови Божого дому : довжина шістдесят ліктів старою мірою , а ширина двадцять ліктів . А притвор , щодо довжини , був за шириною храму , двадцять ліктів , а вишина сто й двадцять . І покрив він його зсередини чистим золотом . А великий храм він покрив кипарисовим деревом , і покрив його добрим золотом , і наробив на ньому пальм та ланцюгів . І покрив він той храм дорогим каменем на оздобу , а золото золото було з Парваїму . І покрив він золотом храм , балки , пороги , і стіни його та його двері , а на стінах повирізував херувимів . І зробив дім Святого Святих : довжина його за шириною храму двадцять ліктів , і ширина його двадцять ліктів . І покрив він його добрим золотом , на таланти шість сотень . А вага цвяхів на шеклі золота п'ятдесят ; і горниці покрив золотом . І зробив він у домі Святого Святих двох херувимів різьб'яною роботою , і покрив їх золотом . А крила херувимів : довжина їх двадцять ліктів , крило одного на п'ять ліктів , дотикалося стіни храму , а крило інше п'ять ліктів , дотикалося крила другого херувима . А крило другого херувима п'ять ліктів , дотикалося стіни храму , а крило інше п'ять ліктів , прилягало до крила іншого херувима . Розтягнені крила цих херувимів двадцять ліктів ; і вони стояли на ногах своїх , а їхні обличчя до храму . І зробив він завісу , блакить , і пурпур , і червень , і віссон , і наробив на ній херувимів . І зробив він перед храмом два стовпи , тридцять і п'ять ліктів завдовжки , а маковиці , що на верху його , п'ять ліктів . І поробив ланцюги , як у девірі , і дав їх на верхи тих стовпів . І зробив сотню гранатових яблук , і дав на ланцюги . І поставив стовпи перед храмом , один з правиці , а один з лівиці . І назвав ім'я правому : Яхін , а ім'я лівому Боаз . І зробив мідяного жертівника , двадцять ліктів довжина йому і двадцять ліктів ширина йому , і десять ліктів височина йому . І зробив він лите море , десять на міру ліктем від краю його до краю його , навколо круглясте , і п'ять на міру ліктем височина йому . А шнур тридцять на міру ліктем оточував його навколо . А під ним постать волів , що зо всіх сторін оточують його , на десять ліктів на міру ліктем оточують море навколо ; два ряди волів відлиті при відливанні його . Воно стояло на дванадцятьох волах , три обернені на північ , і три обернені на захід , і три обернені на південь , і три обернені на схід . А море на них зверху , а всі зади їх до нутра . А грубина його долоня , а край його як робота краю келіха , квітки лілеї . Містило воно три тисячі батів . І зробив десять умивальниць , і поставив п'ять з правиці , а п'ять з лівиці , щоб мити в них , приготовлене на цілопалення полощуть у них , а море для священиків , щоб митися в ньому . І зробив десять золотих свічників , як належалося , і поставив їх у храмі п'ять з правиці , а п'ять з лівиці . І зробив десять столів , і поставив у храмі , п'ять з правиці , а п'ять з лівиці . І зробив сто золотих кропильниць . І зробив священиче подвір'я та подвір'я велике , і двері до подвір'я , і їхні двері покрив міддю . А море поставив з правого боку на південний схід . І поробив Хурам горнята , і лопатки , і кропильниці . І покінчив Хурам робити працю , яку зробив для царя Соломона в Божому домі : два стовпи , і кулі , і дві маковиці на верху тих стовпів , і дві мережки на покриття обидвох куль маковиць , що на верхах стовпів , і чотири сотні гранатових яблук для обох мережок , два ряди гранатових яблук для однієї мережки , щоб покрити обидві кулі маковиць , що на переді тих стовпів . І поробив підстави , і поробив умивальниці на тих підставах , одне море , і дванадцять волів під ним , і горнята , і лопатки , і видельця , і всі їхні речі поробив Хурам-Авів цареві Соломонові для Господнього дому з виполіруваної міді . На Йорданській рівнині повідливав їх цар у глинистій землі між Суккотом та між Цередою . І наробив Соломон усіх цих речей дуже багато , бо не досліджена була вага міді . І поробив Соломон усі речі , що в Божому домі , та золотого жертівника й столи , а на них хліб показний , і свічники , і їхні лямпадки , щоб запалювати їх за постановою перед девіром , зо щирого золота . А квітки , і лямпадки , і щипчики із золота , з досконалого золота . А ножиці , і кропильниці , і ложки , і кадильниці зо щирого золота ; а вхід до дому , його внутрішні двері до Святого Святих та двері дому до храму із золота . І була закінчена вся праця , яку зробив Соломон для Господнього дому . І Соломон повносив освячені речі свого батька Давида , і срібло , і золото , і всі ці речі дав до скарбниці Божого дому . Тоді Соломон зібрав до Єрусалиму Ізраїлевих старших , і всіх голів племен , начальників батьківських родів Ізраїлевих синів , щоб перенести ковчега Господнього заповіту з Давидового Міста , воно Сіон . І були зібрані до царя всі ізраїльтяни в свято , воно сьомого місяця . І поприходили всі Ізраїлеві старші , і Левити понесли ковчега . І понесли ковчега та скинію заповіту , і всі святі речі , що в скинії , несли їх священики та Левити . А цар Соломон та вся Ізраїлева громада , що зібралася при ньому перед ковчегом , приносили в жертву худобу дрібну та худобу велику , що через многоту не була ані записувана , ані лічена ! І священики внесли ковчега Господнього заповіту до його місця , до девіру дому , до Святого Святих , під крила херувимів . А херувими простягали крила над місцем ковчега , і затінювали херувими над ковчегом та над його держаками зверху . А ті держаки були довгі , і головки тих держаків були видні з ковчегу , що перед девіром , а назовні не були видні . І були вони там аж до цього дня . У ковчезі не було нічого , тільки дві таблиці , що поклав Мойсей на Хориві , коли Господь склав був заповіта з Ізраїлевими синами при виході їх із Єгипту . І сталося , як священики виходили із святині , а всі священики , що були там , освятилися , без додержання черг , а Левити співаки , усі вони , аж до Асафа , Гемана , Єдутуна , і синів їхніх та братів їхніх , убрані в віссон , з цимбалами , із арфами та з цитрами , стояли на схід від жертівника , а з ними сто й двадцять священиків , що сурмили на сурмах , і було воно для сурмачів та співаків як одне , щоб подати один голос на хвалу та дяку Господеві , і як загримів голос на сурмах , і на цимбалах , і на музичних знаряддях , і як хвалили Господа : Добрий бо Він , бо навіки Його милосердя ! то дім , дім Господній наповнився хмарою ! . . . І не могли священики стояти й служити через ту хмару , бо слава Господня наповнила дім Божий ! . . . Тоді Соломон проказав : Промовив Господь , що Він пробуватиме в мряці . А я збудував храм оселі Твоєї , і місце Твого пробування навіки ! І повернув цар обличчя своє , та й поблагословив увесь Ізраїлів збір , увесь же Ізраїлів збір стояв . А він сказав : Благословенний Господь , Бог Ізраїлів , що Своїми устами говорив був із моїм батьком Давидом , і руками Своїми виконав , кажучи : Від того дня , коли Я вивів Свій народ з єгипетського краю , Я не вибрав Собі міста зо всіх Ізраїлевих племен , щоб збудувати храм на пробування Мого Імени там . І не вибрав Я нікого , щоб був володарем над народом Моїм , Ізраїлем . Та вибрав Я Єрусалим на пробування Мого Імени там , і вибрав Я Давида , щоб був над народом Моїм , Ізраїлем . І було на серці мого батька Давида збудувати храм для Ймення Господа , Бога Ізраїлевого . Та сказав Господь до мого батька Давида : За те , що на твоєму серці було збудувати храм для Ймення Мого , ти зробив добре , що було тобі на серці . Тільки ти не збудуєш цього храму , але син твій , що вийде із стегон твоїх , він збудує цей храм для Ймення Мого ! І сповнив Господь Своє слово , що Він говорив . І став я замість батька свого Давида та й сів на Ізраїлевому троні , як говорив був Господь , і я збудував оцей храм для Ймення Господа , Бога Ізраїлевого . І поставив я там ковчега , що в ньому Господній заповіт , якого Він склав з Ізраїлевими синами . І став він перед Господнім жертівником навпроти всього Ізраїлевого збору , і простяг свої руки . А Соломон зробив був мідяне стояло , і поставив його на середину подвір'я , п'ять ліктів довжина йому , і п'ять ліктів ширина йому , а три лікті вишина йому . І став він на ньому , і став на коліна свої навпроти всього Ізраїлевого збору , і простяг свої руки до неба , та й сказав : Господи , Боже Ізраїлів ! Нема подібного Тобі Бога на небі та на землі ! Ти стережеш заповіта та милість для Своїх рабів , що ходять перед Твоїм лицем усім своїм серцем . Ти сповнив Своєму рабові Давидові , батькові моєму , те , що говорив йому . І говорив Ти йому Своїми устами , а рукою Своєю виповнив , як цього дня . А тепер , Господи , Боже Ізраїлів , сповни для Свого раба Давида , мого батька , те , що говорив Ти йому , кажучи : Не переведеться з-перед лиця Мого ніхто з тих , що мають сидіти на Ізраїлевому троні , якщо тільки сини твої будуть додержувати своїх доріг , щоб ходити в Законі Моїм , як ти ходив перед лицем Моїм . А тепер , Господи , Боже Ізраїлів , нехай буде запевнене слово Твоє , яке Ти говорив рабові Своєму Давидові . Бо чи ж справді Бог сидить з людиною на землі ? Ось небо та небо небес не обіймають Тебе , що ж тоді храм цей , що я збудував ? І Ти звернешся до молитви Свого раба та до його благання , Господи , Боже мій , щоб почути поклик та молитву , якою раб Твій молиться перед лицем Твоїм , щоб очі Твої були відкриті на цей храм удень та вночі , на те місце , про яке Ти сказав , що покладеш Ім'я Своє там , щоб почути молитву , якою буде молитися Твій раб на цьому місці . І Ти будеш прислухатися до благань Свого раба та Свого народу , Ізраїля , що будуть молитися на цьому місці . І Ти почуєш із місця Свого пробування , із небес і почуєш , і пробачиш . Якщо згрішить людина про ти свого ближнього , і буде примушена принести клятву , щоб присягнути , і клятва прийде перед Твоїм жертівником у цьому храмі , то Ти почуєш із небес , і зробиш , і розсудиш Своїх рабів , обвинуватиш несправедливого , щоб дати його дорогу на його голову , й усправедливиш справедливого , щоб дати йому за його справедливістю . А якщо Твій народ , Ізраїль , буде вдарений ворогом , бо прогрішив Тобі , і коли вони звернуться , і будуть хвалити Ім'я Твоє , і будуть молитися , і будуть благати Тебе в цьому храмі , то Ти почуєш із небес , і простиш гріх народу Свого , Ізраїля , і вернеш їх до землі , яку дав Ти їм та їхнім батькам ! Коли затримається небо , і не буде дощу , бо прогрішаться Тобі , то вони помоляться на цьому місці , і будуть славити Ім'я Твоє , і з гріха свого навернуться , бо Ти будеш їх впокоряти , то Ти почуєш на небесах , і пробачиш гріх Своїх рабів та народу Свого , Ізраїля , бо покажеш їм ту добру дорогу , якою вони підуть , і Ти даси дощ на Край Свій , якого Ти дав Своєму народові на спадщину ! Голод коли буде в Краю , моровиця коли буде , посуха , жовтачка , сарана , черва коли буде , коли його вороги гнобитимуть його в Краї міст його , коли буде яка пораза , яка хвороба , усяка молитва , усяке благання , що буде від якої людини чи від усього народу Твого , Ізраїля , коли кожен буде знати поразу свою та горе своє , і простягне руки свої до цього храму , то Ти почуєш із небес , із місця постійного пробування Свого , і пробачиш , і даси тому чоловікові за всіма його дорогами , бо Ти знаєш серце його , бо Ти один знаєш серце людських синів , щоб вони боялися Тебе , і ходили Твоїми дорогами по всі дні , які вони житимуть на поверхні землі , яку Ти дав батькам нашим ! Також і чужинця , який не з народу Твого , Ізраїля , і він прийде з далекого краю ради Ймення Твого великого , і руки Твоєї Сильної та рамена Твого витягненого , і прийде , і помолиться в цьому храмі , то Ти почуєш це з небес , місця постійного пробування Свого , і зробиш усе , про що буде кликати до Тебе той чужинець , щоб усі народи землі пізнали Ім'я Твоє , та щоб боялися Тебе , як народ Твій , Ізраїль , і щоб пізнали вони , що Ім'я Твоє покликане над оцім храмом , що я збудував ! Коли народ Твій вийде на війну на своїх ворогів , дорогою , якою Ти пошлеш їх , і помоляться вони до Тебе в напрямі до цього міста , що Ти вибрав його , та храму , що я збудував для Ймення Твого , то почуєш Ти з небес їхню молитву та їхнє благання , і вчиниш їм суд ! Коли вони згрішать Тобі , бо немає людини , щоб вона не згрішила , і Ти розгніваєшся на них , і даси їх ворогові , а їхні поневільники візьмуть їх до неволі до краю далекого чи близького , і коли вони прийдуть до розуму в краю , куди взяті до неволі , і навернуться , і будуть благати Тебе в краю своєї неволі , говорячи : Ми згрішили , скривили дорогу свою , і були ми несправедливі , і коли вони навернуться до Тебе всім своїм серцем і всією душею своєю в краю своєї неволі , куди їх поневолили , і помоляться в напрямі до свого Краю , що Ти дав їхнім батькам , і в напрямі міста , яке Ти вибрав , та храму , що я збудував для Ймення Твого , то Ти почуєш із небес , із постійного місця пробування Свого , їхню молитву та їхні благання , і вчиниш їм суд , і простиш Своєму народові , що вони згрішили Тобі ! Тепер , Боже мій , благаю , нехай будуть очі Твої відкриті , а уші Твої наставлені на слухання молитви цього місця ! А тепер , Устань же , о Господи , Боже , на Свій відпочинок , Ти й ковчег сили Твоєї ! Священики Твої , о Господи Боже , нехай у спасіння зодягнуться , а побожні Твої хай добром веселяться ! Господи Боже , не відвертай лиця від Свого помазанця , згадай же про милість Своєму рабові Давиду ! А коли Соломон закінчив молитися , то зійшов огонь із небес , поїв цілопалення та жертви , а слава Господня наповнила храм той ! І священики не могли ввійти до Господнього дому , бо слава Господня наповнила дім Господній ! А всі Ізраїлеві сини бачили , як сходив огонь та Господня слава на храм той , і вони попадали обличчям до землі на підлогу з камінних плит , і вклонилися до землі , і дякували Господеві : Добрий бо Він , бо навіки Його милосердя ! А цар та ввесь народ приносили жертву перед Господнім лицем . І приніс цар Соломон на жертву худоби великої двадцять і дві тисячі , а худоби дрібної сто й двадцять тисяч . І виконали обряд освячення Божого дому цар та ввесь народ . А священики стояли на вартах своїх , а Левити зо знаряддями Господньої пісні , що поробив цар Давид на подяку Господеві , Бо навіки Його милосердя , коли Давид хвалив ними ; і священики сурмили навпроти них , а ввесь Ізраїль стояв . . . І посвятив Соломон середину подвір'я , що перед Господнім домом , бо приніс там цілопалення та лій мирних жертв , бо мідяний жертівник , якого зробив Соломон , не міг умістити цілопалення й хлібної жертви та лою . І справив Соломон того часу те свято на сім день , а ввесь Ізраїль був з ним , дуже великий збір , що зійшовся звідти , де йдеться до Хамату , аж до єгипетського потоку . А восьмого дня справили віддання свята , бо обряд освячення жертівника справляли сім день , і свято сім день . А дня двадцятого й третього сьомого місяця відпустив він народ до їхніх наметів , радісних та веселосердих через усе те добро , що Господь учинив Давидові й Соломонові , та народові Своєму Ізраїлеві . І закінчив Соломон дім Господній та дім царський , та все , що приходило Соломонові на серце , щоб зробити в Господньому домі та в домі своєму , пощастило йому . І явився Господь Соломонові вночі та й сказав йому : Вислухав Я молитви твої , та вибрав оце місце для Себе на храм жертви . Якщо Я замкну небеса , і не буде дощу , і якщо накажу сарані поїсти землю , і якщо нашлю моровицю на народ Мій , і впокоряться люди Мої , що над ними кличеться Ім'я Моє , і помоляться , і будуть шукати Ім'я Мого , і повернуть зо злих своїх доріг , то Я вислухаю з небес , і прощу їхній гріх , та й вилікую їхній Край ! Тепер очі Мої будуть відкриті , а уші Мої наставлені на слухання молитви цього місця . І тепер Я вибрав , і освятив цей храм , щоб Ім'я Моє було там аж навіки , Мої ж очі та серце Моє будуть там по всі дні . А тепер , якщо будеш ходити перед лицем Моїм , як ходив був батько твій Давид , щоб зробити все , що наказав Я тобі , і якщо будеш дотримуватися уставів Моїх та прав Моїх , то поставлю певно трона царства твого , як склав Я заповіта з батьком твоїм Давидом , говорячи : Не буде в тебе переводу нікому з пануючих в Ізраїлі ! А якщо ви відвернетеся та покинете устави Мої й заповіді Мої , що Я дав вам , і підете , і будете служити іншим богам , і будете вклонятися їм , то Я повириваю їх з Моєї землі , яку дав їм , а цей храм , що Я освятив для Ймення Свого , відкину від лиця Свого , і дам його за приповістку та за посміховище серед усіх народів ! А храм цей , що був найвищий , кожен , хто проходитиме біля нього , скам'яніє та й скаже : За що Господь зробив так цьому Краєві та храмові цьому ? . . . І відкажуть : За те , що вони покинули Господа , Бога батьків своїх , Який вивів їх з єгипетського краю , і держалися міцно інших богів , і вклонялися їм , і служили їм , тому Він навів на них усе оце лихо ! . . . І сталося по двадцятьох роках , коли Соломон будував дім Господній та свій дім , то міста , які дав Хурам Соломонові , Соломон розбудував їх , і осадив там Ізраїлевих синів . І пішов Соломон до Хават-Цови , і переміг її . І збудував він Тадмора в пустині , та всі міста для запасів , що побудував у Хаматі . І побудував він Бет-Хорон горішній та Бет-Хорон долішній , твердинні міста , мури , двері та засуви , і Баалат , і всі міста для запасів , що були в Соломона , і всі міста для колесниць , і міста для верхівців , і всяке пожадання Соломона , що жадав він збудувати в Єрусалимі й на Ливані , та в усьому Краї його панування . Увесь народ , позосталий з хіттеян , і з амореян , і з періззеян , і з хіввеян , і з євусеян , що вони не з Ізраїля , з їхніх синів , що зосталися по них у Краї , що їх не повигублювали Ізраїлеві сини , то їх Соломон узяв на данину , і це позосталося аж до цього дня . А Ізраїлевих синів Соломон не робив рабами для своєї праці , але вони були військові , і зверхники сторожі його , і зверхники колесниць його та його верхівців . І оце вони були зверхники-намісники царя Соломона , двісті і п'ятдесят , що панували над народом . А фараонову дочку перевів Соломон із Давидового Міста до дому , що збудував для неї , як сказав : Не буде сидіти мені жінка в домі Давида , Ізраїлевого царя , бо святий він , бо Господній ковчег увійшов у нього . Тоді Соломон приніс цілопалення для Господа на Господньому жертівнику , якого він збудував перед притвором , щоб за потребою кожного дня приносити жертву за Мойсеєвим наказом , на суботи , і на молодики , і на свята три рази в році : в свято Опрісноків , і в свято Тижнів , і в свято Кучок . І поставив він , за розпорядком Давида , батька свого , черги священиків на їхню службу , і Левитів на їхніх вартах на хвалу та на службу відповідно до священиків за потребою кожного дня , і придверних в їхніх чергах для кожної брами , бо такий був наказ Давида , Божого чоловіка . І не відступали вони від наказів царя про священиків та Левитів , щодо всякої речі й щодо скарбів . І була зроблена вся Соломонова праця аж до цього дня , від заложення Господнього дому й аж до закінчення його , коли був закінчений дім Господній . Тоді пішов Соломон до Ецйон-Ґеверу та до Елоту над морським берегом в едомському краї . І прислав йому Хурам через своїх рабів кораблі та рабів , що знали море . І прийшли вони з Соломоновими рабами до Офіру , і взяли звідти чотири сотні й п'ятдесят талантів золота , і привезли до царя Соломона . А цариця Шеви почула була про славу Соломонову , і прийшла випробувати Соломона загадками в Єрусалимі . Прийшла вона з дуже великим багатством , із верблюдами , що несли пахощі та безліч золота й дорогого каміння . І прийшла вона до Соломона , і говорила з ним про все , що було на серці її . І Соломон вияснив їй усі її запити , і не було запиту , незнаного Соломонові , якого не порішив би він їй . І побачила цариця Шеви всю Соломонову мудрість та дім , що він збудував , і їжу столу його , і мешкання рабів його , і поставу слуг його та їхні одежі , і чашників його , та їхні одежі , і вхід його , яким він уходить до Господнього дому , і не могла вона з дива вийти ! І сказала вона до царя : Правдою було те , що я чула в своїм краї про твої діла та про твою мудрість . І не повірила я їхнім словам , аж поки сама не прийшла та не побачили мої очі , і ось не була представлена мені й половина великости твоєї мудрости : ти перевищив славу , про яку я чула ! Щасливі люди твої , і щасливі оці твої слуги , що завжди стоять перед обличчям твоїм та слухають твою мудрість ! Нехай буде благословенний Господь , Бог твій , що вподобав тебе , щоб посадити тебе на Свого трона за царя у Господа , Бога твого , через любов Бога твого до Ізраїля , щоб утвердити його навіки . І Він настановив тебе над ними царем , щоб чинити право та справедливість ! І дала вона цареві сто й двадцять талантів золота , і дуже багато пахощів та дороге каміння . І більш уже не було таких пахощів , як ті , що цариця Шеви дала цареві Соломонові ! І також Хурамові раби та раби Соломонові , що довозили золото з Офіру , спроваджували алмуґове дерево та дороге каміння . І поробив цар з алмуґового дерева сходи для Господнього дому та для дому царського , і гусла , і арфи для співаків . І такі речі , як вони , не бачені перед тим в юдейському Краї ! А цар Соломон дав цариці Шеви все бажання її , чого вона бажала , окрім такого , що вона привезла до царя . І пішла вона назад до свого краю , вона та слуги її . І була вага того золота , що приходило для Соломона в одному році , шість сотень і шістдесят і шість талантів золота , окрім того , що приходило від купців та з торговлі ходячих . І всі царі арабські та намісники Краю довозили золото й срібло Соломонові . І зробив цар Соломон дві сотні великих щитів із кутого золота , шість сотень шеклів кутого золота йшло на одного щита , та три сотні щитів менших із кутого золота , три сотні шеклів золота йшло на одного щита . І цар віддав їх до дому Ливанського Лісу . І зробив цар великого трона зо слонової кости , і покрив його чистим золотом . У трона було шість східців та підніжжя з золота позад трону , та поруччя з цього й з того боку при місці сидіння , та два леви , що стояли при поруччях . І дванадцять левів стояли там на шости ступенях з того й з того боку . По всіх царствах не було так зробленого ! І ввесь посуд на пиття царя Соломона золото , і всі речі дому Ливанського Лісу щире золото , нічого з срібла , воно за Соломонових днів не рахувалося за щось . Бо цареві кораблі ходили до Таршішу з Хурамовими рабами . Раз на три роки приходили таршіські кораблі , що довозили золото та срібло , слонову кість , і мавп та пав . І став цар Соломон найбільшим від усіх земних царів , щодо багатства та щодо мудрости . І всі земні царі хотіли бачити Соломона , щоб послухати його мудрости , що Бог дав у його серце . І вони приносили кожен свого дара , речі срібні та речі золоті , й одежу , зброю та пахощі , коні та мули , що на рік припадало . І було в Соломона чотири тисячі кінських жолобів та колесниць , і дванадцять тисяч верхівців , і він порозміщував їх по колесничних містах та при царі в Єрусалимі . І він панував над усіма царями від Річки й аж до краю филистимлян , і аж до єгипетської границі . І Соломон наскладав в Єрусалимі срібла , мов того каміння , а кедрів наскладав , щодо численности , як сикомори , що в Шефелі ! А коней приводили Соломонові з Єгипту та з усіх країв . А решта Соломонових діл , перших та останніх , ото вони описані в історії пророка Натана , і в пророцтві шілонянина Ахійї , і в видіннях прозорливця Єді на Єровоама , Неватового сина . І царював Соломон в Єрусалимі над усім Ізраїлем сорок літ . І спочив Соломон за своїми батьками , і поховали його в Місті Давида , батька його , а замість нього зацарював син його Рехав'ам . І пішов Рехав'ам до Сихему , бо до Сихему зійшовся ввесь Ізраїль , щоб настановити його царем . І сталося , як почув це Єровоам , Неватів син , він був в Єгипті , куди втік від царя Соломона , то вернувся Єровоам з Єгипту . І послали й покликали його . І прийшов Єровоам та ввесь Ізраїль , і вони говорили до Рехав'ама , кажучи : Твій батько вчинив був тяжким наше ярмо , а ти полегши жорстоку роботу батька свого та тяжке його ярмо , що наклав він був на нас , і ми будемо служити тобі . А він відказав їм : Ідіть ще на три дні , і верніться до мене . І пішов той народ . І радився цар Рехав'ам зо старшими , що стояли перед обличчям його батька Соломона , коли він був живий , говорячи : Як ви радите відповісти цьому народові ? І вони говорили йому , кажучи : Якщо ти будеш добрим для цього народу , і зробиш за волею їх , і говоритимеш їм добрі слова , то вони будуть тобі рабами по всі дні . Та він відкинув пораду старших , що радили йому , і радився з молодиками , що виросли разом із ним , що стояли перед ним . І сказав він до них : Що ви радите , і що відповімо цьому народові , який говорив мені , кажучи : Полегши ярмо , яке твій батько наклав був на нас . І говорили з ним ті молодики , що виросли з ним , кажучи : Так скажеш тому народові , що промовляв до тебе , говорячи : Твій батько вчинив був тяжким наше ярмо , а ти дай полегшу нам . Отак скажеш до них : Мій мізинець грубший за стегна мого батька ! А тепер : мій батько наклав був на вас тяжке ярмо , а я добавлю до вашого ярма ! Батько мій карав вас бичами , а я битиму скорпіонами . . . І прийшов Єровоам та ввесь народ до Рехав'ама третього дня , як цар говорив , кажучи : Верніться до мене третього дня . І цар жорстоко відповів їм . І відкинув цар Рехав'ам пораду старших , і говорив до них за порадою тих молодиків , кажучи : Мій батько вчинив був тяжким ваше ярмо , а я добавлю до нього ! Батько мій карав вас бичами , а я скорпіонами ! . . . І не послухався цар народу , бо це спричинене було від Бога , щоб справдити Господеві слово Своє , яке Він говорив був через шілонянина Ахійю , Неватового сина . І побачив увесь Ізраїль , що цар не послухався їх , і народ відповів цареві , кажучи : Яка нам частина в Давиді ? І спадщини нема нам у сині Єссея ! Усі до наметів своїх , о Ізраїлю ! Познай тепер дім свій , Давиде ! І пішов увесь Ізраїль до наметів своїх . . . А Ізраїлеві сини , що сиділи в Юдиних містах , то над ними зацарював Рехав'ам . І послав цар Рехав'ам Гадорама , що був над даниною , та Ізраїлеві сини закидали його камінням , і він помер . А цар Рехав'ам поспішив сісти на колесницю та втекти до Єрусалиму . . . І відпав Ізраїль від Давидового дому , і так є аж до цього дня . І прийшов Рехав'ам до Єрусалиму , і зібрав дім Юдин та Веніяминів , сто й вісімдесят тисяч вибраних військових , щоб воювати з Ізраїлем , щоб вернути царство Рехав'амові . І було Господнє слово до Шемаї , чоловіка Божого , говорячи : Скажи Рехав'амові , Соломонову синові , цареві Юдиному , та всьому Ізраїлеві в Юді та в Веніямині , говорячи : Так сказав Господь : Не йдіть і не воюйте з своїми братами ! Верніться кожен до дому свого , бо ця річ сталася від Мене ! І вони послухалися Господніх слів , і вернулися з походу на Єровоама . І осівся Рехав'ам в Єрусалимі , і побудував твердинні міста в Юді . І збудував він Віфлеєма , і Етама , і Текою , і Бет-Цура , і Сохо , і Адуллама , і Ґата , і Марешу , і Зіфа , і Адораїма , і Лахіша , і Азеку , і Цор'у , і Айялона , і Хеврона , що в Юді та в Веніямині , міста твердинні . І зміцнив він ті твердині , і дав у них начальників , і запаси , і оливи , і вина , а до кожного окремого міста великі щити та ратища , і дуже сильно їх позміцнював . І був його Юда та Веніямин . А священики та Левити , що були в усьому Ізраїлі , зібралися до нього з усієї їхньої границі . Бо Левити кидали пасовиська свої та власність свою , і приходили до Юди та до Єрусалиму , бо Єровоам та сини його усунули їх від священичого служіння Господеві , і понаставляли собі священиків для пагірків та демонів , та для тельців , що він понароблював . А за ними , зо всіх Ізраїлевих племен ті , що віддавали своє серце шукати Господа , Бога Ізраїля , приходили до Єрусалиму приносити жертви Господеві , Богові батьків своїх . І зміцнили вони Юдине царство , і підсилили Рехав'ама , Соломонового сина , на три роки , бо вони ходили три роки дорогою Давида та Соломона . І взяв собі Рехав'ам жінку Махалат , дочку Єрімота , Давидового сина , та Авіхаїл , дочку Еліава , Ісаєвого сина . І вона породила йому синів : Єуша , і Шемарію , Загама . А по ній він узяв Мааху , дочку Авесаломову , і вона породила йому Авійю , і Аттая , і Зізу , і Шеломіта . І покохав Рехав'ам Мааху , Авесаломову дочку , над усіх жінок своїх та наложниць своїх , бо він узяв вісімнадцять жінок та шістдесят наложниць , і породив двадцять і вісім синів та шістдесят дочок . А за голову Рехав'ам поставив Авійю , Маахиного сина , за володаря серед братів його , бо він хотів настановити його царем . І мудро він чинив , і порозсилав усіх синів своїх до всіх країв Юди й Веніямина , до всіх твердинних міст , і дав їм багате утримання , і підшукав їм багато жінок . І сталося , як зміцніло Рехав'амове царство й став він сильний , то покинув він , і ввесь Ізраїль із ним , Господнього Закона . І сталося п'ятого року царя Рехав'ама , пішов Шішак , єгипетський цар , на Єрусалим , бо вони спроневірилися Господеві , з тисячею й двомастами колесниць та з шістдесятьма тисячами верхівців : і не було числа для народу , що прийшов із ним з Єгипту , ливіянам , суккійянам та кушанам . І здобув він твердинні міста , що в Юді , і прийшов аж до Єрусалиму . А пророк Шемая прийшов до Рехав'ама та Юдиних зверхників , що зібралися до Єрусалиму , утікаючи перед Шішаком , та й сказав до них : Так сказав Господь : Ви залишили Мене , а тому Я залишив вас і видав у Шішакову руку ! І впокорилися Ізраїлеві зверхники та цар і сказали : Справедливий Господь ! А коли Господь побачив , що вони впокорилися , то було Господнє слово до Шемаї , говорячи : Упокорилися вони , не нищитиму їх , але дам їм трохи людей на порятунок , і не виллється гнів Мій на Єрусалим через Шішака . Бо вони стануть йому за рабів , та й пізнають тоді службу Мені та службу царствам земним . І вийшов Шішак , єгипетський цар , на Єрусалим , і забрав скарби Господнього дому та скарби дому царевого , і все позабирав . І забрав він золоті щити , що Соломон поробив був . А цар Рехав'ам поробив замість них мідяні щити , і склав їх на руки зверхника сторожів , що стерегли вхід до царського дому . І бувало , як тільки цар ішов до Господнього дому , приходили бігуни , та й носили їх , а потім вертали їх до комори бігунів . А коли він впокорився , то відвернувся від нього Господній гнів , і не знищив його аж до вигублення . Та й у Юдеї були ще справи добрі . І зміцнився цар Рехав'ам в Єрусалимі й царював . А Рехав'ам був віку сорока й одного року , коли зацарював , і царював він сімнадцять літ в Єрусалимі , у тому місті , яке вибрав Господь зо всіх Ізраїлевих племен , щоб покласти там Своє Ймення . А ім'я його матері аммонітка Наама . І робив він лихе , бо не схиляв свого серця , щоб звертатися до Господа . А Рехав'амові діла , перші й останні , ото вони описані в історії пророка Шемаї та прозорливця Іддо : Родословні книги . І точилися війни поміж Рехав'амом та Єровоамом по всі дні . І спочив Рехав'ам зо своїми батьками , і був він похований у Давидовому Місті , а замість нього зацарював його син Авійя . Вісімнадцятого року царя Єровоама та зацарював Авійя над Юдою . Три роки царював він в Єрусалимі . А ім'я його матері Міхая , дочка Уріїла з Ґів'ї . І війна точилася між Авійєю та між Єровоамом . І зачав Авійя війну з військом хоробрих вояків , чотири сотні тисяч вибраних мужів , а Єровоам приготовився до війни з ним з вісьмома сотнями тисяч вибраних мужів , хоробрих вояків . І встав Авійя з-над гори Цемараїм , що в Єфремових горах , та й сказав : Послухайте мене , Єровоаме , та ввесь Ізраїлю ! Чи ж не вам знати , що Господь , Бог Ізраїлів , дав Давидові царство над Ізраїлем навіки , йому та синам його , соляною умовою ? Та встав Єровоам , Неватів син , раб Соломона , Давидового сина , і збунтувався на пана свого . І зібралися до нього люди пусті , нікчемні , і стали міцніші від Рехав'ама , Соломонового сина . А Рехав'ам був юнак та м'якосердий , і не був сильним проти них . А тепер ви говорите , щоб бути сильними проти Господнього царства в руці Давидових синів , а вас велика кількість , і з вами золоті тельці , яких Єровоам понароблював вам за богів . Чи ж ви не повиганяли Господніх священиків , Ааронових синів , та Левитів ? І понаставляли ви собі священиків , як ставлять народи цих країв , кожен , хто прийде , щоб посвятитися молодим бичком та сімома баранами , то стає священиком для того , що не є Богом . А ми , Бог наш Господь , і ми не полишили Його , а наші священики , що служать Господеві , це Ааронові сини , а Левити при службі . І ми приносимо Господеві цілопалення кожного ранку та кожного вечора , і запашне кадило , і укладання хліба на чистому столі , і золотий свічник та лямпади його , щоб запалювати кожного вечора , бо ми стережемо службу Господа , нашого Бога , а ви полишили Його ! І ось з нами на чолі Бог , і священики Його , і голосні сурми , щоб сурмити на вас . Ізраїлеві сини , не воюйте з Господом , Богом вашим , бо вам не поведеться ! А Єровоам вирядив засідку , щоб пішла позад них , і були вони перед Юдою , а засідка позад них . І обернулися юдеї , аж ось у них бій спереду та ззаду ! І кликали вони до Господа , а священики сурмили в сурми . . . І закричали юдеї . І сталося , як юдеї закричали , то Бог ударив Єровоама та всього Ізраїля перед Авійєю та перед Юдою . І повтікали ізраїльтяни перед Юдою , і Бог дав їх в їхню руку . І вдарили в них Авійя та народ його великою поразою , і попадали трупи з Ізраїля , п'ять сотень тисяч вибраних мужів ! І впокорилися Ізраїлеві сини того часу , а Юдині сини зміцніли , бо опиралися на Господа , Бога їхніх батьків . І гнався Авійя за Єровоамом , і здобув від нього міста : Бет-Ел та залежні його міста , і Єшану та залежні її міста , і Ефрон та залежні його міста . І Єровоам не затримав сили вже за днів Авійї . І вдарив його Господь , і він помер . І зміцнився Авійя , і взяв собі чотирнадцять жінок , і породив двадцять і двоє синів та шістнадцятеро дочок . А решта Авійєвих діл , і дороги його та слова його описані в історії пророка Іддо . І спочив Авійя зо своїми батьками , і поховали його в Давидовому Місті , а замість нього зацарював син його Аса . За його днів заспокоївся Край на десять літ . І робив Аса добре та вгодне в очах Господа , Бога свого . І повсував він жертівники чужих богів та пагірки , і порозбивав камінні стовпи для божків , і постинав святі дерева . І наказав він Юді звертатися до Господа , Бога батьків своїх , і виконувати Його Закона та заповідь . І повсував він зо всіх Юдиних міст пагірки та подоби сонця . І заспокоїлося царство при ньому . І побудував він твердинні міста в Юді , бо заспокоївся Край , і не було на нього війни за тих років , бо Господь дав йому мир . І сказав він до Юди : Побудуймо ці міста , й оточімо муром та баштами , ворітьми та засувами . Іще він , цей Край , наш , бо зверталися ми до Господа , нашого Бога . Зверталися ми , і Він дав нам мир навколо . І побудували , і їм щастило . І було в Аси війська : носіїв великих щитів та ратищ з Юди три сотні тисяч , а з Веніямина таких , що носять малого щита , та лучників двісті й вісімдесят тисяч . Усі вони хоробрі вояки . І вийшов на них кушеянин Зерах із військом у тисячу тисяч та з трьома сотнями колесниць , і прибув аж до Мареші . І вийшов Аса проти нього , і вони вставилися до бою в долині Цефат при Мареші . І кликнув Аса до Господа . Бога свого , та й сказав : Господи , нема кому , крім Тебе , допомогти численному або безсилому . Допоможи нам , Господи , Боже наш , бо ми на Тебе опираємося , і в Ім'я Твоє ми прийшли на цю безліч . Господи , Ти Бог наш , нехай людина не має сили проти Тебе ! І побив Господь кушеян перед Асою та перед Юдою , і кушеяни повтікали . І гнав їх Аса та народ , що був з ним , аж до Ґерару . І попадало з кушеян багато , так що ніхто з них не залишився живий , бо вони були поторощені перед Господнім лицем та перед табором Його . І понесли вони дуже багато здобичі . І побили вони всі міста навколо Ґерару , бо Господній страх був на них . І пограбували вони всі ті міста , бо в них було багато здобичі . Порозбивали вони також намети чередників , і зайняли дуже багато дрібної худоби та верблюдів , та й вернулися до Єрусалиму . А Азарія , син Оведів , злинув на нього Дух Божий . І вийшов він перед Асу та й сказав йому : Послухайте мене , Асо та ввесь Юдо й Веніямине ! Господь з вами , якщо будете з Ним , і якщо будете Його шукати , дасть вам знайти Себе . А якщо ви полишите Його , полишить Він вас ! У Ізраїля було багато днів , коли був він без правдивого Бога , і без священика-вчителя та без Закону . І вернувся він в утиску своєму до Господа , Бога Ізраїлевого , і вони шукали Його , і Він дав їм знайти Себе . А тими часами не було спокою ані тому , хто виходить , ані тому , хто входить , бо були великі неспокої в усіх мешканців Краю . І воював народ проти народу та місто проти міста , бо Бог побентежив їх усяким лихом . А ви будьте міцні , і нехай не слабнуть ваші руки , бо є нагорода для вашої чинности ! А коли Аса почув оці слова та пророцтво , яке говорив пророк Азарія , син Оведів , то зміцнився , і повикидав поганські гидоти зо всього краю Юдиного та Веніяминового , та з міст , які він здобув з Єфремових гір , і відновив Господнього жертівника , що перед Господнім притвором . І зібрав він усього Юду й Веніямина та тих , що мешкали часово з ними з Єфрему , і з Манасії , і з Симеона , бо дуже багато поперебігали до нього з Ізраїля , коли побачили , що з ним Господь , його Бог . І вони зібралися до Єрусалиму третього місяця , п'ятнадцятого року царювання Аси . І принесли вони того дня в жертву для Господа зо здобичі , яку поприводили : худоби великої сім сотень , а худоби дрібної сім тисяч . І ввійшли вони в умову , щоб звертатися до Господа , Бога їхніх батьків , усім своїм серцем та всією своєю душею . А кожен , хто не буде звертатися до Господа , Бога Ізраїля , буде забитий від малого й аж до великого , від чоловіка й аж до жінки . І заприсяглися вони Господеві голосом сильним , і окликом , і сурмами , і рогами . І тішився ввесь Юда тією присягою , бо вони заприсяглися всім серцем своїм , і всією своєю волею шукали Його , і Він дав їм знайти Себе . І Господь дав їм мир навколо . І навіть Мааху , матір царя Аси , й її він позбавив права бути царицею , бо вона зробила була ідола Астарти . І Аса порубав боввана її , і розтер , і спалив у долині Кедрон . Та пагірки не минулися в Ізраїля , але Асине серце було все з Господом по всі його дні . І вніс він до Божого дому святі речі свого батька та святі речі свої , срібло , і золото , і посуд . А війни не було аж до тридцять й п'ятого року царювання Аси . Тридцятого й шостого року царювання Аси пішов Баша , Ізраїлів цар , проти Юди , і будував Раму , щоб не дати нікому від Аси , царя Юдиного , виходити та входити . І виніс Аса срібло та золото із скарбниць Господнього дому та дому царевого , і послав до Бен-Гадада , царя сирійського , що сидів у Дамаску , говорячи : Є умова між мною та між тобою , і між батьком моїм та батьком твоїм . Ось послав я тобі срібла та золота , іди , зламай умову свою з Башею , царем Ізраїлевим , і нехай він відійде від мене . І послухався Бен-Гадад царя Аси , і послав зверхників свого війська на Ізраїлеві міста , і вони поруйнували Іййона , і Дана , і Авел-Маїма та всі запаси міст Нефталимових . І сталося , як Баша це почув , то перестав будувати Раму , і спинив свою працю . А цар Аса взяв усього Юду , і вони повиносили каміння Рами та її дерево , що з них будував був Баша , і побудував з того Ґеву та Міцпу . А того часу прийшов прозорливець Ханані до Аси , Юдиного царя , та й сказав до нього : Через те , що ти спирався на сирійського царя , а не сперся на Господа , Бога свого , тому втекло з твоєї руки військо сирійського царя . Чи ж не були кушеяни та ливіяни військом дуже великим , колесницями й верхівцями дуже численними ? Та коли ти сперся на Господа , Він дав їх у твою руку . Бо очі Господні дивляться по всій землі , щоб зміцнити тих , у кого все їхнє серце до Нього . Тому зробив ти нерозумно , бо відтепер будуть у тебе війни ! І розгнівався Аса на прозорливця , і дав його до в'язниці , бо був у гніві на нього за це . І Аса тиснув декого з народу того часу . І оце Асині діла , перші та останні , ось вони описані в книзі Юдиних та Ізраїлевих царів . І занедужав Аса тридцятого й дев'ятого року свого царювання на свої ноги , і хвороба його була тяжка . Та й у хворобі своїй не звертався він до Господа , але до лікарів . І спочив Аса з своїми батьками , і помер сорокового й першого року свого царювання . І поховали його в його гробницях , які він викопав собі в Давидовому Місті . І поклали його на ложі , що він наповнив пахощами та різними , по-містецькому зробленими , мастями . І спалили йому дуже велике паління . А замість нього зацарював син його Йосафат , та зміцнився над Ізраїлем . І поставив він військо по всіх укріплених Юдиних містах , і дав залоги в Юдиному краї та в Єфремових містах , які був здобув його батько Аса . І був Господь з Йосафатом , бо він ходив першими дорогами батька свого Давида , і не шукав Ваалів . Бо він звертався до Бога свого батька , і ходив за Його заповідями , а не за чином Ізраїля . І Господь зміцнив його царство в руці його , і вся Юдея давала дарунка Йосафатові , і було в нього багато багатства та слави . І повищилось серце його на Господніх дорогах , і він іще повсовував пагірки та Астарти з Юди . А третього року свого царювання послав він до своїх зверхників , до Бен-Хаїла , і до Овадії , і до Захарія , і до Натанаїла , і до Міхаї , щоб вони навчали в Юдиних містах . А з ними були Левити : Шемая , і Натанія , і Зевадія , і Асаїл , і Шемірамот , і Єгонатан , і Адонійя , і Товійя , і Тов-Адонійя , Левити , а з ними Елішама та Єгорам , священики . І навчали вони в Юдеї , а з ними була книга Закону Господнього . І ходили вони довкола по всіх Юдиних містах , і навчали серед народу . І був страх Господній на всіх царствах краю , що навколо Юди , і вони не воювали з Йосафатом . А від филистимлян приносили Йосафатові дари та срібло данини ; також араби приводили йому дрібну худобу : сім тисяч і сім сотень баранів та сім тисяч і сім сотень козлів . І Йосафат усе зростав угору . І побудував він в Юді твердині та міста на запаси . І мав він багато добра по Юдиних містах , і мужів військових , хоробрих вояків в Єрусалимі . А оце їхній перегляд , за домами їхніх батьків . Від Юди тисячники : зверхник Адна , а з ним три сотні тисяч хоробрих вояків . А при ньому зверхник Єгоханан , а з ним двісті й вісімдесят тисяч . А при ньому Амасія , син Зіхрі , що присвятив себе Господеві , а з ним двісті тисяч хоробрих вояків . А від Веніямина : хоробрий вояк Ел'яда , а з ним двісті тисяч узброєних луком та щитом . А при ньому Єгозавад , а з ним сто й вісімдесят тисяч узброєного війська . Оці служили цареві , опріч тих , яких цар умістив по твердинних містах по всьому Юді . І було в Йосафата багато багатства та слави , і він посвоячився з Ахавом . А по кількох роках пішов він до Ахава до Самарії . І Ахав нарізав багато худоби дрібної та худоби великої йому та народові , що з ним , і намовив його піти на ґілеадський Рамот . І сказав Ахав , цар Ізраїлів , до Йосафата , царя Юдиного : Чи підеш зо мною до ґілеадського Рамоту ? А той відказав йому : Я як ти , народ мій як твій народ , і буду з тобою на війні . І сказав Йосафат до Ізраїлевого царя : Вивідай зараз слово Господнє ! І зібрав Ізраїлів цар пророків , чотири сотні чоловіка , та й сказав до них : Чи йти нам на війну на ґілеадський Рамот , чи занехати ? А ті сказали : Іди , і Бог дасть його в цареву руку ! І сказав Йосафат : Чи нема тут іще Господнього пророка , і звернімось до нього . І сказав Ізраїлів цар до Йосафата : Є ще один муж , щоб через нього звернутися до Господа . Та я ненавиджу його , бо він не пророкує на мене добре , а по всі дні свої тільки лихе . Це Міхей , син Їмлин . А Йосафат відказав : Нехай цар не говорить таке ! І покликав Ізраїлів цар одного евнуха й сказав : Приведи скоріше Міхея , Їмлиного сина ! А цар Ізраїлів та Йосафат , цар Юдин , сиділи кожен на троні своїм , повбирані в шати ; а сиділи вони при вході брами Самарії , а всі пророки пророкували перед ними . А Цідкійя , Кенаанин син , зробив собі залізні роги й сказав : Так сказав Господь : Оцим будеш бодати сиріян аж до вигублення їх ! І всі пророки пророкували так , говорячи : Виходь до ґілеадського Рамоту , і май успіх , і Господь дасть його в цареву руку ! А той посланець , що пішов покликати Міхея , говорив до нього , кажучи : Ось слова тих пророків , одноусно звіщають цареві добро . Нехай же буде слово твоє таке , як кожного з них , і ти говоритимеш добре . І сказав Міхей : Як живий Господь , те , що скаже Господь , тільки те говоритиму ! І прийшов він до царя , а цар сказав до нього : Міхею , чи йти на війну до ґілеадського Рамоту , чи занехати ? А той відказав : Вийдіть , і будете мати успіх , і вони будуть дані в вашу руку . І сказав йому цар : Аж скільки разів я заприсягав тебе , що ти не говоритимеш мені нічого , тільки правду в Ім'я Господа ? А той відказав : Я бачив усього Ізраїля , розпорошеного по горах , немов вівці , що не мають пастуха . І сказав Господь : Немає в них пана , нехай вернуться з миром кожен до дому свого ! І сказав Ізраїлів цар до Йосафата : Чи ж не казав я тобі , він не буде пророкувати мені доброго , а тільки лихе ? А Міхей відказав : Тому послухайте Господнього слова : Бачив я Господа , що сидів на престолі Своїм , а все небесне військо стояло по правиці Його та по лівиці Його . І сказав Господь : Хто намовить Ахава , Ізраїлевого царя , і він вийде й упаде в ґілеадському Рамоті ? І говорили : той говорив так , а той говорив так . І вийшов дух , і став перед Господнім лицем та й сказав : Я намовлю його ! І сказав йому Господь : Чим ? А той відказав : Я вийду й стану духом неправди в устах усіх його пророків . А Господь сказав : Ти намовиш , а також переможеш ; вийди та й зроби так ! А тепер оце Господь дав духа неправди в уста оцих твоїх пророків , і Господь говорив на тебе недобре . . . І підійшов Цідкійя , Кенаанин син , і вдарив Міхея по щоці та й сказав : Кудою це перейшов Дух Господній від мене , щоб говорити з тобою ? А Міхей відказав : Ось ти побачиш це того дня , коли ввійдеш до внутрішньої кімнати , щоб сховатися . . . І сказав Ізраїлів цар : Візьміть Міхея , і відведіть його до Амона , зверхника міста , та до Йоаша , царевого сина , та й скажете : Отак сказав цар : Посадіть оцього до в'язничного дому , і давайте йому їсти скупо хліба й скупо води , аж поки я не вернуся з миром . А Міхей відказав : Якщо справді вернешся ти з миром , то не говорив Господь через мене . І до того сказав : Слухайте це , усі люди ! І вийшов Ізраїлів цар та Йосафат , цар Юдин , до ґілеадського Рамоту . І сказав Ізраїлів цар до Йосафата : Я переберуся й піду на бій , а ти вбери свої шати ! І перебрався Ізраїлів цар , і пішли на бій . А сирійський цар наказав зверхникам своїх колесниць , говорячи : Не воюйте ні з малим , ні з великим , а тільки з самим Ізраїлевим царем ! І сталося , як зверхники колесниць побачили Йонатана , то вони сказали : Це Ізраїлів цар ! І вони оточили його , щоб воювати . І закричав Йосафат , і Господь допоміг йому , і Бог звабив їх від нього . І сталося , як зверхники колесниць побачили , що це не Ізраїлів цар , то повернули від нього . А один чоловік знехотя натягнув лука , та й ударив Ізраїлевого царя між підв'язанням пояса та між панцерем . А той сказав візникові : Заверни назад , і випровадь мене від війська , бо я ранений . . . І збільшився бій того дня , а Ізраїлів цар був поставлений на колесниці проти сиріян аж до вечора . І помер він під час заходу сонця . . . І вернувся Йосафат , цар Юдин , із миром до дому свого до Єрусалиму . І вийшов перед нього прозорливець Єгу , син Ханані , та й сказав до царя Йосафата : Чи будеш допомагати несправедливому , а тих , хто ненавидить Господа , будеш любити ? І за це на тобі гнів від Господнього лиця . Але й добрі речі знайшлися при тобі , бо ти повигублював Астарти з Краю , і нахилив своє серце , щоб шукати Господа . І осівся Йосафат в Єрусалимі , і він знову виходив між народ від Беер-Шеви аж до Єфремових гір , і навертав їх до Господа , Бога їхніх батьків . І понаставляв він суддів у Краю , по всіх укріплених Юдиних містах , для кожного міста . І сказав він до суддів : Дивіться , що ви робите , бо не для людини ви судите , але для Господа , і Він з вами в справі суду . А тепер нехай буде Господній страх на вас . Стережіться й робіть , бо нема в Господа , Бога нашого , кривди , ані огляду на особу , ані брання дарунка . А також в Єрусалимі понаставляв Йосафат з Левитів і з священиків та з голів батьківських домів Ізраїля для Господнього суду та для суперечок . І вернулися вони до Єрусалиму . І він наказав їм , говорячи : Отак чиніть у страху Господньому , вірністю та цілим серцем . А щодо всякої суперечки , що прийде до вас від ваших братів , що сидять по містах своїх , де треба розсудити чи то за кров , чи то за Закон , чи то за заповідь , устави , чи за права , то остережете їх , і вони не згрішать Господеві , і не буде гніву на вас та на ваших братів . Так робіть , і не згрішите ! А ось священик Амарія голова над вами до всяких Господніх речей , а Завадія , син Ізмаїлів , володар Юдиного дому , до всякої царевої речі , і писарі Левити перед вами . Будьте міцні й зробіть , і нехай буде Господь з добрим ! І сталося по тому , пішли моавітяни та аммонітяни , а з ними деякі з меунян , проти Йосафата на війну . І прийшли , і донесли Йосафатові , говорячи : Прийшла на тебе сила силенна з того боку моря , з Сирії , і ось вони в Хаццон-Тамарі , воно Ен-Ґеді . І злякався Йосафат , і постановив звернутися до Господа . І він проголосив піст на всю Юдею . І зібралися юдеяни просити допомоги від Господа , також поприходили зо всіх Юдиних міст просити Господа . І став Йосафат у зборі Юдиному та єрусалимському в Господньому домі , перед новим подвір'ям , та й сказав : Господи , Боже батьків наших ! Чи ж не Ти Бог на небесах ? І Ти пануєш над усіма царствами народів , і в руці Твоїй сила та міць , і немає такого , хто б став проти Тебе ! Чи ж не Ти , Боже наш , повиганяв мешканців цього Краю перед народом Твоїм , Ізраїлем , і дав його Авраамовому насінню , Твоєму приятелеві навіки ? І вони осілися в ньому , і збудували Тобі в ньому святиню для Ймення Твого , говорячи : Якщо прийде на нас зло , меч укарання , чи моровиця , чи голод , то ми станемо перед цим храмом та перед лицем Твоїм , бо Ім'я Твоє в цьому храмі , і будемо кликати до Тебе з нашого утиску , і Ти почуєш , і спасеш . А тепер ось сини Аммонові й Моавові та мешканці гори Сеїр , що через них Ти не дав ізраїльтянам іти , коли вони виходили були з єгипетського краю , і вони минули їх , і не вигубили їх , і оце вони відплачують нам навалою , щоб вигнати нас із спадку Твого , який Ти віддав нам . Боже наш , чи ж Ти не осудиш їх ? Нема бо в нас сили перед цією силою силенною , що приходить на нас , і ми не знаємо , що зробимо , бо наші очі на Тебе ! А всі юдеяни стояли перед Господнім лицем , також діти їхні , жінки їхні та їхні сини . А Яхазіїл , син Захарія , сина Бенаї , Єіїла , сина Маттанії , Левит із Асафових синів , був на ньому Дух Господній серед збору , і він сказав : Послухайте , ввесь Юдо й мешканці Єрусалиму та царю Йосафате ! Так говорить до вас Господь : Не бійтеся та не жахайтеся перед цією силенною силою , бо не ваша ця війна , але Божа ! Узавтра зійдіть на них , ось вони входять збіччям Ціцу , і ви їх знайдете на кінці долини , навпроти пустині Єруїл . Не вам воювати в цьому , поставтеся й станьте , і побачите , що Господнє спасіння з вами , Юдо й Єрусалиме ! Не бійтеся й не жахайтеся , узавтра виходьте перед них , а Господь буде з вами ! І вклонився Йосафат обличчям до землі , а ввесь Юда та мешканці Єрусалиму попадали перед Господнім лицем , щоб уклонитися Господеві . І встали Левити з синів Кегатівців та з синів Корахівців , щоб хвалити Господа , Бога Ізраїлевого сильним голосом , високим . І повставали вони рано вранці , і вийшли до пустині Текоя . А як вони виходили , став Йосафат та й сказав : Послухайте мене , Юда та мешканці Єрусалиму ! Віруйте в Господа , вашого Бога , і будете запевнені , вірте пророкам Його , і пощаститься вам ! І радився він з народом , і поставив співаків для Господа , і вони хвалили величність святости , коли йшли перед озброєними , і говорили : Дякуйте Господу , бо навіки Його милосердя ! А того часу , коли зачали вони співати та хвалити , дав Господь засідку на синів Аммонових і Моавових та на мешканців гори Сеїр , що прийшли були проти Юди , і були вони побиті , бо повстали аммонітяни та моавітяни на мешканців гори Сеїр , щоб учинити їх закляттям , і щоб вигубити . А коли вони покінчили це з мешканцями Сеїру , стали помагати один проти одного , щоб вигубити себе . І коли Юда прийшов на вартівню до пустині , і поглянули вони на натовп , аж ось трупи , що попадали на землю , і не було урятованого ! І прийшов Йосафат та народ його , щоб пограбувати їхню здобич , і знайшли серед них дуже багато і маєтку , і одежі , і коштовностей , і понабирали собі стільки , що не могли нести . І вони три дні все грабували ту здобич , бо численна була вона ! А четвертого дня зібралися вони до долини Бераха , бо там благословляли Господа ; тому назвали ім'я тому місцю : долина Бераха , і так воно зветься аж до сьогодні . І вернулися всі юдеяни та єрусалимляни , а Йосафат на чолі їх , щоб вернутися до Єрусалиму з радістю , бо звеселив їх Господь спасінням від їхніх ворогів . І прибули вони до Єрусалиму з арфами й з цитрами та сурмами до Господнього дому . І був Божий страх на всі царства країв , коли вони почули , що Господь воював з Ізраїлевими ворогами . . . І заспокоїлося Йосафатове царство , і дав йому його Бог мир навколо . І царював Йосафат над Юдою . Він був віку тридцяти й п'яти років , коли зацарював , а двадцять і п'ять літ царював в Єрусалимі . А ім'я його матері Азува , дочка Шілхи . І ходив він дорогою свого батька Аси , і не уступався з неї , щоб робити вгодне в Господніх очах . Тільки пагірки не минулися , і народ іще не вчинив свого серця міцним для Бога своїх батьків . А решта Йосафатових діл , перші й останні , ото вони описані в записах Єгу , сина Ханані , що внесене до книги Ізраїлевих царів . А по тому поєднався Йосафат , цар Юдин , з Ахазією , Ізраїлевим царем , що робив несправедливо . І поєднався він із ним , щоб поробити кораблі , щоб ходити до Таршішу . І поробили вони кораблі в Ецйон-Ґевері . Та Елієзер , син Додави , з Мареші , пророкував на Йосафата , говорячи : За те , що ти поєднався з Ахазією , поруйнував Господь чини твої ! І порозбивалися ті кораблі , і не могли йти до Таршішу . . . І спочив Йосафат із своїми батьками . І був він похований із своїми батьками в Давидовому Місті , а замість нього зацарював син його Єгорам . І були в нього брати , Йосафатові сини : Азарія , і Єхіїл , і Захарій , і Азарія , і Михаїл , і Шефатія , усі вони сини Йосафата , Ізраїлевого царя . І дав їм їхній батько великі подарунки срібла , і золота , і коштовності з твердинними містами в Юді , а царство дав Єгорамові , бо він первороджений . І став Єгорам на царстві батька . І зміцнився він , і позабивав усіх братів своїх мечем , а також декого з Ізраїлевих зверхників . Єгорам був віку тридцяти й двох літ , коли зацарював , і царював вісім літ в Єрусалимі . І ходив він дорогою Ізраїлевих царів , як робив Ахавів дім , бо Ахавова дочка була йому за жінку . І робив він зло в Господніх очах . Та не хотів Господь погубити Давидів дім ради заповіту , що склав був із Давидом , і як говорив дати світильника йому та синам його по всі дні . За його днів відпав був Едом з-під Юдиної руки , і настановили над собою царя . І пішов Єгорам зо своїми зверхниками , і всі колесниці з ним . І сталося , що він устав уночі та й побив Едома , що оточив був його , та зверхників колесниць . І відпав Едом з-під Юдиної руки , і так є аж до цього дня . Тоді того часу відпала й Лівна з-під руки його , бо він покинув Господа , Бога своїх батьків . Також він наробив пагірків по Юдиних містах , і вчинив перелюбами єрусалимських мешканців , а Юду звів . І прийшов до нього лист від пророка Іллі такого змісту : Так говорить Господь , Бог Давида , твого батька : За те , що не ходив ти дорогами Йосафата , свого батька , і дорогами Аси , Юдиного царя , а ходив дорогою Ізраїлевого царя , і вчинив перелюбниками Юду та мешканців Єрусалиму , як чинив перелюбниками дім Ахавів , а також братів своїх , дім свого батька , ліпших від тебе , ти позабивав , то ось ударить Господь великою поразою в народі твоїм , і в синах твоїх , і в жінках твоїх , і в усьому маєтку твоєму . А ти будеш у великих хворобах , у хворобі нутра свого , аж вийдуть нутрощі твої через довгочасну хворобу . І збудив Господь на Єгорама духа филистимлян та арабів , що при етіопах . І вийшли вони на Юду , і ввірвалися до нього , і позабирали ввесь маєток , що знаходився в царському домі , а також синів його та жінок його . І не позосталося в нього сина , окрім Єгоахаза , наймолодшого з синів його . А по всьому тому вдарив його Господь у нутрощах його невидужною хворобою . І сталося по певному часі , коли надійшов кінець двох років , вийшли його нутрощі від хвороби його , і він помер у тяжких болях . А народ його не зробив для нього спалення пахощів , як робили спалення батькам його . Він був віку тридцяти й двох літ , коли зацарював , а царював вісім літ в Єрусалимі . І відійшов він , і ніхто за ним не жалував ; і поховали його в Давидовому Місті , та не в царських гробах . А мешканці Єрусалиму настановили царем замість нього Ахазію , його найменшого сина , бо всіх перших позабивала та ватага , що приходила з арабами на табір . І зацарював Ахазія , син Єгорама , Юдиного царя . Ахазія був віку сорока й двох літ , коли зацарював , і царював він в Єрусалимі один рік . А ім'я його матері Аталія , дочка Омрієва . Також він ходив дорогою Ахавого дому , бо його мати була йому дорадниця , щоб чинити беззаконня . І чинив він зло в Господніх очах , як Ахавів дім , бо вони були йому дорадниками по смерті його батька , на погибіль йому . Також за їхньою порадою він ходив . І пішов він з Єгорамом , сином Ахава , Ізраїлевого царя , на війну на Хазаїла , сирійського царя , в ґілеадський Рамот . І побили сиріяни Йорама . І вернувся він лікуватися в Їзреелі від тих ран , що завдали йому в Рамі , як він воював із Хазаїлом , сирійським царем . А Азарія , Єгорамів син , цар Юдин , зійшов побачити Єгорама , Ахавого сина , в Їзреелі , бо він був слабий . І від Бога було на погибіль Ахазії , щоб прийти до Єгорама , бо як прийшов , вийшов з Єгорамом на Єгу , сина Німші , що Господь помазав його вигубити Ахавів дім . І сталося , коли Єгу чинив суд над Ахавовим домом , то знайшов він Юдиних зверхників та синів Ахазієвих братів , що служили Ахазієві , і позабивав їх . І відшукав він Ахазію , і схопили його , а він ховався в Самарії . І привели його до Єгу та й забили його ; і поховали його , бо сказали : Він син Йосафата , що всім серцем своїм звертався до Господа . І не було в домі Ахазії нікого , хто мав би силу царювати . А коли Аталія , мати Ахазії , побачила , що помер її син , то встала й вигубила все цареве насіння Юдиного дому . . . А Єгосав'ат , дочка царя , взяла Йоаша , сина Ахазії , та й викрала його з-поміж вбиваних царських синів , і дала його та няньку його до спальної кімнати . І сховала його Єгосав'ат , дочка царя Єгорама , жінка священика Єгояди , бо вона була сестра Ахазії , перед Аталією , і та не забила його . І він був з ними в Божому домі , ховаючися шість років , а Аталія царювала над Краєм . А сьомого року зміцнився Єгояда й прийняв сотників : Азарію , Єрохамового сина , і Ізмаїла , сина Єгохананового , і Азарію , сина Оведового , і Маасею , сина Адаї , і Елісафата , сина Зіхрієвого , в умову з собою . І обійшли вони Юду , і зібрали зо всіх Юдиних міст Левитів та голів Ізраїлевих домів , і прийшли до Єрусалиму . І ввесь збір склав у Божому домі умову з царем . І сказав їм Єгояда : Оце царський син буде царювати , як говорив Господь про Давидових синів . Оце та річ , яку зробите : третина з вас , що приходите в суботу , із священиків та з Левитів , будете за придверних біля порогів . А третина при царському домі , а третина при брамі Єсод , а ввесь народ у подвір'ях Господнього дому . І нехай не входить до Господнього йому ніхто , окрім священиків та тих , хто прислуговує із Левитів , вони ввійдуть , бо освячені вони , а ввесь народ буде пильнувати Господньої сторожі . І оточать Левити царя навколо , кожен із своєю зброєю в руці своїй ; а хто чужий увійшов би до дому , нехай буде забитий ! І будете ви з царем при вході його та при виході його . І зробили Левити та ввесь Юда все , що наказав священик Єгояда . І взяли кожен людей своїх , що приходять у суботу та відходять у суботу , бо священик Єгояда не звільнив черг . І дав священик Єгояда сотникам ратища , і малі щити , і інші щити , що належали цареві Давидові , що були в Божому домі . І поставив він увесь народ , а кожен мав свою зброю в руці своїй , від правого боку дому аж до лівого боку дому , при жертівнику та при домі , навколо біля царя . І вивели вони царського сина , і поклали на нього корону та звої Закону . І зробили вони його царем , і помазали його Єгояда та сини його , та й крикнули : Нехай живе цар ! І почула Аталія голос народу , що бігав та славив царя , і прийшла до народу до Господнього дому . І побачила вона , аж ось цар стоїть на помості своїм при вході , а при царі зверхники та сурми , а ввесь народ Краю радіє та сурмить у сурми , а співаки з музичними знаряддями , що подавали до відома знаки на хвалу . І роздерла Аталія шати свої та й крикнула : Змова , змова ! А священик Єгояда наказав сотникам , поставленим над військом , і сказав до них : Виведіть її поміж шереги , а хто інший піде за нею , нехай буде забитий мечем ! Бо священик сказав : Не заб'єте її в Господньому домі ! І зробили їй прохід , і вона вийшла входом Кінської брами до царського дому , і там забили її . І склав Єгояда умову між собою й між усім народом та між царем , щоб бути народом Господнім . І ввійшов увесь народ до Ваалового дому , та й порозбивали його та жертівники його , і бовванів його зовсім поламали , а Маттана , Ваалового священика , убили перед жертівниками . А в Господньому домі Єгояда віддав уряди на руку священиків та Левитів , яких поділив Давид над Господнім домом , щоб приносити Господні цілопалення , як написано в Мойсеєвім Законі , з радістю та зо співом , за уставом Давидовим . А при брамах Господнього дому поставив він придверних , щоб не ввійшов хто будь-чим нечистий . І взяв він сотників , і вельмож , і тих , що старшинують над народом , та ввесь народ Краю , і відвели царя з Господнього дому . І ввійшли вони через горішню браму до царського дому , і посадили царя на троні царства . І радів увесь народ Краю , а місто заспокоїлося . А Аталію вбили мечем . Йоаш був віку семи років , коли зацарював , і сорок років царював він в Єрусалимі . А ім'я його матері Цівія , з Беер-Шеви . І робив Йоаш вгодне в Господніх очах по всі дні священика Єгояди . І взяв йому Єгояда дві жінки , а той породив синів та дочок . І сталося по тому , було в Йоашевому серці відновити Господній дім . І зібрав він священиків та Левитів , і сказав до них : Підіть по Юдиних містах , і збирайте з усього Ізраїля срібло на направу храму вашого Бога рік-річно , і ви будете спішити в цій справі ! Та не спішилися Левити . І покликав цар Єгояду , голову священиків , і сказав до нього : Чому ти не жадаєш від Левитів , щоб приносили з Юди та з Єрусалиму дарунки , за постановою Мойсея , раба Господнього , та Ізраїлевого збору на скинію свідоцтва ? Бо сини нечестивої Аталії вломилися були до Божого дому , і всі святощі Господнього дому вжили для Ваалів . І сказав цар , і зробили одну скриньку , і поставили її в брамі Господнього дому назовні . І проголосили в Юді та в Єрусалимі приносити для Господа даток , що його встановив на Ізраїля в пустині Мойсей , Божий раб . І раділи всі зверхники та ввесь народ , і приносили й кидали до скриньки , аж поки вона наповнилася . І бувало того часу , коли Левити приносили скриньку на царський перегляд , і як вони бачили , що численне те срібло , то приходив царський писар та призначений від священика-голови , і вони випорожнювали скриньку . Потім відносили її , і повертали її на її місце . Так робили вони день-у-день , і зібрали дуже багато срібла . А цар та Єгояда давали його тим , що робили працю роботи Господнього дому , і все наймали каменярів та теслів , щоб відновлювати дім Господній , а також тим , що обробляли залізо та мідь на зміцнення Господнього дому . І працювали робітники , і чинилася направа працею їхньої руки . І поставили вони Божий дім на міру його , і зміцнили його . А коли покінчили , вони принесли перед царя та Єгояду решту срібла . І поробили вони з нього речі для Господнього дому , речі для служби та для жертвоприношення , і ложки , і посуд золотий та срібний . І приносили цілопалення в Господньому домі завжди , по всі дні Єгояди . І постарів Єгояда , і наситився днями й помер . Він був віку ста й тридцяти літ , коли помер . І поховали його в Давидовому Місті з царями , бо робив він добро в Ізраїлі і для Бога , і для Його храму . А по Єгоядиній смерті прийшли князі Юдині , і поклонилися цареві . Тоді цар їх послухав . І покинули вони дім Господа , Бога своїх батьків , та й служили Астартам та божкам . І був Божий гнів на Юду та Єрусалим за цю їхню провину . І послав Він між них пророків , щоб привернути їх до Господа , і вони свідчили проти них , та ті не слухались . А Дух Господній огорнув Захарія , сина священика Єгояди , і він став перед народом та й сказав до них : Так сказав Бог : Чому ви переступаєте Господні заповіти ? Ви не матимете успіху , бо ви покинули Господа , то й Він покинув вас ! . . . І змовилися вони на нього , і закидали його камінням з царського наказу в подвір'ї Господнього дому . . . І не пам'ятав цар Йоаш тієї милости , яку зробив був із ним батько того Єгояда , але вбив сина його . А як той умирав , то сказав : Нехай побачить Господь , і нехай покарає ! . . . І сталося наприкінці року , прийшло на нього сирійське військо , і прибули до Юди та до Єрусалиму , і позабивали всіх зверхників народу , а всю здобич із них послали цареві в Дамаск . Хоч з малою кількістю людей прийшло сирійське військо , проте Господь дав в їхню руку дуже велику силу , бо ті покинули Господа , Бога батьків своїх . А над Йоашем вони виконали присуд . А коли вони відійшли від нього , позоставивши його в тяжких хворобах , змовилися на нього його раби за кров синів священика Єгояди , і забили його на ліжку його , і він помер . . . І поховали його в Давидовому Місті , та не поховали його в гробах царських . А оце змовники на нього : Завад , син аммонітянки Шім'ат , і Єгозавад , син моавітянки Шімріт . А сини його , і великість тягару , покладеного на нього , і відбудова Божого дому , ото вони описані в викладі Книги Царів . А замість нього зацарював син його Амація . У віці двадцяти й п'яти літ зацарював Амація , і двадцять і п'ять літ царював він в Єрусалимі . А ім'я його матері Єгоаддан , з Єрусалиму . І робив він угодне в Господніх очах , тільки не з цілим серцем . І сталося , як зміцнилося царство за ним , то він повбивав своїх рабів , що забили царя свого , його батька . А синів їх він не позабивав , як написано в книзі Мойсеєвого Закону , що наказав був Господь , говорячи : Не помруть батьки за синів , а сини не помруть за батьків , бо кожен за гріх свій помре . І зібрав Амація Юду , і поставив їх за домом їхніх батьків , за тисячниками та за сотниками для всього Юди та Веніямина ; і він перелічив їх від віку двадцяти років і вище , і знайшов їх три сотні тисяч вибраного , здатного до війська , хто тримає ратище та великого щита . І найняв він із Ізраїля сотню тисяч хоробрих вояків за сотню талантів срібла . І прийшов до нього Божий чоловік , говорячи : О царю , нехай не виходить з тобою Ізраїлеве військо , бо Господь не з Ізраїлем , ні з жодним із синів Єфрема . Але йди тільки ти , роби , будь відважний на війні ! Інакше вчинить Бог , що ти спіткнешся перед ворогом , бо в Бога є сила допомагати , або робити , щоб спіткнутися . І сказав Амація до Божого чоловіка : А що робити з тією сотнею талантів , що я дав Ізраїлевому війську ? А Божий чоловік відказав : Господь може дати тобі більше від цього ! І відділив Амація їх , те військо , що прийшло з краю Єфремового , щоб ішло на своє місце . І дуже запалився їхній гнів на Юду , і вони вернулися на своє місце в запаленому гніві . А Амація зміцнився , і попровадив свій народ , і пішов до Соляної долини , і побив десять тисяч Сеїрових синів , а десять тисяч живих узяли Юдині сини до неволі . І привели їх на верхів'я скелі , і поскидали їх з верхів'я тієї скелі , і всі вони позабивалися . . . А люди того війська , що Амація вернув , щоб не йшли з ним на війну , розсипалися по Юдиних містах від Самарії й аж до Бет-Хорону , і повбивали з них три тисячі , і пограбували велику здобич . І сталося по тому , як прийшов Амація , побивши едомлян , то він приніс богів Сеїрових синів , і поставив їх собі за богів , і перед ними вклонявся , і їм кадив . І запалився Господній гнів на Амацію , і Він послав до нього пророка , а той сказав йому : Нащо ти звертався до богів цього народу , богів , що не врятували народу свого від твоєї руки ? І сталося , як він говорив це до нього , сказав йому цар : Чи я поставив тебе за царевого дорадника ? Перестань собі , нащо вбивати тебе ? І перестав той пророк , але сказав : Я знаю , що Бог постановив погубити тебе , бо зробив ти це , і не слухав моєї поради . . . І радився Амація , цар Юдин , і послав до Йоаша , сина Єгоахаза , сина Єгу , Ізраїлевого царя , говорячи : Іди но , поміряємось ! І послав Йоаш , Ізраїлів цар , до Амації , Юдиного царя , говорячи : Тернина , що на Ливані , послала до кедрини , що на Ливані , кажучи : Дай но дочку свою моєму синові за жінку ! Та перейшла польова звірина , що на Ливані , і витоптала ту тернину . . . Ти сказав : Ось побив ти Едома , і піднесло тебе серце твоє , щоб пишатися . Тепер сиди ж у своєму домі . Нащо будеш дрочитися зо злом , і впадеш ти та Юда з тобою ? Та не послухався Амація , бо від Бога було це , щоб віддати їх у руку ворога , бо зверталися вони до едомських богів . І вийшов Йоаш , Ізраїлів цар , і зустрілися він та Амація , цар Юдин , у Юдиному Бет-Шемеші . І був побитий Юда перед Ізраїлем , і повтікали кожен до намету свого . А Йоаш , цар Ізраїлів , схопив Амацію , Юдиного царя , сина Йоаша , сина Єгоахаза , у Бет-Шемеші , і привів його до Єрусалиму , і зробив пролім в єрусалимському мурі , від Єфремової брами аж до брами Наріжної , чотири сотні ліктів . І забрав він усе золото й срібло , та ввесь посуд , що знаходився в Божому домі в Овед-Едома , та скарби царевого дому , та закладників , і вернувся в Самарію . І жив Амація , Йоашів син , цар Юдин , по смерті Йоаша , Єгоахазового сина , Ізраїлевого царя , п'ятнадцять літ . А решта діл Амації , перші та останні , ото вони написані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих . А від часу , коли Амація відступив від Господа , то склали на нього змову в Єрусалимі , та він утік до Лахішу . І послали за ним до Лахішу , і вбили його там . І повезли його на конях , і поховали його з батьками його в Давидовому Місті . І взяв увесь Юдин народ Уззійю , а він був шістнадцяти літ , і настановили його царем замість батька його Амації . Він збудував Елота , і вернув його Юді , як цар спочив зо своїми батьками . Уззійя був віку шістнадцяти літ , коли він зацарював , а п'ятдесят і два роки царював в Єрусалимі . А ім'я його матері Єхолія , з Єрусалиму . І робив він угодне в Господніх очах , усе , що робив батько його Амація . І став він звертатися до Бога за днів Захарія , що розумів Божі видіння . А за днів , коли він звертався до Господа , Бог давав йому успіх . І він вийшов , і воював із филистимлянами , і поруйнував мур міста Ґату , і мур Явне , і мур Асдоду , і побудував міста в Асдоді та в филистимлян . І допоміг йому Бог над филистимлянами , і над арабами , що живуть у Ґур-Баалі , та над мецнітами . І давали аммонітяни данину для Уззійї , а ім'я його пронеслося аж туди , де йдеться до Єгипту , бо він сильно зміцнився . І збудував Уззійя башту в Єрусалимі над брамою Пінна , і над брамою Ґай , і над Мікцоа , і позміцнював їх . І побудував він башти в пустині , і повисікував багато ям для води , бо мав великі череди і на долині , і на рівнині , рільників , і виноградарів у горах , і садки , бо він любив хліборобство . І було в Уззійї військо , що провадило війну , яке виходило на війну відділом за числом їхнього переліку через писаря Єіїла та урядника Маасею , під рукою Хананії з царевих зверхників . Усе число голів батьківських родів , хоробрих вояків , дві тисячі й шість сотень . А при них війська , три сотні тисяч і сім тисяч і п'ять сотень тих , що провадять війну великою силою , щоб допомагати цареві на ворога . І наготовив для них Уззійя для всього війська щити малі й ратища , і шоломи , і панцери , і луки , і пращного каміння . І наробив він в Єрусалимі військових машин , майстерно придуманих , щоб були вони на баштах і на рогах на стріляння стрілами та великим камінням . І пронеслося ім'я його аж надто далеко , бо він дивно зробив , щоб допомогти собі , так що став сильним . А як він зміцнів , запишалося його серце аж до зіпсуття , і він спроневірився Господеві , Богові своєму . І ввійшов він до храму Господнього , щоб кадити на кадильному жертівнику . А за ним пішов священик Азарія , а з ним Господні священики , вісімдесят хоробрих мужів . І стали вони проти царя Узійї та й сказали йому : Не тобі , Уззійє , кадити для Господа , а священикам , синам Аароновим , посвяченим на кадіння . . . Вийди зо святині , бо ти спроневірився , і не за честь це буде тобі від Господа Бога ! І розгнівався Уззійя , а в руці його була кадильниця на кадіння . А коли він розгнівався на священиків , то на чолі його показалася проказа , перед священиками в Господньому домі , при кадильному жертівнику . . . І глянув на нього первосвященик Азарія та всі священики , аж ось він прокажений на чолі своїм ! І вони поспішно вигнали його звідти , та й сам він поспішив вийти , бо вразив його Господь ! І був цар Уззійя прокажений аж до дня своєї смерти , і сидів в осібному домі прокажений , бо був вилучений від Господнього дому . А над царським домом був син його Йотам , він судив народ Краю . А решту діл Уззійї , перші й останні , описав пророк Ісая , син Амосів . І спочив Уззійя з своїми батьками , і поховали його з батьками його на погребовому царському полі , бо сказали : Він прокажений . А замість нього зацарював син його Йотам . Йотам був віку двадцяти й п'яти років , коли зацарював , і шістнадцять літ царював в Єрусалимі . А ім'я його матері Єруша , Садокова дочка . І робив він угодне в Господніх очах , усе , що робив був його батько Уззійя . Тільки він не входив до Господнього храму , та народ іще грішив . Він збудував горішню браму Господнього дому , і багато побудував на мурі Офел . І побудував він міста в Юдиних горах , а в лісах побудував твердині та башти . І він воював з царем аммонітян , і був сильніший від них . І дали йому аммонітяни того року сотню талантів срібла , і десять тисяч корів пшениці та десять тисяч ячменю . Це давали йому аммонітяни й року другого та третього . І став сильний Йотам , бо поправив дороги свої перед лицем Господа , Бога свого . А решта Йотамових діл , і всі війни його та дороги його , ось вони описані в Книзі Царів Ізраїлевих та Юдиних . Він був віку двадцяти й п'яти літ , коли зацарював , і шістнадцять літ царював в Єрусалимі . І спочив Йотам із своїми батьками , і поховали його в Давидовому Місті , а замість нього зацарював син його Ахаз . Ахаз був віку двадцяти літ , коли він зацарював , і шістнадцять літ царював в Єрусалимі . І ходив він дорогами Ізраїлевих царів , а також робив литих бовванів Ваалів . І він кадив у долині Бен-Гіннома , і палив своїх синів огнем за гидотами тих народів , що Господь повиганяв їх перед Ізраїлевими синами . І він приносив жертви та кадив на пагірках і на висотах , та під кожним зеленим деревом . І дав його Господь , Бог його , в руку сирійського царя , і вони повбивали з його війська та взяли до неволі від нього багатьох полонених , і спровадили до Дамаску . Крім того , він був виданий і в руку Ізраїлевого царя , і той уразив його великою поразою . І побив Пеках , син Ремалії , в Юді сто й двадцять тисяч одного дня , все мужів хоробрих , за те , що залишили вони Господа , Бога їхніх батьків . А Зіхрі , лицар Єфремів , забив Маасею , царського сина , й Азрікама , володаря дому , й Елкану , другого по царі . І Ізраїлеві сини взяли до неволі зо своїх братів двісті тисяч жінок , синів та дочок , а також пограбували від них велику здобич , і спровадили ту здобич до Самарії . А там був Господній пророк , Одед ім'я йому . І він вийшов перед військо , що входило до Самарії , та й сказав їм : Ось Господь , Бог ваших батьків , у гніві на Юду , віддав їх у вашу руку , а ви повибивали між ними з лютістю , яка досягла аж до небес . А тепер ви задумуєте здобути собі за рабів та за невільниць дітей Юди та Єрусалиму . Чи ж за вами самими нема провин проти Господа , Бога вашого ? Отож , послухайте мене тепер , і верніть тих полонених , яких взяли ви до неволі з ваших братів , бо на вас ревність Господнього гніву ! І встали дехто з голів Єфремових синів : Азарія , син Єгоханана , Берехія , син Мешіллемотів , і Єхізкійя , син Шаллумів , і Амаса , син Хадлаїв , проти тих , що приходили з війська , та й сказали до них : Не приводьте цих полонених сюди , бо на провину нам проти Господа ви задумуєте додати це до наших гріхів та до нашої провини . Бо велика наша провина та жар гніву Господнього на Ізраїля ! І озброєні покинули тих полонених та ту здобич перед зверхниками та всім збором . І встали ті мужі , що були означені іменами , і взяли полонених , і всіх їхніх нагих позодягали зо здобичі , і зодягнули їх , і обули їх , і нагодували їх , і напоїли їх , і намастили їх , і кожного слабого з них повезли на ослах . І припровадили їх до Єрихону , міста пальм , до їхніх братів , а самі вернулися до Самарії . Того часу послав цар Ахаз до асирійських царів , щоб допомогли йому . Прийшли ще й едомляни , і побили багатьох між Юдою , і взяли до неволі полонених . А филистимляни розсипалися по містах Шефелі та Юдиного Неґеву , і здобули Бет-Шемеш , і Айялон , і Ґедерот , і Сохо та залежні міста його , і Тімну та залежні міста її , і Ґімзо та залежні міста його , й осілися там . Бо Господь принизив Юду через Ахаза , Ізраїлевого царя , бо завільно поступав він щодо Юди , і спроневірився великим гріхом проти Господа . І прийшов на нього Тіґлат Пілнеесер , цар асирійський , й утискав його , і не допоміг йому . Бо Ахаз пограбував був Господній дім , і дім царів , і зверхників , і дав це асирійському цареві , та не було це на поміч йому . А в часі утиску його , то продовжував спроневірюватися Господеві він , той цар Ахаз . І приносив він жертви дамаським богам , що його побили , і говорив : Через те , що боги сирійських царів допомагають їм , то буду приносити їм жертви , вони будуть допомагати мені ! А вони були йому на те , щоб спотикався він та ввесь Ізраїль ! І Ахаз зібрав посуд Божого дому , і порубав посуд Божого дому . І позамикав він двері Господнього дому , і поробив собі жертівники в кожному куті в Єрусалимі . . . І в кожному місті Юдиному поробив він пагірки , щоб кадити іншим богам , і розгнівав Господа , Бога батьків своїх . А решта його діл та всі дороги його , перші й останні , ото вони описані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих . І спочив Ахаз зо своїми батьками , і поховали його в місті , в Єрусалимі , бо не внесли його до гробів Ізраїлевих царів , а замість нього зацарював син його Єзекія . Єзекія зацарював у віці двадцяти й п'яти літ , а двадцять і дев'ять літ царював він в Єрусалимі . А ім'я його матері Авійя , дочка Захарії . І робив він угодне в Господніх очах , як усе , що робив був його батько Давид . Він першого року свого царювання , місяця першого відчинив двері Господнього дому , і поправив їх . І привів він священиків та Левитів , і зібрав їх на східню площу , та й сказав їм : Послухайте мене , Левити ! Освятіться тепер , і освятіть дім Господа , Бога ваших батьків , і винесіть нечисть із святині . Бо наші батьки спроневірилися , і робили лихе в очах Господа , Бога нашого , і залишили Його , і відвернули своє обличчя від Господньої скинії , й обернулися спиною до неї . Також замкнули вони двері притвору , і погасили лямпадки , а кадила не кадили , і цілопалення не приносили в святині для Ізраїлевого Бога . І був Господній гнів на Юду та на Єрусалим , і Він дав їх на ганьбу , і на спустошення , і на посміховище , як ви бачите своїми очима . І ось попадали наші батьки від меча , а наші сини , і наші дочки , і жінки наші в неволі за це ! Тепер на моєму серці лежить скласти заповіта з Господом , Ізраїлевим Богом , і нехай Він відверне від нас жар гніву Свого . Сини мої , не будьте недбалі тепер , бо вас Господь вибрав ставати перед лицем Його на службу Йому , та щоб служити Йому й кадити Йому ! І встали Левити : Махат , син Амасаїв , і Йоїл , син Азарії , від синів Кегатових ; а від синів Мерарієвих : Кіш , син Авдіїв , і Азарія , син Єгаллел'їлів ; а від Ґершонівців : Йоах , син Зіммин , і Еден , син Йоахів ; а від синів Еліцафанових : Шімрі , і Єіїл ; а від синів Асафових : Захарій та Маттанія . А від Геманових синів : Єхіїл , і Шім'ї ; а від синів Єдутунових : Шемая та Уззіїл . І зібрали вони братів своїх , і освятилися , і пішли за наказом царським у справах Господніх , щоб очистити Господній дім . І повходили священики до середини Господнього дому на очищення . І повиносили вони всю нечистість , яку знайшли в Господньому храмі , до подвір'я Господнього дому , а Левити взяли це , щоб винести назовні до долини Кедрон . І зачали вони першого дня першого місяця освящати , а восьмого дня того місяця ввійшли до Господнього притвору . І освятили вони Господній дім за вісім день , а шістнадцятого дня першого місяця закінчили . І ввійшли вони в середину дому до царя Єзекії та й сказали : Очистили ми ввесь Господній дім , і жертівника цілопалення , та всі його речі , і стіл укладання хлібів та всі його речі . А всі ті речі , які цар Ахаз занехав був за свого царювання , коли спроневірився , ми приготовили та освятили , і ось вони перед Господнім жертівником . І встав рано цар Єзекія , і зібрав зверхників міста та й увійшов до Господнього дому . І привели вони сім биків , і сім баранів , і сім овечок , і сім козлів на жертву за гріх : за царство , і за святиню , і за Юду , а він звелів Аароновим синам , священикам , принести це в жертву на Господньому жертівнику . І порізали ту велику худобу , а священики прийняли кров і покропили на жертівника ; і порізали баранів , і покропили ту кров на жертівника ; і порізали овечок , і покропили ту кров на жертівника . І привели козлів жертви за гріх перед царя та збори , і вони поклали свої руки на них . І зарізали їх священики , а їхньою кров'ю очистили жертівника , щоб очистити всього Ізраїля , бо за всього Ізраїля звелів цар принести це цілопалення та цю жертву за гріх . І поставив він Левитів Господнього дому з цимбалами , з арфами та з цитрами , за наказом Давида та Ґада , царевого прозорливця , та пророка Натана , бо в руці Господа наказ , що йде через пророків Його . І поставали Левити з Давидовим знаряддям , а священики із сурмами . І сказав Єзекія принести цілопалення на жертівника . А коли розпочали цілопалення , зачався спів Господеві та звуки сурем і музичного знаряддя Давида , Ізраїлевого царя . І ввесь збір вклонився , і співаки співали , а сурми сурмили , це все аж до кінця цілопалення ! А як скінчили приносити жертву , попадали навколішки цар та всі , що були з ним , і вклонилися . І сказав цар Єзекія та зверхники до Левитів , щоб вони хвалили Господа словами Давида та прозорливця Асафа , і вони хвалили з великою радістю , і схилялися , і вклонялися до землі . І відповів Єзекія й сказав : Тепер ви освячені для Господа . Підійдіть , і приведіть жертви та приноси вдячні для Господнього дому . І привів збір жертви та приноси вдячні , і кожен , хто мав жертвенне серце , приносив цілопалення . І було число цілопалення , що спровадив збір : худоби великої сімдесят , баранів сотня , овечок двісті , для цілопалення Господеві все це . А для святости : худоби великої шість сотень , а худоби дрібної три тисячі . Тільки священиків було мало , і не могли вони обдирати шкур зо всіх цілопалень ; і допомагали їм їхні брати Левити аж до скінчення праці , і поки освятилися священики , бо Левити були простосердіші на освячення , аніж священики . І також було багато палень серед мирних жертов і серед жертов литих до цілопалення . І так була відновлена служба Господнього дому . І радів Єзекія та ввесь народ тим , що Бог приготовив для народу , бо та річ сталася несподівано ! І послав Єзекія по всьому Ізраїлю та по Юдеї , а також написав листи до країв Єфрема та Манасії , щоб прийшли до Господнього дому в Єрусалимі , щоб справити Пасху для Господа , Ізраїлевого Бога . І радився цар і зверхники його та ввесь збір в Єрусалимі , щоб справити Пасху другого місяця . Бо не могли справити її того часу , бо священики не освятилися в потрібному числі , а народ не зібрався до Єрусалиму . І була вгодна та річ в очах царевих та в очах усього збору . І вони постановили оголосити по всьому Ізраїлю від Беер-Шеви й аж до Дана , щоб приходили справити Пасху для Господа , Ізраїлевого Бога , в Єрусалим , бо не часто робили її так , як написано . І пішли бігуни з листами від царя та його зверхників по всьому Ізраїлі та Юдеї , та за наказом царя говорили : Ізраїлеві сини , верніться до Господа , Бога Авраамового , Ісакового та Ізраїлевого , і Він повернеться до останку , позосталого вам із руки асирійських царів . І не будьте такі , як ваші батьки та як ваші брати , що спроневірилися Господеві , Богові їхніх батьків , і Він дав їх на спустошення , як ви бачите . Тепер не будьте твердошиї , як ваші батьки . Покоріться Господеві , і ввійдіть до святині Його , яку Він освятив навіки , і служіть Господеві , Богові вашому , і Він відверне від вас жар гніву Свого . Бо як ви навернетесь до Господа , то брати ваші та ваші сини знайдуть милосердя в своїх поневільників , і зможуть вернутися до цього Краю , бо милостивий і милосердний Господь , Бог ваш , і Він не відверне лиця від вас , якщо ви навернетеся до Нього . І сторожі все переходили з міста до міста по краю Єфремовому та Манасіїному й аж до Завулона . Та люди глузували з них , і висміювали їх . Тільки люди з Асира , і Манасії та з Завулона впокорилися , і поприходили до Єрусалиму . Також в Юдеї була Божа рука , щоб дати їм одне серце для виконання наказу царя та зверхників за Господнім словом . І зібрався до Єрусалиму численний народ , щоб справити свято Опрісноків другого місяця , збір дуже численний . І встали вони , і повикидали ідольські жертівники , що були в Єрусалимі , і повикидали всі кадильниці , та й повкидали до долини Кедрон . І зарізали пасхальне ягня чотирнадцятого дня другого місяця , а священики та Левити засоромилися й освятилися , і принесли цілопалення до Господнього дому . І поставали вони на своєму місці за їхнім правом , за Законом Мойсея , чоловіка Божого . Священики кропили кров , беручи з руки Левитів . Багато бо було в зборі , що не освятилися , тому Левити були для різання пасхальних ягнят за кожного нечистого , щоб посвятити для Господа . Бо безліч народу , багато з Єфрема та Манасії , Іссахара та Завулона не очистилися , але їли Пасху , не так , як написано . Та Єзекія молився за них , говорячи : Добрий Господь простить кожному , хто все своє серце міцно встановив , щоб звертатися до Бога , Господа , Бога батьків своїх , хоч не зробив він за правилами чистости святині . І послухав Господь Єзекію , і простив народ . І справляли Ізраїлеві сини , що знаходилися в Єрусалимі , свято Опрісноків сім день з великою радістю , а Левити та священики день-у-день славили Господа всією силою . І промовляв Єзекія до серця всіх Левитів , що мали добре розуміння для Господа . І їли святкову жертву сім день , і приносили мирні жертви , і сповідалися Господеві , Богові батьків своїх . І ввесь збір нарадився справити свято ще другі сім день , і справляли сім день в радості . Бо Єзекія , цар Юдин , дав для збору тисячу биків і сім тисяч худоби дрібної , а зверхники дали для збору тисячу биків і десять тисяч худоби дрібної . І освятилося багато священиків . І радів увесь Юдин збір , і священики та Левити , і ввесь збір , що прийшов з Ізраїля , і приходьки , що поприходили з Ізраїлевого Краю , та ті , що сиділи в Юдеї . І була велика радість в Єрусалимі , бо від днів Соломона , Давидового сина , Ізраїлевого царя , не було такого , як оце в Єрусалимі ! І встали священики та Левити , і поблагословили народ . І почутий був їхній голос , а їхня молитва дійшла до оселі святости Його , до небес ! А коли це все скінчилося , вийшов увесь Ізраїль , що знаходився там , до Юдиних міст , і поламали стовпи для божків , і постинали посвячені дерева , і порозбивали пагірки та жертівники в усьому Юді й Веніямині , і в Єфремі та Манасії аж до кінця . Потому вернулися всі Ізраїлеві сини , кожен до своєї посілости , до своїх міст . І Єзекія поставив черги священиків та Левитів за їхніми відділами , кожного за його служенням , зо священиків та з Левитів , на цілопалення , і на мирні жертви , на служення й на подяку , і на хвалу в брамах Господніх таборів . А царева частка зо здобутку його приділена була на цілопалення : на цілопалення ранішні та вечірні , і на цілопалення на суботи й на молодики та на свята , як написано в Законі Господньому . І наказав він народові , мешканцям Єрусалиму , давати частку священичу та левитську , щоб вони були ревними з Законі Господньому . А як поширився той наказ , поназносили Ізраїлеві сини багато первоплодів збіжжя , виноградного соку , і нової оливи , і меду , і всякого полевого врожаю ; і як десятину того всього багато поназносили . А Ізраїлеві та Юдині сини , що сиділи по Юдиних містах , також вони поприносили десятину худоби великої та худоби дрібної , і десятину святих речей , посвячених Господеві , їхньому Богові , і понадавали того багато куп . Третього місяця зачали складати ті купи , а місяця сьомого закінчили . І прийшли Єзекія та зверхники , і побачили ті купи , і поблагословили Господа та народ Його , Ізраїля . І вивідував Єзекія священиків та Левитів про ті купи . І говорив до нього священик Азарія , голова Садокового дому , і сказав : Відколи зачали приносити приношення до Господнього дому , ми їли й були ситі , і багато позосталося , бо Господь поблагословив народ Свій . А з останків складено оцю многоту . Тоді Єзекія наказав приготовити комори в Господньому домі , і приготовили . І вірно перенесли туди приношення , і десятину , і святощі , а над ними володарем був Левит Конанія , а брат його Шім'ї другим . А Єхіїл , і Азазія , і Нахат , і Асагел , і Єрімот , і Йозавад , і Еліїл , і Їсмахія , і Махат , і Беная були урядовцями під рукою Конанії та брата його Шім'ї , призначені царем та Азарієм , володарем при Божому домі . А Коре , син Їмни , Левит , придверний зо східнього боку , був над добровільними жертвами Богові , щоб видавати Господні приношення та речі найсвятіші . А при ньому були : Еден , і Мін'ямін , і Єшуа , і Шемая , Амарія , і Шеханія по священичих містах , щоб вірно роздавати їхнім братам за чергами , як великому , так і малому , окрім їхніх позаписуваних : для мужчин від віку трьох літ і вище , для кожного , хто приходив до Господнього дому на щоденне діло , на їхнє служення , за їхніми сторожами та за їхніми чергами , і приписаним священикам до дому їхніх батьків , та Левитам від віку двадцяти літ і вище , у сторожах їхніх та в чергах їхніх , і їхнім приписаним з усіма їхніми дітьми , їхніми жінками , і їхніми синами , і їхніми дочками , для всього збору , бо вони в вірності своїй посвящаються на святість . А синам священика Аарона , на полях пасовиська їхніх міст , у кожному місті поставлені були мужі , що зазначені поіменно , щоб давати частки кожному мужчині серед священиків та всякому приписаному серед Левитів . І зробив Єзекія так , як це , по всій Юдеї . І робив він добре й угодне та справедливе перед лицем Господа , Бога свого . І в усякому ділі , яке він зачинав , у роботі Божого дому , і в Законі , і в заповіді , щоб звертатися до Бога свого , робив він усім своїм серцем , і мав успіх . По цих справах та по цій вірності прийшов Санхерів , цар асирійський , і ввійшов в Юдею , і розклався табором проти укріплених міст , і думав здобути їх собі . І побачив Єзекія , що прийшов Санхерів , і що він задумує війну на Єрусалим , то він нарадився зо своїми зверхниками та своїми лицарями позатикати джерельні води , що назовні міста . І вони допомогли йому . І було зібрано багато народу , і вони позатикали всі джерела й потік , що плив у Краю , говорячи : Нащо б мали так багато води асирійські царі , коли прийдуть ? І він підбадьорився , і забудував увесь виломаний мур , і поставив на нього башту , а поза тим муром інший мур , і зміцнив Мілло в Давидовому Місті , і наробив багато ратищ та щитів . І понаставляв він над народом військових зверхників , і зібрав їх до себе , на майдан біля міської брами , і промовляв до їхнього серця , говорячи : Будьте міцні та будьте мужні , не бійтеся й не жахайтеся перед асирійським царем та перед усім тим натовпом , що з ним , бо з нами більше , ніж із ним . З ним рамено тілесне , а з нами Господь , Бог наш , щоб допомагати нам та воювати наші війни ! І оперся народ на слова Єзекії , Юдиного царя . По цьому послав Санхерів , асирійський цар , своїх рабів до Єрусалиму , а він сам таборував проти Лахішу , і вся сила його була з ним , до Єзекії , Юдиного царя , і до всього Юди , що в Єрусалимі , сказати : Так говорить Санхерів , цар асирійський : На що ви сподіваєтесь і сидите в облозі в Єрусалимі ? Оце Єзекія намовляє вас , щоб дати вас на смерть від голоду та від спраги , кажучи : Господь , Бог наш , урятує нас від руки асирійського царя . Чи ж не він , Єзекія , поруйнував пагірки його та жертівники його , і сказав до Юди та до Єрусалиму , говорячи : Перед одним жертівником будете вклонятися й на ньому будете кадити ? Чи ж ви не знаєте , що зробив я та батьки мої всім народом земель ? Чи справді могли боги народів тих країв урятувати свій край від моєї руки ? Хто з-поміж усіх богів цих народів , яких мої батьки вчинили закляттям , міг урятувати свій народ від моєї руки ? Як зможе Бог ваш урятувати вас від моєї руки ? А тепер нехай не обманює вас Єзекія , і нехай не зводить вас , як оце . І не вірте йому , бо не зміг жоден бог жодного народу та царства врятувати свого народу від моєї руки та від руки батьків моїх , то тим більше ваші боги не врятують вас від моєї руки ! І ще говорили його раби на Господа , Бога , та на Його раба Єзекію . І писав він листи з лайкою на Господа , Ізраїлевого Бога , і говорив на Нього таке : Як боги народів тих країв не спасли свого народу від моєї руки , так не спасе Єзекіїн Бог народу Свого від моєї руки ! І кликали вони сильним голосом по-юдейському до єрусалимського народу , що був на мурі , щоб настрашити їх та налякати їх , щоб здобути місто . І говорили вони на Бога єрусалимського , як на богів землі , чин людських рук . І молився цар Єзекія та пророк Ісая , син Амосів , про це , і кликали до неба . І послав Господь Ангола , і він вигубив кожного хороброго вояка , і володаря , і зверхника в таборі царя асирійського , і той вернувся з соромом обличчя до краю свого . А коли він прийшов до дому бога свого , то дехто з тих , що вийшли з нутра його , вбили його там мечем . . . І спас Господь Єзекію та єрусалимських мешканців від руки Санхеріва , царя асирійського , та від руки всякого , і дав їм мир навколо . І багато-хто приносили дара для Господа до Єрусалиму та дорогоцінні речі для Єзекії , Юдиного царя . І він по цьому піднісся в очах усіх народів ! Тими днями занедужав Єзекія смертельно . І він молився до Господа , і Він відповів йому , і дав йому знака . Та Єзекія не віддав так , як було зроблено йому , бо запишнилося серце його . І був гнів Божий на нього , і на Юдею , та на Єрусалим . Але впокорився Єзекія в пишноті серця свого , він та мешканці Єрусалиму , і не прийшов на них Господній гнів за днів Єзекії . І було в Єзекії дуже багато багатства та слави , і він поробив собі скарбниці на срібло й на золото , та на камінь дорогий , і на пахощі , і на щити , і на всякі дорогі речі , і клуні на врожай збіжжя , і виноградного соку , і свіжої оливи , і жолоби для всякої худоби , і жолоби для черід . І побудував він собі міста , і мав великий набуток худоби дрібної та худоби великої , бо Бог дав йому дуже великий маєток . І він , Єзекія , заткнув вихід води горішнього Ґіхону , і вивів її вдолину на захід від Давидового Міста . І мав Єзекія успіх в усіх своїх ділах . Тільки при послах вавилонських зверхників , посланих до нього , щоб вивідати про чудо , що було в Краю , залишив був його Бог , щоб випробувати його , щоб пізнати все в його серці . А решта діл Єзекії та його чесноти , ото вони описані в видіннях пророка Ісаї , Амосового сина , у Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих . І спочив Єзекія з батьками своїми , і поховали його на узбіччях гробів Давидових синів , і віддали йому честь по смерті його , уся Юдея та мешканці Єрусалиму . А замість нього зацарював син його Манасія . Манасія був віку дванадцяти літ , коли він зацарював , і царював в Єрусалимі п'ятдесят і п'ять літ . І робив він лихе в Господніх очах , за поганською гидотою тих народів , яких вигнав Господь з-перед Ізраїлевих синів . І він знову побудував пагірки , які порозбивав був його батько Єзекія , і понаставляв жертівники для Ваалів , і поробив Астарти , і вклонявся всім небесним силам , і служив їм . І побудував він жертівники в Господньому домі , про якого сказав був Господь : В Єрусалимі буде Ім'я Моє навіки ! І побудував він жертівники для всіх небесних сил на обох подвір'ях Господнього дому . І він перепроваджував своїх синів через огонь у долині Гінномового сина , і гадав , і ворожив , і чарував , і настановляв викликувачів духів померлих і духів віщих , і багато робив зла в очах Господа , щоб гнівити Його . І поставив він різаного боввана , якого зробив , у Божому домі , про якого Бог сказав був до Давида та до сина його Соломона : У цьому домі та в Єрусалимі , що його Я вибрав зо всіх міст Ізраїлевих племен , покладу Я Ім'я Своє навіки ! І більше не виступить Ізраїлева нога з тієї землі , яку Я дав вашим батькам , якщо тільки вони будуть пильнувати робити все так , як наказав Я їм , увесь Закон , і устави , і постанови , дані через Мойсея . Та Манасія робив блудливими Юдею та мешканців Єрусалиму , щоб робити гірше від тих народів , яких Господь вигубив з-перед Ізраїлевих синів . І говорив Господь до Манасії та до народу його , та не слухались вони . І Господь навів на них зверхників війська асирійського царя , а вони схопили Манасію на повід , і скували його мідяними кайданами та й повели його до Вавилону . А як був він утискуваний , благав він лице Господа , Бога свого , і дуже впокорився перед лицем Бога своїх батьків . І молився він до Нього , і Він був ублаганий , і вислухав благання його , і вернув його до Єрусалиму , до царства його . І пізнав Манасія , що Господь Він Бог ! По цьому збудував він зовнішній мур для Давидового Міста на захід від Ґіхону , в долині , до входу в Рибну браму , й оточив Офела й дуже високо підняв його . І понаставляв він військових зверхників по всіх укріплених містах Юдеї . І повикидав він чужих богів та подобу боввана з Господнього дому , і всі жертівники , що він побудував був на горі Господнього дому та в Єрусалимі , і викинув те поза місто . І збудував він Господнього жертівника , і приніс на ньому жертви приносів мирних та вдячних , і звелів юдеям служити Господеві , Богові Ізраїлевому . Але народ приносив жертви ще на пагірках , тільки вже Господеві , Богові своєму . А решта діл Манасії , і його молитва до Бога його , і слова прозорливців , що говорили до нього Ім'ям Господа , Бога Ізраїлевого , ото вони описані в історії Ізраїлевих царів . А молитва його , і як Він був ублаганий , і ввесь його гріх та його спроневірення , і місця , що побудував на них пагірки й поставив Астарти та боввани перед своїм упокоренням , ось вони описані в словах його прозорливців . І спочив Манасія з батьками своїми , і поховали його в домі його , а замість нього зацарював син його Амон . Амон був віку двадцяти й двох років , коли він зацарював , і царював він в Єрусалимі два роки . І робив він зло Господніх очах , як робив його батько Манасія . А всім бовванам , яких наробив його батько Манасія , Амон приносив жертви та служив їм . І не впокорився він перед Господнім лицем , як упокорився був його батько Манасія , і він , Амон , побільшив провину . І змовилися раби його на нього , і забили його в його домі . Та народ Краю перебив усіх змовників на царя Амона . І настановив народ Краю царем замість нього сина його Йосію . Йосія був віку восьми літ , коли він зацарював , і царював в Єрусалимі тридцять і один рік . І робив він угодне в Господніх очах , і ходив дорогами свого батька Давида , і не вступався ані праворуч , ані ліворуч . І восьмого року царювання свого , бувши ще юнаком , розпочав він звертатися до Бога батька свого Давида , а дванадцятого року розпочав очищати Юду та Єрусалим від пагірків , і Астарт , і бовванів різаних та литих . І порозбивали перед ним Ваалові жертівники , а стовпи сонця , що були на них , він повирубував , а Астарти , і боввани різані та литі поламав і розтер , і розкидав на гроби тих , хто приносив їм жертви . А кості жерців попалив на їхніх жертівниках , і очистив Юдею та Єрусалим . А по містах Манасії , і Єфрема , і Симеона , і аж до Нефталима по їхніх руїнах навколо порозбивав жертівники та Астарти , і потовк боввани на порох , а всі ідоли сонця повирубував в усьому Ізраїлевому краї , і вернувся до Єрусалиму . А вісімнадцятого року царювання його , по очищенні Краю та Божого дому , послав він Шафана , сина Ацалії , і Маасею , зверхника міста , та Йоаха , та канцлера Йоаха , сина Йохазового , щоб направити дім Господа , Бога його . І прийшли вони до первосвященика Хілкійї , і дали срібло , що було знесене до Господнього дому , яке зібрали Левити , що стерегли порога , з руки Манасії й Єфрема , та з усієї решти Ізраїля , і з усього Юди й Веніямина та мешканців Єрусалиму . І дали на руку робітників праці , приставлених до Господнього дому , а робітники тієї праці , що робили в Господньому домі , віддали на відбудову та на направу Божого дому . І дали вони теслям , і будівничим , щоб купувати тесане каміння та дерева на зв'язування та на покриття домів , що їх понищили Юдині царі . А ті люди чесно виконували працю , а над ними були поставлені Яхат та Овадія , Левити з синів Мерарієвих , і Захарій та Мешуллам із синів Кегатівців для керування . А всі ті Левіти , що розумілися на музичних знаряддях , були над носіями , і керували всіма робітниками на кожну роботу ; а з Левитів були писарі й урядники та придверні . А коли вони виймали срібло , принесене до Господнього дому , священик Хілкійя знайшов книгу Господнього Закону , даного через Мойсея . І відповів Хілкійя й сказав до писаря Шафана : Я знайшов у Господньому домі книгу Закону ! І дав Хілкійя ту книгу Шафанові . І приніс Шафан ту книгу до царя , і приніс цареві ще відповідь , говорячи : Усе , що дано через твоїх рабів , вони роблять . І вони висипали те срібло , що знайдене в Господньому домі , і дали його на руку приставлених та на руку робітників праці . І доніс писар Шафан цареві , говорячи : Священик Хілкійя дав мені книгу . І Шафан перечитав з неї перед царем . І сталося , як цар почув слова книги Закону , то роздер свої шати . . . І наказав цар Хілкійї , і Ахікамові , Шафановому синові , і Авдонові , Міхиному синові , і писареві Шафанові , і Асаї , царевому рабові , говорячи : Ідіть , зверніться до Господа про мене та про позосталих в Ізраїлі та в Юдеї , про слова цієї книги , що знайдена . Великий бо гнів Господній , що вилився на нас за те , що батьки наші це дотримували Господнього слова , щоб робити все , як написано в цій книзі . І пішов Хілкійя та ті , кому звелів цар , до пророчиці Хулди , жінки Шаллума , сина Токегата , сина Хасриного , сторожа шат , а вона сиділа в Єрусалимі на Новому Місті , і говорили до неї про це . А вона сказала до них : Так говорить Господь , Бог Ізраїлів : Скажіть чоловікові , що послав вас до мене : Так говорить Господь : Ось Я наведу лихо на оце місце та на мешканців його , усі ті прокляття , що написані в книзі , яку читали перед Юдиним царем , за те , що вони покинули Мене й кадили іншим богам , щоб гнівити Мене всіма ділами своїх рук . І вилився гнів Мій на це місце , і він не погасне . . . А Юдиному цареві , що послав вас звернутися до Господа , скажете йому так : Так говорить Господь , Бог Ізраїлів , про ті слова , які ти чув : За те , що зм'якло твоє серце , і ти впокорився перед лицем Бога свого , коли ти почув слова Його на це місце та на мешканців його , і ти впокорився перед лицем Моїм , і роздер свої шати та плакав перед Моїм лицем , то Я також почув , говорить Господь . Ось Я прилучу тебе до батьків твоїх , і ти будеш прилучений до гробів своїх у спокої , і очі твої не побачать усього того лиха , що Я наведу на оце місце та на мешканців його ! І вони принесли відповідь цареві . А цар послав , і зібрав усіх старших Юдеї та Єрусалиму . І ввійшов до Господнього дому цар , і кожен муж Юдеї , і мешканці Єрусалиму , і священики , і Левити , і ввесь народ від великого й аж до малого , і він прочитав уголос слова книги Заповіту , знайденої в Господньому домі . І став цар на своєму місці , і склав заповіта перед Господнім лицем , щоб ходити за Господом та додержувати заповіді Його , і свідчення Його , і устави Його всім серцем своїм та всім життям своїм , щоб виконувати слова того заповіту , що написані в тій книзі . І наставив він кожного , хто знаходився в Єрусалимі та в Веніямині , до того . І мешканці Єрусалиму робили за заповітом Бога , Бога своїх батьків . І Йосія повикидав усі поганські гидоти з усіх країв , що в Ізраїлевих синів , і змусив кожного , хто знаходився в Ізраїлі , служити Господеві , їхньому Богові . За всіх днів його вони не відступали від Господа , Бога своїх батьків . І справив Йосія в Єрусалимі Пасху для Господа , і зарізали пасхальне ягня чотирнадцятого дня першого місяця . І поставив він священиків на їхні становища , і підбадьорував їх на службу Господнього дому . І сказав він Левитам , наставникам усього Ізраїля , посвяченим для Господа : Дайте святого ковчега до храму , що його збудував Соломон , син Давидів , цар Ізраїлів . Нема пощо вам носити його на раменах , служіть тепер Господеві , вашому Богові , та Його народові , Ізраїлеві . І приготуйтеся за родом ваших батьків , за вашими чергами , за писанням Давида , Ізраїлевого царя , та за писанням його сина Соломона . І станьте в святині за відділами батьківських родів ваших братів , синів народу , а поділ за батьківськими домами в Левитів . І заріжте пасхальне ягня , й освятіться , і приготуйте для ваших братів , щоб робити за Господнім словом , даним через Мойсея . І дав Йосія для людських синів худоби дрібної , овечок та молодих кіз , це все на пасхальне ягня для кожного , хто знаходився в Єрусалимі , числом тридцять тисяч , а худоби великої три тисячі . Це з набутку царевого . А його зверхники дали на жертву для народу , для священиків та для Левитів : Хілкійя , і Захарій , і Єхіїл , старші в Божому домі , дали священикам на пасхальні жертви дві тисячі й шість сотень худоби дрібної , а худоби великої три тисячі . А Конанія , і Шемая , і брат його Натанаїл , і Хашавія , і Єіїл , і Йозавад , зверхники Левитів , дали для Левитів на пасхальні жертви п'ять тисяч худоби дрібної , а худоби великої п'ять сотень . І була міцно встановлена служба , і стали священики на своїм становищі , а Левити при своїх чергах , за наказом царя . І різали пасхальне ягня , а священики кропили кров'ю , беручи з їхньої руки , а Левити здирали шкуру . І відділили , що було на цілопалення , щоб дати їх за відділами , по батьківських домах синам народу на приношення Господеві , як написано в Мойсеєвій книзі . І так зробили й з худобою великою . І пекли пасхальне ягня на огні , за постановою , а святі жертви варили в горшках , і в котлах , і в горнятах , і швидко несли всім синам народу . А потім наварили собі та священикам , бо священики , Ааронові сини , були зайняті приношенням цілопалення та лою аж до ночі , то Левити наготовили їжі собі та священикам , Аароновим синам . А співаки , Асафові сини , були на своїх місцях за наказом Давида , і Асафа , і Гемана , і Єдутуна , царевого прозорливця , а придверні були при кожній брамі , їм не треба було відходити від своїх робіт , бо їхні брати Левити наготовили їм . І була міцно встановлена вся Господня служба того дня , щоб справити Пасху й принести цілопалення на Господньому жертівнику , за наказом царя Йосії . І Ізраїлеві сини , що знаходилися там , справляли того часу Пасху та свято Опрісноків сім день . І не справлялася Пасха , як ця , в Ізраїлі від днів пророка Самуїла , а всі Ізраїлеві царі не справляли такої , як ця Пасха , що справив Йосія , і священики , і Левити , і ввесь Юда та Ізраїль , що знаходився там , та мешканці Єрусалиму . Вісімнадцятого року царювання Йосії справлялася ця Пасха . По всьому цьому , коли Йосія приготовив дім Божий , прийшов Нехо , цар єгипетський , щоб воювати в Каркеміші над Ефратом , а Йосія вийшов навпроти нього . І послав той до нього послів , говорячи : Що мені до тебе , царю Юдин ? Не проти тебе приходжу я сьогодні , але проти дому , що воює зо мною . А Бог наказав мені спішити . Не протився Богові , що зо мною , і нехай Він не знищить тебе ! Та Йосія не відвернувся від нього , але перебрався , щоб воювати з ним , і не послухався слів Нехо , що були з Божого наказу , і прийшов воювати в долині Меґіддо . І вистрілили стрільці на царя Йосію . І сказав цар до своїх рабів : Відведіть мене , бо я сильно ранений . . . І перевели його його раби з військової колесниці на його другий повіз , і відвезли його до Єрусалиму . І помер він , і був похований у гробах своїх батьків , а вся Юдея та Єрусалим були в жалобі по Йосії . І Єремія співав жалобну пісню по Йосії . А всі співаки та співачки оповідали в жалобних своїх піснях про Йосію , і так є аж до сьогодні , і дали їх за уставу для Ізраїля , і ось вони написані в Жалобних Піснях . А решта діл Йосії та його чесноти , за написаним у Господнім Законі , і дії його перші та останні , ото вони описані в Книзі Царів Ізраїлевих та Юдиних . А народ Краю взяв Йоахаза , сина Йосії , і настановив його царем в Єрусалимі замість батька його . Йоахаз був віку двадцяти й трьох літ , коли він зацарював , і царював в Єрусалимі три місяці . І скинув його єгипетський цар в Єрусалимі , і наклав кару на цей Край , сто талантів срібла та талант золота . І єгипетський цар настановив царем над Юдеєю та Єрусалимом брата його Ел'якима , і змінив ім'я йому на Єгояким . А брата його Йоахаза узяв Нехо й відвів його до Єгипту . Єгояким був віку двадцяти й п'яти літ , коли він зацарював , і одинадцять років царював в Єрусалимі . І робив він зло в очах Господа , Бога свого . На нього пішов Навуходоносор , цар вавилонський , і він закував його в мідяні кайдани , щоб відвести його до Вавилону . А дещо з посуду Господнього дому Навуходоносор відправив до Вавилону , і дав його до храму свого в Вавилоні . А решта Єгоякимових діл та гидоти його , які він робив , і що знайдено проти нього , ото вони описані в Книзі Царів Ізраїлевих та Юдиних . А замість нього зацарював син його Єгояхін . Єгояхін був віку восьми літ , коли він зацарював , і царював в Єрусалимі три місяці й десять день . І робив він лихе в Господніх очах . А по році послав цар Навуходоносор , і привів його до Вавилону з дорогим посудом Господнього дому , а царем над Юдеєю та Єрусалимом настановив брата його Седекію . Седекія був віку двадцяти й одного року , коли він зацарював , і він царював в Єрусалимі одинадцять років . І робив він зло в очах Господа , Бога свого , не впокорився перед пророком Єремією , що говорив із наказу Господнього . І він також відкинувся від царя Навуходоносора , що був заприсягнув його Господом , і вчинив твердою свою шию , і став запеклим , щоб не навертатися до Господа , Бога Ізраїлевого . Також усі зверхники священиків та народу ще більше грішили , шануючи гидоти поган , і вони занечистили Господній дім , якого Він освятив в Єрусалимі . А Господь , Бог їхніх батьків , усе посилав до них через Своїх послів слова остороги , бо Він змилосердився над народом Своїм та над оселею Своєю . Та вони соромили Божих послів , і погорджували їхніми словами , і насміхалися з Його пророків , аж поки не піднісся гнів Господа на народ Його так , що не було вже ліку . І Він навів на них халдейського царя , і той позабивав мечем їхніх вибраних у домі їхньої святині , і не змилосердився ані над юнаком , ані над дівчиною , ані над старим , ані над старезним , усе дав в його руку . . . І всі речі Божого дому , великі та малі , і скарби дому Господнього та дому царя й його зверхників , усе переніс до Вавилону . І спалили вони Божий дім , і порозбивали мур Єрусалиму , і всі палати його попалили огнем , а всі дорогі речі його понищили . . . І пішло на вигнання до Вавилону позостале від меча , і стали йому та синам його за рабів аж до зацарювання перського царства , щоб виповнилося Господнє слово , проречене Єреміїними устами , аж поки вподобає собі земля свої суботи , по всі дні її спустошення святкувала вона суботи , щоб сповнилися сімдесят літ . А першого року Кіра , царя перського , коли сповнилось слово Господнє , проречене устами Єреміїними , збудив Господь духа Кіра , царя перського , і він оголосив по всьому царству своєму , а також на письмі , говорячи : Так говорить Кір , цар перський : Усі земні царства дав мені Господь , Бог Небесний , і Він наклав на мене збудувати Йому храма в Єрусалимі , що в Юдеї . Хто між вами з усього Його народу , нехай буде Господь , Бог його , з ним , і нехай він іде до Єрусалиму !