GetPassageurn:cts:pbc:bible.parallel.ukr.2009:40urn:cts:pbc:bible.parallel.ukr.2009:40Книга родоводу Ісуса Христа , Сина Давидового , Сина Авраамового : Авраам породив Ісака , а Ісак породив Якова , а Яків породив Юду й братів його . Юда ж породив Фареса та Зару від Тамари . Фарес же породив Есрома , а Есром породив Арама . А Арам породив Амінадава , Амінадав же породив Наассона , а Наассон породив Салмона . Салмон же породив Вооза від Рахави , а Вооз породив Йовіда від Рути , Йовід же породив Єссея . А Єссей породив царя Давида , Давид же породив Соломона від Урієвої . Соломон же породив Ровоама , а Ровоам породив Авію , а Авія породив Асафа . Асаф же породив Йосафата , а Йосафат породив Йорама , Йорам же породив Озію . Озія ж породив Йоатама , а Йоатам породив Ахаза , Ахаз же породив Єзекію . А Єзекія породив Манасію , Манасія ж породив Амоса , а Амос породив Йосію . Йосія ж породив Йоякима , Йояким породив Єхонію й братів його за вавилонського переселення . А по вавилонськім переселенні Єхонія породив Салатіїля , а Салатіїль породив Зоровавеля . Зоровавель же породив Авіюда , а Авіюд породив Еліякима , а Еліяким породив Азора . Азор же породив Садока , а Садок породив Ахіма , а Ахім породив Еліюда . Еліюд же породив Елеазара , а Елеазар породив Маттана , а Маттан породив Якова . А Яків породив Йосипа , мужа Марії , що з неї родився Ісус , званий Христос . А всіх поколінь від Авраама аж до Давида чотирнадцять поколінь , і від Давида аж до вавилонського переселення чотирнадцять поколінь , і від вавилонського переселення до Христа поколінь чотирнадцять . Народження ж Ісуса Христа сталося так . Коли Його матір Марію заручено з Йосипом , то перш , ніж зійшлися вони , виявилося , що вона має в утробі від Духа Святого . А Йосип , муж її , бувши праведний , і не бажавши ославити її , хотів тайкома відпустити її . Коли ж він те подумав , ось з'явивсь йому Ангол Господній у сні , промовляючи : Йосипе , сину Давидів , не бійся прийняти Марію , дружину свою , бо зачате в ній то від Духа Святого . І вона вродить Сина , ти ж даси Йому йменна Ісус , бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів . А все оце сталось , щоб збулося сказане пророком від Господа , який провіщає : Ось діва в утробі зачне , і Сина породить , і назвуть Йому Ймення Еммануїл , що в перекладі є : З нами Бог . Як прокинувся ж Йосип зо сну , то зробив , як звелів йому Ангол Господній , і прийняв він дружину свою . І не знав він її , аж Сина свого первородженого вона породила , а він дав Йому ймення Ісус . Коли ж народився Ісус у Віфлеємі Юдейськім , за днів царя Ірода , то ось мудреці прибули до Єрусалиму зо сходу , і питали : Де народжений Цар Юдейський ? Бо на сході ми бачили зорю Його , і прибули поклонитись Йому . І , як зачув це цар Ірод , занепокоївся , і з ним увесь Єрусалим . І , зібравши всіх первосвящеників і книжників людських , він випитував у них , де має Христос народитись ? Вони ж відказали йому : У Віфлеємі Юдейськім , бо в пророка написано так : І ти , Віфлеєме , земле Юдина , не менший нічим між осадами Юдиними , бо з тебе з'явиться Вождь , що буде Він пасти народ Мій ізраїльський . Тоді Ірод покликав таємно отих мудреців , і докладно випитував їх про час , коли з'явилась зоря . І він відіслав їх до Віфлеєму , говорячи : Ідіть , і пильно розвідайтеся про Дитятко ; а як знайдете , сповістіть мене , щоб і я міг піти й поклонитись Йому . Вони ж царя вислухали й відійшли . І ось зоря , що на сході вони її бачили , ішла перед ними , аж прийшла й стала зверху , де Дитятко було . А бачивши зорю , вони надзвичайно зраділи . І , ввійшовши до дому , знайшли там Дитятко з Марією , Його матір'ю . І вони впали ницьма , і вклонились Йому . І , відчинивши скарбниці свої , піднесли Йому свої дари : золото , ладан та смирну . А вві сні остережені , щоб не вертатись до Ірода , відійшли вони іншим шляхом до своєї землі . Як вони ж відійшли , ось Ангол Господній з'явивсь у сні Йосипові та й сказав : Уставай , візьми Дитятко та матір Його , і втікай до Єгипту , і там зоставайся , аж поки скажу тобі , бо Дитятка шукатиме Ірод , щоб Його погубити . І він устав , узяв Дитятко та матір Його вночі , та й пішов до Єгипту . І він там зоставався аж до смерти Іродової , щоб збулося сказане від Господа пророком , який провіщає : Із Єгипту покликав Я Сина Свого . Спостеріг тоді Ірод , що ті мудреці насміялися з нього , та й розгнівався дуже , і послав повбивати в Віфлеємі й по всій тій околиці всіх дітей від двох років і менше , за часом , що його в мудреців він був випитав . Тоді справдилось те , що сказав Єремія пророк , промовляючи : Чути голос у Рамі , плач і ридання та голосіння велике : Рахиль плаче за дітьми своїми , і не дається розважити себе , бо нема їх . . . Коли ж Ірод умер , ось Ангол Господній з'явився в Єгипті вві сні Йосипові , та й промовив : Уставай , візьми Дитятко та матір Його , та йди в землю Ізраїлеву , бо вимерли ті , хто шукав був душу Дитини . І він устав , узяв Дитятко та матір Його , і прийшов у землю Ізраїлеву . Та прочувши , що царює в Юдеї Архелай , замість Ірода , батька свого , побоявся піти туди він . А вві сні остережений , відійшов до країв галілейських . А прибувши , оселився у місті , на ім'я Назарет , щоб збулося пророками сказане , що Він Назарянин буде званий . Тими ж днями приходить Іван Христитель , і проповідує в пустині юдейській , та й каже : Покайтесь , бо наблизилось Царство Небесне ! Бо він той , що про нього сказав був Ісая пророк , промовляючи : Голос того , хто кличе : В пустині готуйте дорогу для Господа , рівняйте стежки Йому ! Сам же Іван мав одежу собі з верблюжого волосу , і пояс ремінний на стегнах своїх ; а пожива для нього була сарана та мед польовий . Тоді до нього виходив Єрусалим , і вся Юдея , і вся йорданська околиця , і в річці Йордані христились від нього , і визнавали гріхи свої . Як побачив же він багатьох фарисеїв та саддукеїв , що приходять на хрищення , то промовив до них : Роде зміїний , хто вас надоумив утікати від гніву майбутнього ? Отож , учиніть гідний плід покаяння ! І не думайте говорити в собі : Ми маємо отця Авраама . Кажу бо я вам , що Бог може піднести дітей Авраамові з цього каміння ! Бо вже до коріння дерев і сокира прикладена : кожне ж дерево , що доброго плоду не родить , буде зрубане та й в огонь буде вкинене . Я хрищу вас водою на покаяння , але Той , Хто йде по мені , потужніший від мене : я недостойний понести взуття Йому ! Він христитиме вас Святим Духом й огнем . У руці Своїй має Він віячку , і перечистить Свій тік : пшеницю Свою Він збере до засіків , а полову попалить ув огні невгасимім . Тоді прибуває Ісус із Галілеї понад Йордан до Івана , щоб христитись від нього . Але перешкоджав він Йому й говорив : Я повинен христитись від Тебе , і чи Тобі йти до мене ? А Ісус відповів і сказав йому : Допусти це тепер , бо так годиться нам виповнити усю правду . Тоді допустив він Його . І охристившись Ісус , зараз вийшов із води . І ось небо розкрилось , і побачив Іван Духа Божого , що спускався , як голуб , і сходив на Нього . І ось голос почувся із неба : Це Син Мій Улюблений , що Його Я вподобав ! Потому Ісус був поведений Духом у пустиню , щоб диявол Його спокушав . І постив Він сорок день і сорок ночей , а вкінці зголоднів . І ось приступив до Нього спокусник , і сказав : Коли Ти Син Божий , скажи , щоб каміння це стало хлібами ! А Він відповів і промовив : Написано : Не хлібом самим буде жити людина , але кожним словом , що походить із уст Божих . Тоді забирає диявол Його в святе місто , і ставить Його на наріжника храму , та й каже Йому : Коли Ти Син Божий , то кинься додолу , бож написано : Він накаже про Тебе Своїм Анголам , і вони на руках понесуть Тебе , щоб об камінь коли не спіткнув Ти Своєї ноги . Ісус відказав йому : Ще написано : Не спокушуй Господа Бога свого ! Знов диявол бере Його на височезную гору , і показує Йому всі царства на світі та їхнюю славу , та й каже до Нього : Це все Тобі дам , якщо впадеш і мені Ти поклонишся ! Тоді каже до нього Ісус : Відійди , сатано ! Бож написано : Господеві Богові своєму вклоняйся , і служи Одному Йому ! Тоді позоставив диявол Його . І ось Анголи приступили , і служили Йому . Як довідавсь Ісус , що Івана ув'язнено , перейшов у Галілею . І , покинувши Він Назарета , прийшов й оселився в Капернаумі приморськім , на границі країн Завулонової й Нефталимової , щоб справдилось те , що сказав був Ісая пророк , промовляючи : Завулонова земле , і Нефталимова земле , за Йорданом при морській дорозі , Галілеє поганська ! Народ , що в темноті сидів , світло велике побачив , а тим , хто сидів у країні смертельної тіні , засяяло світло . Із того часу Ісус розпочав проповідувати й промовляти : Покайтеся , бо наблизилось Царство Небесне ! Як проходив же Він поблизу Галілейського моря , то побачив двох братів : Симона , що зветься Петром , та Андрія , його брата , що невода в море закидали , бо рибалки були . І Він каже до них : Ідіть за Мною , Я зроблю вас ловцями людей ! І вони зараз покинули сіті , та й пішли вслід за Ним . І , далі пішовши звідти , Він побачив двох інших братів , Зеведеєвого сина Якова та Івана , його брата , із Зеведеєм , їхнім батьком , що лагодили свого невода в човні , і покликав Він їх . Вони зараз залишили човна та батька свого , та й пішли вслід за Ним . І ходив Він по всій Галілеї , по їхніх синагогах навчаючи , та Євангелію Царства проповідуючи , і вздоровлюючи всяку недугу , і всяку неміч між людьми . А чутка про Нього пішла по всій Сирії . І водили до Нього недужих усіх , хто терпів на різні хвороби та муки , і біснуватих , і сновид , і розслаблених , і Він їх уздоровляв . І багато людей ішло за Ним і з Галілеї , і з Десятимістя , і з Єрусалиму , і з Юдеї , і з Зайордання . І , побачивши натовп , Він вийшов на гору . А як сів , підійшли Його учні до Нього . І , відкривши уста Свої , Він навчати їх став , промовляючи : Блаженні вбогі духом , бо їхнєє Царство Небесне . Блаженні засмучені , бо вони будуть утішені . Блаженні лагідні , бо землю вспадкують вони . Блаженні голодні та спрагнені правди , бо вони нагодовані будуть . Блаженні милостиві , бо помилувані вони будуть . Блаженні чисті серцем , бо вони будуть бачити Бога . Блаженні миротворці , бо вони синами Божими стануть . Блаженні вигнані за правду , бо їхнє Царство Небесне . Блаженні ви , як ганьбити та гнати вас будуть , і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене . Радійте та веселіться , нагорода бо ваша велика на небесах ! Бо так гнали й пророків , що були перед вами . Ви сіль землі . Коли сіль ізвітріє , то чим насолити її ? Не придасться вона вже нінащо , хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми . Ви світло для світу . Не може сховатися місто , що стоїть на верховині гори . І не запалюють світильника , щоб поставити його під посудину , але на свічник , і світить воно всім у домі . Отак ваше світло нехай світить перед людьми , щоб вони бачили ваші добрі діла , та прославляли Отця вашого , що на небі . Не подумайте , ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов , Я не руйнувати прийшов , але виконати . Поправді ж кажу вам : доки небо й земля не минеться , ані йота єдина , ані жаден значок із Закону не минеться , аж поки не збудеться все . Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей , та й людей так навчить , той буде найменшим у Царстві Небеснім ; а хто виконає та й навчить , той стане великим у Царстві Небеснім . Кажу бо Я вам : коли праведність ваша не буде рясніша , як книжників та фарисеїв , то не ввійдете в Царство Небесне ! Ви чули , що було стародавнім наказане : Не вбивай , а хто вб'є , підпадає він судові . А Я вам кажу , що кожен , хто гнівається на брата свого , підпадає вже судові . А хто скаже на брата свого : рака , підпадає верховному судові , а хто скаже дурний , підпадає геєнні огненній . Тому , коли принесеш ти до жертівника свого дара , та тут ізгадаєш , що брат твій щось має на тебе , залиши отут дара свого перед жертівником , і піди , примирись перше з братом своїм , і тоді повертайся , і принось свого дара . Зо своїм супротивником швидко мирися , доки з ним на дорозі ще ти , щоб тебе супротивник судді не віддав , а суддя щоб прислужникові тебе не передав , і щоб тебе до в'язниці не вкинули . Поправді кажу тобі : Не вийдеш ізвідти , поки не віддаси ти й останнього шеляга ! Ви чули , що сказано : Не чини перелюбу . А Я вам кажу , що кожен , хто на жінку подивиться із пожадливістю , той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм . Коли праве око твоє спокушає тебе , його вибери , і кинь від себе : бо краще тобі , щоб загинув один із твоїх членів , аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене . І як правиця твоя спокушає тебе , відітни її й кинь від себе : бо краще тобі , щоб загинув один із твоїх членів , аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене . Також сказано : Хто дружину свою відпускає , нехай дасть їй листа розводового . А Я вам кажу , що кожен , хто пускає дружину свою , крім провини розпусти , той доводить її до перелюбу . І хто з відпущеною побереться , той чинить перелюб . Ще ви чули , що було стародавнім наказане : Не клянись неправдиво , але виконуй клятви свої перед Господом . А Я вам кажу не клястися зовсім : ані небом , бо воно престол Божий ; ні землею , бо підніжок для ніг Його це ; ані Єрусалимом , бо він місто Царя Великого ; не клянись головою своєю , бо навіть однієї волосинки ти не можеш учинити білою чи чорною . Ваше ж слово хай буде : так-так , ні-ні . А що більше над це , то те від лукавого . Ви чули , що сказано : Око за око , і зуб за зуба . А Я вам кажу не противитись злому . І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою , підстав йому й другу . А хто хоче тебе позивати й забрати сорочку твою , віддай і плаща йому . А хто силувати тебе буде відбути подорожнє на милю одну , іди з ним навіть дві . Хто просить у тебе то дай , а хто хоче позичити в тебе не відвертайсь від нього . Ви чули , що сказано : Люби свого ближнього , і ненавидь свого ворога . А Я вам кажу : Любіть ворогів своїх , благословляйте тих , хто вас проклинає , творіть добро тим , хто ненавидить вас , і моліться за тих , хто вас переслідує , щоб вам бути синами Отця вашого , що на небі , що наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими , і дощ посилає на праведних і на неправедних . Коли бо ви любите тих , хто вас любить , то яку нагороду ви маєте ? Хіба не те саме й митники роблять ? І коли ви вітаєте тільки братів своїх , то що ж особливого робите ? Чи й погани не чинять отак ? Отож , будьте досконалі , як досконалий Отець ваш Небесний ! Стережіться виставляти свою милостиню перед людьми , щоб бачили вас ; а як ні , то не матимете нагороди від Отця вашого , що на небі . Отож , коли чиниш ти милостиню , не сурми перед себе , як то роблять оті лицеміри по синагогах та вулицях , щоб хвалили їх люди . Поправді кажу вам : вони мають уже нагороду свою ! А як ти чиниш милостиню , хай не знатиме ліва рука твоя , що робить правиця твоя , щоб таємна була твоя милостиня , а Отець твій , що бачить таємне , віддасть тобі явно . А як молитеся , то не будьте , як ті лицеміри , що люблять ставати й молитися по синагогах та на перехрестях , щоб їх бачили люди . Поправді кажу вам : вони мають уже нагороду свою ! А ти , коли молишся , увійди до своєї комірчини , зачини свої двері , і помолися Отцеві своєму , що в таїні ; а Отець твій , що бачить таємне , віддасть тобі явно . А як молитеся , не проказуйте зайвого , як ті погани , бо думають , ніби вони будуть вислухані за своє велемовство . Отож , не вподобляйтеся їм , бо знає Отець ваш , чого потребуєте , ще раніше за ваше прохання ! Ви ж моліться отак : Отче наш , що єси на небесах ! Нехай святиться Ім'я Твоє , нехай прийде Царство Твоє , нехай буде воля Твоя , як на небі , так і на землі . Хліба нашого насущного дай нам сьогодні . І прости нам довги наші , як і ми прощаємо винуватцям нашим . І не введи нас у випробовування , але визволи нас від лукавого . Бо Твоє є царство , і сила , і слава навіки . Амінь . Бо як людям ви простите прогріхи їхні , то простить і вам ваш Небесний Отець . А коли ви не будете людям прощати , то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших . А як постите , то не будьте сумні , як оті лицеміри : вони бо зміняють обличчя свої , щоб бачили люди , що постять вони . Поправді кажу вам : вони мають уже нагороду свою ! А ти , коли постиш , намасти свою голову , і лице своє вмий , щоб ти посту свого не виявив людям , а Отцеві своєму , що в таїні ; і Отець твій , що бачить таємне , віддасть тобі явно . Не складайте скарбів собі на землі , де нищить їх міль та іржа , і де злодії підкопуються й викрадають . Складайте ж собі скарби на небі , де ні міль , ні іржа їх не нищить , і де злодії до них не підкопуються та не крадуть . Бо де скарб твій , там буде й серце твоє ! Око то світильник для тіла . Тож як око твоє буде здорове , то й усе тіло твоє буде світле . А коли б твоє око лихе було , то й усе тіло твоє буде темне . Отож , коли світло , що в тобі , є темрява , то яка ж то велика та темрява ! Ніхто двом панам служити не може , бо або одного зненавидить , а другого буде любити , або буде триматись одного , а другого знехтує . Не можете Богові служити й мамоні . Через те вам кажу : Не журіться про життя своє що будете їсти та що будете пити , ні про тіло своє , у що зодягнетеся . Чи ж не більше від їжі життя , а від одягу тіло ? Погляньте на птахів небесних , що не сіють , не жнуть , не збирають у клуні , та проте ваш Небесний Отець їх годує . Чи ж ви не багато вартніші за них ? Хто ж із вас , коли журиться , зможе додати до зросту свого бодай ліктя одного ? І про одяг чого ви клопочетесь ? Погляньте на польові лілеї , як зростають вони , не працюють , ані не прядуть . А Я вам кажу , що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак , як одна з них . І коли польову ту траву , що сьогодні ось є , а взавтра до печі вкидається , Бог отак зодягає , скільки ж краще зодягне Він вас , маловірні ! Отож , не журіться , кажучи : Що ми будемо їсти , чи : Що будемо пити , або : У що ми зодягнемось ? Бож усього того погани шукають ; але знає Отець ваш Небесний , що всього того вам потрібно . Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його , а все це вам додасться . Отож , не журіться про завтрашній день , бо завтра за себе само поклопочеться . Кожний день має досить своєї турботи ! Не судіть , щоб і вас не судили ; бо яким судом судити будете , таким же осудять і вас , і якою мірою будете міряти , такою відміряють вам . І чого в оці брата свого ти заскалку бачиш , колоди ж у власному оці не чуєш ? Або як ти скажеш до брата свого : Давай вийму я заскалку з ока твого , коли он колода у власному оці ? Лицеміре , вийми перше колоду із власного ока , а потім побачиш , як вийняти заскалку з ока брата твого . Не давайте святого псам , і не розсипайте перел своїх перед свиньми , щоб вони не потоптали їх ногами своїми , і , обернувшись , щоб не розшматували й вас . . . Просіть і буде вам дано , шукайте і знайдете , стукайте і відчинять вам ; бо кожен , хто просить одержує , хто шукає знаходить , а хто стукає відчинять йому . Чи ж то серед вас є людина , що подасть своєму синові каменя , коли хліба проситиме він ? Або коли риби проситиме , то подасть йому гадину ? Тож як ви , бувши злі , потрапите добрі дари своїм дітям давати , скільки ж більше Отець ваш Небесний подасть добра тим , хто проситиме в Нього ! Тож усе , чого тільки бажаєте , щоб чинили вам люди , те саме чиніть їм і ви . Бо в цьому Закон і Пророки . Увіходьте тісними ворітьми , бо просторі ворота й широка дорога , що веде до погибелі , і нею багато-хто ходять . Бо тісні ті ворота , і вузька та дорога , що веде до життя , і мало таких , що знаходять її ! Стережіться фальшивих пророків , що приходять до вас ув одежі овечій , а всередині хижі вовки . По їхніх плодах ви пізнаєте їх . Бо хіба ж виноград на тернині збирають , або фіґи із будяків ? Так ото родить добрі плоди кожне дерево добре , а дерево зле плоди родить лихі . Не може родить добре дерево плоду лихого , ані дерево зле плодів добрих родити . Усяке ж дерево , що доброго плоду не родить , зрубується та в огонь укидається . Ото ж бо , по їхніх плодах ви пізнаєте їх ! Не кожен , хто каже до Мене : Господи , Господи ! увійде в Царство Небесне , але той , хто виконує волю Мого Отця , що на небі . Багато-хто скажуть Мені того дня : Господи , Господи , хіба ми не Ім'ям Твоїм пророкували , хіба не Ім'ям Твоїм демонів ми виганяли , або не Ім'ям Твоїм чуда великі творили ? І їм оголошу Я тоді : Я ніколи не знав вас . . . Відійдіть від Мене , хто чинить беззаконня ! Отож , кожен , хто слухає цих Моїх слів і виконує їх , подібний до чоловіка розумного , що свій дім збудував на камені . І линула злива , і розлилися річки , і буря знялася , і на дім отой кинулась , та не впав , бо на камені був він заснований . А кожен , хто слухає цих Моїх слів , та їх не виконує , подібний до чоловіка того необачного , що свій дім збудував на піску . І линула злива , і розлилися річки , і буря знялася й на дім отой кинулась , і він упав . І велика була та руїна його ! І ото , як Ісус закінчив ці слова , то народ дивувався з науки Його . Бо навчав Він їх , як можновладний , а не як ті книжники їхні . А коли Він зійшов із гори , услід за Ним ішов натовп великий . І ось підійшов прокажений , уклонився Йому та й сказав : Коли , Господи , хочеш , Ти можеш очистити мене ! А Ісус простяг руку , і доторкнувся до нього , говорячи : Хочу , будь чистий ! І тієї хвилини очистився той від своєї прокази . І говорить до нього Ісус : Гляди , не розповідай нікому . Але йди , покажися священикові , та дар принеси , якого Мойсей заповів , їм на свідоцтво . А коли Він до Капернауму ввійшов , то до Нього наблизився сотник , та й благати зачав Його , кажучи : Господи , мій слуга лежить удома розслаблений , і тяжко страждає . Він говорить йому : Я прийду й уздоровлю його . А сотник Йому відповів : Недостойний я , Господи , щоб зайшов Ти під стріху мою . . . Та промов тільки слово , і видужає мій слуга ! Бо й я людина підвладна , і вояків під собою я маю ; і одному кажу : піди то йде він , а тому : прийди і приходить , або рабові своєму : зроби те і він зробить . Почувши таке , Ісус здивувався , і промовив до тих , хто йшов услід за Ним : Поправді кажу вам : навіть серед Ізраїля Я не знайшов був такої великої віри ! Кажу ж вам , що багато-хто прийдуть від сходу та заходу , і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом , Ісаком та Яковом . Сини ж Царства повкидані будуть до темряви зовнішньої буде там плач і скрегіт зубів ! . . . І сказав Ісус сотникові : Іди , і як повірив ти , нехай так тобі й станеться ! І тієї ж години одужав слуга його . Як прийшов же Ісус до Петрового дому , то побачив тещу його , що лежала в гарячці . І Він доторкнувся руки її , і гарячка покинула ту . . . І встала вона , та й Йому прислуговувала ! А коли настав вечір , привели багатьох біснуватих до Нього , і Він словом Своїм вигнав духів , а недужих усіх уздоровив , щоб справдилося , що сказав був Ісая пророк , промовляючи : Він узяв наші немочі , і недуги поніс . А як угледів Ісус навколо Себе багато народу , наказав переплинути на той бік . І приступив один книжник та й до Нього сказав : Учителю , я піду за Тобою , хоч би куди ти пішов ! Промовляє до нього Ісус : Мають нори лисиці , а гнізда небесні пташки , Син же Людський не має де й голови прихилити . . . А інший із учнів промовив до Нього : Дозволь мені , Господи , перше піти та батька свого поховати . А Ісус йому каже : Іди за Мною , і зостав мертвим ховати мерців своїх ! І коли Він до човна вступив , за Ним увійшли Його учні . І ось буря велика зірвалась на морі , аж човен зачав заливатися хвилями . А Він спав . . . І кинулись учні , і збудили Його та й благали : Рятуй , Господи , гинемо ! А Він відповів їм : Чого полохливі ви , маловірні ? Тоді встав , заказав бурі й морю , і тиша велика настала . . . А народ дивувався й казав : Хто ж це такий , що вітри та море слухняні Йому ? І , як прибув Він на той бік , до землі Гадаринської , перестріли Його два біснуваті , що вийшли з могильних печер , дуже люті , так що ніхто не міг переходити тією дорогою . І ось , вони стали кричати , говорячи : Що Тобі , Сину Божий , до нас ? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити ? А оподаль від них пасся гурт великий свиней . І просилися демони , кажучи : Коли виженеш нас , то пошли нас у той гурт свиней . А Він відповів їм : Ідіть . І вийшли вони , і пішли в гурт свиней . І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт , і потопився в воді . Пастухи ж повтікали ; а коли прибули вони в місто , то про все розповіли , і про біснуватих . І ось , усе місто вийшло назустріч Ісусові . Як Його ж угледіли , то стали благати , щоб пішов Собі з їхнього краю ! . . І , сівши до човна , Він переплинув , і до міста Свого прибув . І ото , принесли до Нього розслабленого , що на ложі лежав . І , як побачив Ісус їхню віру , сказав розслабленому : Будь бадьорий , сину ! Прощаються тобі гріхи твої ! І ось , дехто із книжників стали казати про себе : Він богозневажає . Ісус же думки їхні знав і сказав : Чого думаєте ви лукаве в серцях своїх ? Що легше , сказати : Прощаються тобі гріхи , чи сказати : Уставай та й ходи ? Але щоб ви знали , що прощати гріхи на землі має владу Син Людський , тож каже Він розслабленому : Уставай , візьми ложе своє , та й іди у свій дім ! Той устав і пішов у свій дім . А натовп , побачивши це , налякався , і славив Бога , що людям Він дав таку владу ! . . . А коли Ісус звідти проходив , побачив чоловіка , на ймення Матвія , що сидів на митниці , та й каже йому : Іди за Мною ! Той устав , і пішов услід за Ним . І сталось , як Ісус сидів при столі у домі , ось зійшлося багато митників і грішників , і вони посідали з Ним та з Його учнями . Як побачили ж те фарисеї , то сказали до учнів Його : Чому то Вчитель ваш їсть із митниками та із грішниками ? А Він це почув та й сказав : Лікаря не потребують здорові , а слабі ! Ідіть же , і навчіться , що то є : Милости хочу , а не жертви . Бо Я не прийшов кликати праведних , але грішників до покаяння . Тоді приступили до Нього Іванові учні та й кажуть : Чому постимо ми й фарисеї , а учні Твої не постять ? Ісус же промовив до них : Хіба можуть гості весільні сумувати , поки з ними ще є молодий ? Але прийдуть ті дні , коли заберуть молодого від них , тоді й постити будуть вони . До одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирового , бо збіжиться воно , і дірка стане ще гірша . І не вливають вина молодого в старі бурдюки , а то бурдюки розірвуться , і вино розіллється , і бурдюки пропадуть ; а вливають вино молоде до нових бурдюків , і одне й друге збережено буде . Коли Він говорив це до них , підійшов ось один із старших , уклонився Йому та й говорить : Дочка моя хвилі цієї померла . Та прийди , поклади Свою руку на неї , і вона оживе . І підвівся Ісус , і пішов услід за ним , також учні Його . І ото одна жінка , що дванадцять літ хворою на кровотечу була , приступила ззаду , і доторкнулась до краю одежі Його . Бо вона говорила про себе : Коли хоч доторкнуся одежі Його , то одужаю . Ісус , обернувшись , побачив її та й сказав : Будь бадьорою , дочко , твоя віра спасла тебе ! І одужала жінка з тієї години . А Ісус , як прибув до господи старшого , і вздрів дударів та юрбу голосільників , то сказав : Відійдіть , бо не вмерло дівча , але спить . І насміхалися з Нього . А коли народ випроваджено , Він увійшов , узяв за руку її , і дівчина встала ! І вістка про це розійшлася по всій тій країні . Коли ж Ісус звідти вертався , ішли за Ним два сліпці , що кричали й казали : Змилуйсь над нами , Сину Давидів ! І коли Він додому прийшов , приступили до Нього сліпці . А Ісус до них каже : Чи ж вірите ви , що Я можу вчинити оце ? Говорять до Нього вони : Так , Господи . Тоді Він доторкнувся до їхніх очей і сказав : Нехай станеться вам згідно з вашою вірою ! І очі відкрилися їм . А Ісус наказав їм суворо , говорячи : Глядіть , щоб ніхто не довідавсь про це ! А вони відійшли , та й розголосили про Нього по всій тій країні . Коли ж ті виходили , то ось привели до Нього чоловіка німого , що був біснуватий . І як демон був вигнаний , німий заговорив . І дивувався народ і казав : Ніколи таке не траплялося серед Ізраїля ! Фарисеї ж казали : Виганяє Він демонів силою князя демонів . І обходив Ісус всі міста та оселі , навчаючи в їхніх синагогах , та Євангелію Царства проповідуючи , і вздоровлюючи всяку недугу та неміч усяку . А як бачив людей , змилосерджувався Він над ними , бо були вони змучені та розпорошені , як ті вівці , що не мають пастуха . Тоді Він казав Своїм учням : Жниво справді велике , та робітників мало ; тож благайте Господаря жнива , щоб на жниво Своє Він робітників вислав . І закликав Він дванадцятьох Своїх учнів , і владу їм дав над нечистими духами , щоб їх виганяли вони , і щоб уздоровляли всіляку недугу та неміч всіляку . А ймення апостолів дванадцятьох отакі : перший Симон , що Петром прозивається , і Андрій , брат його ; Яків , син Зеведеїв , та Іван , брат його ; Пилип і Варфоломій , Хома й митник Матвій ; Яків , син Алфеїв , і Тадей ; Симон Кананіт , та Юда Іскаріотський , що й видав Його . Цих Дванадцятьох Ісус вислав , і їм наказав , промовляючи : На путь до поган не ходіть , і до самарянського міста не входьте , але йдіть радніш до овечок загинулих дому Ізраїлевого . А ходячи , проповідуйте та говоріть , що наблизилось Царство Небесне . Уздоровляйте недужих , воскрешайте померлих , очищайте прокажених , виганяйте демонів . Ви дармо дістали , дармо й давайте . Не беріть ані золота , ані срібла , ані мідяків до своїх поясів , ані торби в дорогу , ані двох одеж , ні сандаль , ані палиці . Бо вартий робітник своєї поживи . А як зайдете в місто якесь чи в село , то розвідайте , хто там достойний , і там перебудьте , аж поки не вийдете . А входячи в дім , вітайте його , промовляючи : Мир дому цьому ! І коли буде достойний той дім , нехай зійде на нього ваш мир ; а як недостойний він буде , то мир ваш нехай до вас вернеться . А як хто вас не прийме , і ваших слів не послухає , то , виходячи з дому чи з міста того , обтрусіть порох із ніг своїх . Поправді кажу вам : легше буде країні содомській й гоморській дня судного , аніж місту тому ! Оце посилаю Я вас , як овець між вовки . Будьте ж мудрі , як змії , і невинні , як голубки . Стережіться ж людей , бо вони на суди видаватимуть вас , та по синагогах своїх бичувати вас будуть . І до правителів та до царів поведуть вас за Мене , на свідчення їм і поганам . А коли видаватимуть вас , не журіться , як або що говорити : тієї години буде вам дане , що маєте ви говорити , бо не ви промовлятимете , але Дух Отця вашого в вас промовлятиме . І видасть на смерть брата брат , а батько дитину . І діти повстануть супроти батьків , і їх повбивають . І за Ім'я Моє будуть усі вас ненавидіти . А хто витерпить аж до кінця , той буде спасений . А коли будуть вас переслідувати в однім місті , утікайте до іншого . Поправді кажу вам , не встигнете ви обійти міст Ізраїлевих , як прийде Син Людський . Учень не більший за вчителя , а раб понад пана свого . Доволі для учня , коли буде він , як учитель його , а раб як господар його . Коли Вельзевулом назвали господаря дому , скільки ж більше назвуть так домашніх його ! Але не лякайтеся їх . Немає нічого захованого , що воно не відкриється , ані потаємного , що не виявиться . Що кажу Я вам потемки , говоріть те при світлі , що ж на вухо ви чуєте проповідуйте те на дахах . І не лякайтеся тих , хто тіло вбиває , а душі вбити не може ; але бійтеся більше того , хто може й душу , і тіло вам занапастити в геєнні . Чи не два горобці продаються за гріш ? А на землю із них ні один не впаде без волі Отця вашого . А вам і волосся все на голові пораховано . Отож , не лякайтесь , бо вартніші ви за багатьох горобців . Отже , кожного , хто Мене визнає перед людьми , того перед Небесним Отцем Моїм визнаю й Я . Хто ж Мене відцурається перед людьми , того й Я відцураюся перед Небесним Отцем Моїм . Не думайте , що Я прийшов , щоб мир на землю принести , Я не мир принести прийшов , а меча . Я ж прийшов порізнити чоловіка з батьком його , дочку з її матір'ю , і невістку з свекрухою її . І : вороги чоловікові домашні його ! Хто більш , як Мене , любить батька чи матір , той Мене недостойний . І хто більш , як Мене , любить сина чи дочку , той Мене недостойний . І хто не візьме свого хреста , і не піде за Мною слідом , той Мене недостойний . Хто душу свою зберігає , той погубить її , хто ж за Мене погубить душу свою , той знайде її . Хто вас приймає приймає Мене , хто ж приймає Мене , приймає Того , Хто послав Мене . Хто приймає пророка , як пророка , той дістане нагороду пророчу , хто ж приймає праведника , як праведника , той дістане нагороду праведничу . І хто напоїть , як учня , кого з малих цих бодай кухлем водиці холодної , поправді кажу вам , той не згубить нагороди своєї . І сталось , коли Ісус перестав навчати дванадцятьох Своїх учнів , Він звідти пішов , щоб учити , і по їхніх містах проповідувати . Прочувши ж Іван у в'язниці про дії Христові , послав через учнів своїх , щоб Його запитати : Чи Ти Той , Хто має прийти , чи чекати нам Іншого ? Ісус же промовив у відповідь їм : Ідіть , і перекажіть Іванові , що ви чуєте й бачите : Сліпі прозрівають , і криві ходять , стають чистими прокажені , і чують глухі , і померлі встають , а вбогим звіщається Добра Новина . . . І блаженний , хто через Мене спокуси не матиме ! Як вони ж відійшли , Ісус про Івана почав говорити народові : На що ви ходили в пустиню дивитися ? Чи на очерет , що вітер гойдає його ? Та на що ви дивитись ходили ? Може на чоловіка , у м'які шати одягненого ? Аджеж ті , хто носить м'яке , по палатах царських . По що ж ви ходили ? Може бачити пророка ? Так , кажу вам , навіть більш , як пророка . Бо це ж той , що про нього написано : Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця , який перед Тобою дорогу Твою приготує ! Поправді кажу вам : Між народженими від жінок не було більшого над Івана Христителя ! Та найменший у Царстві Небеснім той більший від нього ! Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобувається силою , і ті , хто вживає зусилля , хапають його . Усі бо Пророки й Закон до Івана провіщували . Коли ж хочете знати , то Ілля він , що має прийти . Хто має вуха , нехай слухає ! До кого ж цей рід прирівняю ? До хлоп'ят він подібний , що на ринку сидять та вигукують іншим , і кажуть : Ми вам грали , а ви не танцювали , ми співали вам жалібно , та не плакали ви . . . Бо прийшов був Іван , що не їв і не пив , вони ж кажуть : Він демона має . Прийшов же Син Людський , що їсть і п'є , вони ж кажуть : Чоловік ось , ласун і п'яниця , Він приятель митників і грішників . І виправдалася мудрість своїми ділами . Ісус тоді став докоряти містам , де відбулося найбільш Його чуд , що вони не покаялись : Горе тобі , Хоразіне , горе тобі , Віфсаїдо ! Бо коли б то в Тирі й Сидоні були відбулися ті чуда , що сталися в вас , то давно б вони каялися в волосяниці та в попелі . Але кажу вам : Легше буде дня судного Тиру й Сидону , ніж вам ! А ти , Капернауме , що до неба піднісся , аж до аду ти зійдеш . Бо коли б у Содомі були відбулися ті чуда , що в тобі вони стались , то лишився б він був по сьогоднішній день . Але кажу вам , що содомській землі буде легше дня судного , аніж тобі ! . . . Того часу , навчаючи , промовив Ісус : Прославляю Тебе , Отче , Господи неба й землі , що втаїв Ти оце від премудрих і розумних , та його немовлятам відкрив . Так , Отче , бо Тобі так було до вподоби ! Передав Мені все Мій Отець . І Сина не знає ніхто , крім Отця , і Отця не знає ніхто , окрім Сина , та кому Син захоче відкрити . Прийдіть до Мене , усі струджені та обтяжені , і Я вас заспокою ! Візьміть на себе ярмо Моє , і навчіться від Мене , бо Я тихий і серцем покірливий , і знайдете спокій душам своїм . Бож ярмо Моє любе , а тягар Мій легкий ! Того часу Ісус переходив ланами в суботу . А учні Його зголодніли були , і стали зривати колосся та їсти . Побачили ж це фарисеї , та й кажуть Йому : Он учні Твої роблять те , чого не годиться робити в суботу . . . А Він відповів їм : Чи ж ви не читали , що зробив був Давид , коли сам зголоднів і ті , хто був із ним ? Як він увійшов до Божого дому , і спожив хліби показні , яких їсти не можна було ні йому , ані тим , хто був із ним , а тільки самим священикам ? Або ви не читали в Законі що в суботу священики порушують суботу у храмі , і невинні вони ? А Я вам кажу , що тут Більший , як храм ! Коли б знали ви , що то є : Милости хочу , а не жертви , то ви не судили б невинних . . . Бо Син Людський Господь і суботі ! І , вийшовши звідти , прибув Він до їхньої синагоги . І ото , був там чоловік , що мав суху руку . І , щоб обвинити Ісуса , запитали Його : Чи вздоровляти годиться в суботу ? А Він їм сказав : Чи знайдеться між вами людина , яка , одну мавши вівцю , не піде по неї , і не врятує її , як вона впаде в яму в суботу ? А скільки ж людина вартніша за тую овечку ! Тому можна чинити добро й у суботу ! І каже тоді чоловікові : Простягни свою руку ! Той простяг , і стала здорова вона , як і друга . . . Фарисеї ж пішли , і зібрали нараду на Нього , як би Його погубити ? . . . А Ісус , розізнавши , пішов Собі звідти . І багато пішло вслід за Ним , і Він їх уздоровив усіх . А Він наказав їм суворо Його не виявляти , щоб справдилось те , що сказав був Ісая пророк , промовляючи : Ото Мій Отрок , що Я вибрав Його , Мій Улюблений , що Його полюбила душа Моя ! Вкладу Свого Духа в Нього , і Він суд проголосить поганам . Він не буде змагатися , ані кричати , і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу . Він очеретини надломленої не доломить , і ґнота догасаючого не погасить , поки не допровадить присуду до перемоги . . . І погани надіятись будуть на Ймення Його ! Тоді привели до Нього німого сліпця , що був біснуватий , і Він уздоровив його , так що німий став говорити та бачити . І дивувались усі люди й казали : Чи ж не Син це Давидів ? Фарисеї ж , почувши , сказали : Він демонів не виганяє інакше , тільки як Вельзевулом , князем демонів . А Він знав думки їхні , і промовив до них : Кожне царство , поділене супроти себе , запустіє . І кожне місто чи дім , поділені супроти себе , не втримаються . І коли сатана сатану виганяє , то ділиться супроти себе ; як же втримається царство його ? І коли Вельзевулом виганяю Я демонів , то ким виганяють сини ваші ? Тому вони стануть вам суддями . А коли ж Духом Божим вигоню Я демонів , то настало для вас Царство Боже . Або як то хто може вдертися в дім дужого , та пограбувати добро його , якщо перше не зв'яже дужого ? І аж тоді він господу його пограбує . Хто не зо Мною , той супроти Мене ; і хто не збирає зо Мною , той розкидає . Тому то кажу вам : усякий гріх , навіть богозневага , проститься людям , але богозневага на Духа не проститься ! І як скаже хто слово на Людського Сина , то йому проститься те ; а коли скаже проти Духа Святого , не проститься того йому ані в цім віці , ані в майбутнім ! Або виростіть дерево добре , то й плід його добрий , або виростіть дерево зле , то й плід його злий . Пізнається бо дерево з плоду ! Роде зміїний ! Як ви можете мовити добре , бувши злі ? Бо чим серце наповнене , те говорять уста . Добра людина з доброго скарбу добре виносить , а лукава людина зо скарбу лихого виносить лихе . Кажу ж вам , що за кожне слово пусте , яке скажуть люди , дадуть вони відповідь судного дня ! Бо зо слів своїх будеш виправданий , і зо слів своїх будеш засуджений . Тоді дехто із книжників та фарисеїв озвались до Нього й сказали : Учителю , хочемо побачити ознаку від Тебе . А Ісус відповів їм : Рід лукавий і перелюбний шукає ознаки , та ознаки йому не дадуть , окрім ознаки пророка Йони . Як Йона перебув у середині китовій три дні і три ночі , так перебуде три дні та три ночі й Син Людський у серці землі . Ніневітяни стануть на суд із цим родом , і осудять його , вони бо покаялися через Йонину проповідь . А тут ото Більший , ніж Йона ! Цариця з півдня на суд стане з родом оцим , і засудить його , бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послухати . А тут ото Більший , аніж Соломон ! А коли дух нечистий виходить із людини , то блукає місцями безвідними , відпочинку шукаючи , та не знаходить . Тоді він говорить : Вернуся до дому свого , звідки вийшов . А як вернеться він , то хату знаходить порожню , заметену й прибрану . Тоді він іде , та й приводить сімох духів інших , лютіших за себе , і входять вони та й живуть тут . І буде останнє людині тій гірше за перше . . . Так буде й лукавому родові цьому ! Коли Він іще промовляв до народу , аж ось мати й брати Його осторонь стали , бажаючи з Ним говорити . І сказав хтось Йому : Ото мати Твоя й Твої браття стоять онде осторонь , і говорити з Тобою бажають . А Він відповів тому , хто Йому говорив , і сказав : Хто мати Моя ? І хто браття Мої ? І , показавши рукою Своєю на учнів Своїх , Він промовив : Ото Моя мати та браття Мої ! Бо хто волю Мого Отця , що на небі , чинитиме , той Мені брат , і сестра , і мати ! Того ж дня Ісус вийшов із дому , та й сів біля моря . І безліч народу зібралась до Нього , так що Він увійшов був до човна та й сів , а ввесь натовп стояв понад берегом . І багато навчав Він їх притчами , кажучи : Ось вийшов сіяч , щоб посіяти . І як сіяв він зерна , упали одні край дороги , і пташки налетіли , та їх повидзьобували . Другі ж упали на ґрунт кам'янистий , де не мали багато землі , і негайно посходили , бо земля неглибока була ; а як сонце зійшло , то зів'яли , і коріння не мавши , посохли . А інші попадали в терен , і вигнався терен , і їх поглушив . Інші ж упали на добрую землю і зродили : одне в сто раз , друге в шістдесят , а те втридцятеро . Хто має вуха , щоб слухати , нехай слухає ! І учні Його приступили й сказали до Нього : Чому притчами Ти промовляєш до них ? А Він відповів і промовив : Тому , що вам дано пізнати таємниці Царства Небесного , їм же не дано . Бо хто має , то дасться йому та додасться , хто ж не має , забереться від нього й те , що він має . Я тому говорю до них притчами , що вони , дивлячися , не бачать , і слухаючи , не чують , і не розуміють . І над ними збувається пророцтво Ісаї , яке промовляє : Почуєте слухом , і не зрозумієте , дивитися будете оком , і не побачите . . . Затовстіло бо серце людей цих , тяжко чують вухами вони , і зажмурили очі свої , щоб коли не побачити очима й не почути вухами , і не зрозуміти їм серцем , і не навернутись , щоб Я їх уздоровив ! Очі ж ваші блаженні , що бачать , і вуха ваші , що чують . Бо поправді кажу вам , що багато пророків і праведних бажали побачити , що бачите ви , та не бачили , і почути , що чуєте ви , і не чули . Послухайте ж притчу про сіяча . До кожного , хто слухає слово про Царство , але не розуміє , приходить лукавий , і краде посіяне в серці його ; це те , що посіяне понад дорогою . А посіяне на кам'янистому ґрунті , це той , хто слухає слово , і з радістю зараз приймає його ; але кореня в ньому нема , тому він непостійний ; коли ж утиск або переслідування настають за слово , то він зараз спокушується . А між терен посіяне , це той , хто слухає слово , але клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово , і воно зостається без плоду . А посіяне в добрій землі , це той , хто слухає слово й його розуміє , і плід він приносить , і дає один у сто раз , другий у шістдесят , а той утридцятеро . Іншу притчу подав Він їм , кажучи : Царство Небесне подібне до чоловіка , що посіяв був добре насіння на полі своїм . А коли люди спали , прийшов ворог його , і куколю між пшеницю насіяв , та й пішов . А як виросло збіжжя та кинуло колос , тоді показався і кукіль . І прийшли господареві раби , та й кажуть йому : Пане , чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм ? Звідки ж узявся кукіль ? А він їм відказав : Чоловік супротивник накоїв оце . А раби відказали йому : Отож , чи не хочеш , щоб пішли ми і його повиполювали ? Але він відказав : Ні , щоб , виполюючи той кукіль , ви не вирвали разом із ним і пшеницю . Залишіть , хай разом обоє ростуть аж до жнив ; а в жнива накажу я женцям : Зберіть перше кукіль і його пов'яжіть у снопки , щоб їх попалити ; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї . Іншу притчу подав Він їм , кажучи : Царство Небесне подібне до зерна гірчичного , що взяв чоловік і посіяв на полі своїм . Воно найдрібніше з увсього насіння , але , коли виросте , більше воно за зілля , і стає деревом , так що птаство небесне злітається , і кублиться в віттях його . Іншу притчу Він їм розповів : Царство Небесне подібне до розчини , що її бере жінка , і кладе на три мірі муки , аж поки все вкисне . Це все в притчах Ісус говорив до людей , і без притчі нічого Він їм не казав , щоб справдилось те , що сказав був пророк , промовляючи : Відкрию у притчах уста Свої , розповім таємниці від почину світу ! Тоді відпустив Він народ і додому прийшов . І підійшли Його учні до Нього й сказали : Поясни нам притчу про кукіль польовий . А Він відповів і промовив до них : Хто добре насіння посіяв був , це Син Людський , а поле це світ , добре ж насіння це сини Царства , а кукіль сини лукавого ; а ворог , що всіяв його це диявол , жнива кінець віку , а женці Анголи . І як збирають кукіль , і як палять в огні , так буде й наприкінці віку цього . Пошле Людський Син Своїх Анголів , і вони позбирають із Царства Його всі спокуси , і тих , хто чинить беззаконня , і їх повкидають до печі огненної , буде там плач і скрегіт зубів ! Тоді праведники , немов сонце , засяють у Царстві свого Отця . Хто має вуха , нехай слухає ! Царство Небесне подібне ще до захованого в полі скарбу , що людина , знайшовши , ховає його , і з радости з того йде , та й усе , що має , продає та купує те поле . Подібне ще Царство Небесне до того купця , що пошукує перел добрих , а як знайде одну дорогоцінну перлину , то йде , і все продає , що має , і купує її . Подібне ще Царство Небесне до невода , у море закиненого , що зібрав він усячину . Коли він наповниться , тягнуть на берег його , і , сівши , вибирають до посуду добре , непотріб же геть викидають . Так буде й наприкінці віку : Анголи повиходять , і вилучать злих з-поміж праведних , і їх повкидають до печі огненної , буде там плач і скрегіт зубів ! Чи ви зрозуміли це все ? Так ! відказали Йому . І Він їм сказав : Тому кожен книжник , що навчений про Царство Небесне , подібний до того господаря , що з скарбниці своєї виносить нове та старе . І сталось , як скінчив Ісус притчі оці , Він звідти пішов . І прийшов Він до Своєї батьківщини , і навчав їх у їхній синагозі , так що стали вони дивуватися й питати : Звідки в Нього ця мудрість та сили чудодійні ? Чи ж Він не син теслі ? Чи ж мати Його не Марією зветься , а брати Його Яків , і Йосип , і Симон та Юда ? І чи ж сестри Його не всі з нами ? Звідки ж Йому все оте ? І вони спокушалися Ним . А Ісус їм сказав : Пророка нема без пошани , хіба тільки в вітчизні своїй та в домі своїм ! І Він не вчинив тут чуд багатьох через їхню невіру . Того часу прочув Ірод чотиривласник чутки про Ісуса , і сказав своїм слугам : Це Іван Христитель , він із мертвих воскрес , і тому чуда творяться ним . . . Бо Ірод схопив був Івана , і зв'язав його , і посадив у в'язницю через Іродіяду , дружину брата свого Пилипа . Бо до нього Іван говорив : Не годиться тобі її мати ! І хотів Ірод смерть заподіяти йому , та боявся народу , бо того за пророка вважали . А як був день народження Ірода , танцювала посеред гостей дочка Іродіядина , та й Іродові догодила . Тому під присягою він обіцявся їй дати , чого тільки попросить вона . А вона , за намовою матері своєї : Дай мені проказала отут на полумиску голову Івана Христителя ! . . . І цар засмутився , але через клятву та тих , хто сидів при столі з ним , звелів дати . І послав стяти Івана в в'язниці . І принесли на полумискові його голову , та й дали дівчині , а та віднесла її своїй матері . . . А учні його прибули , взяли тіло , і поховали його , та прийшли й сповістили Ісуса . Як Ісус те почув , Він відплив звідти човном у місце пустинне й самотнє . І , прочувши , народ із міст пішов пішки за Ним . І , як вийшов Ісус , Він побачив багато народу , і змилосердивсь над ними , і їхніх слабих уздоровив . А коли настав вечір , підійшли Його учні до Нього й сказали : Тут місце пустинне , і година вже пізня ; відпусти народ , хай по селах розійдуться , і куплять поживи собі . А Ісус їм сказав : Непотрібно відходити їм , нагодуйте їх ви ! Вони ж кажуть Йому : Не маємо чим тут , тільки п'ятеро хліба й дві рибі . А Він відказав : Принесіть Мені їх сюди . І , звелівши натовпові посідати на траві , Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі , споглянув на небо , поблагословив й поламав ті хліби , і дав учням , а учні народові . І всі їли й наситились , а з кусків позосталих назбирали дванадцятеро повних кошів . . . Їдців же було мужа тисяч із п'ять , крім жінок і дітей . І зараз звелів Ісус учням до човна сідати , і переплисти на той бік раніше Його , аж поки народ Він відпустить . Відпустивши ж народ , Він на гору пішов помолитися насамоті ; і як вечір настав , був там Сам . А човен вже був на середині моря , і кидали хвилі його , бо вітер зірвавсь супротивний . А о четвертій сторожі нічній Ісус підійшов до них , ідучи по морю . Як побачили ж учні , що йде Він по морю , то настрашилися та й казали : Мара ! І від страху вони закричали . . . А Ісус до них зараз озвався й сказав : Заспокойтесь , це Я , не лякайтесь ! Петро ж відповів і сказав : Коли , Господи , Ти це , то звели , щоб прийшов я до Тебе по воді . А Він відказав йому : Іди . І , вилізши з човна , Петро став іти по воді , і пішов до Ісуса . Але , бачачи велику бурю , злякався , і зачав потопати , і скричав : Рятуй мене , Господи ! . . . І зараз Ісус простяг руку й схопив його , і каже до нього : Маловірний , чого усумнився ? Як до човна ж вони ввійшли , буря вщухнула . А приявні в човні вклонились Йому та сказали : Ти справді Син Божий ! Перепливши ж вони , прибули в землю Генісаретську . А люди тієї місцевости , пізнавши Його , сповістили по всій тій околиці , і до Нього принесли всіх хворих . І благали Його , щоб бодай доторкнутися краю одежі Його . А хто доторкавсь , уздоровлений був . Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали : Чого Твої учні ламають передання старших ? Бо не миють вони своїх рук , коли хліб споживають . А Він відповів і промовив до них : А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради передання вашого ? Бо Бог заповів : Шануй батька та матір , та : Хто злорічить на батька чи матір , хай смертю помре . А ви кажете : Коли скаже хто батьку чи матері : Те , чим би ви скористатись від мене хотіли , то дар Богові , то може вже й не шанувати той батька свого або матір свою . Так ви ради передання вашого знівечили Боже Слово . Лицеміри ! Про вас добре Ісая пророкував був , говорячи : Оці люди устами шанують Мене , серце ж їхнє далеко від Мене ! Та однак надаремне шанують Мене , бо навчають наук людських заповідей . . . І Він покликав народ , і промовив до нього : Послухайте та зрозумійте ! Не те , що входить до уст , людину сквернить , але те , що виходить із уст , те людину сквернить . Тоді учні Його приступили й сказали Йому : Чи Ти знаєш , що фарисеї , почувши це слово , спокусилися ? А Він відповів і сказав : Усяка рослина , яку насадив не Отець Мій Небесний , буде вирвана з коренем . Залишіть ви їх : це сліпі поводатарі для сліпих . А коли сліпий водить сліпого , обоє до ями впадуть . . . А Петро відповів і до Нього сказав : Поясни нам цю притчу . А Він відказав : Чи ж і ви розуміння не маєте ? Чи ж ви не розумієте , що все те , що входить до уст , вступає в живіт , та й назовні виходить ? Що ж виходить із уст , те походить із серця , і воно опоганює людину . Бо з серця виходять лихі думки , душогубства , перелюби , розпуста , крадіж , неправдиві засвідчення , богозневаги . Оце те , що людину опоганює . А їсти руками невмитими , не опоганює це людини ! І , вийшовши звідти , Ісус відійшов у землі тирські й сидонські . І ось жінка одна хананеянка , із тих околиць прийшовши , заголосила до Нього й сказала : Змилуйся надо мною , Господи , Сину Давидів , демон тяжко дочку мою мучить ! А Він їй не казав ані слова . Тоді учні Його , підійшовши , благали Його та казали : Відпусти її , бо кричить услід за нами ! А Він відповів і сказав : Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого . . . А вона , підійшовши , уклонилась Йому та й сказала : Господи , допоможи мені ! А Він відповів і сказав : Не годиться взяти хліб у дітей , і кинути щенятам . . . Вона ж відказала : Так , Господи ! Але ж і щенята їдять ті кришки , що спадають зо столу їхніх панів . Тоді відповів і сказав їй Ісус : О жінко , твоя віра велика , нехай буде тобі , як ти хочеш ! І тієї години дочка її видужала . І , відійшовши звідти , Ісус прибув до Галілейського моря , і , зійшовши на гору , сів там . І приступило до Нього багато народу , що мали з собою кривих , калік , сліпих , німих і інших багато , і клали їх до Ісусових ніг . І Він уздоровлював їх . А народ не виходив із дива , бо бачив , що говорять німі , каліки стають здорові , криві ходять , і бачать сліпі , і славив він Бога Ізраїлевого ! А Ісус Своїх учнів покликав і сказав : Жаль Мені цих людей , що вже три дні зо Мною знаходяться , але їсти не мають чого ; відпустити їх без їжі не хочу , щоб вони не ослабли в дорозі . А учні Йому відказали : Де нам узяти стільки хліба в пустині , щоб нагодувати стільки народу ? А Ісус запитав їх : Скільки маєте хліба ? Вони ж відказали : Семеро , та трохи рибок . І Він ізвелів на землі посідати народові . І , взявши сім хлібів і риби , віддавши Богу подяку , поламав і дав учням Своїм , а учні народові . І всі їли й наситилися , а з позосталих кусків назбирали сім кошиків повних . . . Їдців же було чотири тисячі мужа , окрім жінок та дітей . І , відпустивши народ , усів Він до човна , і прибув до землі Магдалинської . І підійшли фарисеї та саддукеї , і , випробовуючи , просили Його показати ознаку їм із неба . А Він відповів і промовив до них : Ви звечора кажете : Буде погода , червоніє бо небо . А ранком : Сьогодні негода , червоніє бо небо похмуре . Розпізнати небесне обличчя ви вмієте , ознак часу ж не можете ! Рід лукавий і перелюбний шукає ознаки , та ознаки йому не дадуть , окрім ознаки пророка Йони . І , їх полишивши , Він відійшов . А учні Його , перейшовши на той бік , забули взяти хліба . Ісус же промовив до них : Стережіться уважливо фарисейської та саддукейської розчини ! Вони ж міркували собі й говорили : Ми ж хлібів не взяли . А Ісус , знавши те , запитав : Чого між собою міркуєте ви , маловірні , що хлібів не взяли ? Чи ж ви ще не розумієте й не пам'ятаєте про п'ять хлібів на п'ять тисяч , і скільки кошів ви зібрали ? Ані про сім хлібів на чотири тисячі , і скільки кошиків ви назбирали ? Як ви не розумієте , що Я не про хліб вам сказав ? Стережіться но розчини фарисейської та саддукейської ! Тоді зрозуміли вони , що Він не казав стерегтися їм розчини хлібної , але фарисейської та саддукейської науки . Прийшовши ж Ісус до землі Кесарії Пилипової , питав Своїх учнів і казав : За кого народ уважає Мене , Сина Людського ? Вони ж відповіли : Одні за Івана Христителя , одні за Іллю , інші ж за Єремію або за одного з пророків . Він каже до них : А ви за кого Мене маєте ? А Симон Петро відповів і сказав : Ти Христос , Син Бога Живого ! А Ісус відповів і до нього промовив : Блаженний ти , Симоне , сину Йонин , бо не тіло і кров тобі оце виявили , але Мій Небесний Отець . І кажу Я тобі , що ти скеля , і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою , і сили адові не переможуть її . І ключі тобі дам від Царства Небесного , і що на землі ти зв'яжеш , те зв'язане буде на небі , а що на землі ти розв'яжеш , те розв'язане буде на небі ! Тоді наказав Своїм учням , щоб нікому не казали , що Він Христос . Із того часу Ісус став виказувати Своїм учням , що Він мусить іти до Єрусалиму , і постраждати багато від старших , і первосвящеників , і книжників , і вбитому бути , і воскреснути третього дня . І , набік відвівши Його , Петро став Йому докоряти й казати : Змилуйся , Господи , такого Тобі хай не буде ! А Він обернувся й промовив Петрові : Відступися від Мене , сатано , ти спокуса Мені , бо думаєш не про Боже , а про людське ! Промовив тоді Ісус учням Своїм : Коли хоче хто йти вслід за Мною , хай зречеться самого себе , і хай візьме свого хреста , та й іде вслід за Мною . Бо хто хоче спасти свою душу , той погубить її , хто ж за Мене свою душу погубить , той знайде її . Яка ж користь людині , що здобуде ввесь світ , але душу свою занапастить ? Або що дасть людина взамін за душу свою ? Бо прийде Син Людський у славі Свого Отця з Анголами Своїми , і тоді віддасть кожному згідно з ділами його . Поправді кажу вам , що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти , аж поки не побачать Сина Людського , що йде в Царстві Своїм . А через шість день забирає Ісус Петра , і Якова , і Івана , брата його , та й веде їх осібно на гору високу . І Він перед ними переобразився : обличчя Його , як те сонце , засяло , а одежа Його стала біла , як світло . І ось з'явились до них Мойсей та Ілля , і розмовляли із Ним . І озвався Петро та й сказав до Ісуса : Господи , добре бути нам тут ! Коли хочеш , поставлю отут три шатрі : для Тебе одне , і одне для Мойсея , і одне для Іллі . Як він ще говорив , ось хмара ясна заслонила їх , і ось голос із хмари почувсь , що казав : Це Син Мій Улюблений , що Його Я вподобав . Його слухайтеся ! А почувши , попадали учні долілиць , і полякалися сильно . . . А Ісус підійшов , доторкнувся до них і промовив : Уставайте й не бійтесь ! Звівши ж очі свої , нікого вони не побачили , окрім Самого Ісуса . А коли з гори сходили , заповів їм Ісус і сказав : Не кажіть нікому про цеє видіння , аж поки Син Людський із мертвих воскресне . І запитали Його учні , говорячи : Що це книжники кажуть , ніби треба Іллі перш прийти ? А Він відповів і сказав : Ілля , правда , прийде , і все приготує . Але кажу вам , що Ілля вже прийшов був , та його не пізнали , але з ним зробили , що тільки хотіли . . . Так і Син Людський має страждати від них . Учні тоді зрозуміли , що Він їм говорив про Івана Христителя . І як вони до народу прийшли , то до Нього один чоловік приступив , і навколішки впав перед Ним , і сказав : Господи , змилуйсь над сином моїм , що біснується у новомісяччі , і мучиться тяжко , бо почасту падає він ув огонь , і почасту в воду . Я його був привів до учнів Твоїх , та вони не могли вздоровити його . А Ісус відповів і сказав : О роде невірний й розбещений , доки буду Я з вами ? Доки вас Я терпітиму ? Приведіть до Мене сюди його ! Потому Ісус погрозив йому , і демон вийшов із нього . І видужав хлопець тієї години ! Тоді підійшли учні насамоті до Ісуса й сказали : Чому ми не могли його вигнати ? А Він їм відповів : Через ваше невірство . Бо поправді кажу вам : коли будете ви мати віру , хоч як зерно гірчичне , і горі оцій скажете : Перейди звідси туди , то й перейде вона , і нічого не матимете неможливого ! Цей же рід не виходить інакше , як тільки молитвою й постом . Коли пробували вони в Галілеї , то сказав їм Ісус : Людський Син буде виданий людям до рук , і вони Його вб'ють , але третього дня Він воскресне . І тяжко вони зажурились . . . Як прийшли ж вони в Капернаум , до Петра підійшли збирачі дидрахм на храм , та й сказали : Чи не заплатить ваш учитель дидрахми ? Він відказує : Так . І як він увійшов до дому , то Ісус попередив його та сказав : Як ти думаєш , Симоне : царі земні з кого беруть мито або податки : від синів своїх , чи чужих ? А як той відказав : Від чужих , то промовив до нього Ісус : Тож вільні сини ! Та щоб їх не спокусити , піди над море , та вудку закинь , і яку першу рибу ізловиш , візьми , і рота відкрий їй , і знайдеш статира ; візьми ти його , і віддай їм за Мене й за себе . . . Підійшли до Ісуса тоді Його учні , питаючи : Хто найбільший у Царстві Небеснім ? Він же дитину покликав , і поставив її серед них , та й сказав : Поправді кажу вам : коли не навернетесь , і не станете , як ті діти , не ввійдете в Царство Небесне ! Отже , хто впокориться , як дитина оця , той найбільший у Царстві Небеснім . І хто прийме таку дитину одну в Моє Ймення , той приймає Мене . Хто ж спокусить одне з цих малих , що вірують в Мене , то краще б такому було , коли б жорно млинове на шию йому почепити , і його потопити в морській глибині . . . Від спокус горе світові , бо мусять спокуси прийти ; надто горе людині , що від неї приходить спокуса ! Коли тільки рука твоя , чи нога твоя спокушає тебе , відітни її й кинь від себе : краще тобі увійти в життя одноруким або одноногим , ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненому в огонь вічний . І коли твоє око тебе спокушає його вибери й кинь від себе : краще тобі однооким ввійти в життя , ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної . Стережіться , щоб ви не погордували ані одним із малих цих ; кажу бо Я вам , що їхні Анголи повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця , що на небі . Син бо Людський прийшов , щоб спасти загинуле . Як вам здається : коли має який чоловік сто овець , а одна з них заблудить , то чи він не покине дев'ятдесятьох і дев'ятьох у горах , і не піде шукати заблудлої ? І коли пощастить відшукати її , поправді кажу вам , що радіє за неї він більше , аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох незаблудлих . Так волі нема Отця вашого , що на небі , щоб загинув один із цих малих . А коли прогрішиться твій брат проти тебе , іди й йому викажи поміж тобою та ним самим ; як тебе він послухає , ти придбав свого брата . А коли не послухає він , то візьми з собою ще одного чи двох , щоб справа всіляка ствердилась устами двох чи трьох свідків . А коли не послухає їх , скажи Церкві ; коли ж не послухає й Церкви , хай буде тобі , як поганин і митник ! Поправді кажу вам : Що тільки зв'яжете на землі , зв'язане буде на небі , і що тільки розв'яжете на землі , розв'язане буде на небі . Ще поправді кажу вам , що коли б двоє з вас на землі погодились про всяку річ , то коли вони будуть просити за неї , станеться їм від Мого Отця , що на небі ! Бо де двоє чи троє в Ім'я Моє зібрані , там Я серед них . Петро приступив тоді та запитався Його : Господи , скільки разів брат мій може згрішити проти мене , а я маю прощати йому ? Чи до семи раз ? Ісус промовляє до нього : Не кажу тобі до семи раз , але аж до семидесяти раз по семи ! Тим то Царство Небесне подібне одному цареві , що захотів обрахунок зробити з своїми рабами . Коли ж він почав обраховувати , то йому привели одного , що винен був десять тисяч талантів . А що він не мав із чого віддати , наказав пан продати його , і його дружину та діти , і все , що він мав , і заплатити . Тоді раб той упав до ніг , і вклонявся йому та благав : Потерпи мені , я віддам тобі все ! І змилосердився пан над рабом тим , і звільнив його , і простив йому борг . А як вийшов той раб , то спіткав він одного з своїх співтоваришів , що був винен йому сто динаріїв . І , схопивши його , він душив та казав : Віддай , що ти винен ! А товариш його впав у ноги йому , і благав його , кажучи : Потерпи мені , і я віддам тобі ! Та той не схотів , а пішов і всадив до в'язниці його , аж поки він боргу не верне . Як побачили ж товариші його те , що сталося , то засмутилися дуже , і прийшли й розповіли своєму панові все , що було . Тоді пан його кличе його , та й говорить до нього : Рабе лукавий , я простив був тобі ввесь той борг , бо просив ти мене . Чи й тобі не належало змилуватись над своїм співтоваришем , як і я над тобою був змилувався ? І прогнівався пан його , і катам його видав , аж поки йому не віддасть всього боргу . Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами , коли кожен із вас не простить своєму братові з серця свого їхніх прогріхів . І сталось , як Ісус закінчив ці слова , то Він вирушив із Галілеї , і прибув до країни Юдейської , на той бік Йордану . А за Ним ішла безліч народу , і Він уздоровив їх тут . І підійшли фарисеї до Нього , і , випробовуючи , запитали Його : Чи дозволено дружину свою відпускати з причини всякої ? А Він відповів і сказав : Чи ви не читали , що Той , Хто створив споконвіку людей , створив їх чоловіком і жінкою ? І сказав : Покине тому чоловік батька й матір , і пристане до дружини своєї , і стануть обоє вони одним тілом , тому то немає вже двох , але одне тіло . Тож , що Бог спарував , людина нехай не розлучує ! Вони кажуть Йому : А чому ж Мойсей заповів дати листа розводового , та й відпускати ? Він говорить до них : То за ваше жорстокосердя дозволив Мойсей відпускати дружин ваших , спочатку ж так не було . А Я вам кажу : Хто дружину відпустить свою не з причини перелюбу , і одружиться з іншою , той чинить перелюб . І хто одружиться з розведеною , той чинить перелюб . Учні говорять Йому : Коли справа така чоловіка із дружиною , то не добре одружуватись . А Він їм відказав : Це слово вміщають не всі , але ті , кому дано . Бо бувають скопці , що з утроби ще матерньої народилися так ; є й скопці , що їх люди оскопили , і є скопці , що самі оскопили себе ради Царства Небесного . Хто може вмістити , нехай вмістить . Тоді привели Йому діток , щоб поклав на них руки , і за них помолився , учні ж їм докоряли . Ісус же сказав : Пустіть діток , і не бороніть їм приходити до Мене , бо Царство Небесне належить таким . І Він руки на них поклав , та й пішов звідтіля . І підійшов ось один , і до Нього сказав : Учителю Добрий , що маю зробити я доброго , щоб мати життя вічне ? Він же йому відказав : Чого звеш Мене Добрим ? Ніхто не є Добрий , крім Бога Самого . Коли ж хочеш ввійти до життя , то виконай заповіді . Той питає Його : Які саме ? А Ісус відказав : Не вбивай , не чини перелюбу , не кради , не свідкуй неправдиво . Шануй батька та матір , і : Люби свого ближнього , як самого себе . Говорить до Нього юнак : Це я виконав все . Чого ще бракує мені ? Ісус каже йому : Коли хочеш бути досконалим , піди , продай добра свої та й убогим роздай , і матимеш скарб ти на небі . Потому приходь та й іди вслід за Мною . Почувши ж юнак таке слово , відійшов , зажурившись , бо великі маєтки він мав . Ісус же сказав Своїм учням : Поправді кажу вам , що багатому трудно ввійти в Царство Небесне . Іще вам кажу : Верблюдові легше пройти через голчине вушко , ніж багатому в Боже Царство ввійти ! Як учні ж Його це зачули , здивувалися дуже й сказали : Хто ж тоді може спастися ? А Ісус позирнув і сказав їм : Неможливе це людям , та можливе все Богові . Тоді відізвався Петро та до Нього сказав : От усе ми покинули , та й пішли за Тобою слідом ; що ж нам буде за це ? А Ісус відказав їм : Поправді кажу вам , що коли , при відновленні світу , Син Людський засяде на престолі слави Своєї , тоді сядете й ви , що за Мною пішли , на дванадцять престолів , щоб судити дванадцять племен Ізраїлевих . І кожен , хто за Ймення Моє кине дім , чи братів , чи сестер , або батька , чи матір , чи діти , чи землі , той багатокротно одержить і успадкує вічне життя . І багато-хто з перших останніми стануть , а останні першими . Бо Царство Небесне подібне одному господареві , що вдосвіта вийшов згодити робітників у свій виноградник . Згодившися ж він із робітниками по динарію за день , послав їх до свого виноградника . А вийшовши коло години десь третьої , побачив він інших , що стояли без праці на ринку , та й каже до них : Ідіть і ви до мого виноградника , і що буде належати , дам вам . Вони ж відійшли . І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій , і те саме зробив . А вийшовши коло години одинадцятої , знайшов інших , що стояли без праці , та й каже до них : Чого тут стоїте цілий день безробітні ? Вони кажуть до нього : Бо ніхто не найняв нас . Відказує їм : Ідіть і ви в виноградник . Коли ж вечір настав , то говорить тоді до свого управителя пан виноградника : Поклич робітників , і дай їм заплату , почавши з останніх до перших . І прийшли ті , що з години одинадцятої , і взяли по динарію . Коли ж прийшли перші , то думали , що вони візьмуть більше . Та й вони по динару взяли . А взявши , вони почали нарікати на господаря , кажучи : Ці останні годину одну працювали , а ти прирівняв їх до нас , що витерпіли тягар дня та спекоту . . . А він відповів і сказав до одного із них : Не кривджу я , друже , тебе , хіба не за динарія згодився зо мною ? Візьми ти своє та й іди . Але я хочу дати й цьому ось останньому , як і тобі . Чи ж не вільно мені зо своїм , що я хочу , зробити ? Хіба око твоє заздре від того , що я добрий ? Отак будуть останні першими , а перші останніми ! Побажавши ж піти до Єрусалиму , Ісус взяв осібно Дванадцятьох , і на дорозі їм сповістив : Оце в Єрусалим ми йдемо , і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський , і засудять на смерть Його . . . І посганам Його вони видадуть на наругу та на катування , і на розп'яття , але третього дня Він воскресне ! Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих , і вклонилась , і просила від Нього чогось . А Він їй сказав : Чого хочеш ? Вона каже Йому : Скажи , щоб обидва сини мої ці сіли в Царстві Твоїм праворуч один , і ліворуч від Тебе один . А Ісус відповів і сказав : Не знаєте , чого просите . Чи ж можете ви пити чашу , що Я її питиму або христитися хрищенням , що я ним хрищуся ? Вони кажуть Йому : Можемо . Він говорить до них : Ви питимете Мою чашу і будете христитися хрищенням , що Я ним хрищуся . А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати , а кому від Мого Отця те вготовано . Як почули це десятеро , стали гніватися на обох тих братів . А Ісус їх покликав і промовив : Ви знаєте , що князі народів панують над ними , а вельможі їх тиснуть . Не так буде між вами , але хто великим із вас хоче бути , хай буде слугою він вам . А хто з вас бути першим бажає , нехай буде він вам за раба . Так само й Син Людський прийшов не на те , щоб служили Йому , а щоб послужити , і душу Свою дати на викуп за багатьох ! Як вони ж з Єрихону виходили , за Ним ішов натовп великий . І ось двоє сліпих , що сиділи при дорозі , почувши , що переходить Ісус , стали кричати , благаючи : Змилуйсь над нами , Господи , Сину Давидів ! Народ же сварився на них , щоб мовчали , вони ж іще більше кричали , благаючи : Змилуйсь над нами , Господи , Сину Давидів ! Ісус же спинився , покликав їх та й сказав : Що хочете , щоб Я вам зробив ? Вони Йому кажуть : Господи , нехай нам розкриються очі ! І змилосердивсь Ісус , доторкнувся до їхніх очей , і зараз прозріли їм очі , і вони подалися за Ним . А коли вони наблизились до Єрусалиму , і прийшли до Вітфагії , до гори до Оливної , тоді Ісус вислав двох учнів , до них , кажучи : Ідіть у село , яке перед вами , і знайдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля ; відв'яжіть , і Мені приведіть їх . А як хто вам що скаже , відкажіть , що їх потребує Господь , і він зараз пошле їх . А це сталось , щоб справдилось те , що сказав був пророк , промовляючи : Скажіте Сіонській доньці : Ось до тебе йде Цар твій ! Він покірливий , і всів на осла , на осля , під'яремної сина . А учні пішли та й зробили , як звелів їм Ісус . Вони привели до Ісуса ослицю й осля , і одежу поклали на них , і Він сів на них . І багато народу стелили одежу свою по дорозі , інші ж різали віття з дерев і стелили дорогою . А народ , що йшов перед Ним і позаду , викрикував , кажучи : Осанна Сину Давидовому ! Благословенний , хто йде у Господнє Ім'я ! Осанна на висоті ! А коли увійшов Він до Єрусалиму , то здвигнулося ціле місто , питаючи : Хто це такий ? А народ говорив : Це Пророк , Ісус із Назарету Галілейського ! Потому Ісус увійшов у храм Божий , і вигнав усіх продавців і покупців у храмі , і поперевертав грошомінам столи , та ослони продавцям голубів . І сказав їм : Написано : Дім Мій буде домом молитви , а ви робите з нього печеру розбійників . І приступили у храмі до Нього сліпі та криві , і Він їх уздоровив . А первосвященики й книжники , бачивши чуда , що Він учинив , і дітей , що в храмі викрикували : Осанна Сину Давидовому , обурилися , та й сказали Йому : Чи ти чуєш , що кажуть вони ? А Ісус відказав їм : Так . Чи ж ви не читали ніколи : Із уст немовлят , і тих , що ссуть , учинив Ти хвалу ? І покинувши їх , Він вийшов за місто в Віфанію , і там ніч перебув . А вранці , до міста вертаючись , Він зголоднів . І побачив Він при дорозі одне фіґове дерево , і до нього прийшов , та нічого , крім листя самого , на нім не знайшов . І до нього Він каже : Нехай плоду із тебе не буде ніколи повіки ! І фіґове дерево зараз усохло . А учні , побачивши це , дивувалися та говорили : Як швидко всохло це фіґове дерево ! . . . Ісус же промовив у відповідь їм : Поправді кажу вам : Коли б мали ви віру , і не мали сумніву , то вчинили б не тільки як із фіґовим деревом , а якби й цій горі ви сказали : Порушся та кинься до моря , то й станеться те ! І все , чого ви в молитві попросите з вірою , то одержите . А коли Він прийшов у храм і навчав , поприходили первосвященики й старші народу до Нього й сказали : Якою Ти владою чиниш оце ? І хто Тобі владу цю дав ? Ісус же промовив у відповідь їм : Запитаю й Я вас одне слово . Як про нього дасте Мені відповідь , то й Я вам скажу , якою владою Я це чиню . Іванове хрищення звідки було : із неба , чи від людей ? Вони ж міркували собі й говорили : Коли скажемо : Із неба , відкаже Він нам : Чого ж ви йому не повірили ? А як скажемо : Від людей , боїмося народу , бо Івана вважають усі за пророка . І сказали Ісусові в відповідь : Ми не знаємо . Відказав їм і Він : То й Я вам не скажу , якою владою Я це чиню . А як вам здається ? Один чоловік мав двох синів . Прийшовши до першого , він сказав : Піди но , дитино , сьогодні , працюй у винограднику ! А той відповів і сказав : Готовий , панотче , і не пішов . І , прийшовши до другого , так само сказав . А той відповів і сказав : Я не хочу . А потім покаявся , і пішов . Котрий же з двох учинив волю батькову ? Вони кажуть : Останній . Ісус промовляє до них : Поправді кажу вам , що митники та блудодійки випереджують вас у Боже Царство . Бо прийшов був до вас дорогою праведности Іван , та йому не повірили ви , а митники та блудодійки йняли йому віри . А ви бачили , та проте не покаялися й опісля , щоб повірити йому . Послухайте іншої притчі . Був господар один . Насадив виноградника він , обгородив його муром , видовбав у ньому чавило , башту поставив , і віддав його винарям , та й пішов . Коли ж надійшов час плодів , він до винарів послав рабів своїх , щоб прийняти плоди свої . Винарі ж рабів його похапали , і одного побили , а другого замордували , а того вкаменували . Знов послав він інших рабів , більш як перше , та й їм учинили те саме . Нарешті послав до них сина свого і сказав : Посоромляться сина мого . Але винарі , як побачили сина , міркувати собі стали : Це спадкоємець ; ходім , замордуймо його , і заберемо його спадщину ! І , схопивши його , вони вивели за виноградник його , та й убили . Отож , як прибуде той пан виноградника , що зробить він тим винарям ? Вони кажуть Йому : Злочинців погубить жорстоко , виноградника ж віддасть іншим винарям , що будуть плоди віддавати йому своєчасно . Ісус промовляє до них : Чи ви не читали ніколи в Писанні : Камінь , що його будівничі відкинули , той наріжним став каменем ; від Господа сталося це , і дивне воно в очах наших ! Тому кажу вам , що від вас Царство Боже відійметься , і дасться народові , що плоди його буде приносити . І хто впаде на цей камінь розіб'ється , а на кого він сам упаде то розчавить його . А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його , то вони зрозуміли , що про них Він говорить . І намагались схопити Його , але побоялись людей , бо вважали Його за Пророка . А Ісус , відповідаючи , знов почав говорити їм притчами , кажучи : Царство Небесне подібне одному цареві , що весілля справляв був для сина свого . І послав він своїх рабів покликати тих , хто був на весілля запрошений , та ті не хотіли прийти . Знову послав він інших рабів , наказуючи : Скажіть запрошеним : Ось я приготував обід свій , закололи бики й відгодоване , і все готове . Ідіть на весілля ! Та вони злегковажили та порозходились , той на поле своє , а той на свій торг . А останні , похапавши рабів його , знущалися , та й повбивали їх . І розгнівався цар , і послав своє військо , і вигубив тих убійників , а їхнє місто спалив . Тоді каже рабам своїм : Весілля готове , але недостойні були ті покликані . Тож підіть на роздоріжжя , і кого тільки спіткаєте , кличте їх на весілля . І вийшовши раби ті на роздоріжжя , зібрали всіх , кого тільки спіткали , злих і добрих . І весільна кімната гістьми переповнилась . Як прийшов же той цар на гостей подивитись , побачив там чоловіка , в одежу весільну не вбраного , та й каже йому : Як ти , друже , ввійшов сюди , не мавши одежі весільної ? Той же мовчав . Тоді цар сказав своїм слугам : Зв'яжіть йому ноги та руки , та й киньте до зовнішньої темряви , буде плач там і скрегіт зубів . . . Бо багато покликаних , та вибраних мало . Тоді фарисеї пішли й умовлялись , як зловити на слові Його . І посилають до Нього своїх учнів із іродіянами , і кажуть : Учителю , знаємо ми , що Ти справедливий , і наставляєш на Божу дорогу правдиво , і не зважаєш ні на кого , бо на людське обличчя не дивишся Ти . Скажи ж нам , як здається Тобі : чи годиться давати податок для кесаря , чи ні ? А Ісус , знавши їхнє лукавство , сказав : Чого ви , лицеміри , Мене випробовуєте ? Покажіть Мені гріш податковий . І принесли динарія Йому . А Він каже до них : Чий це образ і напис ? Ті відказують : Кесарів . Тоді каже Він їм : Тож віддайте кесареве кесареві , а Богові Боже . А почувши таке , вони диву далися . І , лишивши Його , відійшли . Того дня приступили до Нього саддукеї , що твердять , ніби нема воскресення , і запитали Його , та й сказали : Учителю , Мойсей наказав : Коли хто помре , не мавши дітей , то нехай його брат візьме вдову його , і відновить насіння для брата свого . Було ж у нас сім братів . І перший , одружившись , умер , і , не мавши насіння , зоставив дружину свою братові своєму . Так само і другий , і третій , аж до сьомого . А по всіх вмерла й жінка . Отож , у воскресенні котрому з сімох вона дружиною буде ? Бо всі мали її . Ісус же промовив у відповідь їм : Помиляєтесь ви , не знавши писання , ні Божої сили . Бо в воскресенні ні женяться , ані заміж виходять , але як Анголи ті на небі . А про воскресення померлих хіба не читали прореченого вам від Бога , що каже : Я Бог Авраамів , і Бог Ісаків , і Бог Яковів ; Бог не є Богом мертвих , а живих . А народ , чувши це , дивувався науці Його . Фарисеї ж , почувши , що Він уста замкнув саддукеям , зібралися разом . І спитався один із них , учитель Закону , Його випробовуючи й кажучи : Учителю , котра заповідь найбільша в Законі ? Він же промовив йому : Люби Господа Бога свого всім серцем своїм , і всією душею своєю , і всією своєю думкою . Це найбільша й найперша заповідь . А друга однакова з нею : Люби свого ближнього , як самого себе . На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять . Коли ж фарисеї зібрались , Ісус їх запитав , і сказав : Що ви думаєте про Христа ? Чий Він син ? Вони Йому кажуть : Давидів . Він до них промовляє : Як же то силою Духа Давид Його Господом зве , коли каже : Промовив Господь Господеві моєму : сядь праворуч Мене , доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм . Тож , коли Давид зве Його Господом , як же Він йому син ? І ніхто не спромігся відповісти Йому ані слова . . . І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його . Тоді промовив Ісус до народу й до учнів Своїх , і сказав : На сидінні Мойсеєвім усілися книжники та фарисеї . Тож усе , що вони скажуть вам , робіть і виконуйте ; та за вчинками їхніми не робіть , бо говорять вони та не роблять того ! Вони ж в'яжуть тяжкі тягарі , і кладуть їх на людські рамена , самі ж навіть пальцем своїм не хотять їх порушити . . . Усі ж учинки свої вони роблять , щоб їх бачили люди , і богомілля свої розширяють , і здовжують китиці . І люблять вони передніші місця на бенкетах , і передніші лавки в синагогах , і привіти на ринках , і щоб звали їх люди : Учителю ! А ви вчителями не звіться , бо один вам Учитель , а ви всі брати . І не називайте нікого отцем на землі , бо один вам Отець , що на небі . І не звіться наставниками , бо один вам Наставник , Христос . Хто між вами найбільший , хай слугою вам буде ! Хто бо підноситься , буде понижений , хто ж понижується , той піднесеться . Горе ж вам , книжники та фарисеї , лицеміри , що перед людьми зачиняєте Царство Небесне , бо й самі ви не входите , ані тих , хто хоче ввійти , увійти не пускаєте ! Горе ж вам , книжники та фарисеї , лицеміри , що вдовині хати поїдаєте , і напоказ молитесь довго , через те осуд тяжчий ви приймете ! Горе вам , книжники та фарисеї , лицеміри , що обходите море та землю , щоб придбати нововірця одного ; а коли те стається , то робите його сином геєнни , вдвоє гіршим від вас ! Горе вам , проводирі ви сліпі , що говорите : Коли хто поклянеться храмом , то нічого ; а хто поклянеться золотом храму , то той винуватий . Нерозумні й сліпі , що бо більше : чи золото , чи той храм , що освячує золото ? І : Коли хто поклянеться жертівником , то нічого , а хто поклянеться жертвою , що на нім , то він винуватий . Нерозумні й сліпі , що бо більше : чи жертва , чи той жертівник , що освячує жертву ? Отож , хто клянеться жертівником , клянеться ним та всім , що на ньому . І хто храмом клянеться , клянеться ним та Тим , Хто живе в нім . І хто небом клянеться , клянеться Божим престолом і Тим , Хто на ньому сидить . Горе вам , книжники та фарисеї , лицеміри , що даєте десятину із м'яти , і ганусу й кмину , але найважливіше в Законі покинули : суд , милосердя та віру ; це треба робити , і того не кидати . Проводирі ви сліпі , що відціджуєте комаря , а верблюда ковтаєте ! Горе вам , книжники та фарисеї , лицеміри , що чистите зовнішність кухля та миски , а всередині повні вони здирства й кривди ! Фарисею сліпий , очисти перше середину кухля , щоб чистий він був і назовні ! Горе вам , книжники та фарисеї , лицеміри , що подібні до гробів побілених , які гарними зверху здаються , а всередині повні трупних кісток та всякої нечистости ! Так і ви , назовні здаєтеся людям за праведних , а всередині повні лицемірства та беззаконня ! Горе вам , книжники та фарисеї , лицеміри , що пророкам надгробники ставите , і праведникам прикрашаєте пам'ятники , та говорите : Якби ми жили за днів наших батьків , то ми не були б спільниками їхніми в крові пророків . Тим самим на себе свідкуєте , що сини ви убивців пророків . Доповніть і ви міру провини ваших батьків ! О змії , о роде гадючий , як ви втечете від засуду до геєнни ? І ось тому посилаю до вас Я пророків , і мудрих , і книжників ; частину їх ви повбиваєте та розіпнете , а частину їх ви бичуватимете в синагогах своїх , і будете гнати з міста до міста . Щоб спала на вас уся праведна кров , що пролита була на землі , від крови Авеля праведного , аж до крови Захарія , Варахіїного сина , що ви замордували його між храмом і жертівником ! Поправді кажу вам : Оце все спаде на рід цей ! Єрусалиме , Єрусалиме , що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе ! Скільки разів Я хотів зібрати діти твої , як та квочка збирає під крила курчаток своїх , та ви не захотіли ! Ось ваш дім залишається порожній для вас ! Говорю бо Я вам : Відтепер ви Мене не побачите , аж поки не скажете : Благословенний , Хто йде у Господнє Ім'я ! І вийшов Ісус і від храму пішов . І підійшли Його учні , щоб Йому показати будинки храмові . Він же промовив у відповідь їм : Чи бачите ви все оце ? Поправді кажу вам : Не залишиться тут навіть камінь на камені , який не зруйнується ! . . . Коли ж Він сидів на Оливній горі , підійшли Його учні до Нього самотньо й спитали : Скажи нам , коли станеться це ? І яка буде ознака приходу Твого й кінця віку ? Ісус же промовив у відповідь їм : Стережіться , щоб вас хто не звів ! Бо багато хто прийде в Ім'я Моє , кажучи : Я Христос . І зведуть багатьох . Ви ж про війни почуєте , і про воєнні чутки , глядіть , не лякайтесь , бо статись належить тому . Але це не кінець ще . Бо повстане народ на народ , і царство на царство , і голод , мор та землетруси настануть місцями . А все це початок терпінь породільних . На муки тоді видаватимуть вас , і вбиватимуть вас , і вас будуть ненавидіти всі народи за Ймення Моє . І багато-хто в той час спокусяться , і видавати один одного будуть , і один одного будуть ненавидіти . Постане багато фальшивих пророків , і зведуть багатьох . І через розріст беззаконства любов багатьох охолоне . А хто витерпить аж до кінця , той буде спасений ! І проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові , на свідоцтво народам усім . І тоді прийде кінець ! Тож , коли ви побачите ту гидоту спустошення , що про неї звіщав був пророк Даниїл , на місці святому , хто читає , нехай розуміє , тоді ті , хто в Юдеї , нехай в гори втікають . Хто на покрівлі , нехай той не сходить узяти речі з дому свого . І хто на полі , хай назад не вертається взяти одежу свою . Горе ж вагітним і тим , хто годує грудьми , за днів тих ! Моліться ж , щоб ваша втеча не сталась зимою , ані в суботу . Бо скорбота велика настане тоді , якої не було з первопочину світу аж досі й не буде . І коли б не вкоротились ті дні , не спаслася б ніяка людина ; але через вибраних дні ті вкоротяться . Тоді , як хто скаже до вас : Ото , Христос тут чи Отам , не йміть віри . Бо постануть христи неправдиві , і неправдиві пророки , і будуть чинити великі ознаки та чуда , що звели б , коли б можна , і вибраних . Оце Я наперед вам сказав . А коли скажуть вам : Ось Він у пустині не виходьте , Ось Він у криївках не вірте ! Бо як блискавка та вибігає зо сходу , і з'являється аж до заходу , так буде і прихід Сина Людського . Бо де труп , там зберуться орли . І зараз , по скорботі тих днів , сонце затьмиться , і місяць не дасть свого світла , і зорі попадають з неба , і сили небесні порушаться . І того часу на небі з'явиться знак Сина Людського , і тоді заголосять всі земні племена , і побачать вони Сина Людського , що йтиме на хмарах небесних із великою потугою й славою . І пошле Анголів Своїх Він із голосним сурмовим гуком , і зберуть Його вибраних від вітрів чотирьох , від кінців неба аж до кінців його . Від дерева ж фіґового навчіться прикладу : коли віття його вже розпукується , і кинеться листя , то ви знаєте , що близько вже літо . Так і ви : коли все це побачите , знайте , що близько , під дверима ! Поправді кажу вам : не перейде цей рід , аж усе оце станеться . Небо й земля проминеться , але не минуться слова Мої ! А про день той й годину не знає ніхто : ані Анголи небесні , ані Син , лише Сам Отець . Як було за днів Ноєвих , так буде і прихід Сина Людського . Бо так само , як за днів до потопу всі їли й пили , женилися й заміж виходили , аж до дня , коли Ной увійшов до ковчегу , і не знали , аж поки потоп не прийшов та й усіх не забрав , так буде і прихід Сина Людського . Будуть двоє на полі тоді , один візьметься , а другий полишиться . Дві будуть молоти на жорнах , одна візьметься , а друга полишиться . Тож пильнуйте , бо не знаєте , котрого дня прийде Господь ваш . Знайте ж це , що коли б знав господар , о котрій сторожі прийде злодій , то він пильнував би , і підкопати свого дому не дав би . Тому будьте готові й ви , бо прийде Син Людський тієї години , коли ви не думаєте ! Хто ж вірний і мудрий раб , якого пан поставив над своїми челядниками давати своєчасно поживу для них ? Блаженний той раб , що пан його прийде та знайде , що робить він так ! Поправді кажу вам , що над цілим маєтком своїм він поставить його . А як той злий раб скаже у серці своїм : Забариться пан мій прийти , і зачне бити товаришів своїх , а їсти та пити з п'яницями , то пан того раба прийде дня , якого він не сподівається , і о годині , якої не знає . І він пополовині розітне його , і визначить долю йому з лицемірами , буде плач там і скрегіт зубів ! Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів , що побрали каганці свої , та й пішли зустрічати молодого . П'ять же з них нерозумні були , а п'ять мудрі . Нерозумні ж , узявши каганці , не взяли із собою оливи . А мудрі набрали оливи в посудинки разом із своїми каганцями . А коли забаривсь молодий , то всі задрімали й поснули . А опівночі крик залунав : Ось молодий , виходьте назустріч ! Схопились тоді всі ті діви , і каганці свої наготували . Нерозумні ж сказали до мудрих : Дайте нам із своєї оливи , бо наші каганці ось гаснуть . Мудрі ж відповіли та сказали : Щоб , бува , нам і вам не забракло , краще вдайтеся до продавців , і купіть собі . І як вони купувати пішли , то прибув молодий ; і готові ввійшли на весілля з ним , і замкнені двері були . А потім прийшла й решта дів і казала : Пане , пане , відчини нам ! Він же в відповідь їм проказав : Поправді кажу вам , не знаю я вас ! Тож пильнуйте , бо не знаєте ні дня , ні години , коли прийде Син Людський ! Так само ж один чоловік , як відходив , покликав своїх рабів і передав їм добро своє . І одному він дав п'ять талантів , а другому два , а тому один , кожному за спроможністю його . І відійшов . А той , що взяв п'ять талантів , негайно пішов і орудував ними , і набув він п'ять інших талантів . Так само ж і той , що взяв два і він ще два інших набув . А той , що одного взяв , пішов та й закопав його в землю , і сховав срібло пана свого . По довгому ж часі вернувся пан тих рабів , та й від них зажадав обрахунку . І прийшов той , що взяв п'ять талантів , приніс іще п'ять талантів і сказав : Пане мій , п'ять талантів мені передав ти , ось я здобув інші п'ять талантів . Сказав же йому його пан : Гаразд , рабе добрий і вірний ! Ти в малому був вірний , над великим поставлю тебе , увійди до радощів пана свого ! Підійшов же й той , що взяв два таланти , і сказав : Два таланти мені передав ти , ось іще два таланти здобув я . казав йому пан його : Гаразд , рабе добрий і вірний ! Ти в малому був вірний , над великим поставлю тебе , увійди до радощів пана свого ! Підійшов же і той , що одного таланта взяв , і сказав : Я знав тебе , пане , що тверда ти людина , ти жнеш , де не сіяв , і збираєш , де не розсипав . І я побоявся , пішов і таланта твого сховав у землю . Ото маєш своє . . . І відповів його пан і сказав йому : Рабе лукавий і лінивий ! Ти знав , що я жну , де не сіяв , і збираю , де не розсипав ? Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам , і , вернувшись , я взяв би з прибутком своє . Візьміть же від нього таланта , і віддайте тому , що десять талантів він має . Бо кожному , хто має , дасться йому та й додасться , хто ж не має , забереться від нього й те , що він має . А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви , буде плач там і скрегіт зубів ! Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй , і всі Анголи з Ним , тоді Він засяде на престолі слави Своєї . І перед Ним усі народи зберуться , і Він відділить одного від одного їх , як відділяє вівчар овець від козлів . І поставить Він вівці праворуч Себе , а козлята ліворуч . Тоді скаже Цар тим , хто праворуч Його : Прийдіть , благословенні Мого Отця , посядьте Царство , уготоване вам від закладин світу . Бо Я голодував був і ви нагодували Мене , прагнув і ви напоїли Мене , мандрівником Я був і Мене прийняли ви . Був нагий і Мене зодягли ви , слабував і Мене ви відвідали , у в'язниці Я був і прийшли ви до Мене . Тоді відповідять Йому праведні й скажуть : Господи , коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували , або спрагненого і напоїли ? Коли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли , чи нагим і зодягли ? Коли то Тебе ми недужого бачили , чи в в'язниці і до Тебе прийшли ? Цар відповість і промовить до них : Поправді кажу вам : що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих , те Мені ви вчинили . Тоді скаже й тим , хто ліворуч : Ідіть ви від Мене , прокляті , у вічний огонь , що дияволові та його посланцям приготований . Бо Я голодував був і не нагодували Мене , прагнув і ви не напоїли Мене , мандрівником Я був і не прийняли ви Мене , був нагий і не зодягли ви Мене , слабий і в в'язниці і Мене не відвідали ви . Тоді відповідять і вони , промовляючи : Господи , коли то Тебе ми голодного бачили , або спрагненого , або мандрівником , чи нагого , чи недужого , чи в в'язниці і не послужили Тобі ? Тоді Він відповість їм і скаже : Поправді кажу вам : чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили , Мені не вчинили ! І ці підуть на вічную муку , а праведники на вічне життя . І сталось , коли закінчив Ісус усі ці слова , Він сказав Своїм учням : Ви знаєте , що через два дні буде Пасха , і Людський Син буде виданий на розп'яття . Тоді первосвященики , і книжники , і старші народу зібралися в домі первосвященика , званого Кайяфою , і радилися , щоб підступом взяти Ісуса й забити . І вони говорили : Та не в свято , щоб бува колотнеча в народі не сталась . Коли ж Ісус був у Віфанії , у домі Симона прокаженого , підійшла одна жінка до Нього , маючи алябастрову пляшечку дорогоцінного мира , і вилила на Його голову , як сидів при столі Він . Як побачили ж учні це , то обурилися та й сказали : Нащо таке марнотратство ? Бо дорого можна було б це продати , і віддати убогим . Зрозумівши Ісус , промовив до них : Чого прикрість ви робите жінці ? Вона ж добрий учинок зробила Мені . Бо вбогих ви маєте завжди з собою , а Мене не постійно ви маєте . Бо , виливши миро оце на тіло Моє , вона те вчинила на похорон Мій . Поправді кажу вам : де тільки оця Євангелія проповідувана буде в цілому світі , на пам'ятку їй буде сказане й те , що зробила вона ! Тоді один із Дванадцятьох , званий Юдою Іскаріотським , подався до первосвящеників , і сказав : Що хочете дати мені , і я вам Його видам ? І вони йому виплатили тридцять срібняків . І він відтоді шукав слушного часу , щоб видати Його . А першого дня Опрісноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому : Де хочеш , щоб ми приготували пасху спожити Тобі ? А Він відказав : Ідіть до такого то в місто , і перекажіть йому : каже Вчитель : час Мій близький , справлю Пасху з Своїми учнями в тебе . І учні зробили , як звелів їм Ісус , і зачали пасху готувати . А коли настав вечір , Він із дванадцятьма учнями сів за стіл . І , як вони споживали , Він сказав : Поправді кажу вам , що один із вас видасть Мене . . . А вони засмутилися тяжко , і кожен із них став питати Його : Чи не я то , о Господи ? А Він відповів і промовив : Хто руку свою вмочить у миску зо Мною , той видасть Мене . Людський Син справді йде , як про Нього написано ; але горе тому чоловікові , що видасть Людського Сина ! Було б краще йому , коли б той чоловік не родився ! Юда ж , зрадник Його , відповів і сказав : Чи не я то , Учителю ? Відказав Він йому : Ти сказав . . . Як вони ж споживали , Ісус узяв хліб , і поблагословив , поламав , і давав Своїм учням , і сказав : Прийміть , споживайте , це тіло Моє . А взявши чашу , і подяку вчинивши , Він подав їм і сказав : Пийте з неї всі , бо це кров Моя Нового Заповіту , що за багатьох проливається на відпущення гріхів ! Кажу ж вам , що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня , коли з вами його новим питиму в Царстві Мого Отця . А коли відспівали вони , то на гору Оливну пішли . Промовляє тоді їм Ісус : Усі ви через Мене спокуситеся ночі цієї . Бо написано : Уражу пастиря , і розпорошаться вівці отари . По воскресенні ж Своїм Я вас випереджу в Галілеї . А Петро відповів і сказав Йому : Якби й усі спокусились про Тебе , я не спокушуся ніколи . Промовив до нього Ісус : Поправді кажу тобі , що ночі цієї , перше ніж заспіває півень , відречешся ти тричі від Мене . . . Говорить до Нього Петро : Коли б мені навіть умерти з Тобою , я не відречуся від Тебе ! Так сказали й усі учні . Тоді з ними приходить Ісус до місцевости , званої Гефсиманія , і промовляє до учнів : Посидьте ви тут , аж поки піду й помолюся отам . І , взявши Петра й двох синів Зеведеєвих , зачав сумувати й тужити . Тоді промовляє до них : Обгорнена сумом смертельним душа Моя ! Залишіться тут , і попильнуйте зо Мною . . . І , трохи далі пройшовши , упав Він долілиць , та молився й благав : Отче Мій , коли можна , нехай обмине ця чаша Мене . . . Та проте , не як Я хочу , а як Ти . . . І , вернувшись до учнів , знайшов їх , що спали , і промовив Петрові : Отак , не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною ? . . . Пильнуйте й моліться , щоб не впасти на спробу , бадьорий бо дух , але немічне тіло . Відійшовши ще вдруге , Він молився й благав : Отче Мій , як ця чаша не може минути Мене , щоб не пити її , нехай станеться воля Твоя ! І , прийшовши , ізнову знайшов їх , що спали , бо зважніли їм очі були . І , залишивши їх , знов пішов , і помолився втретє , те саме слово промовивши . Потому приходить до учнів і їм промовляє : Ви ще далі спите й спочиваєте ? Ось година наблизилась , і до рук грішникам виданий буде Син Людський . . . Уставайте , ходім , ось наблизився Мій зрадник ! І коли Він іще говорив , аж ось прийшов Юда , один із Дванадцятьох , а з ним люду багато від первосвящеників і старших народу з мечами та киями . А зрадник Його дав був знака їм , кажучи : Кого поцілую , то Він , беріть Його . І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав : Радій , Учителю ! І поцілував Його . Ісус же йому відказав : Чого , друже , прийшов ти ? Тоді приступили та руки наклали на Ісуса , і схопили Його . А ось один із тих , що з Ісусом були , витягнув руку , і меча свого вихопив та й рубонув раба первосвященика , і відтяв йому вухо . Тоді промовляє до нього Ісус : Сховай свого меча в його місце , бо всі , хто візьме меча , від меча і загинуть . Чи ти думаєш , що не можу тепер упросити Свого Отця , і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти леґіонів Анголів ? Але як має збутись Писання , що так статися мусить ? Тієї години промовив Ісус до народу : Немов на розбійника вийшли з мечами та киями , щоб узяти Мене ! Я щоденно у храмі сидів і навчав , і Мене не взяли ви . Це ж сталось усе , щоб збулися писання пророків . Усі учні тоді залишили Його й повтікали . . . А вони схопили Ісуса , і повели до первосвященика Кайяфи , де зібралися книжники й старші . Петро ж здалека йшов услід за Ним аж до двору первосвященика , і , ввійшовши всередину , сів із службою , щоб бачити кінець . А первосвященики та ввесь синедріон шукали на Ісуса неправдивого свідчення , щоб смерть заподіяти Йому , і не знаходили , хоч кривосвідків багато підходило . Аж ось накінець з'явилися двоє , і сказали : Він говорив : Я можу зруйнувати храм Божий , і за три дні збудувати його . Тоді первосвященик устав і до Нього сказав : Ти нічого не відповідаєш на те , що свідчать супроти Тебе ? Ісус же мовчав . І первосвященик сказав Йому : Заприсягаю Тебе Живим Богом , щоб нам Ти сказав , чи Христос Ти , Син Божий ? Промовляє до нього Ісус : Ти сказав . . . А навіть повім вам : відтепер ви побачите Людського Сина , що сидітиме праворуч сили Божої , і на хмарах небесних приходитиме ! Тоді первосвященик роздер одежу свою та й сказав : Він богозневажив ! Нащо нам іще свідки потрібні ? Ось ви чули тепер Його богозневагу ! Як вам іздається ? Вони ж відповіли та сказали : Повинен умерти ! Тоді стали плювати на обличчя Йому , та бити по щоках Його , інші ж киями били , і казали : Пророкуй нам , Христе , хто то вдарив Тебе ? . . . А Петро перед домом сидів на подвір'ї . І приступила до нього служниця одна та й сказала : І ти був з Ісусом Галілеянином ! А він перед всіма відрікся , сказавши : Не відаю я , що ти кажеш . . . А коли до воріт він підходив , побачила інша його та й сказала приявним там людям : Оцей був з Ісусом Назарянином ! І він знову відрікся та став присягатись : Не знаю Цього Чоловіка ! . . . Підійшли ж трохи згодом присутні й сказали Петрові : І ти справді з отих , та й мова твоя виявляє тебе . Тоді він став клястись та божитись : Не знаю Цього Чоловіка ! І заспівав півень хвилі тієї . . . І згадав Петро сказане слово Ісусове : Перше ніж заспіває півень , відречешся ти тричі від Мене . І , вийшовши звідти , він гірко заплакав . . . А коли настав ранок , усі первосвященики й старші народу зібрали нараду супроти Ісуса , щоб Йому заподіяти смерть . І , зв'язавши Його , повели , та й Понтію Пилату намісникові віддали . Тоді Юда , що видав Його , як побачив , що Його засудили , розкаявся , і вернув тридцять срібняків первосвященикам і старшим , та й сказав : Я згрішив , невинну кров видавши . Вони ж відказали : А нам що до того ? Дивись собі сам . . . І , кинувши в храм срібняки , відійшов , а потому пішов , та й повісився . . . А первосвященики , як взяли срібняки , то сказали : Цього не годиться покласти до сховку церковного , це ж бо заплата за кров . А порадившись , купили на них поле ганчарське , щоб мандрівників ховати , чому й зветься те поле полем крови аж до сьогодні . Тоді справдилось те , що сказав був пророк Єремія , промовляючи : І взяли вони тридцять срібняків , заплату Оціненого , що Його оцінили сини Ізраїлеві , і дали їх за поле ганчарське , як Господь наказав був мені . Ісус же став перед намісником . І намісник Його запитав і сказав : Чи Ти Цар Юдейський ? Ісус же йому відказав : Ти кажеш . Коли ж первосвященики й старші Його винуватили , Він нічого на те не відказував . Тоді каже до Нього Пилат : Чи не чуєш , як багато на Тебе свідкують ? А Він ні на одне слово йому не відказував , так що намісник був дуже здивований . Мав же намісник звичай відпускати на свято народові в'язня одного , котрого хотіли вони . Був тоді в'язень відомий , що звався Варавва . І , як зібрались вони , то сказав їм Пилат : Котрого бажаєте , щоб я вам відпустив : Варавву , чи Ісуса , що зветься Христос ? Бо він знав , що Його через заздрощі видали . Коли ж він сидів на суддевім сидінні , його дружина прислала сказати йому : Нічого не май з отим Праведником , бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього . . . А первосвященики й старші попідмовляли народ , щоб просити за Варавву , а Ісусові смерть заподіяти . Намісник тоді відповів і сказав їм : Котрого ж із двох ви бажаєте , щоб я вам відпустив ? Вони ж відказали : Варавву . Пилат каже до них : А що ж маю зробити з Ісусом , що зветься Христос ? Усі закричали : Нехай розп'ятий буде ! . . . А намісник спитав : Яке ж зло Він зробив ? Вони ж зачали ще сильніше кричати й казати : Нехай розп'ятий буде ! І , як побачив Пилат , що нічого не вдіє , а неспокій ще більший стається , набрав він води , та й перед народом умив свої руки й сказав : Я невинний у крові Його ! Самі ви побачите . . . А ввесь народ відповів і сказав : На нас Його кров і на наших дітей ! . . . Тоді відпустив їм Варавву , а Ісуса , збичувавши , він видав , щоб розп'ятий був . Тоді то намісникові вояки , до преторія взявши Ісуса , зібрали на Нього ввесь відділ . І , роздягнувши Його , багряницю наділи на Нього . І , сплівши з тернини вінка , поклали Йому на голову , а тростину в правицю Його . І , навколішки падаючи перед Ним , сміялися з Нього й казали : Радій , Царю Юдейський ! І , плювавши на Нього , хапали тростину , та й по голові Його били . . . А коли назнущалися з Нього , зняли з Нього плаща , і зодягнули в одежу Його . І повели Його на розп'яття . А виходячи , стріли одного кірінеянина , Симон на ймення , його змусили нести для Нього хреста . І , прибувши на місце , що зветься Голгофа , цебто сказати Череповище , дали Йому пити вина , із гіркотою змішаного , та , покуштувавши , Він пити не схотів . А розп'явши Його , вони поділили одежу Його , кинувши жереба . І , посідавши , стерегли Його там . І напис провини Його помістили над Його головою : Це Ісус , Цар Юдейський . Тоді розп'ято з Ним двох розбійників : одного праворуч , а одного ліворуч . А хто побіч проходив , Його лихословили та головами своїми хитали , і казали : Ти , що храма руйнуєш та за три дні будуєш , спаси Самого Себе ! Коли Ти Божий Син , то зійди з хреста ! Так само ж і первосвященики з книжниками та старшими , насміхаючися , говорили : Він інших спасав , а Самого Себе не може спасти ! Коли Цар Він Ізраїлів , нехай зійде тепер із хреста , і ми повіримо Йому ! Покладав Він надію на Бога , нехай Той Його тепер визволить , якщо Він угодний Йому . Бо Він говорив : Я Син Божий . . . Також насміхалися з Нього й розбійники , що з Ним були розп'яті . А від години шостої аж до години дев'ятої темрява сталась по цілій землі ! А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучним голосом , кажучи : Елі , Елі , лама савахтані ? цебто : Боже Мій , Боже Мій , нащо Мене Ти покинув ? . . . Дехто ж із тих , що стояли там , це почули й казали , що Він кличе Іллю . А один із них зараз побіг і взяв губку та , оцтом її наповнивши , настромив на тростину й давав Йому пити . Інші казали : Чекай но , побачмо , чи прийде Ілля визволяти Його . А Ісус знову голосом гучним іскрикнув , і духа віддав . . . І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу , і земля потряслася , і зачали розпадатися скелі , і повідкривались гроби , і повставало багато тіл спочилих святих , а з гробів повиходивши , по Його воскресенні , до міста святого ввійшли , і багатьом із'явились . А сотник та ті , що Ісуса з ним стерегли , як землетруса побачили , і те , що там сталося , налякалися дуже й казали : Він був справді Син Божий ! Було там багато й жінок , що дивилися здалека , і що за Ісусом прийшли з Галілеї , і Йому прислуговували . Між ними була Марія Магдалина , і Марія , мати Якова й Йосипа , і мати синів Зеведеєвих . А коли настав вечір , то прийшов муж багатий із Ариматеї , на ім'я Йосип , що й сам був навчався в Ісуса . Він прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового . Пилат ізвелів тоді видати . І взяв Йосип Ісусове тіло , обгорнув його плащаницею чистою , і поклав його в гробі новому своїм , що був висік у скелі . До дверей гробових привалив він великого каменя , та й відійшов . Була ж там Марія Магдалина та інша Марія , що сиділи насупроти гробу . А наступного дня , що за п'ятницею , до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї , і сказали : Пригадали ми , пане , собі , що обманець отой , як живий іще був , то сказав : По трьох днях Я воскресну . Звели ж гріб стерегти аж до третього дня , щоб учні Його не прийшли , та й не вкрали Його , і не сказали народові : Він із мертвих воскрес ! І буде остання обмана гірша за першу . . . Відказав їм Пилат : Сторожу ви маєте , ідіть , забезпечте , як знаєте . І вони відійшли , і , запечатавши каменя , біля гробу сторожу поставили . Як минула ж субота , на світанку дня першого в тижні , прийшла Марія Магдалина та інша Марія побачити гріб . І великий ось ставсь землетрус , бо зійшов із неба Ангол Господній , і , приступивши , відвалив від гробу каменя , та й сів на ньому . Його ж постать була , як та блискавка , а шати його були білі , як сніг . І від страху перед ним затряслася сторожа , та й стала , як мертва . А Ангол озвався й промовив жінкам : Не лякайтеся , бо я знаю , що Ісуса розп'ятого це ви шукаєте . Нема Його тут , бо воскрес , як сказав . Підійдіть , подивіться на місце , де знаходився Він . Ідіть же хутко , і скажіть Його учням , що воскрес Він із мертвих , і ото випереджує вас в Галілеї , там Його ви побачите . Ось , вам я звістив ! І пішли вони хутко від гробу , зо страхом і великою радістю , і побігли , щоб учнів Його сповістити . Аж ось перестрів їх Ісус і сказав : Радійте ! Вони ж підійшли , обняли Його ноги і вклонились Йому до землі . Промовляє тоді їм Ісус : Не лякайтесь ! Ідіть , повідомте братів Моїх , нехай вони йдуть у Галілею , там побачать Мене ! Коли ж вони йшли , ось дехто зо сторожі до міста прийшли та й первосвященикам розповіли все , що сталось . І , зібравшись зо старшими , вони врадили раду , і дали сторожі чимало срібняків , і сказали : Розповідайте : Його учні вночі прибули , і вкрали Його , як ми спали . Як почує ж намісник про це , то його ми переконаємо , і від клопоту визволимо вас . І , взявши вони срібняки , зробили , як навчено їх . І пронеслося слово оце між юдеями , і тримається аж до сьогодні . Одинадцять же учнів пішли в Галілею на гору , куди звелів їм Ісус . І як вони Його вгледіли , поклонились Йому до землі , а дехто вагався . А Ісус підійшов і промовив до них та й сказав : Дана Мені всяка влада на небі й на землі . Тож ідіть , і навчіть всі народи , христячи їх в Ім'я Отця , і Сина , і Святого Духа , навчаючи їх зберігати все те , що Я вам заповів . І ото , Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку ! Амінь