<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><GetPassage xmlns="http://relaxng.org/ns/structure/1.0" xmlns:tei="http://www.tei-c.org/ns/1.0" xmlns:ti="http://chs.harvard.edu/xmlns/cts"><request><requestName>GetPassage</requestName><requestUrn>urn:cts:pbc:bible.parallel.ukr.2009:17</requestUrn></request><reply><urn>urn:cts:pbc:bible.parallel.ukr.2009:17</urn><passage>І сталося за днів Ахашвероша , це той Ахашверош , що царював від Індії аж до Етіопії , сто й двадцять і сім округ , за тих днів , коли цар Ахашверош засів на троні свого царства , на замку Сузи . Третього року свого царювання справив він гостину для всіх своїх князів та для своїх слуг війська перського та мідійського , старших та правителів округ , показуючи багатство слави царства свого й пишну славу своєї величности довгі дні , сто й вісімдесят день . А по скінченні цих днів справив цар для всього народу , що знаходився в замку Сузи , від великого й аж до малого , гостину на сім день на садковому подвір&#039;ї царського палацу . Біла , зелена та блакитна тканина , тримана віссоновими та пурпуровими шнурами , висіла на срібних стовпцях та мармурових колонах . Золоті та срібні ложа стояли на підлозі з плиток з зеленого , білого , жовтого й чорного мармуру . А напої подавали в золотому посуді , в посуді все різному , і царського вина було вельми щедро , за великою спроможністю царя . А пиття було за встановленим порядком , ніхто не примушував , бо цар так установив усім значним свого дому , щоб чинили за вподобою кожного . Також цариця Вашті справила гостину для жінок в царському домі царя Ахашвероша . Сьомого дня , коли цареві стало весело на серці від вина , він сказав Мегуманові , Біззеті , Харвоні , Біґті , і Аваґті , Зетарові та Каркасові , сімом евнухам , які служили перед обличчям царя Ахашвероша , привести царицю Вашті перед цареве обличчя в короні царській , щоб показати народам та зверхникам її красу , бо була вона вродливого вигляду . Та цариця Вашті відмовилася прийти за царським словом , що було передане їй через евнухів . І сильно загнівався цар , і в ньому горіла його лютість ! І сказав цар до мудреців , що знають часи бо так царська справа йшла перед усіма , що знали закона та право , а близькими до нього були : Каршена , Шетар , Адмата , Паршіш , Мерес , Марсена , Мемухан , сім князів перських та мідійських , які бачать цареве обличчя й сидять перші в царстві : Як велить закон , щоб зробити з царицею Вашті за те , що не виконала слова царя Ахашвероша , переданого їй через евнухів ? І сказав Мемухан перед царем та князями : Не перед самим царем провинилася цариця Вашті , але й перед усіма князями та перед усіма народами , що по всіх округах царя Ахашвероша . Бо царицин учинок дійде до всіх жінок , і спричиниться до погордження їхніх чоловіків в їхніх очах , бо будуть говорити : Цар Ахашверош сказав був привести царицю перед обличчя своє , та вона не прийшла ! І цього дня казатимуть те саме княгині перські та мідійські , що почують про царицин учинок , до всіх царських князів , і буде багато погорди та гніву ! Якщо цареві це добре , нехай вийде царський наказ від нього й нехай буде записане в законах Персії та Мідії , і нехай не поминеться , щоб Вашті більш не приходила перед обличчя царя Ахашвероша , а її царювання цар дасть іншій , ліпшій від неї . А коли почується царський наказ , який цар зробить відомим у всім своїм царстві , хоч яке велике воно , то всі жінки віддадуть честь своїм чоловікам , від великого й аж до малого . І була приємна ця рада в очах царя та князів , і цар зробив за Мемухановим словом . І порозсилав він листи до всіх царських округ , до кожної округи письмом її , і до кожного народу мовою його , щоб кожен чоловік був паном у домі своєму , і говорив про це мовою свого народу . По цих подіях , коли затихла лютість царя Ахашвероша , згадав він про Вашті , і що вона зробила , і що було заряджене про неї . І сказали царські отроки , його слуги : Нехай пошукають для царя дівчат , уродливих на вигляд паннів , і нехай цар призначить урядників по всіх округах свого царства , і нехай вони зберуть усіх дівчат , паннів уродливого вигляду , до замку Сузи , до дому жінок під руку Геґая , царського євнуха , сторожа жінок , і дати їм потрібне для їхнього причепурення . А та дівчина , що буде найкраща в царських очах , буде царювати замість Вашті . І була приємна ця рада у царевих очах , і він зробив так . А в замку Сузи був один юдеянин , а ім&#039;я йому Мордехай , син Яіра , сина Шім&#039;ї , сина Кішового , муж Веніяминівець , що був узятий з Єрусалиму з тим полоном , який був узятий разом з Єхонією , царем Юдиним , якого взяв був Навуходоносор , цар вавилонський . І він виховував Гадассу , вона ж Естер , дочку свого дядька , бо не мала вона ні батька , ні матері . А ця дівчина була хорошої постави та вродливого вигляду , а коли помер її батько та мати її , Мордехай узяв її собі за дочку . І сталося , коли був оголошений царський наказ та закон його , і коли збирали багато дівчат до замку Сузи під руку Геґая , то взята була й Естер до царського дому під руку Геґая , сторожа жінок . І була та дівчина хороша в його очах , і мала ласку перед ним , і він приспішив видати їй потрібне для її причепурення й її частки , та дати їй сімох відповідних дівчат із царського дому . І він перемістив її та дівчат її до найкращого місця в домі жінок . Естер не виявила ні про народ свій , ні про місце свого народження , бо Мордехай наказав їй , щоб цього вона не виявляла . А кожного дня Мордехай ходив до подвір&#039;я дому жінок , щоб довідатись , як мається Естер та що вона робить . А коли приходила черга для кожної дівчини входити до царя Ахашвероша , коли кінчалися дванадцять місяців установленого порядку для жінок , бо так виповнялися дні їхнього причепурювання : шість місяців мирровою оливою , а шість місяців пахощами та іншим потрібним для причепурювання жінок , то з тим дівчина приходила до царя : давалося їй усе , що вона скаже , щоб воно йшло з нею з дому жінок до дому царського . Ввечорі вона приходила , а ранком вона верталася до другого дому жінок під руку Шаазґаза , царського евнуха , сторожа наложниць . Вона вже не входила до царя , хіба б що цар пожадав її , і вона була покликана за ім&#039;ям . А коли настала черга для Естери , дочки Авіхая , Мордехаєвого дядька , що взяв її собі за дочку , щоб іти до царя , вона нічого не жадала , як тільки того , що казав Геґай , царський евнух , сторож жінок . І Естер мала ласку в очах усіх , хто її бачив ! І була взята Естер до царя Ахашвероша , до царського дому його , десятого місяця , він місяць тевет , сьомого року царювання його . І цар покохав Естер понад усіх жінок , і вона мала прихильність та ласку перед його обличчям понад усіх дівчат , і він поклав царську корону на її голову , і зробив її царицею замість Вашті . І справив цар велику гостину для всіх своїх князів та своїх слуг , гостину для Естери , і зробив полегшення для округ , і дав дарунка за царською спроможністю . А коли збирали дівчат другий раз , то Мордехай сидів при царській брамі . Естер же не виявляла місця свого народження та народу свого , як наказав був їй Мордехай , бо Естер виконувала Мордехаєве слово так , як коли була в нього на вихованні . Тими днями , коли Мордехай сидів у царській брамі , розгнівалися Біґтан та Тереш , два царські евнухи зо сторожів порогів , і задумували простягнути руку на царя Ахашвероша . І стала відома ця річ Мордехаєві , і він доніс про це цариці Естер , а Естер переказала цареві в імені Мордехая . І була розвідана ця справа , і знайдено так , і ті обоє були повішені на шибениці . І було записане це в хроніці перед обличчям царським . По цих подіях цар Ахашверош звеличив Гамана , сина Гаммедатового , аґаґ&#039;янина , і повищив його , і поставив його крісло понад усіх князів , що були з ним . А всі цареві раби , що були в царській брамі , падали на коліна та вклонялися Гаманові , бо так про нього наказав цар . А Мордехай не падав на коліна й не вклонявся . І сказали царські раби , що були в царській брамі , до Мордехая : Чого ти переступаєш царевого наказа ? І сталося , як вони говорили до нього день-у-день , а він не слухався їх , то вони донесли Гаманові , щоб побачити , чи втримається Мордехай у своїм слові , бо він виявив їм , що він юдеянин . І побачив Гаман , що Мордехай не падає на коліна й не вклоняється йому , і Гаман переповнився лютістю . . . І погорджував він у своїх очах простягнути руку свою не тільки на Мордехая , самого його , бо донесли йому про Мордехаїв народ , і Гаман шукав випадку вигубити всіх юдеян , що були в усьому Ахашверошевому царстві , народ Мордехаїв . Першого місяця , він місяць нісан , дванадцятого року царя Ахашвероша , кидано пура , цебто жеребка , перед Гаманом із дня на день та з місяця на місяць , і жереб упав на дванадцятий місяць , він місяць адар . І сказав Гаман до царя Ахашвероша : Є один народ , розпорошений та поділений між народами в усіх округах твого царства , а закони їх різняться від законів усіх народів і законів царських вони не виконують , і цареві не варто позоставляти їх . Якщо це цареві вгодне , нехай буде написано вигубити їх , а я відважу десять тисяч талантів срібла на руки робітників , щоб унесли до царських скарбниць ! І зняв цар персня свого зо своєї руки , і дав його Гаманові , синові Гаммедатовому , аґаґ&#039;янинові , ненависникові юдеїв . І сказав цар до Гамана : Це срібло віддаю тобі , і дається тобі й той народ , щоб робити з ним , як угодно в очах твоїх ! І були покликані царські писарі першого місяця тринадцятого дня в ньому , і було написано все так , як наказав Гаман до царських сатрапів та до намісників , що були над кожною скругою , і до князів кожного народу , до кожної округи письмом його , і до кожного народу мовою його ; в імені царя Ахашвероша було написано , і припечатано було царським перснем . І були послані листи через гінців до всіх царських округ , щоб були повигублювані , побиті та понищені всі юдеї від хлопця й аж до старого , діти та жінки одного тринадцятого дня місяця дванадцятого , він місяць адар , а здобич по них пограбувати . Відпис із цього листа щоб був виданий як закон , у кожній окрузі , і оголошений для всіх народів , щоб були готові на цей день . Гінці вийшли , пігнані царевим словом . А закон був виданий в замку Сузи . А цар та Гаман сіли до пиття , а місто Сузи було в замішанні . А Мордехай довідався про все , що було зроблено . І роздер Мордехай одежу свою , і зодягнув веретище та посипався попелом , і вийшов на середину міста , та й кричав криком сильним та гірким ! І прийшов він аж під царську браму , бо не можна було входити в царську браму в веретищному убранні . А в кожній окрузі та місці , куди доходило слово царя та його закон , були для юдеїв велика жалоба , і піст , і плач , і голосіння , а веретище та попел були ложем для багатьох . . . І прийшли дівчата Естерині й евнухи її , та й донесли їй про це . І дуже затремтіла цариця , і послала одежу зодягнути Мордехая та зняти з нього його веретище , та він не прийняв . І покликала Естер Гатаха , одного з евнухів царя , якого він приставив до неї , і наказала йому довідатися про Мордехая , що то з ним , і чого то жалоба ? І вийшов Гатах на міську площу , що перед царською брамою . І виявив йому Мордехай усе , що спіткало його , і про суму срібла , яку Гаман сказав відважити до царської скарбниці за юдеїв , щоб вигубити їх . І він дав йому відписа листа закону , що був виданий у Сузах на вигублення їх , щоб показав Естері , та щоб доніс їй , і щоб наказав їй піти до царя благати його та просити перед його обличчям за її народ . І прийшов Гатах , і доніс Естері Мордехаєві слова . І сказала Естер до Гатаха , і наказала йому переказати Мордехаєві : Усі царські раби та народ царських округ знають , що кожен чоловік та жінка , що прийде до царя до внутрішнього подвір&#039;я непокликаний , один йому закон , убити його , окрім того , кому цар простягне золоте берло , і буде він жити . А мене не кличуть входити до царя от уже тридцять день . . . І переказали Мордехаєві Естерині слова . І сказав Мордехай відповісти Естері : Не думай в душі своїй , що втечеш до царського дому одна з усіх юдеїв . . . Бо якщо справді будеш ти мовчати цього часу , то полегшення та врятування прийде для юдеїв з іншого місця , а ти та дім твого батька погинете . А хто знає , чи не на час , як оцей , досягла ти царства ! . . . І сказала Естер відповісти Мордехаєві : Іди , збери всіх юдеїв , що знаходяться в Сузах , і постіть за мене , і не їжте й не пийте три дні , ніч та день . Також я та дівчата мої будемо постити так , і так прийду до царя , хоч це не буде за законом . А якщо я загину , то загину . . . І пішов Мордехай , і зробив усе , як звеліла йому Естер . І сталося третього дня , і вбрала Естер царські шати , та й стала на внутрішньому подвір&#039;ї царського дому , навпроти царського дому . А цар сидів на троні свого царства в царському домі навпроти входу до дому . І сталося , як цар побачив царицю Естер , що стоїть у брамі , то знайшла вона ласку в очах його . І цар простягнув Естері золоте берло , що в руці його , а Естер підійшла й доторкнулася до кінця берла . І сказав до неї цар : Що тобі , царице Естер ? І яке прохання твоє ? Якщо побажаєш аж до половини царства , то буде дане тобі ! А Естер відказала : Якщо це цареві вгодне , нехай прийде цар та Гаман сьогодні на гостину , яку я вчиню йому ! І сказав цар : Скоріше покличте Гамана , щоб виконати Естерині слова ! І прийшов цар та Гаман у гостину , що вчинила Естер . І сказав цар до Естери при питті вина : Яке жадання твоє ? І буде тобі дане . І яке прохання твоє ? Якщо побажаєш аж до половини царства , то буде зроблене ! І відповіла Естер та й сказала : Моє жадання та моє прохання таке : Якщо знайшла я ласку в царевих очах , і якщо це цареві вгодне , щоб вволити жадання моє й щоб виконати прохання моє , нехай прийде цар та Гаман на гостину , що зроблю їм , і взавтра я зроблю за царевим словом . І вийшов Гаман того дня радісний та добросердий . Та коли Гаман побачив Мордехая в царській брамі , і він не встав і не затремтів перед ним , то Гаман переповнився лютістю на Мордехая . Та стримався Гаман , і прийшов до свого дому . І послав він покликати своїх приятелів та жінку свою Зереш . І розповів їм Гаман про славу свого багатства , та про численність синів своїх , та про все , як звеличив його цар , і як підняв його понад князів та слуг царевих . І сказав Гаман : А цариця Естер не привела з царем на гостину , яку зробила , нікого , крім мене . І також назавтра я покликаний до неї з царем ! Та все це нічого не варте мені цього часу , доки я бачу того юдея Мордехая , що сидить у царській брамі ! . . . І сказала до нього жінка його Зереш та всі його приятелі : Нехай приготують шибеницю , високу на п&#039;ятдесят ліктів , а ранком скажи цареві , і нехай повісять на ній Мордехая , і підеш з царем радісний на гостину ! І була приємна та рада для Гамана , і зробив він ту шибеницю . Тієї ночі втік був сон від царя , і він сказав принести Книгу пам&#039;яток , Хроніки , і вони читалися перед обличчям царським . І знайдене було написане , що Мордехай доніс на Біґдана та Тереша , двох царських евнухів , зо сторожів порога , що задумували були простягнути руку на царя Ахашвероша . І сказав цар : Яка честь та гідність зроблена Мордехаєві за це ? І сказали цареві отроки , що прислуговували йому : Нічого йому не зроблено . . . І спитав цар : Хто на подвір&#039;ї ? А Гаман прийшов на зовнішнє подвір&#039;я царського дому , щоб сказати цареві повісити Мордехая на тій шибениці , яку приготовив для нього . І сказали отроки царя до нього : Ось Гаман стоїть на подвір&#039;ї . І сказав цар : Нехай увійде ! І Гаман увійшов , а цар йому сказав : Що зробити з чоловіком , якому цар хоче чести ? І подумав Гаман у серці своїм : Кому ж цар зажадає вчинити честь більше , як мені ? І відповів Гаман цареві : Тому чоловікові , якому цар жадає чести , нехай принесуть цареву одежу , яку цар зодягав , та коня , що цар їздив на ньому , і щоб була дана царська корона на його голову . І дати цю одежу та цього коня на руку котрогось із старших князів царевих . І нехай зодягнуть того чоловіка , якому цар жадає чести , і нехай возять його на коні на міській площі , і нехай кличуть перед ним : Так робиться мужеві , якому цар жадає чести ! І сказав цар до Гамана : Поспіши , візьми одежу та коня , як казав ти , і зроби так юдеєві Мордехаєві , що сидить у царській брамі . Не пропусти нічого зо всього , що ти говорив ! І взяв Гаман одежу та коня , і зодягнув Мордехая , і возив його на міській площі , і кричав перед ним : Так робиться мужеві , якому цар жадає чести ! І вернувся Мордехай до царської брами , а Гаман поспішив до дому свого сумний та закривши голову . . . І розповів Гаман жінці своїй Зереші та всім приятелям своїм усе , що спіткало його . І сказали йому мудреці його та жінка його Зереш : Якщо з юдейського насіння Мордехай , перед яким зачав ти падати , то не переможеш його , бо дійсно впадеш перед ним ! . . . Ще вони говорили з ним , а евнухи царські прибули й поспішили відвести Гамана на гостину , яку зробила Естер . І прийшов цар та Гаман на гостину цариці Естер . І сказав цар до Естери також другого дня при питті вина : Яке жадання твоє ? І буде тобі дане . І яке прохання твоє ? Якщо побажаєш аж до половини царства , то буде зроблено ! І відповіла цариця Естер та й сказала : Якщо знайшла я ласку в очах твоїх , о царю , і якщо це цареві вгодне , нехай буде дане мені життя моє на жадання моє , а народ мій на прохання моє ! Бо продані ми , я та народ мій , на вигублення , на забій та на погибіль . . . Та коли б ми були продані на рабів та на невільниць , мовчала б я , бо цей утиск був би не вартий царевого занепокоєння . . . Тоді сказав цар Ахашверош , і повів до цариці Естери : Хто то він , і де той , що його серце наповнило його відвагою чинити так ? І сказала Естер : Ненависник та ворог це злий Гаман ! І Гаман перелякався перед обличчям царя та цариці . . . А цар у своїй лютості устав від гостини , і вийшов до палацового саду . А Гаман став просити царицю Естер за життя своє , бо побачив , що загрожує йому лихо від царя . . . І цар вернувся з палацового саду до дому пиття вина , а Гаман припав до ліжка , що на ньому була Естер . І цар сказав : Чи хочеш також збезчестити царицю в мене в домі ? Як тільки це слово вийшло з царевих уст , то закрили Гаманове обличчя . . . І сказав Харвона , один з евнухів перед царевим обличчям : Та ось шибениця , яку зробив Гаман для Мордехая , що говорив добре на царя , яка стоїть у Гамановому домі , висока на п&#039;ятдесят ліктів . І сказав цар : Повісьте його на ній ! І повісили Гамана на шибениці , яку він приготовив був для Мордехая , а лютість царева втихла . . . Того дня цар Ахашверош віддав цариці Естері дім Гамана , ненависника юдеїв , а Мордехай став перед цареве обличчя , бо Естер виявила , хто він для неї . І зняв цар свого персня , що забрав від Гамана , та й дав його Мордехаєві , а Естер настановила Мордехая над Гамановим домом . І Естер далі говорила перед обличчям царя . І впала вона перед його ногами , і плакала та благала його відвернути лихо аґаґ&#039;янина Гамана та задуми його , які задумував був на юдеїв . . . І простягнув цар до Естери золоте берло , а Естер устала й стала перед царевим обличчям , та й сказала : Якщо це цареві вгодне , й якщо знайшла я ласку перед обличчям його , і вгодна ця річ перед царевим обличчям та вгодна я в очах його , нехай буде написано , щоб були повернені ті листи задумів аґаґ&#039;янина Гамана , Гаммедатового сина , що написав був повигублювати юдеїв , які є в царевих округах . Бо як я могла б дивитися на лихо , що спіткає народ мій , і як я могла б дивитися на загибіль роду свого ? І сказав цар Ахашверош до цариці Естери та до юдеянина Мордехая : Ось я дав Естері дім Гамана , а його повісили на шибениці за те , що простяг був руку свою на юдеїв . А ви пишіть до юдеїв , як добре в ваших очах , в імені царя , і припечатайте царським перснем , бо листа , що був написаний в імені царя та був припечатаний царським перснем , не можна відмінити . І були покликані царські писарі того часу , місяця третього , він місяць сіван , двадцять і третього дня в ньому , і було написане все , як наказав був Мордехай , до юдеїв , і до сатрапів , і намісників , і зверхників округ , що від Году й аж до Кушу , сто й двадцять і сім округ , і до кожної округи письмом її , і до кожного народу мовою його , та до юдеїв їхнім письмом та їхньою мовою . І понаписував він листи в імені царя Ахашвероша , і поприпечатував перснем царським , і послав через гінців на конях , які їздять на державних конях , конях баских , що цар дав право юдеям , які живуть у кожному місті , зібратися й стати за своє життя , вигубити , забити та погубити всяке військо народу та округи , що ненавидять їх , дітей та жінок , а здобич по них розграбувати , одного дня по всіх округах царя Ахашвероша , тринадцятого дня дванадцятого місяця , він місяць адар . Відпис цього листа щоб був виданий , як закон , у кожній окрузі , посланий був відкритий для всіх народів , і щоб юдеї були готові на той день помститися на своїх ворогах . Гінці , що поїхали верхи на швидких конях , вийшли , приспішені та пігнані царським словом . А цей наказ був даний у замку Сузи . А Мордехай вийшов з-перед царевого обличчя в царській одежі , блакитній та білій , а на ньому велика золота корона та віссонний і пурпуровий завій . І місто Сузи раділо та тішилося ! Юдеям було тоді світло , і радість , і веселість , і честь ! І в кожній окрузі та в кожному місті , куди досягає слово царя та закон його , була юдеям радість та веселість , бенкет та свято ! І багато-хто з народів краю стали юдеями , бо на них напав страх перед юдеям . А дванадцятого місяця , він місяць адар , тринадцятого дня в ньому , коли наказ царя та закон його мали бути виконані , дня , коли вороги юдеїв сподівалися запанувати над ними , повернулося те так , що вони , юдеї , запанували над ненависниками своїми , зібралися юдеї в своїх містах по всіх округах царя Ахашвероша , щоб простягнути руку на тих , що задумували їм лихо , та ніхто не став перед ними , бо страх перед ними напав на всі народи . А всі зверхники округ , і сатрапи , і намісники , і виконавці царської праці підтримували юдеїв , бо напав на них страх перед Мордехаєм . Бо Мордехай став великим у царському домі , а вістка про нього покотилась по всіх округах , бо той чоловік , Мордехай , усе ріс . І били юдеї всіх своїх ворогів , побиваючи мечем , і забиваючи та вигублюючи їх , і робили з своїми ворогами за своєю волею . А в замку Сузи юдеї позабивали та повигублювали п&#039;ять сотень чоловіка , і Паршандату , і Далфона , і Аспату , і Пората , і Адалію , і Арідата , і Пармашту , і Арісая , і Арідая , і Вайзата , десятьох синів Гамана , Гаммедатового сина , ненависника юдеїв , забили , а на грабунок не простягли своєї руки . Того дня число забитих у замку Сузи прийшло перед цареве обличчя . І сказав цар до цариці Естери : У замку Сузи юдеї позабивали та повигублювали п&#039;ять сотень чоловіка та десятьох Гаманових синів . Що вони зробили в решті царевих округ ? І яке жадання твоє ? І буде тобі вволене . І яке ще прохання твоє ? І буде зроблене . І відповіла Естер : Якщо це цареві вгодне , нехай буде дане юдеям , що в Сузах , також узавтра вчинити за законом цього дня , а десятьох Гаманових синів нехай повісять на шибениці . І сказав цар , щоб було зроблено так , і був даний закон у Сузах , а десятьох Гаманових синів повісили . І зібралися юдеї , що в Сузах , також чотирнадцятого дня місяця адар , і вибили в Сузах три сотні чоловіка , а на грабунок не простягли своєї руки . А решта юдеїв , що жили по царських округах , зібралися та й стали до бою за своє життя , і відпочили від ворогів своїх . І позабивали вони між своїми ненависниками сімдесят і п&#039;ять тисяч , а на грабунок не простягли своєї руки . Це було тринадцятого дня місяця адара , а чотирнадцятого в ньому настав мир , і зробили його днем гостини та радости . А юдеї , що в Сузах , збиралися тринадцятого дня в ньому та чотирнадцятого в ньому , а мир мали п&#039;ятнадцятого дня в ньому , і зробили його днем гостини та радости . Тому то юдеї неогороджених селищ , що сидять по неогороджених містах , роблять чотирнадцятий день місяця адара днем радости й гостини та свята , та днем посилання дарунків один одному . А Мордехай описав ці події , і порозсилав листи до всіх юдеїв , що по всіх округах царя Ахашвероша , до близьких та далеких , щоб вони постановили святкувати чотирнадцятий день місяця адара та п&#039;ятнадцятий день у ньому кожного року , які ті дні , коли юдеї відпочили від ворогів своїх , і як той місяць , коли їм сум обернувся на радість , жалоба на свято , щоб зробити їх днями гостини та радости , і посилання дарунків один одному та дарунків убогим . І прийняли юдеї це , що зачали робити , і про що написав їм Мордехай , що аґаґ&#039;янин Гаман , син Гаммедатів , ненависник усіх юдеїв , замишляв був на юдеїв , щоб вигубити їх , і кидав пура , цебто жеребка , на збентеження їх та на згубу їхню . Та коли прийшла вона , Естер , перед обличчя , царя він наказав листом : Нехай обернеться його злий задум , якого він задумав був на юдеїв , на його голову ! І повісили його та синів його на шибениці . Тому то й назвали ці дні : Пурім , від імени пур . Тому то згідно зо всіма словами цього листа , і що вони бачили про це й що трапилося з ними , юдеї постановили й прийняли на себе й на нащадків своїх , та на всіх , хто поєднається з ними , і не відступлять , але щоб святкувати два ті дні кожного року згідно з написаним про них та згідно з їхнім часом . А дні ці мають споминатися та святкуватися в кожному поколінні , у кожному роді , у кожній окрузі , у кожному місті . А ці дні , Пурім , не минуться між юдеями , а пам&#039;ять про них не скінчиться з їхнього насіння . І написала цариця Естер , дочка Авіхаїлова , та юдеянин Мордехай з сильним домаганням другий раз про те , щоб виконувати цього листа про Пурім . І порозсилав він листи до всіх юдеїв , до ста й двадцяти й семи округ Ахашверошового царства , зо словами миру та правди , щоб вони виконували ті дні Пурім у їх означених часах , як постановив про них юдеянин Мордехай та цариця Естер , і як вони самі постановили на себе та на нащадків своїх приписи постів та їхнього голосіння . А Естерин наказ ствердив ці приписи про Пурім , і було це записане в книгу . І наклав цар Ахашверош данину на землю та на морські острови . А ввесь чин його сили та його лицарських діл , і виразний опис величности Мордехая , що звеличив його цар , ось вони описані в Книзі Хронік царів мідійських та перських . Бо юдеянин Мордехай був другий по царі Ахашвероші , і великий для юдеїв , і милий для багатьох братів своїх , який шукав добра для народу свого й говорив мир ! для всіх нащадків своїх . </passage></reply></GetPassage>