GetPassageurn:cts:pbc:bible.parallel.ukr.2009:66urn:cts:pbc:bible.parallel.ukr.2009:66Об'явлення Ісуса Христа , яке дав Йому Бог , щоб показати Своїм рабам , що незабаром статися має . І Він показав , і послав Своїм Анголом рабові Своєму Іванові , який свідчив про Слово Боже , і про свідчення Ісуса Христа , і про все , що він бачив . Блаженний , хто читає , і ті , хто слухає слова пророцтва та додержує написане в ньому , час бо близький ! Іван до семи Церков , що в Азії : благодать вам і мир від Того , Хто є , Хто був і Хто має прийти ; і від семи духів , що перед престолом Його , та від Ісуса Христа , а Він Свідок вірний , Первенець з мертвих і Владика земних царів . Йому , що нас полюбив і кров'ю Своєю обмив нас від наших гріхів , що вчинив нас царями , священиками Богові й Отцеві Своєму , Тому слава та сила на вічні віки ! Амінь . Ото Він із хмарами йде , і побачить Його кожне око , і ті , що Його прокололи були , і всі племена землі будуть плакати за Ним . Так , амінь ! Я Альфа й Омега , говорить Господь , Бог , Той , Хто є , і Хто був , і Хто має прийти , Вседержитель ! Я , Іван , ваш брат і спільник у біді , і в царстві , і в терпінні в Ісусі , був на острові , що зветься Патмос , за Слово Боже і за свідчення Ісуса Христа . Я був у дусі Господнього дня , і почув за собою голос гучний , немов сурми , який говорив : Що бачиш , напиши те до книги , і пошли до сімох Церков : до Ефесу , і до Смірни , і до Пергаму , і до Тіятирів , і до Сард , і до Філядельфії , і до Лаодикії . І я оглянувся , щоб побачити голос , що говорив зо мною . І , оглянувшись , я побачив сім свічників золотих ; а посеред семи свічників Подібного до Людського Сина , одягненого в довгу одежу і підперезаного по грудях золотим поясом . А Його голова та волосся білі , немов біла вовна , як сніг ; а очі Його немов полум'я огняне . А ноги Його подібні до міді , розпалені , наче в печі ; а голос Його немов шум великої води . І сім зір Він держав у правиці Своїй , а з уст Його меч обосічний виходив , а обличчя Його , немов сонце , що світить у силі своїй . І коли я побачив Його , то до ніг Йому впав , немов мертвий . І поклав Він на мене правицю Свою та й промовив мені : Не лякайся ! Я Перший і Останній , і Живий . І був Я мертвий , а ось Я Живий на вічні віки . І маю ключі Я від смерти й від аду . Отже , напиши , що ти бачив , і що є , і що має бути по цьому ! Таємниця семи зір , що бачив ти їх на правиці Моїй , і семи свічників золотих : сім зір , то Анголи семи Церков , а сім свічників , що ти бачив , то сім Церков . До Ангола Церкви в Ефесі напиши : Оце каже Той , Хто тримає сім зір у правиці Своїй , Хто ходить серед семи свічників золотих : Я знаю діла твої , і працю твою , і твою терпеливість , і що не можеш терпіти лихих , і випробував тих , хто себе називає апостолами , але ними не є , і знайшов , що фальшиві вони . І ти маєш терпіння , і працював для Ймення Мого , але не знемігся . Але маю на тебе , що ти покинув свою першу любов . Отож , пам'ятай , звідки ти впав , і покайся , і вчинки давніші роби . Коли ж ні , то до тебе прийду незабаром , і зрушу твого свічника з його місця , якщо не покаєшся . Але маєш оце , що ненавидиш учинки Николаїтів , яких і Я ненавиджу . Хто має вухо , хай чує , що Дух промовляє Церквам : переможцеві дам їсти від дерева життя , яке в раю Божім . А до Ангола Церкви в Смірні напиши : Оце каже Перший й Останній , що був мертвий й ожив : Я знаю діла твої , і біду , і убозтво , але ти багатий , і зневагу тих , що говорять про себе , ніби юдеї вони , та ними не є , але вони зборище сатани . Не бійся того , що маєш страждати ! Ось диявол вкидатиме декого з вас до в'язниць , щоб вас випробувати . І будете мати біду десять день . Будь вірний до смерти , і Я тобі дам вінця життя ! Хто має вухо , хай чує , що Дух промовляє Церквам : переможець не буде пошкоджений від другої смерти . А до Ангола Церкви в Пергамі напиши : Оце каже Той , що має меча обосічного : Я знаю діла твої , і що де ти живеш , там престол сатани . І тримаєш ти Ймення Моє , і ти не відкинувся від віри Моєї навіть за днів , коли в вас , де живе сатана , був убитий Антипа , свідок Мій вірний . Але трохи Я маю на тебе , бо маєш там тих , хто тримається науки Валаама , що навчав був Балака покласти спотикання перед синами Ізраїля , щоб їли ідольські жертви й розпусту чинили . Так маєш і ти таких , що тримаються науки Николаїтської так само . Тож покайся ! Коли ж ні , то до тебе прийду незабаром , і воюватиму з ними мечем Своїх уст . Хто має вухо , хай чує , що Дух промовляє Церквам : переможцеві дам їсти приховану манну , і дам йому білого каменя , а на камені написане ймення нове , якого не знає ніхто , тільки той , хто приймає його . І до Ангола Церкви в Тіятирах напиши : Оце каже Син Божий , що має очі Свої , як полум'я огняне , а ноги Його подібні до міді : Я знаю діла твої , і любов , і віру , і службу , і твою терпеливість , і останні вчинки твої , що більші за перші . Але маю на тебе , що жінці Єзавелі , яка каже , ніби вона пророкиня , ти попускаєш навчати та зводити рабів Моїх , чинити розпусту та їсти ідольські жертви . І Я дав був їй часу , щоб покаялася , та вона не схотіла покаятися в розпусті своїй . Ось Я кину її на ложе , а тих , що чинять із нею розпусту , у велику біду , коли тільки в учинках своїх не покаються , а діти її поб'ю смертю . І пізнають усі Церкви , що Я Той , Хто нирки й серця вивіряє , і Я кожному з вас дам за вчинками вашими . А вам , та іншим , що в Тіятирах , що не мають науки цієї , і як кажуть не розуміють так званих глибин сатани , кажу : не накладу на вас іншого тягару , тільки те , що ви маєте , тримайте , аж поки прийду . А переможцеві , і тому , хто аж до кінця додержує Мої вчинки , Я дам йому владу над поганами , і буде пасти їх залізним жезлом ; вони , немов глиняний посуд , покрушаться , як і Я одержав владу від Свого Отця , і дам Я йому зорю досвітню . Хто має вухо , хай чує , що Дух промовляє Церквам ! А до Ангола Церкви в Сардах напиши : Оце каже Той , Хто має сім Божих духів і сім зір : Я знаю діла твої , що маєш ім'я , ніби живий , а ти мертвий . Будь чуйний та решту зміцняй , що мають померти . Бо Я не знайшов твоїх діл закінченими перед Богом Моїм . Отож , пам'ятай , як ти взяв і почув , і бережи , і покайся . А коли ти не чуйний , то на тебе прийду , немов злодій , і ти знати не будеш , якої години на тебе прийду . Та ти маєш і в Сардах кілька імен , що одежі своєї вони не споганили , і в білій зо Мною ходитимуть , бо гідні вони . Переможець зодягнеться в білу одежу , а ймення його Я не змию із книги життя , і ймення його визнаю перед Отцем Своїм і перед Його Анголами . Хто має вухо , хай чує , що Дух промовляє Церквам ! І до Ангола Церкви в Філядельфії напиши : Оце каже Святий , Правдивий , що має ключа Давидового , що Він відчиняє , і ніхто не зачинить , що Він зачиняє , і ніхто не відчинить . Я знаю діла твої . Ось Я перед тобою дверей не зачинив , і їх зачинити не може ніхто . Хоч малу маєш силу , але слово Моє ти зберіг , і від Ймення Мого не відкинувся . Ось Я зроблю , що декого з зборища сатани , із тих , що себе називають юдеями , та ними не є , але кажуть неправду , ось Я зроблю , що вони прийдуть та вклоняться перед ногами твоїми , і пізнають , що Я полюбив тебе . А що ти зберіг слово терпіння Мого , то й Я тебе збережу від години випробовування , що має прийти на ввесь всесвіт , щоб випробувати мешканців землі . Я прийду незабаром . Тримай , що ти маєш , щоб твого вінця ніхто не забрав . Переможця зроблю Я стовпом у храмі Бога Мого , і він вже не вийде назовні , і на нім напишу Ім'я Бога Мого й ім'я міста Бога Мого , Єрусалиму Нового , що з неба сходить від Бога Мого , та нове Ім'я Своє . Хто має вухо , хай чує , що Дух промовляє Церквам ! І до Ангола Церкви в Лаодикії напиши : Оце каже Амінь , Свідок вірний і правдивий , початок Божого творива : Я знаю діла твої , що ти не холодний , ані гарячий . Якби то холодний чи гарячий ти був ! А що ти літеплий , і ні гарячий , ані холодний , то виплюну тебе з Своїх уст . . . Бо ти кажеш : Я багатий , і збагатів , і не потребую нічого . А не знаєш , що ти нужденний , і мізерний , і вбогий , і сліпий , і голий ! Раджу тобі купити в Мене золота , в огні перечищеного , щоб збагатитись , і білу одежу , щоб зодягтися , і щоб ганьба наготи твоєї не видна була , а мастю на очі намасти свої очі , щоб бачити . Кого Я люблю , тому докоряю й караю того . Будь же ревний і покайся ! Ось Я стою під дверима та стукаю : коли хто почує Мій голос і двері відчинить , Я до нього ввійду , і буду вечеряти з ним , а він зо Мною . Переможцеві сісти Я дам на Моєму престолі зо Мною , як і Я переміг був , і з Отцем Своїм сів на престолі Його . Хто має вухо , хай чує , що Дух промовляє Церквам ! По цьому я поглянув , і ось двері на небі відчинені , і перший голос , що я чув його , як сурму , що зо мною говорив , сказав : Іди сюди , і Я тобі покажу , що статися має по цьому ! І зараз у дусі я був . І ось престол стояв на небі , а на престолі Сидячий . А Сидячий подібний був з вигляду до каменя яспіса й сардиса , а веселка навколо престолу видом подібна була до смарагду . А навколо престолу двадцять чотири престоли , а на престолах я бачив двадцятьох чотирьох старців , що сиділи , у шати білі одягнені , а на головах своїх мали вінці золоті . А від престолу виходили блискавки , і голоси , і громи . А перед престолом горіли сім свічників огняних , а вони сім духів Божих . І перед престолом як море скляне , до кришталю подібне . А серед престолу й навколо престолу четверо тварин , повні очей спереду й ззаду . І перша тварина подібна до лева , а друга тварина подібна до теляти , а третя тварина мала лице , як людина , а четверта тварина подібна до орла , що летить . І ті чотири тварині , кожна з них мала навколо по шість крил , а всередині повна очей . І спокою не мають вони день і ніч , промовляючи : Свят , свят , свят Господь , Бог Вседержитель , що Він був , і що є , і що має прийти ! І коли ті тварини складають славу , і честь , і подяку Тому , Хто сидить на престолі й живе віки вічні , тоді падають двадцять чотири старці перед Тим , Хто сидить на престолі , і вклоняються Тому , Хто живе віки вічні , і складають вінці свої перед престолом та кажуть : Достойний Ти , Господи й Боже наш , прийняти славу , і честь , і силу , бо все Ти створив , і з волі Твоєї існує та створене все ! І я бачив в правиці Того , Хто сидить на престолі , книгу , написану всередині й назовні , і запечатану сімома печатками . І бачив я потужного Ангола , який гучним голосом кликав : Хто гідний розгорнути книгу , і зламати печатки її ? І не міг ніхто ні на небі , ні на землі , ані під землею розгорнути книги , ані навіть зазирнути в неї . І плакав я гірко , що не знайшовся ані один гідний розгорнути й прочитати книгу , ані навіть зазирнути в неї . А один із старців промовив до мене : Не плач ! Ось Лев , що з племени Юдиного , корень Давидів , переміг так , що може розгорнути книгу , і зламати сім печаток її . І я глянув , і ось серед престолу й чотирьох тварин і серед старців стоїть Агнець , як заколений , що має сім рогів і сім очей , а це сім Божих духів , посланих на всю землю . І Він підійшов , і взяв книгу з правиці Того , Хто сидить на престолі . А коли Він узяв книгу , то чотири тварині й двадцять чотири старці попадали перед Агнцем , а кожен мав гусла й золоті чаші , повні пахощів , а вони молитви святих . І нову пісню співають вони , промовляючи : Ти достойний узяти цю книгу , і розкрити печатки її , бо Ти був заколений , і кров'ю Своєю Ти викупив людей Богові з усякого племени , і язика , і народу , і люду . І Ти їх зробив для нашого Бога царями , і священиками , і вони на землі царюватимуть ! І я бачив , і чув голос багатьох Анголів навколо престолу , і тварин , і старців , і число їх було десятки тисяч раз по десять тисяч і тисячі тисяч . І казали вони гучним голосом : Достойний Агнець , що заколений , прийняти силу , і багатство , і мудрість , і міць , і честь , і славу , і благословення ! І кожне створіння , що воно на небі , і на землі , і під землею , і на морі , і все , що в них , чув я , говорило : Тому , Хто сидить на престолі , і Агнцеві благословення , і честь , і слава , і сила на вічні віки ! А чотири тварині казали : Амінь ! І двадцять чотири старці попадали та поклонились Тому , Хто живе повік віку ! І я бачив , що Агнець розкрив одну з семи печаток , і почув я одну з чотирьох тих тварин , яка говорила , як голосом грому : Підійди ! І я глянув , і ось кінь білий , а той , хто на ньому сидів , мав лука . І вінця йому дано , і він вийшов , немов переможець , і щоб перемогти . І коли другу печатку розкрив , я другу тварину почув , що казала : Підійди ! І вийшов кінь другий , червоний . А тому , хто на ньому сидів , було дано взяти мир із землі та щоб убивали один одного . І меч великий був даний йому . І коли третю печатку розкрив , я третю тварину почув , що казала : Підійди ! І я глянув , і ось кінь вороний . А той , хто на ньому сидів , мав вагу в своїй руці . І я ніби голос почув посеред чотирьох тих тварин , що казав : Ківш пшениці за динарія , і три ковші ячменю за динарія , а оливи й вина не марнуй ! А коли Він четверту печатку розкрив , я четверту тварину почув , що казала : Підійди ! І я глянув , і ось кінь чалий . А той , хто на ньому сидів , на ім'я йому Смерть , за ним же слідом ішов Ад . І дана їм влада була на четвертій частині землі забивати мечем , і голодом , і мором , і земними звірми . І коли п'яту печатку розкрив , я побачив під жертівником душі побитих за Боже Слово , і за свідчення , яке вони мали . І кликнули вони гучним голосом , кажучи : Аж доки , Владико святий та правдивий , не будеш судити , і не мститимеш тим , хто живе на землі , за кров нашу ? І кожному з них дано білу одежу , і сказано їм іще трохи спочити , аж поки доповнять число їхні співслуги , і брати їхні , що будуть побиті , як і вони . І коли шосту печатку розкрив , я поглянув , і ось сталось велике трясіння землі , і сонце зчорніло , як міх волосяний , і ввесь місяць зробився , як кров . . . І на землю попадали зорі небесні , як фіґове дерево ронить свої недозрілі плоди , коли потрясе сильний вітер . . . І небо сховалось , згорнувшись , немов той сувій пергамену , і кожна гора , і кожен острів порушилися з своїх місць . . . І земні царі , і вельможі та тисячники , і багаті та сильні , і кожен раб та кожен вільний , поховались у печери та в скелі гірські , та й кажуть до гір та до скель : Поспадайте на нас , і позакривайте ви нас від лиця Того , Хто сидить на престолі , і від гніву Агнця ! . . . Бо прийшов це великий день гніву Його , і хто встояти може ? А по цьому я бачив чотирьох Анголів , що стояли на чотирьох кутах землі та тримали чотири земні вітри , щоб вітер не віяв на землю , ані на море , ані на жодне дерево . І бачив я іншого Ангола , що від схід сонця виходив , і мав печатку Бога Живого . І він гучним голосом крикнув до чотирьох Анголів , що їм дано пошкодити землі та морю , говорячи : Не шкодьте ані землі , ані морю , ані дереву , аж поки ми покладемо печатки рабам Бога нашого на їхніх чолах ! І почув я число попечатаних : сто сорок чотири тисячі попечатаних від усіх племен Ізраїлевих синів : з племени Юдиного дванадцять тисяч попечатаних , з племени Рувимового дванадцять тисяч , з племени Ґадового дванадцять тисяч , з племени Асирового дванадцять тисяч , з племени Нефталимового дванадцять тисяч , з племени Манасіїного дванадцять тисяч , з племени Симеонового дванадцять тисяч , з племени Левіїного дванадцять тисяч , з племени Іссахарового дванадцять тисяч , з племени Завулонового дванадцять тисяч , з племени Йосипового дванадцять тисяч , з племени Веніяминового дванадцять тисяч попечатаних . Потому я глянув , і ось натовп великий , що його зрахувати не може ніхто , з усякого люду , і племен , і народів , і язиків , стояв перед престолом і перед Агнцем , зодягнені в білу одежу , а в їхніх руках було пальмове віття . І взивали вони гучним голосом , кажучи : Спасіння нашому Богові , що сидить на престолі , і Агнцеві ! А всі Анголи стояли навколо престолу та старців і чотирьох тих тварин . І вони на обличчя попадали перед престолом , і вклонилися Богові , кажучи : Амінь ! Благословення , і слава , і мудрість , і хвала , і честь , і сила , і міць нашому Богу на вічні віки ! Амінь ! І відповів один із старців , і до мене сказав : Оці , що зодягнені в білу одежу , хто вони й звідкіля поприходили ? І сказав я йому : Мій пане , ти знаєш ! Він же мені відказав : Це ті , що прийшли від великого горя , і випрали одіж свою , та вибілили її в крові Агнця . . . Тому то вони перед Божим престолом , і в храмі Його день і ніч Йому служать . А Той , Хто сидить на престолі , розтягне намета над ними . Вони голоду й спраги терпіти не будуть уже , і не буде палити їх сонце , ані спека яка . Бо Агнець , що серед престолу , буде їх пасти , і водитиме їх до джерел вод життя . І Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре ! І коли сьому печатку розкрив , німа тиша настала на небі десь на півгодини . І я бачив сімох Анголів , що стояли перед Богом . І дано було їм сім сурем . І прийшов другий Ангол , та й став перед жертівником із золотою кадильницею . І було йому дано багато кадила , щоб до молитов усіх святих додав на золотого жертівника , що перед престолом . І знявся дим кадильний з молитвами святих від руки Ангола перед Бога . А Ангол кадильницю взяв , і наповнив її огнем із жертівника , та й кинув на землю . І зчинилися громи , і гуркотнява , і блискавиці та трясіння землі . . . І сім Анголів , що мали сім сурем , приготувалися , щоб сурмити . І засурмив перший Ангол , і вчинилися град та огонь , перемішані з кров'ю , і впали на землю . І спалилась третина землі , і згоріла третина дерев , і всіляка зелена трава погоріла . . . І засурмив другий Ангол , і немов би велика гора , розпалена огнем , була вкинена в море . І третина моря зробилася кров'ю , і померла третина морського створіння , що мають життя , і загинула третина кораблів . . . І засурмив третій Ангол , і велика зоря спала з неба , палаючи , як смолоскип . І спала вона на третину річок та на водні джерела . А ймення зорі тій Полин . І стала третина води , як полин , і багато з людей повмирали з води , бо згіркла вона . . . І засурмив Ангол четвертий , і вдарено третину сонця , і третину місяця , і третину зір , щоб затьмилася їхня третина , щоб третина дня не світила , так само ж і ніч . . . І бачив , і чув я одного орла , що летів серед неба і кликав гучним голосом : Горе , горе , горе тим , хто живе на землі , від голосів сурмових позосталих трьох Анголів , що мають сурмити ! . . . І засурмив п'ятий Ангол , і я бачив зорю , що спала із неба додолу . І їй даний був ключ від криниці безодньої . І вона відімкнула криницю безодню , і дим повалив із криниці , мов дим із великої печі . І затьмилося сонце й повітря від криничного диму . . . А з диму на землю вийшла сарана , і дано їй міць , як мають міць скорпіони земні . І наказано їй , щоб вона не шкодила земній траві , ані жадному зіллю , ані жадному дереву , але тільки тим людям , які на чолах не мають печатки Божої . І було дано їй , щоб їх не вбивати , але мучити п'ять місяців ; а мука від неї , як мука від скорпіона , коли вкусить людину . І в ті дні люди смерти шукатимуть , та не знайдуть її ! Померти вони захотять , та втече від них смерть ! . . . А вигляд сарани був подібний до коней , на війну приготованих ; а на головах у неї немов би вінки , подібні на золото , а обличчя її немов людські обличчя . І мала волосся як волосся жіноче , а її зуби були немов лев'ячі . І мала вона панцери , немов панцери залізні ; а шум її крил немов шум колесниць , коли коней багато біжить на війну . І мала хвости , подібні до скорпіонових , та жала , а в неї в хвостах її влада п'ять місяців шкодити людям . І мала вона над собою царя , ангола безодні ; йому по-єврейському ім'я Аваддон , а по-грецькому звався він Аполліон ! Одне горе минуло ! Ось за ним ще два горя надходять ! І засурмив шостий Ангол , і я почув один голос із чотирьох рогів золотого жертівника , який перед Богом , що казав шостому Анголові , який мав сурму : Розв'яжи чотирьох Анголів , що пов'язані при великій річці Ефраті . І були порозв'язувані чотири Анголи , приготовані на годину , і на день , і на місяць , і на рік , щоб убили третину людей . А число кінного війська двадцять тисяч раз по десять тисяч ; і я чув їхнє число . І так бачив я коней в видінні , а на них верхівців , що панцери мали огняні , і гіяцинтові , і сірчані . А голови в коней немов голови лев'ячі , а з їхнього рота виходив огонь , і дим , і сірка . І побита була третина людей від цих трьох поразок , від огню , і від диму , і від сірки , що виходили з їхніх ротів . Сила бо коней була в їхнім роті та в їхніх хвостах . А хвости їхні подібні до вужів , що мають голови , і ними вони шкоду чинять . А решта людей , що не вбита була цими поразками , не покаялася за діла своїх рук , щоб не кланятись демонам , ані ідолам золотим , і срібним , і мідяним , і кам'яним , і дерев'яним , що не можуть вони ані бачити , ані чути , ані ходити . І вони не покаялися в своїх убивствах , ані в чарах своїх , ні в розпусті своїй , ні в крадіжках своїх . . . І бачив я іншого потужного Ангола , що сходив із неба . Був одягнений в хмару , і над його головою веселка була , а обличчя його як стовпи огняні , і мав у руці своїй книжку розгорнену . І він поставив свою праву ногу на море , а ліву на землю , і закричав гучним голосом , як лев той ричить . І як він закричав , то заговорили сім громів голосами своїми . А як заговорили сім громів голосами своїми , я хотів був писати . Та я почув голос із неба , що до мене казав : Запечатай оте , що сім громів казали , і того не пиши ! А Ангол , що я бачив його , як стояв він на морі й землі , зняв до неба правицю свою та й поклявся Живучим по вічні віки , Який створив небо та те , що на ньому , і землю та те , що на ній , і море й що в нім , що вже часу не буде , а дня голосу сьомого Ангола , коли він засурмить , довершиться Божа таємниця , як Він благовістив був Своїм рабам пророкам . І голос , що я чув його з неба , став знов говорити зо мною й казати : Піди , та візьми розгорнену книжку з руки Ангола , що стоїть на морі й землі . І пішов я до Ангола та й промовив йому , щоб дав мені книжку . А він мені каже : Візьми , і з'їж її ! І гіркість учинить вона для твого живота , та в устах твоїх буде солодка , як мед . І я взяв з руки Ангола книжку та й з'їв її . І була вона в устах моїх , немов мед той , солодка . Та коли її з'їв , вона гіркість зробила в моїм животі . . . І сказали мені : Ти мусиш знову пророкувати про народи , і поган , і язики , і про багато царів . І дано тростину мені , подібну до палиці , і сказано : Устань , і зміряй храма Божого й жертівника , і тих , хто вклоняється в ньому . А двір , що за храмом , лиши та не міряй його , бо він даний поганам , і сорок два місяці будуть топтати вони святе місто . І звелю Я двом свідкам Своїм , і будуть вони пророкувати тисячу двісті й шістдесят день , зодягнені в волосяницю . Вони дві оливі та два свічники , що стоять перед Богом землі . І коли б хто схотів учинити їм кривду , то вийде огонь з їхніх уст , і поїсть ворогів їхніх . А коли хто захоче вчинити їм кривду , той отак мусить бути забитий . Вони мають владу небо замкнути , щоб за днів їхніх пророцтва не йшов дощ . І мають владу вони над водою , у кров обертати її , і вдарити землю всілякою карою , скільки разів вони схочуть . А коли вони скінчать свідоцтво своє , то звірина , що з безодні виходить , із ними війну поведе , і вона їх переможе та їх повбиває . І їхні трупи полишить на майдані великого міста , що зветься духовно Содом і Єгипет , де й Господь наш був розп'ятий . І багато з народів , і з племен , і з язиків , і з поган будуть дивитися півчверта дні на їхні трупи , не дозволять покласти в гроби їхніх трупів . А мешканці землі будуть тішитися та радіти над ними , і дарунки пошлють один одному , бо мучили ці два пророки мешканців землі . А по півчверта днях дух життя ввійшов у них від Бога , і вони повставали на ноги свої . І напав жах великий на тих , хто дивився на них ! І почули вони гучний голос із неба , що їм говорив : Зійдіть сюди ! І на небо зійшли вони в хмарі , і вороги їхні дивились на них . І тієї години зчинився страшний землетрус , і десята частина міста того завалилась . . . І в цім трусі загинуло сім тисяч людських імен , а решта обгорнена жахом була , і вони віддали славу Богу Небесному ! . . . Друге горе минуло ! Ото незабаром настане за ним третє горе ! І засурмив сьомий Ангол , і на небі зчинились гучні голоси , що казали : Перейшло панування над світом до Господа нашого та до Христа Його , і Він зацарює на вічні віки ! І двадцять чотири старці , що на престолах своїх перед Богом сидять , попадали на обличчя свої , та й уклонилися Богові , кажучи : Дяку складаємо Тобі , Господи , Боже Вседержителю , що Ти є й що Ти був , що прийняв Свою силу велику та й зацарював ! А погани розлютилися , та гнів Твій прийшов , і час настав мертвих судити , і дати заплату рабам Твоїм , пророкам і святим , і тим , хто Ймення Твого боїться малим і великим , і знищити тих , хто нищить землю . І розкрився храм Божий на небі , і ковчег заповіту Його в Його храмі з'явився . І зчинилися блискавки , і гуркіт , і громи , і землетрус , і великий град . . . І з'явилась на небі велика ознака : Жінка , зодягнена в сонце , а під ногами її місяць , а на її голові вінок із дванадцяти зір . І вона мала в утробі , і кричала від болю , та муки терпіла від породу . І з'явилася інша ознака на небі , ось змій червоноогняний , великий , що мав сім голів та десять рогів , а на його головах сім вінців . Його хвіст змів третину зір із Неба та й кинув додолу . І змій стояв перед жінкою , що мала вродити , щоб з'їсти дитину її , коли вродить . . . І дитину вродила вона чоловічої статі , що всі народи має пасти залізним жезлом . І дитина її була взята до Бога , і до престолу Його . А жінка втекла на пустиню , де вона мала місце , від Бога для неї вготоване , щоб там годували її тисячу двісті шістдесят день . І сталась на небі війна : Михаїл та його Анголи вчинили зо змієм війну . І змій воював та його анголи , та не втрималися , і вже не знайшлося їм місця на небі . І скинений був змій великий , вуж стародавній , що зветься диявол і сатана , що зводить усесвіт , і скинений був він додолу , а з ним і його анголи були скинені . І я почув гучний голос на небі , який говорив : Тепер настало спасіння , і сила , і царство нашого Бога , і влада Христа Його , бо скинений той , хто братів наших скаржив , хто перед нашим Богом оскаржував їх день і ніч ! І вони його перемогли кров'ю Агнця та словом свого засвідчення , і не полюбили життя свого навіть до смерти ! Через це звеселися ти , небо , та ті , хто на нім пробуває ! Горе землі та морю , до вас бо диявол зійшов , маючи лютість велику , знаючи , що короткий час має ! А коли змій побачив , що додолу він скинений , то став переслідувати жінку , що вродила хлоп'я . І жінці дані були дві крилі великого орла , щоб від змія летіла в пустиню до місця свого , де будуть її годувати час , і часи , і півчасу . І пустив змій за жінкою з уст своїх воду , як річку , щоб річка схопила її . Та жінці земля помогла , і розкрила земля свої уста , та й випила річку , яку змій був пустив із своїх уст . . . І змій розлютувався на жінку , і пішов воювати з останком насіння її , що вони бережуть Божі заповіді та мають свідоцтво Ісусове . І я став на морському піску . І я бачив звірину , що виходила з моря , яка мала десять рогів та сім голів , а на рогах її було десять вінців , а на її головах богозневажні імена . А звірина , що я її бачив , подібна до рися була , а ноги її як ведмежі , а паща її немов лев'яча паща . І змій дав їй свою силу , і престола свого , і владу велику . А одна з її голів була ніби забита на смерть , але рана смертельна її вздоровилась . І вся земля дивувалась , слідкуючи за звіриною ! І вклонилися змієві , що дав владу звірині . І вклонились звірині , говорячи : Хто до звірини подібний , і хто воювати з нею може ? І їй дано уста , що говорили зухвале та богозневажне . І їй дано владу діяти сорок два місяці . І відкрила вона свої уста на зневагу проти Бога , щоб богозневажати Ім'я Його й оселю Його , та тих , хто на небі живе . І їй дано провадити війну зо святими , та їх перемогти . І їй дана влада над кожним племенем , і народом , і язиком , і людом . І їй вклоняться всі , хто живе на землі , що їхні імена не написані в книгах життя Агнця , заколеного від закладин світу . Коли має хто вухо , нехай слухає : Коли хто до полону веде , сам піде в полон . Коли хто мечем убиває , такий мусить сам бути вбитий мечем ! Отут терпеливість та віра святих ! І бачив я іншу звірину , що виходила з землі . І вона мала два роги , подібні ягнячим , та говорила , як змій . І вона виконувала всю владу першої звірини перед нею , і робила , щоб земля та ті , хто живе на ній , вклонилися першій звірині , що в неї вздоровлена була її рана смертельна . І чинить вона великі ознаки , так що й огонь зводить з неба додолу перед людьми . І зводить вона мешканців землі через ознаки , що їх дано їй чинити перед звіриною , намовляючи мешканців землі зробити образа звірини , що має рану від меча , та живе . І дано їй вкласти духа образові звірини , щоб заговорив образ звірини , і зробити , щоб усі , хто не поклониться образові звірини , побиті були . І зробить вона , щоб усім малим і великим , багатим і вбогим , вільним і рабам було дано знамено на їхню правицю або на їхні чола , щоб ніхто не міг ані купити , ані продати , якщо він не має знамена ймення звірини , або числа ймення його . . . Тут мудрість ! Хто має розум , нехай порахує число звірини , бо воно число людське . А число її шістсот шістдесят шість . І я глянув , і ось Агнець стоїть на Сіонській горі , а з Ним сто сорок чотири тисячі , що мають Ім'я Його й Ім'я Отця Його , написане на своїх чолах . І почув я голос із неба , немов шум великої води , і немов гук міцного грому . І почув я голос гуслярів , що грали на гуслах своїх , і співали , як пісню нову перед престолом і перед чотирьома тваринами й старцями . І ніхто не міг навчитися пісні , окрім цих ста сорока чотирьох тисяч , викуплених від землі . Це ті , хто не осквернився з жінками , бо чисті вони . Вони йдуть за Агнцем , куди Він іде . Вони викуплені від людей , первістки Богові й Агнцеві , не знайшлося бо підступу в їхніх устах , бо вони непорочні ! І побачив я іншого Ангола , що летів серед неба , і мав благовістити вічну Євангелію мешканцям землі , і кожному людові , і племені , і язику , і народові . І він говорив гучним голосом : Побійтеся Бога та славу віддайте Йому , бо настала година суду Його , і вклоніться Тому , Хто створив небо , і землю , і море , і водні джерела ! А інший , другий Ангол летів слідом і казав : Упав , упав Вавилон , город великий , бо лютим вином розпусти своєї він напоїв усі народи ! А інший , третій Ангол летів услід за ним , гучним голосом кажучи : Коли хто вклоняється звірині та образу її , і приймає знамено на чолі своїм чи на руці своїй , то той питиме з вина Божого гніву , вина незмішаного в чаші гніву Його , і буде мучений в огні й сірці перед Анголами святими та перед Агнцем . А дим їхніх мук підійматиметься вічні віки . І не мають спокою день і ніч усі ті , хто вклоняється звірині та образу її , і приймає знамено ймення його . Тут терпеливість святих , що додержують заповіді Божі та Ісусову віру ! І почув я голос із неба , що до мене казав : Напиши : Блаженні ті мертві , хто з цього часу вмирає в Господі ! Так , каже Дух , вони від праць своїх заспокояться , бо їхні діла йдуть за ними слідом . І я глянув , і ото біла хмара , а на хмарі сидить подібний до Людського Сина . Він мав на своїй голові золотого вінця , а в руці його гострий серп . І інший Ангол вийшов із храму , і гучним голосом кликнув до того , хто на хмарі сидів : Пошли серпа свого й жни , бо настала година пожати , дозріло бо жниво землі ! І той , хто на хмарі сидів , скинув додолу серпа свого , і земля була вижата . І інший Ангол вийшов із храму , що на небі , і він мав гострого серпа . І інший Ангол , що мав владу над огнем , вийшов від жертівника . І він гучним голосом кликнув до того , що мав гострого серпа , говорячи : Пошли свого гострого серпа , і позбирай грона земної виноградини , бо грона її вже доспіли . І Ангол кинув додолу серпа свого , і зібрав виноград на землі , і вкинув в велике чавило Божого гніву . І потовчене було чавило за містом , і потекла кров із чавила аж до кінських вуздечок , на тисячу шістсот стадій . . . І бачив я інше знамено на небі , велике та дивне , сім Анголів , що сім кар вони мали , бо ними кінчався гнів Божий . І я бачив щось , ніби як море скляне , з огнем перемішане . А ті , що перемогли звірину та образа його , і знамено його , і число його ймення , стояли на морі склянім , та мали гусла Божі . І співали вони пісню Мойсея , раба Божого , і пісню Агнця , говорячи : Великі та дивні діла Твої , о Господи , Боже Вседержителю ! Справедливі й правдиві дороги Твої , о Царю святих ! Хто Тебе , Господи , не побоїться , та Ймення Твого не прославить ? Бо один Ти святий , бо народи всі прийдуть та вклоняться перед Тобою , бо з'явилися суди Твої ! А по цьому я глянув , і ось відчинився храм скинії свідчення в небі , і сім Анголів вийшли з храму , і сім кар вони мали . Вони були вдягнені в шати льняні , чисті й ясні , і підперезані довкола грудей золотими поясами . І одна з чотирьох тих тварин дала сімом Анголам сім чаш золотих , наповнених гніву Бога , що живе повік віку . І храм переповнився димом від Божої слави , і від сили Його . Та до храму ніхто не спромігся ввійти , аж поки не скінчилися ті сім кар сімох Анголів . І я почув гучний голос із храму , що казав до семи Анголів : Ідіть , і вилийте на землю сім чаш гніву Божого ! І пішов перший Ангол , і вилив на землю чашу свою . І шкідливі та люті болячки обсіли людей , хто мав знамено звірини й вклонявсь її образу . А другий Ангол вилив свою чашу до моря . І сталася кров , немов у мерця , і кожна істота жива вмерла в морі . Третій же Ангол вилив чашу свою на річки та на водні джерела , і сталася кров . І почув я Ангола вод , який говорив : Ти праведний , що Ти є й що Ти був , і святий , що Ти це присудив ! Бо вони пролили кров святих та пророків , і Ти дав їм напитися крови . Вони варті того ! І я чув , як жертівник говорив : Так , Господи , Боже Вседержителю ! Правдиві й справедливі суди Твої ! А Ангол четвертий вилив свою чашу на сонце . І дано йому палити людей огнем . І спека велика палила людей , і зневажали вони Ім'я Бога , що має владу над карами тими , і вони не покаялися , щоб славу віддати Йому . А п'ятий Ангол вилив чашу свою на престола звірини . І затьмилося царство її , і люди від болю кусали свої язики , і Бога Небесного вони зневажали від болю свого й від своїх болячок , та в учинках своїх не покаялись ! Шостий же Ангол вилив чашу свою на річку велику Ефрат , і вода її висохла , щоб приготовити дорогу царям , які від схід сонця . І я бачив , що виходили з уст змія , і з уст звірини , і з уст неправдивого пророка три духи нечисті , як жаби , це духи демонські , що чинять ознаки . Вони виходять до царів усього всесвіту , щоб зібрати їх на війну того великого дня Вседержителя Бога . Ось іду , немов злодій ! Блаженний , хто чуйний , і одежу свою береже , щоб нагим не ходити , і щоб не бачили ганьби його ! І зібрав їх на місце , яке по-єврейському зветься Армагеддон . Сьомий же Ангол вилив чашу свою на повітря . І голос гучний залунав від небесного храму з престолу , говорячи : Сталося ! І сталися блискавки й гуркіт та громи , і сталось велике трясіння землі , якого не було , відколи людина живе на землі . . . Великий такий землетрус , такий міцний ! І місто велике розпалося на три частині , і попадали людські міста . . . І великий Вавилон був згаданий перед Богом , щоб дати йому чашу вина Його лютого гніву . . . І зник кожен острів , і не знайдено гір ! . . . І великий град , як важкі тягарі , падав із неба на людей . І люди зневажали Бога за покарання градом , бо кара Його була дуже велика ! . . . І прийшов один із семи Анголів , що мають сім чаш , і говорив зо мною , кажучи : Підійди , я покажу тобі засудження великої розпусниці , що сидить над багатьма водами . З нею розпусту чинили земні царі , і вином розпусти її впивались мешканці землі . І в дусі повів він мене на пустиню . І побачив я жінку , що сиділа на червоній звірині , переповненій іменами богозневажними , яка мала сім голів і десять рогів . А жінка була одягнена в порфіру й кармазин , і приоздоблена золотом і дорогоцінним камінням та перлами . У руці своїй мала вона золоту чашу , повну гидоти та нечести розпусти її . А на чолі її було написане ім'я , таємниця : Великий Вавилон , мати розпусти й гидоти землі . І бачив я жінку , п'яну від крови святих і від крови мучеників Ісусових , і , бачивши її , дивувався я дивом великим . А Ангол промовив до мене : Чого ти дивуєшся ? Я скажу тобі таємницю жінки й звірини , яка носить її , яка має сім голів і десять рогів . Звірина , яку бачив я , була і нема , і має вийти з безодні і піде вона на погибіль . А мешканці землі , що їхні імена не записані в книгу життя від закладин світу , дивуватися будуть , як побачать , що звірина була і нема , і з'явиться . Тут розум , що має він мудрість . Сім голів це сім гір , що на них сидить жінка . І сім царів , п'ять їх упало , один є , другий іще не прийшов , а як прийде , то мусить він трохи пробути . І звірина , що була і нема , і вона сама восьма й з сімох , і йде на погибіль . А десять тих рогів , що бачив ти їх , то десять царів , що ще не прийняли царства , але приймуть владу царську із звіриною на одну годину . Вони мають одну думку , а силу та владу свою віддадуть звірині . Вони воюватимуть проти Агнця та Агнець переможе їх , бо Він Господь над панами та Цар над царями . А ті , хто з Ним , покликані , і вибрані , і вірні . І говорить до мене : Води , що бачив ти їх , де сидить та розпусниця , то народи та люди , і племена та язики . А десять рогів , що ти бачив їх , та звірина , вони зненавидять розпусницю , спустошать її й обнажать , і з'їдять її тіло , і огнем її спалять . Бо Бог дав їм до серця , щоб волю чинили Його , маючи одну думку , і щоб царство своє віддали звірині , аж поки не виповняться слова Божі . А жінка , яку ти бачив , то місто велике , що панує над царями земними . Після цього побачив я іншого Ангола , що сходив із неба , і що владу велику він мав . І земля освітилась від слави його . І він гучним голосом кликнув , говорячи : Упав , упав великий Вавилон ! Став він оселею демонів , і сховищем усякому духові нечистому , і сховищем усіх птахів нечистих та ненавидних , бо лютим вином розпусти своєї він напоїв всі народи ! І земні царі з ним розпусту чинили , а земні купці збагатіли від сили розкоші його ! І почув я інший голос із неба , який говорив : Вийдіть із нього , люди мої , щоб не сталися ви спільниками гріхів його , і щоб не потрапили в карання його . Гріхи бо його досягли аж до неба , і Бог ізгадав про неправди його . Відплатіть ви йому , як і він вам платив , і вдвоє подвойте йому за вчинки його ! Удвоє налийте до чаші , що нею він вам наливав ! Скільки він славив себе та розкошував , стільки муки та смутку завдайте йому ! Бо в серці своєму говорить : Сиджу , як цариця , і я не вдова , і бачити смутку не буду ! Через це одного дня прийдуть кари його , смерть , і плач , і голод , і спалений буде огнем , бо міцний Господь , Бог , що судить його ! І будуть плакати та голосити за ним царі земні , що з ним розпусту чинили та розкошували , коли побачать дим пожежі його . Вони через страх його мук стоятимуть здалека та говоритимуть : Горе , горе , о місто велике , Вавилоне , місто могутнє , бо суд твій прийшов однієї години ! І земні купці будуть плакати та голосити за ним , бо ніхто не купує вже їхнього вантажу , вантажу золота , і срібла , і каміння дорогоцінного , і перел , і віссону , і порфіри , і шовку , і кармазину , і всякого дерева запашного , і всякого посуду з слонової кости , і всякого посуду з дорогоцінного дерева , і мідяного , і залізного , і мармурового , і кориці , і шафрану , і пахощів , і мирри , і ливану , і вина , і оливи , і тонкої муки , і пшениці , і товару , і вівців , і коней , і возів , і рабів , і душ людських . І плоди пожадливости душі твоєї відійшли від тебе , і все сите та світле пропало для тебе , і вже їх ти не знайдеш ! Купці цими речами , що вони збагатилися з нього , від страху мук його стануть здалека , і будуть плакати та голосити , і казати : Горе , горе , місто велике , зодягнене в віссон і порфіру та в кармазин , і прикрашене золотом і дорогоцінним камінням та перлами , бо за одну годину згинуло таке велике багатство . . . І кожен стерник , і кожен , хто пливає на кораблях , і моряки , і всі , хто працює на морі , стали здалека , і , бачивши дим від пожежі його , кричали й казали : Котре до великого міста подібне ? І вони посипали порохом голови свої , і закричали , плачучи та голосячи , і кажучи : Горе , горе , місто велике , що в ньому з його дорогоцінностей збагатилися всі , хто має кораблі на морі , бо за одну годину воно спорожніло ! Радій з цього , небо , і святі апостоли та пророки , бо Бог виконав суд ваш над ним ! І один сильний Ангол узяв великого каменя , як жорно , і кинув до моря , говорячи : З таким розгоном буде кинений Вавилон , місто велике , і вже він не знайдеться ! І голос гуслярів , і співаків , і сопільників , і сурмачів уже не буде чутий в тобі ! І вже не знайдеться в тобі жадного мистця й ніякого мистецтва , і шум жорен уже не буде чутий в тобі ! І світло свічника вже не буде світити в тобі , і голос молодого й молодої вже не буде чутий в тобі . Бо купці твої були земні вельможі , бо твоїм ворожбитством були зведені всі народи ! Бо в нім знайдена кров пророків , і святих , і побитих усіх на землі . . . По цьому почув я наче гучний голос великого натовпу в небі , який говорив : Алілуя ! Спасіння , і слава , і сила Господеві нашому , правдиві бо та справедливі суди Його , бо Він засудив ту велику розпусницю , що землю зіпсула своєю розпустою , і помстив за кров Своїх рабів з її рук ! І вдруге сказали вони : Алілуя ! І з неї дим виступає на вічні віки ! І попадали двадцять чотири старці й чотири тварині , і поклонилися Богові , що сидить на престолі , говорячи : Амінь , алілуя ! А від престолу вийшов голос , що кликав : Хваліть Бога нашого , усі раби Його , і всі , хто боїться Його , і малі , і великі ! І почув я ніби голос великого натовпу , і наче шум великої води , і мов голос громів гучних , що вигукували : Алілуя , бо запанував Господь , наш Бог Вседержитель ! Радіймо та тішмося , і даймо славу Йому , бо весілля Агнця настало , і жона Його себе приготувала ! І їй дано було зодягнутися в чистий та світлий вісон , бо віссон то праведність святих . І сказав він мені : Напиши : Блаженні покликані на весільну вечерю Агнця ! І сказав він мені : Це правдиві Божі слова ! І я впав до його ніг , щоб вклонитись йому . І він каже мені : Таж ні ! Я співслуга твій та братів твоїх , хто має засвідчення Ісусове , Богові вклонися ! Бо засвідчення Ісусове , то дух пророцтва . І побачив я небо відкрите . І ось білий кінь , а Той , Хто на ньому сидів , зветься Вірний і Правдивий , і Він справедливо судить і воює . Очі Його немов полум'я огняне , а на голові Його багато вінців . Він ім'я мав написане , якого не знає ніхто , тільки Він Сам . І зодягнений був Він у шату , покрашену кров'ю . А Йому на ім'я : Слово Боже . А війська небесні , зодягнені в білий та чистий віссон , їхали вслід за Ним на білих конях . А з Його уст виходив гострий меч , щоб ним бити народи . І Він пастиме їх залізним жезлом , і Він буде топтати чавило вина лютого гніву Бога Вседержителя ! І Він має на шаті й на стегнах Своїх написане ймення : Цар над царями , і Господь над панами . І бачив я одного Ангола , що на сонці стояв . І він гучним голосом кликнув , кажучи до всіх птахів , що серед неба літали : Ходіть , і зберіться на велику Божу вечерю , щоб ви їли тіла царів , і тіла тисячників , і тіла сильних , і тіла коней і тих , хто сидить на них , і тіла всіх вільних і рабів , і малих , і великих . . . І я побачив звірину , і земних царів , і війська їхні , зібрані , щоб учинити війну з Тим , Хто сидить на коні , та з військом Його . І схоплена була звірина , а з нею неправдивий пророк , що ознаки чинив перед нею , що ними звів тих , хто знамено звірини прийняв і поклонився був образові її . Обоє вони були вкинені живими до огняного озера , що сіркою горіло . . . А решта побита була мечем Того , Хто сидів на коні , що виходив із уст Його . І все птаство наїлося їхніми трупами . . . І бачив я Ангола , що сходив із неба , що мав ключа від безодні , і кайдани великі в руці своїй . І схопив він змія , вужа стародавнього , що диявол він і сатана , і зв'язав його на тисячу років , та й кинув його до безодні , і замкнув його , і печатку над ним поклав , щоб народи не зводив уже , аж поки не скінчиться тисяча років . А по цьому він розв'язаний буде на короткий час . І бачив я престоли та тих , хто сидів на них , і суд їм був даний , і душі стятих за свідчення про Ісуса й за Слово Боже , які не вклонились звірині , ані образові її , і не прийняли знамена на чола свої та на руку свою . І вони ожили , і царювали з Христом тисячу років . А інші померлі не ожили , аж поки не скінчиться тисяча років . Це перше воскресіння . Блаженний і святий , хто має частку в першому воскресінні ! Над ними друга смерть не матиме влади , але вони будуть священиками Бога й Христа , і царюватимуть з Ним тисячу років . Коли ж скінчиться тисяча років , сатана буде випущений із в'язниці своєї . І вийде він зводити народи , що вони на чотирьох краях землі , Ґоґа й Маґоґа , щоб зібрати їх до бою , а число їхнє як морський пісок . І вийшли вони на ширину землі , і оточили табір святих та улюблене місто . І зійшов огонь з неба , і пожер їх . А диявол , що зводив їх , був укинений в озеро огняне та сірчане , де звірина й пророк неправдивий . І мучені будуть вони день і ніч на вічні віки . І я бачив престола великого білого , і Того , Хто на ньому сидів , що від лиця Його втекла земля й небо , і місця для них не знайшлося . І бачив я мертвих малих і великих , що стояли перед Богом . І розгорнулися книги , і розгорнулась інша книга , то книга життя . І суджено мертвих , як написано в книгах , за вчинками їхніми . І дало море мертвих , що в ньому , і смерть і ад дали мертвих , що в них , і суджено їх згідно з їхніми вчинками . Смерть же та ад були вкинені в озеро огняне . Це друга смерть , озеро огняне . А хто не знайшовся написаний в книзі життя , той укинений буде в озеро огняне . . . І бачив я небо нове й нову землю , перше бо небо та перша земля проминули , і моря вже не було . І я , Іван , бачив місто святе , Новий Єрусалим , що сходив із неба від Бога , що був приготований , як невіста , прикрашена для чоловіка свого . І почув я гучний голос із престолу , який кликав : Оце оселя Бога з людьми , і Він житиме з ними ! Вони будуть народом Його , і Сам Бог буде з ними , і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре , і не буде вже смерти . Ані смутку , ані крику , ані болю вже не буде , бо перше минулося ! І сказав Той , Хто сидить на престолі : Ось нове все творю ! І говорить : Напиши , що слова ці правдиві та вірні ! І сказав Він мені : Сталося ! Я Альфа й Омега , Початок і Кінець . Хто прагне , тому дармо Я дам від джерела живої води . Переможець наслідить усе , і Я буду Богом для нього , а він Мені буде за сина ! А лякливим , і невірним , і мерзким , і душогубам , і розпусникам , і чарівникам , і ідолянам , і всім неправдомовцям , їхня частина в озері , що горить огнем та сіркою , а це друга смерть ! І прийшов до мене один із семи Анголів , що мають сім чаш , наповнених сімома останніми карами , та й промовив до мене , говорячи : Ходи , покажу я тобі невісту , жону Агнця . І заніс мене духом на гору велику й високу , і місто велике мені показав , святий Єрусалим , що сходив із неба від Бога . Славу Божу він має . А світлість його подібна до каменя дорогоцінного , як каменя ясписа , що блищить , як кришталь . Мур воно мало великий і високий , мало дванадцять брам , а на брамах дванадцять Анголів та ймення написані , а вони імення дванадцятьох племен синів Ізраїля . Від сходу три брамі , і від півночі три брамі , і від півдня три брамі , і від заходу три брамі . І міський мур мав дванадцять підвалин , а на них дванадцять імен дванадцяти апостолів Агнця . А той , хто зо мною говорив , мав міру , золоту тростину , щоб зміряти місто , і брами його і його мур . А місто чотирикутнє , а довжина його така , як і ширина . І він зміряв місто тростиною на дванадцять тисяч стадій ; довжина , і ширина , і вишина його рівні . І зміряв він мура його на сто сорок чотири лікті міри людської , яка й міра Ангола . Його мур був збудований з яспису , а місто було щире золото , подібне до чистого скла . Підвалини муру міського прикрашені були всяким дорогоцінним камінням . Перша підвалина яспис , друга сапфір , третя халкидон , четверта смарагд , п'ята сардонікс , шоста сардій , сьома хризоліт , восьма берил , дев'ята топаз , десята хрисопрас , одинадцята якинт , дванадцята аметист . А дванадцять брам то дванадцять перлин , і кожна брама зокрема була з однієї перлини . А вулиці міста щире золото , прозорі , як скло . А храму не бачив я в ньому , бо Господь , Бог Вседержитель то йому храм і Агнець . І місто не має потреби ні в сонці , ні в місяці , щоб у ньому світили , слава бо Божа його освітила , а світильник для нього Агнець . І народи ходитимуть у світлі його , а земські царі принесуть свою славу до нього . А брами його зачинятись не будуть удень , бо там ночі не буде . І принесуть до нього славу й честь народів . І не ввійде до нього ніщо нечисте , ані той , хто чинить гидоту й неправду , але тільки ті , хто записаний у книзі життя Агнця . І показав він мені чисту ріку живої води , ясну , мов кришталь , що випливала з престолу Бога й Агнця . Посеред його вулиці , і по цей бік і по той бік ріки дерево життя , що родить дванадцять раз плоди , кожного місяця приносячи плід свій . А листя дерев на вздоровлення народів . І жадного прокляття більше не буде . І буде в ньому Престол Бога та Агнця , а раби Його будуть служити Йому , і побачать лице Його , а Ймення Його на їхніх чолах . А ночі вже більше не буде , і не буде потреби в світлі світильника , ані в світлі сонця , бо освітлює їх Господь , Бог , а вони царюватимуть вічні віки . І сказав він до мене : Це вірні й правдиві слова , а Господь , Бог духів пророчих , послав Свого Ангола , щоб він показав своїм рабам , що незабаром статися мусить . Ото , незабаром приходжу . Блаженний , хто зберігає пророчі слова цієї книги ! І я , Іван , чув і бачив оце . А коли я почув та побачив , я впав до ніг Ангола , що мені це показував , щоб вклонитись йому . І сказав він до мене : Таж ні ! Бо я співслуга твій і братів твоїх пророків , і тих , хто зберігає слова цієї книги . Богові вклонися ! І сказав він до мене : Не запечатуй слів пророцтва цієї книги . Час бо близький ! Неправедний нехай чинить неправду ще , і поганий нехай ще опоганюється . А праведний нехай ще чинить правду , а святий нехай ще освячується ! Ото , незабаром приходжу , і зо Мною заплата Моя , щоб кожному віддати згідно з ділами його . Я Альфа й Омега , Перший і Останній , Початок і Кінець . Блаженні , хто випере шати свої , щоб мати право на дерево життя , і ввійти брамами в місто ! А поза ним будуть пси , і чарівники , і розпусники , і душогуби , і ідоляни , і кожен , хто любить та чинить неправду . Я , Ісус , послав Свого Ангола , щоб засвідчити вам це у Церквах . Я корінь і рід Давидів , зоря ясна і досвітня ! А Дух і невіста говорять : Прийди ! А хто чує , хай каже : Прийди ! І хто прагне , хай прийде , і хто хоче , хай воду життя бере дармо ! Свідкую я кожному , хто чує слова пророцтва цієї книги : Коли хто до цього додасть що , то накладе на нього Бог кари , що написані в книзі оцій . А коли хто що відійме від слів книги пророцтва цього , то відійме Бог частку його від дерева життя , і від міста святого , що написане в книзі оцій . Той , Хто свідкує , говорить оце : Так , незабаром прийду ! Амінь . Прийди , Господи Ісусе ! Благодать Господа нашого Ісуса Христа зо всіма вами ! Амінь .