GetPassageurn:cts:pbc:bible.parallel.ukr.2009:47urn:cts:pbc:bible.parallel.ukr.2009:47Павло , з волі Божої апостол Христа Ісуса , та брат Тимофій , до Божої Церкви в Коринті , з усіма святими в цілій Ахаї , благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа ! Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа , Отець милосердя й Бог потіхи всілякої , що в усякій скорботі Він нас потішає , щоб змогли потішати й ми тих , що в усякій скорботі знаходяться , тією потіхою , якою потішує Бог нас самих . Бо поскільки намножуються в нас терпіння Христові , так через Христа й потішення наше намножується . Бо як терпимо скорботи , то на вашу потіху й спасіння ; коли потішаємось , то на вашу потіху в терпінні тих самих страждань , які терпимо й ми . А наша надія певна про вас , бо ми знаємо , що ви спільники як у терпіннях , так само і в потісі . Бо не хочемо , браття , щоб не відали ви про нашу скорботу , що в Азії трапилась нам , бо над міру й над силу були ми обтяжені , так що ми не надіялися навіть жити . Та самі ми в собі мали присуд на смерть , щоб нам не покладати надії на себе , а на Бога , що воскрешує мертвих , що від смерти такої нас визволив і визволяє , і на Нього й покладаємося , що й ще визволить Він , як поможете разом і ви молитвою за нас , щоб за дар ласки , що нам виявлений багатьма , багато-хто дяку складали за нас . Бо це нам хвала , свідчення нашого сумління , що в святості й чистості Божій , не в тілесній мудрості , але в Божій благодаті жили ми на світі , особливо ж у вас . Бо іншого вам ми не пишемо , тільки те , що читаєте та розумієте , а сподіваюсь , що ви й до кінця зрозумієте , як частинно нас ви й зрозуміли , що ми вам похвала , як і ви нам , у день Господа нашого Ісуса . І з певністю цією хотів я давніше прибути до вас , щоб мали ви благодать удруге , і через вас перейти в Македонію , а з Македонії знову прибути до вас , а ви щоб в Юдею мене відпровадили . Маючи задум такий , чи я чинив легковажно ? Чи те , що задумую , за тілом задумую , щоб було в мене і Так , так , і Ні , ні ? Але вірний Бог , що наше слово до вас не було Так і Ні . Бо Син Божий Ісус Христос , що ми Його вам проповідували , я й Силуан , і Тимофій , не був Так і Ні , але в Нім було Так . Скільки бо Божих обітниць , то в Ньому Так , і в Ньому Амінь , Богові на славу через нас . А Той , Хто нас із вами в Христа утверджує , і Хто нас намастив , то Бог , Який і назнаменував нас , і в наші серця дав завдаток Духа . А я кличу Бога на свідка на душу мою , що я , щадячи вас , не прийшов у Коринт дотепер , не тому , ніби ми беремо владу над вашою вірою , але вашої радости помічники ми , бо ви встояли вірою ! А я постановив у собі те , щоб до вас не прийти знов у смутку . Бо коли я засмучую вас , то хто той , хто потішить мене , як не той , кого я засмутив ? І це саме писав я до вас , щоб , прийшовши , я смутку не мав би від тих , що від них мені тішитися належало , про всіх вас бувши певний , що радість моя то радість усіх вас ! Бо з великого горя та з туги сердечної я написав вам з рясними слізьми не на те , щоб були ви засмучені , але щоб пізнали любов , що в мене її пребагато до вас ! А як хто засмутив , не мене засмутив , а почасти щоб не пригнітити і всіх вас . Досить такому карання того , що від багатьох , через те навпаки , краще простити й потішити , щоб смуток великий його не пожер . Через те вас благаю : зміцніть до нього любов ! Бо на це я й писав , щоб пізнати ваш досвід , чи в усім ви слухняні . А кому ви прощаєте що , тому й я ; бо й я , як простив що кому , то кому я простив , зробив те через вас від Особи Христа , щоб нас сатана не перехитрував , відомі бо нам його задуми ! А коли я прийшов до Троади звіщати Христову Євангелію , і були двері для мене відчинені в Господі , не мав я спокою для духа свого , бо я не знайшов був свого брата Тита ; але , попрощавшися з ними , я пішов в Македонію . А Богові подяка , що Він постійно чинить нас переможцями в Христі , і запашність знання про Себе через нас виявляє на всякому місці ! Ми бо для Бога Христова запашність серед тих , хто спасається , і тих , які гинуть , для одних бо смертельна запашність на смерть , а для других запашність життєва в життя . І хто здатен на це ? Бо ми не такі , як багато-хто , що Боже Слово фальшують , але ми провіщаємо , як із щирости , як від Бога , перед Богом , у Христі ! Чи нам знов зачинати доручувати самих себе ? Чи ми потребуємо , як дехто , листів доручальних до вас чи від вас ? Ви наш лист , написаний у наших серцях , якого всі люди знають і читають ! Виявляєте ви , що ви лист Христів , нами вислужений , що написаний не чорнилом , але Духом Бога Живого , не на таблицях камінних , але на тілесних таблицях серця . Таку ж певність до Бога ми маємо через Христа , не тому , що ми здібні помислити щось із себе , як від себе , але наша здібність від Бога . І Він нас зробив бути здатними служителями Нового Заповіту , не букви , а духа , бо буква вбиває , а дух оживляє . Коли ж служіння смерті , вирізане на каменях буквами , було таке славне , що Ізраїлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея , через славу минущу обличчя його , скільки ж більш буде в славі те служіння духа ! Бо як служіння осуду слава , то служіння праведности тим більше багате на славу ! Не прославилося бо прославлене , у цій частині , ради слави , що вона переважує , бо коли славне те , що минає , то багато більш у славі те , що триває ! Тож , мавши надію таку , ми вживаємо великої сміливости , а не як Мойсей , що покривало клав на обличчя своє , щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того , що минає . Але засліпилися їхні думки , бо те саме покривало аж до сьогодні лишилось незняте в читанні Старого Заповіту , бо зникає воно Христом . Але аж до сьогодні , як читають Мойсея , на їхньому серці лежить покривало , коли ж вони навернуться до Господа , тоді покривало здіймається . Господь же то Дух , а де Дух Господній , там воля . Ми ж відкритим обличчям , як у дзеркало , дивимося всі на славу Господню , і зміняємося в той же образ від слави на славу , як від Духа Господнього . Ось тому , мавши за милосердям Божим таке служіння , ми не тратимо відваги , але ми відреклися тайного сорому , не ходячи в хитрості та не перекручуючи Божого Слова , але з'явленням правди доручуємо себе кожному сумлінню людському перед Богом . Коли ж наша Євангелія й закрита , то закрита для тих , хто гине , для невіруючих , яким бог цього віку засліпив розум , щоб для них не засяяло світло Євангелії слави Христа , а Він образ Божий . Бо ми не себе самих проповідуємо , але Христа Ісуса , Господа , ми ж самі раби ваші ради Ісуса . Бо Бог , що звелів був світлу засяяти з темряви , у серцях наших засяяв , щоб просвітити нам знання слави Божої в Особі Христовій . А ми маємо скарб цей у посудинах глиняних , щоб велич сили була Божа , а не від нас . У всьому нас тиснуть , та не потиснені ми ; ми в важких обставинах , але не впадаємо в розпач . Переслідують нас , але ми не полишені ; ми повалені , та не погублені . Ми завсіди носимо в тілі мертвість Ісусову , щоб з'явилося в нашому тілі й життя Ісусове . Бо завсіди нас , що живемо , віддають на смерть за Ісуса , щоб з'явилось Ісусове в нашому смертельному тілі . Тому то смерть діє в нас , а життя у вас . Та мавши того ж духа віри , за написаним : Вірував я , через те говорив , і ми віруємо , тому то й говоримо , знавши , що Той , Хто воскресив Господа Ісуса , воскресить з Ісусом і нас , і поставить із вами . Усе бо для вас , щоб благодать , розмножена через багатьох , збагатила подяку на Божу славу . Через те ми відваги не тратимо , бо хоч нищиться зовнішній наш чоловік , зате день-у-день відновляється внутрішній . Бо теперішнє легке наше горе достачає для нас у безмірнім багатстві славу вічної ваги , коли ми не дивимося на видиме , а на невидиме . Бо видиме дочасне , невидиме ж вічне ! Знаємо бо , коли земний мешкальний намет наш зруйнується , то маємо будівлю від Бога на небі , дім нерукотворний та вічний . Тому то й зідхаємо , бажаючи приодягтися будівлею нашею , що з неба , коли б тільки й одягнені ми не знайшлися нагі ! Бо ми , знаходячися в цьому наметі , зідхаємо під тягарем , бо не хочемо роздягтися , але одягтися , щоб смертне пожерлось життям . А Той , Хто на це саме й створив нас , то Бог , що й дав нам завдаток Духа . Отож , бувши відважні постійно , та знаючи , що , мавши дім у тілі , ми не перебуваємо в домі Господньому , бо ходимо вірою , а не видінням , ми ж відважні , і бажаємо краще покинути дім тіла й мати дім у Господа . Тому ми й пильнуємо , чи зостаємося в домі тіла , чи виходимо з дому , бути Йому любими . Бо мусимо всі ми з'явитися перед судовим престолом Христовим , щоб кожен прийняв згідно з тим , що в тілі робив він , чи добре , чи лихе . Отже , відаючи страх Господній , ми людей переконуємо , а Богові явні ; але маю надію , що й у ваших сумліннях ми явні . Бо не знову себе ми доручуємо вам , але даємо вам привід хвалитися нами , щоб мали ви що проти тих , що хваляться обличчям , а не серцем . Коли бо ми з розуму сходимо , то Богові , коли ж при здоровому розумі , то для вас . Бо Христова любов спонукує нас , що думають так , що коли вмер Один за всіх , то всі померли . А вмер Він за всіх , щоб ті , хто живе , не жили вже для себе самих , а для Того , Хто за них був умер і воскрес . Через те відтепер ми нікого не знаємо за тілом ; коли ж і знали за тілом Христа , то тепер ми не знаємо вже ! Тому то , коли хто в Христі , той створіння нове , стародавнє минуло , ото сталось нове ! Усе ж від Бога , що нас примирив із Собою Ісусом Христом і дав нам служіння примирення , бо Бог у Христі примирив світ із Собою Самим , не зважавши на їхні провини , і поклав у нас слово примирення . Оце ми як посли замість Христа , ніби Бог благає через нас , благаємо замість Христа : примиріться з Богом ! Бо Того , Хто не відав гріха , Він учинив за нас гріхом , щоб стали ми Божою правдою в Нім ! А ми , як співробітники , благаємо , щоб ви Божої благодаті не брали надармо . Бо каже : Приємного часу почув Я тебе , і поміг Я тобі в день спасіння ! Ось тепер час приємний , ось тепер день спасіння ! Ні в чому ніякого спотикання не робимо , щоб служіння було бездоганне , а в усьому себе виявляємо , як служителів Божих , у великім терпінні , у скорботах , у бідах , у тіснотах , у вдарах , у в'язницях , у розрухах , у працях , у недосипаннях , у постах , у чистості , у розумі , у лагідності , у добрості , у Дусі Святім , у нелицемірній любові , у слові істини , у силі Божій , зо зброєю правди в правиці й лівиці , через славу й безчестя , через ганьбу й хвалу , як обманці , але ми правдиві ; як незнані , та познані , як умираючі , та ось ми живі ; як карані , та не забиті ; як сумні , але завжди веселі ; як убогі , але багатьох ми збагачуємо ; як ті , що нічого не мають , але всім володіємо . Уста наші відкрились до вас , коринтяни , серце наше розширене ! У нас вам не тісно , але тісно вам у ваших серцях ! Такою ж відплатою говорю , немов дітям розширені будьте й ви ! До чужого ярма не впрягайтесь з невірними ; бо що спільного між праведністю та беззаконням , або яка спільність у світла з темрявою ? Яка згода в Христа з белійяаром ? Або яка частка вірного з невірним ? Або яка згода поміж Божим храмом та ідолами ? Бо ви храм Бога Живого , як Бог прорік : Поселюсь серед них і ходитиму , і буду їм Богом , а вони будуть народом Моїм ! Вийдіть тому з-поміж них та й відлучіться , каже Господь , і не торкайтесь нечистого , і Я вас прийму , і буду Я вам за Отця , а ви за синів і дочок Мені будете , говорить Господь Вседержитель ! Отож , мої любі , мавши ці обітниці , очистьмо себе від усякої нечисти тіла та духа , і творімо святиню у Божім страху ! Дайте місце для нас ! Ми нікого не скривдили , нікого не зіпсували , нікого не ошукали ! Говорю не на осуд , бо я перед тим був сказав , що ви в серцях наших , щоб нам із вами чи померти чи жити . У мене велика сміливість до вас , велика мені похвала з вас , я повний потіхи , збагачаюся радістю при всякому нашому горі . Бо коли ми прийшли в Македонію , тіло наше не мало спочинку ніякого , у всьому бідуючи : назовні бої , страхіття всередині . Але Бог , що тішить принижених , потішив нас приходом Тита , і не тільки його прибуттям , а й потішенням , що ним він потішився з вас , коли розповідав нам про вашу журбу , про ваш смуток , про вашу горливість до мене , так що я більше тішився . Коли я й засмутив вас листом , то не каюся , хоч і каявся був , бо бачу , що той лист засмутив вас , хоч і часово . Я радію тепер не тому , що ви засмутились , а що ви засмутилися на покаяння , бо ви засмутились для Бога , щоб ні в чому не мати втрати від нас . Бо смуток для Бога чинить каяття на спасіння , а про нього не жалуємо , а смуток світський чинить смерть . Бо ось саме це , що ви засмутились для Бога , яку пильність велику воно вам зробило , яку оборону , яке обурення , який страх , яке бажання , яку горливість , яку помсту ! Ви в усім показали , що чисті ви в справі . А коли я й писав вам , то не через того , хто кривдить , і не через покривдженого , а щоб виявилася для вас наша пильність про вас перед Богом . Тому то потіхою вашою втішились ми , а ще більше зраділи ми радістю Тита , що ви всі заспокоїли духа його . Бо коли я про вас йому чим похвалився , то не осоромився ; але як ми вам говорили все правду , так і наша хвала перед Титом правдива була ! І серце його прихильніше до вас , коли згадує він про покору всіх вас , як його прийняли ви були зо страхом і тремтінням . Отож , тішуся я , що можу покластись у всьому на вас ! Повідомляємо ж вас , браття , про Божу благодать , що дана Церквам македонським , що серед великого досвіду горя вони мають радість рясну , і глибоке їхнє убозтво збагатилось багатством їхньої щирости ; бо вони добровільні в міру сил своїх , і над силу , засвідчую , із ревним благанням вони нас просили , щоб ми прийняли дар та спільність служіння святим . І не так , як надіялись ми , але віддали себе перш Господеві та нам із волі Божої , щоб ми благали Тита , щоб він , як був перше зачав , так і скінчив би в вас оце добре діло . А ви , як у всім , збагачуєтесь : вірою , і словом , і розумом , і всякою пильністю , і вашою любов'ю до нас , щоб збагачувались ви і в благодаті оцій . Не кажу це , як наказа , але пильністю інших досвідчую щирість любови й вашої . Бо ви знаєте благодать Господа нашого Ісуса Христа , Який , бувши багатий , збіднів ради вас , щоб ви збагатились Його убозтвом . І раду даю вам про це , бо це вам на пожиток , що не тільки чинили , але перші ви стали й бажати з минулого року . А тепер закінчіть роботу , щоб ви , як горливо бажали , так і виконали б у міру можности . Бо коли є охота , то приємна вона згідно з тим , що хто має , а не з тим , чого хто не має . Хай не буде для інших полегша , а тягар для вас , але рівність для всіх . Часу теперішнього ваш достаток нехай нестаткові їхньому допоможе , щоб і їхній достаток був на ваш нестаток , щоб рівність була , як написано : Хто мав багато , той не мав зайвини , а хто мало , не мав недостачі . Та Богові дяка , що Він таку пильність про вас дав у Титове серце , бо благання прийняв він , але , бувши горливий , удався до вас добровільно . А з ним разом послали ми брата , якого по всіх Церквах хвалять за Євангелію , і не тільки оце , але вибраний був від Церков бути товаришем нашим у дорозі для благодаті тієї , якій служимо ми на хвалу Самого Господа , остерігаючись того , щоб хто не дорікав нам цим достатком , що ним служимо ми , дбаючи про добро не тільки перед Богом , але й перед людьми . А ми з ними послали були брата нашого , про пильність якого ми часто досвідчувались у речах багатьох , який ще пильніший тепер через велике довір'я до вас . Щодо Тита , то він мій товариш , а ваш співробітник ; щождо наших братів вони посланці від Церков , вони слава Христова ! Отож , дайте їм доказа своєї любови й нашого хваління вас перед Церквами ! А про службу святим мені зайво писати до вас , бо відаю вашу охоту , і нею хвалюся за вас македонянам , що Ахая готова з минулого року , а ваша ревність заохотила багатьох . А я послав братів , щоб моя похвала , щодо вас , не даремна була в цім випадкові , але , як казав , щоб були ви приготовані , щоб , коли македоняни прийдуть зо мною та знайдуть , що ви неготові , щоб не осоромитись нам не кажемо вам у цій речі . Отож , я надумався , що треба вблагати братів , щоб пішли перше до вас та приготували заздалегідь оголошений ваш щедрий дар , щоб був він приготований , як щедрий дар , а не річ примусова . А до цього кажу : Хто скупо сіє , той скупо й жатиме , а хто сіє щедро , той щедро й жатиме ! Нехай кожен дає , як серце йому призволяє , не в смутку й не з примусу , бо Бог любить того , хто з радістю дає ! А Бог має силу всякою благодаттю вас збагатити , щоб ви , мавши завжди в усьому всілякий достаток , збагачувалися всяким добрим учинком , як написано : Розсипав та вбогим роздав , Його справедливість триває навіки ! А Той , Хто насіння дає сіячеві та хліб на поживу , нехай дасть і примножить ваше насіння , і нехай Він зростить плоди праведности вашої , щоб усім ви збагачувались на всіляку щирість , яка через нас чинить Богові дяку . Бо діло служіння цього не тільки виповнює недостачі святих , але й багатіє багатьма подяками Богові . Досвідченням цього служіння вони хвалять Бога за послух Христовій Євангелії , що ви визнаєте її , та за щирість учасництва з ними й усіма , вони за вас моляться й тужать по вас із-за дуже великої Божої благодаті на вас . Дяка Богові за невимовний дар Його ! А я сам , Павло , благаю вас лагідністю й ласкавістю Христовою ; я , коли присутній слухняний між вами , а не бувши між вами сміливий я супроти вас . І благаю , щоб я , прибувши , не осмілився надією , що нею я думаю сміливим бути проти деяких , що про нас вони гадають , ніби ми поступаєм за тілом . Бо ходячи в тілі , не за тілом воюємо ми , зброя бо нашого воювання не тілесна , але міцна Богом на зруйнування твердинь , ми руйнуємо задуми , і всяке винесення , що підіймається проти пізнання Бога , і полонимо всяке знання на послух Христові , і покарати ми готові всякий непослух , коли здійсниться послух ваш . Чи на обличчя ви дивитеся ? Як хто певний про себе , що Христовий він , нехай думає знов по собі , що як сам він Христовий , так само Христові й ми . Бо коли б я ще більш став хвалитися нашою владою , яку дав нам Господь на збудування , а не на зруйнування ваше , то не осоромлюсь . Та щоб не здавалось , ніби хочу лякати вас листами . Бо листи його кажуть важкі та міцні , але особисто присутній слабий , а мова його незначна , такий нехай знає оце , що які ми на слові в листах , неприсутніми бувши , такі ми й на ділі , присутніми бувши . Бо не сміємо вважати себе чи рівняти до інших , що самі себе хвалять , вони нерозумно самі себе міряють собою , і рівняють з собою себе . Ми ж не будем хвалитись над міру , а в міру мірила , що його Бог призначив на міру для нас , щоб і до нас досягти . Бо ми не розтягуємося над міру , ніби не досягли ми до вас , бо ми досягли аж до вас із Євангелією Христовою . Ми не хвалимось над міру у чужих працях , але маємо надію , що як буде рости ваша віра , то за нашим мірилом сильно звеличимося ми між вами , щоб і в дальших за вами країнах звіщати Євангелію , а не хвалитись готовим , як це чужі твердять . А хто хвалиться , нехай хвалиться в Господі ! Бо достойний не той , хто сам себе хвалить , але кого хвалить Господь ! О , коли б потерпіли ви трохи безумство моє ! Але й терпите ви мене . Бо пильную про вас пильністю Божою , заручив бо я вас одному чоловікові , щоб Христові привести вас чистою дівою . Та боюсь я , як змій звів був Єву лукавством своїм , щоб так не попсувалися ваші думки , і ви не вхилилися від простоти й чистости , що в Христі . Коли бо хто прийде й зачне проповідувати про Ісуса іншого , про якого ми не проповідували , або приймете іншого Духа , якого ви не прийняли , або іншу Євангелію , якої ви не прийняли , то радо терпіли б ви те ! Та думаю я , що нічим не лишаюсь позад передніших апостолів . Хоч і неук я словом , але не знанням , та всюди в усьому ми виявлені поміж вами . Чи я гріх учинив , себе впокоряючи , щоб підвищити вас , бо я Божу Євангелію благовістив для вас дармо ? Оббирав я інші Церкви , приймаючи плату для служіння вам . А коли я прийшов до вас і терпів недостачу , то нікого я не обтяжив . Бо мій нестаток поповнили брати , що прийшли з Македонії ; і в усьому беріг я себе , щоб не бути для вас тягарем , і збережу . Як правда Христова в мені , так оця похвала не замовчана буде про мене в країнах Ахаї . Для чого ? Тому , що я вас не люблю ? Відомо те Богові ! А що я роблю , те й робитиму , щоб відтяти причину для тих , хто шукає причини , щоб у тому , чим хваляться , показались такі , як і ми . Такі бо фальшиві апостоли , лукаві робітники , що підроблюються на Христових апостолів . І не дивно , бо сам сатана прикидається анголом світла ! Отож , не велика це річ , якщо й слуги його прикидаються слугами правди . Буде їхній кінець згідно з учинками їхніми ! Знову кажу : хай ніхто не вважає мене за безумного ! А як ні , то прийміть мене бодай як безумного , щоб хоч трохи й я похвалився ! А що я кажу , не кажу того в Господі , але ніби в безумстві у цій частині хвали . Через те ж , що тілом багато-хто хваляться , то й я похвалюся . Бо ви терпите радо безумних , самі мудрими бувши . Бо ви терпите , коли вас хто неволить , коли хто об'їдає , коли хто обдирає , коли хто підвищується , коли хто по щоках вас б'є . На безчестя кажу , що ми ніби стратили сили . Коли хто відважиться чим , то скажу нерозумно відважуюся й я . Євреї вони ? То й я . Ізраїльтяни вони ? То й я . Насіння вони Авраамове ? То й я ! Слуги Христові вони ? Говорю нерозумне : більш я ! Я був більш у працях , у ранах над міру , частіш у в'язницях , часто при смерті . Від євреїв п'ять раз я прийняв був по сорок ударів без одного , тричі киями бито мене , один раз мене каменували , тричі розбивсь корабель , ніч і день я пробув у глибочині морській ; у мандрівках я часто бував , бував у небезпеках на річках , у небезпеках розбійничих , у небезпеках свого народу , у небезпеках поган , у небезпеках по містах , у небезпеках на пустині , у небезпеках на морі , у небезпеках між братами фальшивими , у виснажуванні та в праці , часто в недосипанні , у голоді й спразі , часто в пості , у холоді та в наготі . Окрім зовнішнього , налягають на мене денні повинності й журба про всі Церкви . Хто слабує , а я не слабую ? Хто спокушується , а я не палюся ? Коли треба хвалитись , то неміччю я похвалюся . Знає Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа , а Він благословенний навіки , що я не говорю неправди . У Дамаску намісник царя Арети стеріг місто Дамаск , щоб схопити мене , але по мурі мене спущено в коші віконцем , і я з рук його втік ! Не корисно хвалитись мені , бо я прийду до видінь і об'явлень Господніх . Я знаю чоловіка в Христі , що він чотирнадцять років тому чи в тілі , не знаю , чи без тіла , не знаю , знає Бог був узятий до третього неба . І чоловіка я знаю такого , чи в тілі , чи без тіла , не знаю , знає Бог , що до раю був узятий , і чув він слова невимовні , що не можна людині їх висловити . Отаким похвалюся , а собою хвалитись не буду , хіба тільки своїми немочами . Бо коли я захочу хвалитись , то безумний не буду , бо правду казатиму ; але стримуюсь я , щоб про мене хто більш не подумав , ніж бачить у мені або чує від мене . А щоб я через пребагато об'явлень не величався , то дано мені в тіло колючку , посланця сатани , щоб бив в обличчя мене , щоб я не величався . Про нього три рази благав я Господа , щоб він відступився від мене . І сказав Він мені : Досить тобі Моєї благодаті , бо сила Моя здійснюється в немочі . Отож , краще я буду хвалитись своїми немочами , щоб сила Христова вселилася в мене . Тому любо мені перебувати в недугах , у прикростях , у бідах , у переслідуваннях , в утисках через Христа . Коли бо я слабий , тоді я сильний . Хвалячися , я став нерозумний , до того мене ви примусили . Бо хвалити мене мали б ви , бо ні в чому я не залишився позад від найперших апостолів , хоч я й ніщо . А ознаки апостола виявилися між вами в усякім терпінні , у знаменах і чудах та в силах . Що бо є , що ним ви понизилися більше від інших Церков ? Хіба те , що я сам тягарем вам не був ? Даруйте мені цю провину ! Ось утретє готовий прийти я до вас , і не буду для вас тягарем , не шукаю бо вашого я , тільки вас . Не діти повинні збирати маєток батькам , але дітям батьки . Я ж з охотою витрачуся й себе витрачу за душі ваші , хоч що більше люблю вас , то менше я люблений . Та нехай буде так , тягара я на вас не поклав , але , бувши хитрий , я лукавством від вас брав . Чи я використовував вас через когось із тих , кого до вас посилав ? Ублагав я був Тита , і з ним послав брата . Чи Тит використав вас чим ? Хіба ми ходили не в одному дусі ? Хіба не одними стопами ? Чи ви знову не думаєте , що виправдуємось перед вами ? Перед Богом , у Христі ми говоримо , а все , любі , на вашу будову ! Я ж боюся , щоб , прийшовши , не знайшов вас такими , якими не хочу , і щоб мене не знайшли ви таким , якого не хочете , хай не будуть між вами суперечка , заздрість , гніви , обмани , свари , нашепти , пихи , безладдя , щоб знову , коли я прийду , не принизив мене поміж вами мій Бог , і щоб мені не оплакувати багатьох , що перше згрішили були , і не покаялися в нечистості , і в перелюбі , і в розпусті , що коїли їх . Оце втретє до вас я йду . Кожна справа хай станеться вироком двох чи трьох свідків . Попереджував я й попередую , як у вас був удруге , так тепер неприсутній , отих , що згрішили перед тим , і всіх інших , що коли прийду знову , то я не помилую , через те , що шукаєте доказу , що в мені промовляє Христос , Який не безсилий до вас , але сильний у вас . Бо хоч Він був і розп'ятий в немочі , та живий із сили Божої . Так і ми , хоча немічні в Нім , та з Ним будемо жити з Божої сили у вас . Випробовуйте самих себе , чи ви в вірі , пізнавайте самих себе . Хіба ви не знаєте самих себе , що Ісус Христос у вас ? Хіба тільки , що ви не такі , якими мали б бути . Але маю надію , що пізнаєте ви , що ми такі , якими мали б бути . І ми молимо Бога , щоб ви не чинили ніякого лиха , не для того , щоб виявились ми досвідчені , а щоб учинили ви добре , а ми будем немов негідні . Бо нічого не можемо ми проти правди , а за правду . Ми тішимося , коли ми слабі , а ви сильні . Про це й молимось щоб були досконалими ви ! Ось тому то , відсутній , пишу це , щоб прийшовши , не мав я вчинити суворо за владою , якої Господь мені дав на будування , а не на руйнування . А накінець , браття , радійте , удосконалюйтесь , тіштеся , будьте однодумні , майте мир , і Бог любови та миру буде з вами ! Вітайте один одного святим поцілунком ! Усі святі вас вітають ! Благодать Господа нашого Ісуса Христа , і любов Бога й Отця , і причастя Святого Духа нехай буде зо всіма вами ! Амінь .