GetPassageurn:cts:pbc:bible.parallel.ukr.2009:43urn:cts:pbc:bible.parallel.ukr.2009:43Споконвіку було Слово , а Слово в Бога було , і Бог було Слово . Воно в Бога було споконвіку . Усе через Нього повстало , і ніщо , що повстало , не повстало без Нього . І життя було в Нім , а життя було Світлом людей . А Світло у темряві світить , і темрява не обгорнула його . Був один чоловік , що від Бога був посланий , йому ймення Іван . Він прийшов на свідоцтво , щоб засвідчити про Світло , щоб повірили всі через нього . Він тим Світлом не був , але свідчити мав він про Світло . Світлом правдивим був Той , Хто просвічує кожну людину , що приходить на світ . Воно в світі було , і світ через Нього повстав , але світ не пізнав Його . До свого Воно прибуло , та свої відцурались Його . А всім , що Його прийняли , їм владу дало дітьми Божими стати , тим , що вірять у Ймення Його , що не з крови , ані з пожадливости тіла , ані з пожадливости мужа , але народились від Бога . І Слово сталося тілом , і перебувало між нами , повне благодаті та правди , і ми бачили славу Його , славу як Однородженого від Отця . Іван свідчить про Нього , і кликав , говорячи : Це був Той , що про Нього казав я : Той , Хто прийде за мною , існував передо мною , бо був перше , ніж я . А з Його повноти ми одержали всі , а то благодать на благодать . Закон бо через Мойсея був даний , а благодать та правда з'явилися через Ісуса Христа . Ніхто Бога ніколи не бачив , Однороджений Син , що в лоні Отця , Той Сам виявив був . А це ось свідоцтво Іванове , як юдеї послали були з Єрусалиму священиків та Левитів , щоб спитали його : Хто ти такий ? І він визнав , і не зрікся , а визнав : Я не Христос . І запитали його : А хто ж ? Чи Ілля ? І відказує : Ні ! Чи пророк ? І дав відповідь : Ні ! Сказали ж йому : Хто ж ти такий ? щоб дати відповідь тим , хто послав нас . Що ти кажеш про себе самого ? Відказав : Я голос того , хто кличе : В пустині рівняйте дорогу Господню , як Ісая пророк заповів . Посланці ж із фарисеїв були . І вони запитали його та сказали йому : Для чого ж ти христиш , коли ти не Христос , ні Ілля , ні пророк ? Відповів їм Іван , промовляючи : Я водою хрищу , а між вами стоїть , що Його ви не знаєте . Він Той , Хто за мною йде , Хто до мене був , Кому розв'язати ремінця від узуття Його я негідний . Це в Віфанії діялося , на тім боці Йордану , де христив був Іван . Наступного дня Іван бачить Ісуса , що до нього йде , та й каже : Оце Агнець Божий , що на Себе гріх світу бере ! Це Той , що про Нього казав я : За мною йде Муж , що передо мною Він був , бо був перше , ніж я . І не знав я Його ; та для того прийшов я , христивши водою , щоб Ізраїлеві Він з'явився . І свідчив Іван , промовляючи : Бачив я Духа , що сходив , як голуб , із неба , та зоставався на Ньому . І не знав я Його , але Той , Хто христити водою послав мене , мені оповів : Над Ким Духа побачиш , що сходить і зостається на Ньому , це Той , Хто христитиме Духом Святим . І я бачив , і засвідчив , що Він Божий Син ! Наступного дня стояв знову Іван та двоє з учнів його . І , поглянувши на Ісуса , що проходив , Він сказав : Ото Агнець Божий ! І почули два учні , як він говорив , та й пішли за Ісусом . А Ісус обернувся й побачив , що вони йшли за Ним , та й каже до них : Чого ви шукаєте ? А вони відказали Йому : Равві перекладене це визначає : Учителю , де Ти живеш ? Він говорить до них : Ходіть і побачте ! Ті пішли та й побачили , де Він жив , і в Нього той день перебули . Було ж коло години десятої . А один із тих двох , що чули від Івана та йшли вслід за Ним , був Андрій , брат Симона Петра . Він знайшов перше Симона , брата свого , та й говорить до нього : Знайшли ми Месію , що визначає : Христос . І привів він його до Ісуса . На нього ж споглянувши , промовив Ісус : Ти Симон , син Йонин ; будеш званий ти Кифа , що визначає : скеля . Наступного дня захотів Він піти в Галілею . І знайшов Він Пилипа та й каже йому : Іди за Мною ! А Пилип із Віфсаїди походив , із міста Андрія й Петра . Пилип Нафанаїла знаходить та й каже йому : Ми знайшли Того , що про Нього писав був Мойсей у Законі й Пророки , Ісуса , сина Йосипового , із Назарету . І сказав йому Нафанаїл : Та хіба ж може бути з Назарету що добре ? Пилип йому каже : Прийди та побач . Ісус , угледівши Нафанаїла , що до Нього йде , говорить про нього : Ото справді ізраїльтянин , що немає в нім підступу ! Говорить Йому Нафанаїл : Звідки знаєш мене ? Ісус відповів і до нього сказав : Я бачив тебе ще давніш , ніж Пилип тебе кликав , як під фіґовим деревом був ти . Відповів Йому Нафанаїл : Учителю , Ти Син Божий , Ти Цар Ізраїлів ! Ісус відповів і до нього сказав : Через те віриш ти , що сказав Я тобі , що під фіґовим деревом бачив тебе ? Більш від цього побачиш ! І Він каже йому : Поправді , поправді кажу вам : Відтепер ви побачите небо відкрите та Анголів Божих , що на Людського Сина підіймаються та спускаються . А третього дня весілля справляли в Кані Галілейській , і була там Ісусова мати . На весілля запрошений був теж Ісус та учні Його . Як забракло ж вина , то мати Ісусова каже до Нього : Не мають вина ! Ісус же відказує їй : Що тобі , жоно , до Мене ? Не прийшла ще година Моя ! А мати Його до слуг каже : Зробіть усе те , що Він вам скаже ! Було тут шість камінних посудин на воду , що стояли для очищення юдейського , що відер по дві чи по три вміщали . Ісус каже до слуг : Наповніть водою посудини . І їх поналивали вщерть . І Він каже до них : Тепер зачерпніть , і занесіть до весільного старости . І занесли . Як весільний же староста скуштував воду , що сталась вином , а він не знав , звідки воно , знали ж слуги , що води наливали , то староста кличе тоді молодого та й каже йому : Кожна людина подає перше добре вино , а як понапиваються , тоді гірше ; а ти добре вино аж на досі зберіг . . . Такий початок чудам зробив Ісус у Кані Галілейській , і виявив славу Свою . І ввірували в Нього учні Його . Після цього відправивсь Він Сам , і мати Його , і брати Його , і Його учні до Капернауму , і там перебули небагато днів . А зближалася Пасха юдейська , і до Єрусалиму подався Ісус . І знайшов Він , що продавали у храмі волів , і овець , і голубів , та сиділи міняльники . І , зробивши бича з мотузків , Він вигнав із храму всіх , вівці й воли , а міняльникам гроші розсипав , і поперевертав їм столи . І сказав продавцям голубів : Заберіть оце звідси , і не робіть із дому Отця Мого дому торгового ! Тоді учні Його згадали , що написано : Ревність до дому Твого з'їдає Мене ! І обізвались юдеї й сказали Йому : Яке нам знамено покажеш , що Ти можеш робити таке ? Ісус відповів і промовив до них : Зруйнуйте цей храм , і за три дні Я поставлю його ! Відказали ж юдеї : Сорок шість літ будувався цей храм , а Ти за три дні поставиш його ? А Він говорив про храм тіла Свого . Коли ж Він із мертвих воскрес , то учні Його згадали , що Він говорив це , і ввірували в Писання та в слово , що сказав був Ісус . А як в Єрусалимі Він був у свято Пасхи , то багато-хто ввірували в Його Ймення , побачивши чуда Його , що чинив . Але Сам Ісус їм не звірявся , бо Сам знав усіх , і потреби не мав , щоб хто свідчив Йому про людину , бо знав Сам , що в людині було . Був один чоловік із фарисеїв Никодим на ім'я , начальник юдейський . Він до Нього прийшов уночі , та й промовив Йому : Учителю , знаємо ми , що прийшов Ти від Бога , як Учитель , бо не може ніхто таких чуд учинити , які чиниш Ти , коли Бог із ним не буде . Ісус відповів і до нього сказав : Поправді , поправді кажу Я тобі : Коли хто не народиться згори , то не може побачити Божого Царства . Никодим Йому каже : Як може людина родитися , бувши старою ? Хіба може вона ввійти до утроби своїй матері знову й родитись ? Ісус відповів : Поправді , поправді кажу Я тобі : Коли хто не родиться з води й Духа , той не може ввійти в Царство Боже . Що вродилося з тіла є тіло , що ж уродилося з Духа є дух . Не дивуйся тому , що сказав Я тобі : Вам необхідно родитись згори . Дух дихає , де хоче , і його голос ти чуєш , та не відаєш , звідкіля він приходить , і куди він іде . Так буває і з кожним , хто від Духа народжений . Відповів Никодим і до Нього сказав : Як це статися може ? Ісус відповів і до нього сказав : Ти учитель ізраїльський , то чи ж цього не знаєш ? Поправді , поправді кажу Я тобі : Ми говоримо те , що ми знаємо , а свідчимо про те , що ми бачили , але свідчення нашого ви не приймаєте . Коли Я говорив вам про земне , та не вірите ви , то як же повірите ви , коли Я говоритиму вам про небесне ? І не сходив на небо ніхто , тільки Той , Хто з неба зійшов , Людський Син , що на небі . І , як Мойсей підніс змія в пустині , так мусить піднесений бути й Син Людський , щоб кожен , хто вірує в Нього , мав вічне життя . Так бо Бог полюбив світ , що дав Сина Свого Однородженого , щоб кожен , хто вірує в Нього , не згинув , але мав життя вічне . Бо Бог не послав Свого Сина на світ , щоб Він світ засудив , але щоб через Нього світ спасся . Хто вірує в Нього , не буде засуджений ; хто ж не вірує , той вже засуджений , що не повірив в Ім'я Однородженого Сина Божого . Суд же такий , що світло на світ прибуло , люди ж темряву більш полюбили , як світло , лихі бо були їхні вчинки ! Бо кожен , хто робить лихе , ненавидить світло , і не приходить до світла , щоб не зганено вчинків його . А хто робить за правдою , той до світла йде , щоб діла його виявились , бо зроблені в Бозі вони . По цьому прийшов Ісус та учні Його до країни Юдейської , і з ними Він там проживав та христив . А Іван теж христив в Еноні поблизу Салиму , бо було там багато води ; і приходили люди й христились , бо Іван до в'язниці не був ще посаджений . І зчинилось змагання Іванових учнів з юдеями про очищення . І прийшли до Івана вони та й сказали йому : Учителю , Той , Хто був із тобою по той бік Йордану , про Якого ти свідчив , ото христить і Він , і до Нього всі йдуть . Іван відповів і сказав : Людина нічого приймати не може , як їй з неба не дасться . Ви самі мені свідчите , що я говорив : я не Христос , але посланий я перед Ним . Хто має заручену , той молодий . А дружко молодого , що стоїть і його слухає , дуже тішиться з голосу молодого . Така радість моя оце здійснилась ! Він має рости , я ж маліти . Хто зверху приходить , Той над усіма . Хто походить із землі , то той земний , і говорить поземному . Хто приходить із неба , Той над усіма , і що бачив і чув , те Він свідчить , та свідоцтва Його не приймає ніхто . Хто ж прийняв свідоцтво Його , той ствердив тим , що Бог правдивий . Бо Кого Бог послав , Той Божі слова промовляє , бо Духа дає Бог без міри . Отець любить Сина , і дав усе в Його руку . Хто вірує в Сина , той має вічне життя ; а хто в Сина не вірує , той життя не побачить а гнів Божий на нім перебуває . Як Господь же довідався , що почули фарисеї , що Ісус учнів більше збирає та христить , як Іван , хоч Ісус не христив Сам , а учні Його , Він покинув Юдею та знову пішов у Галілею . І потрібно було Самарію Йому переходити . Отож , прибуває Він до самарійського міста , що зветься Сіхар , недалеко від поля , яке Яків був дав своєму синові Йосипові . Там же була Яковова криниця . І Ісус , дорогою зморений , сів отак край криниці . Було коло години десь шостої . Надходить ось жінка одна з Самарії набрати води . Ісус каже до неї : Дай напитись Мені ! Бо учні Його відійшли були в місто , щоб купити поживи . Тоді каже Йому самарянка : Як же Ти , юдеянин бувши , та просиш напитись від мене , самарянки ? Бо юдеї не сходяться із самарянами . Ісус відповів і промовив до неї : Коли б знала ти Божий дар , і Хто Той , Хто говорить тобі : Дай напитись Мені , ти б у Нього просила , і Він тобі дав би живої води . Каже жінка до Нього : І черпака в Тебе , Пане , нема , а криниця глибока , звідки ж маєш Ти воду живу ? Чи Ти більший за нашого отця Якова , що нам дав цю криницю , і він сам із неї пив , і сини його , і худоба його ? Ісус відповів і сказав їй : Кожен , хто воду цю п'є , буде прагнути знову . А хто питиме воду , що Я йому дам , прагнути не буде повік , бо вода , що Я йому дам , стане в нім джерелом тієї води , що тече в життя вічне . Каже жінка до Нього : Дай мені , Пане , цієї води , щоб я пити не хотіла , і сюди не приходила брати . Говорить до неї Ісус : Іди , поклич чоловіка свого та й вертайся сюди . Жінка відповіла та й сказала : Чоловіка не маю . . . Відказав їй Ісус : Ти добре сказала : Чоловіка не маю . Бо п'ятьох чоловіків ти мала , а той , кого маєш тепер , не муж він тобі . Це ти правду сказала . Каже жінка до Нього : Бачу , Пане , що Пророк Ти . Отці наші вклонялися Богу на цій ось горі , а ви твердите , що в Єрусалимі те місце , де потрібно вклонятись . Ісус промовляє до неї : Повір , жінко , Мені , що надходить година , коли ні на горі цій , ані в Єрусалимі вклонятись Отцеві не будете ви . Ви вклоняєтесь тому , чого ви не знаєте , ми вклоняємось тому , що знаємо , бо спасіння від юдеїв . Але наступає година , і тепер вона є , коли богомільці правдиві вклонятися будуть Отцеві в дусі та в правді , бо Отець Собі прагне таких богомільців . Бог є Дух , і ті , що Йому вклоняються , повинні в дусі та в правді вклонятись . Відказує жінка Йому : Я знаю , що прийде Месія , що зветься Христос , як Він прийде , то все розповість нам . Промовляє до неї Ісус : Це Я , що розмовляю з тобою . . . І тоді надійшли Його учні , і дивувались , що з жінкою Він розмовляв . Проте жаден із них не спитав : Чого хочеш ? або : Про що з нею говориш ? Покинула жінка тоді водоноса свого , і побігла до міста , та й людям говорить : Ходіть но , побачте Того Чоловіка , що сказав мені все , що я вчинила . Чи Він не Христос ? І вони повиходили з міста , і до Нього прийшли . Тим часом же учні просили Його та й казали : Учителю , їж ! А Він їм відказав : Я маю поживу на їдження , якої не знаєте ви . Питали тоді один одного учні : Хіба хто приніс Йому їсти ? Ісус каже до них : Пожива Моя чинити волю Того , Хто послав Мене , і справу Його довершити . Чи не кажете ви : Ще чотири от місяці , і настануть жнива ? А Я вам кажу : Підійміть свої очі , та гляньте на ниви , як для жнив уже пополовіли вони ! А хто жне , той заплату бере , та збирає врожай в життя вічне , щоб хто сіє й хто жне разом раділи . Бо про це поговірка правдива : Хто інший сіє , а хто інший жне . Я вас жати послав , де ви не працювали : працювали інші , ви ж до їхньої праці ввійшли . З того ж міста багато-хто із самарян в Нього ввірували через слово жінки , що свідчила : Він сказав мені все , що я вчинила була ! А коли самаряни до Нього прийшли , то благали Його , щоб у них позостався . І Він перебув там два дні . Значно ж більш вони ввірували через слово Його . А до жінки казали вони : Не за слово твоє ми вже віруємо , самі бо ми чули й пізнали , що справді Спаситель Він світу ! Як минуло ж два дні , Він ізвідти пішов в Галілею . Сам бо свідчив Ісус , що не має пошани пророк у вітчизні своїй . А коли Він прийшов в Галілею , Його прийняли галілеяни , побачивши все , що вчинив Він в Єрусалимі на святі , бо ходили на свято й вони . Тоді знову прийшов Ісус у Кану Галілейську , де перемінив був Він воду на вино . І був там один царедворець , що син його хворів у Капернаумі . Він , почувши , що Ісус із Юдеї прибув в Галілею , до Нього прийшов і благав Його , щоб пішов і сина йому вздоровив , бо мав той умерти . Ісус же промовив до нього : Як знамен тих та чуд не побачите , не ввіруєте ! Царедворець говорить до Нього : Піди , Господи , поки не вмерла дитина моя ! Промовляє до нього Ісус : Іди , син твій живе ! І повірив той слову , що до нього промовив Ісус , і пішов . А коли ще в дорозі він був , то раби його перестріли його й сповістили , говорячи : Син твій живе . А він їх запитав про годину , о котрій стало легше йому . Вони ж відказали до нього : Учора о сьомій годині гарячка покинула його . Зрозумів тоді батько , що була то година , о котрій до нього промовив Ісус : Син твій живе . І ввірував сам і ввесь його дім . Це знов друге знамено Ісус учинив , як вернувся до Галілеї з Юдеї . Після того юдейське Свято було , і до Єрусалиму Ісус відійшов . А в Єрусалимі , біля брами Овечої , є купальня , Віфесда по-єврейському зветься , що мала п'ять ґанків . У них лежало багато слабих , сліпих , кривих , сухих , що чекали , щоб воду порушено . Бо Ангол Господній часами спускавсь до купальні , і порушував воду , і хто перший улазив , як воду порушено , той здоровим ставав , хоч би яку мав хворобу . А був там один чоловік , що тридцять і вісім років був недужим . Як Ісус його вгледів , що лежить , та , відаючи , що багато він часу слабує , говорить до нього : Хочеш бути здоровим ? Відповів Йому хворий : Пане , я не маю людини , щоб вона , як порушено воду , до купальні всадила мене . А коли я приходжу , то передо мною вже інший улазить . Говорить до нього Ісус : Уставай , візьми ложе своє та й ходи ! І зараз одужав оцей чоловік , і взяв ложе своє та й ходив . Того ж дня субота була , тому то сказали юдеї вздоровленому : Є субота , і не годиться тобі брати ложа свого . А він відповів їм : Хто мене вздоровив , Той до мене сказав : Візьми ложе своє та й ходи . А вони запитали його : Хто Той Чоловік , що до тебе сказав : Візьми ложе своє та й ходи ? Та не знав уздоровлений , Хто то Він , бо Ісус ухиливсь від народу , що був на тім місці . Після того Ісус стрів у храмі його , та й промовив до нього : Ось видужав ти . Не гріши ж уже більше , щоб не сталось тобі чого гіршого ! Чоловік же пішов і юдеям звістив , що Той , Хто вздоровив його , то Ісус . І тому зачали юдеї переслідувати Ісуса , що таке Він чинив у суботу . А Ісус відповів їм : Отець Мій працює аж досі , працюю і Я . І тому то юдеї ще більш намагалися вбити Його , що не тільки суботу порушував Він , але й Бога Отцем Своїм звав , тим роблячись Богові рівним . Відповів же Ісус і сказав їм : Поправді , поправді кажу вам : Син нічого робити не може Сам від Себе , тільки те , що Він бачить , що робить Отець ; бо що робить Він , те так само й Син робить . Бо Отець любить Сина , і показує все , що Сам робить , Йому . І покаже Йому діла більші від цих , щоб ви дивувались . Бо як мертвих Отець воскрешає й оживлює , так і Син , кого хоче , оживлює . Бо Отець і не судить нікого , а ввесь суд віддав Синові , щоб усі шанували і Сина , як шанують Отця . Хто не шанує Сина , не шанує Отця , що послав Його . Поправді , поправді кажу вам : Хто слухає слова Мого , і вірує в Того , Хто послав Мене , життя вічне той має , і на суд не приходить , але перейшов він від смерти в життя . Поправді , поправді кажу вам : Наступає година , і тепер уже є , коли голос Божого Сина почують померлі , а ті , що почують , оживуть . Бо як має Отець життя Сам у Собі , так і Синові дав життя мати в Самому Собі . І Він дав Йому силу чинити і суд , бо Він Людський Син . Не дивуйтесь цьому , бо надходить година , коли всі , хто в гробах , Його голос почують , і повиходять ті , що чинили добро , на воскресення життя , а котрі зло чинили , на воскресення Суду . Я нічого не можу робити Сам від Себе . Як Я чую , суджу , і Мій суд справедливий , не шукаю бо волі Своєї , але волі Отця , що послав Мене . Коли свідчу про Себе Я Сам , то свідоцтво Моє неправдиве . Є Інший , Хто свідчить про Мене , і Я знаю , що правдиве свідоцтво , яким свідчить про Мене . Ви послали були до Івана , і він свідчив про правду . Та Я не від людини свідоцтва приймаю , але це говорю , щоб були ви спасені . Він світильником був , що горів і світив , та ви тільки хвилю хотіли потішитись світлом його . Але Я маю свідчення більше за Іванове , бо ті справи , що Отець Мені дав , щоб Я виконав їх , ті справи , що Я їх чиню , самі свідчать про Мене , що Отець Мене послав ! Та й Отець , що послав Мене , Сам засвідчив про Мене ; але ви ані голосу Його не чули ніколи , ані виду Його не бачили . Навіть слова Його ви не маєте , щоб у вас перебувало , бо не вірите в Того , Кого Він послав . Дослідіть но Писання , бо ви думаєте , що в них маєте вічне життя , вони ж свідчать про Мене ! Та до Мене прийти ви не хочете , щоб мати життя . Від людей не приймаю Я слави , але вас Я пізнав , що любови до Бога в собі ви не маєте . Я прийшов у Ймення Свого Отця , та Мене не приймаєте ви . Коли ж прийде інший у ймення своє , того приймете ви . Як ви можете вірувати , коли славу один від одного приймаєте , а слави тієї , що від Бога Єдиного , не прагнете ви ? Не думайте , що Я перед Отцем буду вас винуватити , є , хто вас винуватити буде , Мойсей , що на нього надієтесь ви ! Коли б ви Мойсеєві вірили , то й Мені б ви повірили , бо про Мене писав він . Якщо писанням його ви не вірите , то як віри поймете словам Моїм ? Після того Ісус перейшов на той бік Галілейського чи Тіверіядського моря . А за Ним ішла безліч народу , бо бачили чуда Його , що чинив над недужими . Ісус же на гору зійшов , і сидів там зо Своїми учнями . Наближалася ж Пасха , свято юдейське . А Ісус , звівши очі Свої та побачивши , яка безліч народу до Нього йде , говорить Пилипові : Де ми купимо хліба , щоб вони поживились ? Він же це говорив , його випробовуючи , бо знав Сам , що Він має робити . Пилип Йому відповідь дав : І за двісті динаріїв їм хліба не стане , щоб кожен із них бодай трохи дістав . Говорить до Нього Андрій , один з учнів Його , брат Симона Петра : Є тут хлопчина один , що має п'ять ячних хлібів та дві рибі , але що то на безліч таку ! А Ісус відказав : Скажіть людям сідати ! А була на тім місці велика трава . І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч . А Ісус узяв хліби , і , подяку вчинивши , роздав тим , хто сидів . Так само і з риб , скільки хотіли вони . І , як наїлись вони , Він говорить до учнів Своїх : Позбирайте куски позосталі , щоб ніщо не загинуло . І зібрали вони . І дванадцять повних кошів наклали кусків , що лишились їдцям із п'яти ячних хлібів . А люди , що бачили чудо , яке Ісус учинив , гомоніли : Це Той справді Пророк , що повинен прибути на світ ! Спостерігши ж Ісус , що вони мають замір прийти та забрати Його , щоб настановити царем , знов на гору пішов Сам один . А як вечір настав , то зійшли Його учні над море . І , ввійшовши до човна , на другий бік моря вони попливли , до Капернауму . І темрява вже наступила була , а Ісус ще до них не приходив . Від великого ж вітру , що віяв , хвилювалося море . Як вони ж пропливли стадій із двадцять п'ять або з тридцять , то Ісуса побачили , що йде Він по морю , і до човна зближається , і їх страх обгорнув . . . Він же каже до них : Це Я , не лякайтесь ! І хотіли вони взяти до човна Його ; та човен зараз пристав до землі , до якої пливли . А наступного дня той народ , що на тім боці моря стояв , побачив , що там іншого човна , крім одного того , що до нього ввійшли були учні Його , не було , і що до човна не входив Ісус із Своїми учнями , але відпливли самі учні . А тим часом із Тіверіяди припливли човни інші близько до місця того , де вони їли хліб , як Господь учинив був подяку . Отож , як побачили люди , що Ісуса та учнів Його там нема , то в човни посідали самі й прибули до Капернауму , і шукали Ісуса . І , на тім боці моря знайшовши Його , сказали Йому : Коли Ти прибув сюди , Учителю ? Відповів їм Ісус і сказав : Поправді , поправді кажу вам : Мене не тому ви шукаєте , що бачили чуда , а що їли з хлібів і наситились . Пильнуйте не про поживу , що гине , але про поживу , що зостається на вічне життя , яку дасть нам Син Людський , бо відзначив Його Бог Отець . Сказали ж до Нього вони : Що ми маємо почати , щоб робити діла Божі ? Ісус відповів і сказав їм : Оце діло Боже , щоб у Того ви вірували , Кого Він послав . А вони відказали Йому : Яке ж знамено Ти чиниш , щоб побачили ми й поняли Тобі віри ? Що Ти робиш ? Наші отці їли манну в пустині , як написано : Хліб із неба їм дав на поживу . А Ісус їм сказав : Поправді , поправді кажу вам : Не Мойсей хліб із неба вам дав , Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба . Бо хліб Божий є Той , Хто сходить із неба й дає життя світові . А вони відказали до Нього : Давай , Господи , хліба такого нам завжди ! Ісус же сказав їм : Я хліб життя . Хто до Мене приходить , не голодуватиме він , а хто вірує в Мене , ніколи не прагнутиме . Але Я вам сказав , що Мене хоч ви й бачили , та не віруєте . Усе прийде до Мене , що Отець дає Мені , а того , хто до Мене приходить , Я не вижену геть . Бо Я з неба зійшов не на те , щоб волю чинити Свою , але волю Того , Хто послав Мене . Оце ж воля Того , Хто послав Мене , щоб з усього , що дав Мені Він , Я нічого не стратив , але воскресив те останнього дня . Оце ж воля Мого Отця , щоб усякий , хто Сина бачить та вірує в Нього , мав вічне життя , і того воскрешу Я останнього дня . Тоді стали юдеї ремствувати на Нього , що сказав : Я той хліб , що з неба зійшов . І казали вони : хіба Він не Ісус , син Йосипів , що ми знаємо батька та матір Його ? Як же Він каже : Я з неба зійшов ? А Ісус відповів і промовив до них : Не ремствуйте ви між собою ! Ніхто бо не може до Мене прийти , як Отець , що послав Мене , не притягне його , і того воскрешу Я останнього дня . У Пророків написано : І всі будуть від Бога навчені . Кожен , хто від Бога почув і навчився , приходить до Мене . Це не значить , щоб хтось Отця бачив , тільки Той Отця бачив , Хто походить від Бога . Поправді , поправді кажу Вам : Хто вірує в Мене , життя вічне той має . Я хліб життя ! Отці ваші в пустині їли манну , і померли . То є хліб , Який сходить із неба , щоб не вмер , хто Його споживає . Я хліб живий , що з неба зійшов : коли хто споживатиме хліб цей , той повік буде жити . А хліб , що дам Я , то є тіло Моє , яке Я за життя світові дам . Тоді між собою змагатися стали юдеї , говорячи : Як же Він може дати нам тіла спожити ? І сказав їм Ісус : Поправді , поправді кажу вам : Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його , то в собі ви не будете мати життя . Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є , той має вічне життя , і того воскрешу Я останнього дня . Бо тіло Моє то правдиво пожива , Моя ж кров то правдиво пиття . Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є , той в Мені перебуває , а Я в ньому . Як Живий Отець послав Мене , і живу Я Отцем , так і той , хто Мене споживає , і він житиме Мною . То є хліб , що з неба зійшов . Не як ваші отці їли манну й померли , хто цей хліб споживає , той жити буде повік ! Оце Він говорив , коли в Капернаумі навчав у синагозі . А багато-хто з учнів Його , як почули оце , гомоніли : Жорстока це мова ! Хто слухати може її ? А Ісус , Сам у Собі знавши це , що учні Його на те ремствують , промовив до них : Чи оце вас спокушує ? А що ж , як побачите Людського Сина , що сходить туди , де перше Він був ? То дух , що оживлює , тіло ж не помагає нічого . Слова , що їх Я говорив вам , то дух і життя . Але є дехто з вас , хто не вірує . Бо Ісус знав спочатку , хто ті , хто не вірує , і хто видасть Його . І сказав Він : Я тому й говорив вам , що до Мене прибути не може ніхто , як не буде йому від Отця дане те . Із того часу відпали багато-хто з учнів Його , і не ходили вже з Ним . І сказав Ісус Дванадцятьом : Чи не хочете й ви відійти ? Відповів Йому Симон Петро : До кого ми підемо , Господи ? Ти маєш слова життя вічного . Ми ж увірували та пізнали , що Ти Христос , Син Бога Живого ! Відповів їм Ісус : Чи не Дванадцятьох Я вас вибрав ? Та один із вас диявол . . . Це сказав Він про Юду , сина Симонового , Іскаріота . Бо цей мав Його видати , хоч він був один із Дванадцятьох . Після цього Ісус ходив по Галілеї , не хотів бо ходити по Юдеї , бо юдеї шукали нагоди , щоб убити Його . А надходило свято юдейське Кучки . І сказали до Нього брати Його : Піди звідси , і йди до Юдеї , щоб і учні Твої побачили вчинки Твої , що Ти робиш . Тайкома бо не робить нічого ніхто , але сам прагне бути відомий . Коли Ти таке чиниш , то з'яви Себе світові . Бо не вірували в Нього навіть брати Його ! А Ісус промовляє до них : Не настав ще Мій час , але завжди готовий час ваш . Вас ненавидіти світ не може , а Мене він ненавидить , бо Я свідчу про нього , що діла його злі . Ідіть на це свято , Я ж іще не піду на це свято , бо не виповнився ще Мій час . Це сказавши до них , Він зоставсь у Галілеї . Коли ж вийшли на свято брати Його , тоді й Сам Він пішов , не відкрито , але ніби потай . А юдеї за свята шукали Його та питали : Де Він ? І поголоска велика про Нього в народі була . Одні говорили : Він добрий , а інші казали : Ні , Він зводить з дороги народ . . . Та відкрито про Нього ніхто не казав , бо боялись юдеїв . У половині вже свята Ісус у храм увійшов і навчав . І дивувались юдеї й казали : Як Він знає Писання , не вчившись ? Відповів їм Ісус і сказав : Наука Моя не Моя , а Того , Хто послав Мене . Коли хоче хто волю чинити Його , той довідається про науку , чи від Бога вона , чи від Себе Самого кажу Я . Хто говорить від себе самого , той власної слави шукає , а Хто слави шукає Того , Хто послав Його , Той правдивий , і в Ньому неправди нема . Чи ж Закона вам дав не Мойсей ? Та ніхто з вас Закона того не виконує . Нащо хочете вбити Мене ? Народ відповів : Чи Ти демона маєш ? Хто Тебе хоче вбити ? Ісус відповів і сказав їм : Одне діло зробив Я , і всі ви дивуєтесь . Через це Мойсей дав обрізання вам , не тому , що воно від Мойсея , але від отців , та ви й у суботу обрізуєте чоловіка . Коли ж чоловік у суботу приймає обрізання , щоб Закону Мойсеєвого не порушити , чого ж ремствуєте ви на Мене , що Я всю людину в суботу вздоровив ? Не судіть за обличчям , але суд справедливий чиніть ! Дехто ж з єрусалимлян казали : Хіба це не Той , що Його шукають убити ? Бо говорить відкрито ось Він , і нічого не кажуть Йому . Чи то справді дізналися старші , що Він дійсно Христос ? Та ми знаєм Цього , звідки Він . Про Христа ж , коли прийде , ніхто знати не буде , звідки Він . І скликнув у храмі Ісус , навчаючи й кажучи : І Мене знаєте ви , і знаєте , звідки Я . А Я не прийшов Сам від Себе ; правдивий же Той , Хто послав Мене , що Його ви не знаєте . Я знаю Його , Я бо від Нього , і послав Мене Він ! Тож шукали вони , щоб схопити Його , та ніхто не наклав рук на Нього , бо то ще не настала година Його . А багато з народу в Нього ввірували та казали : Коли прийде Христос , чи ж Він чуда чинитиме більші , як чинить Оцей ? Фарисеї прочули такі поголоски про Нього в народі . Тоді первосвященики та фарисеї послали свою службу , щоб схопити Його . Ісус же сказав : Ще недовго побуду Я з вами , та й до Того піду , Хто послав Мене . Ви будете шукати Мене , і не знайдете ; а туди , де Я є , ви прибути не можете . . . Тоді говорили юдеї між собою : Куди це Він хоче йти , що не знайдемо Його ? Чи не хоче йти до виселенців між греки , та й греків навчати ? Що за слово , яке Він сказав : Ви будете шукати Мене , і не знайдете ; а туди , де Я є , ви прибути не можете ? А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав , говорячи : Коли прагне хто з вас нехай прийде до Мене та й п'є ! Хто вірує в Мене , як каже Писання , то ріки живої води потечуть із утроби його . Це ж сказав Він про Духа , що мали прийняти Його , хто ввірував у Нього . Не було бо ще Духа на них , не був бо Ісус ще прославлений . А багато з народу , почувши слова ті , казали : Він справді пророк ! Інші казали : Він Христос . А ще інші казали : Хіба прийде Христос із Галілеї ? Чи ж не каже Писання , що Христос прийде з роду Давидового , і з села Віфлеєму , звідкіля був Давид ? Так повстала незгода в народі з-за Нього . А декотрі з них мали замір схопити Його , та ніхто не поклав рук на Нього . І вернулася служба до первосвящеників та фарисеїв , а ті їх запитали : Чому не привели ви Його ? Відказала та служба : Чоловік ще ніколи так не промовляв , як Оцей Чоловік . . . А їм відповіли фарисеї : Чи й вас із дороги не зведено ? Хіба хто з старших або з фарисеїв увірував у Нього ? Та проклятий народ , що не знає Закону ! Говорить до них Никодим , що приходив до Нього вночі , і що був один із них : Хіба судить Закон наш людину , як перше її не вислухає , і не дізнається , що вона робить ? Йому відповіли та сказали вони : Чи й ти не з Галілеї ? Досліди та побач , що не прийде Пророк із Галілеї . І до дому свого пішов кожен . Ісус же на гору Оливну пішов . А над ранком прийшов знов у храм , і всі люди збігались до Нього . А Він сів і навчав їх . І ось книжники та фарисеї приводять до Нього в перелюбі схоплену жінку , і посередині ставлять її , та й говорять Йому : Оцю жінку , Учителю , зловлено на гарячому вчинку перелюбу . . . Мойсей же в Законі звелів нам таких побивати камінням . А Ти що говориш ? Це ж казали вони , Його спокушуючи , та щоб мати на Нього оскарження . А Ісус , нахилившись додолу , по землі писав пальцем . . . А коли ті не переставали питати Його , Він підвівся й промовив до них : Хто з вас без гріха , нехай перший на неї той каменем кине ! . . . І Він знов нахилився додолу , і писав по землі . . . А вони , це почувши й сумлінням докорені , стали один по одному виходити , почавши з найстарших та аж до останніх . І зоставсь Сам Ісус і та жінка , що стояла всередині . . . І підвівся Ісус , і нікого , крім жінки , не бачивши , промовив до неї : Де ж ті , жінко , що тебе оскаржали ? Чи ніхто тебе не засудив ? А вона відказала : Ніхто , Господи . . . І сказав їй Ісус : Не засуджую й Я тебе . Іди собі , але більш не гріши ! І знову Ісус промовляв до них , кажучи : Я Світло для світу . Хто йде вслід за Мною , не буде ходити у темряві той , але матиме світло життя . Фарисеї ж Йому відказали : Ти Сам свідчиш про Себе , тим свідоцтво Твоє неправдиве . Відповів і сказав їм Ісус : Хоч і свідчу про Себе Я Сам , та правдиве свідоцтво Моє , бо Я знаю , звідкіля Я прийшов і куди Я йду . Ви ж не відаєте , відкіля Я приходжу , і куди Я йду . Ви за тілом судите , Я не суджу нікого . А коли Я суджу , то правдивий Мій суд , бо не Сам Я , а Я та Отець , що послав Він Мене ! Та й у вашім Законі написано , що свідчення двох чоловіків правдиве . Я Сам свідчу про Себе Самого , і свідчить про Мене Отець , що послав Він Мене . І сказали до Нього вони : Де Отець Твій ? Ісус відповів : Не знаєте ви ні Мене , ні Мого Отця . Якби знали Мене , то й Отця Мого знали б . Ці слова Він казав при скарбниці , у храмі навчаючи . І ніхто не схопив Його , бо то ще не настала година Його . . . І сказав Він їм знову : Я відходжу , ви ж шукати Мене будете , і помрете в гріху своїм . Куди Я йду , туди ви прибути не можете . . . А юдеї казали : Чи не вб'є Він Сам Себе , коли каже : Куди Я йду , туди ви прибути не можете ? І сказав Він до них : Ви від долу , Я звисока , і ви зо світу цього , Я не з цього світу . Тому Я сказав вам , що помрете в своїх гріхах . Бо коли не ввіруєте , що то Я , то помрете в своїх гріхах . А вони запитали Його : Хто Ти такий ? І Ісус відказав їм : Той , Хто спочатку , як і говорю Я до вас . Я маю багато про вас говорити й судити ; правдивий же Той , Хто послав Мене , і Я світові те говорю , що від Нього почув . Але не зрозуміли вони , що то Він про Отця говорив їм . Тож Ісус їм сказав : Коли ви підіймете Людського Сина , тоді зрозумієте , що то Я , і що Сам Я від Себе нічого не дію , але те говорю , як Отець Мій Мене був навчив . А Той , Хто послав Мене , перебуває зо Мною ; Отець не зоставив Самого Мене , бо Я завжди чиню , що Йому до вподоби . Коли Він говорив це , то багато-хто в Нього увірували . Тож промовив Ісус до юдеїв , що в Нього ввірували : Як у слові Моїм позостанетеся , тоді справді Моїми учнями будете , і пізнаєте правду , а правда вас вільними зробить ! Вони відказали Йому : Авраамів ми рід , і нічиїми невільниками не були ми ніколи . То як же Ти кажеш : Ви станете вільні ? Відповів їм Ісус : Поправді , поправді кажу вам , що кожен , хто чинить гріх , той раб гріха . І не зостається раб у домі повік , але Син зостається повік . Коли Син отже зробить вас вільними , то справді ви будете вільні . Знаю Я , що ви рід Авраамів , але хочете смерть заподіяти Мені , бо наука Моя не вміщається в вас . Я те говорю , що Я бачив в Отця , та й ви робите те , що ви бачили в батька свого . Сказали вони Йому в відповідь : Наш отець Авраам . Відказав їм Ісус : Коли б ви Авраамові діти були , то чинили б діла Авраамові . А тепер ось ви хочете вбити Мене , Чоловіка , що вам казав правду , яку чув Я від Бога . Цього Авраам не робив . Ви робите діла батька свого . Вони ж відказали Йому : Не родилися ми від перелюбу , одного ми маєм Отця то Бога . А Ісус їм сказав : Якби Бог був Отець ваш , ви б любили Мене , бо від Бога Я вийшов і прийшов , не від Себе ж Самого прийшов Я , а Мене Він послав . Чому мови Моєї ви не розумієте ? Бо не можете чути ви слова Мого . Ваш батько диявол , і пожадливості батька свого ви виконувати хочете . Він був душогуб споконвіку , і в правді не встояв , бо правди нема в нім . Як говорить неправду , то говорить зо свого , бо він неправдомовець і батько неправді . А Мені ви не вірите , бо Я правду кажу . Хто з вас може Мені докорити за гріх ? Коли ж правду кажу , чом Мені ви не вірите ? Хто від Бога , той слухає Божі слова ; через те ви не слухаєте , що ви не від Бога . Відізвались юдеї й сказали Йому : Чи ж не добре ми кажемо , що Ти самарянин і демона маєш ? Ісус відповів : Не маю Я демона , та шаную Свого Отця , ви ж Мене зневажаєте . Не шукаю ж Я власної слави , є Такий , Хто шукає та судить . Поправді , поправді кажу вам : Хто слово Моє берегтиме , не побачить той смерти повік ! І сказали до Нього юдеї : Тепер ми дізнались , що демона маєш : умер Авраам і пророки , а Ти кажеш : Хто науку Мою берегтиме , не скуштує той смерти повік . Чи ж Ти більший , аніж отець наш Авраам , що помер ? Та повмирали й пророки . Ким Ти робиш Самого Себе ? Ісус відповів : Як Я славлю Самого Себе , то ніщо Моя слава . Мене прославляє Отець Мій , про Якого ви кажете , що Він Бог ваш . І ви не пізнали Його , а Я знаю Його . А коли Я скажу , що не знаю Його , буду неправдомовець , подібний до вас . Та Я знаю Його , і слово Його зберігаю . Отець ваш Авраам прагнув із радістю , щоб побачити день Мій , і він бачив , і тішився . А юдеї ж до Нього сказали : Ти й п'ятидесяти років не маєш іще , і Авраама Ти бачив ? Ісус їм відказав : Поправді , поправді кажу вам : Перш , ніж був Авраам , Я є . І схопили каміння вони , щоб кинути на Нього . Та сховався Ісус , і з храму пішов . А коли Він проходив , побачив чоловіка , що сліпим був з народження . І спитали Його учні Його , говорячи : Учителю , хто згрішив : чи він сам , чи батьки його , що сліпим він родився ? Ісус відповів : Не згрішив ані він , ні батьки його , а щоб діла Божі з'явились на ньому . Ми мусимо виконувати діла Того , Хто послав Мене , аж поки є день . Надходить он ніч , коли жаден нічого не зможе виконувати . Доки Я в світі , Я Світло для світу . Промовивши це , Він сплюнув на землю , і з слини грязиво зробив , і очі сліпому помазав грязивом , і до нього промовив : Піди , умийся в ставку Сілоам визначає це Посланий . Тож пішов той і вмився , і вернувся видющим . . . А сусіди та ті , що бачили перше його , як був він сліпий , говорили : Чи ж не той це , що сидів та просив ? Говорили одні , що це він , а інші казали : Ні , подібний до нього . А він відказав : Це я ! І питали його : Як же очі відкрились тобі ? А той оповідав : Чоловік , що Його звуть Ісусом , грязиво зробив , і очі помазав мені , і до мене сказав : Піди в Сілоам та й умийся . Я ж пішов та й умився , і став бачити . І сказали до нього : Де Він ? Відказує той : Я не знаю . Ведуть тоді до фарисеїв того , що був перше незрячий . А була то субота , як грязиво Ісус учинив і відкрив йому очі . І знов запитали його й фарисеї , як видющим він став . А він розповів їм : Грязиво поклав Він на очі мені , а я вмився , та й бачу . Тоді деякі з фарисеїв казали : Не від Бога Оцей Чоловік , бо суботи не держить . А інші казали : Як же чуда такі може грішна людина чинити ? І незгода між ними була . Тому знову говорять сліпому : Що ти кажеш про Нього , коли очі відкрив Він тобі ? А той відказав : Він Пророк ! Юдеї проте йому не повірили , що незрячим він був і прозрів , аж поки не покликано батьків того прозрілого . І запитали їх , кажучи : Чи ваш оце син , про якого ви кажете , ніби родився сліпим ? Як же він тепер бачить ? А батьки його відповіли та сказали : Ми знаєм , що цей то наш син , і що він народився сліпим . Але як тепер бачить , не знаємо , або хто йому очі відкрив , ми не відаємо . Поспитайте його , він дорослий , хай сам скаже про себе . . . Таке говорили батьки його , бо боялись юдеїв : юдеї бо вже були змовились , як хто за Христа Його визнає , щоб той був відлучений від синагоги . Ось тому говорили батьки його : Він дорослий , його поспитайте . І покликали вдруге того чоловіка , що був сліпим , і сказали йому : Віддай хвалу Богові . Ми знаємо , що грішний Отой Чоловік . Але він відповів : Чи Він грішний не знаю . Одне тільки знаю , що я був сліпим , а тепер бачу ! . . . І спитали його : Що тобі Він зробив ? Як відкрив тобі очі ? Відповів він до них : Я вже вам говорив , та не слухали ви . Що бажаєте знову почути ? Може й ви Його учнями хочете стати ? А вони його вилаяли та й сказали : То ти Його учень , а ми учні Мойсеєві . Ми знаємо , що Бог говорив до Мойсея , звідки ж узявся Оцей , ми не відаємо . Відповів чоловік і сказав їм : То ж воно й дивно , що не знаєте ви , звідки Він , а Він мені очі відкрив ! Та ми знаємо , що грішників Бог не послухає ; хто ж богобійний , і виконує волю Його , того слухає Він . Відвіку не чувано , щоб хто очі відкрив був сліпому з народження . Коли б не від Бога був Цей , Він нічого не міг би чинити . Вони відповіли та й сказали йому : Ти ввесь у гріхах народився , і чи тобі нас учити ? І геть його вигнали . Дізнався Ісус , що вони того вигнали геть , і , знайшовши його , запитав : Чи віруєш ти в Сина Божого ? Відповів той , говорячи : Хто ж то , Пане , Такий , щоб я вірував у Нього ? Промовив до нього Ісус : І ти бачив Його , і Той , Хто говорить з тобою то Він ! . . . А він відказав : Я вірую , Господи ! І вклонився Йому . І промовив Ісус : На суд Я прийшов у цей світ , щоб бачили темні , а видющі щоб стали незрячі . І почули це деякі з тих фарисеїв , що були з Ним , та й сказали Йому : Чи ж і ми невидющі ? Відказав їм Ісус : Якби ви невидющі були , то не мали б гріха ; а тепер ви говорите : Бачимо , то й ваш гріх зостається при вас ! Поправді , поправді кажу вам : Хто не входить дверима в кошару , але перелазить деінде , той злодій і розбійник . А хто входить дверима , той вівцям пастух . Воротар відчиняє йому , і його голосу слухають вівці ; і свої вівці він кличе по йменню , і випроваджує їх . А як вижене всі свої вівці , він іде перед ними , і вівці слідом за ним ідуть , бо знають голос його . За чужим же не підуть вони , а будуть утікати від нього , бо не знають вони чужого голосу . Оцю притчу повів їм Ісус , але не зрозуміли вони , про що їм говорив . І знову промовив Ісус : Поправді , поправді кажу вам , що Я двері вівцям . Усі , скільки їх перше Мене приходило , то злодії й розбійники , але вівці не слухали їх . Я двері : коли через Мене хто ввійде , спасеться , і той ввійде та вийде , і пасовисько знайде . Злодій тільки на те закрадається , щоб красти й убивати та нищити . Я прийшов , щоб ви мали життя , і подостатком щоб мали . Я Пастир Добрий ! Пастир добрий кладе життя власне за вівці . А наймит , і той , хто не вівчар , кому вівці не свої , коли бачить , що вовк наближається , то кидає вівці й тікає , а вовк їх хапає й полошить . А наймит утікає тому , що він наймит , і не дбає про вівці . Я Пастир Добрий , і знаю Своїх , і Свої Мене знають . Як Отець Мене знає , так і Я Отця знаю , і власне життя Я за вівці кладу . Також маю Я інших овець , які не з цієї кошари , Я повинен і їх припровадити . І Мій голос почують вони , і буде отара одна й Один Пастир ! Через те Отець любить Мене , що Я власне життя віддаю , щоб ізнову прийняти його . Ніхто в Мене його не бере , але Я Сам від Себе кладу його . Маю владу віддати його , і маю владу прийняти його знову , Я цю заповідь взяв від Свого Отця . З-за цих слів між юдеями знову незгода знялася . І багато-хто з них говорили : Він демона має , і несамовитий . Чого слухаєте ви Його ? Інші казали : Ці слова не того , хто демона має . Хіба демон може очі сліпим відкривати ? . . . Було тоді свято Відновлення в Єрусалимі . Стояла зима . А Ісус у храмі ходив , у Соломоновім ґанку . Юдеї тоді обступили Його та й казали Йому : Доки будеш тримати в непевності нас ? Якщо Ти Христос , то відкрито скажи нам ! Відповів їм Ісус : Я вам був сказав , та не вірите ви . Ті діла , що чиню їх у Ймення Свого Отця , вони свідчать про Мене . Та не вірите ви , не з Моїх бо овець ви . Мого голосу слухають вівці Мої , і знаю Я їх , і за Мною слідком вони йдуть . І Я життя вічне даю їм , і вони не загинуть повік , і ніхто їх не вихопить із Моєї руки . Мій Отець , що дав їх Мені , Він більший за всіх , і вихопити ніхто їх не може Отцеві з руки . Я й Отець Ми одне ! Знов каміння схопили юдеї , щоб укаменувати Його . Відповів їм Ісус : Від Отця показав Я вам добрих учинків багато , за котрий же з тих учинків хочете Мене каменувати ? Юдеї Йому відказали : Не за добрий учинок хочемо Тебе вкаменувати , а за богозневагу , бо Ти , бувши людиною , за Бога Себе видаєш . . . Відповів їм Ісус : Хіба не написано в вашім Законі : Я сказав : ви боги ? Коли тих Він богами назвав , що до них слово Боже було , а Писання не може порушене бути , то Тому , що Отець освятив і послав Його в світ , закидаєте ви : Зневажаєш Ти Бога , через те , що сказав Я : Я Син Божий ? Коли Я не чиню діл Свого Отця , то не вірте Мені . А коли Я чиню , то хоч ви Мені віри й не ймете , повірте ділам , щоб пізнали й повірили ви , що Отець у Мені , а Я ув Отці ! Тоді знову шукали вони , щоб схопити Його , але вийшов із рук їхніх Він . І Він знову на той бік Йордану пішов , на те місце , де Іван найперше христив , та й там перебував . І багато до Нього приходили та говорили , що хоч жадного чуда Іван не вчинив , але все , що про Нього Іван говорив , правдиве було . І багато-хто ввірували в Нього там . Був же хворий один , Лазар у Віфанії , із села Марії й сестри її Марти . А Марія , що брат її Лазар був хворий , була та , що помазала Господа миром , і волоссям своїм Йому ноги обтерла . Тоді сестри послали до Нього , говорячи : Ось нездужає , Господи , той , що кохаєш його ! . . . Як почув же Ісус , то промовив : Не на смерть ця недуга , а на Божу славу , щоб Син Божий прославився нею . А Ісус любив Марту , і сестру її , і Лазаря . А коли Він почув , що нездужає той , то зостався два дні на тім місці , де був . Після ж того говорить до учнів : Ходімо знову в Юдею . Йому учні сказали : Учителю , таж допіру юдеї хотіли камінням побити Тебе , а Ти знов туди підеш ? Ісус відповів : Хіба дня не дванадцять годин ? Як хто ходить за дня , не спіткнеться , цьогосвітнє бо світло він бачить . А хто ходить нічної пори , той спіткнеться , бо немає в нім світла . Оце Він сказав , а по тому говорить до них : Друг наш Лазар заснув , та піду розбудити Його . А учні сказали Йому : Як заснув , то він , Господи , видужає . Та про смерть його мовив Ісус , вони ж думали , що про сонний спочинок Він каже . Тоді просто сказав їм Ісус : Умер Лазар . І Я тішусь за вас , що там Я не був , щоб повірили ви . Та ходімо до нього . Сказав же Хома , називаний Близнюк , до співучнів : Ходімо й ми , щоб із Ним повмирати . Як прибув же Ісус , то знайшов , що чотири вже дні той у гробі . А Віфанія поблизу Єрусалиму була , яких стадій з п'ятнадцять . І багато з юдеїв до Марти й Марії прийшли , щоб за брата розважити їх . Тоді Марта , почувши , що надходить Ісус , побігла зустріти Його , Марія ж удома сиділа . І Марта сказала Ісусові : Коли б , Господи , був Ти отут , то не вмер би мій брат . . . Та й тепер , знаю я , що чого тільки в Бога попросиш , то дасть Тобі Бог ! Промовляє до неї Ісус : Воскресне твій брат ! Відказує Марта Йому : Знаю , що в воскресення останнього дня він воскресне . Промовив до неї Ісус : Я воскресення й життя . Хто вірує в Мене , хоч і вмре , буде жити . І кожен , хто живе та хто вірує в Мене , повіки не вмре . Чи ти віруєш в це ? Вона каже Йому : Так , Господи ! Я вірую , що Ти Христос , Син Божий , що має прийти на цей світ . І промовивши це , відійшла , та й покликала нишком Марію , сестру свою , кажучи : Учитель тут , і Він кличе тебе ! А та , як зачула , квапливо встала й до Нього пішла . А Ісус не ввійшов був іще до села , а знаходивсь на місці , де Марта зустріла Його . Юдеї тоді , що були з нею в домі й її розважали , як побачили , що Марія квапливо встала й побігла , подалися за нею , гадаючи , що до гробу пішла вона , плакати там . Як Марія ж прийшла туди , де був Ісус , і Його вгледіла , то припала до ніг Йому та й говорила до Нього : Коли б , Господи , був Ти отут , то не вмер би мій брат ! А Ісус , як побачив , що плаче вона , і плачуть юдеї , що з нею прийшли , то в дусі розжалобився та й зворушився Сам , і сказав : Де його ви поклали ? Говорять Йому : Іди , Господи , та подивися ! І закапали сльози Ісусові . . . А юдеї казали : Дивись , як кохав Він його ! А з них дехто сказали : Чи не міг же зробити Отой , Хто очі сліпому відкрив , щоб і цей не помер ? Ісус же розжалобивсь знову в Собі , і до гробу прийшов . Була ж то печера , і камінь на ній налягав . Промовляє Ісус : Відваліть цього каменя ! Сестра вмерлого Марта говорить до Нього : Уже , Господи , чути , бо чотири вже дні він у гробі . . . Ісус каже до неї : Чи тобі не казав Я , що як будеш ти вірувати , славу Божу побачиш ? І зняли тоді каменя . А Ісус ізвів очі до неба й промовив : Отче , дяку приношу Тобі , що Мене Ти почув . Та Я знаю , що Ти завжди почуєш Мене , але ради народу , що довкола стоїть , Я сказав , щоб увірували , що послав Ти Мене . І , промовивши це , Він скричав гучним голосом : Лазарю , вийди сюди ! І вийшов померлий , по руках і ногах обв'язаний пасами , а обличчя у нього було перев'язане хусткою . . . Ісус каже до них : Розв'яжіть його та й пустіть , щоб ходив . . . І багато з юдеїв , що посходилися до Марії , та бачили те , що Він учинив , у Нього ввірували . А деякі з них пішли до фарисеїв , і їм розповіли , що Ісус учинив . Тоді первосвященики та фарисеї скликали раду й казали : Що маємо робити , бо Цей Чоловік пребагато чуд чинить ? Якщо так позоставимо Його , то всі в Нього ввірують , і прийдуть римляни , та й візьмуть нам і Край , і народ ! А один із них , Кайяфа , що був первосвящеником року того , промовив до них : Ви нічого не знаєте , і не поміркуєте , що краще для вас , щоб один чоловік прийняв смерть за людей , аніж щоб увесь народ мав загинути ! А того не сказав сам від себе , але , первосвящеником бувши в тім році , пророкував , що Ісус за народ мав умерти , і не лише за народ , але й щоб сполучити в одне розпорошених Божих дітей . Отож , від того дня вони змовилися , щоб убити Його . І тому не ходив більш Ісус між юдеями явно , але звідти вдавсь до околиць поближче пустині , до міста , що зветься Єфрем , і тут залишався з Своїми учнями . Наближалася ж Пасха юдейська , і багато-хто з Краю вдались перед Пасхою в Єрусалим , щоб очистити себе . І шукали Ісуса вони , а в храмі стоявши , гомоніли один до одного : А як вам здається ? Хіба Він не прийде на свято ? А первосвященики та фарисеї наказа дали : як дізнається хто , де Він перебуватиме , нехай донесе , щоб схопити Його . Ісус же за шість день до Пасхи прибув до Віфанії , де жив Лазар , що його воскресив Ісус із мертвих . І для Нього вечерю там справили , а Марта прислуговувала . Був же й Лазар одним із тих , що до столу з Ним сіли . А Марія взяла літру мира , з найдорожчого нарду пахучого , і намастила Ісусові ноги , і волоссям своїм Йому ноги обтерла . . . І пахощі мира наповнили дім ! І говорить один з Його учнів , Юда Іскаріотський , що мав Його видати : Чому мира оцього за триста динарів не продано , та й не роздано вбогим ? А це він сказав не тому , що про вбогих журився , а тому , що був злодій : він мав скриньку на гроші , і крав те , що вкидали . І промовив Ісус : Позостав її ти , це вона на день похорону заховала Мені . . . Бо вбогих ви маєте завжди з собою , а Мене не постійно ви маєте ! А натовп великий юдеїв довідався , що Він там , та й поприходили не з-за Ісуса Самого , але щоб побачити й Лазаря , що його воскресив Він із мертвих . А первосвященики змовилися , щоб і Лазареві смерть заподіяти , бо багато з юдеїв з-за нього відходили , та в Ісуса ввірували . А другого дня , коли безліч народу , що зібрався на свято , прочула , що до Єрусалиму надходить Ісус , то взяли вони пальмове віття , і вийшли назустріч Йому та й кричали : Осанна ! Благословенний , хто йде у Господнє Ім'я ! Цар Ізраїлів ! Ісус же , знайшовши осля , сів на нього , як написано : Не бійся , дочко Сіонська ! Ото Цар твій іде , сидячи на ослі молодому ! А учні Його спочатку того не зрозуміли були , але , як прославивсь Ісус , то згадали тоді , що про Нього було так написано , і що цеє вчинили Йому . Тоді свідчив народ , який був із Ним , що Він викликав Лазаря з гробу , і воскресив його з мертвих . Через це й зустрів натовп Його , бо почув , що Він учинив таке чудо . Фарисеї тоді між собою казали : Ви бачите , що нічого не вдієте : ось пішов увесь світ услід за Ним ! А між тими , що в свято прийшли поклонитись , були й деякі геллени . І вони підійшли до Пилипа , що з Віфсаїди Галілейської , і просили його та казали : Ми хочемо , пане , побачити Ісуса . Іде Пилип та Андрієві каже ; іде Андрій і Пилип та Ісусові розповідають . Ісус же їм відповідає , говорячи : Надійшла година , щоб Син Людський прославивсь . Поправді , поправді кажу вам : коли зерно пшеничне , як у землю впаде , не помре , то одне зостається ; як умре ж , плід рясний принесе . Хто кохає душу свою , той погубить її ; хто ж ненавидить душу свою на цім світі , збереже її в вічне життя . Як хто служить Мені , хай іде той за Мною , і де Я , там буде й слуга Мій . Як хто служить Мені , того пошанує Отець . Затривожена зараз душа Моя . І що Я повім ? Заступи Мене , Отче , від цієї години ! Та на те Я й прийшов на годину оцю . . . Прослав , Отче , Ім'я Своє ! Залунав тоді голос із неба : І прославив , і знову прославлю ! А народ , що стояв і почув , говорив : Загреміло ! Інші казали : Це Ангол Йому говорив ! Ісус відповів і сказав : Не для Мене цей голос лунав , а для вас . Тепер суд цьому світові . Князь світу цього буде вигнаний звідси тепер . І , як буду піднесений з землі , то до Себе Я всіх притягну . А Він це говорив , щоб зазначити , якою то смертю Він має померти . А народ відповів Йому : Ми чули з Закону , що Христос перебуває повік , то чого ж Ти говориш , що Людському Сину потрібно піднесеному бути ? Хто такий Цей Син Людський ? І сказав їм Ісус : Короткий ще час світло з вами . Ходіть , поки маєте світло , щоб вас темрява не обгорнула . А хто в темряві ходить , не знає , куди він іде . . . Аж доки ви маєте світло , то віруйте в світло , щоб синами світла ви стали . Промовивши це , Ісус відійшов , і сховався від них . І хоч Він стільки чуд перед ними вчинив був , та в Нього вони не ввірували , щоб справдилось слово пророка Ісаї , який провіщав : Хто повірив тому , що ми , Господи , чули , а Господнє рамено кому об'явилось ? Тому не могли вони вірити , що знову Ісая прорік : Засліпив їхні очі , і скам'янив їхнє серце , щоб очима не бачили , ані серцем щоб не зрозуміли , і не навернулись , щоб Я їх уздоровив ! Це Ісая сказав , коли бачив славу Його , і про Нього звіщав . Проте багато-хто навіть із старших у Нього ввірували , та не признавались через фарисеїв , щоб не вигнано їх із синагоги . Бо любили вони славу людську більше , аніж славу Божу . А Ісус підняв голос , та й промовляв : Хто вірує в Мене , не в Мене він вірує , але в Того , Хто послав Мене . А хто бачить Мене , той бачить Того , хто послав Мене . Я , Світло , на світ прийшов , щоб кожен , хто вірує в Мене , у темряві не зоставався . Коли б же хто слів Моїх слухав та не вірував , Я того не суджу , бо Я не прийшов світ судити , але щоб спасти світ . Хто цурається Мене , і Моїх слів не приймає , той має для себе суддю : те слово , що Я говорив , останнього дня воно буде судити його ! Бо від Себе Я не говорив , а Отець , що послав Мене , то Він Мені заповідь дав , що Я маю казати та що говорити . І відаю Я , що Його ота заповідь то вічне життя . Тож що Я говорю , то так говорю , як Отець Мені розповідав . Перед святом же Пасхи Ісус , знавши , що настала година Йому перейти до Отця з цього світу , полюбивши Своїх , що на світі були , до кінця полюбив їх . Під час же вечері , як диявол уже був укинув у серце синові Симона Юді Іскаріотському , щоб він видав Його , то Ісус , знавши те , що Отець віддав все Йому в руки , і що від Бога прийшов Він , і до Бога відходить , устає від вечері , і здіймає одежу , бере рушника й підперізується . Потому налив Він води до вмивальниці , та й зачав обмивати ноги учням , і витирати рушником , що ним був підперезаний . І підходить до Симона Петра , а той каже Йому : Ти , Господи , митимеш ноги мені ? Ісус відказав і промовив йому : Що Я роблю , ти не знаєш тепер , але опісля зрозумієш . Говорить до Нього Петро : Ти повік мені ніг не обмиєш ! Ісус відповів йому : Коли Я не вмию тебе , ти не матимеш частки зо Мною . До Нього проказує Симон Петро : Господи , не самі мої ноги , а й руки та голову ! Ісус каже йому : Хто обмитий , тільки ноги обмити потребує , бо він чистий увесь . І ви чисті , та не всі . Бо Він знав Свого зрадника , тому то сказав : Ви чисті не всі . Коли ж пообмивав їхні ноги , і одежу Свою Він надів , засів знову за стіл і промовив до них : Чи знаєте ви , що Я зробив вам ? Ви Мене називаєте : Учитель і Господь , і добре ви кажете , бо Я є . А коли обмив ноги вам Я , Господь і Вчитель , то повинні й ви один одному ноги вмивати . Бо то Я вам приклада дав , щоб і ви те чинили , як Я вам учинив . Поправді , поправді кажу вам : Раб не більший за пана свого , посланець же не більший від того , хто вислав його . Коли знаєте це , то блаженні ви , якщо таке чините ! Не про всіх вас кажу . Знаю Я , кого вибрав , але щоб збулося Писання : Хто хліб споживає зо Мною , підняв той на Мене п'яту свою ! Уже тепер вам кажу , перше ніж те настане , щоб як станеться , ви ввірували , що то Я . Поправді , поправді кажу вам : Хто приймає Мого посланця , той приймає Мене ; хто ж приймає Мене , той приймає Того , Хто послав Мене ! Промовивши це , затривожився духом Ісус , і освідчив , говорячи : Поправді , поправді кажу вам , що один із вас видасть Мене ! . . . І озиралися учні один на одного , непевними бувши , про кого Він каже . При столі , при Ісусовім лоні , був один з Його учнів , якого любив Ісус . От цьому кивнув Симон Петро та й шепнув : Запитай , хто б то був , що про нього Він каже ? І , пригорнувшись до лоня Ісусового , той говорить до Нього : Хто це , Господи ? Ісус же відказує : Це той , кому , умочивши , подам Я куска . І , вмочивши куска , подав синові Симона , Юді Іскаріотському ! . . . За тим же куском тоді в нього ввійшов сатана . А Ісус йому каже : Що ти робиш роби швидше . . . Але жаден із тих , хто був при столі , того не зрозумів , до чого сказав Він йому . А тому , що тримав Юда скриньку на гроші , то деякі думали , ніби каже до нього Ісус : Купи , що потрібно на свято для нас , або щоб убогим подав що . А той , узявши кусок хліба , зараз вийшов . Була ж ніч . Тоді , як він вийшов , промовляє Ісус : Тепер ось прославивсь Син Людський , і в Ньому прославився Бог . Коли в Ньому прославився Бог , то і Його Бог прославить у Собі , і зараз прославить Його ! Мої дітоньки , не довго вже бути Мені з вами ! Ви шукати Мене будете , але як сказав Я юдеям : Куди Я йду , туди ви прибути не можете , те й вам говорю Я тепер . Нову заповідь Я вам даю : Любіть один одного ! Як Я вас полюбив , так любіть один одного й ви ! По тому пізнають усі , що ви учні Мої , як будете мати любов між собою . А Симон Петро Йому каже : Куди , Господи , ідеш Ти ? Ісус відповів : Куди Я йду , туди ти тепер іти за Мною не можеш , але потім ти підеш за Мною . Говорить до Нього Петро : Чому , Господи , іти за Тобою тепер я не можу ? За Тебе я душу свою покладу ! Ісус відповідає : За Мене покладеш ти душу свою ? Поправді , поправді кажу Я тобі : Півень не заспіває , як ти тричі зречешся Мене . . . Нехай серце вам не тривожиться ! Віруйте в Бога , і в Мене віруйте ! Багато осель у домі Мого Отця ; а коли б то не так , то сказав би Я вам , що йду приготувати місце для вас ? А коли відійду й приготую вам місце , Я знову прийду й заберу вас до Себе , щоб де Я були й ви . А куди Я йду дорогу ви знаєте . Говорить до Нього Хома : Ми не знаємо , Господи , куди йдеш ; як же можемо знати дорогу ? Промовляє до нього Ісус : Я дорога , і правда , і життя . До Отця не приходить ніхто , якщо не через Мене . Коли б то були ви пізнали Мене , ви пізнали були б і Мого Отця . Відтепер Його знаєте ви , і Його бачили . Говорить до Нього Пилип : Господи , покажи нам Отця , і вистачить нам ! Промовляє до нього Ісус : Стільки часу Я з вами , ти ж не знаєш , Пилипе , Мене ? Хто бачив Мене , той бачив Отця , то як же ти кажеш : Покажи нам Отця ? Чи не віруєш ти , що Я в Отці , а Отець у Мені ? Слова , що Я вам говорю , говорю не від Себе , а Отець , що в Мені перебуває , Той чинить діла ті . Повірте Мені , що Я в Отці , а Отець у Мені ! Коли ж ні , то повірте за вчинки самі . Поправді , поправді кажу вам : Хто вірує в Мене , той учинить діла , які чиню Я , і ще більші від них він учинить , бо Я йду до Отця . І коли що просити ви будете в Імення Моє , те вчиню , щоб у Сині прославивсь Отець . Коли будете в Мене просити чого в Моє Ймення , то вчиню . Якщо Ви Мене любите , Мої заповіді зберігайте ! І вблагаю Отця Я , і Втішителя іншого дасть вам , щоб із вами повік перебував , Духа правди , що Його світ прийняти не може , бо не бачить Його та не знає Його . Його знаєте ви , бо при вас перебуває , і в вас буде Він . Я не кину вас сиротами , Я прибуду до вас ! Ще недовго , і вже світ Мене не побачить , але ви Мене бачити будете , бо живу Я і ви жити будете ! Того дня пізнаєте ви , що в Своїм Я Отці , а ви в Мені , і Я в вас . Хто заповіді Мої має та їх зберігає , той любить Мене . А хто любить Мене , то полюбить його Мій Отець , і Я полюблю Його , і об'явлюсь йому Сам . Запитує Юда , не Іскаріотський , Його : Що то , Господи , що Ти нам об'явитися маєш , а не світові ? Ісус відповів і до нього сказав : Як хто любить Мене , той слово Моє берегтиме , і Отець Мій полюбить його , і Ми прийдемо до нього , і оселю закладемо в нього . Хто не любить Мене , той не береже Моїх слів . А слово , що чуєте ви , не Моє , а Отця , що послав Мене . Говорив це Я вам , бувши з вами . Утішитель же , Дух Святий , що Його Отець пошле в Ім'я Моє , Той навчить вас усього , і пригадає вам усе , що Я вам говорив . Зоставляю вам мир , мир Свій вам даю ! Я даю вам не так , як дає світ . Серце ваше нехай не тривожиться , ані не лякається ! Чули ви , що Я вам говорив : Я відходжу , і вернуся до вас . Якби ви любили Мене , то ви б тішилися , що Я йду до Отця , бо більший за Мене Отець . І тепер Я сказав вам , передніше , ніж сталося , щоб ви вірували , коли станеться . Небагато вже Я говоритиму з вами , бо надходить князь світу цього , а в Мені він нічого не має , та щоб світ зрозумів , що люблю Я Отця , і як Отець наказав Мені , так роблю . Уставайте , ходім звідсіля ! Я правдива Виноградина , а Отець Мій Виноградар . Усяку галузку в Мене , що плоду не приносить , Він відтинає , але всяку , що плід родить , обчищає її , щоб рясніше родила . Через Слово , що Я вам говорив , ви вже чисті . Перебувайте в Мені , а Я в вас ! Як та вітка не може вродити плоду сама з себе , коли не позостанеться на виноградині , так і ви , як в Мені перебувати не будете . Я Виноградина , ви галуззя ! Хто в Мені перебуває , а Я в ньому , той рясно зароджує , бо без Мене нічого чинити не можете ви . Коли хто перебувати не буде в Мені , той буде відкинений геть , як галузка , і всохне . І громадять їх , і кладуть на огонь , і згорять . Коли ж у Мені перебувати ви будете , а слова Мої позостануться в вас , то просіть , чого хочете , і станеться вам ! Отець Мій прославиться в тому , якщо рясно зародите й будете учні Мої . Як Отець полюбив Мене , так і Я полюбив вас . Перебувайте в любові Моїй ! Якщо будете ви зберігати Мої заповіді , то в любові Моїй перебуватимете , як і Я зберіг Заповіді Свого Отця , і перебуваю в любові Його . Це Я вам говорив , щоб радість Моя була в вас , і щоб повна була ваша радість ! Оце Моя заповідь , щоб любили один одного ви , як Я вас полюбив ! Ніхто більшої любови не має над ту , як хто свою душу поклав би за друзів своїх . Ви друзі Мої , якщо чините все , що Я вам заповідую . Я вже більше не буду рабами вас звати , бо не відає раб , що пан його чинить . А вас назвав друзями Я , бо Я вам об'явив усе те , що почув від Мого Отця . Не ви Мене вибрали , але Я вибрав вас , і вас настановив , щоб ішли ви й приносили плід , і щоб плід ваш зостався , щоб дав вам Отець , чого тільки попросите в Імення Моє . Це Я вам заповідую , щоб любили один одного ви ! Коли вас світ ненавидить , знайте , що Мене він зненавидів перше , як вас . Коли б ви зо світу були , то своє світ любив би . А що ви не зо світу , але Я вас зо світу обрав , тому світ вас ненавидить . Пригадайте те слово , яке Я вам сказав : Раб не більший за пана свого . Як Мене переслідували , то й вас переслідувати будуть ; як слово Моє зберігали , берегтимуть і ваше . Але все це робитимуть вам за Ім'я Моє , бо не знають Того , хто послав Мене . Коли б Я не прийшов і до них не казав , то не мали б гріха , а тепер вимовки не мають вони за свій гріх . Хто Мене ненавидить , і Мого Отця той ненавидить . Коли б Я серед них не вчинив був тих діл , яких не чинив ніхто інший , то не мали б гріха . Та тепер вони бачили , і зненавиділи і Мене , і Мого Отця . Та щоб справдилось слово , що в їхнім Законі написане : Мене безпідставно зненавиділи ! А коли Втішитель прибуде , що Його від Отця Я пошлю вам , Той Дух правди , що походить від Отця , Він засвідчить про Мене . Та засвідчте і ви , бо ви від початку зо Мною . Оце Я сказав вам , щоб ви не спокусились . Вас виженуть із синагог . Прийде навіть година , коли кожен , хто вам смерть заподіє , то думатиме , ніби службу приносить він Богові ! А це вам учинять , бо вони не пізнали Отця , ні Мене . Але Я це сказав вам , щоб згадали про те , про що говорив був Я вам , як настане година . Цього вам не казав Я спочатку , бо з вами Я був . Тепер же до Того Я йду , Хто послав Мене , і ніхто з вас Мене не питає : Куди йдеш ? Та від того , що це Я сказав вам , серце ваше наповнилось смутком . Та Я правду кажу вам : Краще для вас , щоб пішов Я , бо як Я не піду , Утішитель не прийде до вас . А коли Я піду , то пошлю вам Його . А як прийде , Він світові виявить про гріх , і про правду , і про суд : тож про гріх , що не вірують у Мене ; а про правду , що Я до Отця Свого йду , і Мене не побачите вже ; а про суд , що засуджений князь цього світу . Я ще маю багато сказати вам , та тепер ви не можете знести . А коли прийде Він , Той Дух правди , Він вас попровадить до цілої правди , бо не буде казати Сам від Себе , а що тільки почує , казатиме , і що має настати , звістить вам . Він прославить Мене , бо Він візьме з Мого та й вам сповістить . Усе , що має Отець , то Моє ; через те Я й сказав , що Він візьме з Мого та й вам сповістить . Незабаром , і Мене вже не будете бачити , і знов незабаром і Мене ви побачите , бо Я йду до Отця . А деякі з учнів Його говорили один до одного : Що таке , що сказав Він до нас : Незабаром , і Мене вже не будете бачити , і знов незабаром і Мене ви побачите , та : Я йду до Отця ? . . . Гомоніли також : Що таке , що говорить : Незабаром ? Про що каже , не знаємо . . . Ісус же пізнав , що хочуть поспитати Його , і сказав їм : Чи про це між собою міркуєте ви , що сказав Я : Незабаром , і вже Мене бачити не будете ви , і знов незабаром і Мене ви побачите ? Поправді , поправді кажу вам , що ви будете плакати та голосити , а світ буде радіти . Сумувати ви будете , але сум ваш обернеться в радість ! Журиться жінка , що родить , бо настала година її . Як дитинку ж породить вона , то вже не пам'ятає терпіння з-за радощів , що людина зродилась на світ . . . Так сумуєте й ви ось тепер , та побачу вас знову , і серце ваше радітиме , і ніхто радости вашої вам не відійме ! Ні про що ж того дня ви Мене не спитаєте . Поправді , поправді кажу вам : Чого тільки попросите ви від Отця в Моє Ймення , Він дасть вам . Не просили ви досі нічого в Ім'я Моє . Просіть і отримаєте , щоб повна була ваша радість . Оце все Я в притчах до вас говорив . Настає година , коли притчами Я вже не буду до вас промовляти , але явно звіщу про Отця вам . Того дня ви проситимете в Моє Ймення , і Я вам не кажу , що вблагаю Отця Я за вас , бо Отець любить Сам вас за те , що ви полюбили Мене та й увірували , що Я вийшов від Бога . Від Отця вийшов Я , і на світ Я прийшов . І знов покидаю Я світ та й іду до Отця . Його учні відказують : Ось тепер Ти говориш відкрито , і жадної притчі не кажеш . Тепер відаємо ми , що Ти знаєш усе , і потреби не маєш , щоб Тебе хто питав . Тому віруємо , що Ти вийшов від Бога ! Ісус їм відповів : Тепер віруєте ? Ото настає година , і вже настала , що ви розпорошитесь кожен у власне своє , а Мене ви Самого покинете . . . Та не Сам Я , бо зо Мною Отець ! Це Я вам розповів , щоб мали ви мир у Мені . Страждання зазнаєте в світі , але будьте відважні : Я світ переміг ! По мові оцій Ісус очі Свої звів до неба й промовив : Прийшла , Отче , година , прослав Сина Свого , щоб і Син Твій прославив Тебе , бо Ти дав Йому владу над тілом усяким , щоб Він дав життя вічне всім їм , яких дав Ти Йому . Життя ж вічне це те , щоб пізнали Тебе , єдиного Бога правдивого , та Ісуса Христа , що послав Ти Його . Я прославив Тебе на землі , довершив Я те діло , що Ти дав Мені виконати . І тепер прослав , Отче , Мене Сам у Себе тією славою , яку в Тебе Я мав , поки світ не постав . Я Ім'я Твоє виявив людям , що Мені Ти із світу їх дав . Твоїми були вони , і Ти дав їх Мені , і вони зберегли Твоє слово . Тепер пізнали вони , що все те , що Ти Мені дав , від Тебе походить , бо слова , що дав Ти Мені , Я їм передав , і вони прийняли й зрозуміли правдиво , що Я вийшов від Тебе , і ввірували , що послав Ти Мене . Я благаю за них . Не за світ Я благаю , а за тих , кого дав Ти Мені , Твої бо вони ! Усе бо Моє то Твоє , а Твоє то Моє , і прославивсь Я в них . І не на світі вже Я , а вони ще на світі , а Я йду до Тебе . Святий Отче , заховай в Ім'я Своє їх , яких дав Ти Мені , щоб як Ми , єдине були ! Коли з ними на світі Я був , Я беріг їх у Ймення Твоє , тих , що дав Ти Мені , і зберіг , і ніхто з них не згинув , крім призначеного на загибіль , щоб збулося Писання . Тепер же до Тебе Я йду , але це говорю Я на світі , щоб мали вони в собі радість Мою досконалу . Я їм дав Твоє слово , але світ їх зненавидів , бо вони не від світу , як і Я не від світу . Не благаю , щоб Ти їх зо світу забрав , але щоб зберіг їх від злого . Не від світу вони , як і Я не від світу . Освяти Ти їх правдою ! Твоє слово то правда . Як на світ Ти послав Мене , так і Я на світ послав їх . А за них Я посвячую в жертву Самого Себе , щоб освячені правдою стали й вони . Та не тільки за них Я благаю , а й за тих , що ради їхнього слова ввірують у Мене , щоб були всі одно : як Ти , Отче , в Мені , а Я у Тобі , щоб одно були в Нас і вони , щоб увірував світ , що Мене Ти послав . А ту славу , що дав Ти Мені , Я їм передав , щоб єдине були , як єдине і Ми . Я у них , а Ти у Мені , щоб були досконалі в одно , і щоб пізнав світ , що послав Мене Ти , і що їх полюбив Ти , як Мене полюбив . Бажаю Я , Отче , щоб і ті , кого дав Ти Мені , там зо Мною були , де знаходжуся Я , щоб бачили славу Мою , яку дав Ти Мені , бо Ти полюбив Мене перше закладин світу . Отче Праведний ! Хоча не пізнав Тебе світ , та пізнав Тебе Я . І пізнали вони , що послав Мене Ти . Я ж Ім'я Твоє їм об'явив й об'являтиму , щоб любов , що Ти нею Мене полюбив , була в них , а Я в них ! . . . Промовивши це , Ісус вийшов із учнями Своїми на той бік потоку Кедрону , де був сад , до якого ввійшов Він та учні Його . Але й Юда , що видав Його , знав те місце , бо там часто збирались Ісус й Його учні . Отож Юда , узявши відділ війська та службу від первосвящеників і фарисеїв , приходить туди із смолоскипами , та з ліхтарями , та з зброєю . А Ісус , усе відавши , що з Ним статися має , виходить та й каже до них : Кого ви шукаєте ? Йому відповіли : Ісуса Назарянина . Він говорить до них : Це Я . . . А стояв із ними й Юда , що видав Його . І як тільки сказав їм : Це Я , вони подалися назад , та й на землю попадали . . . І Він знов запитав їх : Кого ви шукаєте ? Вони ж відказали : Ісуса Назарянина . Ісус відповів : Я сказав вам , що це Я . . . Отож , як Мене ви шукаєте , то дайте оцим відійти , щоб збулося те слово , що Він був сказав : Я не втратив нікого із тих , кого дав Ти Мені . Тоді Симон Петро , меча мавши , його вихопив , і рубонув раба первосвященика , і відтяв праве вухо йому . А рабу на ім'я було Малх . Та промовив Ісус до Петра : Всунь у піхви меча ! Чи ж не мав би Я пити ту чашу , що Отець дав Мені ? Відділ же війська та тисяцький і служба юдейська схопили Ісуса , і зв'язали Його , і повели Його перше до Анни , бо тестем доводивсь Кайяфі , що первосвящеником був того року . Це ж був той Кайяфа , що порадив юдеям , що ліпше померти людині одній за народ . А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідом . Той же учень відомий був первосвященикові , і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом . А Петро за ворітьми стояв . Тоді вийшов той учень , що відомий був первосвященикові , і сказав воротарці , і впровадив Петра . І питає Петра воротарка служниця : Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка ? Той відказує : Ні ! А раби й служба , розклавши огонь , стояли та й грілися , бо був холод . І Петро стояв із ними та грівся . А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його , і про науку Його . Ісус Йому відповідь дав : Я світові явно казав . Я постійно навчав у синагозі й у храмі , куди всі юдеї збираються , а таємно нічого Я не говорив . Чого ти питаєш Мене ? Поспитайся тих , що чули , що Я їм говорив . Отже , знають вони , про що Я говорив . А як Він це сказав , то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку , говорячи : То так відповідаєш первосвященикові ? Ісус йому відповідь дав : Якщо зле Я сказав , покажи , що то зле ; коли ж добре , за що Мене б'єш ? І відіслав Його Анна зв'язаним первосвященикові Кайяфі . А Симон Петро стояв , гріючись . І сказали до нього : Чи й ти не з учнів Його ? Він відрікся й сказав : Ні ! Говорить один із рабів первосвященика , родич тому , що йому Петро вухо відтяв : Чи тебе я не бачив у саду з Ним ? І знову відрікся Петро , і заспівав півень хвилі тієї . . . А Ісуса ведуть від Кайяфи в преторій . Був же ранок . Та вони не ввійшли до преторія , щоб не опоганитись , а щоб їсти пасху . Тоді вийшов Пилат назовні до них і сказав : Яку скаргу приносите ви на Цього Чоловіка ? Вони відповіли та й сказали йому : Коли б Цей злочинцем не був , ми б Його тобі не видавали . А Пилат їм сказав : Візьміть Його , та й за вашим Законом судіть Його . Юдеї сказали йому : Нам не вільно нікого вбивати , щоб збулося Ісусове слово , що його Він прорік , зазначаючи , якою то смертю Він має померти . Тоді знову Пилат увійшов у преторій , і покликав Ісуса , і до Нього сказав : Чи Ти Цар Юдейський ? Ісус відповів : Чи від себе самого питаєш ти це , чи то інші тобі говорили про Мене ? Пилат відповів : Чи ж юдеянин я ? Твій народ та первосвященики мені Тебе видали . Що таке Ти вчинив ? Ісус відповів : Моє Царство не із світу цього . Якби із цього світу було Моє Царство , то служба Моя воювала б , щоб не виданий був Я юдеям . Та тепер Моє Царство не звідси . . . Сказав же до Нього Пилат : Так Ти Цар ? Ісус відповів : Сам ти кажеш , що Цар Я . Я на те народився , і на те прийшов у світ , щоб засвідчити правду . І кожен , хто з правди , той чує Мій голос . Говорить до Нього Пилат : Що є правда ? І сказавши оце , до юдеїв знов вийшов , та й каже до них : Не знаходжу Я в Ньому провини ніякої . Та ви маєте звичай , щоб я випустив вам одного на Пасху . Чи хочете отже , відпущу вам Царя Юдейського ? Та знову вони зняли крик , вимагаючи : Не Його , а Варавву ! А Варавва був злочинець . От тоді взяв Ісуса Пилат , та й звелів збичувати Його . Вояки ж , сплівши з терну вінка , Йому поклали на голову , та багряницю наділи на Нього , і приступали до Нього й казали : Радій , Царю Юдейський ! І били по щоках Його . . . Тоді вийшов назовні ізнову Пилат та й говорить до них : Ось Його я виводжу назовні до вас , щоб ви переконались , що провини ніякої в Нім не знаходжу . І вийшов назовні Ісус , у терновім вінку та в багрянім плащі . А Пилат до них каже : Оце Чоловік ! Як зобачили ж Його первосвященики й служба , то закричали , говорячи : Розіпни , розіпни ! Пилат каже до них : То візьміть Його ви й розіпніть , бо провини я в Нім не знаходжу ! Відказали юдеї йому : Ми маємо Закона , а за Законом Він мусить умерти , бо за Божого Сина Себе видавав ! Як зачув же Пилат оце слово , налякався ще більш , і вернувся в преторій ізнову , і питає Ісуса : Звідки Ти ? Та Ісус йому відповіді не подав . І каже до Нього Пилат : Не говориш до мене ? Хіба ж Ти не знаєш , що маю я владу розп'ясти Тебе , і маю владу Тебе відпустити ? Ісус відповів : Надо Мною ти жадної влади не мав би , коли б тобі зверху не дано було ; тому більший гріх має той , хто Мене тобі видав . . . Після цього Пилат намагався пустити Його , та юдеї кричали , говорячи : Якщо Його пустиш , то не кесарів приятель ти ! Усякий , хто себе за царя видає , противиться кесареві . Як зачув же Пилат оце слово , то вивів назовні Ісуса , і засів на суддеве сидіння , на місці , що зветься літостротон , по-гебрейському ж гаввата . Був то ж день Приготовлення Пасхи , година була близько шостої . І він каже юдеям : Ось ваш Цар ! Та вони закричали : Геть , геть із Ним ! Розіпни Його ! Пилат каже до них : Царя вашого маю розп'ясти ? Первосвященики відповіли : Ми не маєм царя , окрім кесаря ! Ось тоді він їм видав Його , щоб розп'ясти . . . І взяли Ісуса й повели . . . І , нісши Свого хреста , Він вийшов на місце , Череповищем зване , по-гебрейському Голгофа . Там Його розп'яли , а з Ним разом двох інших , з одного та з другого боку , а Ісуса всередині . А Пилат написав і написа , та й умістив на хресті . Було ж там написано : Ісус Назарянин , Цар Юдейський . І багато з юдеїв читали цього написа , бо те місце , де Ісус був розп'ятий , було близько від міста . А було по-гебрейському , по-грецькому й по-римському написано . Тож сказали Пилатові юдейські первосвященики : Не пиши : Цар Юдейський , але що Він Сам говорив : Я Цар Юдейський . Пилат відповів : Що я написав написав ! Розп'явши ж Ісуса , вояки взяли одіж Його , та й поділили на чотири частині , по частині для кожного вояка , теж і хітона . А хітон був не шитий , а витканий цілий відверху . Тож сказали один до одного : Не будемо дерти його , але жереба киньмо на нього , кому припаде . Щоб збулося Писання : Поділили одежу Мою між собою , і метнули про шату Мою жеребка . Вояки ж це й зробили . . . Під хрестом же Ісуса стояли Його мати , і сестра Його матері , Марія Клеопова , і Марія Магдалина . Як побачив Ісус матір та учня , що стояв тут , якого любив , то каже до матері : Оце , жоно , твій син ! Потім каже до учня : Оце мати твоя ! І з тієї години той учень узяв її до себе . Потім , знавши Ісус , що вже все довершилось , щоб збулося Писання , проказує : Прагну ! Тут стояла посудина , повна оцту . Вояки ж , губку оцтом наповнивши , і на тростину її настромивши , піднесли до уст Його . А коли Ісус оцту прийняв , то промовив : Звершилось ! . . . І , голову схиливши , віддав Свого духа . . . Був же день Приготовлення , тож юдеї , щоб тіла на хресті не зосталися в суботу , був бо Великдень тієї суботи просили Пилата зламати голінки розп'ятим , і зняти . Тож прийшли вояки й поламали голінки першому й другому , що розп'ятий з Ним був . Коли ж підійшли до Ісуса й побачили , що Він уже вмер , то голінок Йому не зламали , та один з вояків списом бока Йому проколов , і зараз витекла звідти кров та вода . І самовидець засвідчив , і правдиве свідоцтво його ; і він знає , що правду говорить , щоб повірили й ви . о це сталось тому , щоб збулося Писання : Йому кості ламати не будуть ! І знов друге Писання говорить : Дивитися будуть на Того , Кого прокололи . Потім Йосип із Аріматеї , що був учень Ісуса , але потайний , бо боявся юдеїв , став просити Пилата , щоб тіло Ісусове взяти . І дозволив Пилат . Тож прийшов він , і взяв тіло Ісусове . Прибув також і Никодим , що давніше приходив вночі до Ісуса , і смирну приніс , із алоєм помішану , щось літрів із сто . Отож , узяли вони тіло Ісусове , та й обгорнули його плащаницею із пахощами , як є звичай ховати в юдеїв . На тім місці , де Він був розп'ятий , знаходився сад , а в саду новий гріб , що в ньому ніколи ніхто не лежав . Тож отут , з-за юдейського дня Приготовлення вони поклали Ісуса , бо поблизу був гріб . А дня першого в тижні , рано вранці , як ще темно було , прийшла Марія Магдалина до гробу , та й бачить , що камінь від гробу відвалений . Тож біжить вона та й прибуває до Симона Петра , та до другого учня , що Ісус його любив , та й каже до них : Взяли Господа з гробу , і ми не знаємо , де поклали Його ! Тоді вийшов Петро й другий учень , і до гробу пішли . Вони ж бігли обидва укупі , але другий той учень попереду біг , хутчіш від Петра , і перший до гробу прибув . І , нахилившися , бачить лежить плащаниця . . . Але він не ввійшов . Прибуває і Симон Петро , що слідком за ним біг , і входить до гробу , і плащаницю оглядає , що лежала , і хустка , що була на Його голові , лежить не з плащаницею , але осторонь , згорнена , в іншому місці . . . Тоді ж увійшов й інший учень , що перший до гробу прибув , і побачив , і ввірував . Бо ще не розуміли з Писання вони , що Він має воскреснути з мертвих . І учні вернулися знову до себе . А Марія стояла при гробі назовні та й плакала . Плачучи , нахилилась до гробу . І бачить два Анголи , що в білім сиділи , один у головах , а другий у ніг , де лежало Ісусове тіло . . . І говорять до неї вони : Чого плачеш ти , жінко ? Та відказує їм : Узяли мого Господа , і я не знаю , де Його поклали . . . І , сказавши оце , обернулась назад , і бачить Ісуса , що стояв , та вона не пізнала , що то Ісус . . . Промовляє до неї Ісус : Чого плачеш ти , жінко ? Кого ти шукаєш ? Вона ж , думаючи , що то садівник , говорить до Нього : Якщо , пане , узяв ти Його , то скажи мені , де поклав ти Його , і Його я візьму ! Ісус мовить до неї : Маріє ! А вона обернулася та по-єврейському каже Йому : Раббуні ! цебто : Учителю мій ! Говорить до неї Ісус : Не торкайся до Мене , бо Я ще не зійшов до Отця . Але йди до братів Моїх та їм розповіж : Я йду до Свого Отця й Отця вашого , і до Бога Мого й Бога вашого ! Іде Марія Магдалина , та й учням звіщає , що бачила Господа , і Він це їй сказав . . . Того ж дня дня першого в тижні , коли вечір настав , а двері , де учні зібрались були , були замкнені , бо боялись юдеїв , з'явився Ісус , і став посередині , та й промовляє до них : Мир вам ! І , сказавши оце , показав Він їм руки та бока . А учні зраділи , побачивши Господа . Тоді знову сказав їм Ісус : Мир вам ! Як Отець послав Мене , і Я вас посилаю ! Сказавши оце , Він дихнув , і говорить до них : Прийміть Духа Святого ! Кому гріхи простите , простяться їм , а кому затримаєте , то затримаються ! А Хома , один з Дванадцятьох , званий Близнюк , із ними не був , як приходив Ісус . Інші ж учні сказали йому : Ми бачили Господа ! . . . А він відказав їм : Коли на руках Його знаку відцвяшного я не побачу , і пальця свого не вкладу до відцвяшної рани , і своєї руки не вкладу до боку Його , не ввірую ! За вісім же день знов удома були Його учні , а з ними й Хома . І , як замкнені двері були , прийшов Ісус , і став посередині та й проказав : Мир вам ! Потім каже Хомі : Простягни свого пальця сюди , та на руки Мої подивись . Простягни й свою руку , і вклади до боку Мого . І не будь ти невіруючий , але віруючий ! А Хома відповів і сказав Йому : Господь мій і Бог мій ! Промовляє до нього Ісус : Тому ввірував ти , що побачив Мене ? Блаженні , що не бачили й увірували ! Багато ж і інших ознак учинив був Ісус у присутності учнів Своїх , що в книзі оцій не записані . Це ж написано , щоб ви ввірували , що Ісус є Христос , Божий Син , і щоб , віруючи , життя мали в Ім'я Його ! Після цього з'явивсь Ісус знов Своїм учням над морем Тіверіядським . А з'явився отак . Укупі були Симон Петро , і Хома , званий Близнюк , і Нафанаїл , із Кани Галілейської , і обидва сини Зеведеєві , і двоє інших із учнів Його . Говорить їм Симон Петро : Піду риби вловити . Вони кажуть до нього : І ми підемо з тобою . І пішли вони , і всіли до човна . Та ночі тієї нічого вони не вловили . А як ранок настав , то Ісус став над берегом , але учні не знали , що то був Ісус . Ісус тоді каже до них : Чи не маєте , діти , якоїсь поживи ? Ні , вони відказали . А Він їм сказав : Закиньте невода праворуч від човна , то й знайдете ! Вони кинули , і вже не могли його витягнути із-за безлічі риби . . . Тоді учень , якого любив був Ісус , говорить Петрові : Це ж Господь ! . . . А Симон Петро , як зачув , що Господь то , накинув на себе одежину , бо він був нагий , та й кинувся в море . . . Інші ж учні , що були недалеко від берега якихсь ліктів із двісті припливли човником , тягнучи невода з рибою . А коли вони вийшли на землю , то бачать розложений жар , а на нім рибу й хліб . Ісус каже до них : Принесіть тієї риби , що оце ви вловили ! Пішов Симон Петро та й на землю витягнув невода , повного риби великої , сто п'ятдесят три . І хоч стільки було її , не продерся проте невід . Ісус каже до учнів : Ідіть , снідайте ! А з учнів ніхто не наважився спитати Його : Хто Ти такий ? Бо знали вони , що Господь то . . . Тож підходить Ісус , бере хліб і дає їм , так само ж і рибу . Це вже втретє з'явився Ісус Своїм учням , як із мертвих воскрес . Як вони вже поснідали , то Ісус промовляє до Симона Петра : Симоне , сину Йонин , чи ти любиш мене більше цих ? Той каже Йому : Так , Господи , відаєш Ти , що кохаю Тебе ! Промовляє йому : Паси ягнята Мої ! І говорить йому Він удруге : Симоне , сину Йонин , чи ти любиш Мене ? Той каже Йому : Так , Господи , відаєш Ти , що кохаю Тебе ! Промовляє йому : Паси вівці Мої ! Утретє Він каже йому : Симоне , сину Йонин , чи кохаєш Мене ? Засмутився Петро , що спитав його втретє : Чи кохаєш Мене ? І він каже Йому : Ти все відаєш , Господи , відаєш Ти , що кохаю Тебе ! Промовляє до нього Ісус : Паси вівці Мої ! Поправді , поправді кажу Я тобі : Коли був ти молодший , то ти сам підперізувався , і ходив , куди ти бажав . А коли постарієш , свої руки простягнеш , і інший тебе підпереже , і поведе , куди не захочеш . . . А оце Він сказав , щоб зазначити , якою то смертю той Бога прославить . Сказавши таке , Він говорить йому : Іди за Мною ! Обернувся Петро , та й ось бачить , що за ним слідкома йде той учень , якого любив Ісус , який на вечері до лоня Йому був схилився й спитав : Хто , Господи , видасть Тебе ? Петро , як побачив того , говорить Ісусові : Господи , цей же що ? Промовляє до нього Ісус : Якщо Я схотів , щоб він позостався , аж поки прийду , що до того тобі ? Ти йди за Мною ! І це слово рознеслось було між братами , що той учень не вмре . Проте Ісус не сказав йому , що не вмре , а : Якщо Я схотів , щоб він позостався , аж поки прийду , що до того тобі ? Це той учень , що свідчить про це , що й оце написав . І знаємо ми , що правдиве свідоцтво його ! Багато є й іншого , що Ісус учинив . Але думаю , що коли б написати про все те зокрема про кожне , то й сам світ не вмістив би написаних книг ! Амінь .