GetPassageurn:cts:pbc:bible.parallel.ukr.2009:24urn:cts:pbc:bible.parallel.ukr.2009:24Слова Єремії , сина Хілкійїного , з священиків , що в Анатоті , у Веніяминовому краї , що було до нього Господнє слово за днів Йосії , Амонового сина , Юдиного царя , тринадцятого року його царювання . І було воно й за днів Єгоякима , сина Йосіїного , Юдиного царя , аж до кінця одинадцятого року Седекії , сина Йосіїного , Юдиного царя , аж до виходу Єрусалиму на вигнання в п'ятому місяці . І прийшло мені слово Господнє , говорячи : Ще поки тебе вформував в утробі матерній , Я пізнав був тебе , і ще поки ти вийшов із нутра , тебе посвятив , дав тебе за пророка народам ! А я відповів : О , Господи , Боже , таж я промовляти не вмію , бо я ще юнак ! . . . Господь же мені відказав : Не кажи : Я юнак , бо ти підеш до всіх , куди тільки пошлю Я тебе , і скажеш усе , що тобі накажу . Не лякайсь перед ними , бо Я буду з тобою , щоб тебе рятувати , говорить Господь ! І простяг Господь руку Свою , і доторкнувсь моїх уст та й до мене сказав : Ось Я дав в твої уста слова Мої ! Дивись , Я сьогодні призначив тебе над народами й царствами , щоб виривати та бурити , і щоб губити та руйнувати , щоб будувати й насаджувати ! І було мені слово Господнє , говорячи : Що ти бачиш , Єреміє ? А я відказав : Я бачу мигдалеву галузку . І сказав мені Господь : Ти добре бачиш , бо Я пильную Свого слова , щоб справдилось воно . І було мені слово Господнє подруге таке : Що ти бачиш ? А я відказав : Я бачу кипляче горня , а перед його звернений з півночі на південь . І сказав мені Господь : З півночі відкриється зло на всіх мешканців землі . Бо ось Я покличу всі родини царств на півночі , говорить Господь , і вони поприходять , і поставлять кожен свого трона при вході до єрусалимських брам , і навколо при всіх мурах його та при всіх юдиних містах . І буду судитися з ними за всю їхню безбожність , що вони покинули Мене , і кадили іншим богам , і вклонялись чинам своїх рук . А ти підпережеш стегна свої та й устанеш , і будеш говорити їм усе , що Я накажу тобі ; не бійся перед ними , щоб Я не злякав тебе перед ними ! Бо Я ось сьогодні поставив тебе містом твердинним , і залізним стовпом , і мідяними мурами проти всієї цієї землі , проти царів Юди , проти його князів , проти його священиків та проти народу цієї землі . І будуть вони воювати з тобою , та не переможуть тебе , бо Я із тобою , говорить Господь , щоб тебе рятувати ! І було мені слово Господнє , говорячи : Іди , і проголоси до вух дочки Єрусалиму , говорячи : Так говорить Господь : Я згадав тобі ласку юнацтва твого , ту любов , коли ти наречена була та за Мною ходила в пустині , в землі незасіяній . Ізраїль то святість для Господа , початок врожаю Його . Всі , що їли його , завинили , зло прийде на них , говорить Господь . Послухайте слова Господнього , доме Яковів та всі роди дому Ізраїля ! Так говорить Господь : яку кривду знайшли батьки ваші в Мені , що вони віддалились від Мене й пішли за марнотою , і стали марними ? І не спитали вони : де Господь , що нас вивів із краю єгипетського , що провадив Він нас по пустині , по землі степовій , повній ям , по краю сухому та темному , по краю , що в ньому ніхто не ходив , і що там не осілась людина ? І впровадив Я вас до родючого Краю , щоб їсти плоди його й добра його . І ви прибули й занечистили землю Мою , і зробили гидотою спадщину Мою . . . Священики не повіли : де Господь ? А ті , хто тримає Закона , Мене не пізнали , і пастирі повідпадали від Мене , а пророки Ваалом пророкували , та за тими пішли , хто вам не допоможе . . . Тому то судитися буду ще з вами , говорить Господь , і з синами синів ваших буду судитись ! Бо перейдіть острови хіттеян , і побачте , і до Кедару пошліть , та пригляньтеся добре й побачте , чи було там таке , як оце ? Чи змінив люд богів , хоч не Бог вони ? А народ Мій змінив свою славу на те , що не помагає ! . . . Здивуйтеся цим , небеса , і затремтіть , і злякайтесь над міру , говорить Господь ! Бо дві речі лихі Мій народ учинив : покинули Мене , джерело живої води , щоб собі подовбати водозбори , водозбори поламані , що води не тримають . Чи Ізраїль Мій раб ? Чи він теж кріпак , народжений вдома ? Чому ж здобиччю він ? На нього ревуть левчуки , видають голос свій , і його Край обернули в пустиню , спалили міста його , так що немає мешканця . . . Також сини Мемфіса й Тахпенеса на черепі паслися в тебе . Чи ж зробило тобі це не те , що покинув ти Господа , Бога свого , що провадив тебе по дорозі ? І тепер що тобі до дороги в Єгипет ? Щоб пити воду з Шіхору ? І що тобі до дороги в Ашшур ? Щоб пити воду з Ріки ? Хай карає тебе твоє зло , і відступства твої хай картають тебе , і пізнай та побач , що лихе та гірке це , що кинув ти Господа , Бога свого , і страху Мого над тобою нема , говорить Господь , Бог Саваот . Бо віддавна зламала ти , дочко Сіону , ярмо своє , пірвала свої поворозки й сказала : Не буду служити ! Бо на кожному взгір'ї високому , і під кожним зеленим деревом ти клалась блудницею . . . А Я ж посадив був тебе виноградом добірним , увесь він насіння правдиве ! І як ти змінилась Мені на виродка винограду чужого ? Тому то хоч би ти й помилася лугом , і мила багато собі зажила б , проте плямою буде вина твоя перед обличчям Моїм , говорить Господь Бог ! Як ти зможеш сказати : Я не стала нечистою , за Ваалами я не ходила ? Подивись на дорогу свою , у долині , чого ти наробила , пустотлива верблюдко , що крутиш дороги свої ! Ти як дика ослиця , яка до пустині привикла , що вітер втягає в жаданні своєї душі , хто заверне її в час її похотливости ? Усі , хто шукає її , не помучаться , знайдуть її в її місяці ! Стримуй ногу свою , щоб не бути їй босою , і від прагнення горло своє . А ти кажеш : Пропало , вже ні , бо я покохала чужих і за ними піду . . . Як для злодія сором , коли буде зловлений , так себе осоромив Ізраїлів дім , вони та царі їхні , їхні зверхники , й їхні священики , й їхні пророки , що говорять до дерева : Ти батько мій , а до каменя : Ти мене породив . Бо до Мене вони повернулись плечима , а не обличчям , а за час свого лиха говорять : Устань та спаси нас ! А де ж твої боги , яких наробив ти собі ? Хай устануть вони , якщо можуть спасти тебе в час твого лиха , бож в тебе богів , скільки міст твоїх , Юдо ! Чого вам зо Мною змагатися ? Усі ви відпали від Мене , говорить Господь . Надармо Я бив синів ваших , науки вони не взяли , а ваших пророків ваш меч поз'їдав , немов лев той винищувач ! О ви , покоління , почуйте це слово Господнє : Чи пустинею був для Ізраїля Я ? Чи може землею великої темряви ? Чому ж каже народ Мій : Ми вільно буяємо , вже не прийдемо до Тебе ? Чи панна забуде оздобу свою , наречена про стрічки свої ? А народ Мій про Мене забув незчисленні вже дні ! Як ти вправно дорогу свою повела , щоб шукати кохання ! Тому то дороги свої призвичаїла ти до злочинства , і навіть на полах одежі твоєї знаходиться кров душ убогих невинних , яких не зловила на вчинку гарячому , але понад усім тим ти кажеш : Невинна я , Його гнів відвернувся від мене направду . . . Ось Я буду змагатись з тобою за те , що ти кажеш : Я не прогрішила ! Нащо тиняєшся ти , і міняєш дорогу свою ? Таж ти посоромлена будеш Єгиптом , як ти посоромлена від Асирії ! І звідти ти вийдеш , заламуючи свої руки на своїй голові , бо повідкидав Господь тих , на кого ти надіялася , і не будеш ти мати в них успіху . . . І було мені слово Господнє , говорячи : Як відпустить хто жінку свою , й вона піде від нього , та стане за жінку для іншого чоловіка , чи вернеться ще він до неї ? Чи ж не стане зовсім обезчещеною оця жінка ? Ти ж перелюб чинила з коханцями багатьома , і тобі повертатись до Мене ? говорить Господь . Зведи свої очі на гори порожні й дивися , де перелюбу ти не чинила ? Ти для них по дорогах сиділа , немов той араб на пустині , і збезчестився край твоїм блудом та лихом твоїм ! І дощі були стримувані , і не було дощу пізнього , проте мала ти чоло блудниці , і стратила сором . . . Чи ж кликати віднині не будеш до Мене : Отче мій , Ти юнацтва мого Провідник ! Чи Він пам'ятатиме вічно про гнів , чи назавжди його стерегтиме ? Таке ти говориш , і безмежно зло чиниш . . . І сказав до мене Господь за днів царя Йосії : Чи ти бачив , що зробила невірна дочка Ізраїлева ? Вона ходила на кожну високу гору , і під кожне зелене дерево , і блудодіяла там . . . Я думав : Як зробить вона все оце , то до Мене повернеться ; та вона не вернулась , і бачила це сестра її зрадниця , Юдея . І побачила Юдея , що за все те , що перелюб чинила невірна дочка Ізраїлева , відпустив Я її , і дав їй листа розводового . Та зрадлива сестра її , дочка Юдина , не побоялася й пішла , і блудливою стала й вона . . . І сталось від розголосу про перелюб її , збезчестила вона землю , і перелюб чинила з камінням та з деревом . І також при всьому цьому не вернулась до Мене зрадлива сестра її , дочка Юди , усім своїм серцем , а тільки вдавала , говорить Господь . . . І промовив до мене Господь : Невірна дочка Ізраїлева всправедливила душу свою більш від зрадливої дочки Юди . Піди , і проголосиш слова ці на північ та й скажеш : Вернися , відступна дочко Ізраїлева ! говорить Господь . Не зверну Я Свого обличчя у гніві на вас , бо Я милостивий , говорить Господь , і не буду повік стерегти Свого гніву . Тільки пізнай же провину свою , бо ти проти Господа , Бога свого повстала , і грішила з чужими під деревом кожним зеленим , і Мого голосу ви не почули , говорить Господь . Верніться , діти невірні , говорить Господь , бо Я вам Господар , та візьму вас по одному з міста , а з роду по два , і вас поведу до Сіону ! І дам пастирів вам згідно з серцем Своїм , і вони будуть пасти вас умінням та розумом . І буде , коли ви розмножитеся та розплодитеся на землі за цих днів , говорить Господь , не скажуть уже : ковчег заповіту Господнього , і він вже не прийде на серце , і його пам'ятати не будуть , і більше не буде він зроблений . . . Того часу назвуть Єрусалима : Господній престол , і до нього , до Єрусалиму згромаджені будуть народи усі ради Ймення Господнього , і більше не підуть вони за впертістю серця лихого свого . . . Тими днями дім Юдин із домом Ізраїля підуть і разом прибудуть з північного краю до краю , що вашим батькам на спадок Я дав . І Я був подумав : як поставлю тебе Я посеред синів і дам тобі край пожаданий , найкращу спадщину народів ? І Я думав : ви будете звати Мене : Мій Отче , і не відвернетеся ви від Мене . Справді , як зраджує жінка свого чоловіка , так ви Мене зрадили , доме Ізраїлів ! каже Господь . Чути голос на лисих горах , плач благальний синів Ізраїлевих , вони бо скривили дорогу свою , забули про Господа , Бога свого : Верніться , невірні сини , усі ваші відступства Я вилікую ! Ось прийшли ми до Тебе , бо Ти Господь , Бог наш ! Справді , неправда ті пагірки , той гомін на горах , справді , в Господі , Богові нашім , спасіння Ізраїлеве ! А той сором пожер працю наших батьків від нашої молодости , їхню худобу дрібну й їхню худобу велику , синів їхніх та їхніх дочок . Лежимо ми у соромі нашому , і нас покриває ця наша неслава , бо ми прогрішилися Господу , Богові нашому , ми й батьки наші , від нашої молодости й до сьогодні , і не слухали голосу Господа , нашого Бога ! . . . Якщо ти , Ізраїлю , вернешся , каже Господь , до Мене ти вернешся , і якщо ти відкинеш із-перед обличчя Мого гидоти свої , то не будеш тинятись ! І якщо ти присягнеш Як живий Господь правдою й правом та справедливістю , то будуть Ним благословлятись народи , і хвалитись Ним будуть . Бо так каже Господь мужам Юди та Єрусалиму : Оріть собі на цілині , і не сійте в тернину ! Обрізуйтеся Господеві , й усуньте із ваших сердець крайні плоті , юдеї та мешканці Єрусалиму , щоб не вийшла , немов той огонь , Моя лютість , і буде палати вона , і не буде кому погасити через злі ваші вчинки ! Оповістіте в Юдеї та в Єрусалимі звістіть та й скажіть : Засурміте в сурму у краю ! Кричіть гучним голосом та говоріть : Зберіться та підемо до міст до твердинних ! Підійміте прапор до Сіону , поспішайте , не станьте , бо з півночі зло приведу , і велике нещастя . . . Лев виходить із своєї гущавини , і той , хто нищить народи , вирушає із місця свого , щоб твій край обернути на руїну , і спустошені будуть міста твої , так що забракне і мешканця ! . . . Отож , опережіться веретами , плачте та голосіть , бо лютість Господнього гніву від нас не відвернеться ! І станеться в день той , говорить Господь , згине розум царя і розум князів , і остовпіють священики , а пророки здивуються й скажуть : О Господи , Боже , справді обманений сильно народ цей та Єрусалим , коли казано : Буде вам мир , а меч доторкнувся ось аж до душі ! . . . Того часу народові цьому та Єрусалимові сказане буде : Ось вітер палкий з лисих гір на пустині , на дорозі дочки Мого люду , не на віяння й не на очищення він ! Та вітер сильніший від цього прибуде Мені , і над ними Я суд прокажу . . . Ось він прийде , як хмари , й як буря його колесниці , від орлів швидші коні його : Горе нам , бо спустошені будемо ми ! . . . Обмий серце своє від лихого , о Єрусалиме , щоб був ти врятований ! Аж доки в тобі пробуватимуть думки марноти твоєї ? Бо голос доносить із Дану й звіщає погибіль з Єфремових гір . . . Пригадайте народам оце , сповістіть ось про Єрусалим : Приходять з далекого краю його облягати , і здіймають свій крик на юдейські міста ! Як сторожа полів , навколо оточать його , бо він Мені був неслухняний , говорить Господь ! Дорога твоя й твої вчинки тобі це зробили , це лихо твоє : бо гірке , бо торкнуло воно аж до серця твого . . . Ой , утробо моя , ти утробо моя , я тремчу ! Біль серце стискає мені , і трепоче мені моє серце ! . . . Не можу мовчати , бо вчула душа моя голос сурми , гук війни ! Біда на біду прикликається , вся бо земля поруйнована буде , спустошені будуть зненацька намети мої , вмить завіси мої . . . Аж доки я бачити прапора буду , буду чути голос сурми ? Тому , що народ мій безглуздий , він не знає Мене : вони нерозумні сини й нерозважні вони , мудрі вони , щоб чинити лихе , та не вміють чинити добра ! Дивлюся на землю , аж ось порожнеча та пустка , і на небо й нема його світла ! Дивлюся на гори , аж ось вони трусяться , і всі згір'я хитаються ! Дивлюся , аж ось вже немає людини , і порозліталось все птаство небесне . Дивлюся , аж ось край родючий пустинею став , а міста його знищені всі від обличчя Господнього , від полум'я гніву Його . . . Бо Господь так прорік : Спустошенням стане ввесь край , та кінця йому ще не вчиню ! І буде в жалобі земля через це , і затьмариться небо вгорі , бо Я говорив , що задумав , і не пожалую , і не відступлюся від того . . . Від гуркотнечі їздця та стрільця побіжить усе місто , повтікають в гущавини й злізуть на скелі . . . Всі міста покинуті , і немає нікого , хто мешкав би в них . . . А ти , поруйнована , дочко Сіону , що будеш робити ? Хоч ти зодягаєш себе в кармазин , хоч прикрашуєшся золотою оздобою , хоч очі свої підмальовуєш фарбою , та надаремно прикрашуєшся : обридили тобою коханці твої , на життя твоє важать вони ! Бо чую Я крик , немов породіллі , чую стогін , мов первістки , голос Сіонської дочки , вона стогне , заломлює руки свої та голосить : Ой , горе мені , бо попало життя моє вбивникам ! . . . Помандруйте по вулицях Єрусалиму , і розгляньтеся та розпізнайте , і на майданах його пошукайте : чи не знайдете там людини , чи нема там такого , що чинить за правом , що правди шукає , то Я їм пробачу ! Коли ж вони кажуть : Як живий Господь , то справді клянуться неправдою . Хіба ж очі Твої не для правди , о Господи ? Уразив Ти їх , але їм не болить , понищив Ти їх , та відмовились узяти поуку вони , обличчя свої поробили від скелі твердішими , відмовилися навернутись ! А Я думав : Це прості лиш люди , безглузді , вони бо не знають дороги Господньої , права Бога свого . Піду но собі до вельможних і з ними помовлю , бо знають дорогу Господню вони , право Бога свого , та й вони усі разом зламали ярмо , а шлеї пірвали ! Тому лев лісовий їх поб'є , погубить їх вовк степовий , пантера чигає на їхні міста : кожен , хто вийде із них , пошматований буде , бо помножились їхні гріхи , їхні відступства численними стали ! Хіба через це Я пробачу тобі : твої діти Мене полишили , і присягаються тим , хто не Бог . Я їх нагодував , а вони чужоложать і натовпом ходять до дому блудниці , волочаться , мов жеребці відгодовані : кожен ірже до жони свого ближнього . . . Чи ж оцього Я не покараю ? говорить Господь . І хіба над народом , як цей , не помститься душа Моя ? Зберіться на мури його та й понищте , але не вчиняйте кінця їм ! Усуньте підпори його , бо вони не для Господа , бо зраджуючи , Мене зрадив Ізраїлів дім та дім Юдин , говорить Господь . Вони відцуралися Господа та говорили : Немає Його , й зло не прийде на нас , ні меча , ані голоду ми не побачимо ! А пророки поробляться вітром , і немає в них слова Господнього , отак їм пороблено буде ! Тому вирікає отак Господь Бог Саваот : За те , що говорите слово таке , ось Я в уста твої вкладу слово Своє за огонь , а народ цей то дрова , і він пожере їх ! Ось Я приведу іздалека народа на вас , о доме Ізраїлів , каже Господь , це сильний народ , стародавній це люд , люд , що мови його ти не знаєш , і не зрозумієш , що він говоритиме . Його сагайдак , як відчинений гріб , усі хоробрі вони . І він пожере твоє жниво та хліб твій , поїсть він синів твоїх та дочок твоїх , худобу дрібну та худобу велику твою пожере , з'їсть твого виноградника й фіґу твою , понищить мечем твердинні міста твої , на які ти надієшся . . . Та й за тих днів , говорить Господь , не зроблю Я із вами кінця ! І буде , як скажуть : За що Господь , Бог наш зробив нам усе це ? то ти скажеш до них : Як Мене ви покинули , і служите в вашому краї богам чужоземним , так чужинцям служити ви будете в краї не вашому ! . . . Сповістіть в домі Якова це , та оголосіть це в Юдеї , говорить Господь . Почуй же оце , ти народе безумний й безсердий , який має очі й не бачить , має вуха й не чує ! Чи Мене ви боятись не будете , каже Господь , чи тремтіти не будете перед лицем Моїм ? Мене , що пісок поклав за границю для моря , за вічну межу , якої воно не перейде : хоч повстануть , та не переможуть , і шумітимуть хвилі його , але не переступлять її ! А серце в народа цього неслухняне та непокірне , відпали вони та й пішли . І не сказали вони в своїм серці : Біймося ж Господа , нашого Бога , який дає дощ , дощ ранній та пізній часу його , стереже нам уставлені тижні для жнив . Ваші провини оце відхилили , а ваші гріхи від вас стримали цеє добро . Бо в народі Моєму безбожники є , чигають вони , немов той птахолов , вони сітки розставили , хапають людей . . . Як клітка , наповнена птахами , так доми їхні повні омани , тому повиростали та збагатились вони ! Потовстіли вони та погладшали , переступають також міру злого , справедливо вони не судили сирітського суду , і мають поводження ! і не помагають убогим у їхній справі . Чи ж оцього Я не покараю ? говорить Господь . І хіба над народом , як цей , не помститься душа Моя ? Чудне та страшне стало в краї : пророки віщують неправду , при помочі їхній панують священики , і народ Мій оце так кохає ! І що зробите ви , як кінець тому прийде ? Утікайте , сини Веніямина , з середини Єрусалиму , і засурміте в сурму у Текої , і знак підійміть на Бет-Гаккерем , бо з півночі грізно підноситься зло та велике нещастя ! І викореню Я Сіонську дочку , вродливу та випещену . Пастухи поприходять до неї з своїми стадами , понапинають намети навколо при ній , кожен місце своє випасатиме . Приготуйте війну проти неї , вставайте та вдармо опівдні ! Горе нам , бо минає вже день , бо вже тягнуться тіні вечірні ! Уставайте та підемо вночі і понищмо палати її ! Бо так промовляє Господь Саваот : Постинайте дерева та вала насипте при Єрусалимі ! Він те місто , що має зруйноване бути , в ньому повно насильства : як виприскує воду свою джерело , так виприскує він своє зло . . . Насилля й грабіж чуті в ньому , перед обличчям Моїм безперестань хвороба та рана . . . Будь навчений , Єрусалиме , щоб душа Моя не відвернулась від тебе , щоб тебе не вчинив Я спустошенням , незаселеним краєм ! Так говорить Господь Саваот : Позбирають дорешти останки Ізраїля , мов виноградові рештки , простягни свою руку , немов виноградар по грона ! До кого я буду казати та свідчити буду , і слухатимуть ? Необрізане ось їхнє вухо і слухати уважно не можуть вони , ось слово Господнє для них стало посміхом вони не жадають його ! І гніву Господнього повен я став , змучився я , його стримуючи , на вулиці виллю його на дітей та на збір юнаків одночасно , бо схоплені будуть чоловік із жінкою , старий із віджилим літа , і дістануться іншим доми їхні , теж поля та жінки . . . Бо Я руку Свою простягну на мешканців цієї землі , говорить Господь . Бо вони від малого свого й до великого , усі пожадливі на зиски , і від пророка та аж до священика роблять неправду . . . І рани народу Мого легковажно лікують , говорячи : Мир , мир , а миру нема ! Чи вони засоромилися , що гидоту робили ? не засоромилися ані трохи вони й застидатись не вміють . . . Тому то впадуть між упалими в часі , коли їх навіщу Я , спіткнуться , говорить Господь . Так говорить Господь : На дорогах спиніться та гляньте , і спитайте про давні стежки , де то добра дорога , то нею ідіть , і знайдете мир для своєї душі ! Та вони відказали : Не підемо ! І Я сторожів був поставив над вами , говорячи : Прислухайтесь до голосу сурми ! Та вони відказали : Не будем прислухуватись ! Тому слухайте , люди , і пізнай , ти громадо , що станеться з ними . Послухай , ти земле : Ось Я веду на народ цей лихе , плід їхніх думок , бо до слів Моїх не прислухались вони , а Законом Моїм погордили ! Навіщо Мені те кадило , що з Шеви приходить , запашний очерет із далекого краю ? Цілопалення ваші не любі Мені , ваші ж жертви Мені не приємні ! Тому то Господь каже так : Ось Я дам спотикання оцьому народові , і спіткнуться об них разом ваші батьки та сини , сусід та приятель його , і загинуть ! Так говорить Господь : Ось приходить народ із північного краю , і збуджується люд великий із кінців землі . Лука та ратище міцно тримають , жорстокі вони й милосердя не мають , їхній голос , як море реве , і гарцюють на конях вони . . . Ушикований , мов чоловік той до бою , на тебе , о дочко Сіону ! Як почули ми звістку про нього , омліли нам руки , обняла нас тривога та біль , немов в породіллі . . . Не виходьте на поле й не йдіте дорогою , бо в ворога меч та страхіття навколо ! Дочко народу Мого , веретою підпережись та качайся у попелі ! Справ жалобу собі , немов над однородженим , голосіння гірке , бо прийде зненацька руїнник на нас ! Я дав був тебе випробовувачем у народі Моїм , за твердиню , щоб ти знав і випробовував їхню дорогу . Вони всі відступники над відступниками , чинять наклепи , усі вони мідь та залізо , вони згубники ! . . . Спалилося духало , від огню зникло оливо , надармо старанно розтоплювано , бо злих не відділено . . . Сріблом відкиненим названо їх , бо Господь їх відкинув . Слово , що було до Єремії від Господа , говорячи : Стань у брамі Господнього дому , і прокажеш там слово оце та промовиш : Послухайте слово Господнє , ввесь Юдо , що ходите брамами цими вклонятися Господу . Так говорить Господь Саваот , Бог Ізраїлів : Поправте дороги свої й свої вчинки , й Я зроблю , що ви житимете на цім місці ! Не надійтесь собі на слова неправдиві , щоб казати : Храм Господній , храм Господній , храм Господній отут ! Бо якщо ви насправді поправите ваші дороги та ваші діла , якщо один одному будете справді чинити справедливо , не будете тиснути чужинця , сироту та вдову , не будете лити невинної крови на місці цьому , і за іншими богами вслід не підете собі на біду , то зроблю , що ви пробуватимете на цім місці , у Краю , що його дав Я вашим батькам відвіку навіки ! Ось собі ви надієтеся на слова неправдиві , які не допоможуть : Чи ви будете красти , вбивати й перелюб чинити , і присягати фальшиво , й кадити Ваалові , і ходити за іншими богами , яких ви не знаєте , а потім ви прийдете й станете перед обличчям Моїм у цім домі , що зветься Ім'ям Моїм , і скажете : Урятовані ми , щоб чинити гидоти всі ці ? Чи вертепом розбійників став оцей дім , що Ім'я Моє кличеться в ньому , на ваших очах ? І Я оце бачу , говорить Господь . . . Бо підіть но до місця Мого , що в Шіло , де Я спочатку вчинив був перебування для Ймення Свого , і побачите , що вчинив Я йому через лукавство Мого народу Ізраїлевого . . . Тепер же за те , що ви робите всі оці вчинки , говорить Господь , і що Я говорив був до вас , промовляючи пильно , але ви не слухали , і кликав Я вас , та ви не відказали , то зроблю цьому домові , що кликалось в ньому Ім'я Моє , що на нього надієтесь ви , і місцю цьому , що Я дав його вам та вашим батькам , так само , як Я був зробив для Шіло , і відкину Я вас від обличчя Свого , як відкинув усіх ваших братів , усе насіння Єфремове ! . . . А ти не молись за народ цей , і благання й молитви за них не здіймай , і Мене не проси , бо не вислухаю Я тебе ! Хіба ти не бачиш , що роблять вони в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму : Діти дрова збирають , а батьки розкладають огонь , жінки ж місять тісто , щоб спекти калачів тих жертовних небесній цариці , і ллють литі жертви для інших богів , на досаду Мені . . . Та хіба ображають Мене , говорить Господь ? Хіба не себе самих , щоб сором покрив їхні обличчя ? Тому Господь Бог промовляє отак : Ось ллється Мій гнів і Моя лють на це місце , на людину й худобу , і на польові дерева та на земні плоди , і палатиме він , і не згасне ! Так говорить Господь Саваот , Бог Ізраїлів : Додайте свої цілопалення до жертов ваших , і їжте м'ясо , бо Я не говорив батькам вашим , і не наказував їм того дня , як виводив їх із краю єгипетського , про справи цілопалення й жертви . Бо лиш справу оцю Я звелів їм , говорячи : Слухайтеся Мого голосу , і Я буду вам Богом , а ви будете народом Моїм , і ходіть усією дорогою , про яку накажу вам , щоб вам було добре . Та не слухали й не нахилили вони свого вуха , а ходили за радами та за упертістю серця лихого свого , і стали до Мене плечима , а не обличчям . Від того дня , коли ваші батьки вийшли з краю єгипетського , аж до дня цього , посилав Я до вас усіх Своїх рабів пророків , посилав щодня пильно . Та вони не слухалися Мене , і вуха свого не схиляли , і показали себе твердошийними , зло чинили ще більш від батьків своїх . . . І ти будеш казати їм ці всі слова , та не будуть вони тебе слухати , і будеш ти кликати до них , та вони тобі відповіді не дадуть . . . І скажеш до них : Оце той народ , що не слухався голосу Господа , Бога свого , і поуки не брав , загинула правда , і зникла з їхніх уст . . . Обстрижи ти волосся своє та й відкинь , на лисих горах здійми жалісний спів , бо відкинув Господь і покинув плем'я Свого гніву ! Бо Юдині сини чинять зло в Моїх очах , говорить Господь , поклали гидоти свої в тому домі , що в нім кликалося Моє Ймення , щоб збезчестити його . . . І побудували ті жертовні пагірки Тофета , що в долині Бен-Гіннома , щоб палити синів своїх та дочок своїх на огні , чого Я не наказував , і що на серце Мені не приходило . . . Тому то приходять ось дні , говорить Господь , що не буде вже кликатись Тофет місце це чи Долина Бен-Гіннома , а тільки Долина вбивства , і будуть ховати у Тофеті через брак місця на погреб . І стане труп цього народу за стерво небесному птаству та земній звірині , і не буде , хто б їх відстрашив ! . . . І спиню в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму голос радісний і голос веселий , голос молодого та голос молодої , бо руїною стане цей Край ! Того часу , говорить Господь , повитягують кості царів Юди та кості його князів , і кості священиків , і кості пророків , і кості мешканців Єрусалиму з їхніх гробів , і порозкладають їх перед сонцем і перед місяцем , та перед усіма небесними світилами , яких вони кохали та служили їм , і що йшли за ними , і що зверталися до них , і що вклонялися їм . Не будуть вони зібрані й не будуть поховані , гноєм стануть вони на поверхні землі ! І смерть буде ліпша від життя для всієї решти позосталих зо злого цього роду , по всіх цих місцях позосталих , куди Я їх повиганяв , говорить Господь Саваот . І скажеш до них : Так говорить Господь : Хіба падають і не встають ? Хіба хто відступить , то вже не вертається ? Чому відступив оцей єрусалимський народ усевічним відступленням ? Міцно схопились вони за оману , не хочуть навернутись . Прислухався Я й слухав : неправду говорять , немає нікого , хто б каявсь у своєму лукавстві , говорячи : Що я зробив ? Кожен з них обертається до свого бігу , мов той кінь , що женеться у бій . . . І відає бусел у повітрі умовлений час свій , а горлиця й ластівка та журавель стережуть час прилету свого , а народ Мій не знає Господнього права ! . . . Як ви скажете : Ми мудреці , і з нами Господній Закон ? Ось справді брехнею вчинило його брехливе писарське писальце ! Засоромлені ці мудреці , збентежилися й були схоплені . Ось вони слово Господнє відкинули , що ж за мудрість ще мають вони ? Тому їхніх жінок віддам іншим , а їхні поля здобувцям , бо вони від малого та аж до великого усі віддались користолюбству , від пророка та аж до священика чинять неправду ! . . . І легенько лікують нещастя народу Мого , говорячи : Мир , мир , а миру нема ! Чи вони засоромилися , що гидоту робили ? Ні трохи вони не засоромилися , і застидатись не вміють , тому то впадуть між упалими в часі навіщення їх , спіткнуться , говорить Господь . . . Зберу їх дощенту , говорить Господь : не буде ягід у них на винограді , і не буде на фіґовім дереві фіґ , а їхнє листя пов'яне , і пошлю їм таких , що їх поїдять . . . Пощо ми сидимо ? Збирайтесь та підемо в твердинні міста та й погинемо там , бо Господь , Бог наш , учинив , що ми згинемо , і напоїв нас водою трійливою , бо ми Господеві згрішили . . . Ми миру чекали , й немає добра , часу вилікування й ось жах ! Чути фиркання коней його аж від Дану , від гуку іржання його жеребців уся земля затремтіла ! І прийдуть вони , й пожеруть усю землю та повню її , місто й тих , хто замешкує в ньому . . . Бо ось Я пошлю проти вас тих вужів та гадюк , що немає закляття на них , і вони вас кусатимуть , каже Господь ! Яка моя втіха у смутку ? Болить мені серце моє . . . Ось голосіння дочки Мого народу з далекого краю : Чи Господь не в Сіоні ? Чи не в нім його Цар ? Нащо Мене розгнівили своїми бовванами , тими чужими марнотами ? Минули жнива , покінчилося літо , а ми не спасені . . . Через нещастя дочки народу мого знещасливлений я , і міцно страхіття мене обняло . . . Чи немає бальзаму в Ґілеаді ? Чи ж немає там лікаря ? Чому нема вилікування для доньки народу Мого ? Ой , коли б голова моя стала водою , а око моє за джерело сльози , то я плакав би вдень та вночі над побитими доньки народу мого ! . . . Ой , коли б на пустині нічліг подорожніх я мав , тоді б я покинув народа свого , і пішов би від них , бо вони перелюбники всі , збори зрадників ! Вони напинають свого язика , немов лука свого , для неправди , міцніють вони на землі не для правди , бо від злого до злого ідуть і не знають Мене , говорить Господь ! Один одного остерігайтесь , і не покладайтесь на жодного брата , кожен бо брат обманити обманить , і приятель кожен обмовник ! Один одного зводить , і правди не кажуть , привчили свого язика говорити неправду , помучилися , лихо чинячи ! Серед омани твоє проживання , через оману не хочуть пізнати Мене , говорить Господь . Тому так промовляє Господь Саваот : Ось Я їх перетоплюю та випробовую їх , бо що маю вчинити Я ради дочки Свого люду ? Їхній язик смертоносна стріла , він оману говорить : устами своїми говорить із ближнім про мир , а в нутрі своєму кладе свою засідку . . . Чи ж за це Я їх не покараю ? говорить Господь . Хіба ж над народом , як цей , непомститься душа Моя ? Я плач та ридання здійму над оцими горами , і спів жалобний понад степовими лугами , вони бо попалені так , що ними не ходить ніхто , і реву худоби не чути : від птаства небесного й аж до худоби розбіглося все , відійшло ! І Я Єрусалим на руїни віддам , на мешкання шакалів , а юдські міста на спустошення дам , і не буде мешканця у них ! Хто муж мудрий , який зрозумів би оце , і до кого Господні уста промовляли , щоб вияснить те , за що згинув цей Край , за що спалений він , як пустиня , і що нею не ходить ніхто ? А Господь відказав : За те , що вони покинули Закона Мого , що Я дав перед ними , і не слухалися Мого голосу , і не ходили за ним , за Законом , а ходили за впертістю серця свого й за Ваалами , що навчили про них їхні батьки . . . Тому так промовляє Господь Саваот , Бог Ізраїлів : Ось Я їх , цей народ , полином нагодую й водою отруйною їх напою ! І розпорошу Я їх серед народів , яких ні вони , ні батьки їхні не знали , і пошлю Я за ними меча , аж поки не вигублю їх ! Так говорить Господь Саваот : Розгляньтеся та голосільниць покличте , і нехай вони прийдуть , і пошліте до мудрих жінок , і вони поприходять ! І хай поспішають , і хай спів жалоби над ними підіймуть , і хай наші очі зайдуться сльозою , а з наших повіків вода хай тече ! Бо почується голос жалобного співу з Сіону : Як ми попустошені , як посоромлені дуже ! . . . Бо ми покинули свій край , бо покинули місце свого пробування . . . Тож почуйте , жінки , слово Господа , і хай ваше ухо візьме слово уст Його , і навчіть дочок ваших жалобного співу , й одна одну жалобної пісні ! Бо смерть увійшла в наші вікна , до наших палат увійшла , щоб вирізати дітей з вулиці , із площ юнаків . . . Кажи так : Говорить Господь : І нападає людського трупа , мов гною на полі , і мов тих снопів за женцем , і не буде кому позбирати ! . . . Так говорить Господь : Хай не хвалиться мудрий своєю премудрістю , і хай не хвалиться лицар своєю хоробрістю , багатий багатством своїм хай не хвалиться ! Бо хто буде хвалитись , хай хвалиться тільки оцим : що він розуміє та знає Мене , що Я то Господь , Який на землі чинить милість , правосуддя та правду , бо в цьому Моє уподобання , каже Господь ! Ось дні наступають , говорить Господь , і Я навіщу всіх обрізаних та необрізаних , Єгипет та Юду , й Едома та Аммонових синів , і Моава та всіх , хто волосся довкола стриже , хто сидить на пустині , бо всі оці люди необрізані , а ввесь дім Ізраїлів необрізаносердий ! . . . Послухайте слова того , що вам каже Господь , о доме Ізраїлів ! Так говорить Господь : Не навчайтесь доріг цих народів , і небесних ознак не лякайтесь , бо тільки погани лякаються їх ! Бо устави народів марнота вони , божок бо це дерево , з лісу вирубане , і це діло рук майстра сокирою ! Сріблом та злотом його прикрашають , цвяхами та молотками прикріплюють їх , і він не захитається . Вони , як опудало на огірковім городі , й безмовні , і конче їх носять , бо не ходять вони . Не бійтеся їх , бо не вчинять лихого , і також учинити добро це не в їхній силі ! Такого , як Ти , нема , Господи : Ти великий й велике Ім'я Твоє могутністю ! Хто не буде боятись Тебе , Царю народів ? Бо Тобі це належить , бо між усіма мудрецями народів і в усьому їхньому царстві немає такого , як Ти ! Вони стали всі разом безумні й безглузді , наука марна оце дерево ! Срібна бляха з Таршішу привезена , злото ж з Офіру , праця майстра й руки золотарської , блакить та пурпура їхня одіж , усі вони праця мистців . А Господь Бог правдивий , Він Бог Живий та Цар вічний ! Від гніву Його затрясеться земля , і не знесуть Його гніву народи . Отак їм скажіть : боги , що неба й землі не вчинили , погинуть з землі та з-під неба цього ! Своєю Він силою землю вчинив , Своєю премудрістю міцно поставив вселенну , і небо напнув Своїм розумом . Як голос Його забринить , у небесах шумлять води , а коли підіймає Він хмари із краю землі , коли блискавки чинить дощем та вітер виводить з криївок Своїх , тоді кожна людина дуріє в своєму знанні , усяк золотар посоромлений через боввана , бо відлив його це неправда , і немає в них духа ! . . . Марнота вони , вони праця на сміх , в час навіщення їх вони згинуть ! Не така , як оці , частка Яковова , бо Він все вформував , а Ізраїль племено спадку Його , Господь Саваот Його Ймення ! Забери із землі свій товар , ти , що сидиш ув облозі ! Бо Господь каже так : Ось цим разом Я кину мешканців цієї землі , мов із пращі , і притисну їх так , щоб пізнання знайшли . . . Ой , горе мені з-за нещастя мого , моя рана болюча ! А я говорив : це хвороба моя , і знесу я її . Намета мого попустошено і зірвані всі мої шнури . Розійшлись мої діти від мене й нема їх , нема вже кому розтягнути намета мого та повісити завіси мої . . . Бо пастирі стали безглузді , і вони не звертались до Господа , тому не щастилося їм , і розпорошене все їхнє стадо . . . Голос звістки : Іде ось , і гуркіт великий з північного краю , щоб юдські міста обернути в спустошення , на мешкання шакалів . . . Знаю , Господи , я , що не в волі людини дороги її , не в силі людини , коли вона ходить , кермувати своїм кроком . Карай мене , Господи , тільки ж за судом , не гнівом Своїм , щоб не знищити мене ! Вилий лютість Свою на народи , що не знають Тебе , та на роди , що Ймення Твого не кликали , що Якова з'їли й пожерли його , і погубили його , а мешкання його опустошили ! . . . Слово , що було до Єремії від Господа , кажучи : Послухайте слів заповіту оцього , і будете їх говорити юдеям і мешканцям Єрусалиму , і скажеш ти їм : Так говорить Господь , Бог Ізраїлів : Проклята та людина , що не слухає слів заповіту цього , що його наказав був Я вашим батькам того дня , коли їх виводив із краю єгипетського , із залізного горна , говорячи : Слухайтеся Мого голосу , і робіть усе те , що Я накажу вам , і будете ви народом Моїм , а Я буду вам Богом , щоб Я виповнив присягу ту , якою Я вашим батькам присягав дати їм Край , що тече молоком , як сьогодні ! А я відповів та сказав : Амінь , Господи ! І промовив до мене Господь : Виголошуй оці всі слова по юдейських містах та на вулицях Єрусалиму , говорячи : Слухайтесь слів заповіту цього , і виконуйте їх ! Бо направду засвідчив Я вашим батькам того дня , як виводив їх з краю єгипетського , і до сьогодні Я пильно засвідчую , кажучи : Слухайтеся Мого голосу ! Та не слухали й не прихиляли вони свого вуха , і кожен ходив за упертістю злісного серця свого . . . І Я спровадив на них усі слова заповіту цього , що Я наказав був робити , вони ж не робили . І промовив до мене Господь : Знайдений бунт між юдеями та між мешканцями Єрусалиму ! Повернулись вони до гріхів своїх давніх батьків , що слухатися Моїх слів не хотіли , і пішли за богами чужими , щоб їм служити . Дім Ізраїлів і дім Юдин зламали Мого заповіта , якого Я склав з їхніми батьками . Тому так промовляє Господь : Ось Я лихо на них наведу , що вийти із нього не зможуть , і кликати будуть до Мене , але не почую Я їх ! І підуть юдейські міста та єрусалимські мешканці , і будуть кричати до богів , що їм кадять вони , але ті помогти не поможуть їм за часу їхнього лиха ! Бо богів твоїх за числом твоїх міст , Юдо , і за числом вулиць Єрусалиму наставлено жертівників для Молоха , жертівників , щоб кадити Ваалові . А ти не молися за цього народа , і благання й молитви за них не здіймай , бо Я не почую за часу того , коли кликати будуть до Мене з-за лиха свого ! Пощо Моєму коханому в домі Моєму чинити злі заміри ? Чи товсті куски і м'ясо посвятне відвернуть від тебе нещастя твоє ? Тоді б ти радів ! Оливка зелена , гарна плодом хорошим , так кликнув Господь твоє ймення . Але з шумом великого вітру огонь запалився круг неї , і галузки її поламаються ! А Господь Саваот , що тебе посадив , говорив був на тебе лихе за зло дому Ізраїля та дому Юди , що робили собі , щоб гнівити Мене , щоб кадити Ваалові . А Господь дав пізнати мені й я пізнав , і тоді Ти вчинив , що побачив я їхні діла . А я був , мов лагідна вівця , що провадять її на заколення , і не знав , що на мене вони вимишляли затії : Понищмо це дерево з плодом його , і з краю живих його витнім , і ймення його не згадається більше ! Але , Господи Саваоте , Ти Суддя справедливий , що досліджуєш нирки та серце , хай над ними побачу я помсту Твою , бо справу свою я довірив Тобі ! Тому так промовляє Господь на людей Анатоту , що пошукують душу твою та говорять : Не пророкуй Ім'ям Господа , щоб не померти тобі від рук наших ! Тому так промовляє Господь Саваот : Ось Я навіщу їх : від меча юнаки повмирають , а сини їхні та їхні дочки від голоду вмруть ! І останку не буде по них , бо спроваджу Я зло на людей Анатоту у році навіщення їх ! . . . Справедливий Ти , Господи , будеш , коли б я судився з Тобою , проте правуватися буду з Тобою : чому то дорога безбожним щаститься , чому то спокійні всі зрадники ? Ти їх посадив і вони вкоренились , ростуть і приносять плоди . Ти близький в устах їхніх , та далекий від їхніх сердець . А Ти , Господи , знаєш мене , Ти бачив мене й дослідив моє серце , що з Тобою воно . Відлучи їх , немов на заріз ту отару , і признач їх на день побиття ! Аж доки в жалобі земля пробуватиме , і сохнути буде трава всього поля за зло її мешканців ? Гине худоба та птаство , бо сказали вони : кінця нашого Він не побачить ! Як ти з пішими бігав , і вони тебе змучили , то як будеш змагатися з кіньми ? Ти в спокійному краї безпечний , та що будеш робити в повідді Йордану ? Бо також твої браття та дім твого батька і вони тебе зраджують , і криком кричать за тобою , не вір їм , коли й добре тобі говоритимуть ! Покинув Я Свій дім , залишив спадок Свій ; миле Моєї душі Я віддав у долоню її ворогів . Спадок Мій Мені став , мов лев той у лісі , свій голос дав проти Мене , тому то його Я зненавидив . . . Чи для Мене спадок Мій , хижий птах різнобарвний , що хижі птахи позлітались круг нього ? Ідіть , позбирайте усю польову звірину , спровадьте , щоб жерли ! Численні пастирі попсували Мого виноградника , потоптали Мій уділ , Мій улюблений уділ вони обернули на голу пустиню ! Обернули його на спустошення , він при Мені у жалобі , спустошений , увесь Край опустілий , бо нікого нема , хто б поклав це на серце собі ! Поприходять на всі лисі гори в пустині руїнники , бо меч Господа все позжирає від краю землі й аж до краю землі , миру не буде для всякого тіла ! . . . Пшеницю посіяли , терня ж пожали , намучилися , та не мали користи . . . І буде вам сором за ваші плоди через лютість Господнього гніву ! Так говорить Господь про лихих усіх сусідів моїх , що вони дотикаються того спадку , що Я дав на спадщину народу Моєму Ізраїлеві : Ось Я повириваю їх з їхньої землі , і вирву дім Юдин з середини їхньої . І станеться , як Я їх повириваю , то вернуся й помилую їх , і кожного з них приверну до спадщини його , і кожного до краю його . І буде , якщо вони справді навчаться доріг народу Мого , щоб присягатися Йменням Моїм : Як живий Господь , як вони присягати навчили народ Мій Ваалом , то збудуються серед народу Мого ! А якщо не послухають , то вирву народ цей , вириваючи та вигубляючи , каже Господь ! Так промовив до мене Господь : Іди й купи собі льняного пояса , і підпережи ним свої стегна , але в воду не клади його . І купив я того пояса за Господнім словом , та й підперезав свої стегна . І було мені слово Господнє удруге , говорячи : Візьми того пояса , якого купив , що на стегнах твоїх , і встань , іди до Ефрату , та й сховай його там у розщілині скелі . І пішов я , і сховав його в Ефраті , як Господь наказав був мені . І сталося по багатьох днях , і сказав мені Господь : Устань , іди до Ефрату , і візьми звідти того пояса , що Я наказав був тобі сховати його там . І пішов я до Ефрату , і викопав , і взяв того пояса з місця , де я сховав був його , аж ось той пояс нездатний ! І було мені слово Господнє , говорячи : Так говорить Господь : Отак знищу Я Юдину гордість та гордість велику Єрусалиму , цього злого народа , що не хоче він слухатися Моїх слів , що ходить за впертістю серця свого ! І пішов він в сліди інших богів , щоб служити їм та поклонятися їм . І станеться він , як цей пояс , до нічого нездатний ! . . . Бо як прилягає цей пояс до стегон чоловіка , так притвердив Я до себе ввесь Ізраїлів дім та ввесь Юдин дім , говорить Господь , щоб стали народом Мені і йменням , і хвалою та пишнотою , та вони не послухались ! І скажеш до них оце слово : Так говорить Господь , Бог Ізраїлів : усякий бурдюк вином наповняється . І відкажуть тобі : Чи ми справді не знаєм , що всякий бурдюк вином наповняється ? І скажеш до них : Так говорить Господь : Ось наповню Я п'янством усіх мешканців Краю цього , і царів , що сидять на Давидовім троні , і священиків , і пророків , і всіх мешканців Єрусалиму . І розіб'ю їх одного об одного , разом батьків та синів , говорить Господь , Не змилуюся , і не змилосерджусь , і не пожалію , щоб їх не понищити ! Послухайте ви та візьміть до ушей , не вивищуйтеся , бо Господь це сказав ! Дайте Господу , Богові вашому , славу , поки не зробить Він темно , і поки на темних горах не спіткнуться вам ноги ! І будете ви сподіватися світла , а Він зробить це темрявою та вчинить імлою . . . А коли ви цього не послухаєте , буде плакати таємно душа моя з вашої гордости , й око моє проливатиме сльози , і зайдеться сльозою , бо стадо Господнє займуть у полон ! . . . Скажіть до царя й до царевої матері : Сідайте додолу , бо з голів ваших спала корона вашої слави ! Південні міста позамикані будуть , і не буде , хто б їх відчинив , вигнаний буде ввесь Юда , вигнаний буде цілком ! Зведіть ваші очі , й побачте отих , що приходять із півночі : де череда та , що дана тобі , отара пишноти твоєї ? Що ти скажеш , о дочко Сіону , як Він над тобою панами поставить отих , яких ти навчила була за довірених бути , чи ж муки не схоплять тебе , немов ту породіллю ? коли ж скажеш у серці своєму : Чому такі речі спіткали мене ? за численні провини твої відкриті подолки твої , оголені ноги твої силоміць ! Чи мурин відмінить коли свою шкіру , а пантера ті плями свої ? Тоді зможете й ви чинити добре , навчені чинити лихе ! Тому розпорошу їх , мов ту полову , що з вітром з пустині летить : Оце жеребок твій , це уділ , який Я відміряв тобі , говорить Господь , бо забула Мене та надіялася на неправду ! І закочу теж подолки твої над обличчя твоє , і покажеться ганьба твоя : твої перелюбства й іржання твої , сором блуду твого на полі на пагірках , Я бачив гидоти твої . . . Горе тобі , Єрусалиме , що не очистишся ! Доки ж іще ? Слово Господнє до Єремії , що було в справі посухи . Упала в жалобу Юдея , а брами її ослабіли , насупилися на землі , і знявся крик Єрусалиму . А вельможі її своїх слуг посилають по воду , вони йдуть до криниці й води не знаходять , їхній посуд порожній вертається . . . Засоромляться та зашаріють вони , і свої голови понакривають . Тому , що земля стала спрагла , бо дощу не було на землі , засоромилися рільники , свої голови понакривали . Навіть ланя на полі породить сарнятко та й кине , бо немає трави . . . Навіть дикі осли поставали на голих горах , вітер втягують , мов ті шакали , і меркнуть їм очі , бо немає трави . . . Якщо проти нас свідчать наші провини , о Господи , то зроби ради Ймення Свого , бо намножились наші відступники , ми Тобі нагрішили ! О надіє Ізраїлева , о Спасителю в часі недолі , нащо будеш Ти в Краї , як той чужаниця , й як той подорожній , що намета лише на ночліг розтягає ? Нащо будеш Ти , мов людина остовпіла , немов той силач , що не може спасти ? Таж Ти в нашій середині , Господи , Ймення ж Твоє на нас кличеться , не залишай нас ! Так говорить Господь до народу цього : Так люблять вони волочитись , а не стримувати своїх ніг , тому то не має Господь уподобання в них , Він тепер їхню провину згадає , і їхній гріх покарає ! І промовив до мене Господь : Не молись за народ цей на добре йому : Як вони будуть постити , Я не послухаю їхніх благань , а коли принесуть цілопалення й дар , Я їх не прийму , бо Я повигублюю всіх їх мечем , і голодом , і моровицею ! . . . А я відказав : О Господи , Боже ! Ось пророки говорять до них : Ви не будете бачити меча , і не буде вам голоду , правдивий бо мир в цьому місці вам дам ! Та промовив до мене Господь : Ці пророки неправду Іменням Моїм пророкують : Я їх не посилав , і не наказував їм , і їм не говорив ! Вони вам пророкують невірні видіння та чари , нікчемність й оману свого серця . . . Тому так промовляє Господь на пророків , які пророкують Іменням Моїм , хоч Я не посилав їх , та що кажуть вони : Меч та голод не буде в цім Краї : від меча та від голоду згинуть пророки такі ! А народ , що таке пророкують йому , розкиданий буде по вулицях Єрусалиму від голоду та від меча , і не буде кому поховати його , вони й їхні жінки , й їхні сини та їхні дочки , і виллю на них їхнє зло ! І ти скажеш до них оце слово : Хай заходять удень та вночі мої очі слізьми , і нехай не затихнуть , бо дівчина , доня народу мого , буде побита великим нещастям , дуже болючим ударом ! Якщо вийду на поле ось побиті мечем , й якщо вийду до міста ось помлілі із голоду , і навіть пророк та священик шмигляють по краю , якого не знають . . . Чи насправді покинув Ти Юду ? Чи й Сіоном гидує душа Твоя ? Чому вразив Ти нас і немає нам ліку ? Ми чекаємо миру й немає добра , і часу вздоровлення та ось тільки жах ! . . . Знаємо , Господи , нашу безбожність , вину наших батьків , бо ми проти Тебе згрішили , та не відкидай нас ради Ймення Свого , не безчесть трону слави Своєї , пам'ятай , не зламай заповіту Свого із нами ! Хіба є між марними божками поганів такі , що спускають дощі ? І чи небо саме дає зливу ? Чи ж не Ти Господь Бог наш ? Тому то на Тебе надіємось ми , бо Ти це все чиниш ! І промовив до мене Господь : Якщо став би Мойсей й Самуїл перед лицем Моїм , то душа Моя до народу цього не звернулася б ! Віджени їх із-перед Мого лиця , і нехай повиходять ! І буде , як скажуть до тебе вони : Куди підемо ? то скажеш до них : Так говорить Господь : Хто на смерть ті на смерть , і хто на меча на меча , і хто на голод на голод , а хто до полону в полон . . . І Я навіщу їх чотирьома способами , говорить Господь : мечем , щоб побити , і псами , щоб їх волочити , і птаством небесним , і земною звіриною , щоб жерли та нищили . . . І Я дам їх на пострах усім царствам землі за Манасію , Єзекіїного сина , царя Юдиного , за те , що зробив був він в Єрусалимі . Бо хто змилується над тобою , о Єрусалиме ? І хто співчуття тобі виявить ? І хто зверне з путі , щоб тебе запитати про поводження ? Ти покинув Мене , промовляє Господь , відступився назад , тому Я простягнув Свою руку на тебе , і знищив тебе , утомився Я жалувати ! І віячкою їх розвіяв по брамах землі , позбавив дітей , і погубив Свій народ , бо вони не вернулись з доріг неправдивих своїх , у Мене більше було його вдів , як морського піску ! А на матір юнацтва , спровадив опівдні грабіжника їм , нагло кинув на неї страхіття та жах , зомліла вона , що сімох породила , видихнула свою душу , зайшло сонце її , коли був іще день , засоромилася та збентежилась . . . А решту їх Я дам під меча перед їхніми ворогами , говорить Господь . . . Горе мені , моя мати , що ти породила такого мене , чоловіка сварливого та чоловіка сутяжного для всієї землі ! Нікому я не позичав , і ніхто мені не боргував , та всі проклинають мене . . . Промовив Господь : Я справді підсилю на добре тебе , Я справді вчиню , що проситиме ворог тебе за час зла й за час утиску ! Чи можна зламати залізом залізо із півночі й мідь ? Багатство твоє й твої скарби на здобич віддам , і не за ціну , але за гріхи твої всі , у всіх границях твоїх . І вчиню , що ти будеш служити своїм ворогам у тім краї , якого не знаєш , бо огонь запалав в Моїм гніві , і над вами палатиме він ! Ти , Господи , знаєш усе , згадай же мене й заступися за мене , і помстися над тими , що гонять мене ! На довгу Свою терпеливість до них мене не бери , знай , що сором носив я за Тебе ! Як тільки слова Твої знаходилися , то я їх поїдав , і було слово Твоє мені радістю і втіхою серця мого , бо кликалось Ймення Твоє надо мною , о Господи , Боже Саваоте ! Не сидів я на зборі веселому та не радів , через руку Твою я самітний сидів , бо Ти гнівом наповнив мене . Чому біль мій став вічний , а рана моя невигойна , що не хоче загоїтись ? Чи справді Ти станеш мені як обманний потік , що води його висихають ? Тому Господь так відказав : Якщо ти навернешся , то тебе приверну , і перед лицем Моїм станеш , а як здобудеш дорогоцінне з нікчемного , будеш як уста Мої : до тебе самі вони звернуться , а не ти до них звернешся ! І дам Я тебе для оцього народу за мура міцного із міді , і будуть вони воювати з тобою , та не переможуть тебе : бо Я буду з тобою , щоб спасати тебе й щоб тебе рятувати , говорить Господь ! І врятую тебе з руки злих , і з рук насильників тих тебе визволю ! І було слово Господнє до мене , промовляючи : Не бери собі жінки , і хай у тебе не буде синів , ні дочок у цьому місці . Бо так промовляє Господь про синів і про дочок , що народжені в місці цьому , і про їхніх матерів , що народжують їх , і про їхніх батьків , що їх родять у Краї цьому : Від жахливих хворіб повмирають вони , не будуть оплакувані , і не будуть поховані , гноєм стануть вони на поверхні землі . . . Від меча та від голоду згинуть вони , і стане їхній труп стервом птаству небесному й земній звірині . . . Бо так промовляє Господь : Не заходь у дім смутку , і не ходи голосити , і не співчувай їм , бо від цього народу забрав Я Свій мир , говорить Господь , ласку та милість . І повимирають великі й малі в цьому Краї , не будуть поховані , і голосити не будуть за ними , і не будуть робити нарізів , і не будуть робити собі лисини . . . І не будуть ламати їм хліба в жалобі , щоб потішити їх над померлим , і не напоять їх келіхом втіхи над батьком його й його матір'ю . . . І до дому бенкету не входь , щоб сидіти із ними , щоб їсти й щоб пити . Бо так промовляє Господь Саваот , Бог Ізраїлів : Ось Я припиню в цьому місці на ваших очах і в днях ваших голос радісний й голос веселий , голос молодого та голос молодої ! І буде , коли перекажеш народові цьому ці слова , то скажуть тобі : За що Господь говорив проти нас все велике це лихо ? І яка вина наша , й який то наш гріх , яким ми прогрішилися Господу , Богові нашому ? І відкажеш до них : За те , що Мене батьки ваші покинули , каже Господь , і пішли за іншими богами і служили їм та поклонялися їм , а Мене полишили й Закона Мого не виконували ! А ви робите гірше від ваших батьків , і кожен із вас ось іде за упертістю лютого серця свого , щоб Мені не служити . . . Тому викину вас з цього Краю до краю , якого не знали ні ви , ані ваші батьки . І будете там богам іншим служити удень та вночі , бо не дам Я вам милости . Тому наступають ось дні , говорить Господь , і не будуть уже говорити : Як живий Господь , що вивів синів Ізраїлевих із краю єгипетського , а тільки : Як живий Господь , що вивів синів Ізраїлевих із північного краю , і зо всіх тих країв , куди був розігнав їх . . . Та Я їх верну на їхню землю , яку Я був дав батькам їхнім . Оце Я пошлю по численних рибалок , говорить Господь , і виловлять їх , немов рибу , а потому пошлю по численних мисливців , і повиловлюють їх з усіх гір , і з усякого взгір'я , і зо скельних розщілин . Бо очі Мої на всі їхні дороги : вони не сховалися з-перед Мого лиця , і з-перед ока Мого не закрилася їхня провина . І найперше Я їм надолужу подвійно за їхню провину й за гріх їхній , за теє , що трупом обриджень своїх збезчестили Край мій , а їхні гидоти спадок Мій переповнили . . . О Господи , сило моя та твердине моя , і захисте мій в день недолі ! Поприходять до тебе народи від кінців землі та й промовлять : Одідичили наші батьки лиш неправду й марноту , пожитку ж від них не було . . . Чи зробить людина для себе богів , а вони не боги ? Тому то ось Я учиню , що познають цим разом вони , учиню , що познають вони Мою руку та силу Мою , і познають , що Ймення Моє це Господь ! Гріх Юдин написаний рильцем залізним , діямантовим вістрям він виритий на таблиці їхнього серця , і на рогах жертовників їхніх . Як про синів своїх , так пам'ятають про жертовники своїх та своїх Ашер при зеленому дереві , на високих підгірках , про гору на полі . Багатство твоє й твої скарби на здобич віддам , пагірки жертовні твої за гріх по всіляких границях твоїх . І опустиш ти руку свою спадку свого , що Я дав був тобі . . . І вчиню , що ти будеш служити своїм ворогам у тім краї , якого не знаєш , бо огонь запалили ви в гніві Моїм , й аж навіки палатиме він ! Так говорить Господь : Проклятий той муж , що надію кладе на людину , і робить раменом своїм слабу плоть , а від Господа серце його відступає ! І він буде , як голий той кущ у степу , і не побачить , щоб добре прийшло , і він пробуватиме в краї сухому в пустині , у краї солоному та незамешканому . . . Благословенний той муж , що покладається на Господа , що Господь то надія його ! І він буде , як дерево те , над водою посаджене , що над потоком пускає коріння своє , і не боїться , як прийде спекота , і його листя зелене , і в році посухи не буде журитись , і не перестане приносити плоду ! Людське серце найлукавіше над все та невигойне , хто пізнає його ? Я Господь , що досліджує серце , що випробовує нирки , щоб кожному дати згідно з путтю його , за плодом учинків його . Куропатва висиджує яйця , яких не принесла , це той , хто багатство набув , та неправдою : він покине його в половині днів своїх , і стане безумним при своєму кінці . . . Трон слави , високий від віку , це місце нашої святині ! Надіє Ізраїлева , Господи , посоромлені будуть усі , хто Тебе залишає ! Ті , що Мене покидають , на піску будуть списані , бо вони покинули Господа , джерело живої води . Уздоров мене , Господи , і буду вздоровлений я , спаси Ти мене , і я буду спасений , бо Ти слава моя ! Ось вони мені кажуть : Де слово Господнє ? Нехай воно прийде ! А я не відтягавсь бути пастирем в Тебе , не жадав злого дня , Ти це знаєш , що виходило з уст моїх , те перед лицем Твоїм явне було . Не будь Ти для мене страхіттям , на день зла Ти моє пристановище ! Бодай посоромились ті , хто мене переслідує , а я щоб не був посоромлений , нехай побентежені будуть вони , а я хай не буду збентежений , день злого на них наведи та зламай їх подвійним зламанням ! Так промовив до мене Господь : Іди , і станеш у брамі синів народу , що юдські царі входять нею та нею виходять , та по всіх брамах Єрусалиму . І скажеш до них : Послухайте слова Господнього , царі юдські й уся Юдеє , та всі мешканці Єрусалиму , що входите брамами тими . Так говорить Господь : Стережіться за душі свої , і не носіть тягару за суботнього дня , і не носіть його брамами Єрусалиму . І не носіть тягару з домів ваших суботнього дня , і жодної праці робити не будете , і день суботній освятите , як Я вашим батькам наказав був ! Та вони не послухали , й вуха свого не схилили , і вчинили себе тугошиїми , щоб не слухатися та не брати навчання . І буде , якщо Мене справді ви будете слухатись , каже Господь , щоб тягару не носити в брами міста цього за суботнього дня , і щоб освятити день суботній , і щоб жодної праці в цей день не робити , то ходитимуть брамами міста цього царі та князі , що будуть сидіти на троні Давидовім , що їздити будуть колесницями й кіньми , вони й їхні правителі , юдеї та мешканці Єрусалиму , і це місто стоятиме вічно ! І будуть приходити з Юдиних міст та з околиць Єрусалиму , і з краю Веніяминового , і з рівнини , і з гір , і з півдня , і цілопалення й жертви приносити будуть , та жертву хлібну , і ладан , і будуть приносити жертву подяки до дому Господнього . А якщо ви Мене не послухаєтесь , щоб святити день суботній і щоб тягару не носити , і щоб брамами Єрусалиму суботнього дня не ходити , то огонь підпалю в їхніх брамах , і він поїсть єрусалимські палати , і не погасне ! Оце слово , що було до Єремії від Господа , говорячи : Устань , і зійди до дому ганчара , і там почуєш слова Мої . І зійшов я до дому ганчара , аж ось він робить працю на кружалі . І в руках ганчара попсулась посудина , яку він із глини робив . І він знову зробив з неї іншу посудину , як сподобалося ганчареві зробити . І було мені слово Господнє , говорячи : Чи не міг би зробити й Я вам , як ганчар цей , о доме Ізраїлів ? каже Господь . Ось як глина в руці ганчара , так в руці Моїй , доме Ізраїля , й ви ! Я часом кажу про народ та про царство , щоб вирвати його , і щоб розбити та вигубити , та коли цей народ , що про нього казав Я , повернеться від свого зла , то пожалую Я щодо того зла , яке думав чинити йому . А часом кажу про народ та про царство , щоб його збудувати та щоб посадити , та як він зробить зле в Моїх очах , щоб не слухатися Мого голосу , то пожалую щодо того добра , про яке говорив , що вчиню Я його . А тепер скажи до юдея й до мешканців Єрусалиму , говорячи : Так говорить Господь : Ось готую лихе проти вас , і задумую задум на вас , верніться ж ви кожен з дороги своєї лихої , і поліпшіть дороги свої й свої вчинки ! Та вони відказали : Пропало ! бо ми будем ходити за своїми думками , і кожен робитиме згідно з упертістю серця свого . Тому так промовляє Господь : Поспитайте но ви між народами , чи хто чув , як оце ? Страшну річ учинила та діва Ізраїлева ! Хіба сніг Лівану зійде зо скелі на полі ? Чи висохнуть води чужі та холодні , текучі ? Бо про Мене забув Мій народ : вони кадять марноті , а та робить їм так , що вони на дорогах своїх спотикаються , на давніх путях , щоб ходити стежками , по дорозі невбитій , щоб свій Край учинити страхіттям , посміховищем вічним . . . Кожен , хто буде проходити ним , остовпіє та буде хитати головою своєю . . . Мов вітер зо сходу , розвію Я їх перед ворогом ; потилицю , а не обличчя Я їм покажу у день їхнього горя ! І сказали вони : Ходіть , і обміркуємо заміри на Єремію , бо не згинув Закон у священика , і рада в премудрого , а слово в пророка . Ходіть , і удармо його язиком його власним , і не зважаймо на жодні слова його ! Послухай мене , о мій Господи , і почуй голос моїх супротивників ! Хіба замість доброго злим надолужено буде ? Бо яму копають вони для моєї душі . . . Згадай же , що перед обличчям Твоїм я стояв , щоб добре про них говорити , щоб гнів Твій від них відвернути ! Тому їхніх синів віддай голодові , і міццю меча викинь їх з Краю , і бодай жінки їхні дітей погубили та вдовами стали , а їхні чоловіки хай смертю повбивані будуть , юнаки їхні хай будуть побиті мечем на війні ! Нехай чується крик з їхніх домів , бо орду Ти зненацька спровадиш на них , бо яму копали вони , щоб схопити мене , і для ніг моїх пастки поставили . . . А Ти , Господи , знаєш увесь їхній замір на мене на смерть , не прости їм провин , а гріха їхнього із-перед обличчя Свого не зітри , і хай перед Тобою спіткнуться вони , зроби поміж ними оце під час гніву Свого ! Господь сказав так : Іди , і купиш баньку в ганчара , і візьми собі з старших народу та з старших священиків . І вийдеш до долини Бен-Гіннома , що при вході до Череп'яної брами , і будеш там оголошувати ті слова , що до тебе Я їх говоритиму . І скажеш : Послухайте слова Господнього , царі Юди та мешканці Єрусалиму ! Так говорить Господь Саваот , Бог Ізраїлів : Ось Я зло наведу на це місце , так що всякому , хто почує про нього , задзвенить в його вухах ! Це за те , що вони залишили Мене , і вчинили чужим оце місце , і кадили у ньому для інших богів , що не знали їх ані вони , ні батьки їхні , ані юдейські царі , і кров'ю невинних наповнили місце оце , і пагірки побудували Ваалові , щоб палити дітей своїх на огні цілопалення для Ваала , чого не велів Я і не говорив , і що на серце Мені не приходило ! Тому наступають ось дні , говорить Господь , що не буде вже зватися місце це Тофет і Долина Бен-Гіннома , а тільки Долина Убивства . І знищу на місці цьому раду Юдину та Єрусалиму , і впадуть від меча перед їхніми ворогами та від руки тих , хто шукає їхньої душі , і дам падло їхнє на стерво для птаства небесного та для земної звірини . . . І вчиню оце місце страхіттям і посміхом , кожен , хто буде проходити ним , остовпіє й засвище , побачивши всі його врази . . . І вчиню , що вони будуть їсти тіло синів своїх й тіло дочок своїх , і тіло один одного їсти вони будуть в облозі та в утискові , яким будуть тиснути їх вороги їхні та ті , хто буде шукати їхню душу . . . І розіб'єш баньку на очах тих людей , що ходять з тобою , та й скажеш до них : Так говорить Господь Саваот : Отак розіб'ю Я народ цей та місто оце , як розбивається посуд ганчарський , що не може вже бути направленим , і будуть ховати у Тофеті через брак місця на погреб . . . Так зроблю цьому місцю , говорить Господь , та мешканцям його , щоб зробити це місто , як Тофет . . . І стануть доми Єрусалиму та доми царів Юди , як місце те Тофет , нечисті усі ті доми , що кадили на їхніх дахах усім небесним світилам , та лили жертви литі для інших богів ! І прийшов Єремія з Тофету , куди посилав його Господь пророкувати , і став у дворі Господнього дому , і сказав до всього народу : Так говорить Господь Саваот , Бог Ізраїлів : Ось спроваджу до міста цього та до всіх його міст усе те лихо , що Я говорив був на нього , бо вчинили вони свою шию твердою , щоб не слухатися Моїх слів ! І почув Пашхур , Іммерів син , священик , що був старшим наглядачем , начальник Господнього дому , Єремію , що пророкував ці слова . І Пашхур набив пророка Єремію , і посадив його у в'язницю , що була в горішній брамі Веніяминовій , що в Господньому домі . . . І сталося наступного дня , і вивів Пашхур Єремію з в'язниці , а Єремія промовив до нього : Не Пашхур Господь дав ім'я тобі , а тільки Маґор-Міссавів . Бо так промовляє Господь : Ось Я зроблю тебе жахом для тебе самого та для всіх твоїх приятелів , і вони попадають від меча ворогів своїх , а очі твої будуть бачити це . А всього Юду віддам у руку царя вавилонського , і він нажене їх до Вавилону , і позабиває їх мечем . І дам увесь скарб цього міста та ввесь його здобуток , і всю коштовність його , та всі скарби юдських царів , усе це дам у руку їхніх ворогів , і вони пограбують їх , і візьмуть їх та й відведуть їх до Вавилону . . . А ти , Пашхуре , та всі мешканці дому твого підете до полону . І прийдеш ти до Вавилону , і помреш там , і будеш похований ти та всі твої приятелі , яким ти неправдиво пророкував . Намовляв мене , Господи , і був я намовлений , Ти взяв міцно мене й переміг ! Я став цілий день посміховищем , кожен глузує із мене . . . Бо коли тільки я говорю , то кричу , кличу : Ґвалт ! та Грабіж ! і так сталося слово Господнє мені цілий день за ганьбу й посміховище . . . І я був сказав : Не буду Його споминати , і не буду вже Йменням Його говорити ! І стало це в серці моїм , як огонь той палючий , замкнений у костях моїх , і я змучивсь тримати його й більш не можу ! Бо чув я обмову численних , ось острах навколо : Розкажіть , донесемо на нього ! Кожен муж , який в мирі зо мною , чатує мого упадку та каже : Може буде обманений і переможемо його , і помстимося над ним ! Та зо мною Господь , як потужний силач , тому ті , хто женеться за мною , спіткнуться та не переможуть ! Будуть сильно вони посоромлені , бо робили без розуму , вічний сором їм буде , який не забудеться ! А Господь Саваот випробовує праведного , бачить нирки та серце . Хай над ними побачу я помсту Твою , бо Тобі я відкрив свою справу ! Співайте пісні Господеві , усі хваліть Господа , бо спасає Він душу убогого від руки лиходіїв ! Проклятий той день , коли я народився , день , коли породила мене моя мати , хай благословенний не буде ! Проклятий той муж , який сповістив мого батька , говорячи : Народилось тобі дитя-хлопець , а тим справді потішив його ! І бодай стався муж той , немов ті міста , що Господь зруйнував й не пожалував їх , і нехай чує крик він уранці , а лемент військовий у часі полудня , за те , що в утробі мене не забив , і тоді була б стала мені моя мати за гріб мій , а утроба її вагітною навіки була б ! . . . Чого то з утроби я вийшов , щоб бачити клопіт й скорботу , і нащо кінчаються в соромі ці мої дні ? . . . Слово , що було до Єремії від Господа , коли цар Седекія послав був до нього Пашхура , сина Малкійїного , та священика Цефанію , сина Маасеїного , говорячи : Звернися , за нас до Господа , бо Навуходоносор , цар вавилонський , воює проти нас . Може Господь зробить з нами за всіма Своїми чудами , і той відійде від нас ! І сказав Єремія до них : Так скажіть до Седекії : Так говорить Господь , Бог Ізраїлів : Ось Я назад оберну військові знаряддя , що в вашій руці , що ви воюєте ними поза муром з вавилонським царем та з халдеями , які облягають вас , і позбираю їх до середини цього міста . І буду Я воювати з вами рукою витягненою та сильним раменом , і в гніві , і в люті , і в великому пересерді ! І вражу мешканців цього міста , і чоловіка , і худобу , від великої моровиці повмирають вони ! А потому говорить Господь Я віддам Седекію , Юдиного царя , і його рабів , і народ , і врятованих у цьому місті від моровиці , від меча та від голоду в руку Навуходоносора , царя вавилонського , та в руку ворогів їхніх , що шукають їхньої душі , і він ударить їх вістрям меча , не змилується над ними й не змилосердиться , і не матиме любови ! А цьому народові скажеш : Так говорить Господь : Ось Я даю перед вами дорогу життя й дорогу смерти . Хто сидітиме в цьому місті , той помре від меча , і від голоду та від моровиці ; а той , хто перейде і прийде до халдеїв , що вас облягають , буде жити , і стане йому душа його за здобич . Бо Я обернув лице Своє на це місто на зле , а не на добре , говорить Господь , воно буде дане в руку царя вавилонського , а він спалить його огнем ! . . . А домові царя Юди скажи так : Послухайте слова Господнього : Доме Давидів , отак промовляє Господь : Судіть вранці суд і рятуйте грабованого від руки переслідника , щоб не вийшла , немов той огонь , Моя лють , і вона запалає за зло ваших учинків , і не буде кому погасити ! Ось Я проти тебе , мешканко долини , о скеле рівнини , говорить Господь , на вас , що говорите : Хто прийде на нас і хто ввійде в помешкання наші ? Бо Я покараю вас згідно із плодом ваших учинків , говорить Господь , і огонь запалю в його лісі , і він пожере всі довкілля його ! Так говорить Господь : Зійди в дім Юдиного царя , і будеш казати там оце слово , та й промовиш : Послухай Господнього слова , о царю юдейський , що сидиш на Давидовім троні , ти й раби твої та народ твій , що входите в брами оці . Так говорить Господь : Чиніть правосуддя та правду , і рятуйте грабованого від руки гнобителя , чужинця ж , сироту та вдову не гнобіть , не грабуйте , і крови невинної не проливайте на місці цьому ! Бо коли оце слово насправді ви виконаєте , то ходитимуть брамами дому оцього царі , що будуть сидіти на троні Давида , що їздити будуть колесницями й кіньми , він і раб його та народ його . А якщо не послухаєтесь оцих слів , то клянуся Собою говорить Господь : руїною станеться дім цей ! Бо так промовляє Господь про дім царя Юди : Ти для Мене Ґілеад , щит Лівану , та поправді кажу Я , тебе оберну на пустиню , на міста незаселені ! І приготую на тебе отих , що руйнують людину та зброю її , і вони твої кедри добірні зітнуть і їх повкидають в огонь ! І люди численні ходитимуть містом оцим і будуть казати один до одного : Защо Господь зробив так цьому місту великому ? І відкажуть : За те , що вони покинули заповіта Господа , Бога Свого , і вклонялися іншим богам , і служили їм . Не плачте за вмерлим , і не жалкуйте за ним , але плакати плачте за тим , хто відходить в полон , бо вже не повернеться , і не побачить землі , де він народився . . . Бо так промовляє Господь до Шаллума , сина Йосіїного , царя Юдиного , що царював замість Йосії , свого батька , що вийшов із місця цього : Він сюди вже не вернеться ! Бо помре він у місці , куди його полонили , Краю ж цього не побачить уже . . . Горе тому , хто несправедливістю дім свій будує , а верхні кімнати безправ'ям , хто каже своєму ближньому працювати даремно , і платні його йому не дає , що говорить : Збудую собі дім великий , і верхні кімнати широкі ! І вікна собі повирубує , й криє кедриною , і малює червоною фарбою . Чи ти зацарюєш тому , що в кедрах ти мешкаєш ? Чи ж твій батько не їв та не пив ? І коли правосуддя та правду чинив він , тоді було добре йому , він розсуджував справу нужденного й бідного , й тоді добре було ! Чи не це Мене знати ? говорить Господь . Хіба твої очі та серце твоє не обернені тільки на користь свою , та щоб проливати кров невинну , і щоб гніт та насилля чинити ? . . . Тому так промовляє Господь про Єгоякима , Йосіїного сина , царя Юдиного : Не будуть за ним голосити : О мій брате ! й О сестро ! Не будуть за ним голосити : О пане й О величносте його ! Поховають його , немов того осла , волочачи та викидаючи геть за брами Єрусалиму . . . Зійди на Ливан та й кричи , і в Башані свій голос подай , і кричи з Аваріму , бо понищені всі твої друзі . . . Говорив Я тобі в час гаразду твого , але ти казала : Не слухатиму ! Це дорога твоя від юнацтва твого , бо не слухалась ти Мого голосу . . . Усіх твоїх пастирів буря розкидає , а коханці твої підуть до полону , справді , тоді посоромлена та побентежена будеш за все своє зло ! . . . О ти , що сидиш на Ливані , що кублишся в кедрах , як ти будеш стогнати , як болі й дрижання на тебе спадуть , мов на ту породіллю ! Як живий Я , говорить Господь , коли б був Конія , син Єгоякимів , цар Юдин , печаткою-перснем на правій руці Моїй , справді Я й звідти тебе зірву ! І дам Я тебе в руку тих , хто шукає твоєї душі , і в руку тих , що боїшся ти їх , і в руку Навуходоносора , царя вавилонського , і в руку халдеїв . . . І кину тебе й твою матір , яка породила тебе , до іншого краю , де ви не зродились , і там ви повмираєте ! А до Краю , куди вони прагнуть душею своєю вернутись , туди не повернуться ! Чи муж цей , Конія , це глиняний посуд , погорджений та розпорошений ? Хіба він посудина та непотрібна ? Чом відкинені він та насіння його , та й закинені в землю , якої не знають ? О Краю , мій Краю , о Краю , послухай Господнього слова : Так говорить Господь : Запишіть людину оцю самітною , мужем , якому не буде щаститись у днях його , бо нікому з насіння його не пощаститься сидіти на троні Давидовім та панувати ще в Юді ! Горе пастирям тим , що розгублюють та розганяють отару Мого пасовиська , говорить Господь ! Тому так промовляє Господь , Бог Ізраїлів , про пастирів тих , що пасуть Мій народ : Ви отару Мою розпорошили й їх розігнали , та не наглядали за ними . Ось тому покараю Я вас за лихі ваші вчинки , говорить Господь ! А Я позбираю останок отари Своєї зо всіх тих країв , куди Я їх повиганяв був , і їх поверну на пасовиська їхні , і вони порозплоджуються та розмножаться . І над ними поставлю Я пастирів тих , які пастимуть їх , і не будуть боятися вже й не злякаються , і не будуть загублені , каже Господь ! Ось дні наступають , говорить Господь , і поставлю Давидові праведну Парость , і Цар зацарює , і буде Він мудрий , і правосуддя та правду в Краю запровадить . За днів Його Юда спасеться , Ізраїль же буде безпечний . А це Його Ймення , яким Його кликати будуть : Господь праведність наша . Тому наступають ось дні , говорить Господь , і не будуть уже говорити : Як живий Господь , що вивів синів Ізраїлевих із краю єгипетського , а тільки : Як живий Господь , що вивів і випровадив насіння дому Ізраїлевого з північного краю , і зо всіх тих країв , куди їх був повиганяв ! І осядуть вони на своїй землі . Про пророків . Розривається серце моє в моїм нутрі , тріпочуть всі кості мої , я став , як п'яний , як той муж , що по ньому вино перейшло , через Господа й ради святих Його слів . . . Бо земля перелюбниками стала повна , бо через прокляття потрапила в жалобу земля , повисихали в степах пасовиська , бо стався лихим їхній біг , їхня сила це кривда . . . Бо й пророк та священик грішать , їхнє зло Я знайшов теж у домі Своїм , говорить Господь . Тому буде для них їхня дорога , мов сковзанка в темряві , вони будуть попхнені й впадуть через неї , бо зло Я спроваджу на них року навіщення їх , говорить Господь . . . А в тих самарійських пророків Я бачив безглуздя , вони пророкували Ваалом собі , і вчинили блудячим народ Мій , Ізраїля ! А в єрусалимських пророків Я бачив гидоту : перелюбство й ходіння в неправді , і руки злочинців зміцнили вони , щоб ніхто з свого зла не вернувся . . . Всі вони Мені стали , немов той Содом , а мешканці його , як Гомора . . . Тому так промовляє Господь Саваот про пророків оцих : Ось Я їх полином нагодую , і водою отруйною їх напою , бо від єрусалимських пророків безбожність пішла для всієї землі ! Так говорить Господь Саваот : Не слухайте слів цих пророків , що вам пророкують , вони роблять безглуздими вас , висловлюють привиди серця свого , а не слово з уст Господніх . Вони справді говорять до тих , що Мене ображають : Господь говорив : Мир вам буде ! А кожному , хто ходить в упертості серця свого , говорять вони : Зло не прийде на вас ! А хто ж то стояв на таємній Господній нараді , і бачив та чув Його слово ? Хто до слова Його прислухався й почув ? Ось буря Господня , як лютість , виходить , а вихор крутливий на голову несправедливих впаде . . . Гнів Господній не вернеться , поки не зробить , і поки не виконає Він замірів серця Свого ; наприкінці днів зрозумієте добре все це ! Цих пророків Я не посилав , вони побігли самі , Я їм не говорив , та вони пророкують . А якби в Моїй раді таємній стояли вони , то вони об'являли б народові Моєму слова Мої , і їх відвертали б від їхньої злої дороги , та від зла їхніх учинків . Чи Я Бог тільки зблизька , говорить Господь , а не Бог і здалека ? Якщо заховається хто у криївках , то Я не побачу Його ? говорить Господь . Чи Я неба й землі не наповнюю ? каже Господь . Я чув , що говорять пророки , що Йменням Моїм пророкують неправду й говорять : Мені снилося , снилось мені ! . . . Як довго це буде у серці пророків , які пророкують неправду , та пророкують оману свого серця ? Вони замишляють зробити , щоб народ Мій забув Моє Ймення , їхніми снами , які один одному розповідають , як через Ваала забули були їхні батьки Моє Ймення . Той пророк , що йому снився сон , нехай розповідає про сон , а з яким Моє слово , хай каже про слово правдиве Моє , що соломі до збіжжя ? говорить Господь . Хіба слово Моє не таке , як огонь , говорить Господь , і як молот , що скелю розлупує ? Тому то ось Я на пророків , говорить Господь , що слова Мої крадуть один від одного . Ось Я на пророків , говорить Господь , що вживають свого язика , але кажуть : Це мова Господня ! Оце Я на тих , що сни неправдиві звіщають , говорить Господь , вони розповідають про них та впроваджують в блуд Мій народ своєю неправдою й глумом своїм , хоч Я не посилав їх і їм не наказував , і вони помогти не поможуть народові цьому , говорить Господь . . . . А коли запитає тебе цей народ , чи пророк , чи священик , говорячи : Яке то Господнє пророцтво ? то скажеш до них : Ви тягар , і Я вас поскидаю , говорить Господь . А пророка й священика та той народ , який скаже : Господній тягар , то Я мужа того й його дім покараю ! Отак скажете ви один одному й кожен до брата свого : Що Господь відповів , й що Господь говорив ? А про Господній тягар не згадуйте більш , бо кожному слово його стане за тягара , і ви перекрутили б слова Бога Живого , Господа Саваота , нашого Бога . Так пророкові скажеш : Що Господь тобі відповів , і Що Господь говорив ? Якщо ж будете ви говорити : Господній тягар , тому так промовляє Господь : За те , що ви кажете слово оце : Господній тягар , хоч Я посилав до вас , кажучи : Не говоріте Господній тягар , тому конче Я вас підійму , немов тягара , та й викину вас і те місто , що дав був Я вам та вашим батькам , від Свого лиця . . . І дам Я на вас сором вічний та вічну ганьбу , що не буде забута ! . . . Господь показав мені , і ось два коші фіґ стояли перед храмом Господнім , потому , як Навуходоносор , цар вавилонський , вигнав Єхонію , Єгоякимового сина , царя Юдиного , та правителів Юдських , і майстра , і слюсаря з Єрусалиму , та й привів їх до Вавилону . Один кіш фіґи дуже добрі , як фіґи першого врожаю , а один кіш фіґи дуже злі , яких не їдять через їхню непридатність . І промовив до мене Господь : Що ти бачиш , Єреміє ? А я відказав : Фіґи . Фіґи добрі дуже добрі , а злі дуже злі , яких не їдять через їхню непридатність . І було мені слово Господнє , говорячи : Так говорить Господь , Бог Ізраїлів : Як фіґи ці добрі , так оберну Я на добре вигнанців Юдиних , яких Я послав із цього місця до краю халдейського . І зверну Я Своє око на них на добро , і поверну їх до цього Краю , і збудую їх , а не розіб'ю , і засаджу їх , а не вирву . І дам Я їм серце пізнати Мене , що Я Господь . І вони Мені будуть народом , а Я буду їм Богом , бо вони навернуться до Мене всім серцем своїм ! А як фіґи ті злі , яких не їдять через їхню непридатність , то так говорить Господь : За такого Я дам Седекію , царя Юдиного , і його правителів та решту Єрусалиму , що залишилися в цьому Краї та що сидять у краї єгипетському . І дам їх за острах , на зло для всіх царств землі , на ганьбу та за притчу , на глум та на прокляття в усіх тих місцях , куди вижену їх . І пошлю на них меча , і голод та моровицю , аж поки не вигублені будуть на землі , яку Я був дав їм та їхнім батькам ! . . . Слово , що було до Єремії про ввесь народ Юдин за четвертого року Єгоякима , сина Йосіїного , царя Юдиного це перший рік Навуходоносора , царя вавилонського , що його сказав пророк Єремія про ввесь Юдин народ та до всіх мешканців Єрусалиму , говорячи : Від тринадцятого року Йосії , Амонового сина , царя Юдиного , і аж до цього дня , це вже двадцять і три роки , було слово Господнє до мене . І говорив я до вас , говорячи пильно , та не слухали ви . І посилав Господь до вас усіх Своїх рабів пророків , рано та пізно , та не слухали ви , і не нахилили свого уха , щоб послухати . А вони говорили : Верніться кожен зо своєї злої дороги та зо зла ваших учинків , і сидіть на тій землі , яку Господь дав вам та вашим батькам відвіку й аж навіки . І не ходіть за іншими богами , щоб служити їм та щоб вклонятися їм , і не гнівіть Мене роботою ваших рук , і Я не вчиню вам лихого . Та ви не прислухалися до Мене , говорить Господь , щоб не гнівити Мене чином рук своїх , на зло собі . Тому так промовляє Господь Саваот : За те , що ви не слухалися слів Моїх , ось Я пошлю й позбираю всі північні роди , говорить Господь , пошлю до Навуходоносора , царя вавилонського , Мого раба , і наведу їх на Край цей , і на мешканців його та на всіх цих народів навколо , і вчиню їх закляттям , і оберну їх на страхіття , і на посміховище , і на вічні руїни . І Я вигублю в них голос радісний та голос веселий , голос молодого та голос молодої , гуркіт жорен та світло світильника . . . І стане цей край руїною , спустошенням , а ці народи будуть служити вавилонському цареві сімдесят літ ! І станеться , як сповниться сімдесят літ , покараю Я вавилонського царя та цей люд , говорить Господь , за їхню провину , та халдейський край , й оберну його на вічне спустошення . І спроваджу на цей край всі Мої слова , що Я говорив був проти нього , усе , що написане в цій книзі , що пророкував Єремія про всі народи . Бо їх поневолять численні народи та великі царі , і Я надолужу їм за їхнім чином та за ділом їхніх рук . Бо так промовляє до мене Господь , Бог Ізраїлів : Візьми з Моєї руки келіха вина цього гніву , і напоїш ним усі народи , до яких посилаю тебе . І будуть вони пити , і будуть хитатися , стратять розум через меча , що Я посилаю між них . . . І взяв я келіха з Господньої руки , і напоїв усі народи , до яких Господь висилав мене : Єрусалим та міста Юди , і царів його та правителів його , щоб віддати їх на руїну , на страхіття , на посміховище та на прокляття , як цього дня , фараона , царя єгипетського , і рабів його , і правителів його , та ввесь його народ , і всю мішанину народів Єгипту , і всіх царів краю Уц , і всіх царів филистимського краю , і Ашкелон , і Аззу , і Екрон , і решту Ашдоду , Едома й Моава та синів Аммона , і всіх царів Тиру , і всіх царів Сидону , і всіх царів островів , що на тому боці моря , і Дедана , і Тему , і Буза , і всіх , що волосся довкола стрижуть , і всіх царів Арабії , і всіх царів мішаних народів , що пробувають у пустині , і всіх царів Зімрі , і всіх царів Еламу , і всіх царів Мідії , і всіх царів півночі , близьких та далеких один від одного , і всі царства землі , що на земній поверхні , а цар Шешаху буде пити по них . І скажеш до них : Так говорить Господь Саваот , Бог Ізраїлів : Пийте й впивайтеся , і виметуйте , і падайте та не вставайте перед мечем , що Я посилаю між вас . І буде , коли не захочуть вони взяти келіха з твоєї руки на пиття , то промовиш до них : Так говорить Господь Саваот : Конче будете пити ! Бо ось у місті , що там було кликане Ймення Моє , зачинаю чинити лихе , а чи ви не покарані будете ? Покарані будете , бо Я кличу меча на всіх мешканців Краю , говорить Господь Саваот ! А ти пророкувати їм будеш усі ці слова , й до них скажеш : Господь загримить з височини , і з мешкання святого Свого Свій голос подасть ! Загримить на оселю Свою , кликне Він , мов чавильники ті винограду , відповість усім мешканцям земним ! Дійде гомін до краю землі , бо в Господа пря із народами , Він буде судити кожне тіло і несправедливих віддасть їхньому мечеві , говорить Господь . Так говорить Господь Саваот : Ось лихо виходить від люду до люду , і буря велика пробудиться з кінців землі , і будуть побиті від Господа в день той лежати від краю землі й аж до краю землі : не будуть оплакувані , і не будуть позбирані , і не будуть поховані , гноєм стануть вони на поверхні землі ! . . . Ридайте , о пастирі , та голосіть , і валяйтесь у попелі , проводирі ви отари , бо виповнились ваші дні для зарізу , і вас розпорошу , і впадете , немов дорога та посудина ! . . . І не матимуть пастирі захисту , а проводирі череди утікання . . . І чути крик пастирів , і лемент тих проводирів череди , бо пустошить Господь їхню череду , і попустошені мирні пасовиська через палання Господнього гніву . . . Він покинув , як лев свою пущу , бо стався страхіттям їхній Край через меча гнобителя , і через запал гніву Його . . . На початку царювання Єгоякима , сина Йосіїного , царя Юдиного , було оце слово від Господа , кажучи : Так говорить Господь : Стань на подвір'ї Господнього дому , і будеш говорити всім Юдиним містам , що приходять на поклін до Господнього дому , усі ті слова , що Я наказав був тобі , щоб до них говорити , не вбав ані слова . Може почують вони , і вернуться кожен зо своєї злої дороги , й Я пожалую щодо зла , яке думаю вчинити їм через злі їхні вчинки ! І скажеш до них : Так говорить Господь : Якщо ви не будете прислухуватися до Мене , щоб ходити за Законом Моїм , якого Я дав вам , щоб прислухуватися до слів Моїх рабів пророків , яких Я посилаю до вас рано та пізно , та не слухали ви , то вчиню з оцим домом , як з Шіло , а місто це дам на прокляття для всіх народів землі . . . І чули священики , і пророки , і ввесь народ Єремію , що говорив ці слова в Господньому домі . І сталося , як Єремія закінчив говорити все , що наказав був Господь сказати до всього народу , то схопили його священики , і пророки , і ввесь народ , говорячи : Ти конче помреш ! Нащо пророкував ти Господнім Ім'ям , кажучи : Як Шіло , буде дім цей , а місто це буде зруйноване , так що не буде в ньому мешканця ? І зібрався ввесь народ проти Єремії в Господньому домі . І почули ці слова Юдині князі , і відійшли з царського дому до дому Господнього , і сіли при вході до нової Господньої брами . І сказали священики та пророки до князів та до всього народу , говорячи : Присуд смерти цьому чоловікові , бо він пророкував проти цього міста , як ви чули своїми вухами ! І сказав Єремія до всіх князів і до всього народу , говорячи : Господь послав мене пророкувати проти цього дому , і проти цього міста всі ті слова , що ви чули . А тепер поліпшіть ваші дороги та ваші чини , і слухайтеся голосу Господа , вашого Бога , то пожалує Господь щодо зла , яке говорив був на вас . А я ось я в вашій руці : робіть мені як добре , і як правдиве в ваших очах ! Тільки справді пізнаєте ви , якщо ви вб'єте мене , що ви невинну кров спровадите на себе й на це місто та на мешканців його , бо Господь справді послав мене до вас говорити в ваші вуха всі ці слова . І сказали князі та ввесь народ до священиків та до пророків : Цей чоловік не підлягає присуду смерти , бо він говорив до нас Ім'ям Господа , нашого Бога ! І встали люди зо старших Краю , і сказали до всього збору народу , говорячи : Міхей з Мораші пророкував за днів Єзекії , царя Юдиного , і сказав до всього юдейського народу , говорячи : Так говорить Господь Саваот : Сіон , як те поле , заораний буде , а Єрусалим за румовища стане , а гора цього храму підгірками лісу . . . Чи справді забив його Єзекія , цар Юдин , та ввесь Юда ? Чи ж він не побоявся Господа , і не злагодив Господнього лиця ? І Господь пожалував щодо того зла , яке говорив був на них . А ми вчинимо таке велике зло на свої душі ? І також пророкував був Господнім Ім'ям один чоловік , Урійя , син Шемаї , з Кір'ят-Єаріму , і пророкував проти цього міста та проти цього Краю всі ті слова , як Єремія . І почув був слова його цар Єгояким , і всі лицарі його та всі князі ; і шукав цар способу забити його . І почув це Урійя , і злякався , й утік прийшов до Єгипту . І послав цар Єгояким людей до Єгипту , Елнатана , Ахборового сина , і людей з ним до Єгипту . І вони вивели Урійю з Єгипту , і привели його до царя Єгоякима , а той ударив його мечем , а трупа його кинув до гробів простих людей . . . Але рука Ахикама , Шаханового сина , була з Єремією , щоб не дати його в руку народу забити його . На початку царювання Єгоякима , сина Йосіїного , царя Юди , було оце слово до Єремії від Господа , кажучи : Так сказав був до мене Господь : Зроби собі поворозки та ярма , і надінь їх на шию свою . І пошлеш їх до царя Едому , і до царя Моаву , і до царя синів Аммону , і до царя Тиру , і до царя Сидону через послів , що приходять до Єрусалиму до Седекії , царя Юдиного . І накажеш їм , щоб до своїх володарів говорили : Так говорить Господь Саваот , Бог Ізраїлів : Так скажете вашим володарям : Я вчинив землю й людину , і скотину , що на поверхні землі , Своєю силою великою та витягненим раменом Своїм , і дав її тому , хто сподобався в очах Моїх . А тепер Я віддав усі ці землі в руку Навуходоносора , царя вавилонського , раба Мого , а також польову звірину дав Я йому , щоб служила йому . І будуть служити всі народи йому та синові його , і синові сина його , аж поки не прийде час також його власному краєві , і поневолять його численні народи та великі царі . І станеться , той народ і те царство , що не будуть служити йому , Навуходоносорові , цареві вавилонському , і того , хто не дасть шиї своєї в ярмо вавилонського царя , покараю Я народ цей мечем , і голодом , і заразою , говорить Господь , аж поки не зроблю їм кінця рукою його ! А ви не прислухайтесь до ваших пророків , і до ваших ворожбитів , і до ваших сновидців , і до ваших знахарів , і до ваших чарівників , що говорять до вас , кажучи : Не служіть вавилонському цареві ! Бо вони пророкують вам неправду , щоб віддалити вас з вашої землі , і Я вас вижену , і ви погинете . А народ , що вкладе свою шию в ярмо вавилонського царя й буде служити йому , то залишу його на його землі , говорить Господь , і він буде її обробляти , і буде сидіти на ній . І до Седекії , царя Юдиного , говорив Я згідно з усіма цими словами , кажучи : Вкладіть ваші шиї в ярмо вавилонського царя , і служіть йому та його народові , і будете жити . Пощо помрете ти та народ твій від меча , голоду та моровиці , як говорив був Господь про той люд , що не буде служити вавилонському цареві ? І не прислухуйтеся до слів пророків , що кажуть до вас , говорячи : Не будете служити вавилонському цареві , бо неправду вони вам пророкують . Бо Я не посилав їх , говорить Господь , і вони пророкують неправду в Ім'я Моє , щоб Я вигнав вас , і погинете ви та пророки , що вам те пророкують ! . . . А до священиків та до всього цього народу говорив я , кажучи : Так говорить Господь : Не прислухуйтеся до слів ваших пророків , що пророкують вам , кажучи : Ось тепер незабаром вертається з Вавилону посуд Господнього дому , бо лжу вони пророкують . Не прислухуйтеся до них , служіть цареві вавилонському , то будете жити , нащо буде це місто руїною ? А якщо вони пророки , і якщо слово Господнє з ними , нехай же просять вони Господа Саваота , щоб не перейшов посуд , позосталий в Господньому домі , і в домі царя Юди , і в Єрусалимі до Вавилону . Бо так промовляє Господь Саваот про стовпи , і про море , і про підстави , і про решту посуду , позосталого в цьому місті , що не забрав їх Навуходоносор , цар вавилонський , коли виганяв був в неволю Єхонію , Єгоякимового сина , царя Юди , з Єрусалиму до Вавилону , та всіх шляхетних Юди та Єрусалиму . Бо так промовляє Господь Саваот , Бог Ізраїлів , про посуд , позосталий в Господньому домі та в домі царя Юди та Єрусалиму : До Вавилону буде він спроваджений , і там пробуватиме аж до дня Моїх відвідин їх , говорить Господь , тоді випроваджу його , і верну його до цього місця . . . І сталося того року на початку царювання Седекії , царя Юди , четвертого року , п'ятого місяця , сказав до мене Ананія , син Аззурів , пророк , що з Ґів'ону , у Господньому домі , на очах священиків та всього народу , говорячи : Так говорить Господь Саваот , Бог Ізраїлів , кажучи : Зламаю ярмо царя вавилонського ! За два роки часу Я верну до цього місця ввесь посуд Господнього дому , що забрав був Навуходоносор , цар вавилонський , з цього місця , і спровадив його до Вавилону . І Єхонію , Єгоякимового сина , царя Юди , і всіх Юдиних вигнанців , що прийшли до Вавилону , Я верну до цього місця , говорить Господь , бо зламаю ярмо царя вавилонського ! І говорив пророк Єремія до пророка Ананії на очах священиків і на очах усього народу , що стояли в Господньому домі . І сказав пророк Єремія : Амінь ! Нехай так зробить Господь , нехай виконає Господь слова твої , що ти пророкував про поворот посуду Господнього дому та всього вигнання в неволю з Вавилону до цього місця . Тільки послухай це слово , що я говорю в вуха твої та в вуха всього народу : Ті пророки , що від віків були передо мною і перед тобою , пророкували про численні краї та про царства великі , про війни , і про голод та про моровицю . Пророк , що пророкує про мир , коли справдиться слово пророче , буде пізнаний цей пророк , що його справді послав Господь . І взяв пророк Ананія ярмо з шиї пророка Єремії , і поламав його . І сказав Ананія на очах усього народу , говорячи : Так говорить Господь : Отак поламаю ярмо Навуходоносора , царя вавилонського , за два роки часу , з шиї всіх народів ! І пішов пророк Єремія своєю дорогою . І було слово Господнє до Єремії по тому , як пророк Ананія поламав ярмо з шиї пророка Єремії , говорячи : Іди , і скажеш до Ананії , говорячи : Так говорить Господь : Ти поламав дерев'яне ярмо , але Я зроблю замість нього ярмо залізне . Бо так промовляє Господь Саваот , Бог Ізраїлів : Я дав на шию всіх цих народів залізне ярмо , щоб вони служили Навуходоносорові , цареві вавилонському , і вони будуть служити йому , і навіть польову звірину віддам Я йому ! І сказав пророк Єремія до пророка Ананії : Послухай же , Ананіє : Не посилав тебе Господь , але ти доводиш , що народ цей довіряє неправді . Тому так промовляє Господь : Ось Я викидаю тебе з поверхні землі , цього року ти помреш , бо про відступство від Господа говорив ти ! . . . І помер пророк Ананія того року сьомого місяця . . . А оце слова листа , якого пророк Єремія послав з Єрусалиму до залишку старших , і до священиків , і до пророків , і до всього народу , що його вигнав Навуходоносор з Єрусалиму до Вавилону , в неволю , по виході царя Єхонії й матері царя та евнухів , князів Юди та Єрусалиму , і майстрів та слюсарів Єрусалиму , через Ел'асу , Шафанового сина , та Ґемарію , сина Хілкійїного , яких послав Седекія , цар Юди , до Навуходоносора , царя вавилонського , до Вавилону , говорячи : Так говорить Господь Саваот , Бог Ізраїлів , до всього вигнання в неволю , що Я вигнав з Єрусалиму до Вавилону : Будуйте доми , і осядьте , і засадіть садки , і споживайте їхній плід ! Поберіть жінок , і зродіть синів та дочок , і візьміть для ваших синів жінок , а свої дочки віддайте людям , і нехай вони породять синів та дочок , і помножтеся там , і не малійте ! І дбайте про спокій міста , куди Я вас вигнав , і моліться за нього до Господа , бо в спокої його буде і ваш спокій . Бо так промовляє Господь Саваот , Бог Ізраїлів : Нехай не зводять вас ваші пророки , що серед вас , та ваші чарівники , і не прислухуйтеся до ваших снів , що вам сняться . Бо лжу вони вам пророкують Ім'ям Моїм , Я їх не посилав , говорить Господь . Бо так промовляє Господь : По сповненні семидесяти літ Вавилону Я до вас завітаю , і справджу Своє добре слово про вас , щоб вернути вас до цього місця . Бо Я знаю ті думки , які думаю про вас , говорить Господь , думки спокою , а не на зло , щоб дати вам будучність та надію . І ви кликатимете до Мене , і підете , і будете молитися Мені , а Я буду прислуховуватися до вас . І будете шукати Мене , і знайдете , коли шукатимете Мене всім своїм серцем . І Я дамся вам знайти Себе , говорить Господь , і верну вас , і зберу вас зо всіх народів та зо всіх місць , куди Я вигнав був вас , говорить Господь , верну вас до того місця , звідки вас Я був вигнав . Якщо ви кажете : Господь поставив нам пророків і в Вавилоні , то так говорить Господь до царя , що сидить на Давидовому троні , та до всього народу , що сидить у цьому місті , до ваших братів , що не вийшли з вами на вигнання : Так говорить Господь Саваот : Ось Я пошлю на вас меча , голод та моровицю , і дам їх , як обридливі фіґи , яких не їдять через їхню непридатність . І буду гнатися за ними мечем , голодом та моровицею , і дам їх на пострах для всіх земних царств , на прокляття , і на остовпіння , і на посміховище , і на ганьбу серед усіх народів , куди Я їх був повиганяв , за те , що не слухалися слів Моїх , говорить Господь , що посилав Я до них рабів Моїх пророків , рано та пізно , та не слухали ви , говорить Господь . А ви , все вигнання , що послав Я з Єрусалиму до Вавилону , послухайте слова Господнього : Так говорить Господь Саваот , Бог Ізраїлів , про Ахава , сина Колаїного , і про Седекію , сина Маасеїного , що неправду пророкують вам Моїм Ім'ям : Ось Я віддам їх у руку Навуходоносора , царя вавилонського , і він повбиває їх на ваших очах ! І візьметься від них прокляття для всього Юдиного вигнання , що в Вавилоні , говорячи : Нехай учинить тебе Господь , як Седекію та як Ахава , яких вавилонський цар пік на огні , за те , що вони зробили огиду в Ізраїлі , і перелюб чинили з жінками своїх ближніх , і говорили ложне слово Ім'ям Моїм , чого Я не звелів їм , а Я відаю це , і Я свідок цьому , говорить Господь . А до Шемаї нехеламітянина скажеш , говорячи : Так говорить Господь Саваот , Бог Ізраїлів , кажучи : За те , що ти своїм ім'ям посилав листи до всього народу , що в Єрусалимі , і до священика Цефанії , Маасеїного сина , і до всіх священиків , говорячи : Господь тебе дав за священика замість священика Єгояди , щоб бути наглядачем у Господньому домі для кожного чоловіка , що божевільний і що вдає пророка , і даси його до в'язниці , а на шию кайдани надінеш . А тепер , чому ти не скартав Єремію з Анатоту , що вдає з себе пророка ? Бо він послав до нас , до Вавилону , говорячи : Довге воно , вигнання ! Будуйте доми , і осядьте , і засадіть садки , і споживайте їхній плід ! І священик Цефанія прочитав цього листа вголос пророкові Єремії . І було слово Господнє до Єремії , говорячи : Пошли всьому вигнанню , говорячи : Так говорить Господь про нехеламітянина Шемаю : За те , що вам пророкував Шемая , хоч Я не посилав його , і зробив , щоб ви надіялись на неправду , тому так промовляє Господь : Ось Я покараю нехеламітянина Шемаю та насіння його : не буде в нього нікого , хто сидів би серед цього народу , і не побачить він добра , яке Я зроблю для народу Свого , говорить Господь , бо про відступство від Господа говорив він ! Слово , що було до Єремії від Господа , говорячи : Так говорить Господь , Бог Ізраїлів , кажучи : Напиши собі всі ті слова , що тобі говорив Я , до книги . Бо приходять ось дні , говорить Господь , і Я верну народ Мій Ізраїлів та Юдин , каже Господь , і верну їх до Краю , що їхнім батькам Я був дав , і вони посядуть його . А оце ті слова , що Господь говорив про Ізраїля й Юду : Бо так промовляє Господь : Почули ми голос страху , переляку , й немає спокою . . . Запитайте й побачте , чи родить мужчина ? Чому ж це Я бачу , що в кожного мужа он руки його на стегнах його , немов у породіллі , і всяке обличчя поблідло ? Ой горе , бо це день великий , немає такого , як він ! А це час недолі для Якова , та з нього він буде врятований ! І буде в той день , говорить Господь Саваот , поламаю ярмо Я із шиї твоєї , а пута твої розірву , і не будуть чужі поневолювати більше його ! І будуть служити вони тільки Господеві , Богові своєму , і цареві своєму Давидові , якого поставлю Я їм . А ти не лякайся , рабе Мій Якові , каже Господь , і не страшися , Ізраїлю , бо Я ось врятую тебе із далекого краю , і нащадків твоїх з краю їхнього полону ! І вернеться Яків , і буде спокійний , і буде безпечний , і не буде того , хто б його настрашив , бо Я із тобою , говорить Господь , щоб спасати тебе ! Бо зроблю Я кінець всім народам , між якими тебе розпорошив , та з тобою кінця не зроблю , і тебе покараю за правом , бо не полишу тебе непокараним ! Бо так промовляє Господь : Невилічальна пораза твоя , рана твоя невигойна ! Немає того , хто б справу твою розсудив для твоєї болячки , нема в тебе ліків таких , щоб над раною м'ясо зросло ! Забули про тебе всі друзі твої , до тебе вони не звертаються , бо ворожим ударом Я вразив тебе , жорстокою карою за численні провини твої , за те , що зміцніли гріхи твої . . . Чого ти кричиш про поразу свою , про свій біль невигойний ? За численні твої беззаконства , за те , що зміцніли гріхи твої , Я зробив тобі це . . . Тому всі , що тебе поїдають , поїджені будуть , а всі вороги твої всі вони підуть в полон , і стануть здобиччю ті , хто тебе обдирає , а всіх , хто грабує тебе , на грабунок віддам ! Бо вирощу шкурку на рані тобі , і з пораз тебе вилікую , говорить Господь , бо відкинута звано тебе , ти , Сіонська дочка , якої ніхто не шукає . Так говорить Господь : Ось Я поверну з полону шатра Яковові , і змилуюся над місцями його пробування , і на пагірку своїм побудується місто , а палац осядеться на відповідному місці своїм . І вийде подяка із них та голос радіючих , і Я їх помножу , і не буде їх мало , і прославлю Я їх і не будуть принижені ! І сини його стануть , як перше , а збір його буде міцний перед лицем Моїм , і Я покараю всіх тих , хто його переслідує ! І буде із нього Потужний його , і постане Володар його з-поміж нього , й Я наближу Його , й Він підійде до Мене ! Бо хто є такий , що наразить життя своє на небезпеку , щоб до Мене наблизитись ? каже Господь . І станете ви народом Мені , а Я буду вам Богом ! Ось буря Господня , лютість виходить , а вихор крутливий на голову безбожних упаде . Не спиниться полум'я гніву Господнього , поки Свого не зробить , і поки не виконає замірів серця Свого , ви наприкінці днів зрозумієте це ! Того часу , говорить Господь , для всіх родів Ізраїля стану Я Богом , вони ж Мені стануть народом ! Так говорить Господь : Знайшов милість в пустині народ , від меча врятований , Ізраїль іде на свій спочин . Здалека Господь з'явився мені та й промовив : Я вічним коханням тебе покохав , тому милість тобі виявляю ! Ще буду тебе будувати й збудована будеш , о діво Ізраїлева ! Ти знов приоздобишся в бубни свої , та й підеш у танок тих , хто бавиться , на горах самарійських ще будеш садити виноградники , виноградарі будуть садити й споживати законно собі ! Настане бо день , коли кликати буде сторожа на Єфремових горах : Уставайте , та підемо ми на Сіон , до Господа , нашого Бога ! Бо так промовляє Господь : Співайте для Якова з радістю , та головою народів утішайтесь ! Розголосіть , вихваляйте й скажіть : Спаси , Господи , народ Свій , останок Ізраїлів ! Ось Я їх приведу із північного краю , і зберу їх із кінців землі , з ними разом сліпий та кульгавий , важка й породілля , сюди повертаються збори великі ! Вони прийдуть з плачем , та Я їх попроваджу в утіхах . Я їх до потоків води попроваджу прямою дорогою , не спіткнуться на ній , бо Ізраїлеві Я став Отцем , а Єфрем , перворідний він Мій ! Народи , послухайте слова Господнього , і далеко звістіть аж на островах та скажіть : Хто розсіяв Ізраїля , Той позбирає його , і стерегтиме його , як пастир отару свою ! Бо Господь викупив Якова , і визволив його від руки сильнішого від нього . І вони поприходять , і будуть співати на вершині Сіону , і до добра до Господнього будуть горнутись , до збіжжя , і до виноградного соку , і до оливи , і до молодої дрібної худоби та до товару великого ! І стане душа їхня , немов той напоєний сад , і не відчують уже більше стомлення ! Тоді дівчина тішитись буде в танку , і разом юнацтво та старші , бо Я оберну їхню жалобу на радість , і Я їх потішу , і їх звеселю в їхнім смутку ! І душу священиків ситістю Я напою , а народ Мій добром Моїм буде насичений , каже Господь ! Так говорить Господь : Чути голос у Рамі , плач та ридання гірке : Рахиль плаче за дітьми своїми , не хоче потішена бути за діти свої , бо нема їх . . . Так говорить Господь : Стримай голос свій від голосіння , і від сльози свої очі , бо є нагорода для чину твого , говорить Господь , і вони вернуться з краю ворожого ! І для твого майбутнього є сподівання , говорить Господь , і до границь твоїх вернуться діти твої ! Добре Я чую Єфрема , як він головою похитує , плачучи : Покарав Ти мене і покараний я , мов теля те ненавчене ! Наверни Ти мене і вернуся , бо Ти Господь Бог мій ! Бо як я навернувся , то каявся , коли ж я пізнав , то вдарив по стегнах своїх . . . Засоромився я та збентежений був , бо я ганьбу ношу молодощів своїх . Чи Єфрем не Мій син дорогий , чи не люба дитина Моя ? То скільки Я не говорю проти нього , завжди сильно його пам'ятаю ! Тому то за нього хвилюється нутро Моє , змилосерджуся справді над ним , говорить Господь ! Постав собі дороговкази , стовпи собі порозставляй , зверни своє серце на биту дорогу , якою ти йшла , і вернися , о діво Ізраїлева , вернися до цих своїх міст ! Аж доки тинятися будеш , о дочко невірна ? Господь бо новину створив на землі : жінка спасатиме мужа ! Так говорить Господь Саваот , Бог Ізраїлів : Оце слово прокажуть іще в краї Юдиному й по містах його , коли Я верну їх : Хай Господь благословить тебе , оселе ти правди , о горо свята ! І осядуть на ній Юда та міста його разом усі , селяни та ті , хто ходить з отарою . Бо напоюю Я душу змучену , і кожну душу скорботну насичую . На це я збудився й побачив , і був мені сон мій приємний . Ось дні настають , говорить Господь , і засію Ізраїлів дім та дім Юдин насінням людини й насінням скотини . І буде , як Я пильнував був над ними , щоб їх виривати та бурити , і щоб руйнувати , і губити , і чинити лихе , так Я попильную над ними , щоб їх будувати й садити , говорить Господь ! Тими днями не скажуть уже : Батьки їли неспіле , а оскома в синів на зубах ! бо кожен за власну провину помре , і кожній людині , що їсть недоспіле , оскома впаде їй на зуби ! Ось дні наступають , говорить Господь , і складу Я із домом Ізраїлевим і з Юдиним домом Новий Заповіт . Не такий заповіт , що його з їхніми батьками Я склав був у той день , коли міцно за руку їх узяв , щоб їх вивести з краю єгипетського . Та вони поламали Мого заповіта , і Я їх відкинув , говорить Господь ! Бо це ось отой Заповіт , що його по цих днях складу з домом Ізраїля , каже Господь : Дам Закона Свого в середину їхню , і на їхньому серці його напишу , і Я стану їм Богом , вони ж Мені будуть народом ! І більше не будуть навчати вони один одного , і брат свого брата , говорячи : Пізнайте Господа ! Бо всі будуть знати Мене , від малого їхнього й аж до великого їхнього , каже Господь , бо їхню провину прощу , і не буду вже згадувати їм гріха ! Так говорить Господь , що сонце дає вдень на світло , і порядок місяцеві й зорям на світло вночі , що порушує море й шумлять його хвилі , Господь Саваот Йому Ймення ! Як відійдуть устави ці з-перед обличчя Мого , говорить Господь , то й насіння Ізраїлеве перестане народом бути перед обличчям Моїм по всі дні . Так говорить Господь : Так як небо вгорі незміриме , і не будуть досліджені долі основи землі , то так не відкину і Я все насіння Ізраїлеве за все те , що зробили , говорить Господь ! Ось дні настають , говорить Господь , і збудується місто оце Господеві від башти Хананеїла аж до брами Наріжної . І піде мірничий шнурок той ще далі , прямо аж до Ґареву , й обернеться він до Ґої . І долина вся трупів та попелу , і всі поля аж до долини Кедрону , аж до рогу Кінської брами на схід , усе це буде святість для Господа , не знищиться та не зруйнується ввіки вона ! Слово , що було до Єремії від Господа за десятого року Седекії , царя Юдиного , це вісімнадцятий рік Навуходоносора . А тоді військо вавилонського царя облягало Єрусалим , а пророк Єремія був ув'язнений в подвір'ї в'язниці , що була при домі царя Юдиного , що ув'язнив його Седекія , цар Юдин , говорячи : Нащо ти пророкуєш отак : Так говорить Господь : Ось Я видам це місто в руку вавилонського царя , і він здобуде його . . . А Седекія , цар Юдин , не втече від руки халдеїв , бо конче буде він даний в руку вавилонського царя , і будуть говорити уста його з його устами , а очі його будуть бачити очі його . . . І заведе він Седекію до Вавилону , і він буде там , аж поки Я відвідаю його , говорить Господь . Коли ж будете воювати з халдеями , не пощаститься вам . . . А Єремія відказав : Було мені слово Господнє таке : Ось Ганамеїл , син Шаллума , твого дядька , іде до тебе сказати : Купи собі моє поле , що в Анатоті , бо ти маєш викупне право купити . І прийшов до мене Ганамеїл , син дядька мого , за Господнім словом , до подвір'я в'язниці , та й сказав мені : Купи моє поле , що в Анатоті , що в Веніяминовому краї , бо твоє право спадщини й твій викуп , купи собі ! І пізнав я , що це слово Господнє . І купив я це поле від Ганамеїла , сина дядька мого , що в Анатоті , і відважив йому десять і сім шеклів срібла . А написав я купчу , і запечатав , і засвідчив свідками , та й зважив срібло вагою . І взяв я купчого листа запечатаного , за законом та уставами , і відкритого . І дав я купчого листа Барухові , синові Нерійї , Махсеїного сина , на очах сина дядька мого Ганамеїла та на очах свідків , що написані в купчому листі , на очах усіх юдеїв , що сиділи в подвір'ї в'язниці . І наказав я Барухові на їхніх очах , говорячи : Так говорить Господь Саваот , Бог Ізраїлів : Візьми ці листи , цього купчого листа , і запечатаного , і того листа відкритого , і даси його в глиняний посуд , щоб заховались на довгий час . Бо так промовляє Господь Саваот , Бог Ізраїлів : Ще будуть купуватися доми та поля й виноградники в цьому Краї ! І молився я до Господа потому , як дав був купчого листа Барухові , Нерейїному синові , промовляючи : О Господи , Боже ! Ти небо та землю створив Своєю потужною силою та Своїм витягненим раменом , нічого для Тебе нема неможливого ! Милість Ти тисячам чиниш , і за провину батьків після них віддаєш в лоно їхніх синів , Боже великий та могутній , Господь Саваот Йому Ймення ! Великий в пораді й могутній у чинах , що очі Твої відкриті на всі дороги людських синів , щоб кожному дати згідно з його дорогою та згідно з плодом його чинів , що знаки та чуда чинив Ти в єгипетськім краї , і чиниш їх аж по цей день , і між Ізраїлем , і між народом , і зробив Собі Ймення , як цього дня ! І Ти вивів народ Свій Ізраїля з краю єгипетського знаками та чудами , і рукою потужною , і раменом витягненим та страхом великим . І дав Ти їм Край цей , який їхнім батькам заприсяг був , щоб дати їм Край цей , що тече молоком він та медом . І прийшли , і посіли його , та не слухалися Твого голосу , і Законом Твоїм не ходили ; усього , що Ти наказав їм робити , вони не робили , і Ти вчинив , що спіткало їх все оце лихо . . . Ось доходять до міста вали , щоб здобути його , й місто віддане буде у руку халдеїв , що воюють із ним , через меч , і голод , і моровицю . . . І що говорив Ти , стається , і ось Ти це бачиш . А Ти ж був сказав мені , Господи Боже : Купи собі поле за срібло , і засвідч купівлю свідками . ось місто віддане буде у руку халдеїв . . . І було Господнє слово до Єремії , говорячи : Ось Я Господь , Бог кожного тіла : чи для Мене є щось неможливе ? Тому так промовляє Господь : Ось Я віддам оце місто у руку халдеїв і в руку Навуходоносора , царя вавилонського , і він здобуде його ! І прийдуть халдеї , що воюють з цим містом , і підпалять це місто огнем , та й спалять його й ті доми , що приносились жертви Ваалові на їхніх дахах , і лилися литі жертви для інших богів , щоб Мене прогнівити . . . Бо сини Ізраїлеві та сини Юдині тільки зло учиняли на очах Моїх від юнацтва свого , сини бо Ізраїлеві лиш гнівили Мене чином рук своїх , каже Господь . . . Бо місто це стало Мені на Мій гнів та на лютість Мою з того дня , як його збудували , та аж до дня цього , щоб відкинути його від Мого лиця за все те зло синів Ізраїлевих та синів Юдиних , яке учинили , щоб гнівити Мене , вони , їхні царі , князі , їхні священики й їхні пророки , і юдеяни й мешканці Єрусалиму . . . І вони обернулись до Мене потилицею , а не обличчям , хоч Я їх навчав рано й пізно , та не слухалися , щоб прийняти науку . . . І поклали гидоти свої в тому храмі , в якому Ім'я Моє кликалося , щоб його занечистити . . . І побудували жертовні пагірки Ваалові , що в долині Бен-Гіннома , щоб через огонь переводити синів своїх та своїх дочок Молохові , чого їм не наказував Я , й що не входило в серце Мені , щоб чинити ту гидоту , щоб уводити Юду у гріх . Тому так промовляє Господь , Бог Ізраїлів , до міста цього , про яке ви говорите : Воно віддане буде у руку царя вавилонського мечем , і голодом , і моровицею : Ось Я їх позбираю зо всіх тих країв , куди вигнав був їх Своїм гнівом та люттю Своєю й великим Своїм пересердям , і верну їх до місця цього , і посаджу їх безпечно , і вони Мені стануть народом , а Я буду їм Богом ! І дам Я їм серце одне та дорогу одну , щоб боялись Мене по всі дні на добро собі й синам їхнім по них . І складу з ними вічного заповіта , що не відвернуся від них , щоб їм не чинити Свого добра , і дам їм у серце Свій страх , щоб не відступали від Мене ! І буду Я тішитись ними , щоб чинити їм добро , і їх посаджу на землі цій у правді усім Своїм серцем та всією душею Своєю . Бо так промовляє Господь : Як спровадив був Я все велике це зло на народ цей , так спроваджу на них все добро , яке провіщав Я про них ! І купуватимуть поле в цім Краї , про якого ви кажете : Він спустошення , так що немає людини й скотини , він відданий в руку халдеїв . І будуть вони купувати поля за срібло , і писати про це у листі , й запечатувати , і свідчити свідками , у краї Веніяминовому та в околицях Єрусалиму , і в містах Юдиних , і в містах гірських , і в містах долішніх , і в містах південних , бо верну їх із полону , говорить Господь ! І було Єремії Господнє слово вдруге , коли він ще замкнений був на подвір'ї в'язниці , говорячи : Так говорить Господь , що чинить оце , Господь , що вформовує це , щоб поставити міцно оце , Господь Його Ймення : Покликуй до Мене і тобі відповім , і тобі розповім про велике та незрозуміле , чого ти не знаєш ! Бо так промовляє Господь , Бог Ізраїлів , про доми цього міста й про доми царів Юди , що їх поруйновано на оборонні вали , приходять вони воювати з халдеями , щоб доми понаповнювати людськими трупами , що вразив Я гнівом Своїм та люттю Своєю , і сховав Я від міста оцього обличчя Своє за все їхнє зло : Ось Я йому вирощу шкурку на рані , й дам ліки , та їх уздоровлю , і відкрию багатство спокою та правди для них ! І Я поверну долю Юди , і долю Ізраїля , і їх розбудую , немов напочатку . І очищу Я їх з їхньої провини всілякої , що нагрішили Мені , і пробачу всі їхні провини , якими нагрішили Мені , та відпали від Мене . І Єрусалим Мені стане за радісне ймення , за хвалу та пишноту всім людям землі , що почують про все те добро , що зробив Я для них ! І вони полякаються та затремтять через все те добро та ввесь спокій , який Я для нього вчинив ! Так говорить Господь : Ще буде почутий на місці оцьому , про яке ви говорите : Воно поруйноване , так що немає людини й немає скотини , у містах Юди й на вулицях Єрусалиму , спустошених так , що немає людини , й немає мешканця , й немає скотини , радісний голос та голос веселий , голос молодого та голос молодої , голос тих , що говорять : Хваліть Господа Саваота , бо добрий Господь , бо навіки Його милосердя ! що жертву хвали до Господнього дому приносять , бо Я поверну долю Краю цього , як було напочатку , говорить Господь ! Так говорить Господь Саваот : Ще буде на місці оцьому спустошеному , що немає нічого воно від людини та аж до скотини , та по містах його всіх ще буде пасовисько для пастухів , куди приведуть вони череду на відпочинок ! У містах у горішніх , у містах долішніх , і в південних містах , і в Веніяминовому краї , і в околицях Єрусалиму , і в містах Юдиних ще проходитиме череда через руки рахуючого , говорить Господь ! Ось дні настають , говорить Господь , і Я виповню добре те слово , що Я провіщав про Ізраїлів дім і про дім Юдин : тими днями та часу того Я Давидові зрощу Пагінця справедливости , Він буде чинити на землі правосуддя та правду ! Юда буде спасений в тих днях , а Єрусалим буде жити безпечно , і його будуть кликати так : Господь наша правда ! Бо так промовляє Господь : Нема переводу Давидовим мужам , що мають сидіти на троні дому Ізраїлевого , і нема переводу в Левитів священиків перед обличчям Моїм тому мужеві , що буде приносити цілопалення , і спалювати хлібну жертву , і приносити жертву всі дні ! І було слово Господа до Єремії таке : Так говорить Господь : Якщо знищите ви заповіта Мого щодо дня та Мого заповіта щодо ночі , щоб не було дня та ночі в їхньому часі , то знищений буде також заповіт Мій з Давидом , рабом Моїм , щоб він сина не мав , який не царював би на троні його , і з Левитами-священиками , слугами Моїми ! І як незчисленні ті зорі небесні , а морський пісок незміренний , так помножу насіння Давида , Мого раба , та Левитів , що служать Мені ! І було слово Господа до Єремії таке : Хіба ж ти не завважив , як народ цей казав був , говорячи : Обидва ті роди , яких Господь вибрав , відкинув Він їх ? І народом Моїм вони нехтують , наче б не був він уже перед ними народом . Так говорить Господь : Якщо заповіта Мого щодо дня та щодо ночі нема , якщо Я уставів для неба й землі не поклав , то відкину й насіння Якова та раба Мого Давида , щоб не брати володарів із насіння його для насіння Авраама , Ісака та Якова . . . Та не буде того , бо верну їхню долю , й помилую їх ! Слово , що було Єремії від Господа , коли Навуходоносор , цар вавилонський , і все військо його , і всі царства землі , панування руки його , та всі народи воювали проти Єрусалиму та проти всіх міст його , кажучи : Так говорить Господь , Бог Ізраїлів : Іди , і скажеш до Седекії , царя Юдиного , і звістиш йому : Так говорить Господь : Ось Я віддам оце місто в руку вавилонського царя , та й спалю його огнем . А ти не втечеш із руки його , бо справді будеш схоплений ти , і в руку його будеш відданий , і очі твої побачать очі вавилонського царя , і уста його говоритимуть з устами твоїми , і до Вавилону ти прийдеш . Але послухай Господнього слова , Седекіє , царю Юдин : Так про тебе говорить Господь : Не помреш від меча ! У мирі помреш ти ; і як палили на погребі батькам твоїм , першим царям , що були перед тобою , так будуть палити й тобі , й О пане будуть голосити тобі , бо Я говорив тобі слово , каже Господь . І говорив пророк Єремія до Седекії , царя Юдиного , всі оці слова в Єрусалимі . А військо вавилонського царя воювало з Єрусалимом та зо всіма позосталими містами Юдиними , з Лахішем та з Азекою , бо вони залишилися серед Юдиних міст містами твердинними . Слово , що було до Єремії від Господа по тому , як цар Седекія склав був заповіта з усім народом , що в Єрусалимі , щоб оголосити їм волю , щоб кожен відпустив раба свого , і кожен свою невільницю , єврея та єврейку , вільними , щоб ніхто не поневолював свого брата юдея . І послухалися всі князі та ввесь народ , що пристали до заповіту , щоб кожен відпустив свого раба , і кожен свою невільницю , вільними , щоб більш не неволити їх . І вони послухалися , і повідпускали . Але потому вони знову вернули тих рабів та тих невільниць , яких повідпускали були вільними , і примусили їх стати за рабів та невільниць . І було слово Господнє до Єремії від Господа , кажучи : Так говорить Господь , Бог Ізраїлів : Я склав був заповіта з вашими батьками того дня , коли виводив їх із єгипетського краю , з дому рабства , кажучи : З кінцем семи років відпустите кожен свого брата єврея , що буде проданий тобі й послужить тобі шість років , і відпустиш його вільним від себе . Та не слухалися Мене ваші батьки , і не прихилили свого уха до цього . А сьогодні вернулися ви та й зробили справедливе в очах Моїх , щоб оголосити волю кожен своєму ближньому , і склали заповіта перед лицем Моїм у тому домі , в якому кликалось Ім'я Моє . Та ви знову збезчестили Ім'я Моє , і вернули кожен раба свого й кожен невільницю свою , яких відпустили були на волю , і примусили їх , щоб були вам рабами та невільницями . Тому так промовляє Господь : Ви не послухалися Мене , щоб оголосити волю кожен для брата свого та кожен для свого ближнього , тому то ось Я говорить Господь оголошу вам волю до меча , до моровиці й до голоду , і віддам вас на пострах для всіх царств землі ! . . . І віддам цих людей , що переступають Мого заповіта , що не додержують слів заповіту , якого були склали перед лицем Моїм , що вони розрізали надвоє теля та перейшли між його кавалками , також князів Юди та князів Єрусалиму , евнухів і священиків , та ввесь народ Краю , що проходили поміж кавалками цього теляти , то Я їх віддам у руку їхніх ворогів та в руку тих , хто шукає їхню душу , і стане падло їхнє стервом для птаства небесного та для земної звірини . . . А Седекію , царя Юдиного , та його князів віддам у руку його ворогів та в руку тих , хто шукає їхню душу , та в руку війська вавилонського царя , що відходить від вас . Ось Я накажу , говорить Господь , і верну їх до цього міста , і вони воюватимуть з ним , і здобудуть його та й спалять його огнем , а Юдині міста віддам на спустошення , і не буде в них мешканця ! . . . Слово , що було до Єремії від Господа за днів Єгоякима , сина Йосії , царя Юди , говорячи : Іди до дому Рехавітів , і будеш говорити з ними , і введеш їх до Господнього дому , до однієї з кімнат , і напоїш їх вином . І взяв я Яазанію , Єреміїного сина , сина Хаваццініїного , і братів його , і всіх синів його та ввесь дім Рехавітів . І ввів я їх до Господнього дому , до кімнати синів Ханана , сина Їґдаліїного , Божого чоловіка , що була при кімнаті князів , що над кімнатою Маасеї , Шаллумового сина , який пильнував порога . І поставив я перед синами дому Рехавітів келіхи , повні вина , та чаші , та й сказав до них : Пийте вино ! А вони відказали : Не будемо пити вина , бо наш батько Йонадав , син Рехавів , наказав нам , говорячи : Не пийте вина ані ви , ані ваші сини аж навіки ! І не будуйте дому , і не сійте , і не засаджуйте виноградника , і не майте їх , але сидіть у наметах по всі ваші дні , щоб жити довгі дні на поверхні землі , де ви мандруєте ! І послухалися ми голосу нашого батька Єгонадава , Рехавового сина , про все , що він наказав був нам , щоб не пили вина по всі наші дні ми , наші жінки , наші сини та дочки наші , і щоб ні будувати домів для нашого пробування , а виноградник і поле та насіння не будуть наші . І осіли ми в наметах , і послухалися , та й зробили все , що наказав нам наш батько Йонадав . І сталося , коли Навуходоносор , цар вавилонський , прийшов був на цей Край , то ми сказали : Ходіть , і ввійдемо до Єрусалиму перед військом халдеїв та перед військом Араму . І осілися ми в Єрусалимі . І було слово Господа до Єремії таке : Так говорить Господь Саваот , Бог Ізраїлів : Іди , і скажеш до юдеянина та до мешканців Єрусалиму : Чи з цього не витягнете науки , щоб слухатися Моїх слів ? говорить Господь . Додержано слова Єгонадава , Рехавового сина , що наказав був синам своїм не пити вина , і не пили вони аж до дня цього , бо послухалися наказу свого батька ; а Я говорив до вас рано та пізно , та не слухалися ви Мене ! І посилав Я до вас усіх Своїх рабів пророків рано та пізно , говорячи : Верніться но кожен зо своєї злої дороги , та виправте вчинки свої , і не ходіть за іншими богами , щоб служити їм , і сидіть на тій землі , що Я дав вам та вашим батькам ! Та не схилили ви свого уха , і не послухались Мене . Бо додержали сини Єгонадава , сина Рехавового , наказа свого батька , що наказав був їм , а народ цей не послухався Мене . Тому так промовляє Господь Бог Саваот , Бог Ізраїлів : Ось Я спроваджую на Юду та на всіх мешканців Єрусалиму все те зло , що Я провіщав був про них . Бо Я говорив до них , та вони не слухали , і кликав Я їх , та вони не відповідали . . . А до дому Рехавітів Єремія сказав : Так говорить Господь Саваот , Бог Ізраїлів : За те , що ви слухалися наказа вашого батька Єгонадава , та держитеся всіх наказів його , і зробили те все , що Я заповів вам , тому так промовляє Господь Саваот , Бог Ізраїлів : Нема переводу в Йонадава , Рехавового сина , мужеві , що стоятиме перед лицем Моїм по всі дні ! І сталося четвертого року Єгоякима , Йосіїного сина , царя Юдиного , було оце слово до Єремії від Господа , кажучи : Візьми собі книжкового звоя , і напиши на ньому всі ті слова , що Я говорив тобі про Ізраїля й про Юду , та про всі народи від дня , коли Я почав говорити тобі , від днів Йосії та аж до цього дня . Може почує дім Юдин усе те зло , що Я думаю вчинити їм , щоб вернулися кожен зо своєї злої дороги , а Я прощу їхню провину та їхній гріх . І покликав Єремія Баруха , Нерійїного сина , і Барух написав з уст Єремії всі Господні слова , що Він говорив йому , на книжковий звій . І наказав Єремія Барухові , кажучи : Я задержаний , не можу ввійти до Господнього дому . Тому піди сам , прочитай зо звою , що написав ти з моїх уст , Господні слова в вуха народу в Господньому домі в дні посту , а також в вуха всього Юди , що приходить зо своїх міст , відчитаєш їх . Може впаде їхнє благання перед Господнє лице , і вони вернуться кожен зо своєї злої дороги , бо великий гнів та лютість , що Господь говорив проти народу цього ! І зробив Барух , син Нерійїн , усе , що наказав був йому пророк Єремія , щоб прочитати з книги Господні слова в Господньому домі . І сталося п'ятого року Єгоякима , Йосіїного сина , царя Юдиного , дев'ятого місяця , оголосили піст перед Господнім лицем для всього народу в Єрусалимі та для всього того народу , що поприходив з Юдиних міст до Єрусалиму . І прочитав Барух з книги Єреміїні слова в домі Господньому в кімнаті писаря Ґемарії , Шафанового сина , на горішньому подвір'ї , при вході до нової брами Господнього дому , в вуха всього народу . І почув Михей , син Ґемарії , Шафанового сина , всі Господні слова з книги , і зійшов до царського дому , до кімнати писаря , аж ось там сидять усі зверхники : писар Елішама , і Делая , син Шемаїн , і Елнатан , син Ахборів , і Ґемарія , син Шафанів , і Седекія , син Хананії , і всі зверхники . І розповів їм Михей всі ті слова , які він почув був , коли Барух читав із книги в вуха народу . І всі зверхники послали до Баруха Єгудія , сина Нетанії , сина Шелемії , сина Кушіїного , говорячи : Того звоя , що читав ти з нього в вуха народу , візьми його в свою руку та й прийди ! І взяв Барух , син Нерійїн , звоя в свою руку та й прийшов до них . А ті сказали до нього : Сідай же , і прочитай його в наші вуха ! І прочитав Барух в їхні вуха . І сталося , коли вони почули всі ці слова , жахнулися один перед одним , та й сказали Барухові : Конче перекажімо цареві всі ці слова ! І запитали вони Баруха , говорячи : Розкажи нам , як ти писав усі ці слова з його уст ? І сказав їм Барух : Він проказував мені з своїх уст усі ці слова , а я писав у книзі чорнилом . І сказали зверхники до Баруха : Іди , сховайся , ти та Єремія , і нехай ніхто не знає , де ви ! І прийшли вони до царя на подвір'я , а звоя поклали в кімнаті писаря Елішами , і розповіли в вуха царя всі ті слова . І послав цар Єгудія взяти звоя , і той узяв його з кімнати писаря Елішами . І Єгудій прочитав його в вуха царя та в вуха всіх зверхників , що стояли при царі . А цар сидів у зимовому домі , дев'ятого місяця , і перед ним був розпалений коминок . І сталося , коли Єгудій перечитував три чи чотири стовпці , то цар відрізував це писарським ножем та й кидав до огню , що в коминку , аж поки не згорів увесь звій на огні , що в коминку . . . Та не злякалися й не роздерли своїх шат цар та всі його раби , що слухали всі ці слова . І хоч Елнатан , і Делая , і Ґемарія просили царя не палити того звою , та не послухався він їх . І наказав цар Єрахмеїлові , синові царевому , і Сераї , синові Азріїловому , і Шелемії , синові Авдіїловому , взяти писаря Баруха й пророка Єремію , та Господь їх сховав . І було Господнє слово до Єремії потому , як цар спалив був звоя та ті слова , що Барух написав з Єреміїних уст , говорячи : Візьми собі знову іншого звоя , і напиши на ньому всі перші слова , що були на першому звої , якого спалив Єгояким , цар Юдин . А про Єгоякима , царя Юдиного , скажеш : Так говорить Господь : Ти спалив цього звоя , говорячи : Нащо написав ти на ньому таке : Конче прийде цар вавилонський і знищить оцей Край , і вигубить в ньому людину й скотину . Тому так говорить Господь про Єгоякима , Юдиного царя : Не буде від нього сидячого на Давидовому троні , а його труп буде кинений на спекоту вдень та на холод вночі . . . І навіщу його та насіння його , і його рабів за їхні провини , і спроваджу на них та на мешканців Єрусалиму й на юдеянина все те зло , що Я говорив до них , та вони не послухали . . . І Єремія взяв іншого звоя , і дав його писареві Барухові , синові Нерійїному , і той написав на ньому з Єреміїних уст усі слова тієї книги , яку спалив був Єгояким , цар Юдин , в огні , і до них було додано ще багато подібних слів . І зацарював цар Седекія , син Йосійїн , замість Конії , сина Єгоякимового , якого зробив царем Навуходоносор , цар вавилонський , в Юдиному краї . Та не послухався ані він , ані його раби , ані народ Краю слів Господа , які Він говорив через пророка Єремію . І послав цар Седекія Єгухала , сина Шелеміїного , і священика Цефанію , сина Маасеїного , до пророка Єремії , говорячи : Помолися за нас до Господа , Бога нашого ! А Єремія тоді ще вільно ходив серед народу , бо не дали його ще до в'язниці . А фараонове військо вийшло з Єгипту . І почули вістку про них халдеї , що облягали Єрусалим , і відійшли від Єрусалиму . І було слово Господнє до пророка Єремії , говорячи : Так промовив Господь , Бог Ізраїлів : Так скажете до Юдиного царя , що послав вас до мене поспитати мене : Ось фараонове військо , що вийшло вам на поміч , вернеться до свого краю , до Єгипту . А халдеї знову вернуться , і будуть воювати з цим містом , і здобудуть його , та й спалять його огнем . Так говорить Господь : Не обманюйте своїх душ , говорячи : Халдеї конче підуть від нас , бо не підуть вони . Бо якщо б ви побили все халдейське військо , що з вами воює , а з них залишилися б тільки ранені , то встане кожен із намету свого , і спалять це місто огнем . . . І сталося , коли халдейське військо відступило від Єрусалиму перед фараоновим військом , то вийшов Єремія з Єрусалиму , щоб піти до Веніяминового краю , і щоб сховатися там серед народу . Та коли він був біля Веніяминової брами , то був там начальник сторожі , а ім'я йому Їрійя , син Шелемеї , сина Хананіїного . І схопив він пророка Єремію , говорячи : Ти переходиш до халдеїв ! А Єремія відказав : Неправда , я не переходжу до халдеїв ! Та не послухав той його ; і схопив Їрійя Єремію , і попровадив його до зверхників . І розгнівалися зверхники на Єремію , і побили його , та й віддали його до в'язниці в домі писаря Єгонатана , бо його зробили за в'язничний дім . І зійшов Єремія до темничної ями та до підвалу , і сидів там Єремія багато днів . . . І послав цар Седекія , і взяв його . І спитав його цар у своїм домі таємно й сказав : Чи є слово від Господа ? І Єремія відказав : Є . І далі сказав : Ти будеш відданий в руку вавилонського царя . . . І сказав Єремія до царя Седекії : Що я згрішив тобі й рабам твоїм та цьому народові , що ви віддали мене до в'язниці ? І де ваші пророки , що вам пророкували , говорячи : Цар вавилонський не прийде на вас та на Край цей ? А тепер послухай , пане мій царю : хай упаде моє благання перед обличчя твоє , і не вертай мене до дому писаря Єгонатана , щоб не помер я там ! . . . І наказав цар Седекія , й Єремію вмістили в подвір'ї в'язниці , і давали йому буханець хліба на день з вулиці пекарів , аж поки не скінчився ввесь хліб у місті . І сидів Єремія в подвір'ї в'язниці . І почув Шефатія , син Маттанів , і Ґедалія , син Пашхурів , і Юхал , син Шелемеїн , і Пашхур , син Малкійїн , ті слова , що Єремія говорив до всього народу , кажучи : Так говорить Господь : Хто сидітиме в цьому місті , той помре від меча , голоду та від моровиці , а хто вийде до халдеїв , той буде жити , і стане йому душа його за здобич , і він житиме ! Так говорить Господь : Напевно буде дане це місто в руку війська вавилонського царя , і він здобуде його ! І сказали зверхники до царя : Нехай же уб'ють цього чоловіка , бо він ослаблює руки вояків , позосталих у цьому місті , та руки всього народу , говорячи їм слова , як оці . Бо цей чоловік не шукає для цього народу добра , а тільки зла ! . . . І сказав цар Седекія : Ось він у ваших руках , бо цар нічого не вдіє супроти вас . І взяли Єремію та й кинули його до ями Малкійї , царевого сина , що в подвір'ї в'язниці , і спустили Єремію шнурами . А в ямі була не вода , а тільки багно , і загруз Єремія в багні ! І почув мурин Евед-Мелех , евнух , який був у царському домі , що Єремію кинули до ями , а цар сидів у Веніяминовій брамі . І вийшов Евед-Мелех з царського дому , та й сказав цареві , говорячи : Пане мій царю , ці люди вчинили зло в усьому , що зробили пророкові Єремії , якого кинули до ями , і помре він на своєму місці через голод , бо в місті нема вже хліба . . . І наказав цар муринові Евед-Мелехові , говорячи : Візьми з собою звідси троє люда , і витягнеш пророка Єремію з ями , поки він ще не вмер ! І взяв Евед-Мелех тих людей з собою , і прийшов до царського дому під скарбницею , і набрав ізвідти подертого шмаття та непотрібних лахів , і спустив їх до Єремії до ями шнурами . І сказав мурин Евед-Мелех до Єремії : Поклади це подерте шмаття та лахи попід пахи своїх рук під шнури ! І зробив Єремія так . І потягнули Єремію шнурами , і витягли його з ями . І сидів Єремія в подвір'ї в'язниці . І послав цар Седекія , і взяв пророка Єремію до себе , до третього входу , що в домі Господньому . І сказав цар до Єремії : Запитаю я тебе про щось , не заховуй від мене нічого ! І сказав Єремія до Седекії : Коли я провіщу тобі , то чи справді не вб'єш ти мене ? А коли пораджу тобі , то мене не послухаєш . . . І присягнув цар Седекія Єремії таємно , говорячи : Як живий Господь , що створив нам цю душу : не вб'ю тебе , і не дам тебе в руку тих людей , що шукають твоєї душі ! І сказав Єремія до Седекії : Так говорить Господь , Бог Саваот , Бог Ізраїлів : Якщо справді вийдеш ти до зверхників вавилонського царя , то житиме душа твоя , а місто це не буде спалене огнем , і будеш жити ти та дім твій . А якщо ти не вийдеш до вавилонського царя , то це місто буде дане в руку халдеїв , і вони спалять його огнем , і ти не втечеш з їхньої руки . . . І сказав цар Седекія до Єремії : Я боюся юдеїв , що перейшли до халдеїв , щоб не дали мене в їхню руку , і щоб не насміялися з мене . . . І сказав Єремія : Не дадуть ! Послухай Господнього голосу до того , що я говорю тобі , і буде добре тобі , і буде жити душа твоя ! А якщо ти не схочеш вийти , то ось слово , що Господь мені виявив : І ось усі жінки , що залишилися в домі Юдиного царя , будуть відведені до зверхників вавилонського царя , і вони скажуть : Підмовили тебе й перемогли тебе твої приятелі ; погрузили в багно твої ноги , та вони назад відійшли . А всі жінки твої та всі сини твої будуть відведені до халдеїв , і ти не втечеш з їхньої руки , бо рукою вавилонського царя будеш схоплений , а місто це буде спалене огнем . . . І сказав Седекія до Єремії : Нехай ніхто не знає про ці слова , і ти не помреш . Бо коли почують зверхники , що я говорив з тобою , то прийдуть до тебе та й скажуть тобі : Розкажи но нам , що говорив ти цареві ! Не ховай перед нами , і не вб'ємо тебе . І що ж говорив тобі цар ? то скажеш до них : Я склав своє благання перед царське обличчя , щоб не вертали мене до Єгонатанового дому , щоб там не померти . І прийшли всі зверхники до Єремії й запиталися його , і він розказав їм згідно зо всіма тими словами , що звелів був цар . І вони мовчки відійшли від нього , бо не довідались про обговорену річ . І сидів Єремія на подвір'ї в'язниці аж до дня , коли був здобутий Єрусалим . І сталося , як був здобутий Єрусалим : Дев'ятого року Седекії , царя Юдиного , місяця десятого , прийшов Навуходоносор , цар вавилонський , та все його військо до Єрусалиму та й облягли його . Одинадцятого року Седекії , місяця четвертого , дев'ятого дня місяця , був пробитий пролім до міста . . . І поприходили всі зверхники вавилонського царя , і посідали в Середущій брамі : Нерґал-Сар'ецер , Самгар , Нево , Сарсехім , старший евнух , Нерґал-Сар'ецер , старший маг , і вся решта зверхників вавилонського царя . І сталося , як побачив їх Седекія , цар Юдин , та всі вояки , то вони повтікали , і повиходили вночі з міста дорогою царського садка , брамою між обома мурами , і вийшли дорогою в степ . І погналося халдейське військо за ними , і догнали Седекію в єрихонських степах . . . І взяли вони його , і завели його до Навуходоносора , царя вавилонського , до Рівли , в краю Хамат , і той засудив його . І цар вавилонський порізав Седекіїних синів в Рівлі на очах його ; і всіх шляхетних Юдиних порізав вавилонський цар . . . А очі Седекії він вибрав , і скував його мідяними кайданами , щоб відвести його до Вавилону . . . А дім царя та дому народу халдеї попалили огнем , і порозбивали мури Єрусалиму . А решту народу , позосталих у місті , та перебіжців , що попереходили до нього , і решту народу , що позосталися , вигнав Невузар'адан , начальник царської сторожі , до Вавилону . А з бідноти народу , що не мали нічого , Невузар'адан , начальник царської сторожі , позоставив декого в Юдиному краї , і дав їм того дня виноградники та поля . І наказав Навуходоносор , цар вавилонський , про Єремію , через начальника царської сторожі , говорячи : Візьми його , і зверни на нього свої очі , і не зроби йому нічого злого , і тільки як він скаже тобі , так з ним зроби ! І послав Невузар'адан , начальник царської сторожі , і Невушазбан , старший евнух , і Нерґал-Сар'ецер , старший маг , та всі начальники вавилонського царя , і послали вони , і взяли Єремію з подвір'я в'язниці , і дали його до Ґедалії , сина Ахікама , сина Шафанового , щоб вивести його до дому . І осівся він серед народу . А до Єремії було Господнє слово , коли він був затриманий в подвір'ї в'язниці , таке : Іди , і скажеш до мурина Евед-Мелеха , говорячи : Так говорить Господь Саваот , Бог Ізраїлів : Ось Я наводжу Свої слова на це місто на зло , а не на добро , і вони будуть діятися перед тобою цього дня . Але тебе врятую цього дня , говорить Господь , і ти не будеш відданий в руку цих людей , яких ти боїшся . Бо конче врятую тебе , і від меча не впадеш ти , і буде тобі душа твоя за здобич , бо ти надіявся на Мене , говорить Господь . Слово , що було до Єремії від Господа по тому , як Невузар'адан , начальник царської сторожі , відпустив його з Рами , коли його він узяв , а він був закутий кайданами серед усього вигнання Єрусалиму та Юди , вигнаних до Вавилону . І взяв начальник царської сторожі Єремію , та й сказав до нього : Господь , Бог твій , говорив оце зло на це місце . І навів , і зробив Господь , як говорив був , бо ви згрішили Господеві , і не слухалися Його голосу , і сталася вам ця річ . А тепер ось я сьогодні розковую тебе з кайданів , що на твоїх руках . Якщо в очах твоїх добре піти зо мною до Вавилону , іди , і зверну я своє око на тебе . А якщо зле в твоїх очах піти зо мною до Вавилону , то залишись . Дивися , увесь Край перед тобою : куди тобі видається за добре й за справедливе піти , туди йди ! І коли той не навертався на це , сказав далі : То вернися до Ґедалії , сина Ахікама , сина Шафанового , якого вчинив начальником вавилонський цар над Юдиними містами , і живи з ним серед народу ; або куди тобі подобається , туди йди . І дав йому начальник царської сторожі їжі на дорогу та дарунка , і відпустив його . І прийшов Єремія до Ґедалії , сина Ахікамового , до Міцпи , й осівся з ним серед народу , позосталого в Краю . А коли всі військові зверхники , що були в полі , вони та їхні люди , прочули , що цар вавилонський учинив начальником над краєм Ґедалію , сина Ахікамового , і доручив йому мужчин і жінок та дітей , і тих з бідних Краю , що не були вигнані до Вавилону , то поприходили до Ґедалії до Міцпи : і Ізмаїл , син Нетаніїн , і Йоханан , та Йонатан , сини Кареахові , і Серая , син Танхуметів , і сини нетофеянина Ефая , і Єзанія , син маахеянина , вони та їхні люди . І Ґедалія , син Ахікама , сина Шафанового , заприсягнувся їм та їхнім людям , говорячи : Не бійтеся служити халдеям ! Сидіть у Краї й служіть вавилонському цареві , і буде вам добре ! А я ось сидітиму в Міцпі , щоб заступатися за вас перед халдеями , що прийдуть до нас . А ви збирайте вино й літні плоди та оливу , і складайте в ваш посуд , і сидіть у ваших містах , які ви зайняли ! І також усі юдеї , що в Моаві й серед Аммонових синів , і в Едомі , і що в усіх краях , чули , що цар вавилонський полишив частину в Юді , і що вчинив над ними начальником Ґедалію , сина Ахікама , сина Шафанового . І вернулися всі юдеї зо всіх тих місць , куди були порозігнані , і прийшли до Юдиного краю , до Ґедалії до Міцпи , і зібрали вина та літніх плодів дуже багато . А Йоханан , син Кареахів , та всі військові зверхники , що були на полі , прийшли до Ґедалії до Міцпи , та й сказали до нього : Чи справді ти знаєш , що Бааліс , цар Аммонових синів , послав Ізмаїла , сина Нетаніїного , щоб убити тебе ? Та не повірив їм Ґедалія , син Ахікамів . А Йоханан , син Кареахів , сказав таємно до Ґедалії в Міцпі , говорячи : Нехай я піду й уб'ю Ізмаїла , сина Нетаніїного , і ніхто про це не довідається . Нащо мають забити тебе , і буде розпорошений увесь Юда , зібраний до тебе , і погине останок Юди ? І сказав Ґедалія , син Ахікамів , до Йоханана , сина Кареахового : Не роби цієї речі , бо лжу ти говориш на Ізмаїла ! І сталося сьомого місяця , прийшов Ізмаїл , син Нетанії , сина Елішамового , з насіння царського , і вельможі царя , та десять люда з ним , до Ґедалії , Ахікамового сина , до Міцпи , і їли там разом хліб у Міцпі . І встав Ізмаїл , син Нетаніїн , і десять люда , що були з ним , та й ударили Ґедалію , сина Ахікама , сина Шафанового , мечем ! І вбив він того , кого вавилонський цар настановив був начальником над Краєм . . . І повбивав Ізмаїл усіх юдеїв , що були з ним , з Ґедалією , у Міцпі , і халдеїв вояків , що знаходилися там . І сталося другого дня по вбивстві Ґедалії , а ніхто про це не знав , і поприходили люди з Сихему , з Шіло та з Самарії , вісімдесят люда оголенобородих , і в подертій одежі та з нарізаними знаками на тілі , а в їхній руці хлібна жертва та ладан , як принесення для Господнього дому . І вийшов Ізмаїл , син Нетаніїн , навпроти них з Міцпи , ідучи та плачучи . І сталося , коли він спіткав їх , то промовив до них : Прийдіть до Ґедалії , Ахікамового сина ! І сталося , як прийшли вони до середини міста , то їх порізав Ізмаїл , син Нетаніїн , і повкидав їх до середини ями , він та ті люди , що були з ним . . . Та знайшлося між ними десять люда , і вони сказали до Ізмаїла : Не вбивай нас , бо ми маємо заховані в полі скарби : пшеницю , і ячмінь , і оливу , і мед . І той спинився , і не повбивав їх серед їхніх братів . А та яма , куди повкидав Ізмаїл усі трупи тих людей , була яма велика , яку зробив був цар Аса проти Баеші , Ізраїльського царя , її наповнив Ізмаїл , син Нетаніїн , трупами . І Ізмаїл узяв у полон усю решту народу , що був у Міцпі , царських дочок та ввесь народ , що зостався в Міцпі , якого Невузар'адан , начальник царської сторожі , доручив був Ґедалії , синові Ахікамовому . І забрав їх у полон Ізмаїл , син Нетаніїн , і пішов , щоб перейти до Аммонових синів . І почув Йоханан , син Кареахів , та всі військові зверхники , що були з ним , про все те зло , що зробив Ізмаїл , син Нетаніїн . І взяли вони всіх тих людей , і пішли воювати з Ізмаїлом , сином Нетаніїним , і знайшли його при великій воді , що в Ґів'оні . І сталося , як увесь народ , що був з Ізмаїлом , побачив Йоханана , сина Кареахового , та всіх військових зверхників , що були з ним , то зрадів . І відвернувся ввесь народ , якого взяв був до полону Ізмаїл з Міцпи , і вернулися , і пішли до Йоханана , сина Кареахового . А Ізмаїл , син Нетаніїн , утік з вісьмома людьми від Йоханана , і пішов до Аммонових синів . І взяв Йоханан , син Кареахів , та всі військові зверхники , що були з ним , усю решту народу , яку він вернув від Ізмаїла , сина Нетаніїного , з Міцпи , по тому , як той убив Ґедалію , сина Ахікамового , мужів вояків , і жінок , і дітей , і евнухів , що вернув з Ґів'ону . І пішли вони й стали на нічліг в Ґерут-Кімгамі , що при Віфлеємі , щоб піти й утікти до Єгипту від халдеїв , бо вони боялися їх , бо Ізмаїл , син Нетаніїв , убив Ґедалію , сина Ахікамового , якого вавилонський цар настановив був начальником над Краєм . І підійшли всі військові зверхники та Йоаханан , син Кареахів , і Єзанія , син Гошаїн , та ввесь народ від малого й аж до великого , та й сказали до пророка Єремії : Нехай упаде наше благання перед обличчя твоє , і молися за нас до Господа , Бога твого , за всю оцю решту , бо залишилося нас мало з багатьох , як бачать твої очі нас . . . І нехай виявить нам Господь , Бог твій , ту дорогу , якою ми підемо , та те діло , яке ми зробимо . І промовив до них пророк Єремія : Чую я ! Ось я помолюся до Господа , вашого Бога , за вашими словами . І станеться , кожне слово , що Господь відповість вам , звіщу вам , нічого не затаю від вас . А вони сказали до Єремії : Нехай буде Господь проти нас за свідка правдивого та вірного , якщо ми не зробимо так , як усе те , з чим пошле тебе до нас Господь , Бог твій . Чи добре й чи зле , ми послухаємося голосу Господа , Бога нашого , що до Нього ми посилаємо тебе , щоб було нам добре , коли будемо слухатися голосу Господа , Бога нашого . І сталося з кінцем десятьох днів , і було Господнє слово до Єремії . І він покликав Йоханана , сина Кареахового , і всіх військових зверхників , що були з ним , та ввесь народ від малого й аж до великого , та й сказав до них : Так говорить Господь , Бог Ізраїлів , що ви послали мене до Нього скласти ваше благання перед Його лице : Якщо ви будете сидіти в цьому Краї , то збудую вас , а не розіб'ю , і засаджу вас , а не вирву , бо пожалував Я щодо того зла , що зробив був вам . Не бійтеся вавилонського царя , якого ви боїтеся , не бійтеся його , говорить Господь , бо з вами Я , щоб вас спасати , і щоб вас рятувати від його руки ! І дам Я вам милість , і змилуюся над вами , і він верне вас до вашої землі . А якщо ви скажете : Не будемо сидіти в цьому Краї , щоб не слухатися голосу Господа , Бога вашого , кажучи : Ні , ми підемо до єгипетського краю , де не побачимо війни , і не почуємо звуку сурми , і на хліб не будемо голодні , і там будемо сидіти , то тому послухайте тепер Господнього слова , решто Юдина ! Так говорить Господь Саваот , Бог Ізраїлів : Якщо ви справді скеруєте своє обличчя , щоб іти до Єгипту , і ввійдете , щоб чужинцями замешкати там , то станеться : той меч , що ви боїтеся його , досягне вас там , ув єгипетськім краї , а голод , якого ви лякаєтесь , пристане до вас в Єгипті , і там ви повмираєте . . . І станеться , всі люди , що звернули своє обличчя на мандрівку до Єгипту , щоб чужинцями замешкати там , повмирають від меча , від голоду та від моровиці , і жоден з них не позостанеться й не втече через те зло , що Я спроваджу на них . . . Бо так каже Господь , Саваот , Бог Ізраїлів : Як вилився гнів Мій та лютість Моя на мешканців Єрусалиму , так виллється лютість Моя на вас , коли ви прийдете до Єгипту , і будете там на клятьбу , і на застрашення , і на прокляття , і на ганьбу , і ви вже не побачите цього місця . . . Господь говорить до вас , Юдина решто : Не ходіть до Єгипту ! Добре знайте , що сьогодні Я вас остеріг ! Бо ви зблудилися в душах своїх , що послали мене до Господа , вашого Бога , говорячи : Молися за нас до Господа , Бога нашого , і все , що скаже Господь , Бог наш , так перекажи нам , і ми зробимо . І переказав я вам сьогодні , та не послухалися ви голосу Господа , Бога вашого , та всього того , з чим послав Він мене до вас . А тепер знайте напевно , що повмираєте від меча , голоду та від зарази в тому місці , куди хочете йти , щоб жити там чужинцями . . . І сталося , як Єремія скінчив говорити до всього народу всі слова Господа , Бога їхнього , всі ті слова , з якими послав його до них Господь , Бог їхній , то сказав Азарія , син Гошаїн , і Йоханан , син Кареахів , та всі бундючні люди , кажучи до Єремії : Брехню ти говориш ! Не послав тебе Господь , Бог наш , сказати : Не входьте до Єгипту , щоб чужинцями замешкати там , то тебе намовив проти нас Барух , син Нерійїн , щоб віддати нас у руку халдеїв , щоб повбивати нас , і щоб вигнати нас до Вавилону . . . І не послухався Йоханан , син Кареахів , і всі військові зверхники та ввесь народ Господнього голосу , щоб сидіти в Юдиному краї . І взяв Йоханан , син Кареахів , та всі військові зверхники всю Юдину решту , що вернулися від усіх народів , куди були вигнані , щоб замешкати в Юдиному краї , мужчин та жінок , і дітей та царських дочок , і всяку душу , що Невузар'адан , начальник царської сторожі , позоставив був із Ґедалією , сином Ахікама , сина Шафанового , і з пророком Єремією та з Барухом , сином Нерійїним , і прийшли до єгипетського краю , бо не послухалися Господнього голосу , і прийшли до Тахпанхесу . І було слово Господнє до Єремії в Тахпанхесі таке : Візьми в свою руку великі каміння , і сховай їх у глині на цегляному майдані , що при вході до фараонового дому в Тахпанхесі , на очах юдейських людей . І скажеш до них : Так говорить Господь Саваот , Бог Ізраїлів : Ось Я пошлю й візьму Навуходоносора , царя вавилонського , Мого раба , і поставлю його трона над тими каміннями , що Я поховав , і він своє царське шатро розтягне над ними . І він прийде , і вдарить єгипетський край : що призначене на смерть піде на смерть , а що до полону до полону , а що на меча піде на меча . . . І підпалю огонь у домах єгипетських богів , і він попалить їх , і забере їх у полон , і він очистить єгипетський край , як чистить пастух свою одіж , і вийде звідти в спокої . . . І він поламає посвячені стовпи Бет-Шемеша , що в єгипетському краї , а доми єгипетських богів попалить огнем . Слово , що було до Єремії про всіх юдеїв , що сиділи в єгипетському краї , що сиділи в Міґдолі , і в Тахпанхесі , і в Нофі , і в краю Патрос , говорячи : Так говорить Господь Саваот , Бог Ізраїлів : Ви бачили все те зло , що Я спровадив на Єрусалим та на всі Юдині міста , і ось вони цього дня руїна , і немає в них мешканця . . . Це через їхнє зло , яке вони зробили , щоб гнівити Мене , ходячи кадити , служити іншим богам , яких не знали ані вони , ані ви , ані ваші батьки . І посилав Я до вас усіх Моїх рабів пророків , рано та пізно , кажучи : Не робіть цієї обридливої речі , яку Я зненавидив ! Та не слухали вони , і не нахилили уха свого , щоб відвернутися від свого зла , щоб не кадити іншим богам . І вилилась лютість Моя та Мій гнів , і запалав він в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму , і стали вони руїною та пустинею , як бачите цього дня . . . А тепер так говорить Господь , Бог Саваот , Бог Ізраїлів : Нащо ви робите велике зло своїм душам , вигублюючи собі чоловіка та жінку , дитину й немовля з-серед Юди , щоб не залишилася вам решта ? Нащо ви робите , щоб гнівити Мене чинами рук своїх , щоб кадити іншим богам в єгипетському краї , куди ви прийшли чужинцями замешкати там , щоб погубити себе , і щоб стати прокляттям та ганьбою серед усіх людів землі ? Чи забули ви зло ваших батьків , та зло Юдиних царів , і зло жінок його , і зло ваше та зло ваших жінок , що наробили в Юдиному краї та на вулицях Єрусалиму ? Не були вони впокорені аж до цього дня , і не бояться , і не ходять Законом Моїм та Моїми уставами , що Я дав вам та вашим батькам . Тому так промовляє Господь Саваот , Бог Ізраїлів : Ось Я зверну обличчя Своє на вас вам на зло , щоб викоренити всього Юду ! І візьму Я залишок Юди , що звернули обличчя своє на мандрівку в єгипетський край , щоб чужинцями замешкати там , і погинуть усі в єгипетському краї , попадають від меча та від голоду , погинуть від малого й аж до великого , повмирають від меча та від голоду , і стануть клятьбою , застрашенням , і прокляттям та ганьбою . . . І покараю замешкалих в єгипетському краї , як покарав Я Єрусалим , мечем , голодом та моровицею . . . І не буде втікача та врятованих із решти Юди , що прийшли чужинцями замешкати там в єгипетському краї , щоб вернутися до Юдиного краю , куди вони бажають усією душею своєю вернутися й оселитися там . Але не вернуться вони , хіба тільки поодинокі втікачі ! І відповіли Єремії всі ті люди , що знали , що їхні жінки кадять іншим богам , і всі ті жінки , що стояли там , великий збір , і ввесь народ , що сидів в єгипетському краї в Патросі , говорячи : Щодо слова , що ти говорив до нас Господнім Ім'ям , ми не слухаємо тебе . Бо напевно виконаємо кожне те слово , що виходить із наших уст , щоб кадити небесній цариці й лити їй литі жертви , як робили ми та батьки наші , царі наші та зверхники наші в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму . І насичувалися ми хлібом , і було нам добре , а зла ми не бачили . А відколи перестали ми кадити небесній цариці й лити ій литі жертви , брак нам усього , і ми гинемо від меча та голоду ! А коли ми кадимо небесній цариці й приносимо їй литі жертви , то хіба без відома наших чоловіків ми робимо для неї жертовні калачі з її зображенням , і ллємо їй литі жертви ? І сказав Єремія до всього народу , до чоловіків та до жінок , та до всього народу , що відповідали йому таке , говорячи : Хіба не кадило , яке кадили в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму ви та ваші батьки , ваші царі та зверхники ваші й народ цього краю , хіба не згадав це Господь , і не ввійшло воно до серця Його ? І не зміг Господь більше знести зла ваших чинів , та ті гидоти , що ви наробили , тому став ваш Край руїною , і застрашенням та прокляттям , так що немає мешканця , як бачите цього дня . . . За те , що кадили ви , і що грішили Господеві , і не слухалися Господнього голосу , і не ходили Законом Його й Його правом та свідоцтвами Його , тому спіткало вас оце зло , як бачите цього дня . І сказав Єремія до всього народу та до всіх жінок : Послухайте Господнього слова , ввесь Юдо , що в єгипетському краї ! Так говорить Господь Саваот , Бог Ізраїлів , кажучи : Ви та ваші жінки говорили своїми устами й своїми руками виконували , кажучи : Конче виконаємо свої присяги , що ми присягали кадити небесній цариці й лити їй литі жертви , тому напевно здійсніте ваші присяги , і конче виконайте обітниці ваші . Тому то послухайте Господнього слова , ввесь Юдо , що сидиш в єгипетському краї : Ось Я присягнув великим Своїм Ім'ям , говорить Господь , що не буде вже Ім'я Моє кликатися устами жодного юдеянина , кажучи : Живий Господь Бог ! у всьому єгипетському краї . Ось Я пильную вас на зло , а не на добро , і загине кожен юдеянин , що в єгипетському краї , від меча та від голоду , аж до їх скону . А врятовані від меча вернуться з єгипетського краю до краю Юдиного нечисленними . І пізнає ввесь останок Юди , що прийшли до єгипетського краю чужинцями замешкати там , чиє слово виконається : Моє чи їхнє ? А оце вам той знак , говорить Господь , що Я відвідаю вас у цьому місці , щоб ви пізнали , що конче справдяться Мої слова на вас на зло . Так говорить Господь : Ось Я видам фараона Хофру , єгипетського царя , в руку його ворогів та в руку тих , що шукають душі його , як дав Я Седекію , Юдиного царя , у руку Навуходоносора , вавилонського царя , його ворога , що шукав душі його ! Слово , що говорив пророк Єремія до Баруха , Нерійїного сина , коли той писав ці слова в книзі з Єреміїних уст , за четвертого року Єгоякима , сина Йосіїного , царя Юдиного , кажучи : Так говорить Господь , Бог Ізраїлів , про тебе , Баруху : Ти сказав був : Ой горе мені , бо додав Господь смутку до болю мого ! Я змучивсь зідханням своїм , і не знайшов відпочинку ! Так скажеш йому : Так говорить Господь : Ось Я поруйную , що Я збудував , а що Я насадив , те Я вирву , також усю землю Свою . А ти ось шукаєш для себе великого . Не шукай , бо ось Я наведу зло на кожне тіло , говорить Господь , а тобі дам душу твою за здобич на всіх тих місцях , де ти будеш ходити ! Слово Господнє , що було пророкові Єремії про народи . На Єгипет . На військо фараона Нехо , єгипетського царя , що був над річкою Ефратом у Каркеміші , якого побив Навуходоносор , вавилонський цар , за четвертого року Єгоякима , сина Йосіїного , царя Юдиного : Приготуйте щитка та щита , і приступіть до війни ! Запрягайте но коні й сідайте , верхівці , і поставайте в шоломах ! Вичистіть ратища та зодягніться в кольчуги ! Що то бачу : вони полякались й назад відступають ? А лицарі їхні подолані та втікають і не оглядаються . . . Страхіття навколо , говорить Господь ! Швидкий не втече , і не врятується лицар , на півночі , при річці Ефраті спіткнуться вони та й попадають ! Хто то такий підіймається , мов та Ріка , як річки , його води хвилюються ? Єгипет , немов та Ріка , підіймається він , мов річки , його води хвилюються , і каже : Підіймуся , покрию я землю , і вигублю місто й мешканців його ! Сідайте на коні й шалійте , колесниці ! І хай лицарі вийдуть , Куш та Пут , що хапають щита , та людійці , що хапають , натягують лука ! А день цей Господа , Бога Саваота , день помсти , щоб помститися над ворогами Своїми , і меч буде жерти й насититься , і досить нап'ється їхньої крови , бо це буде жертва для Господа , Бога Саваота , в північному краї при річці Ефраті ! Піди до Ґілеаду , й бальзаму візьми , дівчино , дочко Єгипту ! Надармо вживаєш ти ліків багато , своїх ран не загоїш ! Почули народи про ганьбу твою , а крику твого стала повна земля , бо спіткнулися лицар об лицаря , разом упали обоє вони ! Слово , що говорив Господь пророкові Єремії про прихід Навуходоносора , царя вавилонського , щоб побити єгипетську землю : Розкажіте в Єгипті , і розголосіте в Міґдолі , і розголосіте в Нофі й Тахпанхесі ! Скажіть : стань , і собі приготуйся , бо меч пожирає круг тебе ! Чому твої лицарі впали ? Не втрималися , бо пхнув їх Господь ! . . . Стало багато таких , що спіткнулися , навіть падають один на одного й говорять : Уставай , і до свого народу вернімось , і до краю народження нашого , перед згубним мечем ! Назвіте ім'я фараону , цареві єгипетському : Загибіль , пропустив він усталений час ! Як живий Я , каже Цар , що Господь Саваот Йому Ймення , він прийде , немов би Фавор у горах , й як при морі Кармел ! Приготуй необхідне собі на мандрівки , мешканко , о дочко Єгипту , бо стане спустошенням Ноф , і він спалений буде , і в ньому не буде мешканця ! Єгипет теля гарноусте , та летить он із півночі ґедзь ! . . . Серед нього й його наймити , мов телята вгодовані , та й вони повернулись назад , повтікали разом , не спинились , бо день їхнього нещастя прийшов ось на них , час навіщення їх . . . Розлягається голос його , як гадюче сичання , бо йдуть вони з військом , і прийдуть до нього з сокирами , мов дроворуби . . . Вони ліс його витнуть , говорить Господь , хоч він непрохідний , бо стануть вони більш численні , як та сарана , і не буде числа їм . Засоромлена буде єгипетська донька , буде видана в руку народу північного . . . Говорить Господь Саваот , Бог Ізраїлів : Ось Я покараю Амона із Но , і фараона , і Єгипет , і богів його , і царів його , і фараона , і тих , що на нього надіються . І дам їх у руку всіх тих , хто шукає їхню душу , і в руку Навуходоносора , царя вавилонського , і в руку рабів його , а потому він буде заселений , як за днів давніх , говорить Господь ! А ти не лякайся , рабе Мій Якове , і не страшися , Ізраїлю , бо Я ось врятую тебе здалека , і насіння твоє з краю їхнього полону ! І вернеться Яків , і буде спокійний , і буде безпечний , і не буде того , хто б його настрашив ! А ти не лякайся , рабе Мій Якове , каже Господь , бо Я з тобою , бо зроблю Я кінець всім народам , куди тебе вигнав , та з тобою кінця не зроблю , і тебе покараю за правом , і тебе непокараним не полишу ! Слово Господнє , що було пророкові Єремії на филистимлян , перше як фараон побив Аззу . Так говорить Господь : Ось підіймаються води із півночі , і стануть вони за потік заливний , і заллють вони землю та все , що на ній , місто й замешкалих в ньому , і буде кричати людина , і кожен мешканець землі заголосить . . . Через гук тупотіння копит баских коней його , через гуркіт його колесниць , через скрип його кіл не звернулись батьки до синів , бо зомліли їм руки , бо настав це той день , щоб понищити всіх филистимлян , щоб Тиру й Сидонові вигубити помічну всяку рештку . . . Бо понищить Господь филистимлян , рештку острова Кафтора , шолудивою стане Азза , згине Ашкелон , решта долини їхньої . . . Як довго ти будеш нарізи робити собі у жалобі ? О мечу Господній , аж доки ти не заспокоїшся ? Вернися до піхви своєї , заспокойся й замовкни ! Але як заспокоїться він , коли наказав йому це Сам Господь ? До Ашкелону й до берегу моря , туди Він призначив його ! . . . На Моава . Так каже Господь Саваот , Бог Ізраїлів : Горе місту Нево , бо воно поруйноване ; Кір'ятаїм посоромлений , здобутий ; посоромлений Замок високий , заляканий . . . Нема більше слави Моаву ! У Хешбоні лихе вимишляють на нього : Ходімо , і витнім його із народу ! Теж , Мадмене , замовкнеш і ти : за тобою йде меч ! Чути крик із Горонаїму : Руїна й нещастя велике ! Моав поруйнований , крик підняли аж до Цоару , бо ходом в Лухіт підуть догори з великим плачем , бо на збіччі Горонаїму чути крик боязкий про руїну . . . Утікайте , рятуйте хоч душу свою , і станете , мов отой верес в пустині ! Бо за те , що надіявся ти на вчинки свої та на скарби свої , ти також будеш узятий , і піде Кемош до полону , а разом із ним його священики та його зверхники . . . І прийде руїна до кожного міста , і не буде врятоване жодне із них , і загине долина , й погублена буде рівнина , бо так говорив був Господь ! . . . Дайте крила Моаву , і він відлетить , і міста його стануть спустошенням , так що не буде мешканця у них . . . Проклятий , хто робить роботу Господню недбало , і проклятий , хто від крови на меча свого стримує ! Спокійний Моав від юнацтва свого , і мирний на дріжджах своїх , і не лито із посуду в посуд його , і він на вигнання не йшов , тому в нім його смак позостався , а запах його не змінився . Тому то ось дні настають , говорить Господь , і пошлю Я на нього розливачів , і його розіллють , і посуд його опорожнять , і дзбанки його порозбивають ! . . . І за Кемоша Моав посоромлений буде , як Ізраїлів дім посоромлений був за Бет-Ел , за місце надії своєї . Як говорите ви : Ми хоробрі та сильні до бою ? Попустошений буде Моав , і до міст його ворог підійметься , і підуть добірні його юнаки на заріз , каже Цар , що Господь Саваот Йому Ймення . . . Близький похід нещастя Моава , а лихо його дуже квапиться . . . Співчувайте йому , всі довкілля його , і всі , хто ім'я його знає , скажіть : Як зламалося сильне це берло , ця палиця пишна ! Спустися зо слави своєї , і всядься в пустині , о мешканко , дочко Дівону , бо спустошник Моава до тебе прийшов , і понищив твердині твої ! Стань на дорозі й чекай , мешканко Ароеру , питай втікача та врятовану , кажи : Що це сталося ? Моав посоромлений , бо розтрощений він , ридайте та плачте , і звістіте в Арноні , що Моав попустошений ! І суд ось прийшов на рівнинний цей край , на Холон й на Ягцу , і на Мефаат , і на Дівон , і на Нево , і на Бет-Дівдатаїм , і на Кір'ятаїм , і на Бет-Ґамул , і на Бет-Меон , і на Керіййот , і на Боцру , і на всі міста моавського краю , далекі й близькі . . . І відтятий Моавові ріг , і рамено його розтрощене , говорить Господь . Упійте його , бо пишавсь проти Господа він , і він з плюскотом упаде до блювоти своєї , і станеться й він посміховиськом ! . . . І чи ж для тебе Ізраїль не був посміховиськом цим ? Хіба серед злодіїв був знайдений він , що ти скільки говориш про нього , то все головою хитаєш ? Покиньте міста , й пробувайте на скелі , мешканці Моава , і будьте , немов та голубка , що над краєм безодні гніздиться ! Ми чули про гордість Моава , що чванливий він дуже , про надутість його і його гордування , про бундючність його та пиху його серця . Я знаю , говорить Господь , про зухвальство його , і про його балачки безпідставні , робили вони неслухняне ! Ридаю тому над Моавом , і кричу за Моавом усім , зідхаю над людьми Кір-Хересу . . . Більш як за Язером Я плакав , Я плакатиму за тобою , винограднику Сівми ! Галузки твої перейшли аж за море , досягли аж до моря Язера . Спустошник напав на осінній твій плід , і на винобрання твоє , і забрана буде потіха твоя та радість твоя з виноградника й з краю Моава , і вино із чавила спиню ! Не буде топтати топтач , радісний крик при збиранні не буде вже радісним криком збирання . . . Від крику Хешбону аж до Ел'але , аж до Ягацу нестися буде їхній голос , від Цоару аж до Горонаїму , до Еґлат-Шелішійї , бо й вода із Німріму пустинею стане . . . І вигублю Я із Моава , говорить Господь , того , хто для жертов виходить на пагірок , і богові кадить своєму . Тому стогне серце Моє за Моавом , немов та сопілка , і стогне серце Моє , як сопілка , за людьми Кір-Хересу , бо погинули ті , хто багатство набув ! . . . Тому кожна голова облисіла , і кожна борода обстрижена , на руках у всіх порізи жалоби , і на стегнах верета . . . На всіх дахах Моава й на площах його самий лемент , бо розбив Я Моава , мов посуд , якого не люблять , говорить Господь . . . Як він розтощений плачуть , як ганебно Моав утікав , і як він посоромлений ! І Моав став за посміх та пострах для всього довкілля його ! Бо так промовляє Господь : Ось він , як орел , прилетить , і крила свої над Моавом розгорне , міста будуть взяті , й твердині захоплені . . . І того дня стане серце лицарства Моава , як серце жони-породіллі ! І з народів Моав буде вигублений , бо пишавсь проти Господа він . . . Страх , та безодня , та пастка на тебе , мешканче Моава ! говорить Господь . Хто від страху втече , той в безодню впаде , хто ж з безодні підійметься , той буде схоплений в пастку . . . Бо спроваджу на нього , на того Моава , рік їхньої кари , говорить Господь . Втікачі знесилені будуть ставати у тіні Хешбону , бо вийде огонь із Хешбону , а полум'я з-поміж Сигону , і поїсть край волосся на скроні Моаву та череп синів галасливих . . . Горе , Моаве , тобі ! Загинув Кемошів народ , бо сини твої взяті в полон , твої ж дочки в неволю ! . . . І верну Я Моавові долю наприкінці днів , говорить Господь . Аж досі суд на Моава . На Аммонових синів . Так говорить Господь : Чи немає синів у Ізраїля ? Чи немає спадкоємця в нього ? Чому Ґада Мілком одідичив й осівся народ його по містах його ? Тому настають ось дні , говорить Господь , і Я розголошу крик військовий на Раббу Аммонових синів , і вона стане за купу руїн , а підлеглі міста її спалені будуть огнем , і знов одідичить Ізраїль спадок свій , говорить Господь . Ридай , о Хешбоне , бо місто зруйноване ! Кричіть , дочки Рабби , опережіться веретою , лементуйте й блукайте по обійстях , бо Мілком до полону іде , його священики й його зверхники разом ! Чого ти долинами хвалишся ? Долина твоя розпливається кров'ю , о дочко невірна , що на скарби свої покладаєш надію та кажеш : Хто прийде до мене ? Ось Я страх припроваджу на тебе , говорить Господь , Бог Саваот , із усього довкілля твого , і ви повтікаєте кожен наперед себе , і не буде кому втікачів позбирати ! . . . А потім верну Я долю Аммонових синів , говорить Господь . На Едома . Так говорить Господь Саваот : Чи в Темані немає вже мудрости ? Чи згинула рада розумних ? Хіба зіпсувалась їхня мудрість ? Утікайте , оберніться плечима , сядьте глибше , мешканці Дедану , бо привів Я нещастя Ісава на нього , той час , коли покараю його ! Якщо прийдуть до тебе збирачі винограду , вони не полишать останків , якщо ж прийдуть злодії вночі , напсують , скільки схочуть . Бо обнажив Я Ісава , повідкривав усі криївки його , і він сховатись не зможе , спустошене буде насіння його , й його браття , і сусіди його , і не буде його ! Залиши свої сироти , Я утримаю їх при житті , а вдови твої хай надію на Мене кладуть ! Бо так промовляє Господь : Ось і ті , що не мали б пити чаші цієї , пити будуть напевне , а ти непокараним будеш ? Не будеш без кари , бо справді ти питимеш чашу ! Бо Собою присяг Я , говорить Господь , що Боцра за спустошення стане , за ганьбу , пустиню й прокляття , і руїнами вічними стануть міста її всі ! Я звістку від Господа чув , і відправлений вісник між люди : Зберіться й прийдіть проти неї , і встаньте на бій , бо тебе Я зробив ось малим між народами , погордженим серед людей ! Страхіття твоє обманило тебе й гордість серця твого , тебе , що в розщілинах скелі живеш , що високих підгірків тримаєшся . Та коли б ти кубло своє й високо звив , мов орел , то й ізвідти Я скину тебе , промовляє Господь . І стане Едом за страхіття , кожен , хто буде проходити ним , остовпіє й засвище , як порази його всі побачить . . . Як Содом та Гоморру й сусідів її поруйновано , каже Господь , так ніхто там не буде сидіти , і не буде в нім мешкати чужинцем син людський . Ось підійметься він , немов лев , із темного лісу Йордану на водяні луки , і Я вмент зроблю , що він побіжить геть від них , а хто вибраний буде , того Я поставлю над ними . Бо хто є подібний Мені , і хто покличе Мене перед суд , і хто пастир такий , що перед обличчям Моїм устоїть ? Тому то послухайте задум Господній , що Він на Едома задумав , і думки Його ті , які Він на мешканців Теману замислив : Направду , найменших з отари потягнуть , і попустошать пасовисько їхнє при них ! Від гуку упадку їхнього буде тремтіти земля , буде зойк , аж на морі Червоному чути їхній голос . Ось підійметься він , як орел , і літатиме , й крила свої над Боцрою розгорне : і стане серце хоробрих едомлян в той день , немов серце жони-породіллі . . . На Дамаск . Засоромивсь Хамаш та Арпад , бо злу звістку почули ; в неспокої тривожнім вони , як те море , що не може вспокоїтись . Дамаск сторопів , обернувся втікати , і страх його міцно охопив , біль та муки його обгорнули , немов породіллю . . . Як спорожніло славне це місто , місто втіхи Моєї ! Тому юнаки його падати будуть на площах його , і всі військові погинуть того дня , говорить Господь Саваот . І під муром Дамаску огонь запалю , і він пожере Бен-Гададські палаци ! . . . На Кедар та на царства Хацору , що їх побив Навуходоносор , цар вавилонський . Так говорить Господь : Уставайте , ідіть на Кедар , і нехай попустошать війська синів сходу ! Заберуть їхні намети та їхню отару , їхні покрови та всі їхні речі , та їхніх верблюдів собі заберуть , і над ними кричатимуть : Жах звідусіль ! Утікайте , мандруйте скоріш , сховайтесь в глибоке , мешканці Хацору , говорить Господь , бо раду нарадив на вас Навуходоносор , цар вавилонський , і задум задумав на вас ! Уставайте , ідіть на народ , що спокійно , безпечно живе , промовляє Господь , немає воріт , і нема в нього засувів , самітно живуть . І стануть верблюди їхні здобиччю , а їхні череда грабежем , і на всі вітри розвію Я їх , хто волосся довкола стриже , і зо всіх їхніх сторін припроваджу на них їхню погибіль , говорить Господь . . . І стане Хацор за мешкання шакалів , за вічне спустошення , не замешкає там людина , і син людський не спиниться в ньому ! . . . Слово Господнє , що було пророкові Єремії на Елам на початку царювання Седекії , Юдиного царя , таке : Так говорить Господь Саваот : Ось Я зламаю еламського лука , головну їхню силу ! І з чотирьох кінців неба спроваджу чотири вітри до Еламу , і їх розпорошу на всі ці вітри , і не буде такого народу , куди б не прийшли ці вигнанці з Еламу . . . І настрашу Елам перед їхніми ворогами та перед всіма , хто їхню душу шукає , і лихо на них наведу , лютість гніву Мого , говорить Господь , і пошлю Я за ними меча , аж поки не вигублю їх ! І поставлю Престола Свого в Еламі , і вигублю звідти царя й його зверхників , каже Господь . . . Але буде наприкінці днів , поверну Я Еламові долю , говорить Господь . Слово , що Господь говорив на Вавилон , на землю халдеїв через пророка Єремію : Звістіть між народами й розголосіть , підійміте прапора та розголосіть , не затайте , скажіть : Здобутий уже Вавилон , засоромлений Бел , зламаний Меродах , боввани його посоромлені , порозбивані всі його божища ! Бо на нього із півночі вийшов народ , що оберне в спустошення землю його , і не буде мешканця у нім : від людини та аж до скотини , усі помандрують та підуть ! . . . За тих днів і того часу , говорить Господь , поприходять сини Ізраїлеві , разом вони й сини Юди , усе плачучи , будуть ходити та Господа , Бога свого шукати . . . Вони будуть питати про Сіона , куди їхні обличчя повернені , щоб прийти й прилучитись до Господа вічним заповітом , який не забудеться ! Мій народ це отара загинула : пастирі їхні вчинили блудячими їх , їх загнали на гори , й ходили вони від гори до підгір'я , забули про ложе своє . . . Усі , що знаходили їх , жерли їх , і противники їхні говорили : Не завинимо за те , бо вони прогрішилися Господу , Пасовиську правди й надії батьків їхніх , Господеві . Біжіть з Вавилону , і виходьте із краю халдеїв , і будьте , як козлята ті перед отарою ! Бо ось Я позбуджую , і на Вавилон наведу збір великих народів з північного краю , і вони проти нього шикуються , звідти здобутий він буде ! Його стріли , мов лицар , якому щастить , не вертаються дармо , і здобиччю стане Халдея , наситяться всі , хто пустошить її , промовляє Господь . . . Бо радієте ви , бо втішаєтесь ви , що спадщину Мою розграбовуєте , бо ви скачете , мов те теля по траві , та іржете , немов румаки . . . Збентежилася ваша мати занадто , застидалась родителька ваша . . . Оце для народів кінець : пустиня , сухоземля й степ ! Від Господнього гніву вона незамешкана буде та стане спустошенням уся . . . Кожен , хто буде проходити повз Вавилон , остовпіє й засвище , як побачить усі ці порази його ! Ушикуйтеся на Вавилон навкруги , всі , хто лука натягує ! Стріляйте на нього , стріли не шкодуйте , бо він Господеві згрішив ! Здійміть крик проти нього навколо ! Він дав руку піддатись , стовпи його впали , зруйновані мури його , бо це помста Господня . . . Помстіться над ним : як зробив він зробіть так йому ! Повигублюйте і сівача з Вавилону , і того , хто хапає серпа в часі жнив ! Через меч переслідника вернуться всі до народу свого , і кожен до краю свого втече . Ізраїль вівця розпорошена , що леви погнали її : перший жер його цар асирійський , а останній цей Навуходоносор , цар вавилонський , розтрощив йому кості . . . Тому так промовляє Господь Саваот , Бог Ізраїлів : Ось Я покараю царя вавилонського й землю його , як Я покарав був царя асирійського . І верну Я Ізраїля на пасовисько його , і він пастися буде на Кармелі й Башані , і на горі на Єфремовій та на Ґілеаді душа його ситою буде . За тих днів й того часу говорить Господь будуть шукати провину Ізраїлеву , та не буде її , і прогріхи Юди , одначе не знайдені будуть вони , бо пробачу тому , кого Я позоставлю ! На край Чварів подвійних , на нього піди й на мешканців Покарання ! Поруйнуй і прокляттям вчини все за ними , говорить Господь , і зроби так усе , як тобі наказав ! Гуркіт бою в краю та велике спустошення ! Як побитий й поламаний молот всієї землі ! Яким жахом зробивсь Вавилон для народів ! Я пастку поставив на тебе , і схоплений ти , Вавилоне , хоча ти й не знав ! Ти знайдений й схоплений був , бо ставав ти на прю проти Господа ! Господь відчинив Своє сховище , і вийняв ізвідти знаряддя гніву Свого , це бо зайняття для Господа , Бога Саваота в халдейському краї . Ідіть ви на нього із краю землі , відчиніть його клуні , порозкладайте його , як снопи , і вчиніте закляттям його , хай не буде йому позосталого ! Його всіх волів повбивайте , хай підуть вони на заріз ! Горе їм , бо настав їхній день , час навіщення їх ! Голос тих , що втікають і рятуються із вавилонського краю , щоб звістити на Сіоні про помсту Господа , нашого Бога , про помсту за храма Його . Скличте на Вавилона стрільців , усіх , хто лука натягує , табором станьте при ньому навколо , нехай йому втечі не буде ! Відплатіте йому згідно з чином його , як зробив він зробіть так йому , бо гордим він став проти Господа , проти Святого Ізраїлевого ! Тому то його юнаки всі поляжуть на площах його , а військові його того дня всі погинуть , говорить Господь . Ось Я проти тебе , о пихо , говорить Господь , Бог Саваот , бо день твій прийшов , час тебе покарати ! І спіткнеться пиха й упаде , і не буде того , хто б підніс її . І огонь по містах його Я запалю , і він пожере всі довкілля його . . . Так говорить Господь Саваот : Сини Ізраїлеві й сини Юдині разом утискувані , і всі , що в полон їх забрали , тримають їх міцно , не хочуть їх випустити . Але Викупитель їх сильний , Господь Саваот Йому Ймення ! Він конче розсудить їхню справу , щоб землю вспокоїти , а вавилонських мешканців стривожити . Меч на халдеїв , говорить Господь , і на мешканців Вавилону , і на князів його , і на його мудреців ! Меч на ворожбитів і безглуздими стануть , меч на лицарство його і вони полякаються ! Меч на коні його й на його колесниці , та на всю мішанину народів , яка серед нього , і стануть вони як жінки ! Меч на скарби його й пограбовані будуть ! Посуха на води його , й вони повисихають , бо це край божків , і шаліють вони від бовванів . . . Тому звірі пустинні там будуть сидіти з шакалами , і струсі будуть у ньому сидіти , і не буде заселений він вже навіки , і не буде замешканий він з роду в рід . . . Як Содом та Гоморру й сусідів її Бог був поруйнував , говорить Господь , так ніхто там не буде сидіти , і не буде в нім мешкати чужинцем син людський ! Ось із півночі прийде народ , і люд великий , і численні царі , вони збуджені будуть із кінців землі : Лук та ратище міцно тримають , жорстокі вони й милосердя не мають , їхній голос , як море реве , вони їдуть на конях , на тебе вони вшикувались , як муж на війну , вавилонськая дочко ! Почув цар вавилонський відомість про них , й опустилися руки йому , обхопив його страх і тремтіння , немов породіллю ! . . . Ось підіймається він , немов лев , із темного лісу Йордану на водяні луки , і Я вмент зроблю , що він побіжить геть від них , а хто вибраний буде , того Я поставлю над ними ! Бо хто є подібний Мені , і хто покличе Мене перед суд , і хто пастир такий , що перед обличчям Моїм він устоїть ? Тому то послухайте задум Господній , що на Вавилон Він задумав , і думки Його ті , що на землю халдейську замислив : Поправді кажу вам , найменших з отари потягнуть , і попустошать пасовисько їхнє при них ! Від розголосу про взяття Вавилону земля задрижить , і почується крик між народами ! . . . Так говорить Господь : Ось Я бурю збуджу на отой Вавилон та на мешканців серця повстанців на Мене . І на Вавилон Я пошлю віяча , і розвіють його , і випорожнять його край , бо оточать його у день зла . Нехай лука свого напинає стрілець проти того , хто й собі напинає , проти того , хто своїм панцерем чваниться ! І не змилуйтеся над його юнаками , закляттям учиніть усе військо його ! І попадають вбиті в халдейському краї , і попробивані на його вулицях . . . Бо Ізраїль та Юда не вдівець він по Бозі своєму , по Господу Саваоту , та наповнився край їхній гріхом проти Святого Ізраїлевого . Утікайте з-серед Вавилону , і кожен урятовуйте душу свою ! За провину його не погиньте , бо це Господеві час помсти , Він дасть відповідну заплату йому ! Вавилон у Господній руці золотая це чаша , що всю землю напоювала : народи впивались вином тим його , тому пошаліли народи ! Несподівано впав Вавилон і зруйнований він ! Візьміте бальзаму для болю його , може буде загоєний він ! Вавилон лікували , та він не був вилікуваний , покиньте його , і підемо кожен до краю свого , бо присуд його досягнув до небес , і дійшов аж до хмар ! . . . Вивів Господь справедливості наші , прийдіть , і розповімо на Сіоні про чин оцей Господа , нашого Бога ! Вигостріть стріли , візьміте щити ! Збудив Господь духа мідійських царів , бо на Вавилон Його задум , понищити його , бо це помста Господня , помста за храма Його ! Проти мурів Вавилону підійміте прапора , сторожу зміцніть , сторожів порозставляйте , і чати поставте , бо Господь і задумав , і зробив , що Він говорив був на мешканців Вавилону . О ти , що живеш над великими водами , що маєш скарбів багатенно , кінець твій прийшов , міра твоєї захланности ! Господь Саваот присягав був душею Своєю : наповню людьми тебе , мов сараною , і на тебе вони крик військовий підіймуть ! Своєю Він силою землю вчинив , Своєю премудрістю міцно поставив вселенну , і небо розтяг Своїм розумом . Як голос Його забринить , у небесах шумлять води , а коли підіймає Він хмари із краю землі , коли із дощем чинить блискавки та випроваджує вітер зо сховищ Своїх , тоді кожна людина в знанні туманіє , усяк золотар посоромлений через боввана , бо відлив його це неправда , і немає в них духа ! Марнота вони , вони праця на сміх , в час навіщення їх вони згинуть ! Не така , як оці , частка Яковова , бо все це Він створив , і Ізраїль племено спадщини Його , Господь Саваот Йому Ймення ! Ти Мій молот , знаряддя військове , тобою поб'ю Я народи , і тобою Я вигублю царства ! І тобою поб'ю Я коня й верхівця , і тобою поб'ю колесницю й її візника ! І тобою поб'ю чоловіка та жінку , старого та хлопця тобою поб'ю , і тобою поб'ю юнака та дівчину ! І тобою поб'ю пастуха й його стадо , і тобою поб'ю селянина та запряг його , і тобою поб'ю Я намісників та їхніх заступників ! І Я відплачу Вавилонові і всім мешканцям халдеїв усе їхнє зло , що зробили в Сіоні на ваших очах , промовляє Господь ! Оце Я на тебе , о горо ти згубна , говорить Господь , що всю землю ти губиш ! І руку Свою простягну над тобою , і зо скель тебе скину , і зроблю горою горючою ! І не братимуть з тебе наріжного каменя , ані каменя на підвалини , бо спустошенням вічним ти станеш , говорить Господь . . . Підійміте прапор на землі , засурміть у сурму між народами , приготуйте народи на бій проти нього , покличте на нього царства Арарату , Мінні та Ашкеназу , призначте гетьмана над ними , коней спровадьте , немов ту шорстку сарану ! Приготуйте на бій проти нього народи , царів Мідії , намісників її та всіх її заступників , та ввесь край панування її ! І затряслася земля , і корчитись стала від болю , бо здійснилися задуми Господа на Вавилон , щоб край вавилонський вчинити жахливим спустошенням та без мешканця . . . Силачі вавилонські воювати перестали , у твердинях осілись , загинула вся їхня сила , зробились , неначе жінки , оселі його попідпалювані , його засуви зламані . . . Бігун бігунові назустріч біжить , а посол назустріч послові , щоб звістити царю вавилонському , що з кінця до кінця взяте місто його , і броди захоплені , і фортеці огнем попалили , вояки перестрашені . . . Бо так промовляє Господь Саваот , Бог Ізраїлів : Дочка вавилонська мов тік в час топтання його : іще трохи й настане для неї час жнив ! Пожер мене й стер мене Навуходоносор , цар вавилонський , поставив мене , як той посуд порожній , ковтнув він мене , немов змій , моїми розкошами сповнив свого живота , випхнув мене . . . Насилля моє й моє тіло на Вавилон , говорить мешканка Сіону , кров же моя на мешканців халдеїв , говорить Єрусалим ! Тому так промовляє Господь : Оце Я змагаюсь за справу твою , і помщу твою помсту , і висушу море його , і джерело його висушу . І стане руїною цей Вавилон , мешканням шакалів , страхіттям та посміхом , і в ньому мешканця не буде ! . . . Заревуть вони разом , немов левчуки , загарчать , немов ті левенята . . . Як вони порозпалюються , то зроблю їм бенкета та їх упою , щоб раділи й заснули сном вічним , і вже не пробудяться , каже Господь ! Поспускаю Я їх , мов овець до зарізу , немов баранів із козлами . Як здобутий Шешах , і як схоплена слава всієї землі ! Яким ось зробивсь Вавилон посеред народів ! На Вавилон вийшло море , і вкрився він безліччю хвиль тих його . Міста його стануть спустошенням , краєм пустині та степу , тим краєм , що в ньому сидіти не буде ніяка людина , і не буде ходити по ньому син людський ! І Я навіщу Бела в Вавилоні , і витягну з уст його те , що він був ковтнув , і вже народи до нього не будуть плисти , немов ріки , і мур вавилонський впаде ! Мій народе , виходьте із нього й рятуйте від лютости гніву Господнього душу свою ! І щоб серце ваше не слабло , а ви не злякалися вістки , почутої в краї , бо прийде цього року ця звістка , а потім того року та звістка , і буде насилля в краю , і повстане пануючий проти пануючого . . . Тому то ось дні настають , і навіщу Я божків Вавилону , і ввесь його край посоромлений буде , і всі його вбиті попадають в ньому ! І над Вавилоном співатимуть небо й земля , і все , що є в них , бо на нього приходять спустошники з півночі , каже Господь . Вавилон мусить упасти за вбитих Ізраїлевих , як за Вавилон впали вбиті всієї землі . . . Хто втік від меча , ідіть , не ставайте ! Пам'ятайте й здалека про Господа , а Єрусалим нехай буде на вашому серці ! Застидалися ми , як почули цю ганьбу , сором покрив нам обличчя , бо чужинці прийшли у святиню Господнього дому . . . Тому то ось дні настають , говорить Господь , і бовванів його навіщу , і буде стогнати поранений по всім краї його ! Коли б Вавилон аж до неба піднісся , і коли б уміцнив свою силу він на височині , то все таки прийдуть від Мене до нього спустошники , каже Господь ! Чується крик з Вавилону , і велике понищення з краю халдеїв , бо пустошить Господь Вавилона і галас великий приглушує в ньому , і шумлять їхні хвилі , як води великі , і розлягається гуркіт їхнього голосу . . . Бо прийде спустошник на нього , на Вавилон , і схоплене буде лицарство його , їхній лук поламається , бож Бог відплати Господь , Він напевно заплатить ! І впою його зверхників та мудреців його , намісників його та заступників його , і його лицарів , і сном вічним заснуть , і не збудяться , каже Цар , Господь Саваот Йому Ймення . . . Так говорить Господь Саваот : Товстий мур вавилонський аж до основ буде знищений , і брами високі його огнем будуть спалені , і мучились дармо народи , і для огню мордувались племена ! . . . Слово , яке пророк Єремія наказав був Сераї , сину Нерійї , сина Махсеїного , коли він ішов з Седекією , Юдиним царем , до Вавилону , за четвертого року царювання його . А Серая був головним царським постельником . І написав Єремія все те лихо , що прийде на Вавилон , до однієї книги , усі ті слова , що написані на Вавилон . Я сказав Єремія до Сераї : Як прийдеш ти до Вавилону , то гляди , прочитай усі ці слова . І скажи : Господи , Ти провіщав на це місце , щоб вигубити його так , що не буде в ньому мешканця від людини й аж до скотини , бо буде воно спустошенням вічним . І станеться , як ти скінчиш читати цю книгу , прив'яжеш до неї каменя , і кинеш її до середини Ефрату , та й скажеш : Так потоне Вавилон , і не встане через те лихо , що Я на нього наведу , і вони попомучаться ! . . . Аж досі слова Єремієні . Седекія був віку двадцяти й одного року , коли зацарював . А царював він в Єрусалимі одинадцять років ; ім'я ж його матері Хамутал , дочка Єремії з Лівни . І робив він зло в Господніх очах , усе так , як робив був Єгояким . Бо через Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду , аж поки Він не відкинув їх від Свого обличчя . А Седекія відпав від вавилонського царя . І сталося за дев'ятого року його царювання , десятого місяця , десятого дня місяця прийшов Навуходоносор , цар вавилонський , він та все військо його , на Єрусалим , і розтаборилися проти нього , і побудували проти нього вала навколо . І ввійшло місто в облогу аж до одинадцятого року царя Седекії . Четвертого місяця , дев'ятого дня місяця настав великий голод у місті , і не було хліба для народу краю . І пробитий був пролім у стіні міста , і всі вояки повтікали , і повиходили з міста вночі дорогою брами між двома мурами , що при царському садку , бо халдеї були при місті навколо . І пішли вони дорогою в степ . А халдейське військо погналося за царем , та й догнали Седекію в єрихонських степах , а все його військо розпорошилося від нього . . . І схопили царя , і відвели його до царя вавилонського до Рівли в краю Хамата , і там його той засудив . І цар вавилонський порізав Седекіїних синів на очах його , а також Юдиних зверхників він порізав у Рівлі . . . А очі Седекії він вибрав , і зв'язав його ланцюгами . І відвів його вавилонський цар до Вавилону , і посадив його до в'язниці аж до дня його смерти . . . А п'ятого місяця , десятого дня місяця , це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоносора , вавилонського царя , прийшов до Єрусалиму Невузар'адан , начальник царської сторожі , що ставав перед обличчям вавилонського царя . І він спалив Господнього дома та дома царевого , і всі доми в Єрусалимі , і спалив кожного великого дома огнем . І мури навколо Єрусалиму порозбивало все халдейське військо , що було з начальником царської сторожі . А з бідноти народу та решту народу , що позостався в місті , і перебіжників , що перебігли до вавилонського царя , і решту простого люду повиганяв Невузар'адан , начальник царської сторожі . А з бідноти краю начальник царської сторожі позоставив декого за винарів та за рільників . А мідяні стовпи , що в Господньому домі , і підстави , і мідяне море , що в Господньому домі , халдеї поламали , і понесли всю їхню мідь до Вавилону . І горнята , і лопатки , і ножиці , і кропильниці , і ложки , і ввесь мідяний посуд , що ним служать , позабирали . І миски , і кадильниці , і кропильниці , і горнята , і свічники , і ложки , і жертовні миски , і що було золоте забрав золото , а що срібне срібло взяв начальник царської сторожі . Два стовпи , одне море , дванадцять мідяних волів , що під підставами , що цар Соломон поробив був для Господнього дому , не було й ваги для міді всіх цих речей ! А стовпи вісімнадцять ліктів високість одного стовпа , і шнурок на дванадцять ліктів оточував його , а грубина його чотири пальці , всередині порожнявий . І маковиця на ньому мідяна , а високість однієї маковиці п'ять ліктів та мережка , і гранатові яблука на маковиці навколо , усе мідь . І для другого стовпа так само , і гранатові яблука . І було гранатових яблук дев'ятдесят і шість на кожну сторону , усіх гранатових яблук на мережці навколо сто . начальник царської сторожі взяв Сераю , головного священика , і Цефанію , другого священика , та трьох сторожів порога . А з міста взяв він одного евнуха , що був начальником над військовими , та семеро чоловіка з тих , що бачать цареве обличчя , що були знайдені в місті , і писаря , зверхника військового відділу , що записував народ краю до військового відділу , і шістдесят чоловіка з народу краю , що знаходилися в місті . І позабирав їх Невузар'адан , начальник царської сторожі , і відвів їх до вавилонського царя , до Рівли . І вдарив їх вавилонський цар , і позабивав їх у Рівлі , у хаматовому краї . І пішов Юда на вигнання з своєї землі ! Оце той народ , що вигнав Навуходоносор : у сьомому році три тисячі й двадцять і три юдеї . У вісімнадцятому році Навуходоносора вигнав він з Єрусалиму вісім сотень тридцять і дві душі . У році двадцятому й третьому вигнав Невузар'адан , начальник царської сторожі , сім сотень сорок і п'ять душ юдеїв . Усіх душ чотири тисячі й шість сотень . І сталося за тридцятого й сьомого року вигнання Єгоякима , Юдиного царя , дванадцятого місяця , двадцятого й п'ятого дня місяця , Евіл-Меродах , цар вавилонський , у році свого зацарювання , змилувався над Єгоякимом , Юдиним царем , і вивів його з дому ув'язнення . І він говорив з ним добре , і поставив трона його понад трона царів , що були з ним у Вавилоні . І змінив в'язничну одежу його , і він завжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя . А їжа його , їжа стала , видавалася йому від вавилонського царя , щоденне кожного дня , аж до дня його смерти , по всі дні його життя .