GetPassageurn:cts:pbc:bible.parallel.ukr.2009:23urn:cts:pbc:bible.parallel.ukr.2009:23Видіння 2377 Ісаї 3470 , Амосового 531 сина 1121 , яке він був бачив 2372 8804 про Юдею 3063 та про Єрусалим 3389 за днів 3117 Уззії 5818 , Йотама 3147 , Ахаза 271 та Єзекії 3169 , Юдиних 3063 царів 4428 . Послухайте ви , небеса , і ти , земле , почуй , бо говорить Господь : Синів Собі виховав й викохав Я , а вони зняли бунт проти Мене ! . . . Віл знає свого власника , а осел ясла пана свого , а Ізраїль не знає Мене , не звертає уваги народ Мій на Мене . . . О люду ти грішний , народе тяжкої провини , лиходійське насіння , сини-шкідники , ви покинули Господа , ви Святого Ізраїлевого понехтували , обернулись назад ! У що будете биті ще , коли неслухняними далі ви будете ? Хвора ваша вся голова , і все серце боляще . . . Від підошви ноги й аж до голови нема цілого місця на ньому : рани й ґудзі , та свіжі порази невичавлені , і не позав'язувані , і оливою не порозм'якшувані . . . Земля ваша спустошена , огнем спалені ваші міста , поле ваше , на ваших очах поїдають чужинці його , з того всього пустиня , немов з руйнування чужинців ! . . . І позосталась Сіонська дочка , мов курінь в винограднику , мов шатро на ночліг в огірковому полі , як місто обложене . . . Коли б був Господь Саваот не лишив нам останку малого , ми були б як Содом , до Гоморри ми стали б подібні . . . Послухайте слова Господнього , содомські князі , почуйте Закон Бога нашого , народе гоморський , нащо Мені многота ваших жертов ? говорить Господь . Наситився Я цілопаленнями баранів і жиром ситих телят , а крови биків та овець і козлів не жадаю ! Як приходите ви , щоб явитися перед обличчям Моїм , хто жадає того з руки вашої , щоб топтали подвір'я Мої ? Не приносьте ви більше марнотного дару , ваше кадило огида для Мене воно ; новомісяччя та ті суботи і скликання зборів , не можу знести Я марноти цієї ! . . . Новомісяччя ваші й усі ваші свята ненавидить душа Моя їх : вони стали Мені тягарем , Я змучений зносити їх . . . Коли ж руки свої простягаєте , Я мружу від вас Свої очі ! Навіть коли ви молитву примножуєте , Я не слухаю вас , ваші руки наповнені кров'ю . . . Умийтесь , очистьте себе ! Відкиньте зло ваших учинків із-перед очей Моїх , перестаньте чинити лихе ! Навчіться чинити добро , правосуддя жадайте , карайте грабіжника , дайте суд сироті , за вдову заступайтесь ! Прийдіть , і будемо правуватися , говорить Господь : коли ваші гріхи будуть як кармазин , стануть білі , мов сніг ; якщо будуть червоні , немов багряниця , то стануть мов вовна вони ! Як захочете ви та послухаєтесь , то будете добра землі споживати . А коли ви відмовитеся й неслухняними будете , меч пожере вас , бо уста Господні сказали оце ! Як стало розпусницею вірне місто : було повне воно правосуддя , справедливість у нім пробувала , тепер же розбійники ! Срібло твоє стало жужелицею , твоє питво водою розпущене . . . Князі твої вперті і друзі злодіям вони , хабара вони люблять усі та женуться за дачкою , не судять вони сироти , удовина справа до них не доходить . . . Тому то говорить Господь , Господь Саваот , Сильний Ізраїлів : О , буду Я тішитися над Своїми супротивниками , і помщусь на Своїх ворогах ! І на тебе Я руку Свою оберну , і твою жужелицю немов лугом витоплю , і все твоє оливо повідкидаю ! І верну твоїх суддів , як перше було , і твоїх радників , як напочатку . По цьому тебе будуть звати : місто справедливости , місто вірне ! Правосуддям Сіон буде викуплений , а той , хто навернеться в нім , справедливістю . А знищення грішників та винуватців відбудеться разом , і ті , що покинули Господа , будуть понищені . І будете ви посоромлені за ті дуби , що їх пожадали , і застидаєтеся за садки , які вибрали ви . Бо станете ви , як той дуб , що листя всихає йому , і як сад , що не має води . І станеться сильний кострицею , його ж діло за іскру , і вони обоє попаляться разом , і не буде нікого , хто б те погасив ! Слово , що його бачив Ісая , син Амосів , про Юдею та про Єрусалим : І станеться на кінці днів , міцно поставлена буде гора дому Господнього на шпилі гір , і піднята буде вона понад згір'я , і полинуть до неї всі люди . І підуть численні народи та й скажуть : Ходіть та зберімось на гору Господню , до дому Бога Якового , і доріг Своїх Він нас навчить , і ми підемо стежками Його ! Бо вийде з Сіону Закон , і слово Господнє з Єрусалиму . І Він буде судити між людьми , і буде численні народи розсуджувати . І мечі свої перекують вони на лемеші , а списи свої на серпи . Не підійме меча народ проти народу , і більше не будуть навчатись війни ! Доме Яковів , ідіть , і попростуємо в світлі Господньому ! Бо Ти був покинув народа Свого , дім Яковів , бо повні безладдя зо сходу вони , та ворожбитів , немов филистимляни , і накладають із дітьми чужинців . І наповнився край його сріблом та золотом , і немає кінця його скарбам . І наповнився край його кіньми , і немає кінця колесницям його . І наповнився край його ідолами , він кланяється ділу рук своїх , тому , що зробили були його пальці , і поклонилась людина , і чоловік упокорився . . . А Ти їм не даруй ! Іди в скелю , і сховайся у порох від страху Господнього , і від пишноти Його величі ! Горді очі людини поникнуть , і буде обнижена людська високість , і буде високим Сам тільки Господь того дня ! Бо настане день Господа Саваота на все горде й високе , і на все висунене , і понижене буде воно , і на всі кедри ливанські , високі та висунені , і на всілякі башанські дуби , і на всі гори високі , і на всі згір'я піднесені , і на всі башти високі , і на всі мури стрімкі , і на всі кораблі із Таршішу , і на все , на що дивимося пожадливо ! І понизиться гордість людини , й обнижена буде високість людей , і буде високим Сам тільки Господь того дня , а божища зовсім минуться ! І вони підуть до скельних печер та до пороху в ями від страху Господнього і від пишноти Його величі , коли прийде Він острах збудити на землі ! Покине людина того дня божків своїх срібних і божків своїх золотих , що собі наробила була , щоб вклонятись кротам і кажанам , щоб піти у печери й розщілини скельні від страху Господнього і від слави величчя Його , коли прийде Він острах збудити на землі ! Відкинься ж собі від людини , що віддих у носі її , бо защо її поважати ? Бо Господь ось , Господь Саваот візьме з Єрусалиму й з Юдеї підпору й опору : усяку підпору від хліба , і всяку підпору води , лицаря та вояка , суддю та пророка , і чарівника та старого , п'ятдесятника та родовитого , і радника , і в мистецтві премудрого , і в закляттях умілого , і за правителів дам юнаків , і дітваки запанують над ними ! І буде чавити народ один одного , і кожен свого ближнього ! Повстане хлопчак на старого , а легковажений на поважаного . . . Бо схопить брат брата свого в домі батька свого та й скаже : Ти маєш одежу , то будь нашим правителем , і під рукою твоєю хай буде руїна оця ! Того дня він підійме свій голос та й скаже : Не буду я рани обв'язувати вам , бо в домі моєму немає ні хліба , ні одягу , не настановляйте мене за правителя люду ! Бо рухнув Єрусалим , і впала Юдея , бо їхній язик та їхній чин проти Господа , щоб упертими бути очам Його слави . . . Проти них свідчить вираз лиця їхнього , а гріх свій вони виявляють , немов той Содом , не перечать . Горе їхній душі , бо вчинили вони собі зло ! Скажіте про праведного : Буде добре йому , бо вони споживуть плід учинків своїх . Та горе безбожному , зле , бо йому буде зроблений чин його рук ! Народ Мій , дітиська його утискають , а жінки мають гору над ним . . . Народе ти Мій , твої провідники вчинили блудячим тебе , і дорогу стежок твоїх сплутали ! Господь став на прю , і стоїть , щоб судити народи . Господь іде на суд , щоб судитись з старшими народу Свого та з вождями його : Ви виноградника знищили , грабунок з убогого в ваших домах ! Що це сталося вам , що народ Мій ви гнобите та утискаєте вбогих ? Так говорить Господь , Бог Саваот . І промовив Господь : Зате , що дочки Сіонські загорділи , і ходять витягненошиї , і моргають очима , і все ходять дрібними крочками , і дзвонять спряжками на ногах своїх , тому вчинить Господь тім'я Сіонських дочок паршивим , і їхній сором обнажить Господь ! . . . Того дня поскидає Господь окрасу спряжок на їхніх ногах , і чільця , і місяці , сережки , нараменники , і серпанки , і завої , і ланцюжки на ногах , і пояски , і пляшечки з пахощами , і чарівничі привіски , персні , і сережки носові , чудові убрання , і окриття , і намітки та торби , дзеркала й льняні хитони та турбани , і прозорі покривала . І станеться , замість бальзаму сморід буде , і замість пояса шнур , а замість мистецько укладених кучерів лисина , і замість хитона цінного верета з паском , а замість краси спаленина ! Попадають мужі твої від меча , а лицарство твоє на війні , і будуть стогнати та плакати ворота її , і буде спустошена , й сяде на землю Сіонська дочка . . . І того дня сім жінок схоплять мужа одного , говорячи : Ми будемо їсти свій хліб , і зодягатимем одіж свою , тільки йменням твоїм хай нас кличуть , забери ти наш сором ! Того дня буде парость Господня красою та славою , плід же земний величністю та пишнотою для врятованих із Ізраїля . І буде зосталий в Сіоні й полишений в Єрусалимі , святим буде зватися він , кожен , хто жити записаний в Єрусалимі , коли нечистоту Господь змиє з сіонських дочок , а кров Єрусалиму сполоще з-посеред його духом права та духом очищення . І створить Господь над усяким житлом на Сіонській горі та над місцем зібрання удень хмару , вночі ж дим і блиск огню полум'яного , бо над всякою славою буде покрова . . . І буде шатро удень тінню від спеки , і захистом та укриттям від негоди й дощу ! Заспіваю ж я вам про Свойого Улюбленого пісню любовну про Його виноградника ! На плодючому версі гори виноградника мав був Мій Приятель . І обкопав Він його , й від каміння очистив його , і виноградом добірним його засадив , і башту поставив посеред його , і витесав у ньому чавило , і чекав , що родитиме він виноград , та він уродив дикі ягоди ! Тепер же ти , єрусалимський мешканче та мужу юдейський , розсудіть но між Мною й Моїм виноградником : що ще можна вчинити було для Мого виноградника , але Я не зробив того в ньому ? Чому Я чекав , що родитиме він виноград , а він уродив дикі ягоди ? А тепер завідомлю Я вас , що зроблю для Свого виноградника : живопліт його викину , і він буде на знищення , горожу його розвалю , і він на потоптання буде , зроблю Я загубу йому , він не буде обтинаний ані підсапуваний , і виросте терня й будяччя на ньому , а хмарам звелю , щоб дощу не давали на нього ! Бо виноградник Господа Саваота то Ізраїлів дім , а муж Юди коханий Його саджанець . Сподівавсь правосуддя , та ось кроволиття , сподівавсь справедливости Він , та ось зойк . . . Горе тим , що долучують дома до дому , а поле до поля приточують , аж місця бракує для інших , так ніби самі сидите серед краю ! В мої уші сказав був Господь Саваот : Направду , багато домів попустошені будуть , великі та добрі , і не буде мешканця для них . Бо десять загонів землі виноградника бата одного вродять , а насіння одного хомера породить ефу . Горе тим , що встають рано вранці і женуть за напоєм п'янким , і тривають при нім аж до вечора , щоб вином розпалятись ! І сталася цитра та арфа , бубон та сопілка й вино за їхню гулянку , а на діло Господнє не дивляться , не вбачають Його чину рук . Тому піде народ Мій на вигнання непередбачено , і вельможі його голодуватимуть , а натовп його висохне з прагнення . . . Тому то розширив шеол пожадливість свою і безмірно розкрив свою пащу , і зійде до нього його пишнота , і його натовп , і гуркіт його , й ті , що тішаться в ньому . І людина понижиться , і упокориться муж , а очі високих поникнуть , а Господь Саваот возвеличиться в суді , і Бог Святий виявить святість Свою в справедливості ! І пастися будуть овечки , немов би на луці своїй , а зоставлене з ситих чужі поїдять . Горе тим , що вину притягають до себе шнурами марноти , а гріх як мотуззям від воза , та кажуть : Хай квапиться Він , хай принаглить Свій чин , щоб ми бачили , а постанова Святого Ізраїлевого хай наблизиться і нехай прийде і пізнаємо ми ! Горе тим , що зло називають добром , а добро злом , що ставлять темноту за світло , а світло за темряву , що ставлять гірке за солодке , а солодке за гірке ! Горе мудрим у власних очах та розумним перед собою самим ! Горе тим , що хоробрі винце попивати , і силачі на мішання п'янкого напою , що несправедливого чинять в суді за хабар справедливим , а праведність праведного усувають від нього . . . Тому , як огненний язик пожирає стерню , а від полум'я никне трава , отак спорохнявіє корінь у них , і рознесеться їхній цвіт , немов курява , бо від себе відкинули Закон Господа Саваота , і знехтували вони слово Святого Ізраїлевого ! Тому запалився гнів Господа на народ Його , і на нього Він витягнув руку Свою , та й уразив його : і захиталися гори , і сталось їхнього трупу , як сміття серед вулиць ! . . . При цьому всьому не відвернувсь Його гнів , і витягнена ще рука Його ! І підійме прапора народу здалека , і засвище йому з кінця краю , і прийде він хутко та легко , немає між ними утомленого та такого , який би спіткнувся ! Не дримає ніхто і не спить , а пояс із стегон його не здіймається та не зривається шнур при взутті його . Його стріли погострені , і всі луки його понатягувані . Копита у коней його немов кремінь вважаються , а колеса його немов вихор . Його рик як левиці , і він заричить , немов ті левчуки , і він загарчить , і здобич ухопить , й її понесе , і ніхто не врятує ! І на нього ревітиме він того дня , як те море реве . . . І погляне на землю , а там густа темрява , і світло померкло у хмарах її . . . Року смерти царя Озії бачив я Господа , що сидів на високому та піднесеному престолі , а кінці одежі Його переповнювали храм . Серафими стояли зверху Його , по шість крил у кожного : двома закривав обличчя своє , і двома закривав ноги свої , а двома літав . І кликав один до одного й говорив : Свят , свят , свят Господь Саваот , уся земля повна слави Його ! І захиталися чопи порогів від голосу того , хто кликав , а храм переповнився димом ! Тоді я сказав : Горе мені , бо я занапащений ! Бо я чоловік нечистоустий , і сиджу посеред народу нечистоустого , а очі мої бачили Царя , Господа Саваота ! І прилетів до мене один з Серафимів , а в руці його вугіль розпалений , якого він узяв щипцями з-над жертівника . І він доторкнувся до уст моїх та й сказав : Ось доторкнулося це твоїх уст , і відійшло беззаконня твоє , і гріх твій окуплений . І почув я голос Господа , що говорив : Кого Я пошлю , і хто піде для Нас ? А я відказав : Ось я , пошли Ти мене ! А Він проказав : Іди , і скажеш народові цьому : Ви будете чути постійно , та не зрозумієте , і будете бачити завжди , але не пізнаєте . Учини затужавілим серце народу цього , і тяжкими зроби його уші , а очі йому позаклеюй , щоб не бачив очима своїми , й ушима своїми не чув , і щоб не зрозумів своїм серцем , і не навернувся , і не був уздоровлений він ! І сказав я : Аж доки , о Господи ? А Він відказав : Аж доки міста спустіють без мешканця , і доми без людей , а земля спустошена буде зовсім . . . І віддалить людину Господь , і буде велике опущення серед землі . . . І коли позостанеться в ній ще десята частина , вона знову спустошена буде . . . Але мов з теребинту й мов з дубу , зостанеться в них пень по зрубі , насіння бо святости пень їхній ! І сталося за днів Ахаза , сина Йотама , Уззіїного сина , царя Юди , вийшов Рецін , цар сирійський , і Пеках , син Ремаліїн , цар Ізраїлів , до Єрусалиму на війну на нього , та не міг звоювати його . І сповіщено Давидів дім , і сказано : Став табором Арам у землі Єфремовій . І захиталося серце його й серце народу його , як хитаються лісові дерева від вітру ! І сказав Господь до Ісаї : Вийди навпроти Ахаза , ти та твій син Шеар-Яшув , до кінця водоводу горішнього ставу , на биту дорогу Поля-Валюшників . І скажеш до нього : Стережися й будь спокійний , не бійся , а серце твоє нехай не м'якне через два залишки тих димлячих головешок , від полум'я гніву Реціна й Арама та сина Ремаліїного , за те , що Арам , Єфрем та син Ремаліїн радили проти тебе лихе , говорячи : Ходім на Юдею та її налякаємо , і здобудемо для себе , і настановимо царем серед нього Тавеїлового сина . Так сказав Господь Бог : Цього не станеться й не буде ! Бо голова Араму Дамаск , а голова Дамаску Рецін , та ще шістдесят і п'ять літ , і буде зламаний Єфрем , так що перестане бути народом ! А голова Єфрему Самарія , а голова Самарії син Ремаліїн . Якщо ви не повірите , то не встоїте . І Господь далі говорив до Ахаза й казав : Зажадай собі знака від Господа , Бога твого , і зійди глибоко до шеолу , або зійди високо догори ! А Ахаз відказав : Не пожадаю я , і не буду спокушувати Господа . І він сказав : Послухайте , доме Давидів , чи мало вам трудити людей , що трудите також Бога мого ? Тому Господь Сам дасть вам знака : Ось Діва в утробі зачне , і Сина породить , і назвеш ім'я Йому : Еммануїл . Масло та мед буде Він споживати , аж поки не пізнає того , як зло відкидати та добро вибирати . Бо поки пізнає Та Дитина , як зло відкидати та добро вибирати , буде покинена та земля , що ти лякаєшся перед двома царями її . Спровадить Господь на тебе , і на народ твій , і на дім батька твого дні , які не приходили від дня відступлення Єфрема від Юди , спровадить царя асирійського . І станеться в день той , привабить Господь муху , що в кінці рік Єгипту , та бджолу , що в асирійському краї , і вони прилетять , та усядуться всі по проваллях стрімких та по щілинах скельних , і в усіх терновиннях , та на луках усіх . . . Дня того оголить Господь немов бритвою , найнятою по тім боці ріки , царем асирійським , голову та волосся ніг , забере також бороду . І буде дня того , що хто прогодує корівку та дві штуки худоби дрібної , то станеться , що від многоти молока , що надоїть , споживатиме масло , бо масло та мед буде їсти всякий , хто зостанеться серед землі . І буде дня того : кожне місце , що в нім буде тисяча лоз винограду на тисячу срібла , стане терниною та будяком ! Зо стрілами й з луком він буде ходити туди , бо стане терниною та будяком уся земля . . . А на всі гори , що заступом копано їх , ти не зійдеш туди , бо будеш боятись тернини й будяччя , і стануться місцем вони , куди волів посилатимуть , і топтатимуть вівці його . . . І промовив до мене Господь : Візьми собі велику таблицю , і напиши на ній людським письмом : Квапиться здобич , скорий грабіж . І взяв я за свідків собі свідків вірних , священика Урію та Захарія , Єверехіїного сина . І зблизився я до пророчиці , і вона зачала , і породила сина . Господь же до мене промовив : Назви ім'я йому : Квапиться здобич , скорий грабіж . Бо поки юнак той умітиме кликати Батьку мій , та : Мамо моя , понесеться багатство Дамаску та здобич Самарії перед обличчя царя асирійського . І Господь ще далі говорив до мене й казав : За те , що народ цей знехтував воду Сілоамську , яка тихо пливе , і має радість з Реціном і з сином Ремаліїним , то тому ось Господь піднесе на них воду ріки , сильну й велику , царя асирійського та всю славу його . І підійметься вона понад усі свої річища , і піде понад усі береги свої . І перейде по Юді вона , заллє та затопить , аж до шиї досягне , і розтягне вона свої крила на всю широчінь твого краю , о Еммануїле ! Озлобляйтесь народи , й збентежені будете , почуй , уся земле далека ! Озбройтесь , і збентежені будете , озбройтесь , і збентежені будете ! Радьте раду і буде вона поруйнована , слово кажіть і не збудеться , бо з нами Бог ! Бо так говорив був до мене Господь у силі Своєї руки надо мною , й остерігав мене , щоб не ходити дорогою цього народу , і казав : Не кажіть змова на все , на що каже змова цей народ , і не бійтесь того , чого він боїться , і не лякайтеся ! Господа Саваота Його свято шануйте , і Його вам боятись , Його вам лякатись ! І буде Він за святиню , і за камінь спотикання , і за скелю спокуси для двох домів Ізраїля , за сітку й за пастку для мешканця Єрусалиму . І спіткнуться об них багатохто , і попадають , і будуть поламані , і заплутаються , і будуть схоплені . Зв'яжи свідоцтво , запечатай Закона між Моїми учнями . І я буду чекати Господа , що ховає лице Своє від Якового дому , і буду надіятись на Нього . Ось я та ті діти , що дав мені Господь , вони на знаки та на чуда в Ізраїлі від Господа Саваота , що пробуває на горі Сіон . А коли вам скажуть : Запитуйте духів померлих та чародіїв , що цвірінькають та муркають , то відповісте : Чи ж народ не звертається до свого Бога ? За живих питатися мертвих ? До Закону й свідоцтва ! Як вони не так кажуть , як це , то немає для них зорі ранньої ! І буде блукати утискуваний та голодний . І станеться , коли він зголодніє , то запіниться , і прокляне царя свого та Бога свого , і погляне догори , і подивиться він на землю , аж ось тут горе та темнота , темрява утиску , і він буде пхнутий у темність . . . Бо не буде темноти для того , хто утискуваний . Перша пора злегковажила була край Завулонів та край Нефталимів , а остання прославить дорогу приморську , другий бік Йордану , округу поганів . Народ , який в темряві ходить , Світло велике побачить , і над тими , хто сидить у краю тіні смерти , Світло засяє над ними ! Ти помножиш народ цей , Ти збільшиш йому радість . Вони перед лицем Твоїм будуть радіти , як радіють в жнива , як тішаться в час , коли ділять здобич ! Бо зламав Ти ярмо тягару його , і кия з рамена його , жезло його пригнобителя , як за днів Мадіяма . Усякий бо чобіт військовий , що гупає гучно , та одежа , поплямлена кров'ю , стане все це пожежею , за їжу огню ! Бо Дитя народилося нам , даний нам Син , і влада на раменах Його , і кликнуть ім'я Йому : Дивний Порадник , Бог сильний , Отець вічности , Князь миру . Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його , щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер й аж навіки , ревність Господа Саваота це зробить ! Проти Якова слово послав був Господь , а впало воно на Ізраїля , і пізнає народ , увесь він , Єфрем та мешканець Самарії , що говорять з пихою й надутістю серця : Попадали цегли , а ми побудуємо з каменя тесаного , сікомори позрубувано , та замінимо їх кедрами ! Та над ним Господь зміцнив противників Реціна , а його ворогів нацькував : Арама попереду , а филистимлян позаду , і пожерли Ізраїля цілою пащею . . . При цьому всьому не відвернувсь Його гнів , і витягнена ще рука Його ! Та народ не звернувся до Того , Хто вразив його , і не шукали Господа Саваота . . . Тому то Господь відсік від Ізраїля голову й хвіст , пальму й очеретину за одного дня . Старий та поважаний це та голова , а пророк , що навчає неправди , це хвіст . І сталося , що поводатарі цього народу зробилися звідниками , і гинуть проваджені ними . Тому то його юнаками радіти не буде Господь , а до сиріт його й його вдів милосердя не матиме , бо кожен безбожний й злочинець , і злобне всі уста говорять . При цьому всьому не відвернувсь Його гнів , і витягнена ще рука Його ! . . . Бо злоба горить , як огонь , пожирає тернину й будяччя , і палає по запустах лісу , і крутяться вверх стовпи диму . . . Від лютости Господа Саваота земля загориться , і стане народ , як пожива огню , і не пощадить жоден брата свого ! . . . І різати буде праворуч , та буде голодний , і жертиме зліва , але не насититься , кожен жертиме тіло рамена свого : Манасія Єфрема , а Єфрем Манасію , разом обоє на Юду . . . При цьому всьому не відвернувсь Його гнів , і витягнена ще рука Його ! . . . Горе законодавцям несправедливим , та писарям , які пишуть на лихо , щоб від правосуддя усунути бідних , і щоб відняти права від убогих народу Мого , щоб стали вдовиці здобичею їм , і пограбувати сиріт . . . А що ви чинитимете в день навіщення , і наглої згуби , що прийде здалека , до кого втечете за поміччю , і де позоставите славу свою ? Нічого не лишиться тільки зігнутися між полоненими , і попадати між позабиваними . . . При цьому всьому не відвернувсь Його гнів , і витягнена ще рука Його ! . . . Біда асирійцеві , жезлові гніву Мого , а кий у руках його це пересердя Моє ! На люд нечестивий пошлю Я його , про народ Мого гніву йому накажу , щоб набрати здобичі й вчинити грабунок , і щоб потоптати його , як болото на вулицях . Та не так він собі розуміє , а серце його не так мислить , бо в серці його щоб немало народів понищити та погубити ! Бо говорить : Хіба мої провідники разом усі не царі ? Чи ж Кално не такий , як Кархеміш ? Чи ж Хамат не такий , як Арпад ? Хіба ж не така Самарія , як Дамаск ? Тому що рука моя царства божків досягла , а в них більші боввани , як в Єрусалимі та в Самарії , то хіба не зроблю я так само для Єрусалиму й бовванів його , як зробив я був для Самарії й божків її ? І станеться , як доконає ввесь чин Свій Господь на Сіонській горі та в Єрусалимі , то скаже : Навіщу я плоди гордовитости серця царя асирійського та пишноту чванливих очей його ! Бо він каже : Вчинив я це міццю своєї руки й своїм розумом , я бо розумний , і відміняю границі народів , а їхній маєток грабую , й як сильний , скидаю пануючих ! І досягла , мов кубло те , багатства народів рука моя , й як збирають покинені яйця , я всю землю зібрав , і ніхто не порушив крилом , і дзюбка не відкрив , і не зацвірінькав . . . Чи буде сокира пишатися понад свого рубача ? Чи понад свого пилувальника буде гордитися пилка ? Ніби жезло повищує тих , хто його підіймає , ніби підносить кий того , хто не є дерево ! Зате Господь , Бог Саваот пошле сухорлявість на ситих його , і під його славою полум'я буде палати , немов би пожар ! І Світло Ізраїля стане огнем , а Святий його полум'ям , і запалить воно , й пожере його терня й будяччя його в один день ! І славу лісу його й його саду вигубить Він від душі й аж до тіла , і буде , що знидіє він , мов той хворий , і буде останок дерев його лісу такий нечисленний , що й хлопець їх спише ! І станеться в день той , останок Ізраїля і врятовані дому Якова не будуть вже більш опиратись на того , хто б'є їх , й обіпруться у правді на Господа , Святого Ізраїлевого . Рештки навернуться , рештки Якова , до Сильного Бога . Бо коли б був народ твій , Ізраїль , як морський пісок , тільки рештки із нього навернуться ! Загибіль призначена є , щоб виповнилась справедливість , бо виконає Господь , Бог Саваот постановлену згубу посеред всієї землі . Тому так промовляє Господь , Бог Саваот : Мій народе , мешканче Сіону , не бійсь асирійця ! Він палицею тебе вдарить , і кия свого підійме на тебе , як колись на дорозі єгипетській . Бо мало ще , трохи побуде , та й скінчиться лють , і звернеться гнів Мій на знищення їх ! І збудить на нього бича Господь Саваот , як уразив був Він Мадіяма при скелі Орев , і кий Його буде на морі , і його Він простягне , як колись на Єгипет ! І станеться в день той , з твого рамена тягар його здійметься , а з-над шиї твоєї ярмо його , і через ситість ярмо буде знищене ! Він прийде навпроти Айяту , перейде в Мігрон , свої речі складе до Міхмашу . Перейдуть провалля , Гева ночліг нам , затремтіла Рама , утекла Саулова Гів'а . Заголоси ти , о дочко Галліму , послухай , Лаїше , о бідний Анатоте ! Мадмена розбіглась , мешканці Гевіму втікають . . . Ще сьогодні зостанеться він у Нові ; своєю рукою грозить горі дочки Сіону , пагірку Єрусалиму . Ось Господь , Бог Саваот відтинає галузки застрашальною силою , і найвищі поставою будуть постинані , а високі будуть понижені . І буде обтята навколо залізом гущавина лісу , і Ліван упаде від Могутнього ! І вийде Пагінчик із пня Єссеєвого , і Галузка дасть плід із коріння його . І спочине на Нім Дух Господній , дух мудрости й розуму , дух поради й лицарства , дух пізнання та страху Господнього . Його уподобання в страху Господньому , і Він не на погляд очей своїх буде судити , і не на послух ушей Своїх буде рішати , але буде судити убогих за правдою , і правосуддя чинитиме слушно сумирним землі . І вдарить Він землю жезлом Своїх уст , а віддихом губ Своїх смерть заподіє безбожному . І станеться поясом клубів Його справедливість , вірність же поясом стегон Його ! І замешкає вовк із вівцею , і буде лежати пантера з козлям , і будуть разом телятко й левчук , та теля відгодоване , а дитина мала їх водитиме ! А корова й ведмідь будуть пастися разом , разом будуть лежати їхні діти , і лев буде їсти солому , немов та худоба ! І буде бавитися немовлятко над діркою гада , і відняте від перс дитинча простягне свою руку над нору гадюки , не вчинять лихого та шкоди не зроблять на всій святій Моїй горі , бо земля буде повна пізнання Господнього так , як море вода покриває ! І станеться в день той : до Кореня Єссеєвого , що стане прапором народам , погани звертатися будуть до Нього , і буде славою місце спочинку Його ! І станеться в день той , і знову подруге простягне Господь Свою руку , щоб набути останок народу Свого , що полишиться з Ашшуру й з Єгипту , і з Патросу та з Етіопії , і з Еламу й з Шін'ару , і з Хамату , та з морських островів . І поганам підійме Він прапора , і згромадить вигнанців Ізраїля , і розпорошення Юди збере з чотирьох країв світу ! І спиниться заздрість Єфрема , і витяті будуть супротивники Юди , не буде вже заздрити Юді Єфрем , а Юда не буде гнобити Єфрема . І вони полетять на плече филистимлян до моря , пограбують гуртом синів сходу , на Едома й Моава вони накладуть свою руку , і діти Аммона їх слухати будуть . І вчинить закляттям Господь затоку моря Єгипетського , і руку Свою простягне на ріку в сильнім вітрі Своїм , і на сім потоків розділить її , й буде можна її у взутті переходити . І буде широка дорога для решти народу Його , що з Ашшуру зостанеться , як була для Ізраїля в день , коли він виходив із краю єгипетського . І ти скажеш дня того : Хвалю Тебе , Господи , бо Ти гнівавсь на мене , та гнів Твій вщухає , й мене Ти порадуєш , оце , Бог спасіння моє ! Безпечний я , і не боюсь , бо Господь , Господь сила моя та мій спів , і спасінням для мене Він став ! І ви в радості будете черпати воду з спасенних джерел ! І скажете ви того дня : Дякуйте Господу , кличте Імення Його , сповістіть між народів про вчинки Його , пригадайте , що Ймення Його превеличне ! Співайте для Господа , Він бо величне вчинив , і хай це буде знане по цілій землі ! Радій та співай , ти мешканко Сіону , бо серед тебе Великий , Святий Ізраїлів ! Пророцтво про Вавилон , що бачив Ісая , син Амосів . Підійміте прапора на лисую гору , кличте їх голосніш , помахайте рукою , щоб ішли у ворота ! Я звелів був Своїм посвяченим , теж покликав лицарство Своє на Мій гнів , що зухвало радіють . Чути гамір у горах , як народу численного , чути гомін згромаджених тут царств народів : це переглядає Господь Саваот бойове Своє військо ! Приходять з далекого краю , із кінців небес , Господь і знаряддя гніву Його , щоб усю землю понищити ! Голосіть , бо близький день Господній , він від Всемогутнього прийде , немов зруйнування . . . Тому то ослабнуть всі руки , і кожне серце людини зневіриться . І вони налякаються , болі та муки їх схоплять , немов породілля та , будуть тремтіти . . . Остовпіють один перед одним , полум'яні обличчя то їхні обличчя . . . Оце день Господній приходить , суворий , і лютість , і полум'я гніву , щоб землю зробити спустошенням , а грішних її повигублювати з неї ! Бо зорі небесні та їхні сузір'я не дадуть свого світла , сонце затьмиться при сході своєму , а місяць не буде вже сяяти світлом своїм . . . І Я покараю всесвіт за зло , а безбожних за їхню провину , бундючність злочинця спиню , а гордість насильників знижу ! Я зроблю людину дорожчою від щирого золота , і смертну людину від офірського золота . Тому небеса захитаю , і рухнеться земля з свого місця від лютости Господа Саваота , у День , як палатиме гнів Його . . . І буде народ , як та сарна сполошена чи як отара , якої зібрати немає кому . . . До народу свого кожен звернеться , і кожен до краю свого втікатиме . Кожен знайдений буде заколеним , і кожен узятий впаде від меча . . . А їхні діти на їхніх очах порозбивані будуть , їхні доми пограбовані будуть , а їхніх жінок побезчестять ! Оце Я збуджу на них мідян , що срібла не лічать , а золото не чують бажання до нього , і будуть вбивати юнаків їхні луки , і над плодом утроби вони милосердя не матимуть , їхнє око над дітьми не матиме милости . . . І стане тоді Вавилон , краса царств , пишнота халдейської гордости , таким , як Бог зруйнував був Содом та Гоморру ! Не буде назавжди заселений він , нізамешкалий з роду в рід , і араб там не стане наметом , і там пастухи не спочинуть з своєю отарою . . . Але будуть барложити там звірі пустині , і будуть доми їхні совами повні , і там пробуватимуть струсі , і волохаті демони там танцюватимуть . . . І завиють шакали в порожніх хоромах його , а гієни в веселих палацах ! І близьке вже наступлення часу його , і не забаряться ці його дні ! Бо Господь змилосердиться над Яковом , і вибере знову Ізраїля , і на їхній землі їх поселить . І чужинець долучений буде до них , і приєднані будуть до дому Якового . І народи їх візьмуть , і їх попровадять до їхнього місця , а Ізраїлів дім на Господній землі за рабів та за невільниць їх прийме собі на спадщину . І візьмуть вони до неволі тих , хто їх поневолив , і вони над своїми гнобителями запанують ! І буде в той день , як Господь дасть тобі відпочинок із терпіння твого та з неспокою твого , та з праці тяжкої , яку ти був мусів робити , то ти заспіваєш оцю пісню глумливу про царя Вавилону та й скажеш : Як гнобитель минувся , минулося гноблення ! Господь зламав кия безбожних і жезла пануючих , що народи постійним ударом у лютості бив , що в гніві гнобив був людей переслідуванням безупинним . Спочила була , заспокоїлася вся земля , і виспівує голосно . Кипариси та кедри ливанські тобою втішаються й кажуть : Відколи ти ліг , не приходить на нас дроворуб ! Заворушивсь тобою іздолу шеол назустріч твоєму приходу ; померлих тобі побудив , усіх проводирів на землі , і підняв з їхніх тронів всіх людських царів . Вони всі зачнуть говорити та й скажуть тобі : І ти ослабів , як і ми , став подібний до нас ! Зіпхнута в шеол твоя гордість та гра твоїх арф ; вистелено під тобою червою , і червяк накриває тебе . . . Як спав ти з небес , о сину зірниці досвітньої , ясная зоре , ти розбився об землю , погромнику людів ! Ти ж сказав був у серці своєму : Зійду я на небо , повище зір Божих поставлю престола свого , і сяду я на горі збору богів , на кінцях північних , підіймуся понад гори хмар , уподібнюсь Всевишньому ! Та скинений ти до шеолу , до найглибшого гробу ! Ті , що на тебе дивитися будуть , приглядатися будуть до тебе , звернути увагу на тебе : Чи то той чоловік , що змушував землю тремтіти , що зневолював царства труситись , що він обертав у пустиню вселенну , а міста її бурив , що в'язнів своїх не пускав він додому ? Усі царі людів , вони всі у славі лягли , кожен у своїй усипальні , ти ж від гробу свого відкинений геть , мов галузка бридка , оточений вбитими та мечем перешитими , що до гробу між камінь спускаються , як потоптаний труп . . . Ти не будеш поєднаний з ними у гробі , бо землю свою зруйнував , свій народ повбивав . . . Насіння злочинців повік не згадається ! Його дітям зготуйте різню за вину їхніх батьків , щоб вони не повстали , і землі не вспадкували , і не наповнили світу містами . І на них Я повстану , говорить Господь Саваот , і витну ім'я Вавилону й останок його , і нащадка й онука , говорить Господь ! І вчиню Я його їжакові оселею та водним багном , і мітлою вигублення позамітаю його , говорить Господь Саваот ! Присягав був Господь Саваот та казав : Поправді , як мислив собі Я , так станеться , й як Я був врадив те сповниться , щоб стовкти асирійця в країні Моїй , і на горах Моїх розтопчу Я його ! І ярмо його здійметься з них , і тягар його скинеться з їхніх рамен ! Це та рада , яка про всю землю ураджена , і це та рука , що простягнена на всі народи . Бо врадив Господь Саваот , і хто Його раду відмінить ? А рука Його витягнена , й хто відверне її ? У році смерти царя Ахаза було таке пророцтво : Не тішся , уся филистимськая земле , що зламане жезло , яке тебе вдарило , бо з гадючого кореня виповзе люта змія , і огнистий летючий дракон буде плодом її ! І пастися будуть перворідні бідних , і вбогі безпечно лежатимуть , а твій корень Я голодом виморю , і рештки твої він доб'є ! Плач же , брамо , ти ж місто , кричи , розпливлася ти , вся филистимськая земле , бо приходить із півночі дим , і не буде нікого , хто відстав би з його вояків ! І що відповісться народнім послам ? Що Сіона Господь заложив , і сховаються в ньому убогі з народу Його ! Пророцтво про Моава . Справді вночі Ар-Моав пограбований був та понищений , справді вночі Кір-Моав пограбований був та понищений . Він пішов до святині , а Дивон на верхів'я , щоб плакати ; на Нево й на Медеву голосить Моав . На всіх головах його лисина , обстрижена кожна його борода , на всіх його вулицях підперезались веретою , на дахах його та на площах його всі голосять , з плачу розпливаються . . . І кричали Ешбон та Ел'але , аж до Ягацу був чутий їхній голос , тому то голосять вояки Моава , і душа його в ньому тремтить . Моє серце кричить про Моава , втікачі його аж до Цоару , до Еглат-Шелішійї , бо з плачем ходять збіччям Лухіту , бо на Хоронаїмській дорозі встає крик загибелі , бо води Німріму спустошенням будуть , бо посохла трава , мурава позникала , немає нічого зеленого . . . Тому то набутий останок і маєток вони віднесуть за потік степовий . Бо країну Моава той крик оточив , по Еглаїм його голосіння , і по Беер-Елім голосіння його . Бо наповнилась кров'ю димонська вода , бо Я покладу на Димон додаткове : лева для втікачів із Моава , і на останок землі . Овечки пошліть власникові землі , із Сели на пустиню , на гору Сіонської дочки . І станеться , мов те сполошене птаство , з кубла повигонене , будуть дочки Моавські при бродах Арнону : Подай раду , зроби присуд , учини нічну тінь свою повного полудня , сховай вигнаних , біженця не видавай . . . Нехай мешкають в тебе вигнанці Моаву , стань їм захистом перед грабіжником , бо не стало насильника , скінчився грабунок , загинув топтач із землі . . . І буде утверджений милістю трон , і сяде на ньому у правді в наметі Давида суддя , що дбатиме за правосуддя та буде в справедливості вправний . Ми чули про гордість Моава , що гордий він дуже , про сваволю його й його гордість , про лютість його , про неслушні його нісенітниці . . . Буде тому голосити Моав над Моавом , увесь голосити він буде ! За паляницями з грон Кір-Харесету плакати будуть насправді побиті , бо посохли хешбонські поля , і виноградник Сівми ; володарі народів понищили грозна добірні , які до Язеру сягали й зникали в пустині ; галузки ж його розтягалися , і море вони перейшли . Тому то язерським плачем буду плакати за виноградину Сівми . Сльозою своєю тебе орошу , о Хешбоне й Ел'але , бо крик бою напав на твій збір та на жниво твоє . І буде забрана радість та втіха із саду , а по виноградниках пісні не буде й не здійметься окрик . Вина по чавилах не буде топтати чавильник , окрик радости Я припинив ! Тому то в жалобі звучать про Моав мої нутрощі , мов би та арфа , а нутро моє про Кір-Херес . І буде , як виявиться , що змучивсь на взгір'ї Моав , і ввійде молитись у святиню свою , та він не осягне нічого . Оце слово , яке говорив був віддавна Господь про Моава . А тепер Господь каже , говорячи : За три роки , однакові з літами наймита , буде зневажена слава Моава з усім велелюддям його , а позосталість мала та дрібна , невелика ! Пророцтво про Дамаск . Ось Дамаск вилучається з міст , і стається , як купа руїн . Покинені будуть міста Ароеру , для черід вони будуть , і ті будуть лежати , і не буде кому їх сполошити . . . Заникне твердиня з Єфрема , і царство з Дамаску , і решта Араму будуть , як слава синів Ізраїля , говорить Господь Саваот ! І станеться в день той , слава Якова знидіє , і вихудне товщ його тіла . І буде , немов би жнець збирає збіжжя , а рамено його жне колосся ; і буде , немов би збирають колосся в долині Рефаїм . І на ньому зостануться залишки з плодів , як при оббиванні оливки : дві-три ягідки на верховітті , чотири-п'ять на галузках плідної деревини , говорить Господь , Бог Ізраїлів . Того дня зверне людина зір до свого Творця , а очі її на Святого Ізраїлевого дивитися будуть . І не буде звертатись людина до жертівників , чину рук своїх , і не буде дивитись на те , що зробили були її пальці , ні на ашери , ані на стовпи на честь сонця . Того дня її сильні міста будуть , мов ті опустілі місця лісу та верхів'я гір , що їх позоставлено перед синами Ізраїля , і руїною станеться те . Бо забула ти , дочко Ізраїля , Бога спасіння свого , і не пам'ятала про Скелю сили своєї . Тому то садиш розсадника приємного , і пересаджуєш туди чужу виноградину . Того дня , як садила , ти обгородила його , і про посів свій подбала , щоб рано зацвіло . Але жниво минулося в день слабости невигойного болю ! . . . Біда , рев численних народів , гуркочуть , як гуркіт морів , і галас племен , вони галасують , як гуркіт міцної води . Галасують племена , як гуркіт міцної води , та Він їм погрозить , і кожен далеко втече , і буде гнаний , немов та полова на горах за вітром , і мов перед вихром перекотиполе . . . Як вечір насуне то й жах ось , поки ранок настане не буде його . Це талан наших грабівників , і це доля дерилюдів наших ! . . . Горе тобі , дзвінкокрилий ти краю , що з другого боку річок етіопських , що морем послів посилаєш на човнах папірусових по поверхні води ! Ідіть , скороходні посли , до народу високого й блискучезбройного , до народу страшного віддавна й аж досі , до люду пресильного , що топче усе , що річки його землю поперетинали . Усі мешканці всесвіту , що на землі пробуваєте , дивіться , коли піднесеться прапор на горах , слухайте , чи не затрублять у ріг . Бо Господь так промовив до мене : Я буду спокійний , і буду дивитися з місця Свого пробування , як тепло те при світлі ясному , як та хмара роси в спеку жнив ! Бо перед жнивами , як скінчиться цвіт , недозріле ж усе стане зрілими грознами , то Він зріже серпами галуззя м'які , а галузки , що стеляться , повідкидає , повідрубує Він . Будуть вони позоставлені разом для хижого птаха гірського й звірини земної , і літо над ним проведе хижий птах , і вся земна звірина над ним перезимує . Того часу принесений буде дарунок для Господа Саваота від народу високого й блискучезбройного , і від народу страшного віддавна й аж досі , від люду пресильного , що топче усе , що річки його землю поперетинали , до місця Ймення Господа Саваота на Сіонській горі . Пророцтво про Єгипет . Ось на хмарі легенькій несеться Господь і прибуде в Єгипет , і затремтять перед лицем Його боввани Єгипту , і серце Єгипту розтане посеред нього . І підбурю єгиптянина на єгиптянина , і будуть точити війну кожен з братом своїм , і кожен із ближнім своїм , місто з містом , а царство із царством . І Єгипет на дусі поникне в своєму нутрі , а раду його Я поплутаю , і вони будуть питати бовванів своїх , і заклиначів духів та духів померлих і своїх ворожбитів . І віддам Я Єгипет у руку жорстокого пана , і цар лютий над ним запанує , говорить Господь , Господь Саваот ! І зникне із Моря вода , і висохне Річка , та й стане суха . І засмердяться річки та нужденними стануть , і повисихають притоки Єгипту , пов'яне комиш та очерет . Луги над рікою , над берегом річки , і все , що при річці посіяне , повисихає , розвіється все , і не буде його . І заплачуть рибалки , і будуть ридати всі ті , що гачка закидають до річки , а ті , що розтягують невід на воду , стратять надію . А ті , що працюють при чесанім льоні та тчуть полотно , засоромляться . І будуть основи Єгипту розбиті , всі ж працюючі за плату на дусі впадуть . Дійсно , вельможі Цоану безумні , і нерозумною стала рада мудрих фараонових радників . І як фараонові скажете : Я син мудреців , я син давніх царів ? Де ж вони , де твої мудреці ? І хай розкажуть тобі й хай пізнають , що порадив Господь Саваот на Єгипет . Стали немудрі вельможі Цоану , вельможі Мемфісу обманені , учинили блудячим Єгипет головніші з племен його . Господь влив у нього дух одуру , і вони вчинили блудячим Єгипет в усякому чині його , як блудить п'яниця в блювоті своїй . . . І Єгипет не матиме діла , що вміли б вчинити його голова або хвіст , пальмова галузка чи очеретина . Того дня стане Єгипет , немов ті жінки , і тремтітиме , і буде лякатись помаху руки Господа Саваота , що Він нею над ним помахає . І стане юдейська земля для Єгипту за пострах : кожен , кому пригадають про неї , злякається перед задумом Господа Саваота , якого повзяв Він на нього . Того дня буде п'ять міст в єгипетськім краї , що говоритимуть ханаанською мовою й присягатимуть Господом Саваотом . Одне буде зватися Ір-Гахерес . Того дня серед краю єгипетського буде жертівник Господу , і стовп при границі його Господеві . І він буде в єгипетськім краї ознакою й свідком для Господа Саваота , коли будуть взивати до Господа перед гнобителями , то пошле їм спасителя та оборонця , який їх спасе . І стане знаний Господь для Єгипту , і того дня познають єгиптяни Господа , і будуть служити жертвою й жертвою хлібною , і присягнуть обітницю Господеві , і виповнять . І вразить єгиптян Господь , буде бити їх та лікувати , і до Господа звернуться , і Він дасться їм ублагати Себе , і їх вилікує . Того дня буде бита дорога з Єгипту в Асирію , і прийдуть асирійці до єгиптян , а єгиптяни до асирійців , і будуть служити єгиптяни з асирійцями Господеві . Того дня буде Ізраїль третім краєм побіч Єгипту й Асирії , благословенням серед землі , бо Господь Саваот його поблагословив та й сказав : Благословенний народ мій Єгипет , і Ашшур , чин Моїх рук , та Ізраїль , спадщина Моя ! Того року , коли Тартан прийшов до Ашдоду , як його послав був Сарґон , цар асирійський , і він воював був з Ашдодом і здобув його , того часу казав був Господь через Ісаю , Амосового сина , говорячи : Іди , і розв'яжеш верету з-над стегон своїх , і здіймеш взуття зо своєї ноги ! І він зробив так , ходив нагий та босий . І Господь говорив : Як ходив Мій раб Ісая нагий та босий три роки , це ознака та чудо про Єгипет та про Етіопію , так поведе цар асирійський полонених Єгипту й вигнанців Етіопії , юнаків та старих , нагих та босих , навіть з озадком відкритим . Сором Єгипту ! І будуть збентежені та засоромлені за Етіопію , куди звернений зір їхній , та за Єгипет , їхню пишноту . І скаже того дня мешканець того побережжя : Оце таке місце , куди звернений зір наш , куди ми втікали за поміччю , щоб урятуватися перед асирійським царем . І як ми втечемо ? Пророцтво про пустиню надморську . Як носяться бурі на півдні , так ворог іде із пустині , із краю страшного . Видіння грізне мені явлене : Грабує грабіжник , пустошник пустошить . Прийди , о Еламе , Мадай обложи , усяким зідханням зробив Я кінець . Тому то наповнилися мої стегна тремтінням , і болі схопили мене , немов породільні ті болі . Я скривився від того , що чув , я від баченого перестрашивсь . Забилося серце моє , тремтіння напало мене несподівано ; вечір розкоші моєї змінився мені на страхіття . Поставлений стіл , килимами накрито , їсться та п'ється . Уставайте , правителі , щити намастіть ! Бо до мене сказав Господь так : Іди , вартового постав , що побачить , нехай донесе . І коли він похода побачив , по парі їздців , поїзд ослів , поїзд верблюдів , і прислухується він з увагою , із увагою пильною . І він крикнув , як лев : Я завжди стою вдень на варті , о Господи , і стою на сторожі своїй усі ночі ! Аж ось іще похід мужів , по двоє їздців . І він відповів та сказав : Упав , упав Вавилон , а всі статуї богів його порозбивані об землю ! О мій помолочений ти , сину току мого ! Я звістив вам , що чув був від Господа Саваота , Бога Ізраїлевого . Пророцтво про Думу . До мене кричить із Сеїру : Стороже , яка пора ночі ? Стороже , яка пора ночі ? А сторож сказав : Настав ранок , а все ж іще ніч . Якщо ви питатимете , то питайте та знову прийдіть ! Пророцтво про Арабію . У лісі в степу ночувати , ви будете каравани деданів . Мешканці Теманського краю , винесіть воду назустріч для спрагненого , втікача зустрічайте із хлібом ! Бо втекли вони перед мечами , перед голим мечем , і перед натягненим луком , і перед тяготою війни . Бо до мене Господь сказав так : Ще за рік , як рік наймита , і вся слава Кедару покінчиться . А понадто полишиться невелике число лучників з лицарів кедарських синів , бо Господь , Бог Ізраїлів , це говорив . Пророцтво про долину Видіння . Що це сталось тобі , що ти висипав увесь на дахи ? Місто сповнене галасом , місто гучне , місто веселе ! Побиті твої не побиті мечем , і не повмирали в війні . Усі разом утекли твої проводирі , без вистрілу луку пов'язані усі , хто з тобою знайшовся , пов'язані разом , хоч вони повтікали далеко . Тому я сказав : Відверніться від мене , я гірко заплачу ! Не силуйтеся потішати мене , що народу мого дочка поруйнована , бо це день збентеження , і стоптання , і заколоту , день Господа , Бога Саваота , у долині Видіння , день розвалення муру та зойку на горах ! А Елам узяв сагайдака , у поході мужів з верхівцями , Кір же витяг щита . І сталось , найкращі долини твої понаповнювались колесницями , а при брамі їздці понаставлені . І відкрив він заслону із Юди , і ти поглянув того дня на зброю дому лісу . І побачили в Місті Давидовім щілини , що багато їх стало , і зібрали води з ставу долішнього ; і порахували доми в Єрусалимі , і порозбивали доми ті на зміцнення муру ; і зробили ви між двома мурами збір для старого ставка , але ви не дивились на Того , Хто це зробив , Хто це віддавна створив , ви не бачили . І Господь , Бог Саваот того дня був покликав на плач , і на голосіння , і на обстригання волосся , і щоб оперезатись веретою . Та ось радість і втіха : забивають худобу велику та ріжуть худобу дрібну , їдять м'ясо й вино попивають , викрикуючи : Будем їсти та пити , бо взавтра помрем ! І відкрив Господь Саваот в мої уші : Напевно не проститься вам беззаконство оце , аж поки ви не помрете , промовив Господь , Бог Саваот . Так промовив Господь , Бог Саваот : Іди , увійди до того управителя , до Шевни , що над домом , та й скажеш : Що ти тут маєш , і хто тут у тебе , що гроба для себе тут видовбав ? Ти вирубав на висоті свого гроба , ти видовбав в скелі оселю собі , та Господь тебе з силою викине , лицарю , і хапаючи , схопить тебе , звиваючи , звине тебе на клубок , і кине , як кулю , у землю простору , і там ти помреш , і підуть туди й вози славні твої , о ганьбо ти дому свого господаря ! І попхну тебе з стану твого , і скину тебе з того місця , на якому стоїш . І станеться в день той , і покличу Свого раба Еліякима , сина Хілкійїного , і на нього хітона твого одягну , і підпережу Я його твоїм поясом , панування твоє дам у руку його , і стане він батьком для мешканця Єрусалиму та для Юдиного дому ! І дам ключа дому Давидового на рамено його , і коли він відчинить , не буде кому замикати , коли ж він замкне , то не буде кому відчиняти . І його Я заб'ю , мов кілка , в певне місце , і стане він домові батька свого троном слави . І повісять на ньому всю славу отцівського дому його , нащадки та дикі відростки , увесь посуд малий від мисок й аж до всякого посуду глиняного ! Того дня , говорить Господь Саваот , похитнеться кілок , що був в певне місце забитий , і буде відрубаний та й упаде , і знищений буде тягар , що на ньому , бо так каже Господь ! . . . Пророцтво про Тир . Голосіть , кораблі Таршішу , бо Тир поруйнований : без домів і без входу з кіттейського краю . . . Так було їм відкрито . Замовчіте , мешканці надмор'я ! Сидонські купці , які морем пливуть , тебе переповнили . І насіння Шіхору у водах великих , жниво Ріки то набуток його , і народам він став за торговицю . Соромся , Сидоне , сказало бо море , морська твердиня , говорячи : я не терпіла з породу та не породила , і не виховала юнаків , і дівчат я не викохала . Коли до Єгипту ця звістка прибуде , вони затремтять , як на звістку про Тир . Перейдіть до Таршішу , ридайте , мешканці надмор'я ! Чи це ваше місто веселе , що початок його з давен-давна ? Його ноги несуть його в далечину оселитися . Хто це постановив був про Тир , що корони давав , що князями бували купці його , а його торговці на землі були в шані ? Господь Саваот це призначив , щоб збезчестити пиху всякій славі , щоб усіх славних землі злегковажити . Перейди ти свій край , мов Ріка , дочко Таршішу , вже нема перепони Свою руку простяг Він на море , і царства затряс ! Господь про Ханаан наказав , щоб твердиню його зруйнувати , і сказав : Не будеш ти більше радіти , збезчещена дівчино , дочко Сидону ! Уставай , перейди до Кіттіму , але й там ти спочинку не матимеш . Це земля ханаанська : на ніщо обернувсь цей народ , Ашшур для пустинних звірів влаштував був її . Вони збудували тут башти вартові , і палаци її повалили , у руїну її обернули . Голосіть , кораблі Таршішу , бо спустошена ваша твердиня ! І станеться в день той , Тир буде забутий на сімдесят літ , як дні панування одного царя . По семидесяти літах станеться Тирові , як у тій пісні блудниці : Візьми гусла , і пройдися по місті , забута блуднице ! Приємно заграй , багато пісень заспівай , щоб тебе пригадали ! І буде , як сімдесят літ покінчиться , згадає про Тира Господь , і знову він братиме плату за блудодійство , і чинитиме блуд з усіма царствами світу на поверхні землі . І стане набуток його та прибуток його із торгівлі Господеві присвяченим . Не буде збиратися він і не буде ховатись , бо набуток його буде тим , хто сидітиме перед обличчям Господнім , щоб їсти досита та мати розкішну одежу . Ось Господь нищить землю й пустошить її , й обертає поверхню її , а мешканців її розпорошує . І стане священик як і народ , а пан немов раб , пані , як невільниця її , продавець немов той покупець , боргувальник немов винуватець , віритель як довжник . Земля буде дощенту зруйнована та пограбована вся , бо це слово Господь проказав , засумує , зів'яне земля , ослабіє й зів'яне вселенна , ослабіють вельможі народу землі . . . Й осквернилась земля під своїми мешканцями , бо переступили закони , постанову порушили , зламали вони заповіта відвічного . . . Тому землю прокляття поїло , й одержали кару мешканці її , тому то згоріли мешканці землі , і небагато людей позосталося . . . Сумує вино молоде , виноградина в'яне , усі радісносерді зідхають , спинилися радощі бубнів , галас веселунів перестав , затихла потіха від гусел ! При пісні вина вже не п'ють , став гірким п'янкий напій для тих , хто його попиває . . . Зруйноване місто спустошене , всі доми позамикані , щоб не ввійти . . . На вулицях крик за вином , усяка радість померкла , веселість землі на вигнання пішла , позосталося в місті спустошення , і розбита на звалище брама . . . Бо так буде посеред землі , посеред народів , як при оббиванні оливки , немов при визбируванні , коли збір винограду скінчився . Свій голос підіймуть і будуть радіти , через величність Господню викрикувати голосно будуть від моря . Тому Господа славте на сході , на морських островах Ім'я Господа , Бога Ізраїлевого ! Ми чуємо співи від краю землі : Слава Праведному ! Але я сказав : Гину , гину , ой горе мені : Грабіжники граблять , і грабуючи , граблять грабіжно ! Страх і яма та пастка на тебе , мешканче землі ! І станеться , той , хто втікатиме від крику жаху , до ями впаде , хто ж із ями виходить , буде схоплений в пастку , бо відкриті розтвори згори , а підстави землі затремтіли . . . Земля поруйнована зовсім , земля поторощена , вся земля захиталась . . . Захиталась земля , немов п'яний , і рухається , мов нічліжний курінь , і вчинився над нею тяжким її гріх , і впала вона , й більш не встане ! І станеться в день той , Господь навістить військо висоти на висоті , і земних царів на землі , і будуть зібрані разом , мов в'язні до ями , й у в'язницю вони будуть замкнені , а по днях багатьох будуть навіщені ! Місяць тоді засоромиться та застидається сонце , бо Господь Саваот зацарював на Сіонській горі та в Єрусалимі , а перед старішими слава Його ! Господи , Ти мій Бог ! Я буду Тебе величати , хвалитиму Ймення Твоє , бо Ти чудо вчинив , виконав давні приречення , певную правду ! Бо Ти купою каменя місто вчинив , укріплене місто руїною , чужинецький палац перестав бути містом , навіки не буде воно відбудоване ! Тому буде хвалити Тебе народ сильний , місто людів насильників буде боятись Тебе , бо твердинею став Ти нужденному , твердинею став для убогого в час його утиску , охороною від хуртовини , тінню від спеки , і дух тих насильників був немов хуртовина на стіну ! Як спекоту в пустині , Ти крики чужинців приборкав ; як тінню від хмари спекоту , спів насильників так Він приглушить . І вчинить Господь Саваот на горі цій гостину з страв ситих , гостину із вин молодих , із шпікового товщу , із очищених вин молодих . І Він на горі цій понищить заслону , заслону над усіма народами , та покриття , що розтягнене над усіма людами . Смерть знищена буде назавжди , і витре сльозу Господь Бог із обличчя усякого , і ганьбу народу Свого він усуне з усієї землі , бо Господь це сказав . І скажуть в той день : Це наш Бог , що на Нього ми мали надію і Він спас нас ! Це Господь , що на Нього ми мали надію , тішмося ж ми та радіймо спасінням Його ! Бо Господня рука на горі цій спочине , Моав же на місці своєму потоптаний буде , як солома витоптується у гноївці , і простягне він руки свої серед неї , немов той пливак простягає , щоб пливати , і принизить пиху його Він разом з підступами його рук . А високу твердиню цих мурів твоїх Він розвалить , понизить , на землю їх кине , у порох ! Того дня заспівають у Юдинім краї пісню таку : У нас сильне місто ! Він чинить спасіння за мури й примурки . Відчиняйте ворота , і хай ввійде люд праведний , хто вірність хоронить ! Думку , оперту на Тебе , збережеш Ти у повнім спокої , бо на Тебе надію вона покладає . Надійтеся завжди на Господа , бо в Господі , в Господі вічна твердиня ! Бо знизив Він тих , хто замешкує на висоті , неприступне те місто понизив його , Він понизив його до землі , повалив аж у порох його ! Його топче нога , ноги вбогого , стопи нужденних . . . Проста дорога для праведного , путь праведного Ти вирівнюєш . І на дорозі судів Твоїх , Господи , маємо надію на Тебе : За Ймення Твоє та за пам'ять Твою пожадання моєї душі , за Тобою душа моя тужить вночі , також дух мій в мені спозаранку шукає Тебе , бо коли на землі Твої суди , то мешканці світу навчаються правди ! Хоч буде безбожний помилуваний , то проте справедливости він не навчиться : у краю правоти він чинитиме лихо , а величности Господа він не побачить ! Господи , піднялася рука Твоя високо , та не бачать вони ! Нехай же побачать горливість Твою до народу , і нехай посоромляться , хай огонь пожере ворогів твоїх ! Ти , Господи , вчиниш нам мир , бо й усі чини наші нам Ти доконав ! Господи , Боже наш , панували над нами пани окрім Тебе , та тільки Тобою ми згадуємо Ймення Твоє . Померлі вони не оживуть , мертві не встануть вони , тому Ти навідав та вигубив їх , і затер всяку згадку про них . Розмножив Ти , Господи , люд , розмножив Ти люд , і прославив Себе , всі границі землі Ти далеко посунув . Господи , в горі шукали Тебе , шепіт прохання лили , коли Ти їх картав . Як жінка вагітна до породу зближується , в своїх болях тремтить та кричить , так ми стали , о Господи , перед обличчям Твоїм : ми були вагітними та корчилися з болю , немов би родили ми вітер , ми спасіння землі не вчинили , і мешканці всесвіту не народились . . . Померлі твої оживуть , воскресне й моє мертве тіло . тому пробудіться й співайте , ви мешканці пороху , бо роса Твоя це роса зцілень , і земля викине мертвих ! Іди , мій народе , ввійди до покоїв своїх , і свої двері замкни за собою , сховайся на хвилю малу , поки лютість перейде ! Бо Господь ось виходить із місця Свого , навідати провини мешканців землі , кожного з них , і відкриє земля свою кров , і вже не закриє забитих своїх ! У той день навідає Господь Своїм твердим , і дужим та сильним мечем левіятана , змія прудкого , і левіятана , змія звивкого , і дракона , що в морі , заб'є . У той день заспівайте про нього , про виноградник принадний : Я Господь , його Сторож , щохвилі його Я напоюю ; щоб хто не навідав його , стережу його вдень та вночі , Я гніву не маю . Хто Мені дасть тернину й будяччя , на бій Я піду проти них , і спалю їх усіх ! . . . Хіба буде держатися міцно Мого він захисту , щоб мир учинити зо Мною , зо Мною щоб мир учинити ! Яків у майбутньому пустить коріння , розцвітеться Ізраїль і пуп'янки пустить , і поверхню вселенної плодом наповнять . Чи Він уразив його , як уразив того , хто бив був його ? Чи він був забитий , як забиті були його вбивники ? Ти вигнав його , відіслав його й судишся з ним , вигнав його Своїм подувом сильним у день східнього вітру . Тому вина Якова буде окуплена цим , а це плід увесь : усунення з нього гріха , коли він учинить каміння все жертівника побитим , немов грудки крейди , і не стоятимуть більше Астарти , і стовпи на честь сонця . Бо місто укріплене буде самотнє , мешкання покинене та позоставлене , мов би пустиня , там пастися буде теля , і там буде лежати воно , та понищить галузки його . Коли висохнуть віття його , то поламане буде , жінки прийдуть і спалять його . . . А що це нерозумний народ , тому милосердя до нього Творець його мати не буде , і не буде ласкавий до нього Створитель його . . . І станеться в день той , плоди помолотить Господь від бігу ріки до потоку єгипетського , а ви по одному позбирані будете , синове Ізраїля ! І станеться в день той , і буде засурмлено в велику сурму , і прийдуть , хто гинув у краї асирійському , і вигнанці до краю єгипетського , і будуть вони на святій горі в Єрусалимі вклонятися Господеві . Горе тобі , Самарії , короні пишноти Єфремлян п'яних , квітці зів'ялій краси його гордости , що лежить на верхів'ї долини врожайної , від вина поп'янілих ! Ось потужний та сильний у Господа , мов злива із градом , мов буря руїнна , мов повідь сильна , заливна , його кине на землю із силою ! Ногами потоптана буде корона пишноти Єфремлян п'яних , і станеться квітка зів'яла краси його гордости , що на верхів'ї долини врожайної , немов передчасно дозріла та смоква , що її як побачить людина , ковтає її , як вона ще в долоні його ! Стане Господь Саваот того дня за прекрасну корону , і за пишний вінок для останку народу Його , і духом права тому , хто сидить у суді , і хоробрістю тим , хто до брами повертає бій ! І ось ці від вина позбивались з дороги , і від п'янкого напою хитаються : священик і пророк позбивались з дороги напоєм п'янким , від вина збаламутились , від напою п'янкого хитаються , блудять вони у видіннях , у постановах своїх спотикаються . . . Бо всі столи повні блювотою калу , аж місця нема ! . . . Кого буде навчати пізнання , і кому виясняти об'явлення буде ? Відставлених від молока чи від перс повідлучуваних ? Бо на заповідь заповідь , заповідь на заповідь , правило на правило , правило на правило , трохи тут , трохи там . Тому незрозумілими устами й іншою мовою буде казати народові цьому Отой , Хто до них говорив : Це спочинок ! Дайте змученому відпочити , і це відпочинок , та вони не хотіли послухати . І станеться їм слово Господа : заповідь на заповідь , заповідь на заповідь , правило на правило , правило на правило , трохи тут , трохи там , щоб пішли та попадали навзнак , і щоб були зламані й впали до пастки й зловилися ! . . . Тому то послухайте слова Господнього , ганьбителі , що пануєте над тим народом , що в Єрусалимі ! Бо кажете ви : Заповіта ми склали зо смертю і з шеолом зробили умову . Як перейде той бич , мов вода заливна , то не прийде до нас , бо брехню ми зробили притулком своїм , і в брехні ми сховались ! Тому Господь Бог сказав так : Оце поклав каменя Я на Сіоні , каменя випробуваного , наріжного , дорогого , міцно закладеного . Хто вірує в нього , не буде той засоромлений ! І право за мірило Я покладу , а справедливість вагою ; і притулок брехні град понищить , а сховище води заллють ! І заповіт ваш із смертю поламаний буде , а ваша умова з шеолом не втримається : як перейде нищівна кара , то вас вона стопче ! Коли тільки перейде вона , вона вас забере , бо щоранку вона переходити буде , удень та вночі , і станеться , тільки з тремтінням ви будете слухати звістку про це . . . Бо буде постеля коротка , щоб на ній розтягнутись , а покривало вузьке , щоб накритися ним . . . Бо повстане Господь , немов на горі Перацім ; затремтить Він у гніві , немов у долині в Гів'оні , щоб Свій чин учинити , предивний Свій чин , щоб зробити роботу Свою , незвичайну роботу Свою ! Тож не насміхайтесь тепер , щоб не стали міцнішими ваші кайдани , бо призначене знищення чув я від Господа , Бога Саваота , про всю землю . . . Візьміть це до ушей і почуйте мій голос , послухайте пильно й почуйте мій голос ! Чи кожного дня оре ратай на посів , ралить землю свою й боронує ? Чи ж , як рівною зробить поверхню її , він не сіє чорнуху й не кидає кмин , не розсіває пшеницю та просо й ячмінь на означенім місці , а жито в межах її ? І за правом напутив його , його Бог його вивчив цього : Бож не бороною чорнуха молотиться , і коло возове не ходить по кмині , а палицею б'ють чорнуху та києм той кмин . Розтирається збіжжя ? Ні , бо його не назавжди молотиться конче , і підганяють коло возове та коні на нього , а не розтирають його . І це вийшло від Господа Саваота , чудова порада Його , і велика премудрість Його ! Горе Аріїлу , Аріїлу , місту , що Давид у нім таборував ! Рік до року додайте , хай свята закінчать свій круг ! І притисну Аріїла , і станеться лемент та плач , і він стане на мене , як огнище Боже . І отаборюся проти тебе навколо , і сторожею стисну тебе , і башти поставлю на тебе . І ти будеш понижений , і будеш з землі говорити , і приглушено буде звучати твоє слово . І стане твій голос з землі , мов померлого дух , і шепотітиме з пороху слово твоє . І буде юрба ворогів твоїх , мов тонкий пил , юрба ж насильників мов полова зниклива , і це станеться нагло , раптовно . . Господь Саваот тебе громом та трусом навідає , і шумом великим , вихром та бурею , та огняним їдким полум'ям . І буде , як сон , як видіння нічне та юрба всіх народів , що на Аріїла воюють , і всі , хто воює на нього , і проти твердині його , і хто йому докучає . І буде , мов бачить голодний у сні , ніби їсть , а прокинеться він і порожня душа його , і мов спрагнений бачить у сні , ніби п'є , а прокинеться він і ось змучений , а душа його спрагнена ! Так буде натовпові всіх народів , що підуть війною на гору Сіон . Одубійте й дивуйтесь , заліпіть собі очі й осліпніть ! Вони повпивалися , та не вином , захитались , та не від п'янкого напою , бо вилив Господь на вас духа глибокого сну та закрив ваші очі , затьмарив пророків і ваших голів та провидців ! І буде вам кожне видіння , немов би слова запечатаної книжки , що дають її тому , хто вміє читати , та кажуть : Читай но оце , та відказує той : Не можу , вона ж запечатана . І дають оту книжку тому , хто не вміє читати , та кажуть : Читай но оце , та відказує той : Я не вмію читати . І промовив Господь : За те , що народ цей устами своїми наближується , і губами своїми шанує Мене , але серце своє віддалив він від Мене , а страх їхній до Мене заучена заповідь людська , тому Я ось ізнову предивне вчиню з цим народом , вчиню чудо й диво , і загине мудрість премудрих його , а розум розумних його заховається . Горе тим , що глибоко задум ховають від Господа , і чиняться в темряві їхні діла , і що говорять вони : Хто нас бачить , і хто про нас знає ? О , ваша фальшивосте ! Чи ганчар уважається рівним до глини ? Чи зроблене скаже про майстра свого : Він мене не зробив , а твір про свого творця говоритиме : Він не розуміє цього ? Хіба за короткого часу Ліван на садка не обернеться , а садок порахований буде за ліс ? І в той день слова книжки почують глухі , а очі сліпих із темноти та з темряви бачити будуть , і сумирні побільшать у Господі радість свою , а люди убогі в Святому Ізраїля тішитись будуть ! Бо скінчився насильник , і минувся насмішник , і понищені всі ті , хто дбає про кривду , хто судить людину за слово одне , на того ж , хто судить у брамі , вони ставлять пастку , і праведного випихають обманою . Тому то Господь , що викупив Авраама , сказав домові Якова так : Не буде тепер засоромлений Яків , й обличчя його не поблідне тепер , бо як він серед себе побачить дітей своїх , чин Моїх рук , вони будуть святити Моє Ймення , і посвятять Святого Якового , і будуть боятися Бога Ізраїля ! Тоді то хто блудить у дусі , ті розум пізнають , а хто ремствує , ті поуки навчаться ! Горе синам неслухняним , говорить Господь , що чинять наради , які не від Мене , і складають умови , та без духу Мого , щоб додати гріх на гріх , що йдуть , щоб зійти до Єгипту , але Моїх уст не питали , щоб захисту у фараона шукати , і щоб сховатися в тіні Єгипту ! І стане вам соромом захист отой фараонів , а ховання у тіні Єгипту за ганьбу , бо в Цоані були його провідники , і його посланці до Ханесу прийшли . Вони посоромлені будуть усі за народ , що не буде корисний для них , що не буде на поміч і не на пожиток , а на сором та ганьбу . . . Пророцтво 4853 про Бегемота 929 півдня 5045 . В краю 776 утиску 6869 та переслідування 6695 , звідки левиця 3833 та лев 3918 , гадюка 660 й огнистий 8314 0 летючий 5774 8789 дракон 8314 0 , носять 5375 8799 багатство 2428 своє на хребті 3802 молодих 5895 0 ослюків 5895 0 , і скарби 214 свої на верблюжім 1581 горбі 1707 до народу 5971 , який не поможе 3276 8686 . А Єгипет 4714 , його поміч 5826 8799 марна 1892 та пуста 7385 , тому то я кликнув 7121 8804 на теє 2063 : Рагав 7293 , сидіти 7674 0 спокійно 7674 0 ! Тепер увійди , напиши на таблиці для них , і в книжці спиши це , і нехай на пізніші часи воно буде і свідком навіки . Бо це неслухняний народ , це брехливі сини , сини , що не хочуть послухати науки Господньої , що говорять провидцям : Не бачте ! а пророкам : Не пророкуйте правдивого нам , говоріть нам гладеньке , передбачте оманливе , уступіться з дороги , збочте з путі , заберіть з-перед нас Святого Ізраїлевого ! Тому промовляє Святий Ізраїлів так : За те , що ви нехтуєте оцим словом , і надію кладете на тиск та крутійство , і на це опираєтеся , тому буде для вас ця провина , як вилім , що має впасти , що зяє на мурі високім , що нагло , раптовно приходить руїна його ! І Він поруйнує його , як руйнується посуд ганчарський , розбиваючи без милосердя його , і в уламках його не знайдеться ані черепка , щоб із огнища взяти огню чи води зачерпнути з кринички . . . Бо так промовляє Господь , Бог , Святий Ізраїлів : Коли ви навернетесь та спочинете , то врятовані будете , сила вам буде в утишенні та в сподіванні . Та ви не хотіли , і казали : О ні , бо на конях втечемо , тому то втікати ви будете , На баских ми поїдемо , тому стануть баскими погоничі ваші ! . . . Від крику одного полине одна тисяча , від крику п'ятьох дременете ви всі , аж зостанетеся , немов щогла ота на вершечку гори , і немов прапор на взгір'ї ! І проте Господь буде чекати , щоб помилувати вас , і тому Він підійметься , щоб милосердя вчинити над вами . Бо Господи то Бог правосуддя : блаженні всі ті , хто надію на Нього кладе ! Бо ти , о народе в Сіоні , що в Єрусалимі сидиш , плакати не будеш ти плакати : милостивим поправді Він буде до тебе на голос благання твого , і як почує його , відповість Він тобі . І дасть вам Господь хліба в утиску і воду в гнобительстві , та твої вчителі вже не будуть ховатись , і очі твої вчителів твоїх бачити будуть . А коли ви відхилитесь праворуч , чи підете ліворуч , то вуха твої будуть чути те слово , яке позад тебе казатиме : Це та дорога , простуйте ви нею ! І нечистим учините ви поволоку бовванів своїх із срібла й покриття на божка золотого свого , розпорошиш ти їх , як нечисте , і геть скажеш йому . І Він пошле дощ на насіння твоє , яким будеш обсіювати землю , та хліб урожаю землі , і поживний та ситий він буде . Того дня на широкім пасовиську пастися буде твоя череда , а воли й віслюки , що оброблюють землю , будуть мішанку їсти солону , лопатою й віялкою перечищену . І на кожній високій горі та на кожному взгір'ї високому будуть струмки та потоки води в день великого бою , коли башти попадають . І світло місяця стане , немов світло сонця , світло ж сонця усемеро буде ясніше , як сімох днів , у той день , як Господь перев'яже зламання народу Свого та загоїть поранення вдару Свого ! Ось Імення Господнє приходить здалека , палахкотить Його гнів , і здіймається тяжко : Його уста обурення повні , язик же Його , як жерущий огонь , Його ж дух , як потоп заливний , що до шиї сягає , щоб просіяти люди на ситі погибелі . . . І буде на щелепах людів вуздечка , що тягне до блуду . Буде пісня для вас , як за ночі освячення свята , і радість сердечна , мов у того , хто ходить з сопілкою , щоб вийти на гору Господню до Скелі Ізраїля . І Господь дасть почути велич голосу Свого , опускання ж рамена Свого покаже у гніві бурхливому та в огняному жерущому полум'ї , у бурі й дощі , та в камінному граді ! Бо від голосу Господа буде лякатись Ашшур , що жезлом буде битий . І станеться , кожне ударення кия карання Його , що на нього Господь покладе , буде з бубнами й арфою , і Він рухом Своєї руки воюватиме з ним у боях . Бо давно приготовлений Тофет , приготовлений він і для царя , глибоким , широким учинений ; на багатті огню його й дров багатенно , запалить його дух Господній , немов би потока сірчаного ! Горе тим , що в Єгипет по поміч ідуть , що на коней спираються , і на колесниці надію свою покладають , вони бо численні ! та на верхівців , бо вони дуже сильні ! але на Святого Ізраїлевого не дивляться , і до Господа не звертаються ! Та мудрий і Він , і спровадить лихе , і Своїх слів не відмінить , і підійметься Він проти дому безбожних , і проти помочі несправедливих . А Єгипет не Бог , а людина , а коні їхні тіло , не дух : як простягне Господь Свою руку , то спіткнеться помагач , впаде і підпомаганий , і разом вони всі погинуть ! Бо до мене Господь сказав так : Як муркає лев чи левчук над своєю здобиччю , хоч покликана буде на нього юрба пастухів , він голосу їхнього не лякається , та не боїться їхнього крику , так зійде Господь Саваот воювати на Сіонській горі та на взгір'ї її ! Як птахи летючі пташат , так Єрусалима Господь Саваот охоронить , охоронить літаючи , та збереже , пощадить та врятує ! Верніться до Того , від Кого далеко відпали , синове Ізраїлеві ! Бо дня того обридить собі чоловік божків срібних своїх та бовванів своїх золотих , що вам наробили на гріх руки ваші . І Ашшур упаде від меча того нелюда , і його пожере меч нелюдський ; і він побіжить не перед мечем , і стануть його юнаки кріпаками . . . А скеля його проминеться від страху , і владики його затривожаться перед прапором . . . Так говорить Господь , що має огонь на Сіоні , а в Єрусалимі у Нього горнило . Тож за праведністю царюватиме цар , а князі володітимуть за правосуддям . І станеться кожен , як захист від вітру , і немов та заслона від зливи , як потоки води на пустині , як тінь скелі тяжкої на спраглій землі . . . І не будуть заплющені очі видющих , і слухатимуть вуха тих , які слухають ! І знання розумітиме серце нерозважних , а язик недорікуватих поспішить говорити виразно . Не будуть вже кликати достойним глупця , а на обманця не скажуть шляхетний , бо глупоту говорить безумний , а серце його беззаконня вчиняє , щоб робити лукавство , та щоб говорити до Господа слово облудне , щоб душу голодного випорожнити й напою позбавити спраглого ! А лукавий лихі його чини : він лихе замишляє , щоб нищити скромних словами брехливими , як убогий говорить про право , а шляхетний міркує шляхетне , і стоїть при шляхетному . Устаньте , безжурні жінки , почуйте мій голос , дочки безтурботні , послухайте слова мого ! Днів багато на рік ви , безтурботні , тремтітимете , бо збір винограду скінчився , а згромадження плоду не прийде ! Тремтіть , ви безжурні , дрижіть , безтурботні , роздягніться , себе обнажіть , опережіться по стегнах ! За принадні поля будуть битися в груди , за виноградник урожайний . . . На землі цій народу мого зійде терен й будяччя , по всіх домах радости спаленина , на місті веселому . . . Бо палац опущений буде , міський гомін замовкне , Офел та башта навік стануть ямами , радістю диких ослів , пасовиськом черід , аж Дух з височини проллється на нас , а пустиня в садок обернеться , а садок порахований буде за ліс ! Тоді пробуватиме право в пустині , на ниві ж родючій сидітиме правда . І буде роботою істини мир , а працею правди спокійність й безпека навіки . І осяде народ мій у мешканні спокійнім , і в безпечних місцях , і в спокійних місцях відпочинку . І буде падати град на повалений ліс , і знизиться місто в долину . . . Блаженні ви , сівачі понад всякими водами , що відпускаєте ногу волові й ослові на волю ! Горе тобі , що пустошиш , хоч сам не спустошений , тобі , що грабуєш , хоч тебе й не грабовано ! Коли ти пустошити скінчиш , опустошений будеш , коли грабувати скінчиш , тебе пограбують . . . Господи , змилуйсь над нами , на Тебе надіємось ми ! Будь їхнім раменом щоранку та в час утиску нашим спасінням ! Від сильного голосу Твого народи втікатимуть , від Твого вивищення розпорошаться люди . І ваша здобич збереться , як збирають тих коників , як літає ота сарана , так кидатись будуть на неї . Величний Господь , бо на височині пробуває ; Він наповнив Сіон правосуддям та правдою . І буде безпека за часу твого , щедрота спасіння , мудрости та пізнання . Страх Господній буде він скарбом його . Тож по вулицях їхні хоробрі кричать , гірко плачуть провісники миру . Биті дороги порожніми стали , нема мандрівця на дорозі ! Він зламав заповіта , зневажив міста , злегковажив людину . . . Сумує та слабне земля , засоромився й в'яне Ливан , став Сарон немов пуща , Башан та Кармел своє листя зронили . . . Нині воскресну , говорить Господь , нині прославлюсь , нині буду вознесений ! Заваготієте сіном , стерню ви породите ; дух ваш огонь , який вас пожере . . . І стануть народи за місце паління вапна , за тернину потяту , і будуть огнем вони спалені . . . Почуйте , далекі , що Я був зробив , і пізнайте , близькі , Мою силу ! Затривожились грішні в Сіоні , і трепет безбожних обняв . . . Хто з нас мешкатиме при жерущім огні ? Хто з нас мешкати буде при вічному огнищіу ? Хто ходить у правді й говорить правдиве , хто бридиться зиском насилля , хто долоні свої випорожнює , щоб хабара не тримати , хто ухо своє затикає , щоб не чути про кровопролиття , і зажмурює очі свої , щоб не бачити зла , той перебуватиме на високостях , скельні твердині його недоступна оселя , його хліб буде даний йому , вода йому завжди запевнена ! Твої очі побачать Царя в Його пишній красі , будуть бачити землю далеку . Твоє серце роздумувати буде про страх : Де Той , Хто рахує ? Де Той , Хто все важить ? Де Той , Хто обчислює башти ? Уже не побачиш народу зухвалого , народу глибокомовного , якого не можна було б розібрати , незрозумілоязикого , якого не можна було б зрозуміти . Подивись на Сіон , на місто наших святкових зібрань , очі твої вгледять Єрусалим , мешкання спокійне , скинію ту незрушиму , кілля її не порушаться ввік , а всі шнури її не порвуться . Бо величний Господь для нас тільки отам , місце потоків й просторих річок , не ходить по ньому весловий байдак , і міцний корабель не перейде його . Бо Господь наш суддя , Господь законодавець для нас , Господь то наш цар , і Він нас спасе ! Опустилися шнури твої , не зміцняють підвалини щогли своєї , вітрил не натягують . Тоді будуть ділити награбовану здобич , і навіть криві грабуватимуть . І не скаже мешканець Я хворий ! І прощені будуть провини народу , що в ньому живе . Наблизьтеся , люди , щоб чути , народи ж , послухайте ! Хай почує земля та все те , що на ній , вселенна й нащадки її ! Господній бо гнів на всі люди , а лютість на все їхнє військо : Він їх учинив за закляття , віддав їх на різь ! І їхні побиті розкидані будуть , а з трупів їхніх здійметься сморід , розтопляться гори від їхньої крови . . . І небесні світила усі позникають , а небо , як звій книжковий , буде звинене , і всі його зорі попадають , як спадає оте виноградове листя , й як спадає з фіґовниці плід недозрілий ! . . . Бо на небі напоєний меч Мій , оце він на Едома спускається та на заклятий народ Мій на суд : меч Господній наповнився кров'ю , став ситий від лою , від крови телят та козлів , від лою баранячих нирок , бо Господу жертва в Боцрі й різанина велика в едомській землі . . . І буйволи зійдуть із ними , і телиці з биками , і напоїться кров'ю їхній край і насититься туком їхній порох , бо це буде день помсти Господньої , рік заплати за заколот проти Сіону ! І переміняться в смолу потоки його , його ж порох у сірку , і смолою палючою стане їхній край . . . Не погасне вночі ані вдень , дим його підійматися буде повік , з роду в рід опустошений буде , на віки віків не перейде по ньому ніхто . І посяде його пелікан та їжак , і перебуватимуть в ньому сова та ворона , і над ним Він розтягне мірильного шнура спустошення та виска знищення . . . Не буде шляхетних у ньому , щоб царство там проголосити , і стануть нічим усі князі його . І буде тернина рости по палатах його , кропива й будяччя в твердинях його , і він стане мешканням шакалів , подвір'ям для струсів . . . І будуть стрічатися там дикі звірі пустинні з гієнами , а польовик буде кликати друга свого ; Ліліт тільки там заспокоїться і знайде собі відпочинок ! Там кублитись буде скакуча гадюка й складатиме яйця , і висиджувати буде та вигріватиме яйця свої . . . Там теж яструби будуть збиратись один до одного . . . Пошукайте у книзі Господній й читайте : Із них не забракне ні одного , не будуть шукати один одного , бо уста Його то вони наказали , а Дух Його Він їх зібрав ! І Він кинув для них жеребка , а рука Його шнуром мірильним його поділила для них , і посядуть його аж повік , з роду в рід будуть в нім пробувати ! Звеселиться пустиня та пуща , і радітиме степ , і зацвіте , мов троянда , розцвітаючи , буде цвісти та радіти , буде втіха також та співання , бо дана йому буде слава Лівану , пишнота Кармелу й Сарону , вони бачитимуть славу Господа , велич нашого Бога ! Зміцніть руки охлялі , і підкріпіть спотикливі коліна ! Скажіть тим , що вони боязливого серця : Будьте міцні , не лякайтесь ! Ось ваш Бог , помста прийде , як Божа відплата , Він прийде й спасе вас ! Тоді то розплющаться очі сліпим і відчиняться вуха глухим , Тоді буде скакати кривий , немов олень , і буде співати безмовний язик , бо води в пустині заб'ють джерелом , і потоки в степу ! І місце сухе стане ставом , а спрагнений край збірником вод джерельних ; леговище шакалів , в якім спочивали , стане місцем тростини й папірусу . І буде там бита дорога та путь , і будуть її називати : дорога свята , не ходитиме нею нечистий , і вона буде належати народові його ; не заблудить також нерозумний , як буде тією дорогою йти . Не буде там лева , і дика звірина не піде на неї , не знайдеться там , а будуть ходити лиш викуплені . І Господні викупленці вернуться та до Сіону зо співом увійдуть , і радість довічна на їхній голові ! Веселість та радість осягнуть вони , а журба та зідхання втечуть ! І сталося , чотирнадцятого року царя Єзекії прийшов Санхерів , цар асирійський , на всі укріплені Юдині міста , та й захопив їх . І послав асирійський цар великого чашника з Лахішу до Єрусалиму , до царя Єзекії , з великим військом , і він став при водоводі горішнього ставу , на битій дорозі поля Валюшників . І вийшов до нього Еліяким , син Хілкійїн , начальник палати , і писар Шевна , та Йоах , син Асафів , канцлер . І сказав їм великий чашник : Скажіть Єзекії : Отак сказав великий цар , цар асирійський : Що це за надія , на яку ти надієшся ? Чи думаєш ти , що слово уст , то вже рада та сила до війни ? На кого тепер надієшся , що збунтувався проти мене ? Ось ти надіявся опертися на оту поламану очеретину , на Єгипет , що коли хто опирається на неї , то вона входить у долоню йому , і продірявлює її . Отакий фараон , цар єгипетський , для всіх , хто надіється на нього ! А коли ти скажеш мені : Ми надіємось на Господа , Бога нашого , то чи ж Він не той , що Єзекія повсовував пагірки його та жертівники його , і сказав Юді та Єрусалимові : перед оцим тільки жертівником будете вклонятися ? А тепер увійди но в союз з моїм паном , асирійським царем , і я дам тобі дві тисячі коней , якщо ти зможеш собі дати на них верхівців . І як же ти проженеш хоч одного намісника з найменших рабів мого пана ? А ти собі надіявся на Єгипет ради колесниць та верхівців ! Тепер же , чи без волі Господа прийшов я на цей край , щоб знищити його ? Господь сказав був мені : Піди на той край та й знищ його ! І сказав Еліяким , і Шевна та Йоах до великого чашника : Говори до своїх рабів по-арамейському , бо ми розуміємо , і не говори до нас по-юдейському в голос при тих людях , що на мурі . І сказав великий чашник : Чи пан мій послав мене говорити ці слова до твого пана та до тебе ? Хіба не до цих людей , що сидять на мурі , щоб із вами їсти свій кал та пити свою сечу ? І став великий чашник , і кликнув гучним голосом по-юдейському , і сказав : Послухайте слів великого царя , царя асирійського ! Так сказав цар : Нехай не дурить вас Єзекія , бо він не зможе врятувати вас ! І нехай не запевняє вас Єзекія Господом , говорячи : Рятуючи , врятує вас Господь , і не буде дано цього міста в руку царя асирійського . Не слухайте Єзекії , бо так сказав цар асирійський : Примиріться зо мною , та й вийдіть до мене , та й їжте кожен свій виноград та кожен фіґу свою , і пийте кожен воду зо своєї копанки , аж поки я не прийду й не візьму вас до краю такого ж , як ваш край , до краю збіжжя та виноградного соку , до краю хліба та виноградників . Щоб не намовив вас Єзекія , говорячи : Господь порятує нас ! Чи врятували боги тих народів , кожен свій край від руки асирійського царя ? Де боги Хамату та Арпаду ? Де боги Сефарваїму ? І чи врятували вони Самарію від моєї руки ? Котрий з-поміж усіх богів цих країв урятував свій край від моєї руки , то невже ж Господь урятує Єрусалим від моєї руки ? І мовчали вони , і не відповіли ані слова , бо це був наказ царя , що сказав Не відповідайте йому ! І прийшов Еліяким , син Хілкійїн , начальник палати , і писар Шевна , і Йоах , Асафів син , канцлер , з роздертими шатами , до Єзекії , і донесли йому слова великого чашника . І сталося , як почув це цар Єзекія , то роздер свої шати та накрився веретою , і ввійшов до Господнього дому . . . І послав він Еліякима , керівника палати , і писаря Шевну , та старших із священиків , покритих веретами , до пророка Ісаї , Амосового сина . І сказали вони до нього : Так сказав Єзекія : Цей день це день горя й картання та наруги ! Бо підійшли діти аж до виходу утроби , та немає сили породити ! Може почує Господь , Бог твій , слова великого чашника , що його послав асирійський цар , пан його , на образу Живого Бога , і Господь , Бог твій , покарає за слова , які чув , а ти принесеш молитву за решту , що ще знаходиться . . . І прийшли раби царя Єзекії до Ісаї . І сказав їм Ісая Так скажете вашому панові : Так сказав Господь : Не бійся тих слів , що почув ти , якими ображали Мене слуги асирійського царя . Ось Я дам в нього духа , і він почує звістку , і вернеться до свого краю . І Я вражу його мечем у його краї ! І вернувся великий чашник , і знайшов асирійського царя , що воював проти Лівни , бо почув , що той рушив із Лахішу . І він почув про Тіргаку , царя етіопського , таке : Він вийшов воювати з тобою ! І почув він , і послав послів до Єзекії , говорячи : Так скажете до Єзекії , Юдиного царя , говорячи : Нехай не зводить тебе Бог твій , на Якого ти надієшся , кажучи : Не буде даний Єрусалим у руку асирійського царя . Ось ти чув , що зробили асирійські царі всім краям , щоб учинити їх закляттям , а ти будеш урятований ? Чи їх урятували боги тих народів , яких понищили батьки мої : Ґозана , і Харана , і Рецефа , і синів Едена , що в Телассарі ? Де він , цар Хамату , і цар Арпаду , і цар міста Сефарваїму , Гени та Івви ? І взяв Єзекія ті листи з руки послів , і прочитав їх , і ввійшов у Господній дім . І Єзекія розгорнув одного листа перед Господнім лицем . І Єзекія молився перед Господнім лицем , говорячи : Господи Саваоте , Боже Ізраїлів , що сидиш на Херувимах ! Ти Той єдиний Бог для всіх царств землі , Ти створив небеса та землю ! Нахили , Господи , ухо Своє та й почуй ! Відкрий , Господи , очі Свої та й побач , і почуй всі слова Санхеріва , що прислав ображати Живого Бога . Справді , Господи , асирійські царі попустошили всі народи та їхні краї . І кинули вони їхніх богів на огонь , бо не боги вони , а тільки чин людських рук , дерево та камінь , і понищили їх . А тепер , Господи , Боже наш , спаси нас від руки його , і нехай знають усі царства землі , що Ти Господь , Бог єдиний ! І послав Ісая , Амосів син , до Єзекії , говорячи : Так сказав Господь , Бог Ізраїлів : Я почув те , про що ти молився до Мене , про Санхеріва , царя асирійського . Ось те слово , яке Господь говорив про нього : Гордує тобою , сміється із тебе дівиця , сіонська дочка , вслід тобі головою хитає дочка Єрусалиму ! Кого лаяв ти та ображав , і на кого повищив ти голос та вгору підніс свої очі ? На Святого Ізраїлевого ! Через рабів своїх Господа ти ображав та казав : Із безліччю своїх колесниць я вийшов на гори високі , на боки Лівану , і позрубую кедри високі його , добірні його кипариси , і зберусь на вершок його височини , в гущину його саду , я копаю та п'ю чужу воду , і стопою своєї ноги повисушую я всі єгипетські ріки ! Хіба ти не чув , що віддавна зробив Я оце , що за днів стародавніх Я це був створив ? Тепер же спровадив Я це , що ти нищиш міста поукріплювані , на купу румовищ обертаєш їх . А мешканці їхні безсилі , настрашені та побентежені , вони стали , як зілля оте польове , мов трава зеленіюча , як трава на дахах , як попалене збіжжя , яке не доспіло . . . І сидіння твоє , і твій вихід та вхід твій Я знаю , і твоє проти Мене обурення . За твоє проти Мене обурення , що гординя твоя надійшла до вух Моїх , то на ніздрі твої Я сережку привішу , а вудило Моє в твої уста , і тебе поверну Я тією дорогою , якою прийшов ти ! А оце тобі знак : їжте цього року збіжжя самосійне , а другого року саморосле , а третього року сійте та жніть , і садіть виноградники , та й їжте їхній плід . А врятоване Юдиного дому , що лишилося , пустить коріння додолу , і свого плода дасть угору . Бо з Єрусалиму вийде позостале , а рештки з гори Сіон . Ревність Господа Саваота зробить це . Тому так сказав Господь про асирійського царя : Він не ввійде до міста цього , і туди він не кине стріли , і щитом її не попередить , і вала на нього не висипле . Якою дорогою прийде , то нею й повернеться , у місто ж оце він не ввійде , говорить Господь ! І це місто Я обороню на спасіння його ради Себе та ради Давида , Мого раба ! І вийшов Ангол Господній , і забив в асирійському таборі сто й вісімдесят і п'ять тисяч . І повставали рано вранці , аж ось усі тіла мертві . . . А Санхерів , асирійський цар , рушив та й пішов , і вернувся , й осівся в Ніневії . І сталося , коли він молився в домі Нісроха , свого бога , то сини його Адраммелех та Шар'ецер убили його мечем , а самі втекли до краю Арарат . . . А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон . Тими днями смертельно захворів був Єзекія . І прийшов до нього Ісая , Амосів син , пророк , і сказав до нього : Так сказав Господь : Заряди своєму домові , бо ти вмираєш і не будеш жити . . . І відвернув Єзекія обличчя своє до стіни , і помолився до Господа , та й сказав : О , Господи , згадай же , що я ходив перед обличчям Твоїм правдою та цілим серцем , і робив я добре в очах Твоїх ! І заплакав Єзекія ревним плачем ! І було Господнє слово до Ісаї , говорячи : Іди й скажеш до Єзекії : Так сказав Господь , Бог батька твого Давида : Почув Я молитву твою , побачив Я сльозу твою ! Ось Я додаю до днів твоїх п'ятнадцять літ , і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто , й обороню це місто . І оце тобі знак від Господа , що Господь зробить ту річ , про яку говорив : ось я вертаю тінь ступеня , що від сонця зійшла на ступені Ахазові , назад на десять ступенів . І вернулося сонце на десять ступенів тими ступенями , якими зійшло було . Ось писання Єзекії , Юдиного царя , коли він був захворів та видужав з своєї хвороби : Я сказав був : Опівдні днів своїх відійду до шеолових брам , решти років своїх я не матиму . . . Я сказав : Не побачу я Господа , Господа в краї живих , уже між мешканцями царства померлих не побачу людини . . . Домівка моя вже розібрана , і від мене відібрана , немов той пастуший намет ; я життя своє звинув , мов ткач , від основи мене Він відірве , покінчить мене з дня до ночі . . . Я кричав аж до ранку . . . Він , як лев , поторощить всі кості мої , з дня до ночі покінчить зо мною . . . Пищу я , мов ластівка чи журавель , воркочу , мов той голуб ; заниділи очі мої , визираючи до високости . . . Господи , причавлений я , поручися за мене ! Що маю сказати ? А що Він сказав був мені , те й вчинив . Тихо змандрую всі літа свої через гіркість моєї душі ! Господи , на них , на словах Твоїх , житимуть люди , і в усьому цьому життя моєї душі , уздоров же мене й оживи Ти мене ! Ось терпіння це вийшло мені на добро , Ти стримав від гробу гниття мою душу , бо Ти кинув за спину Свою всі гріхи мої , бо не буде ж шеол прославляти Тебе , смерть не буде Тебе вихваляти . . . Не мають надії на правду Твою ті , хто сходить до гробу . Живий , тільки живий Тебе славити буде , як я ось сьогодні , батько синам розголосить про правду Твою ! Господь на спасіння мені , і ми будем співати пісноспіви свої у домі Господнім по всі дні мого життя ! А Ісая сказав : Нехай візьмуть грудку фіґ , і нехай розітруть на тому гнояку , і видужає ! А Єзекія промовив : Який знак , що я ввійду до Господнього дому ? Того часу послав Меродах-Бал'адан , син Бал'аданів , вавилонський цар , листи та дарунка до Єзекії , бо прочув був , що той захворів та видужав . І радів ними Єзекія , і показав їм скарбницю свою , срібло , і золото , і пахощі , і добру оливу , і всю зброївню свою , і все , що знаходилося в його скарбницях . Не було речі , якої не показав би їм Єзекія в домі своїм та в усім володінні своїм . І прийшов пророк Ісая до царя Єзекії та й сказав до нього : Що говорили ці люди ? І звідки вони прийшли до тебе ? А Єзекія сказав : Вони прийшли до мене з далекого краю , з Вавилону . І той сказав : Що вони бачили в домі твоїм ? І Єзекія сказав : Усе , що в домі моїм , вони бачили , не було речі , якої не показав би я їм у скарбницях своїх . І сказав Ісая до Єзекії : Послухай же слова Господа Саваота : Ось приходять дні , і все , що в домі твоєму , і що були зібрали батьки твої аж до цього дня , буде винесене аж до Вавилону . Нічого не позостанеться , говорить Господь . . . А з синів твоїх , що вийдуть із тебе , яких ти породиш , заберуть , і вони будуть евнухами в палатах вавилонського царя ! . . . І сказав Єзекія до Ісаї : Добре Господнє слово , яке ти сказав ! І подумав собі : Так , мир та безпека буде за моїх днів ! . . . Утішайте , втішайте народа Мого , говорить ваш Бог ! Промовляйте до серця Єрусалиму , і закличте до нього , що виповнилась його доля тяжка , що вина йому вибачена , що він за свої всі гріхи вдвоє взяв з руки Господа ! Голос кличе : На пустині вготуйте дорогу Господню , в степу вирівняйте битий шлях Богу нашому ! Хай підійметься всяка долина , і хай знизиться всяка гора та підгірок , і хай стане круте за рівнину , а пасма гірські за долину ! І з'явиться слава Господня , і разом побачить її кожне тіло , бо уста Господні оце прорекли ! Голос кличе : Звіщай ! Я ж спитав : Про що буду звіщати ? Всяке тіло трава , всяка ж слава як цвіт польовий : трава засихає , а квітка зів'яне , як подих Господній повіє на неї ! . . . Справді , народ то трава : Трава засихає , а квітка зів'яне , Слово ж нашого Бога повіки стоятиме ! На гору високу зберися собі , благовіснику Сіону , свого голоса сильно підвищ , благовіснику Єрусалиму ! Підвищ , не лякайся , скажи містам Юди : Ось Бог ваш ! Ось прийде Господь , Бог , як сильний , і буде рамено Його панувати для Нього ! Ось із Ним нагорода Його , а перед обличчям Його відплата Його . Він отару Свою буде пасти , як Пастир , раменом Своїм позбирає ягнята , і на лоні Своєму носитиме їх , дійняків же провадити буде ! Хто води поміряв своєю долонею , а п'ядею виміряв небо , і третиною міри обняв пил землі , і гори ті зважив вагою , а взгір'я шальками ? Хто Господнього Духа збагнув , і де та людина , що ради свої подавала Йому ? З ким радився Він , і той напоумив Його , та навчав путі права , і пізнання навчив був Його , і Його напоумив дороги розумної ? Таж народи як крапля з відра , а важать як порох на шальках ! Таж Він острови підіймає , немов ту пилинку ! І Ливана не вистачить на запаління жертовне , не стане й звір'я його на цілопалення ! Насупроти Нього всі люди немов би ніщо , пораховані в Нього марнотою та порожнечею . І до кого вподобите Бога , і подобу яку ви поставите поруч із Ним ? Майстер божка відливає , золотар же його криє золотом , та виливає йому срібляні ланцюжки . Убогий на дара такого бере собі дерево , що не гниє , розшукує вправного майстра , щоб поставив божка , який не захитається . Хіба ви не знаєте , чи ви не чули , чи вам не сповіщено здавна було , чи ви не зрозуміли підвалин землі ? Він Той , Хто сидить понад кругом землі , а мешканці її немов та сарана . Він небо простяг , мов тканину тонку , і розтягнув Він його , мов намета на мешкання . Він Той , Хто князів обертає в ніщо , робить суддів землі за марноту : вони не були ще посаджені , і не були ще посіяні , і пень їхній в землі ще не закорінився , та як тільки на них Він дмухнув , вони повсихали , і буря понесла їх , мов ту солому ! І до кого Мене прирівняєте , і йому буду рівний ? говорить Святий . Підійміть у височину ваші очі й побачте , хто те все створив ? Той , Хто зорі виводить за їхнім числом та кличе ім'ям їх усіх ! І ніхто не загубиться через всесильність та всемогутність Його . Пощо говориш ти , Якове , і кажеш , Ізраїлю : Закрита дорога моя перед Господом , і від Бога мого відійшло моє право . Хіба ж ти не знаєш , або ти не чув : Бог відвічний Господь , що кінці землі Він створив ? Він не змучується та не втомлюється , і не збагненний розум Його . Він змученому дає силу , а безсилому міць . І помучаться хлопці й потомляться , і юнаки спотикнутись спіткнуться , а ті , хто надію складає на Господа , силу відновлять , крила підіймуть , немов ті орли , будуть бігати і не потомляться , будуть ходити і не помучаться ! Послухайте мовчки Мене , острови , а народи , чекайте навчання Мого ! Хай підійдуть і скажуть : Приступімо всі разом на суд ! Хто зо сходу того пробудив , що його супроводить в ході перемога ? Він народи дає перед ним та царів на топтання , їхнього меча обертає на порох , його лука в солому розвіяну . Він жене їх , спокійно дорогою йде , якою він не переходив ногами своїми . Хто вчинив та зробив це ? Той , хто роди покликав віддавна : Я , Господь , перший , і з останніми Я той же Самий ! Бачили це острови та жахалися , кінці землі трипотіли , наближувались та приходили . Один одному допомагає і говорить до брата свого : Будь міцний ! І підбадьорує майстер золотаря , а той , хто молотом гладить , того , хто б'є на ковадлі , і каже про споєння : Добре воно ! і його зміцнює цвяхами , щоб не хиталось . Та ти , о Ізраїлю , рабе Мій , Якове , що Я тебе вибрав , насіння Авраама , друга Мого , ти , якого Я взяв був із кінців землі та покликав тебе із окраїн її , і сказав був до тебе : Ти раб Мій , Я вибрав тебе й не відкинув тебе , не бійся , з тобою бо Я , і не озирайсь , бо Я Бог твій ! Зміцню Я тебе , і тобі поможу , і правицею правди Своєї тебе Я підтримаю . Отож , засоромляться та зніяковіють усі проти тебе запалені , стануть нічим та погинуть твої супротивники . Шукатимеш їх , але їх ти не знайдеш , своїх супротивників ; стануть нічим та марнотою ті , хто провадить війну проти тебе . Бо Я Господь , Бог твій , що держить тебе за правицю й говорить до тебе : Не бійся , Я тобі поможу ! Не бійся , ти Яковів черве , ти жменько Ізраїлева : Я тобі поможу , говорить Господь , і твій Викупитель Святий Ізраїлів ! Ось зроблю Я тебе молотаркою гострою , новою , зубчастою , помолотиш ти гори та їх поторощиш , а підгірки половою вчиниш ! Перевієш їх ти , й вітер їх рознесе , і буря їх розпорошить , і ти будеш утішатися Господом , будеш хвалитись Святим Ізраїлевим . Убогі та бідні шукають води , та нема , язик їхній від прагнення висох , Я , Господь , і їх вислухаю , Бог Ізраїлів , не лишу їх ! Я ріки відкрию на лисих горах , а джерела посеред долин , оберну Я пустиню на озеро водне , а землю суху на джерела ! На пустиню дам кедра , акацію , мирта й маслину , поставлю Я разом в степу кипариса та явора й бука , щоб разом побачили й знали , і пересвідчились та зрозуміли , що Господня рука це зробила , і створив це Святий Ізраїлів ! Принесіть свою справу , говорить Господь , припровадьте Мені свої докази , каже Цар Яковів . Хай підійдуть і хай нам розкажуть , що трапиться ! Виясніть справи минулі , що вони є , а ми серце наше на те покладемо й пізнаємо їхній кінець , або сповістіть про майбутнє . Розкажіть наперед про майбутнє , і пізнаємо ми , що ви боги . Отож , учиніть ви добро чи зробіть що лихе , щоб ми здивувались і разом побачили . Та ви менш від нічого , і менший ваш чин від марноти , гидота , хто вас вибирає ! Я з півночі мужа збудив і прийшов він , зо схід сонця в Ім'я Моє кличе , і він буде чавити князів , мов ту грязюку , й як ганчар глину топче ! Хто сказав це віддавна , щоб знали те ми , і щоб наперед ми сказали : Це правда ? Та ніхто не сказав , і ніхто не повів , і ніхто не почув ваших слів . . . Я перший сказав до Сіону : Оце , то вони ! А Єрусалимові дам благовісника . І Я дивлюсь , та нікого нема , і немає між ними порадника , щоб відповіли , коли їх запитаю . Тож ніщо всі вони , їхні чини марнота , вітер та порожнеча їхні ідоли ! Оце Отрок Мій , що Я підпираю Його , Мій Обранець , що Його полюбила душа Моя . Я злив Свого Духа на Нього , і Він правосуддя народам подасть . Він не буде кричати , і кликати не буде , і на вулицях чути не дасть Свого голосу . Він очеретини надломленої не доломить , і ґнота тліючого не погасить , буде суд видавати за правдою . Не втомиться Він , і не знеможеться , поки присуду не покладе на землі , і будуть чекати Закона Його острови . Говорить отак Бог , Господь , що створив небеса і їх розтягнув , що землю простяг та все те , що із неї виходить , що народові на ній Він дихання дає , і духа всім тим , хто ходить по ній . Я , Господь , покликав Тебе в справедливості , і буду міцно тримати за руки Тебе , і Тебе берегтиму , і дам Я Тебе заповітом народові , за Світло поганам , щоб очі відкрити незрячим , щоб вивести в'язня з в'язниці , а з темниці тих мешканців темряви ! Я Господь , оце Ймення Моє , і іншому слави Своєї не дам , ні хвали Своєї божкам . Речі давні прийшли ось , нові ж Я повім , дам почути вам про них , поки виростуть . Заспівайте для Господа пісню нову , від краю землі Йому хвалу ! Нехай шумить море , і все , що є в ньому , острови та їхні мешканці ! Хай голосно кличуть пустиня й міста її , оселі , що в них проживає Кедар ! Хай виспівують мешканці скелі , хай кричать із вершини гірської ! Нехай Господу честь віддадуть , і на островах Його славу звіщають ! Господь вийде , як лицар , розбудить завзяття Своє , як вояк , підійме Він окрик та буде кричати , переможе Своїх ворогів ! Я відвіку мовчав , мовчазний був та стримувався , а тепер Я кричатиму , мов породілля ! буду тяжко зідхати й хапати повітря ! Спустошу Я гори й підгірки , і всі їхні зілля посушу , і річки оберну в острови , і стави повисушую ! І Я попроваджу незрячих дорогою , якої не знають , стежками незнаними їх поведу , оберну перед ними темноту на світло , а нерівне в рівнину . Оце речі , які Я зроблю , і їх не покину ! Відступлять назад , посоромляться соромом ті , хто надію складав на божка , хто бовванам казав : Ви наші боги ! Почуйте , глухі , а незрячі , прозріте , щоб бачити ! Хто сліпий , як не раб Мій , а глухий , як посол Мій , що Я посилаю його ? Хто сліпий , як довірений , і сліпий , як раб Господа ? Ти бачив багато , але не зберіг , мав вуха відкриті , але не почув . Господь захотів був того ради правди Своєї , збільшив та прославив Закона . Але він народ попустошений та поплюндрований ; усі вони по печерах пов'язані та по в'язницях поховані ; стали вони за грабіж , і немає визвольника , за здобич , й немає того , хто б сказав : Поверни ! Хто з вас візьме оце до вух , на майбутнє почує й послухає ? Хто Якова дав на здобич , а Ізраїля грабіжникам ? Хіба ж не Господь , що ми проти Нього грішили були і не хотіли ходити путями Його , а Закона Його ми не слухали ? І Він вилив на нього жар гніву Свого та насилля війни , що палахкотіло навколо його , та він не пізнав , і в ньому горіло воно , та не брав він до серця цього ! А тепер отак каже Господь , що створив тебе , Якове , і тебе вформував , о Ізраїлю : Не бійся , бо Я тебе викупив , Я покликав ім'я твоє , Мій ти ! Коли переходитимеш через води , Я буду з тобою , а через річки не затоплять тебе , коли будеш огонь переходити , не попечешся , і не буде палити тебе його полум'я . Бо Я Господь , Бог твій , Святий Ізраїлів , твій Спаситель ! Дав Я на викуп за тебе Єгипта , Етіопію й Севу замість тебе . Через те , що ти став дорогий в Моїх очах , шанований став , й Я тебе покохав , то людей замість тебе віддам , а народи за душу твою . Не бійся , бо Я ж із тобою ! Зо сходу згромаджу насіння твоє , і з заходу тебе позбираю . Скажу півночі : Дай , а до півдня : Не стримуй ! Поприводь ти синів моїх здалека , а дочки мої від окраїн землі , і кожного , хто тільки зветься Іменням Моїм , і кого Я на славу Свою був створив , кого вформував та кого Я вчинив . Приведи ти народа сліпого , хоч очі він має , і глухих , хоч вуха в них є ! Нехай разом зберуться всі люди і народи згромадяться : хто поміж ними розкаже про це , і хто розповість про минуле ? Нехай дадуть свідків своїх і оправдані будуть , і хай вони чують та скажуть : Це правда ! Ви свідки Мої , говорить Господь , та раб Мій , якого Я вибрав , щоб пізнали й Мені ви повірили , та зрозуміли , ще це Я . До Мене не зроблено Бога , і не буде цього по Мені ! Я , Я Господь , і крім Мене немає Спасителя ! Я розказав , і споміг , і звістив , і Бога чужого немає між вами , ви ж свідки Мої , говорить Господь , а Я Бог ! І Я здавна Той Самий , і ніхто не врятує з Моєї руки , як що Я вчиню , то хто це перемінить ? Так говорить Господь , ваш Відкупитель , Святий Ізраїлів : Ради вас Я послав у Вавилон , і зганяю усіх втікачів , а халдеїв кораблі їх утіхи . Я Господь , ваш Святий , Творець Ізраїля , Цар ваш ! Так говорить Господь , що дорогу на морі дає , а стежку в могутній воді , що випровадив колесницю й коня , військо та силу , що разом лягли і не встали , зотліли , як льон , та погасли . . . Не згадуйте вже про минуле , і про давнє не думайте ! Ось зроблю Я нове , тепер виросте . Чи ж про це ви не знаєте ? Теж зроблю Я дорогу в степу , а в пустині річки . Буде славити Мене польова звірина , шакали та струсі , бо воду Я дам на степу , а в пустині річки , щоб напувати народ Мій , вибранця Мого . Цей народ Я Собі вформував , він буде звіщати про славу Мою . Та Мене ти не кликав , о Якове , не змагався за Мене , Ізраїлю . Ти Мені не приводив ягнят цілопалень своїх , і своїми жертвами не шанував ти Мене . . . Я тебе не силував , щоб приносити жертву хлібну , і кадилом не мучив тебе . Очерету запашного не купував ти за срібло Мені , і не напував ти Мене лоєм жертов своїх , тільки своїми гріхами Мене ти турбував та своїми провинами мучив Мене ! . . . Я , Я є Той , Хто стирає провини твої ради Себе , а гріхів твоїх не пам'ятає ! Пригадай ти Мені і судімося разом , розкажи ти Мені , щоб тобі оправдатись ! Твій батько був перший згрішив , і відпали від Мене твої посередники , тому Я позбавив священства священиків , і Якова дав на прокляття , і на зневагу Ізраїля ! А тепер ось послухай , о Якове , рабе Мій , та Ізраїлю , якого Я вибрав . Так говорить Господь , що тебе учинив і тебе вформував від утроби , і тобі помагає : Не бійся , рабе Мій , Якове , і Єшуруне , якого Я вибрав ! Бо виллю Я воду на спрагнене , а текучі потоки на суходіл , виллю Духа Свого на насіння твоє , а благословення Моє на нащадків твоїх , і будуть вони виростати , немов між травою , немов ті тополі при водних потоках ! Цей буде казати : Я Господній , а той зватиметься йменням Якова , інший напише своєю рукою : для Господа я , і буде зватися йменням Ізраїля . Так говорить Господь , Цар Ізраїлів та Викупитель його , Господь Саваот : Я перший , і Я останній , і Бога нема , окрім Мене ! І хто зветься , як Я ? Хай розкаже про те , й хай звістить те Мені з того часу , коли Я заклав у давнині народ , і хай нам розкаже майбутнє й прийдешнє . Не бійтеся та не лякайтесь ! Хіба здавна Я не розповів був тобі й не звістив ? А ви свідки Мої ! Чи є Бог , окрім Мене ? І Скелі немає , не знаю ні жодної ! Всі , що роблять бовванів , марнота вони , і їхні улюбленці не помагають , а свідками того самі : не бачать вони та не знають , щоб застидатись ! Хто бога зробив та ідола вилив , що він не помагає ? Тож друзі його посоромлені будуть усі , майстрі ж вони тільки з людей . Хай вони всі зберуться та стануть : вони полякаються та посоромляться разом ! Коваль тне з заліза сокиру , і в горючім вугіллі працює , і формує божка молотками та робить його своїм сильним раменом , а при тім той голодний й безсилий , не п'є води й мучиться . . . А тесля витягує шнура , визначує штифтом його , того ідола , гемблями робить його та окреслює циркулем це , і робить його на подобу людини , як розкішний зразок чоловіка , щоб у домі поставити . Настинає кедрин він собі , і візьме граба й дуба , і міцне собі викохає між лісними деревами , ясен посадить , а дощик вирощує . І стане людині оце все на паливо , і візьме частину із того й зогріється , теж підпалить в печі й спече хліб . Також виробить бога й йому поклоняється , ідолом зробить його , і перед ним на коліна впадає . Половину його він попалить в огні , на половині його варить м'ясо та їсть , печеню пече й насичається , також гріється та приговорює : Як добре , нагрівся , відчув я огонь . . . А останок його він за бога вчинив , за боввана свого , перед ним на коліна впадає та кланяється , йому молиться й каже : Рятуй же мене , бо ти бог мій ! Не знають і не розуміють вони , бо їхні очі зажмурені , щоб не побачити , і стверділи їхні серця , щоб не розуміти ! І не покладе він до серця свого , і немає знання ані розуму , щоб проказати : Половину його попалив я в огні , і на вугіллі його я пік хліб , смажив м'ясо та їв . А решту його за огиду вчиню , буду кланятися дерев'яній колоді ? Він годується попелом ! Звело його серце обманене , і він не врятує своєї душі , та не скаже : Хіба не брехня у правиці моїй ? Пам'ятай про це , Якове та Ізраїлю , бо ти раб Мій ! Я тебе вформував був для Себе рабом , Мій Ізраїлю , ти не будеш забутий у Мене ! Провини твої постирав Я , мов хмару , і немов мряку гріхи твої , навернися ж до Мене , тебе бо Я викупив ! Радійте , небеса , бо Господь це зробив ; викликуйте радісно , глибини землі ; втішайтеся співом , о гори та лісе , та в нім всяке дерево , бо Господь викупив Якова , і прославивсь в Ізраїлі ! Так говорить Господь , твій Відкупитель , та Той , що тебе вформував від утроби : Я , Господь , Той , Хто чинить усе : Розтягнув Я Сам небо та землю втвердив , хто при тім був зо Мною ? Хто ознаки ламає брехливим , і робить безглуздими чарівників , Хто з нічим мудреців відсилає , і їхні знання обертає в нерозум , Хто сповнює слово Свого раба , і виконує раду Своїх посланців , Хто Єрусалимові каже : Ти будеш заселений ! а юдейським містам : Забудовані будете ви , а руїни його відбудую ! Хто глибіні проказує : Висохни , а річки твої Я повисушую , Хто до Кіра говорить : Мій пастирю , і всяке Моє пожадання він виконає та Єрусалимові скаже : Збудований будеш ! а храмові : Будеш закладений ! Так говорить Господь до Свого помазанця Кіра : Я міцно тримаю тебе за правицю , щоб перед обличчям твоїм повалити народи , і з стегон царів розв'яжу пояси , щоб відчинити двері перед тобою , а брами не будуть замикані . Я перед тобою піду й повирівнюю висунене , двері мідні зламаю і порозбиваю залізні засуви . І дам тобі скарби , що в темряві , та багатства заховані , щоб пізнав ти , що Я то Господь , Який кличе тебе за йменням твоїм , Бог Ізраїлів , ради раба Мого Якова й ради вибранця Мого Ізраїля , і кличу тебе твоїм іменням , тебе називаю , хоч ти не знаєш Мене . Я Господь , і нема вже нікого , нема іншого Бога , крім Мене . Я тебе підперізую , хоч ти не знаєш Мене , щоб дізналися зо сходу сонця й з заходу , що крім Мене немає нічого ; Я Господь , і нема вже нікого , Я , що світло формую та темність творю , чиню мир і недолю творю , Я Господь , Який робить це все ! Спустіть росу згори , небеса , а із хмар хай спливе справедливість ! Хай земля відкривається , і хай породить спасіння та правду , хай разом ростуть ! Я , Господь , це вчинив ! Горе тому , хто з Творцем своїм свариться , черепок із земних черепків ! Чи глина повість ганчареві своєму : Що робиш ? а діло його : Ти без рук ! Горе тому , хто патякає батькові : Пощо ти плодиш ? а жінці : Пощо ти родиш ? Так говорить Господь , Святий Ізраїлів , і Той , Хто його вформував : Питайте Мене про майбутнє , а долю синів Моїх й чин Моїх рук позоставте Мені ! Я землю вчинив і створив людину на ній , небеса Я руками Своїми простяг і про їхні зорі звелів . Я збудив його в правді , і зрівняю йому всі дороги . Він місто Моє побудує і відпустить вигнанців Моїх не за викуп і не за дарунка , говорить Господь Саваот . Так говорить Господь : Праця Єгипту й торгівля Етіопії та високі севаїтяни перейдуть до тебе та будуть твої . Підуть вони за тобою , у кайданах перейдуть , і будуть вклонятись тобі та благати тебе : Тільки в тебе є Бог , і нема більш , нема іншого Бога ! Справді Ти Бог таємничий , Бог Ізраїлів , Спаситель ! Всі вони засоромляться й зніяковіють , майстрі ідолів підуть у соромі разом , Ізраїль же буде спасений від Господа вічним спасінням : не будете ви засоромлені ані знеславлені аж на вічні віки ! Бо так промовляє Господь , Творець неба . Він той Бог , що землю вформував та її вчинив , і міцно поставив її ; не як порожнечу її створив , на проживання на ній Він її вформував . Я Господь , і нема більше іншого Бога ! Я не говорив в укритті , на темному місці землі . Я не говорив до насіння Якова : Шукаєте дармо Мене ! Я Господь , говорю справедливість , звіщаю правдиве ! Зберіться й прийдіть , наблизьтеся разом , урятовані всі із поганів ! Не знає нічого , хто дерево носить , боввана свого , та що молиться богові , який не поможе . Розкажіть та наблизьте , і хай разом нарадяться : Хто розповів це віддавна , із давніх часів це звістив ? Чи ж не Я , ваш Господь ? Бож немає вже Бога , крім Мене , окрім Мене нема Бога праведного та Спасителя ! Зверніться до Мене й спасетесь , всі кінці землі , бо Я Бог , і нема більше іншого Бога ! Я Собою Самим присягав , справедливість із уст Моїх вийшла , те слово , яке не повернеться : усяке коліно вклонятися буде Мені , усякий язик присягне й Мені скаже : Тільки в Господі правда та сила ! Прийдуть до Нього та засоромляться всі , що на Нього запалюються . Через Господа усправедливляться , і буде прославлене всяке насіння Ізраїля ! Бел упав на коліна , зігнувся Нево , стали ідоли їхні для звірини й худоби . Те , що колись ви носили , накладене , мов той тягар на худобу помучену . Зігнулися й разом упали вони на коліна ; не могли врятувати тягара , і самі до полону пішли . . . Почуйте Мене , доме Яковів , та ввесь залишку дому Ізраїлевого , яких від живота Я підняв , носив від утроби , і Я буду Той Самий до старости вашої , і до сивини вас носитиму , Я вчинив , і Я буду носити , й Я двигатиму й порятую ! До кого Мене ви вподобите та прирівняєте , до кого подібним Мене ви учините , щоб схожому бути ? Ті , що золото сиплють з киси , срібло ж важать вагою , винаймлюють золотаря , щоб із того їм бога зробив , і перед ним вони падають та поклоняються , носять його на плечі , підіймають його , і ставлять його на місці його . І стоїть , і з місця свого він не рухається ; коли ж хто до нього кричить , то він не відповість , і не врятує його від недолі . Пам'ятайте про це та змужнійте , візьміть це на розум , провинники ! Пам'ятайте про давнє , відвічне , бо Я Бог , і немає більш Бога , й нікого , як Я , що звіщаю кінець від початку , і наперед що не сталося ще , і що говорю : Мій замір відбудеться , і всяке жадання Своє Я вчиню , що хижого птаха зо сходу прикликую , з краю далекого мужа Своєї поради ! Так , Я сказав те й спроваджу , що Я задумав був теє зроблю ! Почуйте Мене , твердосерді , далекі від справедливости ! Я Свою справедливість наблизив , вона недалеко , а спасіння Моє не припізниться , і дам на Сіоні спасіння , дам Ізраїлеві Свою велич ! Зійди й сядь у порох , о діво , дочко Вавилону ! Сядь на землю , без трону , о дочко халдеїв ! Бо кликати більше не будуть на тебе : тендитна та випещена ! Візьми жорна й муки намели , намітку свою відхили , закачай но подолка та стегна відкрий , і бреди через ріки , і буде твій сором відкритий , і стид твій покажеться ! Я помсту вчиню , і не буду щадити людини ! Наш Відкупитель , Господь Саваот Йому Ймення , Святий Ізраїлів . Сиди мовчки й ввійди до темноти , о дочко халдеїв , бо кликати більше не будуть тебе : Пані царств ! Розлютився Я на народ Свій , збезчестив спадщину Своєю , та й віддав їх у руку твою . Ти не виявила милосердя до них : ти над старцем учинила ярмо своє дуже тяжким , та й сказала : Навіки я панею буду ! І до серця собі не взяла тих речей , не подумала про свій кінець . . . А тепер це послухай , розпещена , що безпечно сидиш , що говориш у серці своїм : Я , і більше ніхто ! Не буду сидіти вдовою , і не знатиму страти дітей ! Та прийдуть на тебе несподівано те й те в один день , страта дітей та вдівство , вони в повній мірі на тебе спадуть при усій многоті твоїх чарів , при силі великій твоїх заклинань ! . . . Ти ж бо надію складала на злобу свою , говорила : Ніхто не побачить мене ! Звела тебе мудрість твоя та знання твоє , і сказала ти в серці своїм : Я , і більше ніхто ! І прийде на тебе лихе , що відворожити його ти не зможеш , і на тебе нещастя впаде , що не зможеш його окупити , і прийде на тебе раптовно спустошення , про яке ти не знаєш . . . Ставай же з своїми закляттями та з безліччю чарів своїх , якими ти мучилася від юнацтва свого , може зможеш ти допомогти , може ти настрахаєш ! Змучилась ти від великої кількости рад своїх , хай же стануть і хай допоможуть тобі ті , хто небо розрізує , хто до зір придивляється , хто провіщує кожного місяця , що має на тебе прийти ! Ось стали вони , мов солома : огонь їх попалить , не врятують своєї душі з руки полум'я , це не жар , щоб погріти себе , ані полум'я , щоб сидіти біля нього . . . Такими тобі стануть ті , що співпрацювала ти з ними , ворожбити твої від юнацтва твого , кожен буде блудити на свій бік , немає нікого , хто б тебе врятував ! Послухайте це , доме Яковів , що зветесь іменням Ізраїлевим , і що вийшли із Юдиних вод , що клянетеся Йменням Господнім та Бога Ізраїля згадуєте , хоч не в правді та не в справедливості ! Бо від міста святого вони прозиваються та на Бога Ізраїлевого спираються , Йому Ймення Господь Саваот ! Я віддавна звіщав про минуле , із уст Моїх вийшло воно й розповів Я про нього , раптовно зробив , і прийшло . Тому , що Я знав , що впертий ти є , твоя ж шия то м'язи залізні , а чоло твоє мідяне , то звіщав Я віддавна тобі , іще поки прийшло , розповів Я тобі , щоб ти не говорив : Мій божок це зробив , а про це наказав мій бовван та мій ідол . Ти чув , переглянь усе це ; і ви хіба не визнаєте цього ? Тепер розповів Я тобі новини й таємниці , яких ти не знав . Тепер вони створені , а не віддавна , а перед цим днем ти не чув був про них , щоб не сказати : Оце я їх знав . Та не чув ти й не знав , і віддавна ти не відкривав свого вуха , бо Я знав , що напевно ти зрадиш , і звано тебе від утроби : перевертень . Ради Ймення Свого Я спиняю Свій гнів , і ради слави Своєї Я стримуюся проти тебе , щоб не знищити тебе . Оце перетопив Я тебе , але не як те срібло , у горні недолі тебе дослідив . Ради Себе , ради Себе роблю , бо як буде збезчещене Ймення Моє ? А іншому слави Своєї не дам . Почуй Мене , Якове та Ізраїлю , Мій покликаний : Це Я , Я перший , також Я останній ! Теж рука Моя землю заклала , і небо напнула правиця Моя , Я закличу до них і вони стануть разом . Зберіться ви всі та й послухайте : Хто серед вас розповів був про те ? Кого Господь любить , вчинить волю Його в Вавилоні , рамено ж Його на халдеях . Я , Я говорив і покликав його , спровадив його , і він на дорозі своїй буде мати поводження . Наблизьтесь до Мене , послухайте це : Споконвіку Я не говорив потаємно ; від часу , як діялось це , Я був там . А тепер послав Мене Господь Бог та Його Дух . Так говорить Господь , твій Відкупитель , Святий Ізраїлів : Я Господь , Бог твій , що навчає тебе про корисне , що провадить тебе по дорозі , якою ти маєш ходити . О , коли б ти прислухувався до Моїх заповідей , то був би твій спокій , як річка , а твоя справедливість , немов морські хвилі ! А насіння твого було б , як піску , а нащадків твого живота немов зернят його , і витяте й вигублене не було б твоє ймення із-перед обличчя Мого ! Вирушіть із Вавилону , втечіть від халдеїв , радісним співом звістіть , оце розголосіть , аж до краю землі рознесіть це , скажіть : Господь викупив раба Свого Якова ! І спраги не знали вони на пустинях , якими провадив Він їх : воду з скелі пустив їм , Він скелю розбив і вода потекла ! Для безбожних спокою немає , говорить Господь . Почуйте Мене , острови , і народи здалека , вважайте : Господь із утроби покликав Мене , Моє Ймення згадав з нутра неньки Моєї . І Мої уста вчинив Він , як той гострий меч , заховав Мене в тіні Своєї руки , і Мене вчинив за добірну стрілу , в Своїм сагайдаці заховав Він Мене . І до Мене прорік : Ти раб Мій , Ізраїлю , Яким Я прославлюсь ! І Я відповів : Надаремно трудивсь Я , на порожнечу й марноту зужив Свою силу : Справді ж з Господом право Моє , і нагорода Моя з Моїм Богом . Тепер же промовив Господь , що Мене вформував Собі від живота за раба , щоб навернути Собі Якова , і щоб Ізраїль для Нього був зібраний . І був Я шанований в очах Господніх , а Мій Бог стався міццю Моєю . І Він сказав : Того мало , щоб був Ти Мені за раба , щоб відновити племена Якова , щоб вернути врятованих Ізраїля , але Я вчиню Тебе світлом народів , щоб був Ти спасінням Моїм аж до краю землі ! Так говорить Господь , Відкупитель Ізраїлів , Святий його , до погордженого на душі , до обридженого від людей , до раба тих володарів : Побачать царі , і князі повстають , і поклоняться ради Господа , що вірний , ради Святого Ізраїлевого , що вибрав Тебе . Так говорить Господь : За часу вподобання Я відповів Тобі , в день спасіння Тобі допоміг , і стерегтиму Тебе , і дам Я Тебе заповітом народові , щоб край обновити , щоб поділити спадки спустошені , щоб в'язням сказати : Виходьте , а тим , хто в темноті : З'явіться ! При дорогах вони будуть пастися , і по всіх лисих горбовинах їхні пасовиська . Не будуть голодні вони , ані спрагнені , і не вдарить їх спека , ні сонце , бо Той , Хто їх милує , їх попровадить і до водних джерел поведе їх . І вчиню Я всі гори Свої за дорогу , і підіймуться биті шляхи Мої . Ось ці здалека прийдуть , а ці ось із півночі й з заходу , а ці з краю Сінім . Радійте , небеса , звеселися ти , земле , ви ж , гори , втішайтеся співом , бо Господь звеселив Свій народ , і змилувався над Своїми убогими ! І сказав був Сіон : Господь кинув мене , і Господь мій про мене забув . . . Чи ж жінка забуде своє немовля , щоб не пожаліти їй сина утроби своєї ? Та коли б вони позабували , то Я не забуду про тебе ! Отож на долонях Своїх тебе вирізьбив Я , твої мури позавсіди передо Мною . Синове твої поспішаться до тебе , а ті , хто руйнує тебе й ті , хто нищить тебе , повідходять від тебе . Здійми свої очі навколо й побач : всі вони позбиралися й йдуть ось до тебе ! Як живий Я , говорить Господь : усіх їх , як оздобу , зодягнеш , та підв'яжешся ними , немов наречена . Бо руїни твої та пустині твої , і зруйнований край твій тепер справді стануть тісними для мешканців , і будуть віддалені ті , хто тебе руйнував . Іще до вух твоїх скажуть синове сирітства твого : Тісне мені місце оце , посунься для мене , й я сяду ! І ти скажеш у серці своїм : Хто мені їх зродив , як була осирочена я та самітна , була вигнана та заблудила ? І хто виховав їх ? Я зосталась сама , а ці , звідки вони ? Так сказав Господь Бог : Ось Я підійму Свою руку до людів , і піднесу до народів прапора Свого , і позносять синів твоїх в пазусі , а дочок твоїх поприносять на плечах . І будуть царі за твоїх вихователів , а їхні цариці за няньок твоїх . Лицем до землі вони будуть вклонятись тобі та лизатимуть пил твоїх ніг , і ти пізнаєш , що Я то Господь , що не посоромляться ті , хто на Мене надіється ! Чи ж від сильного буде віднята здобич , і чи награбоване гвалтівником урятоване буде ? Бо Господь каже так : Полонені відібрані будуть від сильного , і врятована буде здобич насильника , і Я стану на прю із твоїми суперечниками , синів же твоїх Я спасу . І Я змушу твоїх гнобителів їсти тіло своє , і вони повпиваються власною кров'ю , немов би вином молодим . . . І пізнає тоді кожне тіло , що Я то Господь , твій Спаситель та твій Відкупитель , Потужний Яковів ! Так говорить Господь : Де вашої матері лист розводовий , з яким Я її відпустив ? Або хто є з Моїх боргувальників , якому Я вас був продав ? Тож за ваші провини ви продані , і за ваші гріхи ваша мати відпущена . Чому то нікого немає , коли Я приходжу , і не відповідає ніхто , коли кличу ? Чи рука Моя справді короткою стала , щоб викупляти , і хіба рятувати нема в Мені сили ? Таж докором Своїм Я висушую море , обертаю ріки в пустиню , їхня риба гниє без води й умирає із прагнення ! Небеса зодягаю Я в темряву , і покриттям їхнім верету чиню . Господь Бог Мені дав мову вправну , щоб уміти зміцнити словом змученого , Він щоранку пробуджує , збуджує вухо Мені , щоб слухати , мов учні . Господь Бог відкрив вухо Мені , й Я не став неслухняним , назад не відступив . Підставив Я спину Свою тим , хто б'є , а щоки Свої щипачам , обличчя Свого не сховав від ганьби й плювання . Але Господь Бог допоможе Мені , тому не соромлюся Я , тому Я зробив був обличчя Своє , немов кремінь , і знаю , що не буду застиджений Я . Близько Той , Хто Мене всправедливлює , хто ж стане зо Мною на прю ? Станьмо разом , хто Мій супротивник ? Хай до Мене підійде ! Отож , Господь Бог допоможе Мені , хто ж отой , що признає Мене винуватим ? Хто між вами лякається Господа і голос Його Отрока слухає ? Хто ходить у темряві , світла ж немає йому , хай надіється він на Господнє Ім'я , і хай на Бога свого опирається ! Тож усі , що огонь ви запалюєте , що огненними стрілами ви поузброювані , ходіть у жарі свого огню та в стрілах огненних , які розпалили ! З Моєї руки оце станеться вам , і ви будете в муках лежати ! Почуйте Мене , хто женеться за правдою , хто пошукує Господа ! Погляньте на скелю , з якої ви витесані , і на каменоломню , з якої ви видовбані . Гляньте на Авраама , батька свого , та на Сарру , що вас породила , бо тільки одного його Я покликав , але благословив був його та розмножив його . Бо Сіона Господь потішає , всі руїни його потішає , й обертає пустині його на Еден , його ж степ на Господній садок ! Пробуватимуть в ньому утіха та радість , хвала й пісноспіви . Послухай Мене , Мій народе , і візьми до вух , ти племено Моє , бо вийде від Мене Закон , а Своє правосуддя поставлю за світло народам ! Близька правда Моя : вийде спасіння Моє , а рамена Мої будуть суд видавати народам . Острови будуть мати надію на Мене і сподівання свої покладуть на рамено Моє . Здійміть свої очі до неба , і погляньте на землю додолу ! Бо небо , як дим , продереться , а земля розпадеться , мов одіж , мешканці ж її , як та воша , погинуть , спасіння ж Моє буде вічне , а правда Моя не зламається ! Почуйте Мене , знавці правди , народе , що в серці його Мій Закон : Не бійтеся людської ганьби та їхніх образ не лякайтесь , бо поточить їх міль , мов одежу , й як вовну , черва їх зжере , а правда Моя буде вічна , і спасіння моє з роду в рід ! Збудися , збудись , зодягнися у силу , рамено Господнє ! Збудися , як у давнину , як за покоління віків ! Хіба це не ти Рагава зрубало , крокодила здіравило ? Хіба це не ти море висушило , води безодні великої , що морську глибину вчинило дорогою , щоб викуплені перейшли ? Отак визволенці Господні повернуться та до Сіону зо співом увійдуть , і на їхній голові буде радість відвічна , веселість та втіху осягнуть вони , а журба та зідхання втечуть ! Я , Я ваш Той Утішитель ! Хто ж то ти , що боїшся людини смертельної й людського сина , що до трави він подібний ? І ти забуваєш про Господа , що вчинив був тебе , що напнув небеса Він та землю заклав , і завжди щоденно лякаєшся гніву гнобителя , що готовий тебе погубити . Але де той гнобителів гнів ? Закутий в кайдани небавом розв'язаний буде , і не помре він у ямі , і не забракне йому його хліба . Бо Я Господь , Бог твій , що збурює море , й ревуть його хвілі , Господь Саваот Йому Ймення ! І кладу Я слова Свої в уста твої та ховаю тебе в тіні рук Своїх , щоб небо напнути та землю закласти , і сказати Сіонові : Ти Мій народ ! Збудися , збудися , устань , дочко Єрусалиму , що з руки із Господньої випила ти келіх гніву Його , чашу-келіха одуру випила , вицідила . . . Зо всіх тих синів , що вона породила , нікого нема , хто б провадив її ; зо всіх тих синів , яких виховала , нікого нема , хто б підтримав її . . . Ці дві речі спіткали тебе , але хто пожаліє тебе ? Руїна й недоля , і голод та меч , хто розважить тебе ? Синове твої повмлівали , лежали на розі всіх вулиць , мов олень у тенетах , повні гніву Господнього , крику Бога твого . . . Тому то послухай оцього , убога й сп'яніла , але не з вина : Так говорить Господь твій , Господь і твій Бог , що на прю за народ Свій стає : Ось келіха одуру Я забираю з твоєї руки , чашу-келіха гніву Мого , більше пити його вже не будеш ! І дам Я його в руку тих , що гнобили тебе , що вони до твоєї душі говорили : Схились , і по тобі ми перейдемо ! І поклала ти спину свою , немов землю , й як вулицю для перехожих . . . Збудися , збудись , зодягнися , Сіоне , у силу свою , зодягнися у щати пишноти своєї , о Єрусалиме , о місто святе , бо вже необрізаний та занечищений більше не ввійде до тебе ! Обтруси з себе порох , устань та сідай , Єрусалиме ! Розв'яжи пута шиї своєї , о бранко , о дочко Сіону ! Бо Господь каже так : Задармо були ви попродані , тому будете викуплені не за срібло . Бо так Господь Бог промовляє : До Єгипту зійшов був народ Мій впочатку , щоб мешкати там , а Ашшур за ніщо його тиснув . А тепер що Мені тут , говорить Господь , коли взятий даремно народ Мій ? Шаліють володарі їхні , говорить Господь , і постійно ввесь день Моє Ймення зневажене . . . Тому Моє Ймення пізнає народ Мій , тому того дня він пізнає , що Я то Отой , що говорить : Ось Я ! Які гарні на горах ноги благовісника , що звіщає про мир , що добро провіщає , що спасіння звіщає , що говорить Сіонові : Царює твій Бог ! Слухай , твої сторожі зняли голос , укупі співають , бо бачать вони око-в-око , коли до Сіону Господь повертається . Радійте , співайте сумісно , о єрусалимські руїни , бо народа Свого Господь звеселив , викупив Єрусалима ! Господь обнажив на очах усіх народів святеє рамено Своє , і спасіння від нашого Бога побачать всі кінці землі ! Уступіться , вступіться та вийдіть ізвідти , нечистого не доторкайтеся , вийдіть з середини його , очистьтеся ви , що носите посуд Господній ! Бо не в поспіху вийдете і не навтеки ви підете , бо піде Господь перед вами , за вами ж Ізраїлів Бог . Ось стане розумне робити Мій Отрок , підійметься й буде повищений , і височенним Він стане ! Як багато-хто Ним дивувались , такий то був змінений образ Його , що й не був людиною , а вигляд Його , що й не був сином людським ! так Він здивує численних народів , царі свої уста замкнуть перед Ним , бо побачать , про що не говорено їм , і зрозуміють , чого не чували вони ! . . . Хто нашій спасенній тій звістці повірив , і над ким відкривалось рамено Господнє ? Бо Він виріс перед Ним , мов галузка , і мов корінь з сухої землі , не мав Він принади й не мав пишноти ; і ми Його бачили , та краси не було , щоб Його пожадати ! Він погорджений був , Його люди покинули , страдник , знайомий з хоробами , і від Якого обличчя ховали , погорджений , і ми не цінували Його . . . Направду ж Він немочі наші узяв і наші болі поніс , а ми уважали Його за пораненого , ніби Бог Його вдарив поразами й мучив . . . А Він був ранений за наші гріхи , за наші провини Він мучений був , кара на Ньому була за наш мир , Його ж ранами нас уздоровлено ! Усі ми блудили , немов ті овечки , розпорошились кожен на власну дорогу , і на Нього Господь поклав гріх усіх нас ! Він гноблений був та понижуваний , але уст Своїх не відкривав . Як ягня був проваджений Він на заколення , й як овечка перед стрижіями своїми мовчить , так і Він не відкривав Своїх уст . . . Від утиску й суду Він забраний був , і хто збагне Його рід ? Бо з краю живих Він відірваний був , за провини Мого народу на смерть Його дано . . . І з злочинцями визначили Йому гроба Його , та Його поховали в багатого , хоч провини Він не учинив , і не було в Його устах омани . . . Та зволив Господь , щоб побити Його , щоб муки завдано Йому . Якщо ж душу Свою покладе Він як жертву за гріх , то побачить насіння , і житиме довгії дні , і замір Господній рукою Його буде мати поводження ! Він через муки Своєї душі буде бачити плід , та й насититься . Справедливий , Мій Отрок , оправдає пізнанням Своїм багатьох , і їхні гріхи понесе . Тому то дам уділ Йому між великими , і з потужними буде ділити здобич за те , що на смерть віддав душу Свою , і з злочинцями був порахований , хоч гріх багатьох Сам носив і заступавсь за злочинців ! Веселися ж , неплідна , яка не родила , співанням утішайся й радій , що мук породільних не мала , бо в покиненої буде більше синів від синів заміжньої , говорить Господь ! Пошир місце намету свого , а завіси наметні помешкань твоїх повитягай , не затримуй ! Свої шнури продовж , а кілочки свої позміцняй ! Бо праворуч і ліворуч поширишся ти , а насіння твоє одідичать народи , і заселять міста опустошені . Не бійся , бо сорому ти не зазнаєш , і не соромся , бо не будеш застиджена , бо про сором свого юнацтва забудеш , а ганьби удівства свого ти не будеш уже пам'ятати ! . . . Бо Муж твій , Творець твій , Господь Саваот йому Ймення , а твій Викупитель Святий Ізраїлів , Він Богом усієї землі буде званий ! Бо Господь був покликав тебе , як покинуту жінку й засмучену духом , й як жінку юнацтва Свого , як була ти відкинена , каже твій Бог . На хвильку малу Я тебе був покинув , але з милосердям великим тебе позбираю . У запалі гніву Я сховав був обличчя Своє на хвилину від тебе , та вічною милістю змилуюся над тобою , каже твій Викупитель , Господь . Бо для Мене оце мов ті Ноєві води : як Я присягнув був , що Ноєві води не прийдуть уже над землею , так Я присягнув , щоб на тебе не гніватися й не картати тебе ! Бо зрушаться гори й холми захитаються , та милість Моя не відійде від тебе , і заповіт Мого миру не захитається , каже твій милостивець , Господь . Моя дочко убога та бурею гнана , невтішна , ось каміння твої покладу в малахіті , основи ж твої закладу із сапфірів ! І пороблю із рубіну карнізи твої , твої ж брами з каміння карбункула , а всю горожу твою з дорогого каміння . Всі сини твої стануть за учнів Господніх , і спокій глибокий настане синам твоїм ! Будеш міцно поставлена правдою , стань далеко від утиску , бо не боятимешся , і від страху , бо до тебе не зблизиться він . Коли хто чіплятися буде до тебе , то це не від Мене , хто чіплятися буде до тебе , той перед тобою впаде . Отож , Я створив коваля , який дме на огонь із вугілля , і вироблює зброю свого ремесла ; і вигубника теж Я створив , який нищить ту зброю . Жодна зброя , що зроблена буде на тебе , не матиме успіху , і кожнісінького язика , який стане з тобою до суду , осудиш . Це спадщина Господніх рабів , а їхнє оправдання від Мене , говорить Господь ! О , всі спрагнені , йдіть до води , а ви , що не маєте срібла , ідіть , купіть живности , й їжте ! І йдіть , без срібла купіть живности , і без платні вина й молока ! Нащо будете важити срібло за те , що не хліб , і працю вашу за те , що не ситить ? Послухайте пильно Мене , й споживайте добро , і нехай розкошує у наситі ваша душа ! Нахиліть своє вухо , й до Мене прийдіть , послухайте , й житиме ваша душа ! І з Я вами складу заповіта навіки на незмінні Давидові милості . Отож , Його дав Я за свідка народам , за проводиря та владику народам . Тож покличеш народ , що не знаєш його , і той люд , що не знає тебе , і вони поспішаться до тебе , ради Господа , Бога твого , і ради Святого Ізраїлевого , що прославив тебе . Шукайте Господа , доки можна знайти Його , кличте Його , як Він близько ! Хай безбожний покине дорогу свою , а крутій свої задуми , і хай до Господа звернеться , і його Він помилує , і до нашого Бога , бо Він пробачає багато ! Бо ваші думки не Мої це думки , а дороги Мої то не ваші дороги , говорить Господь . Бо наскільки небо вище за землю , настільки вищі дороги Мої за ваші дороги , а думки Мої за ваші думки . Бо як дощ чи то сніг сходить з неба й туди не вертається , аж поки землі не напоїть і родючою вчинить її , і насіння дає сівачеві , а хліб їдунові , так буде і Слово Моє , що виходить із уст Моїх : порожнім до Мене воно не вертається , але зробить , що Я пожадав , і буде мати поводження в тому , на що Я його посилав ! Бо з радістю вийдете ви , і з миром проваджені будете . Гори й холми будуть тішитися перед вами співанням , і всі польові дерева будуть плескати в долоні . На місце тернини зросте кипарис , а замість кропиви появиться мирт . І стане усе Господеві на славу , на вічну ознаку , яка не понищиться ! Так говорить Господь : Бережіть правосуддя й чиніть справедливість , незабаром бо прийде спасіння Моє , і появиться правда Моя . Блаженна людина , що робить таке , і син людський , що міцно тримається цього , що хоронить суботу , щоб її не безчестити , та береже свою руку , щоб жодного зла не вчинити ! І нехай не повість чужинець , який прилучився до Господа , кажучи : Насправді мене відділив від народу Свого Господь , і скопець хай не скаже : Таж я сухе дерево ! Бо так каже Господь про скопців , що суботи Мої бережуть , і вибирають завгодне Мені , і що тримаються міцно Мого заповіту : Я їм дам у Своїм домі та в мурах Своїх місце і ймення , що краще воно за синів та дочок , Я дам йому вічне ім'я , яке не понищиться ! А тих чужинців , що пристали до Господа , щоб служити Йому та любити Господнє Ім'я , щоб бути Йому за рабів , усіх , хто хоронить суботу , щоб її не збезчестити , і тих , що тримаються міцно Мого заповіту , їх спроваджу на гору святую Мою та потішу їх в домі молитви Моєї ! Цілопалення їхні та їхні жертви будуть Мені до вподоби на Моїм жертівнику , бо Мій дім буде названий домом молитви для всіх народів ! Слово Господа Бога , що збирає вигнанців Ізраїля : Я ще позбираю до нього , до його зібраних ! Польова вся звірино , прибудьте спожити , також лісова вся звірино ! Його вартівники всі сліпі , не знають нічого , всі вони пси німі , які гавкати не можуть , мрійники , лежні , що люблять дрімати ! І це пси ненажери , що не знають насичення , і це пастирі ті , що не вміють уважати : усі вони ходять своєю дорогою , кожен з свого кінця до своєї здобичі . . . Прийдіть но , говорять , візьму я вина , та напою п'янкого нажлуктимось , і буде і цей день , і завтрішній день далеко щедріший ! . . . Праведний умирає , і немає нікого , хто б узяв це до серця , і мужі побожні беруться зо світу , і немає такого , хто б те зрозумів , що від зла забирається праведний з світу ! Він відходить із миром ; на ложах своїх спочивають , хто ходить прямою дорогою . Та наблизьтесь сюди , ви сини чарівниці , насіння чужоложникове та блудниці , над ким розкошуєте ви , над ким розкриваєте рота , висовуєте язика ? Хіба ви не діти переступу , насіння брехні , ви , що палитесь пристрастю серед дубів , під деревом кожним зеленим , що дітей над потоками ріжете , під скельними щілинами ? У гладеньких каміннях потоку твій уділ , вони , вони доля твоя ! І їм ти лила жертву литу , хлібну жертву приносила ! Чи цим Я заспокоєний буду ? На горі на високій та висуненій ти поставила ложе своє , і туди ти приходиш приносити жертви . І ти за дверима й одвірком кладеш свого пам'ятника культового , бо ти відступила від Мене , обнажаєшся й входиш , поширюєш ложе своє , і складаєш умову собі з одним з тих , що з ними ти любиш лежати , де місце нагледиш . І ти до Молоха з оливою ходиш , і намножуєш масті свої ; і посилаєш далеко своїх посланців , і знижаєшся аж до шеолу . Ти змучувалась на численних дорогах своїх , але не казала : Зрікаюсь ! Знайшла ти оживлення сили своєї , тому не ослабла . І за ким побивалася ти та лякалась , що невірною стала й Мене не згадала , не клала на серці своєму ? Хіба не тому , що мовчав Я від віку , то ти не боїшся Мене ? Я виявлю про справедливість твою та про вчинки твої , та вони не поможуть тобі ! Як ти будеш кричати , нехай порятує тебе твоя зграя божків . Але вітер усіх їх розвіє , схопить подих ; хто ж на Мене надіється , землю вспадкує й гору святую Мою одідичить ! І Він каже : Будуйте дорогу , будуйте дорогу , почистьте дорогу , заберіть перешкоди з дороги народу Мого ! Бо так промовляє Високий і Піднесений , повіки Живущий , і Святий Його Ймення : Пробуваю Я на Височині та в святині , і з зламаним та з упокореним , щоб оживляти духа скромних , і щоб оживляти серця згноблених ! Бож не вічно Я буду судитись , і не завжди Я гніватись буду , бо дух з-від обличчя Мого зомлів би , та й душі , які Я вчинив . Я гнівався був за гріх користолюбства його , та й уразив його , заховав Я обличчя Своє й лютував , та пішов він , відступний , дорогою серця свого . Я бачив дороги його , і вздоровлю його , і його поведу й дам потіху для нього й для тих , що сумують із ним . Створю Я плід уст : Спокій , спокій далекому та близькому ! говорить Господь , і вздоровлю його . А ті несправедливі як море розбурхане , коли бути спокійним не може воно , і коли води його багно й мул викидають . Для безбожних спокою немає , говорить Господь ! Кричи на все горло , не стримуйсь , свій голос повищ , мов у сурму , й об'яви ти народові Моєму про їхній переступ , а домові Якова їхні гріхи ! Вони бо щоденно шукають Мене та жадають пізнати дороги Мої , мов народ той , що праведне чинить , і права свого Бога не кидає . Питаються в Мене вони про права справедливости , жадають наближення Бога : Нащо ми постимо , коли Ти не бачиш , мучимо душу свою , Ти ж не знаєш того ? Отак , у день посту свого ви чините волю свою , і всіх ваших робітників тиснете ! Тож на сварку та заколот постите ви , та щоб кулаком бити нахабно . . . Тепер ви не постите так , щоб ваш голос почутий був на височині ! Хіба ж оце піст , що Я вибрав його , той день , коли морить людина душу свою , свою голову гне , як та очеретина , і стелить верету та попіл ? Чи ж оце називаєш ти постом та днем уподоби для Господа ? Чи ж ось це не той піст , що Я вибрав його : розв'язати кайдани безбожности , пута ярма розв'язати й пустити на волю утиснених , і всяке ярмо розірвати ? Чи ж не це , щоб вламати голодному хліба свого , а вбогих бурлаків до дому впровадити ? Що як побачиш нагого , щоб вкрити його , і не сховатися від свого рідного ? Засяє тоді , мов досвітня зоря , твоє світло , і хутко шкірою рана твоя заросте , і твоя справедливість ходитиме перед тобою , а слава Господня сторожею задньою ! Тоді кликати будеш і Господь відповість , будеш кликати і Він скаже : Ось Я ! Якщо віддалиш з-поміж себе ярмо , не будеш підносити пальця й казати лихого , і будеш давати голодному хліб свій , і знедолену душу наситиш , тоді то засвітить у темряві світло твоє , і твоя темрява ніби як полудень стане , і буде Господь тебе завжди провадити , і душу твою нагодує в посуху , кості твої позміцняє , і ти станеш , немов той напоєний сад , і мов джерело те , що води його не всихають ! І руїни відвічні сини твої позабудовують , поставиш основи довічні , і будуть тебе називати : Замуровник пролому , направник шляхів для поселення ! Якщо ради суботи ти стримаєш ногу свою , щоб не чинити своїх забаганок у день Мій святий , і будеш звати суботу приємністю , днем Господнім святим та шанованим , і її пошануєш , не підеш своїми дорогами , діла свого не шукатимеш та не будеш казати даремні слова , тоді в Господі розкошувати ти будеш , і Він посадовить тебе на висотах землі , та зробить , що будеш ти споживати спадщину Якова , батька твого , бо уста Господні сказали оце ! Ото ж бо , Господня рука не скоротшала , щоб не помагати , і Його вухо не стало тяжким , щоб не чути , бо то тільки переступи ваші відділювали вас від вашого Бога , і ваші провини ховали обличчя Його від вас , щоб Він не почув , бо ваші долоні заплямлені кров'ю , ваші ж пальці беззаконням , уста ваші говорять неправду , язик ваш белькоче лихе ! Немає нікого , хто б кликав на суд , і нікого нема , хто судився б поправді , кожен надію кладе не марноту й говорить неправду , вагітніє бідою й породжує злочин ! Висиджують яйця гадючі та тчуть павутиння : хто з'їсть з їхніх яєць , помирає , а з розбитого гадина вийде . . . Нитки їхні не стануть одежею , і виробами своїми вони не покриються : їхні діла діла кривди , і в їхніх руках чин насильства . . . Їхні ноги біжать на лихе , і спішать проливати невинну кров , їхні думки думки кривдні , руїна й погибіль на їхніх дорогах ! Дороги спокою не знають , і правосуддя немає на їхніх стежках , вони покрутили собі свої стежки , і кожен , хто нею ступає , не знає спокою . Тому віддалилося право від нас , і не сягає до нас справедливість ! чекаємо світла , та ось темнота , чекаємо сяйва та й у темнощах ходимо ! Ми мацаємо , мов невидющі , за стіну , навпомацки ходимо , мов ті безокі ; спотикаємося ми опівдні , немов би смерком , між здоровими ми , як померлі ! . . . Усі ми ревемо , як ведмеді , і мов голуби ті постійно воркочемо , чекаємо права й немає , спасіння й від нас віддалилось воно . . . Бо помножились наші переступи перед Тобою , і свідкують на нас гріхи наші , бо з нами переступи наші , а наші провини ми знаємо їх ! Ми зраджували й говорили неправду на Господа , і повідступали від нашого Бога , казали про утиск та відступ , вагітніли й видумували з свого серця слова неправдиві . . . І правосуддя назад відступилося , а справедливість здалека стоїть , бо на майдані спіткнулася істина , правда ж не може прийти , і істина зникла , а той , хто від злого відходить , грабований . . . І це бачить Господь , і лихе в Його очах , що права нема ! І Він бачив , що немає нікого , і дивувавсь , що немає заступника . . . Та рамено Його Йому допомогло , і Його справедливість підперла Його , і Він зодягнув справедливість , як панцер , а шолома спасіння на Свою голову , і зодягнув шати помсти , як одяг , і покрився горливістю , мов би плащем ! Надолужить Він гнівом Своїм ворогам згідно з учинками їхніми , Своїм супротивним заплатою , островам надолужить заплату . І будуть боятися Ймення Господнього з заходу , а слави Його зо схід сонця , бо прийде , як річка рвучка , вітер Господній її пожене , і прийде Викупитель Сіонові й тим , хто вернувся із прогріху в Якові , каже Господь . А Я ось із ними умова Моя , говорить Господь : Мій Дух , який на тобі , та слова Мої , що поклав Я до уст твоїх , не уступлять вони з твоїх уст , і з уст нащадків твоїх , і з уст нащадків потомства твого , говорить Господь , відтепер й аж навіки ! Уставай , світися , Єрусалиме , бо прийшло твоє світло , а слава Господня над тобою засяла ! Бо темрява землю вкриває , а морок народи , та сяє Господь над тобою , і слава Його над тобою з'являється ! І підуть народи за світлом твоїм , а царі за ясністю сяйва твого . Здійми свої очі навколо й побач : усі вони зібрані , і до тебе ідуть ; сини твої йдуть іздалека , а дочок твоїх на руках он несуть ! Побачиш тоді і роз'яснишся ти , сполохнеться й поширшає серце твоє , бо звернеться морське багатство до тебе , і прийде до тебе багатство народів ! Безліч верблюдів закриє тебе , молоді ті верблюди з Мідіяну й Ефи , усі вони прийдуть із Шеви , носитимуть золото й ладан та хвали Господні звіщатимуть . Всі отари кедарські зберуться до тебе , барани невайотські послужать тобі , вони підуть усі на Мій вівтар , як жертва приємна , і Я прославлю дім слави Своєї ! Хто вони , що летять , як та хмара , і немов голуби до своїх голубників ? Бо до Мене збираються мореплавці , і найперше пливуть кораблі із Таршішу , щоб привести синів твоїх здалека , з ними їхнє срібло та їхнє золото для Імені Господа , Бога твого , і для Святого Ізраїля , Він бо прославив тебе . І мури твої побудують чужинці , а їхні царі тобі будуть служити , бо в запалі гніву Свого Я був уразив тебе , а в Своїм уподобанні змилуюся над тобою ! І будуть постійно відкритими брами твої , ані вдень , ні вночі не замкнуться вони , щоб приносити до тебе багатство народів , і їхні царі щоб були припроваджені . Бо погинуть народ та те царство , що не схочуть служити тобі , і ці народи понищені будуть зовсім ! Слава ліванська прибуде до тебе , кипарис , сосна й бук будуть разом , щоб приоздобити місце святині Моєї , і місце ніг Своїх Я пошаную . І зігнуті прийдуть до тебе сини твоїх кривдників , і кланятись будуть до стіп твоїх ніг усі ненависники , і тебе будуть кликати : Місто Господнє , Сіон Святого Ізраїлевого ! За те , що була ти покинута та осоружна , о дочко Сіону , і через тебе ніхто не ходив , то вчиню тебе славою вічною , радістю з роду в рід ! І будеш ти ссати молоко із народів , і груди царів будеш ссати , і пізнаєш , що Я то Господь , твій Спаситель , а твій Викупитель Потужний Яковів ! Замість міді впроваджу Я золото , і замість заліза впроваджу срібло , і замість дерева мідь , а замість каміння залізо , і дозором твоїм зроблю мир , твоїми ж начальниками справедливість ! В твоїм краї не буде вже чуте насилля , руїна й спустошення в межах твоїх , і назвеш свої мури спасінням , а брами свої похвалою ! Удень сонце не буде тобі вже за світло , і не буде світити тобі місяць за сяйво , бо буде тобі вічним світлом Господь , а твій Бог за окрасу твою ! Не зайде вже сонце твоє , і місяць твій вже не сховається , бо буде тобі вічним світлом Господь , і дні жалоби твоєї покінчаться ! А народ твій усі справедливі вони , землю вспадкують навіки , парость Моїх саджанців , чин Моїх рук на прославлення ! Цей малий стане тисячею , і наймолодший народом міцним ! Я , Господь , цього часу оце приспішу ! Дух Господа Бога на мені , бо Господь помазав Мене благовістити сумирним , послав Мене перев'язати зламаних серцем , полоненим звіщати свободу , а в'язням відчинити в'язницю , щоб проголосити рік уподобання Господу , та день помсти для нашого Бога , щоб потішити всіх , хто в жалобі , щоб радість вчинити сіонським жалобникам , щоб замість попелу дати їм оздобу , оливу радости замість жалоби , одежу хвали замість темного духа ! І будуть їх звати дубами праведности , саджанцями Господніми , щоб прославивсь Господь ! І вони забудують руїни відвічні , відбудують спустошення давні і відновлять міста поруйновані , з роду в рід попустошені . І встануть чужинці та й пастимуть ваші отари , і сини чужинця будуть вам рільниками та вам винарями ! І будуть вас кликати : Господні , священики будуть казати на вас : слуги нашого Бога ! Ви будете їсти багатство народів , і їхньою славою будете славитись . За ваш сором подвійний і за ганьбу та смуток , ваш уділ , тому то посядуть вони в своїм краї подвійне , радість вічна їм буде ! Бо Господь Я , і правосуддя кохаю , і ненавиджу розбій та кривду , і дам їм заплату за чин їхній поправді , і з ними складу заповіта довічного ! І буде насіння їхнє знане між людами , і між народами їхні нащадки , усі , хто бачити їх буде , пізнають їх , що вони те насіння , яке благословив був Господь ! Я радісно буду втішатися Господом , нехай звеселиться душа моя Богом моїм , бо Він зодягнув мене в шату спасіння , і в одежу праведности мене вбрав , немов молодому , поклав Він на мене вінця , і мов молоду , приоздобив красою мене ! Бо так як земля та виводить рослинність свою , й як насіння своє родить сад , так Господь Бог учинить , що виросте правда й хвала перед усіма народами ! Не буду мовчати я ради Сіону , і ради Єрусалиму не буду спокійний , аж поки не вийде , як сяйво , його справедливість , а спасіння його як горючий світильник ! І побачать народи твою справедливість , а славу твою всі царі , і йменням новим будуть звати тебе , що уста Господні докладно означать його . І ти станеш короною слави в Господній руці й діядемою царства в долоні Бога свого ! Вже не скажуть на тебе покинута , а на край твій не будуть казати вже пустиня , бо тебе будуть кликати в ній моя втіха , а край твій заміжня , бо Господь пожадає тебе , і твій край буде взятий за жінку ! Як юнак бере панну за жінку , так з тобою одружиться Сам Будівничий , і як тішиться той молодий нареченою , так радітиме Бог твій тобою ! На мурах твоїх , Єрусалиме , Я поставив сторожу , ніколи не буде мовчати вона цілий день та всю ніч . Ви , хто пригадує Господа , не замовкніть , і перед Ним не вмовкайте , аж поки не зміцнить , і аж поки не вчинить Він Єрусалима за славу Свою на землі ! Господь присягнув був Своєю правицею й потужним раменом Своїм : Направду , не дам уже збіжжя твого ворогам твоїм , і пити не будуть чужинці твого виноградного соку , що ти працював біля нього ! Бо ті , хто збирає його , будуть їсти його та й хвалитимуть Господа , і ті , хто громадить його , будуть пити його на подвір'ях святині Моєї ! Проходьте , проходьте ви брамами , чистьте дорогу народові ! Будуйте дорогу , будуйте дорогу , дорогу ту биту , очистьте від каменя , підійміть над народами прапора ! Ось звіщає Господь аж до краю землі : Розкажіте сіонській дочці : Ось приходить Спасіння твоє , ось із Ним нагорода Його , і заплата Його перед Ним ! І будуть їх звати народом святим , викупленцями Господа , а на тебе закличуть жадана , незалишене місто ! Хто це гряде із Едому , у шатах червоних із Боцри ? Хто Той пишний в убранні Своїм , що в величі сили Своєї врочисто гряде ? Це Я , що говорить у правді , що владний спасати ! Чого то червона одежа Твоя , а шати Твої як у того , хто топче в чавилі ? Сам один Я чавило топтав , і не було із народів зо Мною нікого ! І Я топтав їх у гніві Своїм , і чавив їх у люті Своїй , і бризкав їх сік на одежу Мою , і Я поплямив всі шати Свої . . . Бо день помсти у серці Моїм , і надійшов рік Мого викуплення ! Я дививсь , але помічника не було , і дивувавсь , бо підпори Мені бракувало , та рамено Моє Мені допомогло , а Мій гнів він підтримав Мене ! І топтав Я народи у гніві Своїм , і ламав їх у люті Своїй , і вилив на землю їхню кров ! Буду згадувати ласки Господні , Господні хвали за все те , що вчинив нам Господь , за велике добро те для дому Ізраїля , що вчинив Він для них у Своїм милосерді , і в ласці великій Своїй ! І сказав : Вони справді народ Мій , сини , що неправди не кажуть , і став Він для них за Спасителя . В усякому утиску їхньому тісно було і Йому , і Ангол обличчя Його їх спасав . Любов'ю Своєю й Своїм милосердям Він викупив їх , і їх підніс і носив їх усі дні в давнину . Та стали вони неслухняними й Духа Святого Його засмутили , і Він обернувся на ворога їм , Він Сам воював проти них . . . Тоді то народ Його згадає дні давні , Мойсея : Де Той , що їх вивів із моря із пастирем отари Своєї ? Де Той , що в нього поклав Свого Духа Святого ? Що Він по правиці Мойсея провадив рамено величчя Свого , що Він перед ними розділював воду , щоб зробити Собі вічне Ім'я ? Що провадив безоднями їх , як коня на пустині , і вони не спіткнулись ? Як сходить у долину худоба , так їх Дух Господній водив до спочинку , так і Ти вів народ Свій , щоб зробити Собі славне Ім'я ! Поглянь із небес і побач із мешкання святині Своєї та слави Своєї : Де горливість Твоя та Твої могутні чини ? Де велике число милосердя Твого та ласки Твоєї , що супроти мене затрималися ? Тільки Ти наш Отець , бо Авраам нас не знає , а Ізраїль нас не пізнає ! Ти , Господи , Отець наш , від віку Ім'я Твоє : наш Викупитель ! Нащо , Господи , Ти попустив , що ми блудимо з доріг Твоїх , нащо робиш твердим наше серце , щоб ми не боялись Тебе ? Вернися ради рабів Своїх , ради племен спадку Свого ! Спадщину займав час короткий святий Твій народ , противники наші святиню Твою потоптали ! Ми стали такими , немов би відвіку Ти не панував був над нами , немов би не кликалося Твоє Ймення над нами ! О , коли б небеса Ти роздер і зійшов , перед обличчям Твоїм розтопилися б гори , як хворост горить від огню , як кипить та вода на огні , отак щоб Ім'я Твоє стало відоме Твоїм ворогам , щоб перед обличчям Твоїм затремтіли народи ! Коли Ти чинив страшні речі , ми їх не чекали , коли б Ти зійшов , то перед обличчям Твоїм розтопилися б гори ! І відвіку не чули , до ушей не доходило , око не бачило Бога , крім Тебе , Який би зробив так тому , хто надію на Нього кладе ! Ти стрічаєш того , хто радіє та праведність чинить , отих , що вони на дорогах Твоїх пам'ятають про Тебе . Та розгнівався Ти , бо ми в тому згрішили навіки та несправедливими стали ! І стали всі ми , як нечистий , а вся праведність наша немов поплямована місячним одіж , і в'янемо всі ми , мов листя , а наша провина , як вітер , несе нас . . . І немає нікого , хто кликав би Ймення Твоє , хто збудився б триматися міцно за Тебе , бо від нас заховав Ти обличчя Своє й через нашу вину Ти покинув нас нидіти . . . Тепер же , о Господи , Ти наш Отець , ми глина , а Ти наш ганчар , і ми всі чин Твоєї руки ! Не гнівайся , Господи , сильно , і не пам'ятай повсякчасно провини ! Тож споглянь , ми народ Твій усі ! Святі міста Твої стали пустинею , Сіон став пустелею , степом став Єрусалим . . . Дім святощі нашої й нашої слави , в якім батьки наші хвалили Тебе , погорілищем став , а все наше любе руїною стало . . . Чи й на це ще Себе будеш стримувати , Господи ? Будеш мовчати , й занадто карати нас будеш ? Я прихилявся до тих , що Мене не питали , Я знайдений тими , що Мене не шукали . Я казав : Оце Я , оце Я ! до народу , що Йменням Моїм не був званий . Я ввесь день простягав Свої руки до люду запеклого , що він , за своїми думками , дорогою ходить недоброю , до народу , що в очі Мене прогнівляє постійно , що жертви приносить в садках та що палить кадило на цеглах , що сидить у гробах та ночує по ямах , їсть свинину , і в їхньому посуді юшка нечиста , що говорить : Спинись , не зближайся до мене , бо святий я для тебе ! Оце дим в Моїй ніздрі , огонь , що палає ввесь день ! Ось написане перед обличчям Моїм : Я не буду мовчати , але відплачу , і надолужу на їхньому лоні ! Укупі переступи ваші й переступи ваших батьків , говорить Господь , що кадили на горах і на взгір'ях Мене зневажали , і заплату їм виміряю Я найперше до їхнього лоня ! . . . Так говорить Господь : Коли в гроні знаходиться сік виноградний , і хтось скаже : Не псуй ти його , бо благословення у ньому , отак Я зроблю ради рабів Своїх , щоб усього не нищити ! І насіння Я виведу з Якова , а з Юди спадкоємця гір Моїх , і вибранці Мої одідичать її , і раби Мої житимуть там . І стане Шарон пасовиськом отари , а долина Ахор за ліжницю худоби великої , для народу Мого , що шукали Мене . А ви , що Господа кидаєте , забуваєте гору святу Мою , що ставите Ґаду трапезу , а для Мені виповнюєте жертву литу , то вас відраховую Я для меча , й на коліна впадете ви всі на заріз , бо кликав Я вас , та ви відповіді не дали , говорив був , але ви не чули й робили лихе в Моїх очах , і чого не хотів , вибирали собі ! . . . Тому Господь Бог каже так : Ось будуть раби Мої їсти , а ви будете голодувати , ось будуть раби Мої пити , а ви будете спрагнені , ось будуть раби Мої радіти , а ви посоромлені будете . . . Ось раби Мої будуть співати від радости серця свого , ви ж кричатимете від сердечного болю , і від скрушення духа заводити будете . . . І ви своє ймення дасте на прокляття вибранцям Моїм , і Господь Бог тебе вб'є , а рабам Своїм дасть інше ймення , так що хто на землі благословлений буде , буде поблагословлений він вірним Богом , а хто на землі присягає , вірним Богом присягне , бо забудуться утиски давні і заховані будуть вони від очей Моїх ! Бо ось Я створю нове небо та землю нову , і не згадаються речі колишні , і не прийдуть на серце ! Тож навіки радійте та тіштеся тим , що творю Я , бо ось Я створю Єрусалима на радість , а народа його на веселість ! І буду Я Єрусалимом радіти , і втішатися буду народом Своїм , і не почується в ньому вже голос плачу й голос зойку ! З цього часу не буде вже юного днями й старого , який своїх днів не поповнить , бо сторокий помре як юнак , а грішник і в віці ста літ буде проклятий ! І доми побудують , і мешкати будуть , і засадять вони виноградники , і будуть їхній плід споживати . Не будуть вони будувати , щоб інший сидів , не будуть садити , щоб інший спожив , дні бо народу Мого як дні дерева , і вибранці Мої зуживатимуть чин Своїх рук ! Не будуть вони працювати надармо , і не будуть родити на страх , вони бо насіння , благословлене Господом , і нащадки їхні з ними . І станеться , поки покличуть , то Я відповім , вони будуть іще говорити , а Я вже почую ! Вовк та вівця будуть пастися разом , і лев буде їсти солому , немов та худоба , а гадові хлібом його буде порох ! . . . Вони не чинитимуть зла й вигубляти не будуть на всій святій Моїй горі , говорить Господь . Так говорить Господь : Небеса Мій престол , а земля то підніжок для ніг Моїх : який же то храм , що для Мене збудуєте ви , і яке ото місце Його відпочинку ? Таж усе це створила рука Моя , і так все це сталось , говорить Господь ! І при тому дивлюсь Я на вбогого та на розбитого духом , і на тремтячого над Моїм словом . Інакше хто ріже вола одночасно вбиває людину , приносить у жертву ягня переломлює шию собаці , дарунка приносить вживає свинячої крови , складає з кадила частину пригадувальну , одночасно божка благословить . . . Отак як дороги свої вони повибирали , і до гидот тих своїх уподобання чує душа їхня , так виберу й Я їх на зведення , і предмета їхнього страху на них наведу , за те , що Я кликав і ніхто відповіді не давав , говорив Я й не чули вони , та чинили лихе в Моїх очах , і вибрали те , чого Я не жадав ! . . . Послухайте слова Господнього ті , що на слово Його тремтите : Кажуть ваші брати , що ненавидять вас , що вас ради Ймення Мого виганяють : Хай прославлений буде Господь , і ми вашу радість побачимо ! Та будуть вони посоромлені ! Голос гомону з міста , голос із храму , це голос Господа , що заплату дає для Своїх ворогів ! Поки зазнала дрижання породу , вона породила , і поки прийшов її біль , то сина легенько вона привела . . . Хто таке коли чув , і хто бачив таке ? Чи зроджена буде земля в один день , чи народжений буде народ за одним разом ? Бо як тільки зазнала Сіонська дочка породові дрижання , то синів своїх вже породила . . . Чи Я допроваджу до породу , і не вчиню , щоб вона породила ? говорить Господь . Чи Я , що чиню , щоб родила , і стримаю ? каже твій Бог . Радійте із Єрусалимом і тіштеся всі ним , хто його покохав ! Втішайтесь ним радістю всі , що з-за нього в жалобі були ! Щоб ви ссали й наситилися з перс потіхи його , щоб ви ссали та розкошували із перс його слави ! Бо Господь каже так : Ось керую до нього Я мир , немов річку , і славу народів , немов той потік заливний : і ви будете ссати , і на руках вас носитимуть , і бавитимуть на колінах ! Як когось його ненька втішає , так вас Я потішу , і ви втішені будете Єрусалимом . І побачите це , й серце ваше радітиме , й як трава молода , розцвітуть ваші кості ! І в рабах Його пізнана буде Господня рука , і буде Він гніватися на Своїх ворогів . Бо ось прийде Господь ув огні , а Його колесниці мов буря , щоб відплатити жаром гніву Свого , а погрози Свої полум'яним огнем ! Бо огнем та мечем Своїм буде судитись Господь з кожним тілом , і буде багато побитих від Господа . . . А ті , хто освячується й очищає себе у поганських садках , один по одному , всередині , їдять м'ясо свиняче й гидоти та мишу , вони разом загинуть , говорить Господь ! . . . І Я знаю їхні вчинки та їхні думки , і прийду , щоб зібрати всі народи й язики , і прийдуть вони й Мою славу побачать ! І знака на них покладу , і пошлю урятованих з них до народів , у Таршіш , Пул , і Лул , в Мешех і Кос , у Тувал та Яван , в острови предалекі , що звістки про Мене не чули й не бачили слави Моєї , і звістять мою славу вони між народами ! І вони приведуть усіх ваших братів із народів усіх у дарунок для Господа на конях та на колесницях , і на фурах та мулах , та на верблюдах , на гору святу Мою , до Єрусалиму , говорить Господь , як приносять синове Ізраїлеві дарунка в посудині чистій до дому Господнього . І візьму Я із них за священиків та за Левитів , говорить Господь . Бо як небо нове та нова та земля , що вчиню , стануть перед обличчям Моїм , говорить Господь , так стоятимуть ваші нащадки та ваше ім'я ! І станеться , кожного новомісяччя в часі його , і щосуботи за часу її кожне тіло приходитиме , щоб вклонятися перед обличчям Моїм , говорить Господь . І вийдуть вони та й побачать ті трупи людей , що відпали від Мене , бо їхня черва не помре й не погасне огонь їхній , і стануть вони за гидоту для кожного тіла !