GetPassageurn:cts:pbc:bible.parallel.ukr.2009:27urn:cts:pbc:bible.parallel.ukr.2009:27За третього року царювання Йоякима , Юдиного царя , прийшов Навуходоносор , цар вавилонський , до Єрусалиму , та й обліг його . І дав Господь в його руку Йоякима , Юдиного царя , та частину посуду Божого дому , і він вірправив їх до краю вавилонського , до дому свого бога , а посуд відправив до скарбничного дому свого бога . І сказав цар до Ашпеназа , начальника його евнухів , щоб привести з Ізраїлевих синів , і з царського , і з шляхетського роду , юнаків , що нема в них жодної вади , і вони вродливого вигляду та розумні в усякій мудрості , і здібні до знання , і розуміють науку , і щоб у них була моторність служити в царському палаці , і щоб навчати їх книг та мови халдеїв . І призначив їм цар щоденну поживу , з царської їжі та з вина , що сам його пив , а на їхнє виховання три роки , а по закінченні їх стануть вони перед царським обличчям . І були серед них з Юдиних синів Даниїл , Ананія , Мисаїл та Азарія . А начальник евнухів дав їм інші імена , і дав Даниїлові ім'я Валтасар , а Ананії Шадрах , а Мисаїлові Мешах , а Азарії Авед-Неґо . І поклав Даниїл собі на серце , що він не оскверниться їжею царя та питвом , що той сам його пив , і просив від начальника евнухів , щоб не осквернитися . І дав Бог Даниїлові ласку та милість перед начальником евнухів . І сказав начальник евнухів до Даниїла : Боюсь я свого пана царя , бо він визначив вашу їжу та ваше питво . Бо коли б він побачив ваше обличчя худішим , ніж у тих юнаків , що вашого віку , то ви зробите мою голову винуватою перед царем . І сказав Даниїл до старшого , якого начальник евнухів призначив над Даниїлом , Ананією , Мисаїлом та Азарією : Випробуй но своїх рабів десять день , і нехай дають нам із ярини , і ми будемо їсти , та воду і будемо пити . І нехай з'являться перед тобою наші обличчя та обличчя тих юнаків , що їдять царську їжу , і згідно з тим , що побачиш , зроби зо своїми рабами . І той послухався їх у цьому , і випробовував їх десять день . А по десяти днях їхній вигляд виявився кращим , і вони були здоровіші на тілі , аніж усі ті юнаки , що їли царську їжу . І цей старший відносив їхню їжу та вино їхнього пиття , а давав їм ярину . А ці четверо юнаків , дав їм Бог пізнання та розуміння в кожній книжці та мудрості , а Даниїл розумівся на всякому видінні та снах . А на кінець тих днів , коли цар сказав привести їх , то начальник евнухів привів їх перед обличчя Навуходоносорове . І цар розмовляв з ними , і зо всіх них жоден не був знайдений таким , як Даниїл , Ананія , Мисаїл та Азарія . І вони ставали перед царським обличчям . А всяку справу мудрости та розуму , що шукав від них цар , то він знайшов їх удесятеро мудрішими від усіх чарівників та заклиначів , що були в усьому його царстві . І був Даниїл там аж до першого року царя Кіра . А за другого року Навуходоносорового царювання приснилися Навуходоносорові сни . І занепокоївся дух його , і сон його утік від нього . І сказав цар покликати чарівників та заклиначів , і чаклунів та халдеїв , щоб розповіли цареві його сни . І вони поприходили , і поставали перед царським обличчям . І сказав до них цар : Снився мені сон , і занепокоївся дух мій , щоб пізнати той сон . А халдеї говорили цареві по-арамейському : Царю , живи навіки ! Розкажи перше сон своїм рабам , а ми об'явимо розв'язку . Цар відповів та й сказав до халдеїв : Моє слово невідкличне : якщо ви не розповісте мені сна та його розв'язку , будете почетвертовані , а ваші доми обернуться в руїни . А якщо ви розповісте сон та його розв'язку , одержите від мене дари й нагороду та велику честь ; тому об'явіть мені сон та його розв'язку . Вони відповіли вдруге та й сказали : Цар перше розкаже сон своїм рабам , а ми об'явимо розв'язку . Цар відповів та й сказав : Я знаю напевно , що ви хочете виграти час , бо бачите , що слово моє невідкличне . Якщо ви не розкажете мені сна , то один у вас задум , бо ви змовилися говорити передо мною лож та неправду , аж поки зміниться час . Тому розкажіть мені сон , і я пізнаю , що ви об'явите мені , і його розв'язку . Халдеї відповіли перед царем та й сказали : Нема на суходолі людини , що могла б об'явити цареву справу , бо жоден великий та панівний цар не питався такої речі від жодного чарівника й заклинача та халдея . А справа , про яку питається цар , тяжка , і немає таких , що об'явили б її перед царем , окрім богів , що не мають своїх мешкань разом із тілом . За це цар розгнівався , та сильно розпінився , і наказав вигубити всіх вавилонських мудреців . І вийшов наказ , і вбивали мудреців , і шукано Даниїла та його товаришів , щоб повбивати . Того часу Даниїл розповів розважно та розумно Арйохові , начальникові царської сторожі , що вийшов був побивати вавилонських мудреців . Він заговорив та й сказав Арйохові , царському владиці : Чому такий жорстокий наказ від царя ? Тоді Арйох розповів Даниїлові справу . І Даниїл увійшов , і просив просити від царя , щоб дав йому часу , і він об'явить цареві розв'язку сна . Тоді Даниїл пішов до свого дому , і завідомив про справу товаришів своїх , Ананію , Мисаїла та Азарію , щоб просили милости від Небесного Бога на цю таємницю , щоб не вигубили Даниїла та товаришів його разом з рештою вавилонських мудреців . Тоді Даниїлові відкрита була таємниця в нічному видінні , і Даниїл прославив Небесного Бога . Даниїл заговорив та й сказав : Нехай буде благословенне Боже Ім'я від віку й аж до віку , бо Його мудрість та сила . І Він зміняє часи та пори року , скидає царів і настановляє царів , дає мудрість мудрим , і пізнання розумним . Він відкриває глибоке та сховане , знає те , що в темряві , а світло спочиває з Ним . Тобі , Боже батьків моїх , я дякую та славлю Тебе , що Ти дав мені мудрість та силу , а тепер відкрив мені , що я від Тебе просив , бо Ти відкрив нам справу цареву . Потому Даниїл пішов до Арйоха , якого цар призначив вигубити вавилонських мудреців . Пішов він та й так йому сказав : Не губи вавилонських мудреців ! Заведи мене перед царя , і я об'явлю цареві розв'язку сна . Тоді Арйох негайно привів Даниїла перед царя , та й сказав йому так : Знайшов я мужа з синів Юдиного вигнання , що об'явить цареві розв'язку сна . Цар заговорив та й сказав Даниїлові , що йому було ймення Валтасар : Чи ти можеш об'явити мені сон , якого я бачив , та його розв'язку ? Даниїл відповів перед царем та й сказав : Таємниці , про яку питається цар , не можуть об'явити цареві ані мудреці , ані заклиначі , ані чарівники , ані віщуни . Але є на небесах Бог , що відкриває таємниці , і Він завідомив царя Навуходоносора про те , що буде в кінці днів . Твій сон та видіння твоєї голови на ложі твоїм оце вони : Тобі царю , приходили на ложе твоє думки твої про те , що буде потім , а Той , Хто відкриває таємницю , показав тобі те , що буде . А мені ця таємниця відкрита не через мудрість , що була б у мені більша від мудрости всіх живих , а тільки на те , щоб об'явити цареві розв'язку , і ти пізнаєш думки свого серця . Ти , царю , бачив , аж ось один великий бовван , бовван цей величезний , а блиск його дуже сильний ; він стояв перед тобою , а вигляд його був страшний . Цей бовван такий : голова його з чистого золота , груди його та рамена його зо срібла , нутро його та стегно його з міді , голінки його з заліза , ноги його частинно з заліза , а частинно з глини . Ти бачив , аж ось одірвався камінь сам , не через руки , і вдарив боввана по ногах його , що з заліза та з глини , і розторощив їх . Того часу розторощилося , як одне , залізо , глина , мідь , срібло та золото , і вони стали , немов та полова з току жнив , а вітер їх розвіяв , і не знайшлося по них жодного сліду ; а камінь , що вдарив того боввана , став великою горою , і наповнив усю землю . Оце той сон , а його розв'язку зараз скажемо перед царем . Ти , царю , цар над царями , якому Небесний Бог дав царство , владу й міць та славу . І скрізь , де мешкають людські сини , польова звірина та птаство небесне , Він дав їх у твою руку , та вчинив тебе пануючим над усіма ними . Ти голова , що з золота . А по тобі постане інше царство , нижче від тебе , і царство третє , інше , що з міді , яке буде панувати над усією землею . А царство четверте буде сильне , як залізо , бо залізо товче й розбиває все , так і воно стовче й розіб'є , як залізо , що все розбиває . А що ти бачив ноги та пальці частинно з ганчарської глини , частинно з заліза , то це буде поділене царство , і в ньому буде трохи залізної міці , бо ти бачив залізо , змішане з глейкою глиною . А пальці ніг частинно з заліза , а частинно з глини , то й частина царства буде сильна , а частина буде ламлива . А що бачив ти залізо , змішане з глейкою глиною , то вони змішані будуть людським насінням , а не будуть прилягати одне до одного , як залізо не змішується з глиною . А за днів тих царів Небесний Бог поставить царство , що навіки не зруйнується , і те царство не буде віддане іншому народові . Воно потовче й покінчить усі ті царства , а само буде стояти навіки . Бо ти бачив , що з гори відірвався камінь сам , не руками , і потовк залізо , мідь , глину , срібло та золото . Великий Бог об'явив цареві те , що станеться потім . А сон цей певний , і певна його розв'язка ! Тоді цар Навуходоносор упав на своє обличчя й поклонився Даниїлові , і наказав приносити йому хлібну жертву та любі пахощі ! Цар відповів Даниїлові та й сказав : Направду , що ваш Бог це Бог над богами та Пан над царями , і Він відкриває таємниці , коли міг ти відкрити оцю таємницю ! Тоді цар звеличив Даниїла , і дав йому численні дарунки , і вчинив його паном над усім вавилонським краєм , і великим провідником над усіма вавилонськими мудрецями . А Даниїл просив від царя , і він призначив над справами вавилонського краю Шадраха , Мешаха та Авед-Неґо , а Даниїл був при царському дворі . Цар Навуходоносор зробив був золотого боввана , заввишки йому шістдесят ліктів , завширшки йому шість ліктів . Він поставив його в долині Дура в вавилонській окрузі . І цар Навуходоносор послав зібрати сатрапів , заступників , підсатрапів , радників , суддів , вищих урядників та всіх округових володарів , щоб прийшли на посвячення боввана , якого поставив цар Навуходоносор . Того часу зібралися сатрапи , заступники , підсатрапи , радники , скарбники , судді , вищі урядники та всі округові володарі , щоб посвятити боввана , якого поставив цар Навуходоносор , і поставали навпроти боввана , якого поставив Навуходоносор . А оповісник закликав лунким Голосом : До вас говориться , народи , люди та язики ! Того часу , коли ви почуєте голос рога , сопілки , гітари , гусел , псалтиря , флейти та всілякого роду музику , падайте й поклоніться золотому бовванові , якого поставив цар Навуходоносор . А той , хто не впаде й не поклониться , тієї хвилі буде вкинений до середини палахкотючої огненної печі . Тому того часу , як усі народи почують голос рога , сопілки , гітари , гусел , псалтиря та всілякого роду музику , попадають всі народи , люди та язики , і поклоняться золотому бовванові , якого поставив цар Навуходоносор . А цього часу наблизилися халдейські мужі , і доносили на юдеїв . Вони заговорили та й сказали цареві Навуходоносорові : Царю , живи навіки ! Ти царю , видав наказа , щоб кожен чоловік , хто почує голос рога , сопілки , гітари , гусел , псалтиря й флейти та всілякої музики , упав і поклонився золотому бовванові . А той , хто не впаде й не поклониться , буде вкинений до середини палахкотючої огненної печі . Є юдейські мужі , яких ти призначив над справами вавилонської округи , Шадрах , Мешах та Авед-Неґо , ці мужі не звернули на тебе , царю , уваги : богам твоїм не служать , і золотому бовванові , якого ти поставив , не вклоняються . Тоді Навуходоносор у гніві та в лютості наказав привести Шадраха , Мешаха та Авед-Неґо , і того часу цих людей привели перед царя . Навуходоносор заговорив та й сказав їм : Шадраху , Мешаху та Авед-Неґо , чи це правда , що ви моїм богам не служите , а золотому бовванові , якого я поставив , не вклоняєтеся ? Тепер , якщо ви готові , щоб того часу , коли почуєте голос рога , сопілки , гітари , гусел , псалтиря й флейти та всіляких родів музику , попадали й кланялися бовванові , якого я зробив . А якщо ви не поклонитеся , тієї години будете вкинені до середини палахкотючої огненної печі , і хто той Бог , що врятує вас від моїх рук ? Шадрах , Мешах та Авед-Неґо відповіли та й сказали цареві Навуходоносорові : Ми не потребуємо відповідати тобі на це слово . Якщо наш Бог , Якому ми служимо , може врятувати нас з палахкотючої огненної печі , то Він урятує й з твоєї руки , о царю ! А якщо ні , нехай буде тобі , о царю , знане , що богам твоїм ми не служимо , а золотому бовванові , якого ти поставив , не будемо вклонятися ! Тоді Навуходоносор переповнився лютістю , і вигляд його обличчя змінився проти Шадраха , Мешаха та Авед-Неґо . Він відповів , і наказав напалити піч усемеро понад те , як повинно було напалити її . І він наказав хоробрим військовим мужам , що були в його війську , зв'язати Шадраха , Мешаха та Авед-Неґо , щоб укинути до палахкотючої огненної печі . Того часу ці мужі були пов'язані в своїх плащах , у своїх сорочках і в своїх шапках , і в своїх убраннях , і були повкидані до середини палахкотючої огненної печі . А що слово царя було гостре , то піч напалена була надзвичайно сильно , так що тих мужів , що підіймали , щоб укинути Шадраха , Мешаха та Авед-Неґо , забило їх огняне полум'я . А ці три мужі , Шадрах , Мешах та Авед-Неґо , упали до середини палахкотючої огненної печі пов'язані . Тоді цар Навуходоносор здивувався , і поспішно встав , заговорив та й сказав до своїх радників : Чи ж не трьох зв'язаних мужів ми кинули до середини огню ? Ті відповіли та й сказали цареві : Певне , царю ! Він відповів та й сказав : Таж я бачу чотирьох мужів непов'язаних , що ходять посеред огню , і шкоди їм нема , а вигляд того четвертого подібний до Божого сина ! Тоді Навуходоносор наблизився до челюстів палахкотючої огненної печі , заговорив та й сказав : Шадраху , Мешаху та Авед-Неґо , раби Його , Бога Всевишнього , вийдіть і прийдіть ! Тоді Шадрах , Мешах та Авед-Неґо вийшли з середини огню . І зібралися сатрапи , заступники , і підсатрапи , і цареві радники , та й побачили тих мужів , що огонь не мав сили над їхнім тілом , і не опалився волос їхньої голови , і їхні плащі не змінилися , і запах огню не ввійшов у них . Навуходоносор заговорив та й сказав : Благословенний Бог Шадраха , Мешаха та Авед-Неґо , що послав Свого Ангола , і врятував Своїх рабів , які надіялися на Нього . І вони не послухалися царського слова , і дали свої тіла на огонь , аби не служити й не кланятися іншому богові , крім Бога свого . А тепер від мене видається наказ , що кожен з народу , люду та язика , який скаже що згірдливе на Бога Шадраха , Мешаха та Авед-Неґо , буде почетвертований , а дім його обернений буде на сміття , бо немає іншого Бога , що міг би так урятувати , як оце . Того часу цар зробив , щоб добре велося Шадрахові , Мешахові та Авед-Неґові в вавилонській окрузі . Цар Навуходоносор , до всіх народів , племен та язиків , що мешкають на всій землі : Нехай вам примножиться мир ! Знаки та чуда , які зробив зо мною Всевишній Бог , уважаю за відповідне об'явити . Які великі Його знаки , й які потужні Його чуда ! Царство Його царство вічне , а Його панування з покоління в покоління ! Я , Навуходоносор , був спокійний в своєму домі , і щасливий у палаті своїй . Я бачив сон , і він настрашив мене , а думки на моєму ложі та видіння моєї голови налякали мене . І був виданий від мене наказ привести перед мене всіх вавилонських мудреців , щоб вони об'явили мені розв'язку сна . Того часу поприходили чарівники , заклиначі , халдеї та віщуни , і я розповів перед ними сон , та вони не об'явили мені його розв'язки . І аж останній прийшов перед мене Даниїл , якому ім'я Валтасар , як ім'я мого бога , і що в ньому дух Святого Бога . І я розповів йому сон та й сказав : Валтасаре , начальнику чарівників , я знаю , що в тобі дух Святого Бога , і всяка таємниця не тяжка тобі . Скажи видіння мого сну , що я бачив , та його розв'язку . А видіння моєї голови на моєму ложі такі . Я бачив , аж ось дерево серед землі , а вишина його велика . Це дерево стало велике та сильне , і вишина його сягала до Неба , а його обвід до кінця всієї землі . Віття його гарне , плід його великий , а в ньому пожива для всіх . Під ним знаходила собі тінь польова звірина , а на його галуззях мешкали птахи небесні , і з нього живилося кожне тіло . Бачив я у видіннях своєї голови на моєму ложі , аж ось зійшов з неба Сторож Божий та Святий . І він кликнув із силою , і так проказав : Зрубайте це дерево , і повідрубуйте галуззя його , позривайте віття його , і порозсипайте його плід . Нехай розійдеться з-під нього звірина , а птахи з галуззя його ! Та позоставте в землі пня його кореня , але в путах залізних та мідяних , на зеленій польовій траві . І небесною росою нехай він зрошується , а його частка зо звіриною на польовій траві . Його людське серце змінять , і буде дане йому серце звірине , і сім часів перейдуть над ним . Через постанову Сторожів Божих це слово , а повідженням Святих ця річ , аж прийде до того , що пізнають живі , що над людським царством панує Всевишній , і кому схоче , дає його , і низького з людей ставить над ним . Оцей сон бачив я , цар Навуходоносор , а ти , Валтасаре , скажи його розв'язку , бо всі мудреці мого царства не можуть сказати мені розв'язки , а ти можеш , бо в тобі дух Святого Бога . Тоді Даниїл , що ім'я йому Валтасар , остовпів на одну годину , і думки його перестрашили його . Цар заговорив та й сказав : Валтасаре , нехай не страшить тебе цей сон та його розв'язка ! Валтасар відповів та й сказав : Мій пане , на ворогів би твоїх цей сон , а його розв'язка на твоїх би неприятелів ! Дерево , яке ти бачив , що було велике та міцне , і вишина його сягала до неба , а обвід його на всю землю , а віття його гарне , і плід його великий , і в ньому пожива для всіх , під ним мешкала польова звірина , а на його галуззях перебували птахи небесні , ти , царю , той , що став великий та потужний , і твоя великість побільшилася , і сягнула аж до небес , а панування твоє до кінців землі . А що цар бачив Божого Сторожа та Святого , який сходив із небес , і сказав : Зрубайте це дерево , і знищте його , та позоставте в землі пня його кореня , але в путах залізних та мідяних , на зеленій польовій траві ; і небесною росою нехай він зрошується , а його частка з польовою звіриною , аж поки перейдуть над ним сім часів , то ось розв'язка , царю , і це постанова Всевишнього , що сягає на мого пана царя : І тебе виженуть від людей , і з польовою звіриною буде пробування твоє , і дадуть тобі їсти траву , як волам , і з небесної роси тебе зросять , і сім часів перейдуть над тобою , аж поки пізнаєш , що над людським царством панує Всевишній , і дає його тому , кому хоче . А що сказали позоставити пня кореня дерева , твоє царство позостанеться тобі , якщо ти пізнаєш , що панує небо . Тому , царю , нехай буде до вподоби моя рада тобі , зламай же свої гріхи справедливістю , а свої провини милістю для вбогих , щоб твій мир був довготривалий . Усе це сталося над царем Навуходоносором . На кінці дванадцяти місяців проходжувався він по царському палацу в Вавилоні . Цар заговорив та й сказав : Чи ж це не величний Вавилон , що я збудував його на дім царства міццю потуги своєї та на славу моєї пишноти ? Ще це слово було в устах царських , коли з неба впав голос : Тобі говорять , царю Навуходоносоре : Оце царство відходить від тебе ! І від людей тебе відлучать , і з польовою звіриною буде пробування твоє , тобі дадуть на їжу траву , як волам , і сім часів перейдуть над тобою , аж поки не пізнаєш , що над людським царством панує Всевишній , і дає його тому , кому хоче . Тієї хвилини виконалося це слово над Навуходоносором , і він був відлучений від людей , і їв траву , як воли , і його тіло зрошувалося з небесної роси , аж його волос став великий , як пір'я орлине , а його пазурі як у птахів . А на кінці тих днів я , Навуходоносор , звів свої очі до неба , і мій розум вернувся до мене , й я поблагословив Всевишнього , і вічно Живого хвалив я та славив , що Його панування панування вічне , а царство Його з покоління в покоління . А всі мешканці землі пораховані за ніщо , і Він чинить за Своєю Волею серед небесного війська та мешканців землі , і немає нікого , хто спротивився б Його руці та й сказав би Йому : Що Ти робиш ? Того часу вернувся мій розум до мене , і я вернувся до слави царства свого , і ясність моя вернулася на мене . І шукали мене мої радники та вельможі мої , і над царством своїм я був поставлений знову , і мені була додана дуже велика величність . Тепер я , Навуходоносор , хвалю й звеличую та славлю Небесного Царя , що всі чини Його правда , а дорога Його правосуддя , а тих , хто ходить у гордощах , Він може понизити . Цар Валтасар справив велике прийняття для тисячі своїх вельмож , і на очах тієї тисячі пив вино . Коли вино опанувало розум , Валтасар наказав принести золотий та срібний посуд , який виніс був його батько Навуходоносор із храму , що в Єрусалимі , щоб із нього пили цар та вельможі його , його жінки та його наложниці . Тоді принесли золотий посуд , що винесли з храму божого дому , що в Єрусалимі , і пили з них цар та вельможі його , жінки його та його наложниці . Пили вони вино й славили богів золотих та срібних , мідяних , залізних , дерев'яних та камінних . Аж ось тієї хвилини вийшли пальці людської руки , і писали навпроти свічника на вапні стіни царського палацу , і цар бачив зарис руки , що писала . Тоді змінилася ясність царя , і думки його настрашили його , ослабіли суглоби крижів його , і билися коліна його одне об одне . Цар сильно закричав привести заклиначів , халдеїв та віщунів . Цар заговорив та й сказав вавилонським мудрецям : Кожен муж , що прочитає це писання й об'явить мені його розв'язку , той зодягне пурпуру й золотого ланцюга на свою шию , і буде панувати третім у царстві . Тоді поприходили всі царські мудреці , та не могли прочитати писання й об'явити цареві його розв'язку . Тоді цар Валтасар сильно перестрашився , а його ясність змінилася на ньому , і його вельможі були безрадні . На слова царя та вельмож його ввійшла до дому прийняття цариця . Цариця заговорила та й сказала : Царю , живи навіки ! Нехай не страшать тебе думки твої , а ясність твоя нехай не міняється ! Є в твоєму царстві муж , що в ньому дух святих богів , а за днів твого батька в ньому знаходилась ясність і розум та мудрість , рівна мудрості богів . І цар Навуходоносор , твій батько , настановив його начальником чарівників , заклиначів , халдеїв , віщунів , батько твій цар , бо в ньому , в Даниїлові , якому цар дав ім'я Валтасар , знаходився надмірний дух , і знання та розум розв'язувати сни , і висловлювати загадки та розплутувати вузли . Нехай буде покликаний тепер Даниїл , і нехай він оголосить розв'язку ! Того часу Даниїл був приведений перед царя . Цар заговорив та й сказав до Даниїла : Чи ти той Даниїл , що з Юдиних синів вигнання , яких вивів цар , мій батько , з Юдеї ? І чув я про тебе , що в тобі дух богів , і що в тобі знаходиться ясність , і розум та надмірна мудрість . А тепер були приведені перед мене мудреці , заклиначі , щоб прочитали оце писання , і розповіли мені його розв'язку , та не могли вони висловити розв'язки цієї речі . А я чув про тебе , що ти можеш розв'язувати недовідоме , і розплутувати вузли . Тож тепер , якщо можеш прочитати це писання , і розповісти мені його розв'язку , то зодягнеш пурпуру , а золотий ланцюг на твою шию , і ти будеш панувати третім у царстві . Тоді Даниїл відповів та й сказав перед царем : Твої дари нехай будуть тобі , а дарунки свої давай іншим . Це писання я прочитаю цареві , і розповім тобі його розв'язку . Ти , царю , Всевишній Бог дав твоєму батькові Навуходоносорові царство , і велич , і славу та пишноту . А через велич , яку Він дав був йому , всі народи , племена та язики тремтіли та лякалися перед ним , бо кого він хотів забивав , а кого хотів лишав при житті , і кого хотів підіймав , а кого хотів понижував . А коли загордилося його серце , а дух його ще більше запишнів , він був скинений з трону свого царства , і його слава була взята від нього . І він був вигнаний з-поміж людських синів , і серце його було зрівняне зо звіриним , а пробування його було з дикими ослами . Годували його травою , як волів , а небесною росою зрошувалося його тіло , аж поки він не пізнав , що в людському царстві панує Всевишній Бог , і Він ставить над ним того , кого хоче . А ти , сину його Валтасаре , не смирив свого серця , хоч усе це знав . І ти піднісся понад Небесного Господа , і посуд храму Його принесли перед тебе , а ти та вельможі твої , жінки твої та наложниці твої пили з них вино , і ти хвалив богів срібних та золотих , мідяних , залізних , дерев'яних та камінних , що не бачать , і не чують та не знають , а Бога , що в руці Його душа твоя й що Його всі дороги твої , ти не прославляв . Того часу від Нього посланий зарис руки , і написане оце писання . А оце писання , що написане : Мене , мене , текел упарсін . Ось розв'язка цієї речі : Мене порахував Бог царство твоє , і покінчив його . Текел ти зважений на вазі , і знайдений легеньким . Перес поділене царство твоє , і віддане мідянам та персам . Тоді наказав Валтасар , і надягли на Даниїла пурпуру , а золотого ланцюга на шию його , і розголосили про нього , що він буде третім пануючим у царстві . Тієї ж ночі був забитий Валтасар , цар халдейський . А мідянин Дарій одержав царство в віці шостидесяти й двох років . Сподобалося Дарієві , і він поставив над царством сто й двадцять сатрапів , щоб були над усім царством . А вище від них три найвищі урядники , що одним із них був Даниїл , яким ці сатрапи здавали звіт , а цар щоб не був пошкодований . Тоді цей Даниїл блищав над найвищими урядниками та сатрапами , бо в ньому був високий дух , і цар задумував поставити його над усім царством . Тоді найвищі урядники та сатрапи стали шукати причини оскаржити Даниїла в справі царства , але жодної причини чи вади знайти не могли , бо той був вірний , і жодна помилка чи вада не була знайдена на нього . Тоді ці люди сказали : Ми не знайдемо на цього Даниїла жодної причини , якщо не знайдемо проти нього в законі його Бога . Тоді найвищі урядники та ті сатрапи поспішили до царя , і так йому говорили : Царю Даріє , живи навіки ! Нарадилися всі найвищі урядники царства , заступники та сатрапи , радники та підсатрапи встановити царську постанову та видати заборону , щоб аж до тридцяти день кожен , хто буде просити яке прохання від якогобудь бога чи людини , крім від тебе , о царю , був укинений до лев'ячої ями . Тепер , царю , затверди цю заборону , і напиши це писання , яке не могло б бути змінене за законом мідян та персів , що не міг би бути відмінений . Тому цар Дарій написав це писання та заборону . А Даниїл , коли довідався , що було написане те писання , пішов до свого дому , а вікна його в його горниці були відчинені навпроти Єрусалиму , і в три усталені порі на день він падав на свої коліна , і молився та славив свого Бога , бо робив так і перед тим . Тоді ці мужі поспішили до нього , і знайшли Даниїла , що він просив та благав свого Бога . Тоді вони підійшли й розповіли перед царем про царську заборону : Чи ж не написав ти заборони , що кожна людина , яка буде просити аж до тридцяти день від якогобудь бога чи людини , окрім від тебе , царю , буде вкинена до лев'ячої ями ? Цар відповів та й сказав : Це слово певне , як право мідян та персів , що не може бути відмінене . Тоді вони відповіли та й сказали перед царем : Даниїл , що з вигнання Юдиних синів , не звернув уваги на тебе , о царю , та на заборону , яку написав ти , і в три усталені порі на день приносить свою молитву . Тоді цар , як почув це слово , сильно засмутився , і звернув свою думку на Даниїла , щоб його врятувати , і аж до заходу сонця силувався визволити його . Того часу ці мужі поспішили до царя , і говорили цареві : Знай , царю , що за правом мідян та персів усяка заборона та постанова , яку цар установить , не може буде змінена . Тоді цар звелів , і привели Даниїла , та й кинули до лев'ячої ями . Цар заговорив і сказав Даниїлові : Твій Бог , що ти Йому служиш , Він завжди врятує тебе ! І принесений був один камінь , і був покладений на отвір ями , а цар запечатав її своєю печаткою та печаткою своїх вельмож , що не буде змінена Даниїлова справа . Тоді цар пішов до свого палацу , і провів ніч у пості , і до нього не впроваджено наложниці , а сон його помандрував від нього . Того часу цар устав за зірниці на світанку , і в поспіху пішов до лев'ячої ями . А як цар наближався до ями , до Даниїла , то кликнув сумним голосом . Цар заговорив та й сказав до Даниїла : Даниїле , рабе Бога Живого , чи твій Бог , Якому ти завжди служиш , міг урятувати тебе від левів ? Тоді Даниїл заговорив із царем : Царю , навіки живи ! Мій Бог послав Свого Ангола , і позамикав пащі левів , і вони не пошкодили мені , бо перед Ним знайдено було мене невинним , а також перед тобою , царю , я не зробив шкоди . Тоді цар сильно зрадів , і сказав вивести Даниїла з ями . І Даниїл був виведений з ями , і жодної шкоди не знайдено на ньому , бо він вірував у Бога свого . І сказав цар , і привели тих мужів , що донесли на Даниїла , і повкидали до лев'ячої ями їх , їхніх дітей та їхніх жінок . І вони не сягнули ще до дна ями , як леви вже похапали їх , і поторощили всі їхні кості . Того часу цар Дарій написав до всіх народів , племен та язиків , що мешкали по всій землі : Нехай мир вам примножиться ! Від мене виданий наказ , щоб у всьому пануванні мого царства тремтіли та боялися перед Даниїловим Богом , бо Він Бог Живий і існує повіки , і царство Його не буде зруйноване , а панування Його аж до кінця . Він рятує та визволяє , і чинить знаки та чуда на небі та на землі , Він урятував Даниїла від лев'ячої сили . І той Даниїл мав поводження за царювання Дарія та за царювання Кіра перського . За першого року Валтасара , царя вавилонського , бачив Даниїл сон та пророцьке видіння голови своєї на своєму ложі . Того часу записав він сон , сказавши з нього головне . Даниїл заговорив та й сказав : Бачив я в своєму видінні вночі , аж ось чотири небесні вітри вдарили на Велике море . І чотири великі звірі піднялися з моря , різні один від одного . Передній був , як лев , а крила в нього орлині . Я бачив , аж ось були вирвані йому крила , і він був піднятий від землі , і поставлений на ноги , як людина , і серце людське було йому дане . А ось звір інший , другий , подібний до ведмедя , і був поставлений на одному боці , і було три ребрі в його пащі між зубами його . І йому сказали так : Уставай , їж багато м'яса ! Потому я бачив , аж ось звір інший , мов пантера , а в нього на спині чотири пташині крилі . Цей звір мав чотири голові , і була йому дана влада . Потому я бачив у видіннях тієї ночі , аж ось четвертий звір , страшний і грізний , та надмірно міцний , і в нього великі залізні зуби . Він жер та торощив , а решту ногами своїми топтав , і він різнився від усіх звірів , що були перед ним , і мав десять рогів . Я приглядався до тих рогів , аж ось поміж ними піднісся ріг інший , малий , а три з тих передніх рогів були вирвані з коренем перед ним . І ось у того рога очі , як очі людські , і уста , що говорили про великі речі . Я бачив , аж ось поставили престоли , і всівся Старий днями . Одежа Його біла , як сніг , а волосся голови Його немов чиста вовна , а престол Його огняне полум'я , колеса Його палахкотючий огонь . Огненна річка пливла й виходила з-перед Нього ; тисяча тисяч служили Йому , і десять тисяч десятків тисяч стояли перед Ним ; суд усівся , і розгорнулися книги . Я бачив того часу , що від голосу великих слів , які цей ріг говорив , я бачив , аж ось був забитий той звір , і було погублене тіло його , і було віддане на спалення огню . А решті тих звірів відняли їхнє панування , а довгота в житті була їм дана аж до усталеного часу та години . Я бачив у видіннях ночі , аж ось разом з небесними хмарами йшов ніби Син Людський , і прийшов аж до Старого днями , і Його підвели перед Нього . І Йому було дане панування й слава та царство , і всі народи , племена та язики будуть служити Йому . Панування Його панування вічне , яке не спиниться , а царство Його не буде зруйноване . Дух мій , Даниїлів , був засумований через це , і видіння голови моєї стурбували мене . Я наблизився до одного з тих , що стояли , і поспитався від нього про істоту всього того . І він сказав мені , і познайомив мене з розв'язкою цих речей . Ці великі звірі , що їх чотири , це чотири царі встануть з землі . І приймуть царство святі Всевишнього , і будуть міцно держати царювання аж навіки , і аж на віки віків . Тоді хотів я знати певне про четвертого звіра , що різнився від їх усіх , він страшний , надмірний , зуби його залізні , а пазурі його мідяні , він жер та торощив , а решту ногами своїми топтав , і про десять рогів , що на його голові , і про іншого , що піднісся , а три через нього випали , і про цього рога , що мав очі , а уста говорили про великі речі , а вид його більший від його друзів . Я бачив , що цей ріг учинив бій зо святими , і переміг їх . Аж ось прийшов Старий днями , і даний був суд святим Всевишнього , і надійшов умовлений час , і царство взяли святі . Він так сказав : Четвертий звір четверте царство буде на землі , яке буде різнитися від усіх царств , і пожере всю землю , і вимолотить її та розторощить її . А десять рогів визначають , що з того царства встане десять царів , а по них встане інший , що буде різнитися від попередніх , і скине трьох царів . І він буде говорити слова проти Всевишнього , і пригнобить святих Всевишнього , і буде думати позмінювати свята та права , і вони віддані будуть у його руку аж до одного часу , і часів і половини часу . Та засяде суд , і скинуть його панування , щоб його знищити та вигубити аж до кінця . А царство , і панування , і велич царств під усім небом буде дане народові святих Всевишнього . Його царство буде царство вічне , а всі панування Йому будуть служити й будуть слухняні . Аж поти кінець цього слова . Мене , Даниїла , сильно лякали думки мої , і змінилася ясність моя , але це слово я заховав у своїм серці . За третього року царювання царя Валтасара з'явилося мені , Даниїлові , видіння по тому , що з'явилося мені перше . І бачив я в видінні , і сталося в моєму видінні , а я був у твердині Шушані , що в окрузі Еламі , і бачив я в видінні , ніби я був над потоком Улай . І звів я очі свої та й побачив , аж ось один баран стоїть перед потоком , і в нього два роги . А обидва ці роги високі , і один вищий від другого , а той вищий виріс наостанку . Я бачив барана , що колов на захід , і на північ , і на південь , і жоден звір не міг стати проти нього , і не було нікого , хто б урятував від його руки . І він робив за своїм уподобанням , і став величний . І я придивлявся , аж ось козел з кіз приходить із заходу по поверхні всієї землі , і не дотикається до землі . А той козел мав подобу рога між своїми очима . І прийшов він до того барана , що мав ті два роги , якого я бачив , що стояв перед потоком , і помчав на нього в лютості своєї сили . І я бачив його , що він добіг аж до барана , і роз'ярився на нього , та й ударив того барана , і зламав йому ті два роги , а в барана не було сили стати проти нього . І той кинув його на землю , і потоптав його , і не було нікого , хто б вирятував барана від його руки . А козел з кіз став аж надто великий . А коли він зміцнився , то був зламаний той великий ріг , а замість нього виросли чотири подобі рога на чотири вітри неба . А з одного з них вийшов один малий ріг , і з малого став дуже великий до півдня , і до сходу , і до Пишноти . І він побільшився аж до війська небесного , і скинув на землю декого з війська , із зір , і потоптав їх . І він побільшився аж до Вождя того війська , і від Нього була віднята стала жертва , і покинене місце святині Його . І буде віддане йому військо враз із щоденною службою через гріхи , і він кине правду на землю , і зробить , і матиме успіх . І почув я одного святого , що говорив . А інший святий сказав до того , що говорив : Аж доки це видіння про сталу жертву та про нищівний гріх , доки святиня й військо віддані на топтання ? І відказав він мені : Аж до двох тисяч і трьох сотень вечорів-ранків , тоді буде визнана очищеною святиня . І сталося , коли я , Даниїл , бачив те видіння , і шукав значення його , ось став передо мною ніби муж . І почув я поміж берегами Улаю людський голос , що кликнув і сказав : Гавриїле , виясни йому це видіння ! І він прийшов туди , де я стояв , а коли він прийшов , я настрашився й упав на обличчя своє . І сказав він мені : Зрозумій , сину людський , бо на час кінця це видіння ! А коли він говорив зо мною , я зомлів , і припав своїм обличчям до землі , але він діткнувся до мене , і поставив мене на моєму місці , та й сказав : Ось я об'являю тобі , що буде в кінці гніву , бо на кінець призначеного часу це видіння . Той козел , якого ти бачив , що мав ті два роги , це царі мідян та персів . А козел , той волохатий , це цар Греції , а той великий ріг , що між очима його , це перший цар . А той зламаний ріг , і що стали на його місці чотири , це чотири царства постануть із цього народу , але вже не в його силі . А в кінці їхнього царства , коли покінчать своє ті грішники , постане цар нахабний та вправний у підступах . І зміцніє його сила , але не його власною силою , і дивно винищить він , і буде мати успіх , і діятиме . І винищить він сильних і народ святих . А через свою мудрість буде мати успіх , омана буде в його руці , і він звеличиться в своєму серці . І в часі миру він понищить багатьох , і повстане на Владику над владиками , але без руки буде зламаний . А видіння вечора та ранку , про яке було сказано , це правда , та ти сховай це видіння , бо воно відноситься на далекі часи . А я , Даниїл , знемігся й заслаб на кілька днів . І встав я , і робив цареву працю , і остовпів з того видіння , але ніхто того не завважив . За першого року Дарія , Ахашверошового сина , з насіння мідян , що зацарював над халдейським царством , за першого року його царювання я , Даниїл , бачив у книгах число тих років , про які було Господнє слово до пророка Єремії , що сповниться для руїн Єрусалиму сімдесят років . І звернув я своє обличчя до Господа Бога , прохати з молитвою та з благаннями , у пості , у веретищі та в попелі . І молився я Господеві , Богові своєму , і сповідався й казав : О мій Господи , Боже великий і грізний , що стережеш заповіта та милість для тих , хто кохає Тебе , та для тих , хто виконує Твої заповіді ! Ми прогрішилися та чинили беззаконня , і були несправедливі , і бунтувалися , і відверталися від Твоїх заповідей та від постанов Твоїх . І не прислухалися ми до Твоїх рабів пророків , що говорили в Твоїм Імені до наших царів , наших начальників та наших батьків , і до всього народу землі . Тобі , Господи , справедливість , а нам сором на обличчя , як цього дня для юдея , і для мешканців Єрусалиму , і для всього Ізраїля , близьких та далеких , по всіх тих краях , куди Ти їх вигнав за їхнє спроневірення , що допустилися його перед Тобою . Господи , сором на обличчя нам , нашим царям , князям нашим та нашим батькам , що згрішили перед Тобою ! А Господеві , нашому Богові , милість та прощення , бо ми бунтувалися проти Нього , і не слухалися голосу Господа , нашого Бога , щоб ходити законами Його , які Він дав нам через Своїх рабів пророків . І ввесь Ізраїль переступив Закона Твого , і відвернулися , щоб не слухатися Твого голосу , і було вилите на нас те прокляття й та присяга , що написана в Законі Мойсея , Божого раба , бо ми прогрішилися Йому . І Він сповнив Своє слово , яке говорив на нас та на наших суддів , що судили нас , щоб спровадити на нас велике зло , такого не було вчинено під цілим небом , яке було вчинене в Єрусалимі ! Як написано в Мойсеєвому Законі , усе те лихо прийшло на нас , та ми не вблагали Господа , нашого Бога , щоб вернутися нам від свого гріха , і щоб порозумнішати в Твоїй правді . І Господь пильнував того лиха , і спровадив його на нас , бо справедливий Господь , Бог наш , у всіх Своїх чинах , які Він зробив , та ми не слухали Його голосу . А тепер , Господи , Боже наш , що вивів з єгипетського краю Свій народ потужною рукою , і зробив Собі славне Ім'я , як цього дня , згрішили ми , стали несправедливі ! Господи , у міру всієї Твоєї справедливости нехай відвернеться гнів Твій та Твоя ревність від Твого міста Єрусалиму , Твоєї святої гори , бо через наші гріхи та через провини наших батьків Єрусалим та народ Твій відданий на ганьбу для всіх наших околиць . І нині прислухайся , Боже наш , до молитви Твого раба та до його благань , і нехай засвітиться Твоє лице над Твоєю спустошеною святинею , ради Господа ! Нахили , Боже мій , вухо Своє та й послухай , відкрий Свої очі й побач наші спустошення та те місто , де кликалося Ім'я Твоє в ньому , бо ми кладемо свої благання перед Твоїм лицем не через свої справедливості , але через велику Твою милість . Господи , вислухай ! Господи , прости ! Господи , прислухайся й зроби ! Не опізняйся ради Себе , мій Боже , бо Ім'я Твоє кличеться над Твоїм містом і над Твоїм народом ! А ще я говорив і молився , та ісповідував гріх свій та народу мого Ізраїля , і клав свою молитву перед лице Господа , мого Бога , за святу гору мого Бога , і ще я говорив на цій молитві , а той муж Гавриїл , якого я бачив у видінні напочатку , швидко прилетів , і доторкнувся до мене за часу вечірньої хлібної жертви . І він напучував мене , і говорив зо мною та й сказав : Даниїле , я тепер вийшов , щоб умудрити тебе в розумінні . На початку молитов твоїх вийшло слово , і я прийшов об'явити його тобі , бо ти улюблений , і приглянься до цього слова , і придивися до видіння . Сімдесят років-тижнів призначено для твого народу та для міста твоєї святині , аж поки переступ буде докінчений , і міра гріха буде повна , аж поки вина буде спокутувана , і вічна правда приведена , аж поки будуть потверджені видіння й пророк , і щоб помазати Святеє Святих . Та знай і розумій : від виходу наказу , щоб вернути Ізраїля й збудувати Єрусалим , аж до Владики Месії сім тижнів та шістдесят і два тижні . І вернеться народ , і відбудований буде майдан і вулиця , і то буде за тяжкого часу . І по тих шостидесятьох і двох тижнях буде погублений Месія , хоч не буде на Ньому вини . А це місто й святиню знищить народ володаря , що прийде , а кінець його у повідді . І аж до кінця буде війна , гострі спустошення . І Він зміцнить заповіта для багатьох за один тиждень , а за півтижня припинить жертву та жертву хлібну . І на святиню прийде гидота спустошення , поки знищення й рішучий суд кари не виллється на спустошителя . За третього року Кіра , перського царя , було відкрите слово Даниїлові , що звався ім'ям Валтасар , а слово це правда та великий труд ; і він зрозумів те слово , і мав зрозуміння того видіння . Тими днями я , Даниїл , був у жалобі три тижні часу . Любої страви я не їв , а м'ясо й вино не входило до моїх уст , і намащуватися не намащувався я аж до виповнення цих трьох тижнів часу . А двадцятого й четвертого дня першого місяця та був я при великій річці , це Хіддекел . І звів я свої очі та й побачив , аж ось один чоловік , одягнений у льняну одіж , а стегна його оперезані золотом з Уфазу . А тіло його як топаз , а обличчя його як вид блискавки , а очі його як огняне полум'я , а рамена його та ноги його ніби блискуча мідь , а звук слів його як гук натовпу . А я , Даниїл , сам бачив це видіння , а люди , що були разом зо мною , не бачили цього видіння , але велике тремтіння спало на них , і вони повтікали в укриття . А я зостався сам , і бачив це велике видіння , і не зосталося в мені сили , а краса обличчя мого змінилася й знищилася , і я не задержав у собі сили . . . І почув я голос його слів . А як почув я голос його слів , то я зомлів , і припав своїм обличчям до землі . І ось рука доторкнулася до мене , і звела мене на коліна мої та на долоні моїх рук . І сказав він до мене : Даниїле , мужу любий , зрозумій ті слова , що я скажу тобі , і стань на своєму місці , бо тепер я посланий до тебе ! А коли він говорив зо мною це слово , устав я й тремтів . А він промовив до мене : Не бійся , Даниїле , бо від першого дня , коли ти дав своє серце , щоб зрозуміти видіння , і щоб упокоритися перед лицем твого Бога , були почуті слова твої , і я прийшов ради твоїх слів . Але князь перського царства стояв проти мене двадцять і один день , і ось Михаїл , один із перших начальників , прийшов допомогти мені , а я позоставив його там при начальниках перських царів . І прийшов я , щоб ти зрозумів , що станеться твоєму народові в кінці днів , бо це видіння ще на наступні дні . А коли він говорив зо мною оці слова , я схилив своє обличчя до землі , і занімів . І ось хтось , як подоба до людських синів , доторкнувся до губ моїх , і я відкрив свої уста , і говорив та й сказав тому , хто стояв передо мною : Мій пане , у цьому видінні обернулися на мене болі мої , і я не задержав сили в собі . І як може цей раб мого пана говорити з оцим моїм паном , коли в мені тепер нема сили , і не залишилося й духу ? І знов доторкнувся до мене хтось , як вид людини , і зміцнив мене , та й сказав : Не бійся , любий мужу , мир тобі ! Будь міцний і будь сильний ! А коли він говорив зо мною , я зміцнився й сказав : Нехай говорить мій пан , бо я зміцнився ! І він сказав : Чи ти знаєш , чого я до тебе прийшов ? Та тепер я вертаюсь , щоб воювати з перським князем , а коли вийду , то ось прийде грецький князь . Але об'являю тобі записане в книзі правди . І немає нікого , хто зміцняв би мене проти них , окрім вашого князя Михаїла . А я в першому році мідянина Дарія стояв , щоб зміцнити й посилити його . А тепер об'явлю тобі правду . Ось іще три царі повстануть для Персії , а четвертий збагатиться багатством , більшим від усіх , а своєю силою в багатстві своїм підбурить усе проти грецького царства . І повстане хоробрий цар , і запанує великим пануванням , і робитиме за своїм уподобанням . Та коли він повстане , буде зруйноване його царство , і буде розділене на чотири небесні вітри , а не на його нащадків , і не за його пануванням , яким він панував , бо царство його буде вирване й дане іншим , а не їм . І зміцниться південний цар , але один з його князів пересилить його й запанує , його панування панування велике . Але по роках вони поєднаються , і дочка південного царя прийде до царя північного , щоб зробити мир . Але не затримає він сили свого рамена , і не встане потомство його , але буде видана вона й ті , що вели її , і та , що її породила , і той , що міцно тримав її за тих часів . І повстане один із галузки її кореня на його місце , і він вийде проти війська , і ввійде в твердиню північного царя , і буде діяти проти них , і опанує їх . І їхніх богів з їхніми литими бовванами , разом з їхнім улюбленим посудом , золотом та сріблом поведе в неволю до Єгипту , і він роки стоятиме більше від північного царя . І він увійде в царство південного царя , але вернеться до своєї землі . А сини його озброються , і зберуть натовп численних войовників , і один із них конче піде , і все позаливає , і перейде край , і вернеться , і воюватиме аж до його твердині . І розлютиться південний цар , і вийде та й воюватиме з ним , з царем північним , і виставить велике многолюдство , і цей натовп буде відданий у його руку . І буде знищений той натовп , і повищиться його серце , і він кине десятитисячки , та не буде сильний . І вернеться північний цар , і виставить натовп , більший від першого , а на кінець часів та років він конче прийде з великим військом та з численним маєтком . І за того часу багато-хто повстануть на південного царя , а сини насильників твого народу підіймуться , щоб справдилось видіння , і вони спіткнуться . І прийде північний цар , і насипле вала , і здобуде твердинне місто , і не встоять рамена півдня та його добірний народ , і не буде сили встояти . І робитиме той , хто прийде на нього , за своєю вподобою , і не буде того , хто встояв би перед ним . І стане він у Пишному Краї , і буде погибель у його руці . І зверне він своє обличчя , щоб прийти з потугою всього свого царства , і складе договора з ним . І дасть йому молоду дочку за жінку , щоб знищити землю , та це не вдасться , і не станеться йому . І зверне він обличчя своє на острови , і здобуде багато . Але вождь спинить йому наругу його , всемеро заплатить йому за наруги його . І зверне він своє обличчя до твердинь свого краю , і спіткнеться й упаде , і не буде знайдений . А на його місці стане той , що скаже побірникові податків перейти пишноту царства , та за кілька днів від загине , але не від гніву й не від бою . І стане на його місці погорджуваний , та не дадуть йому царської пошани , але він прийде непомітно , й опанує царство лестощами . А війська , що затоплювали , він затопить і знищить , і навіть самого володаря , що з ним поєднався . А від часу поєднання з ним він робитиме оману , і підійметься , і зміцниться малим народом . Він увійде непомітно в ситу округу , і зробить те , чого не робили батьки його та батьки його батьків . Він порозкидає їм награбоване , і здобич , і маєток , і на твердині буде замишляти свої задуми , але до часу . І він збудить свою силу та своє серце на південного царя з великим військом . А південний цар підготовиться до війни з військом великим та дуже міцним , та не встоїть , бо замишляють на нього задуми . А ті , що їдять його поживу , поб'ють його , і його військо позаливає край , і попадають численні забиті . А серце обох цих царів буде на лихе , і при одному столі вони будуть говорити неправду , але не буде успіху , бо кінець буде ще відкладений на означений час . І він вернеться до свого краю з великим маєтком , а його серце буде проти святого заповіту ; і він зробить , і вернеться до свого краю . На умовлений час він повернеться , і прийде на південь , але останнє не буде , як перше . І прийдуть на нього кіттейські кораблі , і він налякається , і вернеться , і буде чинити опір святому заповітові , і зробить своє . І він вернеться , і погодиться з тими , хто покинув святий заповіт . І повстануть його війська та й зневажать святиню , твердиню , і спинять сталу жертву , і поставлять гидоту спустошення . А тих , хто чинить несправедливе на заповіт , він прихилить через лестощі . А народ , що знає свого Бога , зміцніє та й діятиме . А розумні з народу навчать багатьох , але спіткнуться об меча та полум'я , об полон та грабіж якийсь час . А коли вони спіткнуться , будуть споможені малою поміччю , хоч до них прилучаться багато-хто лестощами . А дехто з тих розумних спіткнуться , щоб очистити себе , і щоб вибрати , і щоб вибілитися аж до кінцевого часу , бо ще час до умовленого часу . І буде робити той цар за своїм уподобанням , і підійметься , і повищиться понад усякого бога , і на Бога богів говоритиме дивні речі , і матиме успіх , аж поки не довершиться гнів , бо виконається те , що було вирішене . І він не буде придивлятися до богів своїх батьків , і на пожадливість жінок , і на всякого бога не буде дивитися , бо він звеличить себе понад кожного . Але він буде віддавати честь богові твердинь на його місці , та богові , якого не знали батьки його , віддаватиме честь золотом , і сріблом , і дорогоцінним камінням , і речами коштовними . І він посадить у твердині народа чужого бога . Тому , хто пізнає його , примножить славу , і вчинить їх панами над багатьма , і поділить землю на заплату . А в кінцевому часі зудариться з ним південний цар . І кинеться на нього північний цар колесницями , і верхівцями , і численними кораблями , і прийде на краї , і позаливає та перейде їх . І він прийде до Пишного Краю , і багато-хто спіткнуться , та оці втечуть від його руки : Едом , і Моав , і останок Аммонових синів . І він простягне свою руку на краї , і не втече єгипетський край . І він запанує над скарбами золота й срібла , та над усіма коштовними речами Єгипту . А лівійці та етіопляни підуть за ним . Але його налякають вістки зо сходу та з півночі , і він вийде з великою лютістю , щоб багатьох погубити та зробити закляттям . І поставить намети свого палацу між морями та горою пишної святині . Та він прийде до свого кінця , але не буде йому помічника . І повстане того часу Михаїл , великий той князь , що стоїть при синах твого народу , і буде час утиску , якого не було від існування люду аж до цього часу . І того часу буде врятований із народу твого кожен , хто буде знайдений записаним у книзі . І багато-хто з тих , що сплять у земному поросі , збудяться , одні на вічне життя , а одні на наруги , на вічну гидоту . А розумні будуть сяяти , як світила небозводу , а ті , хто привів багатьох до праведности , немов зорі , навіки віків . А ти , Даниїле , заховай ці слова , і запечатай цю книгу аж до часу кінця . Багато-хто дослідять її , і так розмножиться знання . І побачив я , Даниїл , аж ось стоять два інші Анголи , один тут при цьому березі річки , а один там при тому березі річки . І сказав він до мужа , одягненого в льняну одіж , що був над водою річки : Коли буде кінець цим дивним речам ? І почув я того мужа , одягненого в льняну одіж , що був над водою річки . І звів він до неба свою правицю та свою лівицю , і присягнув вічно Живим : це буде за час , за часи і за пів часу , і коли скінчиться розбивання сили святого народу , все це сповниться . А я це слухав і не розумів . І сказав я : Мій пане , який цьому кінець ? І він сказав : Іди , Даниїле , бо заховані й запечатані ці слова аж до часу кінця . Багато-хто будуть очищені , і вибіляться , і будуть перетоплені ; і будуть несправедливі несправедливими , і цього не зрозуміють усі несправедливі , а розумні зрозуміють . А від часу , коли буде припинена стала жертва , щоб була поставлена гидота спустошення , мине тисяча двісті й дев'ятдесят день . Благословенний той , хто чекає , і досягне до тисячі трьох сотень тридцяти й п'яти день ! А ти йди до кінця , і відпочинеш , і встанеш на свою долю під кінець тих днів !